Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (серпень 2019) |
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (серпень 2019) |
Ерозі́йний рельє́ф — це рельєф, утворений руйнуванням ґрунту або гірських порід водним потоком, повітрям (вітром), льодом. Ерозія — один з головних чинників формування рельєфу земної поверхні. У результаті ерозії утворюються яри, балки, річкові долини тощо.
Вивчення ерозійного рельєфу
Термін «ерозія» походить від лат. erosio — «роз'їдання». Ерозійні процеси — це руйнування поверхні порід чи ґрунту водою (водна ерозія), вітром (дефляція), льодом (екзарація) і морем (абразія). Водна ерозія виникає за наявності поверхневого водного стоку. Власне ерозійний рельєф утворюють тимчасові водні потоки. Вони виникають після зливових опадів чи швидкого танення снігу у вигляді струменів води на схилах і струмків у від'ємних формах рельєфу. Плинна вода розмиває підстеляючу поверхню, тому переважає глибинна ерозія.
Класифікація ерозійних процесів
- Внаслідок діяльності ерозійних процесів виникають відповідні форми рельєфу. Їхній еволюційний ряд такий: борозна (глибиною до 0,5 м) → вимоїна (синоніми — водория, промивина, до 2 м) → яр (2–10 м) → балка (5–50 м і глибше). Для означення пологих, без різких обрисів, заглибин на земній поверхні використовують терміни лощина, мікроулоговина. Лощи́ни (нім. dellen, рос. ложбины, логи) — розлогі лінійно видовжені пониження на поверхнях межирічних рівнин, з пласкими і вузькими днищами, надзвичайно пологими схилами, що без виразних меж (брівок) змінюються суміжними плакорами. За іншими авторами, під лощинами розуміють лінійні негативні форми рельєфу з коритоподібним поперечним профілем і нечіткими структурними лініями (ребрами рельєфу) — брівками, тиловими швами днища. Під російськомовним терміном «потяжина» розуміють малу борозну глибиною до 3–5 см.
За О. Спиридоновим (1985) виділяють: улоговини — плоскі, слабко помітні зниження; вибоїни та дрібні вимоїни — глибиною до 0,5 м; глибокі вимоїни — 0,5–2,0 м; неглибокі яри — 2–5 м; середні яри — 5–15 м; глибокі яри — 15–25 м; дуже глибокі яри — понад 25 м. За об'ємом розрізняють: вимоїни (до 10 m³); невеликі яри (10–100 m³); середні яри (100–1 000 m³); великі яри (1 000–10 000 m³); дуже великі яри (понад 10 000 m³).
- Залежно від походження води для появи стоку на поверхні ґрунту розрізняють три види ерозії: від талих вод, зливову та іригаційну (за М. М. Заславським, 1979).
Ерозія від талих вод — це змив ґрунту водами, які надходять під час танення снігу. Вона пов'язана з великою тривалістю процесу, охоплює значні території, проте відзначається невеликою інтенсивністю, оскільки в період танення снігу ґрунт більшу частину часу перебуває в мерзлому стані і не піддається знесенню. Зливова ерозія — це змив ґрунту водами, які залишаються на поверхні після випадання дощів. Тривалість її впливу на ґрунт вимірюється годинами та хвилинами. Маса змитого ґрунту більша, ніж у разі танення снігу і досягає 10–100 т/га за рік. За зливової ерозії ґрунти руйнуються з двох причин: внаслідок змивання та розмивання потоками стікаючих по поверхні вод, які не встиг увібрати ґрунт і через руйнування ґрунтових агрегатів краплинами дощу. Потужність розмивного потоку поверхневих вод найбільше залежить від інтенсивності і тривалості дощу та довжини схилу. Іригаційна ерозія виникає після зрошення. Ґрунти вбирають не всю воду, яка подається під час дощування, а її надлишок зумовлює стік. Залежно від способу зрошення іригаційну ерозію поділяють на підвиди: ерозія у разі поливу вздовж борозен, смуг, чеків і дощування.
- Ерозійні процеси класифікують також за головними чинниками, які зумовили їхнє виникнення.
Виділяють такі чинники впливу:
- клімат. Це шар, режим, характер та інтенсивність дощових опадів, енергія, діаметр падаючих крапель, шар снігу, вміст у ньому води, інтенсивність танення снігу, глибина промерзання ґрунту, а також ступінь континентальності клімату, тривалість весняного сніготанення, характер зим. Зазначимо, що між кількістю опадів і величиною ерозії не існує прямого зв'язку, тому що ерозійна робота виконується не стільки опадами, скільки за допомогою сил поверхневого стоку, величина яких залежить не тільки від характеристик опадів, а й від інфільтраційних властивостей ґрунту;
- морфологічні особливості рельєфу. Сюди зачисляють: крутість (або ухил), довжина, форма поперечного профілю й експозиція схилів. Змив і розмив ґрунтів найбільше залежать від крутості схилу;
- властивості ґрунтів і ґрунтотвірних порід. Головний чинник — літологічний склад і розмивна здатність порід. Залежно від податливості гірських порід до розмиву водою вони поділяються на ті, що легко розмиваються, ті, що є помірними до розмиву водою, та ті, які важко розмиваються;
- рослинність. Наявність будь-якої рослинності на схилах є важливим протиерозійним чинником. Ступінь впливу залежить від її виду та стану: чим вона краще розвинена і густіша, тим протиерозійна стійкість вища. Рослинність зменшує ударну силу дощу і вплив його на частинки ґрунту. Деяку кількість опадів затримує зелена маса рослинності, вони не потрапляють на землю і не беруть участі у поверхневому стоці. Коренева система рослин скріпляє структурні елементи ґрунту, зменшуючи їхню ерозію. Що розвиненіша коренева система, то ліпша протиерозійна стійкість ґрунтів;
- антропогенний чинник. Найбільше впливає суцільна розорюваність поверхонь, яка відбувається на плакорних ділянках, у верхів'ях днищах балок, ерозійно-небезпечних покатих схилах від 7°.
Методи досліджень
Методів, які застосовують для вивчення сучасних процесів водної ерозії, є досить багато. Вони допомагають з'ясувати темп розвитку процесів на сучасному етапі, чинники та закономірності прояву процесів, основні тенденції розвитку, оцінити ефективність різних протиерозійних заходів. Мета всіх методів полягає у забезпеченні можливості прогнозу їхньої активізації на найближче майбутнє та запобігання негативних наслідків дії на довкілля. Виділяємо такі методи досліджень проявів водної ерозії:
- польових параметричних обчислень;
- дистанційних досліджень;
- картографічні та геоінформаційно-картографічні;
- моделювання й експериментів.
Залежно від об'єкта дослідження ці методи поділяємо на два різновиди: методи вивчення форм лінійної ерозії та методи досліджень площових змивів.
Польові методи
1.1. Метод натурного спостереження. Дають такі характеристики ярів: — належність до однієї з класифікаційних груп: вершинні, схилові, берегові чи донні; первинні чи вторинні; прості, розгалужені, складнорозгалужені; — глибина та ширина вздовж брівки, параметри верхніх, середніх і нижніх частин яру; — стадія формування яру; — породи, які прорізає яр: корінні, пухкі, змішані; — тип поздовжнього профілю: похилий, крутий, східчастий, «водоспадний» (з перепадом висот понад 1 м) (за Б. П. Любімовим, 1988); — тип поперечного профілю: симетричний ящикоподібний з плоским днищем; коритоподібний; V-подібний з крутими схилами; каньйоноподібний з прямовисними схилами; асиметричний з одним похилим, а іншим крутим бортом; — площа водозбору; — тип водозбору: лійкоподібний, прямий, розсіюючий; — типи вершин і ознаки росту вздовж них: похилі, задерновані, практично незростаючі; з перепадом висот 1–3 м, незадерновані, зростаючі, з щорічним приростом 2–3 м; з перепадом висот від 3 до 10 м, активно зростаючі, з щорічним приростом до 10 м; катастрофічно зростаючі вершини зі щорічним приростом понад 10 м і перепадом висот понад 10 м; — процеси, які розвиваються на стінках яру (обвалювання, борозенчаста ерозія, опливини, осипи); — характер рослинності на схилах яру: задернований, з деревною рослинністю, оголений; — крутість, форма і довжина схилу, на якому розташований яр; — головні чинники формування яру; — види природокористування, в межах яких розвивається яр (у лісі, на межі сільськогосподарських угідь, у межах лучно-степових ділянок тощо); — наявність протиерозійних споруд; — рекомендації зі зменшення та регулювання лінійної ерозії в ярі. Для балок характеристика подібна до опису яру, проте додають таке: — наявність тераси та її морфометричні показники; — наявність конуса виносу, його параметри, склад пролювіальних накопичень. Типи конусів винесення й ознаки динаміки форм вздовж них такі: малого об'єму, задерновані, з малою динамікою щорічного приросту; великого об'єму, незадерновані, зі значним щорічним приростом завдяки балковим виносам. Площові змиви описують за схемою: — площа території, охопленої змивами; — площа ділянок із слабким, середнім і сильним змивом. Ступінь змиву визначають за кольором орного горизонту, за кількістю втраченого гумусу, за зменшенням запасів гумусу; — наявність дрібних борозен на поверхні змиву, їхні параметри; — характеристика ґрунтового профілю: звертають увагу на його морфологічні особливості, які є діагностичною ознакою еродованості; — ґрунтотвірні породи, які виорюються на поверхню; — морфологічні характеристики схилів, на яких відбуваються змиви (крутість, довжина, форма, експозиція); — площі полів, напрям оранки стосовно падіння схилу; — сільськогосподарські культури на полях зі змивами; — заходи з послаблення дії площової ерозії.
1.2.Для дослідження інтенсивності лінійної ерозії, зокрема, активності процесів у ярах чи балках, застосовують: — метод реперів; — метод фотографічного та стереографічного наземного знімання.
1.3.Для дослідження інтенсивності площової ерозії використовують: — метод борозен; — метод стокових майданчиків; — метод вимірювання об'ємів наносів.
Дистанційні методи
2.1.Теодолітне (цифрове стереофототеодолітне знімання).
2.2.Лазерне 3d-сканування.
2.3.Аерофотознімання та знімання з безпілотників.
2.4.Космознімання.
2.5.РЕМ стереофотограмметрія.
Картографічні та геоінформаційно-картографічні методи
3.1.Картографування.
3.2.Геоінформаційне картографування.
Методи моделювання та експериментів
4.1.Фізичне (натурне) моделювання та експеримент.
4.2.Уявне математичне моделювання.
4.3.Комп'ютерне моделювання.
Див. також
Примітки
- Білецький, Володимир (2004). Гірничий енциклопедичний словник. Східний видавничий дім.
- Байрак, Галина (2018). Методи геоморфологічних досліджень. ЛНУ імені Івана Франка.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2019 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti serpen 2019 Erozi jnij relye f ce relyef utvorenij rujnuvannyam gruntu abo girskih porid vodnim potokom povitryam vitrom lodom Eroziya odin z golovnih chinnikiv formuvannya relyefu zemnoyi poverhni U rezultati eroziyi utvoryuyutsya yari balki richkovi dolini tosho Vivchennya erozijnogo relyefuTermin eroziya pohodit vid lat erosio roz yidannya Erozijni procesi ce rujnuvannya poverhni porid chi gruntu vodoyu vodna eroziya vitrom deflyaciya lodom ekzaraciya i morem abraziya Vodna eroziya vinikaye za nayavnosti poverhnevogo vodnogo stoku Vlasne erozijnij relyef utvoryuyut timchasovi vodni potoki Voni vinikayut pislya zlivovih opadiv chi shvidkogo tanennya snigu u viglyadi strumeniv vodi na shilah i strumkiv u vid yemnih formah relyefu Plinna voda rozmivaye pidstelyayuchu poverhnyu tomu perevazhaye glibinna eroziya Klasifikaciya erozijnih procesivVnaslidok diyalnosti erozijnih procesiv vinikayut vidpovidni formi relyefu Yihnij evolyucijnij ryad takij borozna glibinoyu do 0 5 m vimoyina sinonimi vodoriya promivina do 2 m yar 2 10 m balka 5 50 m i glibshe Dlya oznachennya pologih bez rizkih obrisiv zaglibin na zemnij poverhni vikoristovuyut termini loshina mikroulogovina Loshi ni nim dellen ros lozhbiny logi rozlogi linijno vidovzheni ponizhennya na poverhnyah mezhirichnih rivnin z plaskimi i vuzkimi dnishami nadzvichajno pologimi shilami sho bez viraznih mezh brivok zminyuyutsya sumizhnimi plakorami Za inshimi avtorami pid loshinami rozumiyut linijni negativni formi relyefu z koritopodibnim poperechnim profilem i nechitkimi strukturnimi liniyami rebrami relyefu brivkami tilovimi shvami dnisha Pid rosijskomovnim terminom potyazhina rozumiyut malu boroznu glibinoyu do 3 5 sm Za O Spiridonovim 1985 vidilyayut ulogovini ploski slabko pomitni znizhennya viboyini ta dribni vimoyini glibinoyu do 0 5 m gliboki vimoyini 0 5 2 0 m negliboki yari 2 5 m seredni yari 5 15 m gliboki yari 15 25 m duzhe gliboki yari ponad 25 m Za ob yemom rozriznyayut vimoyini do 10 m neveliki yari 10 100 m seredni yari 100 1 000 m veliki yari 1 000 10 000 m duzhe veliki yari ponad 10 000 m Zalezhno vid pohodzhennya vodi dlya poyavi stoku na poverhni gruntu rozriznyayut tri vidi eroziyi vid talih vod zlivovu ta irigacijnu za M M Zaslavskim 1979 Eroziya vid talih vod ce zmiv gruntu vodami yaki nadhodyat pid chas tanennya snigu Vona pov yazana z velikoyu trivalistyu procesu ohoplyuye znachni teritoriyi prote vidznachayetsya nevelikoyu intensivnistyu oskilki v period tanennya snigu grunt bilshu chastinu chasu perebuvaye v merzlomu stani i ne piddayetsya znesennyu Zlivova eroziya ce zmiv gruntu vodami yaki zalishayutsya na poverhni pislya vipadannya doshiv Trivalist yiyi vplivu na grunt vimiryuyetsya godinami ta hvilinami Masa zmitogo gruntu bilsha nizh u razi tanennya snigu i dosyagaye 10 100 t ga za rik Za zlivovoyi eroziyi grunti rujnuyutsya z dvoh prichin vnaslidok zmivannya ta rozmivannya potokami stikayuchih po poverhni vod yaki ne vstig uvibrati grunt i cherez rujnuvannya gruntovih agregativ kraplinami doshu Potuzhnist rozmivnogo potoku poverhnevih vod najbilshe zalezhit vid intensivnosti i trivalosti doshu ta dovzhini shilu Irigacijna eroziya vinikaye pislya zroshennya Grunti vbirayut ne vsyu vodu yaka podayetsya pid chas doshuvannya a yiyi nadlishok zumovlyuye stik Zalezhno vid sposobu zroshennya irigacijnu eroziyu podilyayut na pidvidi eroziya u razi polivu vzdovzh borozen smug chekiv i doshuvannya Erozijni procesi klasifikuyut takozh za golovnimi chinnikami yaki zumovili yihnye viniknennya Vidilyayut taki chinniki vplivu klimat Ce shar rezhim harakter ta intensivnist doshovih opadiv energiya diametr padayuchih krapel shar snigu vmist u nomu vodi intensivnist tanennya snigu glibina promerzannya gruntu a takozh stupin kontinentalnosti klimatu trivalist vesnyanogo snigotanennya harakter zim Zaznachimo sho mizh kilkistyu opadiv i velichinoyu eroziyi ne isnuye pryamogo zv yazku tomu sho erozijna robota vikonuyetsya ne stilki opadami skilki za dopomogoyu sil poverhnevogo stoku velichina yakih zalezhit ne tilki vid harakteristik opadiv a j vid infiltracijnih vlastivostej gruntu morfologichni osoblivosti relyefu Syudi zachislyayut krutist abo uhil dovzhina forma poperechnogo profilyu j ekspoziciya shiliv Zmiv i rozmiv gruntiv najbilshe zalezhat vid krutosti shilu vlastivosti gruntiv i gruntotvirnih porid Golovnij chinnik litologichnij sklad i rozmivna zdatnist porid Zalezhno vid podatlivosti girskih porid do rozmivu vodoyu voni podilyayutsya na ti sho legko rozmivayutsya ti sho ye pomirnimi do rozmivu vodoyu ta ti yaki vazhko rozmivayutsya roslinnist Nayavnist bud yakoyi roslinnosti na shilah ye vazhlivim protierozijnim chinnikom Stupin vplivu zalezhit vid yiyi vidu ta stanu chim vona krashe rozvinena i gustisha tim protierozijna stijkist visha Roslinnist zmenshuye udarnu silu doshu i vpliv jogo na chastinki gruntu Deyaku kilkist opadiv zatrimuye zelena masa roslinnosti voni ne potraplyayut na zemlyu i ne berut uchasti u poverhnevomu stoci Koreneva sistema roslin skriplyaye strukturni elementi gruntu zmenshuyuchi yihnyu eroziyu Sho rozvinenisha koreneva sistema to lipsha protierozijna stijkist gruntiv antropogennij chinnik Najbilshe vplivaye sucilna rozoryuvanist poverhon yaka vidbuvayetsya na plakornih dilyankah u verhiv yah dnishah balok erozijno nebezpechnih pokatih shilah vid 7 Metodi doslidzhenMetodiv yaki zastosovuyut dlya vivchennya suchasnih procesiv vodnoyi eroziyi ye dosit bagato Voni dopomagayut z yasuvati temp rozvitku procesiv na suchasnomu etapi chinniki ta zakonomirnosti proyavu procesiv osnovni tendenciyi rozvitku ociniti efektivnist riznih protierozijnih zahodiv Meta vsih metodiv polyagaye u zabezpechenni mozhlivosti prognozu yihnoyi aktivizaciyi na najblizhche majbutnye ta zapobigannya negativnih naslidkiv diyi na dovkillya Vidilyayemo taki metodi doslidzhen proyaviv vodnoyi eroziyi polovih parametrichnih obchislen distancijnih doslidzhen kartografichni ta geoinformacijno kartografichni modelyuvannya j eksperimentiv Zalezhno vid ob yekta doslidzhennya ci metodi podilyayemo na dva riznovidi metodi vivchennya form linijnoyi eroziyi ta metodi doslidzhen ploshovih zmiviv Polovi metodi 1 1 Metod naturnogo sposterezhennya Dayut taki harakteristiki yariv nalezhnist do odniyeyi z klasifikacijnih grup vershinni shilovi beregovi chi donni pervinni chi vtorinni prosti rozgaluzheni skladnorozgaluzheni glibina ta shirina vzdovzh brivki parametri verhnih serednih i nizhnih chastin yaru stadiya formuvannya yaru porodi yaki prorizaye yar korinni puhki zmishani tip pozdovzhnogo profilyu pohilij krutij shidchastij vodospadnij z perepadom visot ponad 1 m za B P Lyubimovim 1988 tip poperechnogo profilyu simetrichnij yashikopodibnij z ploskim dnishem koritopodibnij V podibnij z krutimi shilami kanjonopodibnij z pryamovisnimi shilami asimetrichnij z odnim pohilim a inshim krutim bortom plosha vodozboru tip vodozboru lijkopodibnij pryamij rozsiyuyuchij tipi vershin i oznaki rostu vzdovzh nih pohili zadernovani praktichno nezrostayuchi z perepadom visot 1 3 m nezadernovani zrostayuchi z shorichnim prirostom 2 3 m z perepadom visot vid 3 do 10 m aktivno zrostayuchi z shorichnim prirostom do 10 m katastrofichno zrostayuchi vershini zi shorichnim prirostom ponad 10 m i perepadom visot ponad 10 m procesi yaki rozvivayutsya na stinkah yaru obvalyuvannya borozenchasta eroziya oplivini osipi harakter roslinnosti na shilah yaru zadernovanij z derevnoyu roslinnistyu ogolenij krutist forma i dovzhina shilu na yakomu roztashovanij yar golovni chinniki formuvannya yaru vidi prirodokoristuvannya v mezhah yakih rozvivayetsya yar u lisi na mezhi silskogospodarskih ugid u mezhah luchno stepovih dilyanok tosho nayavnist protierozijnih sporud rekomendaciyi zi zmenshennya ta regulyuvannya linijnoyi eroziyi v yari Dlya balok harakteristika podibna do opisu yaru prote dodayut take nayavnist terasi ta yiyi morfometrichni pokazniki nayavnist konusa vinosu jogo parametri sklad prolyuvialnih nakopichen Tipi konusiv vinesennya j oznaki dinamiki form vzdovzh nih taki malogo ob yemu zadernovani z maloyu dinamikoyu shorichnogo prirostu velikogo ob yemu nezadernovani zi znachnim shorichnim prirostom zavdyaki balkovim vinosam Ploshovi zmivi opisuyut za shemoyu plosha teritoriyi ohoplenoyi zmivami plosha dilyanok iz slabkim serednim i silnim zmivom Stupin zmivu viznachayut za kolorom ornogo gorizontu za kilkistyu vtrachenogo gumusu za zmenshennyam zapasiv gumusu nayavnist dribnih borozen na poverhni zmivu yihni parametri harakteristika gruntovogo profilyu zvertayut uvagu na jogo morfologichni osoblivosti yaki ye diagnostichnoyu oznakoyu erodovanosti gruntotvirni porodi yaki vioryuyutsya na poverhnyu morfologichni harakteristiki shiliv na yakih vidbuvayutsya zmivi krutist dovzhina forma ekspoziciya ploshi poliv napryam oranki stosovno padinnya shilu silskogospodarski kulturi na polyah zi zmivami zahodi z poslablennya diyi ploshovoyi eroziyi 1 2 Dlya doslidzhennya intensivnosti linijnoyi eroziyi zokrema aktivnosti procesiv u yarah chi balkah zastosovuyut metod reperiv metod fotografichnogo ta stereografichnogo nazemnogo znimannya 1 3 Dlya doslidzhennya intensivnosti ploshovoyi eroziyi vikoristovuyut metod borozen metod stokovih majdanchikiv metod vimiryuvannya ob yemiv nanosiv Distancijni metodi 2 1 Teodolitne cifrove stereofototeodolitne znimannya 2 2 Lazerne 3d skanuvannya 2 3 Aerofotoznimannya ta znimannya z bezpilotnikiv 2 4 Kosmoznimannya 2 5 REM stereofotogrammetriya Kartografichni ta geoinformacijno kartografichni metodi 3 1 Kartografuvannya 3 2 Geoinformacijne kartografuvannya Metodi modelyuvannya ta eksperimentiv 4 1 Fizichne naturne modelyuvannya ta eksperiment 4 2 Uyavne matematichne modelyuvannya 4 3 Komp yuterne modelyuvannya Div takozhPrimitkiBileckij Volodimir 2004 Girnichij enciklopedichnij slovnik Shidnij vidavnichij dim Bajrak Galina 2018 Metodi geomorfologichnih doslidzhen LNU imeni Ivana Franka