Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ла твія латис Latvija ˈlatvija лів Leţmō офіційна назва Латві йська Респу бліка латис Latvijas Republika лів Leţmō Vabām

Латвія

Латвія

Ла́твія (латис. Latvija [ˈlatvija], лів. Leţmō), офіційна назва — Латві́йська Респу́бліка (латис. Latvijas Republika, лів. Leţmō Vabāmō) — держава у Балтійському регіоні Північної Європи. З часу незалежності Латвію називають однією з країн Балтії. Межує з Естонією на півночі, Литвою на півдні, Росією на сході, Білоруссю на південному сході і розділяє морський кордон зі Швецією на заході. Латвія має 1 957 200 мешканців і займає територію 64 589 км2. У країні помірний сезонний клімат. У Балтійському морі помірний клімат, хоча воно має чотири чіткі пори року і сніжні зими.

Латвійська Республіка
Latvijas Republika

image image
Прапор Герб
Девіз: "Tēvzemei un Brīvībai"
(Батьківщині та Волі)
Гімн: «Боже, благослови Латвію!»
image
Розташування Латвії
Столиця
(та найбільше місто) 		Рига
Офіційні мови Латиська
Етнос 62.5% Латиші
24.7% Росіяни
3.1% Білоруси
2.3% Українці
2.0% Поляки
1.1% Литовці
Форма правління унітарна конституційна парламентська республіка
 - Президент Едгарс Рінкевичс
 - Прем'єр-міністр Евіка Сіліня
Формування  
 - (проголошення незалежності) 18 листопада 1918 
 - (визнано) 26 січня 1921 
 - прийняття конституції 7 листопада 1922 
 - радянська окупація 1940–1991 
 - відновлення незалежності 21 серпня 1991 
 - вступ до НАТО 29 березня 2004 
Вступ до ЄС 1 травня 2004
Площа
 - Загалом 64,589 тис. км² (122)
 - Внутр. води 1,5 % %
Населення
 - оцінка 2020  1,907,675 (151)
 - Густота 32,0 чол./км² (?)
ВВП (ПКС) 2011 р., оцінка
 - Повний $34 921 млрд. (102)
 - На душу населення $15 662 (59)
ВВП (ном.) 2011 рік, оцінка
 - Повний $28 252 млрд. (90)
 - На душу населення $12 671 (55)
Валюта Євро (EUR)
Часовий пояс EET ()
 - Літній час EEST (UTC+3)
Коди ISO 3166 LV / LVA
Домен .lv
Телефонний код +371
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Латвія

Після століть перебування під шведською, польською та російською владою, Латвійська Республіка, яка перебувала здебільшого під контролем німецьких аристократів, відколовшись від Російської імперії, оголосила незалежність після Першої світової війни. Після державного перевороту 1934 року в країні встановився авторитарний режим при Карлісі Ульманісі. Латвію було окуповано в 1940 році Радянським Союзом, потім у 1941 році нацистською Німеччиною, згодом в 1944 році знов Радянським Союзом для утворення Латвійської РСР, яка проіснувала наступні 45 років.

Мирна співоча революція, починаючи з 1987 року, закликала до емансипації Балтії від радянської влади та засудження незаконної окупації комуністичним режимом. Революція завершилась Декларацією про відновлення незалежності Латвійської Республіки 4 травня 1990 року та відновленням фактичної незалежності 21 серпня 1991 року.

Латвія є демократичною суверенною державою, парламентською республікою. Її столиця Рига була культурною столицею Європи у 2014 році. Державна мова — латиська. Країна поділена на 119 адміністративних поділів, з них 110 — муніципалітети, дев'ять — міста. Латиші та ліви — корінне населення Латвії. Латиська та литовська — єдині балтійські мови, які збереглися до нашого часу. Панівна конфесія — євангелісти-лютерани. Російська меншина переважно сповідує православ'я.

Латвія — розвинена економіка з високим рівнем доходів і займає 39-те місце в індексі людського розвитку. Країна займає доволі високі місця в індексах громадянських свобод, свободи преси, свободи Інтернету, демократичного управління, якості життя та спокою. Латвія є членом Європейського Союзу, Єврозони, НАТО, Ради Європи, Організації Об'єднаних Націй, Ради країн Балтійського моря, МВФ, ПІБ, ОЕСР, ОБСЄ та СОТ. Країна стала повноправним членом Єврозони почавши використовувати євро як свою валюту 1 січня 2014 року, замінивши латвійські лати.

Походження назви

Назва Latvija походить від назви давніх латгальців, одного з чотирьох індоєвропейських балтійських племен (поряд із куршами, селонами та земгалами), які складали етнічне ядро сучасних латвійців разом із фінськими лівами. Генріх Латвійський придумав латинізацію назв країни Lettigallia та Lethia. Терміни надихали варіації назви країни в романських мовах від Летонії та в декількох германських мовах від Летландії.

Географія

Докладніше: Географія Латвії, Геологія Латвії, Гідрогеологія Латвії, Німецькі назви латвійських топонімів та Список ссавців Латвії
image
Карта Латвії.

Латвія розташована на крайньому заході Східної-Європейської рівнини. Більша частина території Латвії — моренна горбиста рівнина з висотами 200—300 м над р. м. Рельєф країни — це лісиста низина, болота, озера; 472 км берегової лінії. Найвища точка — гора Гайзінькалнс (у Ліфляндії) має висоту 312 м над р. м.

На півночі межує з Естонією (загальний кордон — 339 км), на сході — з Росією (217 км), на півдні — з Білоруссю (141 км) і Литвою (453 км). На заході омивається Балтійським морем.

Великі річки — Даугава, Лієлупе, Вента, Гауя. Загалом на території Латвії понад 700 річок; всі вони належать до басейну Балтійського моря. Головна річка — Даугава (в Росії — Західна Двіна), протягом 357 км тече по території Латвії; її довжина від джерела в Росії (Тверська область) до гирла в Ризькій затоці становить 1020 км. Озера охоплюють 1,5 % території, найбільші — Лубанс, і Буртнієкс.

Сільськогосподарські земельні угіддя чергуються з заболоченими місцевостями, озерами (особливо в Латгале) і змішаними (біля морського узбережжя — сосновими) лісами. Клімат країни перехідний від морського до континентального.

Історія

Докладніше: Історія Латвії

Середньовіччя

image
Руїни першої церкви в Лівонії (2001)
Докладніше: Ризьке єпископство, Орден мечоносців, Лівонський орден та Лівонська конфедерація

Новий час

image
Річ Посполита (1619)
Докладніше: Герцогство Курляндії і Семигалії, Лівонське герцогство, Курляндська губернія та Ліфляндська губернія

Новітній період

image
Східна Європа (1918)
image
Радянські війська окуповують Ригу (1940).
image
Латвійський легіон (1943).
Докладніше: герцогство Курляндії і Семигалії (1918), Об'єднане Балтійське герцогство, Латвійська війна за незалежність, Латвійська Соціалістична Радянська Республіка, Латвійська Радянська Соціалістична Республіка та Латвійські національні партизани

Державний устрій

image
Ризький замок є резиденцією президента Латвії
Докладніше: Конституція Латвії

У Латвії діє Конституція 15 лютого 1922 року. Вище представництво здійснює президент держави, що обирається Сеймом строком на чотири роки.

image
Сейм Латвії

Латвія — парламентська республіка. Законодавчий орган — Сейм (Saeima), що обирається повноправними громадянами Латвії, які досягли до дня виборів віку 18 років, терміном на чотири роки.

Латвія має багатопартійну систему, партії мають можливість формувати коаліційні уряди. Основні політичні партії та блоки:

Виконавчий орган — кабінет міністрів, що складається з прем'єр-міністра і міністрів. Коаліційні партії Сейму Латвії пропонують президенту республіки кандидатуру прем'єр-міністра (президента міністрів). Затверджений прем'єр-міністр формує новий кабінет міністрів.

Міжнародні відносини

Членство у міжнародних організаціях: ЄС, ООН, НАТО, Рада Європи, ОБСЄ, МБРР, МВФ, Світовий банк, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Міжнародна федерація Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (МФЧХіЧП).

Латвія встановила дипломатичні відносини зі 160 країнами і підтримує посольства в 35 країнах світу. 37 країн мають посольства в столиці Латвії — Ризі. У першій половині 2015 року Латвія була Державою-головою Ради Європейського союзу.

Економіка

Докладніше: Економіка Латвії, Корисні копалини Латвії, Історія освоєння мінеральних ресурсів Латвії та Гірнича промисловість Латвії
image
ВВП Латвії в 1996—2006 рр.

Латвія — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: автомобілебудівна, сільськогосподарське машинобудування, радіоелектронна, фармацевтична, текстильна та ін. Транспорт — залізничний, автомобільний, річковий, морський. Головні порти — Рига, Вентспілс, Лієпая. Протяжність магістрального нафтопроводу 421 км, магістрального газопроводу 710 км (1984). Міжнародний аеропорт — м. Рига.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 5,7 млрд. Темп зростання ВВП — 3,6 %. ВВП на душу населення — $ 2328. Прямі закордонні інвестиції — $ 219 млн. Імпорт — $ 4,9 млрд (г. ч. Німеччина — 16,8 %, Росія — 11,8 %, Фінляндія — 9,5 %, Швеція — 7,2 %). Експорт — $ 4,2 млрд (г. ч. Німеччина — 15,6 %, Велика Британія — 13,5, Росія — 12,1 %, Швеція — 10,3 %).

У 2001 р ВВП Латвії зріс на 7,6 %. Банк Латвії передбачає зростання ВВП 4,5 %-5 % в 2002 [Mining Annual Review 2002].

Адміністративний устрій

Докладніше: Адміністративний поділ Латвії та Список міст Латвії
image
Краї й міста республіканського підпорядкування Латвії після адміністративної реформи 2021 року.

Латвія поділяється на 110 країв (латис. novadi, однина novads) і 9 республіканських міст (латис. republikas pilsētas, однина republikas pilsēta). Краї поділяються на 494 (латис. pagasts).

Крім того, Латвія історично, культурно й конституційно поділяється на чотири регіони: Латгале, Земгале, Курземе, і Відземе.

У Латвії до 2023 року буде продовжуватися адміністративно територіальна реформа, аналогічна українській реформі децентралізації влади, яка передбачає уже укрупнення розділених у 2009 році країв у більші адміністративно-територіальні одиниці. Це пов'язано з вимогою Європейського союзу, щоб ефективно розприділити повноваження у провінції, а також із проблемою відтоку населення у міста і зосередження основної маси населення у .

Населення

Етнічний склад (2018 )
Латиші ▼ (1 269 92)
  
 60.2%
Росіяни ▼(547 492)
  
 26.0%
Білоруси ▼(67 781)
  
 3.2%
Українці ▲(50 699)
  
 2.4%
Поляки ▼(44 501)
  
 2.1%
Литовці ▬(26 94)
  
 1.2%
Євреї ▲(8 436)
  
 0.4%
Цигани ▬(7 193)
  
 0.3%
Німці ▲(5 168)
  
 0.2%
Естонці ▬(2 694)
  
 0.1%
Інші (вірмени,татари, азербайджанці турки ▲ (80 319)
  
 3.8%
Докладніше: Населення Латвії
  • 1989 — 2 681 000
  • 2001 — 2 385 231
  • 2007 — 2 281 200
  • 2011 — 2 067 877
  • 2018 — 2 109 742
  • 2020 — 1 907 675

Мови

Докладніше: Латиська мова, Мови Латвії та Мовна політика в Латвії

Єдиною офіційною мовою Латвії є латиська, яка належить до балтійської мовної підгрупи балто-слов'янської гілки індоєвропейської мовної сім'ї.

Іншою визначною мовою Латвії є майже вимерла лівська мова фінської гілки уральської мовної сім'ї; латгальська — як діалект латиської також захищена латвійським законодавством.

Російська мова, якою широко розмовляли в радянський період, досі залишається найпоширенішою мовою меншини (у 2011 році 34 % говорили нею вдома). Англійська також широко прийнята в Латвії в бізнесі та туризмі. Станом на 2014 рік існувало 109 шкіл для меншин, які використовують російську мову.

Етнічний склад

Станом на березень 2011 року латвійці становили близько 62,1 % населення, тоді як 26,9 % — росіяни, білоруси 3,3 %, українці 2,2 %, поляки 2,2 %, литовці 1,2 %, євреї 0,3 %, роми 0,3 %, німці 0,1 %, естонці 0,1 % та інші 1,3 %. 250 осіб ідентифікують себе як лівонців (балтійські фіни, вихідці з Латвії). У Латвії проживало 290 660 «негромадян», або 14,1 % жителів Латвії, переважно російські поселенці, які прибули після окупації 1940 року, та їхні нащадки.

У деяких містах, наприклад, у Даугавпілсі та Резекне, етнічні латиші становлять меншість від загальної кількості населення. Незважаючи на неухильно зростаючу частку етнічних латишів протягом більше десяти років, вони все ще становлять трохи менше половини населення столиці Латвії — Риги.

Етнос Перепис 1897 Перепис 1925 Перепис 1935 Перепис 1959 Перепис 1970 Перепис 1979 Перепис 1989 Перепис 2000 Перепис 2011 Статистичні дані 2020
Осіб % Осіб % Осіб % Осіб % Осіб % Осіб % Осіб % Осіб % Осіб % Осіб %
Латиші 1 318 617 68,34 1 354 126 73,4 1 472 612 75,5 1 297 881 62,0 1 341 805 56,8 1 344 105 53,7 1 387 757 52,0 1 370 703 57,7 1 284 194 62,1 1 192 333 62,5
Росіяни 154 561 8,0 193 648 10,5 206 499 10,6 556 448 26,6 704 599 29,8 821 464 32,8 905 515 34,0 703 243 29,6 556 422 26,9 471 206 24,7
Білоруси 79 541 4,12 38 010 2,1 26 867 1,4 61 587 2,9 94 898 4,0 111 505 4,5 119 702 4,5 97 150 4,1 68 174 3,3 60 097 3,1
Українці 987 0,05 512 0,0 1 844 0,1 29 440 1,4 53 461 2,3 66 703 2,7 92 101 3,5 63 644 2,7 45 699 2,2 42 929 2,3
Поляки 65 088 3,37 51 143 2,8 48 949 2,5 59 774 2,9 63 045 2,7 62 690 2,5 60 416 2,3 59 505 2,5 44 783 2,2 37 968 2,0
Литовці 25 888 1,34 23 192 1,3 22 913 1,2 32 383 1,6 40 589 1,7 37 818 1,5 34 630 1,3 33 430 1,4 24 426 1,2 21 938 1,1
Євреї 122 700 6,36 95 675 5,2 93 479 4,8 36 592 1,8 36 680 1,6 28 331 1,1 22 897 0,9 10 385 0,4 6 416 0,3 —
Цигани 1 942 0,1 2 870 0,2 3 839 0,2 4 301 0,2 5 427 0,2 6 134 0,3 7 044 0,3 8 205 0,3 6 452 0,3 4 891 0,3
Німці 137 312 7,12 70 964 3,8 62 144 3,2 1 609 0,1 5 413 0,2 3 299 0,1 3 783 0,1 3 465 0,1 3 023 0,1 2 476 0,1
Естонці 17 991 0,93 7 893 0,4 7 014 0,4 4 610 0,2 4 334 0,2 3 681 0,2 3 312 0,1 2 652 0,1 2 000 0,1 1 607 0,1
Ліви 1 268 0,1 944 0,0 185 0,0 48 0,0 107 0,0 135 0,0 177 0,0 — —
Інші 4 823 0,25 5 504 0,3 3 398 0,2 8 648 0,4 13 828 0,6 16 979 0,7 29 275 1,1 24 824 1,1 26 298 1,3 72 230 3,8
Загалом 1 929 387 1 844 805 1 950 502 2 093 458 2 364 127 2 502 816 2 666 567 2 377 383 2 067 887 1 907 675

Найбільші міста

Докладніше: міста Латвії

Культура

Докладніше: Культура Латвії

Традиційний латвійський фольклор налічує понад тисячу років. Виявлено понад 1,2 млн текстів і 30 тис. мелодій народних пісень.

Між XIII і XIX століттями балтійські німці розвинули особливу культурну спадщину, що характеризується як латвійським, так і німецьким впливом. Він зберігся в німецьких балтійських сім'ях і донині. Проте більшість корінних латишів не брали участі в цьому культурному житті, збереглася переважно селянська місцева язичницька спадщина, частково злившись із християнськими традиціями. Наприклад, одним із найпопулярніших свят є Jāņi, язичницьке свято літнього сонцестояння, яке латвійці відзначають у день свята Івана Хрестителя.

image
Свято літнього сонцестояння — Ліго
Див. також: Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Латвії

Історичний центр Риги був оголошений ЮНЕСКО об'єктом Всесвітньої спадщини в 1997 році.

image
Історичний центр Риги

У XIX столітті виникли латвійські націоналістичні рухи. Вони пропагували латвійську культуру та заохочували латишів брати участь у культурних заходах. XIX століття і початок XX століття латвійці часто розглядають як класичну епоху латвійської культури. Культурна еліта втекла з країни, але продовжувала творити, переважно для латвійської емігрантської аудиторії.

Після приєднання до Радянського Союзу латвійські художники та письменники були змушені дотримуватися стилю мистецтва соцреалізму. За радянських часів музика ставала все популярнішою, причому найпопулярнішими були пісні 1980-х років. У цей час у піснях часто висміювали особливості радянського життя та турбувалися про збереження латвійської ідентичності. Це викликало народні протести проти СРСР, а також призвело до зростання популярності поезії. З часів незалежності театр, сценографія, хорова музика та класична музика стали найпомітнішими галузями латвійської культури.

Освіта

Латвійський університет і Ризький технічний університет є двома основними університетами країни, обидва засновані на основі Ризького політехнічного інституту та розташовані в Ризі.

Інші важливі університети, які були створені на базі Латвійського державного університету, включають Латвійський університет природничих наук і технологій (заснований у 1939 році на базі сільськогосподарського факультету) та Ризький університет Страдіня (заснований у 1950). Ще одним значним центром освіти є Даугавпілський університет.

image
Латвійський університет

Наука

Музика

Докладніше: Музика Латвії

Латвійський фестиваль пісні та танцю є важливою подією в латвійській культурі та громадському житті. Він проводиться з 1873 року, зазвичай кожні п'ять років. Загалом у заході беруть участь приблизно 30 000 виконавців. Співають народні пісні та класичні хорові пісні, з акцентом на спів акапела, хоча останнім часом до репертуару також увійшли сучасні популярні пісні.

У липні 2014 року в Ризі відбулися 8-мі Всесвітні хорові ігри, де взяли участь понад 27 000 хористів, які представляли понад 450 хорів із понад 70 країн. Фестиваль є найбільшим у своєму роді у світі і проводиться кожні два роки в іншому місті-господарі.

Починаючи з 2019 року в Латвії проходить перший Riga Jurmala Music Festival, новий фестиваль, на якому протягом чотирьох вихідних протягом літа виступають всесвітньо відомі оркестри та диригенти. Фестиваль проходить у Латвійській національній опері, Великій гільдії, а також у Великому та Малому залі «Дзінтарі».

Кухня

Докладніше: Латиська кухня

Релігія

Більшість громадян Латвії — лютерани.

Свята

image
Святкування проголошення Латвійської Республіки, 2018
Докладніше: Свята Латвії
Дата Назва свята Оригінальна назва
1 січня Новий рік Jaungada diena
березень-квітень Велика (Страсна) п'ятниця Lielā piektdiena
березень-квітень Перший і другий день Великодня Pirmā Lieldienas un otrās Lieldienas dienas
1 травня День праці Darba svētki
4 травня День відновлення Латвійської Республіки Latvijas Republikas neatkarības atjaunošanas diena
50 днів після Великодня День Святої Трійці Vasarsvētki
23-24 червня Ліго та Янів день Līgo diena, Jāņi
18 листопада День проголошення Латвійської Республіки Latvijas Republikas Proklamēšanas diena
24-26 грудня Різдво Ziemassvētki
31 грудня Проводи старого року Vecgada diena

Див. також

Примітки

  1. . Statistikas datubāzes. Архів оригіналу за 21 березня 2021. Процитовано 25 лютого 2021.
  2. Latvia. International Monetary Fund. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 18 квітня 2012.
  3. Composition of macro geographical (continental) regions, geographical sub-regions, and selected economic and other groupings (англійською) . Організація Об'єднаних Націй. оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 9 листопада 2008.
  4. Weather information in Latvia. www.travelsignposts.com. 14 березня 2015. оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 14 березня 2015.
  5. Ģērmanis, Uldis (2007). Ojārs Kalniņš (ред.). The Latvian Saga (English) (вид. 11th). Riga: Atēna. с. 268. ISBN . OCLC 213385330.
  6. Esther B. Fein. UPHEAVAL IN THE EAST; Soviet Congress Condemns '39 Pact That Led to Annexation of Baltics. The New York Times (англійською) . оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 2 вересня 2017.
  7. 21 серпня 1991, після радянської спроби державного перевороту Верховна Рада прийняла конституційний закон «Про державність Латвійської Республіки», визнавши статтю 5 Декларації недійсною, тим самим завершивши перехідний період і відновивши фактичну незалежність.
  8. Administrative divisions of Latvia (англійською) . www.ambermarks.com. 2015. оригіналу за 2 лютого 2015. Процитовано 14 березня 2015.
  9. Latvia in Brief (англійською) . Latvian Institute. 2011. оригіналу за 6 жовтня 2011. Процитовано 5 листопада 2011.
  10. Latvia – Country Profile: Human Development Indicators. hdr.undp.org (англійською) . Організація Об'єднаних Націй. оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 15 грудня 2015.
  11. (англійською) . Bank of Latvia. Архів оригіналу за 25 квітня 2013. Процитовано 16 липня 2013.
  12. (PDF) (англійською) . Latvian Institute. 2012. Архів оригіналу (PDF) за 8 листопада 2012. Процитовано 12 травня 2011. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()
  13. Baltic Online (англійською) . The University of Texas at Austin. оригіналу за 5 серпня 2011. Процитовано 12 травня 2011.
  14. http://www.pmlp.gov.lv/lv/assets/documents/1aaaa/ISVN_Latvija_pec_TTB_VPD.pdf [ 2020-11-25 у Wayback Machine.] — Key Indicators]
  15. «Литовську» і «жмудську» мови пораховано разом.

Бібліографія

  • Латвія: довга дорога реформи: робочі записки / Анатолій Ткачук. — Київ: Легальний статус: К. І. С., 2015. — 54 с. : рис., табл. — (Бібліотечка місцевого самоврядування).
  • Латвія поетична / поети Латвии в укр. пер. Костя Оверченка ; Упоряд.: Г. Юрчонок (Єлгава) ; вступне сл.: Кнутс Скуєнієкс. — Рига: DIAC, 2007. — 271 с. : фотогр.
  • Латвія — якою ми її любимо / пер. на укр. Г. Савчук, К. Гупало ; ред. П. Апінь, М. Шетлер ; фото А. Еглітіс ; тексти А. Шміте. — [Рига]: Nacionalaja apgada, [2000]. — 108 с.: іл.
  • Опорний конспект лекцій. Тема «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу: Іспанія, Латвія, Румунія» / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; [авт.-упоряд.: П. В. Ворона та ін.]. — Київ: НАДУ, 2015. — 94 с. — (Бібліотека магістра).
  • Україна — Латвія: історія, культура, економіка: [зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. (18—21 листопада 2007 р., Рига)] / Ін-т дослідж. діаспори, Центр соц. дослідж. «Етнікос», Об-ня укр. т-в Латвії, Т-во «Україна-Світ», Посольство України в Латв. Респ., Посольство Латв. Респ. в Україні, Держ. ком. України у справах національностей та релігій ; відп. ред., упоряд. І. Винниченко. — К. : Геопринт, 2007. — 114 с.
  • Arbusov L. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
  • Muižnieks N. The geopolitics of history in Latvian-Russian relations. Academic Press of the University of Latvia, 2011.
  • Piirimäe K. Roosevelt, Churchill, and the Baltic Question. — Palgrave Macmillan US, 2014. — 256 p.
  • The Baltic States: The National Self-Determination of Estonia, Latvia and Lithuania. / [Ed. by G. Smith]. — L: Macmillan Press Ltd 1996. — 214 p.

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Латвія

  • (рос.)
  • Латвія — Фото [ 2 лютого 2021 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

La tviya latis Latvija ˈlatvija liv Leţmō oficijna nazva Latvi jska Respu blika latis Latvijas Republika liv Leţmō Vabamō derzhava u Baltijskomu regioni Pivnichnoyi Yevropi Z chasu nezalezhnosti Latviyu nazivayut odniyeyu z krayin Baltiyi Mezhuye z Estoniyeyu na pivnochi Litvoyu na pivdni Rosiyeyu na shodi Bilorussyu na pivdennomu shodi i rozdilyaye morskij kordon zi Shveciyeyu na zahodi Latviya maye 1 957 200 meshkanciv i zajmaye teritoriyu 64 589 km2 U krayini pomirnij sezonnij klimat U Baltijskomu mori pomirnij klimat hocha vono maye chotiri chitki pori roku i snizhni zimi Latvijska Respublika Latvijas RepublikaPrapor GerbDeviz Tevzemei un Brivibai Batkivshini ta Voli Gimn Bozhe blagoslovi Latviyu source source track track track track track track Roztashuvannya LatviyiStolicya ta najbilshe misto RigaOficijni movi LatiskaEtnos 62 5 Latishi 24 7 Rosiyani 3 1 Bilorusi 2 3 Ukrayinci 2 0 Polyaki 1 1 LitovciForma pravlinnya unitarna konstitucijna parlamentska respublika Prezident Edgars Rinkevichs Prem yer ministr Evika SilinyaFormuvannya progoloshennya nezalezhnosti 18 listopada 1918 viznano 26 sichnya 1921 prijnyattya konstituciyi 7 listopada 1922 radyanska okupaciya 1940 1991 vidnovlennya nezalezhnosti 21 serpnya 1991 vstup do NATO 29 bereznya 2004 Vstup do YeS 1 travnya 2004Plosha Zagalom 64 589 tis km 122 Vnutr vodi 1 5 Naselennya ocinka 2020 1 907 675 151 Gustota 32 0 chol km VVP PKS 2011 r ocinka Povnij 34 921 mlrd 102 Na dushu naselennya 15 662 59 VVP nom 2011 rik ocinka Povnij 28 252 mlrd 90 Na dushu naselennya 12 671 55 Valyuta Yevro a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 EUR a Chasovij poyas EET UTC 2 Litnij chas EEST UTC 3 Kodi ISO 3166 LV LVADomen lvTelefonnij kod 371Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Latviya Pislya stolit perebuvannya pid shvedskoyu polskoyu ta rosijskoyu vladoyu Latvijska Respublika yaka perebuvala zdebilshogo pid kontrolem nimeckih aristokrativ vidkolovshis vid Rosijskoyi imperiyi ogolosila nezalezhnist pislya Pershoyi svitovoyi vijni Pislya derzhavnogo perevorotu 1934 roku v krayini vstanovivsya avtoritarnij rezhim pri Karlisi Ulmanisi Latviyu bulo okupovano v 1940 roci Radyanskim Soyuzom potim u 1941 roci nacistskoyu Nimechchinoyu zgodom v 1944 roci znov Radyanskim Soyuzom dlya utvorennya Latvijskoyi RSR yaka proisnuvala nastupni 45 rokiv Mirna spivocha revolyuciya pochinayuchi z 1987 roku zaklikala do emansipaciyi Baltiyi vid radyanskoyi vladi ta zasudzhennya nezakonnoyi okupaciyi komunistichnim rezhimom Revolyuciya zavershilas Deklaraciyeyu pro vidnovlennya nezalezhnosti Latvijskoyi Respubliki 4 travnya 1990 roku ta vidnovlennyam faktichnoyi nezalezhnosti 21 serpnya 1991 roku Latviya ye demokratichnoyu suverennoyu derzhavoyu parlamentskoyu respublikoyu Yiyi stolicya Riga bula kulturnoyu stoliceyu Yevropi u 2014 roci Derzhavna mova latiska Krayina podilena na 119 administrativnih podiliv z nih 110 municipaliteti dev yat mista Latishi ta livi korinne naselennya Latviyi Latiska ta litovska yedini baltijski movi yaki zbereglisya do nashogo chasu Panivna konfesiya yevangelisti lyuterani Rosijska menshina perevazhno spoviduye pravoslav ya Latviya rozvinena ekonomika z visokim rivnem dohodiv i zajmaye 39 te misce v indeksi lyudskogo rozvitku Krayina zajmaye dovoli visoki miscya v indeksah gromadyanskih svobod svobodi presi svobodi Internetu demokratichnogo upravlinnya yakosti zhittya ta spokoyu Latviya ye chlenom Yevropejskogo Soyuzu Yevrozoni NATO Radi Yevropi Organizaciyi Ob yednanih Nacij Radi krayin Baltijskogo morya MVF PIB OESR OBSYe ta SOT Krayina stala povnopravnim chlenom Yevrozoni pochavshi vikoristovuvati yevro yak svoyu valyutu 1 sichnya 2014 roku zaminivshi latvijski lati Pohodzhennya nazviNazva Latvija pohodit vid nazvi davnih latgalciv odnogo z chotiroh indoyevropejskih baltijskih plemen poryad iz kurshami selonami ta zemgalami yaki skladali etnichne yadro suchasnih latvijciv razom iz finskimi livami Genrih Latvijskij pridumav latinizaciyu nazv krayini Lettigallia ta Lethia Termini nadihali variaciyi nazvi krayini v romanskih movah vid Letoniyi ta v dekilkoh germanskih movah vid Letlandiyi GeografiyaDokladnishe Geografiya Latviyi Geologiya Latviyi Gidrogeologiya Latviyi Nimecki nazvi latvijskih toponimiv ta Spisok ssavciv Latviyi Karta Latviyi Latviya roztashovana na krajnomu zahodi Shidnoyi Yevropejskoyi rivnini Bilsha chastina teritoriyi Latviyi morenna gorbista rivnina z visotami 200 300 m nad r m Relyef krayini ce lisista nizina bolota ozera 472 km beregovoyi liniyi Najvisha tochka gora Gajzinkalns u Liflyandiyi maye visotu 312 m nad r m Na pivnochi mezhuye z Estoniyeyu zagalnij kordon 339 km na shodi z Rosiyeyu 217 km na pivdni z Bilorussyu 141 km i Litvoyu 453 km Na zahodi omivayetsya Baltijskim morem Veliki richki Daugava Liyelupe Venta Gauya Zagalom na teritoriyi Latviyi ponad 700 richok vsi voni nalezhat do basejnu Baltijskogo morya Golovna richka Daugava v Rosiyi Zahidna Dvina protyagom 357 km teche po teritoriyi Latviyi yiyi dovzhina vid dzherela v Rosiyi Tverska oblast do girla v Rizkij zatoci stanovit 1020 km Ozera ohoplyuyut 1 5 teritoriyi najbilshi Lubans i Burtniyeks Silskogospodarski zemelni ugiddya cherguyutsya z zabolochenimi miscevostyami ozerami osoblivo v Latgale i zmishanimi bilya morskogo uzberezhzhya sosnovimi lisami Klimat krayini perehidnij vid morskogo do kontinentalnogo IstoriyaDokladnishe Istoriya Latviyi Serednovichchya Ruyini pershoyi cerkvi v Livoniyi 2001 Dokladnishe Rizke yepiskopstvo Orden mechonosciv Livonskij orden ta Livonska konfederaciya 853 pershi zgadki pro baltske Korolivstvo kurshiv lat Regnum Cori na teritoiyi suchasnoyi Latviyi Krim nih isnuvali protoderzhavni pleminni ob yednannya inshih baltskih plemen na osnovi yakih sformuvalasya latiska naciya latgalciv semigaliv seloniv a takozh ugro finskogo plemeni liviv Plemena dali nazvi istorichnim oblastyam Latviyi Kurlyandiyi Latgaliyi Semigaliyi Seliyi ta Livoniyi 1184 1186 pochatok nimeckoyi kolonizaciyi i hristiyanizaciyi Latviyi Majngard Zegeberzkij stav pershim livonskim yepiskopom Katolickoyi cerkvi 1201 livonskij yepiskop Albert fon Buksgevden zasnuvav Rigu yak centr hristiyanizaciyi ta nimeckoyi kolonizaciyi krayu Rizki yepiskopi pochinayut pidkorennya latvijskih zemel Livoniyi sho trivalo do 1290 roku 1204 rizki yepiskopi zasnovuyut na osnovi svogo vijska chernechij orden licariv hrestonosciv tak zvanij Orden mechenosciv j nadayut jomu chastinu yepiskopskih zemel yak feod 1207 rizki yepiskopi pochinayut vikoristovuvati titulaturu knyaz Livonskij nim Furst von Livland j 1 grudnya 1225 roku progoloshuyut Livoniyu chastinoyu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1237 12 travnya Orden mechenosciv uvijshov do skladu Tevtonskogo ordenu na pravah samovryadnoyi organizaciyi ta pochav nazivatisya Livonskim ordenom Nim keruvali magistri Livonskogo ordenu sho nosili titul krajovih magistriv Tevtonskogo ordenu v Livoniyi 1242 5 kvitnya livonski licari zaznali porazki na Chudskomu ozeri vid novgorodciv 1253 nimeckij arhiyepiskop Livoniyi Prussiyi ta Estoniyi sho ne mav okremoyi kafedri staye yepiskopom Rigi Obidvi posadi bulo ob yednano 20 sichnya 1255 roku sho dalo pochatok Rizkomu arhiyepiskopstvu 1282 Riga stala chlenom torgovelno vijskovogo Ganzejskogo soyuzu sho ob yednav mista Baltijskogo morya Do soyuzu zgodom priyednalisya 7 inshih nimeckih mist na teritoriyi suchasnoyi Latviyi Venden Cesis Lemzal Limbazhi Kokenguzen Koknese Volmar Valmiyera Goldingen Kuldiga Vindau Ventspils ta 1366 7 travnya formalno skasovano nominalni syuzerenitet Rizkogo arhiyepiskopa nad volodinnyami Livonskogo ordenu 1413 licari Livonskogo ordenu otrimali pravo obirati svogo krajovogo magistra j zdobuli faktichnu nezalezhnist vid Tevtonskogo ordenu 1420 na zemlyah suchasnih Latviyi ta Estoniyi stvoreno Livonsku konfederaciyu u skladi Rizkogo arhiyepiskopstva Derptskogo yepiskopstva Kurlyandskogo yepiskopstva Ezelskogo yepiskopstva Livonskogo ordenu yihnih vasaliv a takozh vilnih mist Rigi Derpta i Revelya Tallinna U XII XVII stolittyah zemli cih derzhavnih utvoren nazivalisya zbirnoyu nazvoyu Livoniya Novij chas Rich Pospolita 1619 Livonske gercogstvo Gercogstvo Kurlyandiyi i SemigaliyiDokladnishe Gercogstvo Kurlyandiyi i Semigaliyi Livonske gercogstvo Kurlyandska guberniya ta Liflyandska guberniya 1526 24 grudnya imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi daruvav magistru Livonskogo ordenu titul knyazya Livonskogo yakij odnochasno vikoristovuvali Rizkij arhiyepiskop i korol Polshi Do 1557 roku magistri ne vikoristovuvali cogo titulu oficijno 1561 28 listopada u hodi neuspishnoyi Livonskoyi vijni proti Moskoviyi ostannij magistr Livonskogo ordenu Gottgard Kettler i Rizkij arhiyepiskop uklali Vilensku uniyu iz Sigizmundom II Avgustom za yakoyu Livoniya stala lenom Velikogo knyazivstva Litovskogo z 1569 roku Rechi Pospolitoyi Na teritoriyi Livoniyi bulo utvoreno svitski lyuteranski krayini gercogstvo Kurlyandiyi i Semigaliyi pivdenna Latviya j Livonske gercogstvo centralna i pivnichna Latviya Pershe bulo volodinnyam nimeckoyi dinastiyi Kettleriv druge keruvalosya litovskimi voyevodami Obom gercogstvam bula nadana shiroka nacionalno religijna j politichna avtonomiya Oficijnij soyuz Livoniyi z Litvoyu nabuv chinnosti z 5 listopada 1562 roku Livonska konfederaciya pripinila isnuvannya 1621 26 veresnya v hodi polsko shvedskoyi vijni shvedski vijska okupuvali Livoniyu zdobuli Rigu j povnistyu zahopili Livonske gercogstvo 1629 26 veresnya vijska Rechi Pospolitoyu vidvoyuvali Rigu ta zahidnu chastinu Livonskogo gercogstva 1635 12 veresnya Shveciya i Rich Pospolita uklali mir za yakim persha otrimala Estoniyu pivnichnu i centralnu Latviyu tak zvanu Shvedsku Livoniyu Gercogstvo Kurlyandiyi i Semigaliyi lishalosya vasalom polskogo korolya Ostatochnij mir bulo ukladeno 3 travnya 1660 roku 1701 1709 u hodi Velikoyi Pivnichnoyi vijni gercogstvo Kurlyandiyi i Semigaliyi pozminno bulo okupovane shvedskimi i rosijskimi vijskami 1710 15 lipnya Riga zdalasya rosijskim zavojovnikam vnaslidok chogo Rosijska imperiya zakinchila Shvedsku Livoniyu 1721 10 veresnya Shveciya viznala za Rosiyeyu pravo na Shvedsku Livoniyu za umovami Nishtadskogo dogovoru Na yiyi teritoriyi bula stvorena Liflyandska Livonska guberniya 1773 30 veresnya v hodi 2 go podilu Rechi Pospolitoyi Rosiya aneksuvala Latgaliyu 1795 26 kvitnya v hodi 3 go podilu Rechi Pospolitoyi Rosiya aneksuvala gercogstvo Kurlyandiyi j Semigaliyi Na jogo teritoriyi bula stvorena Kurlyandska guberniya 1812 20 lipnya 12 grudnya v hodi francuzko rosijskoyi vijni Kurlyandska guberniya perebuvala pid okupaciyeyu francuziv 1889 Rosijska imperiya ostatochno priyednala usi zalishki Kurlyandiyi ta Livoniyi Novitnij period Shidna Yevropa 1918 Radyanski vijska okupovuyut Rigu 1940 Latvijskij legion 1943 Dokladnishe gercogstvo Kurlyandiyi i Semigaliyi 1918 Ob yednane Baltijske gercogstvo Latvijska vijna za nezalezhnist Latvijska Socialistichna Radyanska Respublika Latvijska Radyanska Socialistichna Respublika ta Latvijski nacionalni partizani 1915 traven zhovten v hodi Pershoyi svitovoyi vijni Kurlyandska guberniya bula okupovana nimeckimi vijskami 1917 5 lipnya Timchasovij uryad Rosiyi nadav avtonomiyu Liflyandskij i Kurlyandskij guberniyam 1917 3 veresnya nimecki vijska zahopili Rigu 1917 9 20 listopada bilshovicki vijska zahopili vladu v Liflyandskij guberniyi 1917 30 listopada predstavniki latiskih miscevih rad Livoniyi Kurlyandiyi i Latgaliyi stvorili Latvijsku timchasovu nacionalnu radu 1917 29 grudnya progoloshena Latvijska bilshovicka rada v skladi Radyanskoyi Rosiyi 1918 30 sichnya Latvijska nacionalna rada progolosila v pidpilli sho Latviya bude nezalezhnoyu respublikoyu 1918 18 22 lyutogo nimecki vijska okupuvali Livoniyu ta Lattgaliyu 1918 3 bereznya za umovami Brest Litovskogo miru Kurlyandska guberniya i misto Riga vihodyat zi skladu Rosiyi 1918 8 bereznya Kurlyandskij landtag krajova rada stvorenij iz nimeckoyi aristokratiyi progoloshuye v Mitavi Yelgava istorichnij stolici gercogstva Kurlyandiyi i Semigaliyi novu derzhavu gercogstvo Kurlyandiyi i Semigaliyi sho perebuvatime v osobistij uniyi z Prussiyeyu 15 bereznya Nimecka imperiya viznala nezalezhnist ciyeyi derzhavi 1918 12 kvitnya Ob yednana rada Livoniyi Estoniyi Rigi ta Ezelya stvorena miscevoyu nimeckoyu aristokratiyeyu progolosila stvorennya nezalezhnoyi Baltijskoyi derzhavi j zaprosila personalnoyi uniyi z Nimechchinoyu a takozh titulu gercogstva 8 listopada nova derzhava priyednala do sebe Kulyandiyu i Semigaliyu 1918 1 serpnya nimecki administraciyi Livoniyi Estoniyi Kurlyandiyi Ezelya ta Rigi buli ob yednani v Nimecku vijskovu administraciyu na Baltici z centrom u Rizi 1918 27 serpnya za umovami Berlinskogo dogovoru bilshovicka Rosiya ponovlyuye pretenziyi na Livoniyu j Krojcburg Krustpils ale zalishayetsya kontrolyuvati lishe Latgaliyu 1918 22 veresnya Nimecka imperiya viznala nezalezhnist Baltijskoyi derzhavi 1918 8 listopada regentska rada Baltijskoyi derzhavi reorganizuye yiyi u federaciyu z 7 oblastej Estoniyi Kurlyandiyi Latgaliyi Pivnichnoyi Livoniyi Ezelya Rigi i Pivdennoyi Livoniyi Yiyi administraciya diyala do 28 listopada 1918 11 listopada pislya porazki Nimechchini u Pershij svitovij vijni derzhavi Antanti viznayut pidpilnu Latvijsku nacionalnu radu faktichnim uryadom Latviyi 1918 18 listopada Latvijska nacionalna rada progolosila nezalezhnist Latvijskoyi respubliki 1918 25 listopada Nimechchina viznaye de fakto nezalezhnist Latviyi 1918 1919 nimecka vijskova administraciya na teritoriyi Latviyi zamishuyetsya administraciyeyu krayin Antanti 1918 17 grudnya Latvijska bilshovicka rada progolosila Latvijsku Socialistichnu Radyansku Respubliku LSRR Vona otrimala viznannya Rosiyi 22 grudnya 1919 3 sichnya rosijski bilshovicki vijska okupuvali Rigu 1919 22 travnya rosijski bilshoviki vibiti z Rigi LSRR bula obmezhena okupovanoyu rosiyanami Latgaliyeyu 1920 13 sichnya LSRR rozpusheno u vignanni Rosijski vijska polishili teritoriyu Latviyi 1 lyutogo 1920 roku 1920 11 serpnya Rosiya viznala nezalezhnist Latviyi Viznannya nabulo chinnosti z 4 zhovtnya 1921 26 sichnya krayini Antanti viznali latvijsku nezalezhnist de yure 1940 17 chervnya SRSR okupuvav Latviyu za paktom Molotova Ribentropa 1940 21 lipnya Latvijska respublika perejmenovana na Latvijsku RSR 1940 5 serpnya Latvijsku RSR vklyucheno do skladu SRSR prote mizhnarodnogo viznannya cya podiya ne otrimala 1941 23 chervnya 9 lipnya na pochatku nimecko radyanskoyi vijni nimecki vijska okupuvali znachnu chastinu Latviyi Riga bula zdobuta 1 lipnya 1941 28 chervnya latvijski politiki progolosili vidnovlennya nezalezhnosti Latviyi Do 7 lipnya nove latvijske kerivnictvo diyalo v nimeckomu tilu 1941 1 veresnya Latviya peretvorena na Generalnij okrug u skladi rejhskomisariatu Ostland Riga bula peretvorena na administrativnij centr rejhskomisariatu 1944 lipen listopad radyanski vijska povtorno okupuvali Latviyu za vinyatkom Kurlyandskogo pivostrova Rigu zdobuli 13 zhovtnya 1945 19 bereznya Nimechchina progolosila stvorennya avtonomnoyi derzhavi Latviya nimeckogo protektoratu 1945 7 travnya latvijskij uryad u Liyepayi progolosiv nezalezhnist Latvijskoyi respubliki j protrimavsya do 8 travnya koli nimecki vijska zdalisya u Kurlyandskomu kotli 1989 28 lipnya Verhovna rada Latvijskoyi RSR progolosila deklaraciyu pro derzhavnij suverenitet 1990 4 travnya Verhovna rada Latvijskoyi RSR progolosila akt vidnovlennya nezalezhnosti Latvijskoyi respubliki Radyanski desantniki zahopili klyuchovi ob yekti v Rizi v 1991 ale pislya protestiv miscevogo naselennya zmusheni buli piti 1991 21 serpnya Verhovna rada Latviyi prijnyala konstitucijnij zakon pro status nezalezhnoyi derzhavi pislya antigorbachovskogo putchu DKNS 6 veresnya latvijsku nezalezhnist viznav SRSR Nazva derzhavi Latviya vikoristovuvalasya yak alternativna do 6 lipnya 1993 roku Naprikinci 1991 roku Latviya uvijshla do skladu OON i OBSYe Derzhavnij ustrijRizkij zamok ye rezidenciyeyu prezidenta LatviyiDokladnishe Konstituciya Latviyi U Latviyi diye Konstituciya 15 lyutogo 1922 roku Vishe predstavnictvo zdijsnyuye prezident derzhavi sho obirayetsya Sejmom strokom na chotiri roki Sejm Latviyi Latviya parlamentska respublika Zakonodavchij organ Sejm Saeima sho obirayetsya povnopravnimi gromadyanami Latviyi yaki dosyagli do dnya viboriv viku 18 rokiv terminom na chotiri roki Latviya maye bagatopartijnu sistemu partiyi mayut mozhlivist formuvati koalicijni uryadi Osnovni politichni partiyi ta bloki Yednist Latviya Centr zlagodi Soyuz zelenih i selyan Nacionalne ob yednannya Vse dlya Latviyi Vikonavchij organ kabinet ministriv sho skladayetsya z prem yer ministra i ministriv Koalicijni partiyi Sejmu Latviyi proponuyut prezidentu respubliki kandidaturu prem yer ministra prezidenta ministriv Zatverdzhenij prem yer ministr formuye novij kabinet ministriv Konstitucijnij sud LatviyiMizhnarodni vidnosini Chlenstvo u mizhnarodnih organizaciyah YeS OON NATO Rada Yevropi OBSYe MBRR MVF Svitovij bank YuNESKO YuNISEF Mizhnarodna federaciya Chervonogo Hresta i Chervonogo Pivmisyacya MFChHiChP Latviya vstanovila diplomatichni vidnosini zi 160 krayinami i pidtrimuye posolstva v 35 krayinah svitu 37 krayin mayut posolstva v stolici Latviyi Rizi U pershij polovini 2015 roku Latviya bula Derzhavoyu golovoyu Radi Yevropejskogo soyuzu EkonomikaDokladnishe Ekonomika Latviyi Korisni kopalini Latviyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Latviyi ta Girnicha promislovist Latviyi VVP Latviyi v 1996 2006 rr Latviya industrialno agrarna krayina Osnovni galuzi promislovosti avtomobilebudivna silskogospodarske mashinobuduvannya radioelektronna farmacevtichna tekstilna ta in Transport zaliznichnij avtomobilnij richkovij morskij Golovni porti Riga Ventspils Liyepaya Protyazhnist magistralnogo naftoprovodu 421 km magistralnogo gazoprovodu 710 km 1984 Mizhnarodnij aeroport m Riga Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 5 7 mlrd Temp zrostannya VVP 3 6 VVP na dushu naselennya 2328 Pryami zakordonni investiciyi 219 mln Import 4 9 mlrd g ch Nimechchina 16 8 Rosiya 11 8 Finlyandiya 9 5 Shveciya 7 2 Eksport 4 2 mlrd g ch Nimechchina 15 6 Velika Britaniya 13 5 Rosiya 12 1 Shveciya 10 3 U 2001 r VVP Latviyi zris na 7 6 Bank Latviyi peredbachaye zrostannya VVP 4 5 5 v 2002 Mining Annual Review 2002 Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij podil Latviyi ta Spisok mist Latviyi Krayi j mista respublikanskogo pidporyadkuvannya Latviyi pislya administrativnoyi reformi 2021 roku Latviya podilyayetsya na 110 krayiv latis novadi odnina novads i 9 respublikanskih mist latis republikas pilsetas odnina republikas pilseta Krayi podilyayutsya na 494 latis pagasts Krim togo Latviya istorichno kulturno j konstitucijno podilyayetsya na chotiri regioni Latgale Zemgale Kurzeme i Vidzeme U Latviyi do 2023 roku bude prodovzhuvatisya administrativno teritorialna reforma analogichna ukrayinskij reformi decentralizaciyi vladi yaka peredbachaye uzhe ukrupnennya rozdilenih u 2009 roci krayiv u bilshi administrativno teritorialni odinici Ce pov yazano z vimogoyu Yevropejskogo soyuzu shob efektivno rozpridiliti povnovazhennya u provinciyi a takozh iz problemoyu vidtoku naselennya u mista i zoseredzhennya osnovnoyi masi naselennya u NaselennyaEtnichnij sklad 2018 Latishi 1 269 92 60 2 Rosiyani 547 492 26 0 Bilorusi 67 781 3 2 Ukrayinci 50 699 2 4 Polyaki 44 501 2 1 Litovci 26 94 1 2 Yevreyi 8 436 0 4 Cigani 7 193 0 3 Nimci 5 168 0 2 Estonci 2 694 0 1 Inshi virmeni tatari azerbajdzhanci turki 80 319 3 8 Dokladnishe Naselennya Latviyi 1989 2 681 000 2001 2 385 231 2007 2 281 200 2011 2 067 877 2018 2 109 742 2020 1 907 675Movi Dokladnishe Latiska mova Movi Latviyi ta Movna politika v Latviyi Yedinoyu oficijnoyu movoyu Latviyi ye latiska yaka nalezhit do baltijskoyi movnoyi pidgrupi balto slov yanskoyi gilki indoyevropejskoyi movnoyi sim yi Inshoyu viznachnoyu movoyu Latviyi ye majzhe vimerla livska mova finskoyi gilki uralskoyi movnoyi sim yi latgalska yak dialekt latiskoyi takozh zahishena latvijskim zakonodavstvom Rosijska mova yakoyu shiroko rozmovlyali v radyanskij period dosi zalishayetsya najposhirenishoyu movoyu menshini u 2011 roci 34 govorili neyu vdoma Anglijska takozh shiroko prijnyata v Latviyi v biznesi ta turizmi Stanom na 2014 rik isnuvalo 109 shkil dlya menshin yaki vikoristovuyut rosijsku movu Etnichnij sklad Stanom na berezen 2011 roku latvijci stanovili blizko 62 1 naselennya todi yak 26 9 rosiyani bilorusi 3 3 ukrayinci 2 2 polyaki 2 2 litovci 1 2 yevreyi 0 3 romi 0 3 nimci 0 1 estonci 0 1 ta inshi 1 3 250 osib identifikuyut sebe yak livonciv baltijski fini vihidci z Latviyi U Latviyi prozhivalo 290 660 negromadyan abo 14 1 zhiteliv Latviyi perevazhno rosijski poselenci yaki pribuli pislya okupaciyi 1940 roku ta yihni nashadki U deyakih mistah napriklad u Daugavpilsi ta Rezekne etnichni latishi stanovlyat menshist vid zagalnoyi kilkosti naselennya Nezvazhayuchi na neuhilno zrostayuchu chastku etnichnih latishiv protyagom bilshe desyati rokiv voni vse she stanovlyat trohi menshe polovini naselennya stolici Latviyi Rigi Etnos Perepis 1897 Perepis 1925 Perepis 1935 Perepis 1959 Perepis 1970 Perepis 1979 Perepis 1989 Perepis 2000 Perepis 2011 Statistichni dani 2020Osib Osib Osib Osib Osib Osib Osib Osib Osib Osib Latishi 1 318 617 68 34 1 354 126 73 4 1 472 612 75 5 1 297 881 62 0 1 341 805 56 8 1 344 105 53 7 1 387 757 52 0 1 370 703 57 7 1 284 194 62 1 1 192 333 62 5Rosiyani 154 561 8 0 193 648 10 5 206 499 10 6 556 448 26 6 704 599 29 8 821 464 32 8 905 515 34 0 703 243 29 6 556 422 26 9 471 206 24 7Bilorusi 79 541 4 12 38 010 2 1 26 867 1 4 61 587 2 9 94 898 4 0 111 505 4 5 119 702 4 5 97 150 4 1 68 174 3 3 60 097 3 1Ukrayinci 987 0 05 512 0 0 1 844 0 1 29 440 1 4 53 461 2 3 66 703 2 7 92 101 3 5 63 644 2 7 45 699 2 2 42 929 2 3Polyaki 65 088 3 37 51 143 2 8 48 949 2 5 59 774 2 9 63 045 2 7 62 690 2 5 60 416 2 3 59 505 2 5 44 783 2 2 37 968 2 0Litovci 25 888 1 34 23 192 1 3 22 913 1 2 32 383 1 6 40 589 1 7 37 818 1 5 34 630 1 3 33 430 1 4 24 426 1 2 21 938 1 1Yevreyi 122 700 6 36 95 675 5 2 93 479 4 8 36 592 1 8 36 680 1 6 28 331 1 1 22 897 0 9 10 385 0 4 6 416 0 3 Cigani 1 942 0 1 2 870 0 2 3 839 0 2 4 301 0 2 5 427 0 2 6 134 0 3 7 044 0 3 8 205 0 3 6 452 0 3 4 891 0 3Nimci 137 312 7 12 70 964 3 8 62 144 3 2 1 609 0 1 5 413 0 2 3 299 0 1 3 783 0 1 3 465 0 1 3 023 0 1 2 476 0 1Estonci 17 991 0 93 7 893 0 4 7 014 0 4 4 610 0 2 4 334 0 2 3 681 0 2 3 312 0 1 2 652 0 1 2 000 0 1 1 607 0 1Livi 1 268 0 1 944 0 0 185 0 0 48 0 0 107 0 0 135 0 0 177 0 0 Inshi 4 823 0 25 5 504 0 3 3 398 0 2 8 648 0 4 13 828 0 6 16 979 0 7 29 275 1 1 24 824 1 1 26 298 1 3 72 230 3 8Zagalom 1 929 387 1 844 805 1 950 502 2 093 458 2 364 127 2 502 816 2 666 567 2 377 383 2 067 887 1 907 675Najbilshi mista Dokladnishe mista LatviyiKulturaDokladnishe Kultura Latviyi Tradicijnij latvijskij folklor nalichuye ponad tisyachu rokiv Viyavleno ponad 1 2 mln tekstiv i 30 tis melodij narodnih pisen Mizh XIII i XIX stolittyami baltijski nimci rozvinuli osoblivu kulturnu spadshinu sho harakterizuyetsya yak latvijskim tak i nimeckim vplivom Vin zberigsya v nimeckih baltijskih sim yah i donini Prote bilshist korinnih latishiv ne brali uchasti v comu kulturnomu zhitti zbereglasya perevazhno selyanska misceva yazichnicka spadshina chastkovo zlivshis iz hristiyanskimi tradiciyami Napriklad odnim iz najpopulyarnishih svyat ye Jani yazichnicke svyato litnogo soncestoyannya yake latvijci vidznachayut u den svyata Ivana Hrestitelya Svyato litnogo soncestoyannya LigoDiv takozh Spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v Latviyi Istorichnij centr Rigi buv ogoloshenij YuNESKO ob yektom Vsesvitnoyi spadshini v 1997 roci Istorichnij centr Rigi U XIX stolitti vinikli latvijski nacionalistichni ruhi Voni propaguvali latvijsku kulturu ta zaohochuvali latishiv brati uchast u kulturnih zahodah XIX stolittya i pochatok XX stolittya latvijci chasto rozglyadayut yak klasichnu epohu latvijskoyi kulturi Kulturna elita vtekla z krayini ale prodovzhuvala tvoriti perevazhno dlya latvijskoyi emigrantskoyi auditoriyi Pislya priyednannya do Radyanskogo Soyuzu latvijski hudozhniki ta pismenniki buli zmusheni dotrimuvatisya stilyu mistectva socrealizmu Za radyanskih chasiv muzika stavala vse populyarnishoyu prichomu najpopulyarnishimi buli pisni 1980 h rokiv U cej chas u pisnyah chasto vismiyuvali osoblivosti radyanskogo zhittya ta turbuvalisya pro zberezhennya latvijskoyi identichnosti Ce viklikalo narodni protesti proti SRSR a takozh prizvelo do zrostannya populyarnosti poeziyi Z chasiv nezalezhnosti teatr scenografiya horova muzika ta klasichna muzika stali najpomitnishimi galuzyami latvijskoyi kulturi Osvita Latvijskij universitet i Rizkij tehnichnij universitet ye dvoma osnovnimi universitetami krayini obidva zasnovani na osnovi Rizkogo politehnichnogo institutu ta roztashovani v Rizi Inshi vazhlivi universiteti yaki buli stvoreni na bazi Latvijskogo derzhavnogo universitetu vklyuchayut Latvijskij universitet prirodnichih nauk i tehnologij zasnovanij u 1939 roci na bazi silskogospodarskogo fakultetu ta Rizkij universitet Stradinya zasnovanij u 1950 She odnim znachnim centrom osviti ye Daugavpilskij universitet Latvijskij universitetNauka Latvijska akademiya nauk Latvijskij derzhavnij istorichnij arhivMuzika Dokladnishe Muzika Latviyi Latvijskij festival pisni ta tancyu ye vazhlivoyu podiyeyu v latvijskij kulturi ta gromadskomu zhitti Vin provoditsya z 1873 roku zazvichaj kozhni p yat rokiv Zagalom u zahodi berut uchast priblizno 30 000 vikonavciv Spivayut narodni pisni ta klasichni horovi pisni z akcentom na spiv akapela hocha ostannim chasom do repertuaru takozh uvijshli suchasni populyarni pisni U lipni 2014 roku v Rizi vidbulisya 8 mi Vsesvitni horovi igri de vzyali uchast ponad 27 000 horistiv yaki predstavlyali ponad 450 horiv iz ponad 70 krayin Festival ye najbilshim u svoyemu rodi u sviti i provoditsya kozhni dva roki v inshomu misti gospodari Pochinayuchi z 2019 roku v Latviyi prohodit pershij Riga Jurmala Music Festival novij festival na yakomu protyagom chotiroh vihidnih protyagom lita vistupayut vsesvitno vidomi orkestri ta dirigenti Festival prohodit u Latvijskij nacionalnij operi Velikij gildiyi a takozh u Velikomu ta Malomu zali Dzintari Kuhnya Dokladnishe Latiska kuhnya Religiya Bilshist gromadyan Latviyi lyuterani Latvijska yevangelsko lyuteranska cerkva najbilsha hristiyanska denominaciya krayini Katolicka cerkva v Latviyi druga hristiyanska denominaciya krayini kolishnya pravoslavna cerkva Konstantinopolskogo patriarhatu Latvijska pravoslavna cerkva rosijska gromadska organizaciya v Latviyi Latvijska pravoslavna avtonomna cerkvaSvyata Svyatkuvannya progoloshennya Latvijskoyi Respubliki 2018Dokladnishe Svyata Latviyi Data Nazva svyata Originalna nazva1 sichnya Novij rik Jaungada dienaberezen kviten Velika Strasna p yatnicya Liela piektdienaberezen kviten Pershij i drugij den Velikodnya Pirma Lieldienas un otras Lieldienas dienas1 travnya Den praci Darba svetki4 travnya Den vidnovlennya Latvijskoyi Respubliki Latvijas Republikas neatkaribas atjaunosanas diena50 dniv pislya Velikodnya Den Svyatoyi Trijci Vasarsvetki23 24 chervnya Ligo ta Yaniv den Ligo diena Jani18 listopada Den progoloshennya Latvijskoyi Respubliki Latvijas Republikas Proklamesanas diena24 26 grudnya Rizdvo Ziemassvetki31 grudnya Provodi starogo roku Vecgada dienaDiv takozhKonfrontaciya Rosiyi ta krayin Baltiyi Kriminalnij kodeks Latviyi Simvoli LatviyiPrimitki Statistikas datubazes Arhiv originalu za 21 bereznya 2021 Procitovano 25 lyutogo 2021 Latvia International Monetary Fund Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 18 kvitnya 2012 Composition of macro geographical continental regions geographical sub regions and selected economic and other groupings anglijskoyu Organizaciya Ob yednanih Nacij originalu za 30 serpnya 2017 Procitovano 9 listopada 2008 Weather information in Latvia www travelsignposts com 14 bereznya 2015 originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 14 bereznya 2015 Germanis Uldis 2007 Ojars Kalnins red The Latvian Saga English vid 11th Riga Atena s 268 ISBN 9789984342917 OCLC 213385330 Esther B Fein UPHEAVAL IN THE EAST Soviet Congress Condemns 39 Pact That Led to Annexation of Baltics The New York Times anglijskoyu originalu za 5 serpnya 2017 Procitovano 2 veresnya 2017 21 serpnya 1991 pislya radyanskoyi sprobi derzhavnogo perevorotu Verhovna Rada prijnyala konstitucijnij zakon Pro derzhavnist Latvijskoyi Respubliki viznavshi stattyu 5 Deklaraciyi nedijsnoyu tim samim zavershivshi perehidnij period i vidnovivshi faktichnu nezalezhnist Administrative divisions of Latvia anglijskoyu www ambermarks com 2015 originalu za 2 lyutogo 2015 Procitovano 14 bereznya 2015 Latvia in Brief anglijskoyu Latvian Institute 2011 originalu za 6 zhovtnya 2011 Procitovano 5 listopada 2011 Latvia Country Profile Human Development Indicators hdr undp org anglijskoyu Organizaciya Ob yednanih Nacij originalu za 8 veresnya 2018 Procitovano 15 grudnya 2015 anglijskoyu Bank of Latvia Arhiv originalu za 25 kvitnya 2013 Procitovano 16 lipnya 2013 PDF anglijskoyu Latvian Institute 2012 Arhiv originalu PDF za 8 listopada 2012 Procitovano 12 travnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka Baltic Online anglijskoyu The University of Texas at Austin originalu za 5 serpnya 2011 Procitovano 12 travnya 2011 http www pmlp gov lv lv assets documents 1aaaa ISVN Latvija pec TTB VPD pdf 2020 11 25 u Wayback Machine Key Indicators Litovsku i zhmudsku movi porahovano razom BibliografiyaLatviya dovga doroga reformi robochi zapiski Anatolij Tkachuk Kiyiv Legalnij status K I S 2015 54 s ris tabl Bibliotechka miscevogo samovryaduvannya Latviya poetichna poeti Latvii v ukr per Kostya Overchenka Uporyad G Yurchonok Yelgava vstupne sl Knuts Skuyeniyeks Riga DIAC 2007 271 s fotogr Latviya yakoyu mi yiyi lyubimo per na ukr G Savchuk K Gupalo red P Apin M Shetler foto A Eglitis teksti A Shmite Riga Nacionalaja apgada 2000 108 s il Opornij konspekt lekcij Tema Administrativno teritorialnij ustrij krayin Yevropejskogo Soyuzu Ispaniya Latviya Rumuniya Nac akad derzh upr pri Prezidentovi Ukrayini avt uporyad P V Vorona ta in Kiyiv NADU 2015 94 s Biblioteka magistra Ukrayina Latviya istoriya kultura ekonomika zb materialiv mizhnar nauk prakt konf 18 21 listopada 2007 r Riga In t doslidzh diaspori Centr soc doslidzh Etnikos Ob nya ukr t v Latviyi T vo Ukrayina Svit Posolstvo Ukrayini v Latv Resp Posolstvo Latv Resp v Ukrayini Derzh kom Ukrayini u spravah nacionalnostej ta religij vidp red uporyad I Vinnichenko K Geoprint 2007 114 s Arbusov L Grundriss der Geschichte Liv Est und Kurlands Riga Jonck und Poliewsky 1918 Muiznieks N The geopolitics of history in Latvian Russian relations Academic Press of the University of Latvia 2011 Piirimae K Roosevelt Churchill and the Baltic Question Palgrave Macmillan US 2014 256 p The Baltic States The National Self Determination of Estonia Latvia and Lithuania Ed by G Smith L Macmillan Press Ltd 1996 214 p Latviya 12 serpnya 2014 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Latviya ros Latviya Foto 2 lyutogo 2021 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ