Леоні́д Арбу́зов (нім. Leonid Arbusow; 7 (19) січня 1848 — 1 (14) січня 1912) — німецький історик російського походження. Медієвіст, спеціаліст з країн Балтії і Лівонії.
Леонід Арбузов | |
---|---|
Народився | 7 (19) січня 1848[1] Мітава, Російська імперія[1] |
Помер | 1 (14) січня 1912[1](63 роки) Рига, Російська імперія |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | історик, медієвіст, шкільний учитель |
Alma mater | Геттінгенський університет (1876) |
Галузь | історія і медієвістика |
Відомий завдяки: | «Нарис історії Ліфляндії, Естляндії і Курляндії» |
Діти | d |
Біографія
Леонід Арбузов народився 19 січня 1848 року в Мітаві, Курляндська губернія, Російська імперія. Син дворянина Олександра Арбузова (? — 1855), лейтенанта Російської імператорської армії, та Наталії Чудовської. Виріс сиротою у будинку Магнуса-Георга Паукера (1787—1855) в Мітаві.
Арбузов навчався у Виборгу, Мітаві й Дерпті. З 1867 року він вивчав зоологію в Дерпті. Потім Арбузов студіював медицину в Лейпцигу, а з 1871 року — в Дерпті. У 1871–1876 роках він був студентом Геттінгенського університету. Перші три роки Арбузов вивчав природничі науки, а останні три — історію під керівництвом .
У 1877—1885 роках Арбузов працював учителем природознавства у повітовій школі Бауске (Бауска, Латвія). 1884 року він одружився у Бауске із Ольгою Аншютц, яка народила йому сина, історика . У 1885–1888 роках Арбузов був інспектором повітових шкіл Тукума (Тукумс, Латвія). Згодом він працював приватним учителем у Мітаві.
1889 року Арбузов став членом-кореспондентом Товариства історії та старожитностей Прибалтійського краю, а 1893 року отримав повноправне членство. 1893 року він переїхав до Риги, де жив до самої смерті. З 1894 року — Арбузов був співголовою Товариства історії та старожитностей Прибалтійського краю. Він працював у 2-му відділі товариства, вивчав лівонську історію, спеціалізувався на лівонських грамотах. 1898 року Арбузов став членом кореспондентом, а з 1909 року — почесним членом Генеалогічного товариства балтійських губерній. Також, з 1900 року він був членом-кореспондентом Товариства літератури і мистецтва Курляндії.
Леонід Арбузов помер 14 січня 1912 року у біля Риги.
Арбузов був автором першого фундаментального дослідження з історії країн Балтії — «Нарису історії Ліфляндії, Естляндії і Курляндії» (1889). Він першим зібрав біографічну базу даних про осіб середньовічної Лівонії — понад 1 тисячу лицарів Лівонського ордену та 5 тисяч священнослужителів.
Праці
Автор
- Grundriß der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands, Mitau-Riga 1889
- Das älteste Wittschopbuch der Stadt Reval (1312—1360), 1890
- Die im Deutschen Orden in Livland vertretenen Geschlechter, Mitau 1901
- Livlands Geistlichkeit vom Ende des 12. bis ins 16. Jahrhundert, Mitau 1902
Видавець
- Liv-, Est- und Kurländisches Urkundenbuch, II. Abt., Bd. 1 bis 3 (1494—1510), Riga 1900—1914
- Liv-, Est- und Kurländisches Urkundenbuch, III. Abt. (Akten und Rezesse der Livländischen Ständetage), Bd. 3 (Plettenberg-Bd.), Riga 1910
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #124695027 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Джерела
- Baltische Historische Kommission (Hrsg.) In: BBLd — Baltisches Biographisches Lexikon digital. — Göttingen, 2012.
- Hasselblatt, Arnold; Otto, Gustav. Album academicum der Kaiserlichen Universität Dorpat. — Dorpat 1889. — S. 606. — Nr. 8271.(Digitalisat) [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Oskar Stavenhagen. Nekrolog // Jahrbuch für Genealogie Heraldik und Sphragistik. 1911—1913. — Mitau, 1914.
- Wittram, Reinhard. Arbusow, Leonid. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1953, Band 1, S. 334 f. (Digitalisat).
Посилання
- Бібліографія. Леонід Арбузов (1848–1912) // Німецька національна бібліотека
- Гурин, А. Русские немцы фон Арбузовы [ 28 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Leonid Arbuzov Leoni d Arbu zov nim Leonid Arbusow 7 19 sichnya 1848 18480119 1 14 sichnya 1912 nimeckij istorik rosijskogo pohodzhennya Mediyevist specialist z krayin Baltiyi i Livoniyi Leonid ArbuzovNarodivsya7 19 sichnya 1848 1 Mitava Rosijska imperiya 1 Pomer1 14 sichnya 1912 1 63 roki Riga Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnististorik mediyevist shkilnij uchitelAlma materGettingenskij universitet 1876 Galuzistoriya i mediyevistikaVidomij zavdyaki Naris istoriyi Liflyandiyi Estlyandiyi i Kurlyandiyi DitidBiografiyaLeonid Arbuzov narodivsya 19 sichnya 1848 roku v Mitavi Kurlyandska guberniya Rosijska imperiya Sin dvoryanina Oleksandra Arbuzova 1855 lejtenanta Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi ta Nataliyi Chudovskoyi Viris sirotoyu u budinku Magnusa Georga Paukera 1787 1855 v Mitavi Arbuzov navchavsya u Viborgu Mitavi j Derpti Z 1867 roku vin vivchav zoologiyu v Derpti Potim Arbuzov studiyuvav medicinu v Lejpcigu a z 1871 roku v Derpti U 1871 1876 rokah vin buv studentom Gettingenskogo universitetu Pershi tri roki Arbuzov vivchav prirodnichi nauki a ostanni tri istoriyu pid kerivnictvom U 1877 1885 rokah Arbuzov pracyuvav uchitelem prirodoznavstva u povitovij shkoli Bauske Bauska Latviya 1884 roku vin odruzhivsya u Bauske iz Olgoyu Anshyutc yaka narodila jomu sina istorika U 1885 1888 rokah Arbuzov buv inspektorom povitovih shkil Tukuma Tukums Latviya Zgodom vin pracyuvav privatnim uchitelem u Mitavi 1889 roku Arbuzov stav chlenom korespondentom Tovaristva istoriyi ta starozhitnostej Pribaltijskogo krayu a 1893 roku otrimav povnopravne chlenstvo 1893 roku vin pereyihav do Rigi de zhiv do samoyi smerti Z 1894 roku Arbuzov buv spivgolovoyu Tovaristva istoriyi ta starozhitnostej Pribaltijskogo krayu Vin pracyuvav u 2 mu viddili tovaristva vivchav livonsku istoriyu specializuvavsya na livonskih gramotah 1898 roku Arbuzov stav chlenom korespondentom a z 1909 roku pochesnim chlenom Genealogichnogo tovaristva baltijskih gubernij Takozh z 1900 roku vin buv chlenom korespondentom Tovaristva literaturi i mistectva Kurlyandiyi Leonid Arbuzov pomer 14 sichnya 1912 roku u bilya Rigi Arbuzov buv avtorom pershogo fundamentalnogo doslidzhennya z istoriyi krayin Baltiyi Narisu istoriyi Liflyandiyi Estlyandiyi i Kurlyandiyi 1889 Vin pershim zibrav biografichnu bazu danih pro osib serednovichnoyi Livoniyi ponad 1 tisyachu licariv Livonskogo ordenu ta 5 tisyach svyashennosluzhiteliv PraciAvtor Grundriss der Geschichte Liv Est und Kurlands Mitau Riga 1889 Das alteste Wittschopbuch der Stadt Reval 1312 1360 1890 Die im Deutschen Orden in Livland vertretenen Geschlechter Mitau 1901 Livlands Geistlichkeit vom Ende des 12 bis ins 16 Jahrhundert Mitau 1902 Vidavec Liv Est und Kurlandisches Urkundenbuch II Abt Bd 1 bis 3 1494 1510 Riga 1900 1914 Liv Est und Kurlandisches Urkundenbuch III Abt Akten und Rezesse der Livlandischen Standetage Bd 3 Plettenberg Bd Riga 1910PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 124695027 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578DzherelaBaltische Historische Kommission Hrsg In BBLd Baltisches Biographisches Lexikon digital Gottingen 2012 Hasselblatt Arnold Otto Gustav Album academicum der Kaiserlichen Universitat Dorpat Dorpat 1889 S 606 Nr 8271 Digitalisat 1 grudnya 2017 u Wayback Machine Oskar Stavenhagen Nekrolog Jahrbuch fur Genealogie Heraldik und Sphragistik 1911 1913 Mitau 1914 Wittram Reinhard Arbusow Leonid Neue Deutsche Biographie Berlin 1953 Band 1 S 334 f Digitalisat PosilannyaBibliografiya Leonid Arbuzov 1848 1912 Nimecka nacionalna biblioteka Gurin A Russkie nemcy fon Arbuzovy 28 lyutogo 2014 u Wayback Machine