Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ризький державний театр оперети — музичний театр, який працював в Ризі з 1945 по 1993.
| Ризький державний театр оперети | ||||
|---|---|---|---|---|
| 56°57′29″ пн. ш. 24°07′38″ сх. д. / 56.95830000002777638° пн. ш. 24.12730000002778041° сх. д.Координати: 56°57′29″ пн. ш. 24°07′38″ сх. д. / 56.95830000002777638° пн. ш. 24.12730000002778041° сх. д. | ||||
| Країна |  Латвія | |||
| Тип | d | |||
| Відкрито | 1945 Реорганізовано в 1993 | |||
| Колишні назви | Робочий театр Латвійської центральної ради профспілок, Державний театр музичної комедії | |||
| Керівництво | Головний режисер Ольґертс Дункерс (1989—1993) | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| | ||||
| | ||||
Історія театру
Театр був створений в 1945. На момент створення носив назву Робочий театр Латвійської центральної ради профспілок і поєднував музичні і драматичні постановки. З 1946 називався Державним театром музичної комедії в репертуарі якого залишилися тільки музичні спектаклі.
Спочатку розміщувався в будівлі на вулиці Сарканарміяс, 10 (сьогоднішня вул. Брунініеку). На відкритті театру 9 лютого 1945 була показана п'єса Віліса Лациса «Невістка».
У 1964 перейменовується в Ризький державний театр оперети. Крім оперет, театр ставив опери, водевілі, мюзикли, зонг-опери. Важливим компонентом сучасного музичного спектаклю в кінці шістдесятих років ставати хореографічна складова.
У театрі працювали латиська та російська трупи, кожна з якої мала в своєму складі яскравих і талановитих виконавців.
У 1992, після підписання договору про реорганізацію, Ризький театр оперети припинив існування.
Головні режисери театру
- 1963—1978 — Волдемар Пуце]]
- 1978—1989 — Карліс Памше
- 1989—1993 — Ольґертс Дункерс
Головні диригенти театру
- 1946—1962 — Т. Веші
- 1963—1974 — Менделіс Баш
- 1974—1992 — Яніс Кайякс
Головні балетмейстери театру
- 1951—1956 — Хелена Тангіева-Бірзніеце
- 1965—1992 — Яніна Панкратов
Трупа театру
Солісти-вокалісти:
- Баяра Айна
- Бочкун Микола
- Вердіньш М.
- Вілгерте Ю.
- Глєбова Жанна
- Звея Едгарс
- Зірдзіньш В.
- Зірдзіня М.
- Калнакаркле І.
- Кепе Рамонс
- Кисельова А.
- Кожикова Альбіна
- Кресліньш Екабс
- Креслін А.
- Курзіна Л.
- Любій Дзінтра
- Місіньш Харій
- Озеров А.
- Пупшто З.
- Пучка Юріс
- Ракстіньш Вілніс
- Римар Л.
- Рушков Вілхелмсен
- Сніедзе Лілія
- Соловйов М.
- Спановський Інта
- Штейнбергс К.
- Штейнберга Р.
Диригент:
|
|
Режисери:
|
|
|
Деякі постановки минулих років
- 1950 — «Гаспарон» Карла Міллекера
- 1952 — «Трембіта» Юрій Мілютін
- 1952 — «Кажан» Йоганна Штрауса (сина)
- 1954 — «В краю блакитних озер» Арвида Жілінскіса
- 1954 — «Блакитний гусар» Миколи Рахманова
- 1955 — «Шість маленьких барабанщиків» Арвида Жілінскіса
- 1956 — «Квітка Гаваїв» Пала Абрахама
- 1956 — «Сільва» Імре Кальмана
- 1958 — «Коли Адам у відпустці» Миколи Золотоносов
- 1959 — «Кливия» Н. Досталя
- 1960 — «Птахи без моря» Д. Раманіса і А. Крукліса
- 1963 — «Аннель» Е. Ігенбергі
- 1964 — «Хлопці бурштинового берега» Арвида Жілінскіса
- 1968 — «Купальниця Сюзанна» Гунара Орделовскіса
- 1970 — «Таємниця червоного мармуру» Арвида Жілінскіса
- 1970 — «Хліб-сіль на картопляні вулиці» Г. Раманса
- 1971 — «Пограбування опівночі» В.Мітровіча
- 1975 — «З підсолодженою пляшки» Імантса Калниньша за п'єсою Рудольфа Блауманіса
- 1976 — «Третій син батька» Яніса Кайякса
- 1976 — «Тоді в Севільї» С.Альошина
- 1976 — «Віденський вальс» В.Пуце
- 1979 — «Сестра Керрі» Раймонда Паулса за романом Теодора Драйзера
- 1981 — «Ще труба в похід кличе» Яніса Кайякса
- 1982 — «А ну, хлопці!» Раймонда Паулса
Примітки
- «Латвийская Советская энциклопедия», главная редакция энциклопедий, Рига 1985
Література
- Рига: Енциклопедія = Enciklopēdija «Rīga» / Гл. ред. П. П. Еран. — Рига, 1989. — 60 000 прим. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rizkij derzhavnij teatr opereti muzichnij teatr yakij pracyuvav v Rizi z 1945 po 1993 Rizkij derzhavnij teatr opereti 56 57 29 pn sh 24 07 38 sh d 56 95830000002777638 pn sh 24 12730000002778041 sh d 56 95830000002777638 24 12730000002778041 Koordinati 56 57 29 pn sh 24 07 38 sh d 56 95830000002777638 pn sh 24 12730000002778041 sh d 56 95830000002777638 24 12730000002778041 Krayina LatviyaTip dVidkrito 1945 Reorganizovano v 1993Kolishni nazvi Robochij teatr Latvijskoyi centralnoyi radi profspilok Derzhavnij teatr muzichnoyi komediyiKerivnictvo Golovnij rezhiser Olgerts Dunkers 1989 1993 Identifikatori i posilannyaIstoriya teatruTeatr buv stvorenij v 1945 Na moment stvorennya nosiv nazvu Robochij teatr Latvijskoyi centralnoyi radi profspilok i poyednuvav muzichni i dramatichni postanovki Z 1946 nazivavsya Derzhavnim teatrom muzichnoyi komediyi v repertuari yakogo zalishilisya tilki muzichni spektakli Spochatku rozmishuvavsya v budivli na vulici Sarkanarmiyas 10 sogodnishnya vul Bruninieku Na vidkritti teatru 9 lyutogo 1945 bula pokazana p yesa Vilisa Lacisa Nevistka U 1964 perejmenovuyetsya v Rizkij derzhavnij teatr opereti Krim operet teatr staviv operi vodevili myuzikli zong operi Vazhlivim komponentom suchasnogo muzichnogo spektaklyu v kinci shistdesyatih rokiv stavati horeografichna skladova U teatri pracyuvali latiska ta rosijska trupi kozhna z yakoyi mala v svoyemu skladi yaskravih i talanovitih vikonavciv U 1992 pislya pidpisannya dogovoru pro reorganizaciyu Rizkij teatr opereti pripiniv isnuvannya Golovni rezhiseri teatru1963 1978 Voldemar Puce 1978 1989 Karlis Pamshe 1989 1993 Olgerts DunkersGolovni dirigenti teatru1946 1962 T Veshi 1963 1974 Mendelis Bash 1974 1992 Yanis KajyaksGolovni baletmejsteri teatru1951 1956 Helena Tangieva Birzniece 1965 1992 Yanina PankratovTrupa teatruSolisti vokalisti Bayara Ajna Bochkun Mikola Verdinsh M Vilgerte Yu Glyebova Zhanna Zveya Edgars Zirdzinsh V Zirdzinya M Kalnakarkle I Kepe Ramons Kiselova A Kozhikova Albina Kreslinsh Ekabs Kreslin A Kurzina L Lyubij Dzintra Misinsh Harij Ozerov A Pupshto Z Puchka Yuris Rakstinsh Vilnis Rimar L Rushkov Vilhelmsen Sniedze Liliya Solovjov M Spanovskij Inta Shtejnbergs K Shtejnberga R Dirigent Edgars Tons Gunars Ordelovskis Rezhiseri Rudolf Baltajsvilks Irina Liyepa A Stemps Arnolds BurovsDeyaki postanovki minulih rokiv1950 Gasparon Karla Millekera 1952 Trembita Yurij Milyutin 1952 Kazhan Joganna Shtrausa sina 1954 V krayu blakitnih ozer Arvida Zhilinskisa 1954 Blakitnij gusar Mikoli Rahmanova 1955 Shist malenkih barabanshikiv Arvida Zhilinskisa 1956 Kvitka Gavayiv Pala Abrahama 1956 Silva Imre Kalmana 1958 Koli Adam u vidpustci Mikoli Zolotonosov 1959 Kliviya N Dostalya 1960 Ptahi bez morya D Ramanisa i A Kruklisa 1963 Annel E Igenbergi 1964 Hlopci burshtinovogo berega Arvida Zhilinskisa 1968 Kupalnicya Syuzanna Gunara Ordelovskisa 1970 Tayemnicya chervonogo marmuru Arvida Zhilinskisa 1970 Hlib sil na kartoplyani vulici G Ramansa 1971 Pograbuvannya opivnochi V Mitrovicha 1975 Z pidsolodzhenoyu plyashki Imantsa Kalninsha za p yesoyu Rudolfa Blaumanisa 1976 Tretij sin batka Yanisa Kajyaksa 1976 Todi v Sevilyi S Aloshina 1976 Videnskij vals V Puce 1979 Sestra Kerri Rajmonda Paulsa za romanom Teodora Drajzera 1981 She truba v pohid kliche Yanisa Kajyaksa 1982 A nu hlopci Rajmonda PaulsaPrimitki Latvijskaya Sovetskaya enciklopediya glavnaya redakciya enciklopedij Riga 1985LiteraturaRiga Enciklopediya Enciklopedija Riga Gl red P P Eran Riga 1989 60 000 prim ISBN 5 89960 002 0