Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Латвійська музика має давню традицію, і охоплює широкий спектр явищ від традиційної музики до сучасної академічної та популярної музичної сцени. Особливо важливе значення мають традиційні музичні жанри, насамперед пісні, в яких збереглися дохристиянські мотиви та бурдонний вокал.
Історія
Найбільш ранні відомі відомості про латвійську музику відносяться до періоду неоліту. Археологами виявлені інструменти роду флейт. До кінця першого тисячоліття народами, що населяли територію сучасної Латвії, було створено безліч інструментів, таких як Кокле (струнно-щипковий інструмент роду цитри) чия конструкція збереглася до наших днів.
До моменту завоювання території сучасної Латвії хрестоносцями (XIII століття), музична культура цього регіону була переважно народною. З XIII століття розвивалася католицька, а з XVI століття — також протестантська церковна музика. У Ризі існували гільдії і цехи міських музикантів, що складалися тільки з німців. Перші книги літургійних піснеспівів на латиські тексти, що потрапили до Латвії, були надруковані в Кенігсберзі в 1587 році, з 1615-го піснеспівіи друкуються Ризі.
У XVII—XIX століттях музичне життя Латвії була тісно пов'язана з європейською культурою. У Ризі діяло Музичне товариство (з 1760) і Міський театр (з 1782), а при дворі герцога Курземе в Міталі (нині Єлгава) працювали відомі музиканти, такі як та . З 1753 по 1788 в Ризі працював учень Й. С. Баха .
Новий час
У XVIII—XIX століттях у багатьох латвійських церквах були встановлені органи, до наших днів збереглося близько 250 історичних інструментів. в Ризі з чотирма мануали і 125 регістрами, побудований в 1884 році, був на момент відкриття найбільшим у Європі. У Латвії, що лежала на шляху між найбільшими концертними центрами Західної Європи і Санкт-Петербургом, стали проходити концерти відомих органних віртуозів того часу. Зміцнилися культурні зв'язки латвійської інтелігенції з Кенігсберзького університету. У 1764—1769 в Ризі жив німецький філософ Йоганн Готфрід Гердер (1744—1803), першим почав публікувати в Європі латиські народні пісні. Серед інших відомих діячів культури, чия біографія була пов'язана з Латвією — музичний видавець (1740—1789).
У першій половині XIX століття в Ригу з концертами приїздили Джон Філд Роберт та Клара Шуман і Ференц Ліст Гектор Берліоз, Антон Рубінштейн. У 1837—1839 в місті жив Ріхард Вагнер, тут він розпочав роботу над оперою .
Друга половина XIX століття — час формування латиської національної музичної школи. Одним з перших її представників стали композитори Карліс Бауманіс (1835—1905), автор тексту і музики латвійського гімну та Яніс Цімзе (1814—1881), який збирав і обробляв народні музику. Серед музичних жанрів найактивніше розвивалося хоровий спів, в 1873 році пройшов перший пісенний фестиваль, який став традиційним і проводиться кожні п'ять років.
Музична освіта в Латвії XIX століття була доступна лише в семінаріях і декількох музичних школах, а для отримання повнішої освіти музиканти вирушали у західні країни або до Санкт-Петербургу. Латвійська академічна музика кінця століття, як і в багатьох інших східноєвропейських країнах, перебувала під сильним впливом фольклору. Такі композитори, як , та , часто використовували в своїх творах пряме цитування народних пісень, інші (Альфред Калниньш, ) уникали цього, але і в їх роботах значне місце займають елементи фольклору.
XX століття
Короткочасний період незалежної республіки (1918—1940) — епоха бурхливого розвитку музичної культури Латвії. У Ризі відкривається Латвійська національна опера (перший латиський оперний спектакль — «Банюта» Альфреда Калниньша — був поставлений на її сцені в 1920), Латвійська консерваторія (нині Латвійська музична академія імені Язепа Вітола, 1919), музичні школи, заснований перший постійний симфонічний оркестр (оркестр Ризького радіо, 1926) і ряд камерних ансамблів. Різні напрямки композиторського мистецтва представлені у творчості Язепа Вітола, Альфреда Калниньша, Язепа Мединьшема (національний романтизм), Яніса Мединьша і Янісом Калниньша (поствагнерізм), Яніса Кнепітіса і Яніса Залітіса (імпресіонізм) та іншими.
З окупацією Прибалтики Радянським Собзом в Латвії було засновано ряд музичних колективів та установ — в 1940 був заснований Хор радіо і телебачення, рік потому — , в 1944 — Союз композиторів Латвійської РСР, незабаром після війни відкрито Театр оперети. У другій половині 1940-х латвійська музика потрапила під жорсткий контроль з боку радянської партійної цензури. Багато композитори змушені були емігрувати і продовжити свою роботу за кордоном, серед них — Яніс Калниньш, Вольфганг Дарзіньш, Талівалдіс Кенінс, Гундаріс Поне. В епоху «відлиги» в латвійській музиці з'явилися якісно нові стильові течії, пов'язані з європейським післявоєнним авангардом, однак основними напрямками залишалися неоромантизм та неокласицизм.
Сучасність
Сучасна Латвія — великий центр європейської музичної культури. У Ризі та інших містах регулярно проходять концерти найбільших світових музикантів, міжнародні музичні конкурси та фестивалі. Особливо відомі фестивалі в Юрмалі (Дзінтарі) і Сигулді.
Серед латвійських музикантів, які завоювали світову популярність у другій половині XX — початку XXI століття — композитори Яніс Іванов, , , Імантс Калниньш, , Петеріс Плакідіс, Георг Пелеціс, , Раймонд Паулс, Ромуальд Калсонс, Імантс Земзаріс, Ерікс Ешенвалдс, диригенти Арвід Янсонс і його син Маріс, Андріс Нельсонс, співаки Карліс Заріньш, , Самсон Ізюмов, Олександр Антоненко, співачки Інесі Галанте, Еліна Гаранча, Майя Ковалевська, піаністи , Ілзе Граубіня, Вестардс Шимкус, скрипалі Байба Скріде, та Гідон Кремер, фортепіанний дует та валторніст Арвідс Клішанс, віолончелістка Елеонора Тестелец, хорові диригенти Імантс Цепітіс, Імантс і Гідо Кокарси, органісти Талівалдіс Дексніс, Івета Апкалне.
Серед відомих музичних гуртів Латвії — «Brainstorm», «Dzeltenie Pastnieki» («Жовті листоноші»), «Hospitāļu iela», «Līvi», «Zodiaks», «F.L.Y.», «Тумса» та інші.
Література
- Музыкальная энциклопедия п/ред Ю. Келдыша, статья «Латышская музыка» (автор Я. Я. Витолинь
- Сб. Музыка Советской Латвии. Рига, 1988.
- Б. Фільц.Латвійсько-українські музичні зв'язки // Українська музична енциклопедія. — К. : Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, 2011. — Т. 3. — С. 39-41
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Латвійська музика |
Посилання
- Сайт про латвійську музику [ 10 липня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Latvijska muzika maye davnyu tradiciyu i ohoplyuye shirokij spektr yavish vid tradicijnoyi muziki do suchasnoyi akademichnoyi ta populyarnoyi muzichnoyi sceni Osoblivo vazhlive znachennya mayut tradicijni muzichni zhanri nasampered pisni v yakih zbereglisya dohristiyanski motivi ta burdonnij vokal IstoriyaLatvijski narodni instrumenti na radyanskij poshtovij marci Najbilsh ranni vidomi vidomosti pro latvijsku muziku vidnosyatsya do periodu neolitu Arheologami viyavleni instrumenti rodu flejt Do kincya pershogo tisyacholittya narodami sho naselyali teritoriyu suchasnoyi Latviyi bulo stvoreno bezlich instrumentiv takih yak Kokle strunno shipkovij instrument rodu citri chiya konstrukciya zbereglasya do nashih dniv Do momentu zavoyuvannya teritoriyi suchasnoyi Latviyi hrestonoscyami XIII stolittya muzichna kultura cogo regionu bula perevazhno narodnoyu Z XIII stolittya rozvivalasya katolicka a z XVI stolittya takozh protestantska cerkovna muzika U Rizi isnuvali gildiyi i cehi miskih muzikantiv sho skladalisya tilki z nimciv Pershi knigi liturgijnih pisnespiviv na latiski teksti sho potrapili do Latviyi buli nadrukovani v Kenigsberzi v 1587 roci z 1615 go pisnespivii drukuyutsya Rizi U XVII XIX stolittyah muzichne zhittya Latviyi bula tisno pov yazana z yevropejskoyu kulturoyu U Rizi diyalo Muzichne tovaristvo z 1760 i Miskij teatr z 1782 a pri dvori gercoga Kurzeme v Mitali nini Yelgava pracyuvali vidomi muzikanti taki yak ta Z 1753 po 1788 v Rizi pracyuvav uchen J S Baha Novij chas U XVIII XIX stolittyah u bagatoh latvijskih cerkvah buli vstanovleni organi do nashih dniv zbereglosya blizko 250 istorichnih instrumentiv v Rizi z chotirma manuali i 125 registrami pobudovanij v 1884 roci buv na moment vidkrittya najbilshim u Yevropi U Latviyi sho lezhala na shlyahu mizh najbilshimi koncertnimi centrami Zahidnoyi Yevropi i Sankt Peterburgom stali prohoditi koncerti vidomih organnih virtuoziv togo chasu Zmicnilisya kulturni zv yazki latvijskoyi inteligenciyi z Kenigsberzkogo universitetu U 1764 1769 v Rizi zhiv nimeckij filosof Jogann Gotfrid Gerder 1744 1803 pershim pochav publikuvati v Yevropi latiski narodni pisni Sered inshih vidomih diyachiv kulturi chiya biografiya bula pov yazana z Latviyeyu muzichnij vidavec 1740 1789 U pershij polovini XIX stolittya v Rigu z koncertami priyizdili Dzhon Fild Robert ta Klara Shuman i Ferenc List Gektor Berlioz Anton Rubinshtejn U 1837 1839 v misti zhiv Rihard Vagner tut vin rozpochav robotu nad operoyu Druga polovina XIX stolittya chas formuvannya latiskoyi nacionalnoyi muzichnoyi shkoli Odnim z pershih yiyi predstavnikiv stali kompozitori Karlis Baumanis 1835 1905 avtor tekstu i muziki latvijskogo gimnu ta Yanis Cimze 1814 1881 yakij zbirav i obroblyav narodni muziku Sered muzichnih zhanriv najaktivnishe rozvivalosya horovij spiv v 1873 roci projshov pershij pisennij festival yakij stav tradicijnim i provoditsya kozhni p yat rokiv Muzichna osvita v Latviyi XIX stolittya bula dostupna lishe v seminariyah i dekilkoh muzichnih shkolah a dlya otrimannya povnishoyi osviti muzikanti virushali u zahidni krayini abo do Sankt Peterburgu Latvijska akademichna muzika kincya stolittya yak i v bagatoh inshih shidnoyevropejskih krayinah perebuvala pid silnim vplivom folkloru Taki kompozitori yak ta chasto vikoristovuvali v svoyih tvorah pryame cituvannya narodnih pisen inshi Alfred Kalninsh unikali cogo ale i v yih robotah znachne misce zajmayut elementi folkloru XX stolittya Korotkochasnij period nezalezhnoyi respubliki 1918 1940 epoha burhlivogo rozvitku muzichnoyi kulturi Latviyi U Rizi vidkrivayetsya Latvijska nacionalna opera pershij latiskij opernij spektakl Banyuta Alfreda Kalninsha buv postavlenij na yiyi sceni v 1920 Latvijska konservatoriya nini Latvijska muzichna akademiya imeni Yazepa Vitola 1919 muzichni shkoli zasnovanij pershij postijnij simfonichnij orkestr orkestr Rizkogo radio 1926 i ryad kamernih ansambliv Rizni napryamki kompozitorskogo mistectva predstavleni u tvorchosti Yazepa Vitola Alfreda Kalninsha Yazepa Medinshema nacionalnij romantizm Yanisa Medinsha i Yanisom Kalninsha postvagnerizm Yanisa Knepitisa i Yanisa Zalitisa impresionizm ta inshimi Z okupaciyeyu Pribaltiki Radyanskim Sobzom v Latviyi bulo zasnovano ryad muzichnih kolektiviv ta ustanov v 1940 buv zasnovanij Hor radio i telebachennya rik potomu v 1944 Soyuz kompozitoriv Latvijskoyi RSR nezabarom pislya vijni vidkrito Teatr opereti U drugij polovini 1940 h latvijska muzika potrapila pid zhorstkij kontrol z boku radyanskoyi partijnoyi cenzuri Bagato kompozitori zmusheni buli emigruvati i prodovzhiti svoyu robotu za kordonom sered nih Yanis Kalninsh Volfgang Darzinsh Talivaldis Kenins Gundaris Pone V epohu vidligi v latvijskij muzici z yavilisya yakisno novi stilovi techiyi pov yazani z yevropejskim pislyavoyennim avangardom odnak osnovnimi napryamkami zalishalisya neoromantizm ta neoklasicizm SuchasnistSuchasna Latviya velikij centr yevropejskoyi muzichnoyi kulturi U Rizi ta inshih mistah regulyarno prohodyat koncerti najbilshih svitovih muzikantiv mizhnarodni muzichni konkursi ta festivali Osoblivo vidomi festivali v Yurmali Dzintari i Siguldi Sered latvijskih muzikantiv yaki zavoyuvali svitovu populyarnist u drugij polovini XX pochatku XXI stolittya kompozitori Yanis Ivanov Imants Kalninsh Peteris Plakidis Georg Pelecis Rajmond Pauls Romuald Kalsons Imants Zemzaris Eriks Eshenvalds dirigenti Arvid Yansons i jogo sin Maris Andris Nelsons spivaki Karlis Zarinsh Samson Izyumov Oleksandr Antonenko spivachki Inesi Galante Elina Garancha Majya Kovalevska pianisti Ilze Graubinya Vestards Shimkus skripali Bajba Skride ta Gidon Kremer fortepiannij duet ta valtornist Arvids Klishans violonchelistka Eleonora Testelec horovi dirigenti Imants Cepitis Imants i Gido Kokarsi organisti Talivaldis Deksnis Iveta Apkalne Sered vidomih muzichnih gurtiv Latviyi Brainstorm Dzeltenie Pastnieki Zhovti listonoshi Hospitalu iela Livi Zodiaks F L Y Tumsa ta inshi LiteraturaMuzykalnaya enciklopediya p red Yu Keldysha statya Latyshskaya muzyka avtor Ya Ya Vitolin Sb Muzyka Sovetskoj Latvii Riga 1988 B Filc Latvijsko ukrayinski muzichni zv yazki Ukrayinska muzichna enciklopediya K In t mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo NAN Ukrayini 2011 T 3 S 39 41Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Latvijska muzikaPosilannyaSajt pro latvijsku muziku 10 lipnya 2011 u Wayback Machine