Льодове побоїще нім Schlacht auf dem Eise лат Prœlium glaciale Льодова битва також відоме як битва на Чудському озері ні

Льодове побоїще (нім. Schlacht auf dem Eise, лат. Prœlium glaciale — «Льодова битва»), також відоме як битва на Чудському озері (нім. Schlacht auf dem Peipussee) — бій дружини новгородців і володимирців під проводом Олександра Невського проти збірного лівонсько-естонського загону, у складі якого було кілька лицарівЛівонського ордена, який тоді був васалом Тевтонського ордена, в районі Чудського озера, що сталася 5 квітня 1242 року .

Льодове побоїще

Новгородська республіка

Координати: 58°14′ пн. ш. 27°30′ сх. д. / 58.233° пн. ш. 27.500° сх. д.

Дата:	5 квітня 1242
Місце:	Чудське озеро, кордон Новгородського князівства та Лівонського ордену
Результат:	перемога Новгородського князівства

Сторони

Новгород,
Володимир

Тевтонський орден,
данські лицарі,
дерптське ополчення

Командувачі

Олександр Невський,
Андрій Ярославич

Андреас фон Фельфен

Військові сили

4-5 тисяч осіб

1,2 - 1,8 тисяч осіб

Втрати

невідомо

400 естонців,
«брати» Тевтонського ордена: 20 загинуло, 6 полонених.

Передумови

З кінця 1230-х між Новгородом і Швецією почастішали прикордонні конфлікти за Карелію. 1240 року дружина Олександра Ярославовича із новогородцями розбила загін шведів у гирлі Неви.

Зимою 1240–1241 у Новгородській землі з'явилися тевтонські лицарі. У цей період їм вдалось захопити територію племені водь, на схід від Нарова, «повоеваша все и дань на них возложиша». Захопивши Водську пятину, лицарі оволоділи Тесівом (на р. Оредеж) і їх роз'їзди з'являлися за 35 км від Новгорода. Таким чином, у руках тевтонців була велика територія в районі Ізборськ — Псков — Тесів — Копор'є.

Папа Римський «передав» узбережжя Неви й Карелію під юрисдикцію Єзельскому єпископу, який уклав із лицарями договір і збирав десяту частину всього, що дає земля, а все інше — рибні лови, сіножаті, ріллі — надав лицарям.

Олександр організував військо з новгородців, ладожан, карелів й іжорців. Князь вирішив завдати першого удару на Копор'є, а потім звільнити від загарбників Псков.

У 1241 військо під командуванням Олександра виступило в похід, досягло Копор'є, опанувало фортецею «и изверже град из основание, а самих немец изби, а иных с собою приводе в Новгород, а иных пожалова отпусти, бе бо милостив паче меры, а вожан и чюдцев переветников (тобто зрадників) извеша (повісив)»

Хід битви

У березні 1242 новгородці напали на німецький гарнізон Пскова і знищили його.

Олександр Ярославич подумав, що розгромив головні сили Ордену і вдерся у його землі.

Новгородське військо зіткнулося із загоном лицарів і зазнало поразки. Олександр Ярославич почав відступ до Чудського озера, на березі й на льоду якого він зміг перемогти авангард противника. Важкоозброєна лицарська кіннота не могла маневрувати на полі бою і новгородцям удалося її швидко здолати.

Наслідки

Загін Ордену, який було вислано вигнати новгородців, складався здебільшого з підкорених естів і лише кіннота була лицарською. У бою загинуло кілька лицарів. Новгородські втрати невідомі.

Влітку 1242 між Орденом і Новгородом було укладено мирний договір, але пізніше між ними знову спалахували конфлікти.

Археологічні дані

У 1958—1959 роках на місці, де, як вважається, відбувалася битва, проводилися археологічні розскопки експедицією Інституту археології Академії наук СРСР під керівництвом Г.Н.Караєва. Матеріальних свідоцтв, які могли б пов'язати це місце із битвою 1242 року, не було знайдено.

У мистецтві та пропаганді

Докладніше: Олександр Невський (фільм)

Радянський режисер Сергій Ейзенштейн написав сценарій та як режисер поставив художній фільм «Олександр Невський» на персональне замовлення Й. Сталіна.

Філателія та нумізматика

Поштова марка, Росія, 1992
Пам'ятна монета Росії, 1992
Олександр Невський (Марка 1967 року с фрагментом триптиху Павла Коріна, створеного у 1942)

Примітки

Плахонін А. Г. Олександр Невський // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 572-573. — .
Ледовое побоище 1242 г.: Труды комплексной экспедиции по уточнению места Ледового Побоища. — М.-Л., 1966. — 253 с. — С. 60—64.
«Ледовое побоище — миф, созданный Эйзенштейном» [ 28 січня 2016 у Wayback Machine.]. Историк Игорь Данилевский о том, зачем государству Александр Невский.(рос.)
РИА.НОВОСТИ: 70 лет «Александру Невскому»: как Сталин сохранил жизнь полководцу [ 13 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва на Чудському озері

Новгородская Первая Летопись старшего извода (1233–1265) [Архівовано 12 листопада 2014 у WebCite]
Битва на Чудском озере («Ледовое побоище») (1242 год) [ 4 березня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
Історія для дорослих АЛЄКСАНДР НЄВСКІЙ - вся правда про вигадані перемоги Батиєвого пасинка
Історія для дорослих АЛЄКСАНДР НЄВСКІЙ - вся правда про вигадані перемоги Батиєвого пасинка
Истроия Руси - Александр Невский предатель Руси

[1] Плахонін А. Г. Олександр Невський // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 572-573. — .

[trudy1966-2] Ледовое побоище 1242 г.: Труды комплексной экспедиции по уточнению места Ледового Побоища. — М.-Л., 1966. — 253 с. — С. 60—64.

[3] «Ледовое побоище — миф, созданный Эйзенштейном» [ 28 січня 2016 у Wayback Machine.]. Историк Игорь Данилевский о том, зачем государству Александр Невский.(рос.)

[4] РИА.НОВОСТИ: 70 лет «Александру Невскому»: как Сталин сохранил жизнь полководцу [ 13 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)