Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ри́зький за́мок (латис. Rīgas pils) — замок на березі річки Даугави у місті Рига. З часу спорудження у 1330 році неодноразово перебудовувався. Від 1922, з перервою між 1940-1995 роками, є резиденцією президента Латвії і осередком .
| Ризький замок | |
|---|---|
 | |
| Координати: 56°57′03″ пн. ш. 24°05′59″ сх. д. / 56.95083° пн. ш. 24.09972° сх. д. | |
| Тип | замок |
| Статус спадщини | d[1] |
| Країна |  Латвія |
| Розташування |  Рига |
| Тип будівлі | замок, резиденція |
| Висота н.р.м. | 9 м |
| Засновано | 1330[1] |
| Будівництво | 1330 |
| Власник | Орден мечоносців |
| Сайт | president.lv/pk/content/?cat_id=11&lng=en |
  Ризький замок (Латвія) | |
 Ризький замок у Вікісховищі | |
Історія
Середньовіччя
Будівництво замку на березі Даугави було розпочате в 1330 році. До того часу Рига вже стала багатим містом, її феодальний володар — ризький єпископ — в середині XIII століття був зведений в сан архієпископа. Однак панувати в Ризі хотів і Орден мечоносців, який в 1237 році після важкої поразки під Сауле об'єднався з Тевтонським орденом і став його гілкою під назвою Лівонського ордену. Його метою було завоювання східної Балтії і підпорядкування її католицькій церкві та німецьким феодалам. Домігшись панування над більшою частиною Лівонії, орден хотів поширити свою владу і на Ригу, тому з кінця XIII століття між Ригою та орденом почалася гостра міжусобна боротьба.
В 1330 році орденське військо, отримавши підкріплення від Тевтонського ордена, взяло місто в облогу з усіх сторін. Ризькі лучники не допускали супротивника близько до міського фортечного муру, проте голод змусив рижан здатися. Їм довелося поступитися ордену частиною міських укріплень з Пісочної та Святодухівської башт, а також великою ділянкою землі по інший бік укріплень, де знаходилися міські пасовища і городи. На березі Даугави, на місці колишнього госпіталю Святого Духа, почалося будівництво нового орденського замку. Споруджувати його довелося самим рижанам, винним у зруйнуванні старого замку. Місце для будівництва було вибране дуже вдало, адже звідси було легко тримати під контролем судна, які заходили з моря в Даугаву.
В день сонцестояння 1330 року магістр ордену заклав перший камінь у фундамент майбутнього замку. Лише через два десятиліття будівництво закінчилося, і замок прийняв своїх мешканців. У двох протилежних кутах замку височіли дві круглі вежі: з боку Даугави — Святодухівська, що збереглася ще від старих міських укріплень і увійшла до комплексу будівель нового замку; а на протилежному боці — Свинцева вежа. Широкий рів, що захищав замок, можна було перейти лише через підйомний міст.
Ворожнеча між орденом і містом з часом не вщухала, тому магістр переніс свою резиденцію в Цесіс. У 1481 році збройна боротьба спалахнула з новою силою. Орденська гармата «Лев» обстрілювала місто, а гармата рижан — «Ворон» — Свинцеву вежу. У бою городяни поранили орденського воєначальника — ландмаршала, і він ледве уникнув полону. 1484 року рижани взяли в облогу замок щільним кільцем. Залишившись без хліба та солі, виснажені голодом і хворобами, захисники замку були змушені скласти зброю.
Другий орденський замок спіткала така ж сама. На третій день після капітуляції глашатай закликав всіх жителів міста, незалежно від віку, німців та латиші, допомогти зруйнувати цю фортецю. Два місяці рижани люто ламали її стіни та башти. Цегла підбирала міська біднота, а більші камені в подальшому знайшли застосування як корабельний баласт. У 1491 році орден, оговтавшись від удару, в свою чергу взяв в облогу Ригу. Місто, будучи не в силах чинити опір, капітулювало. У березні цього ж року члени магістрату були змушені прийняти умови миру. Рижанам довелося повернути все орденське майно і трофеї, захоплені в ході військових дій, а також збудувати новий орденський замок. Ландмаршал ордену, а згодом і його магістр Вальтер фон Плеттенберг, зажадав, щоб замок збудували за 6 років і щоб він був ще міцнішим, ніж попередній.
Відновлювальні роботи продовжилися аж до 1515 року. Новий замок не поступався за величиною найбільшим церквам Риги. За планом це була чотирикутна будівля з вежею в кожному кутку і мощеним двором посередині. Від попереднього замку рижани зберегли тільки вежу Святого Духа, яку видно з боку річки, що служила маяком для мореплавців, і частину фортечного муру для оборони міста. Вапнякові стіни підвального поверху, що збереглися ще з XIV століття, мали трьохметрову товщину і в разі небезпеки могли забезпечити надійний захист не тільки людям, а й худобі. Тут зберігалися запаси продовольства й пороху.
На другому поверсі розташовувалася резиденція магістра. Ця частина будівлі, що виконувала репрезентативні функції, була виконана з найбільшою розкішшю. Приміщення досягали тут семиметрової висоти і мали або хрестові, або витонченіші зірчасті чи сітчасті склепіння. Третій поверх був повністю пристосований для оборони. В його стінах знаходилися амбразури, через які можна було стріляти з гармат. Така фортеця була здатна протистояти будь-якому натиску. Біля Святодухівських воріт був встановлений горельєф із зображенням Святої Марії — патронеси ордену та магістра В. Плеттенберга. Згодом поруч з ним був встановлений ще один горельєф, який зображав самого магістра.
У XVI столітті відбулися події, що спричинили за собою глибокі зміни в долі як Риги, так і самого замку. В ході Лівонської війни армія Івана Грозного здобула перемогу над військами Лівонського ордену, Ризького архієпископства та єпископства Курляндії. Лівонський орден перестав існувати, після чого замок було покинуто. На початку XVII століття рижани думали про знесення застарілої будівлі, але в 1606 році польський король все ж вирішив його залишити і відремонтувати. Коштів на це не вистачило, однак замок зберігся.
Новий час
Найбільший, оброблений з найбільшою розкішшю і добре укріплений світський будинок Риги, тривалий час служив резиденцією то польських, то шведських правителів, а з кінця XVIII століття — і російського генерал-губернатора. Кожен новий господар вносив якісь зміни, розбудовував замок на свій смак, внаслідок чого поступово змінювався його первісний вигляд.
У 1621 році Ригу захопили шведи, внаслідок чого почалися грандіозні перебудови — Рига, як центр шведських колоній Балтії, повинна була мати відповідні укріплення. Зводились нові вали, було збудовано Цитадель, внаслідок чого Ризький замок втратив значення укріплення. Відтоді тут розміщувалась шведська колоніальна адміністрація. Оскільки замок більше не сприймався як фортеця, його з різних боків було оточено іншими будовами. Фортеця «обросла» військовими складами (понині старі орденські укріплення знаходяться у внутрішній частині замку, а зовні видно лише дуже висунуті вперед вежі). Крім того, було прилаштоване ціле крило — нинішня президентська резиденція (за шведів — стайні). На другому поверсі розташовувалися досить скромні адміністративні приміщення.
На початку XVIII століття територія Латвії відійшла до Росії, однак перебудови в замку почалися лише в 1783 році, оскільки адміністративні реформи Катерини II вимагали приміщень для чиновників. Звернені у бік Двірцевої площі шведські військові склади знесли і замість них побудували чотириповерховий адміністративний корпус. Однак нинішнього президентського крила замку перебудова не торкнулася і там залишилися стайні. Було обладнано репрезентаційне приміщення Ліфляндського генерал-губернатора, а також знесені всі сусідні дерев'яні будинки, внаслідок чого перед замком утворилася простора площа. В такому вигляді замок мав гідно уособлювати владу великодержавної Росії.
Будівництво репрезентаційних приміщень у колишніх стайнях почалося лише в 1818 році за наказом генерал-губернатора Ліфляндії маркіза Філіпа Паулуччі. Він зауважив, що царям Павлу I та Олександру I, що проїжджали через Ригу, був не до вподоби «спартанський дух» фортеці. Тому маркіз наказав перебудувати крило колишніх стаєнь і звести новий третій поверх. На ньому було збудовано велику залу для балів — Імператорський зал, кімнату для відпочинку царя та царський кабінет. На вежі Святого Духа знесли конусоподібний дах і влаштували там обсерваторію, адже в той час вважалось модним підтримувати науки. Суперечити наказам генерал-губернатора ніхто не став, тому всі вимоги були виконані з точністю. Волюнтаристські перебудови не брали до уваги те, що фундамент цього крила був зроблений з розрахунку зведення стайні, а не триповерхового палацу. Крім того, раніше там розташовувався рів, тобто будова стояла на хиткому ґрунті, що до середини століття зумовило до тріщини.
У 1860 році генерал-губернатор Балтії князь Олександр Суворов-Римніцький провів капітальний ремонт Імператорського залу і додатково звів широкі гранітні сходи, адже раніше доводилося підніматися незручними середньовічними гвинтовими сходами у башті. Таким чином були виправлені помилки попередників.
Поруч із замком після 1783 року було розпочато будівництво міської Замкової площі. 10 жовтня 1814 року на честь перемоги Росії над Наполеоном в центрі площі було закладено камінь для зведення першого монументального пам'ятника в Ризі — колони Перемоги. А 15 вересня 1817 тут була встановлена колона з фінського граніту, увінчана фігурою богині Перемоги, що стоїть на кулі. Постамент колони, оточений вісьмома камінними стовпами і кованою металевою огорожею, прикрашали бронзові орли з гірляндами квітів, написи латинською та російською мовами, а також двоголовий орел — символ російського самодержавства, та герб Риги. Висота пам'ятника становила 14,8 м; його архітектором став Джакомо Кваренгі, автор Смольного і Тріумфальних воріт у Петербурзі. В 1936 році колону було демонтовано.
Новітня доба
Резиденцією можновладців Ризький замок був і в період незалежної Латвії. В цей період інтер'єр замку також піддавався перебудовам. У передзамковому корпусі було створено нові репрезентативні зали для потреб уряду, був обладнаний і так званий Червоний зал. У 1950-х роках у Ризькому замку були проведені реставраційні роботи, частково реконструйовано Свинцеву вежу, Білий та Червоний зали.
У 1938 році Ризький замок став резиденцією Президента Латвійської Республіки. З 1940 до лютого 1941 року в замку перебувала Латвійська Рада народних комісарів, а в лютому 1941 року в північній його частині відкрився Палац піонерів.
Сучасність
На даний момент у південній частині палацу розташовані музей закордонного мистецтва, музей літератури та історії мистецтва ім. Райніса та музей Історії Латвії. Найбільшу представницьку частину замку займають приміщення президента Латвії та її канцелярія. Над Святодухівською вежею майорить державний прапор, а коли президент перебуває в замку, то і президентський штандарт.
Щоб не дати найважливішій культурно-історичній пам'ятці латвійської столиці остаточно зруйнуватись, влада в рамках програми «Спадщина-2018», затвердженої в 2005 році, збирається провести його реконструкцію. Витратити на це передбачається 25 млн. латів. Перший етап реставрації палацу завершився в 2010 році. За цей час було проведено археологічні дослідження та розроблено технічні завдання. Витрати на це склали близько 160 тис. латів.
Примітки
- Latvijas Vēstnesis — Latvijas Vēstnesis, 1993.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ri zkij za mok latis Rigas pils zamok na berezi richki Daugavi u misti Riga Z chasu sporudzhennya u 1330 roci neodnorazovo perebudovuvavsya Vid 1922 z perervoyu mizh 1940 1995 rokami ye rezidenciyeyu prezidenta Latviyi i oseredkom Rizkij zamokKoordinati 56 57 03 pn sh 24 05 59 sh d 56 95083 pn sh 24 09972 sh d 56 95083 24 09972Tip zamokStatus spadshini d 1 Krayina Latviya ISO3166 1 alpha 3 LVA ISO3166 1 cifrovij 428 Roztashuvannya RigaTip budivli zamok rezidenciyaVisota n r m 9 mZasnovano 1330 1 Budivnictvo 1330Vlasnik Orden mechonoscivSajt president lv pk content cat id 11 amp lng enRizkij zamok Latviya Rizkij zamok u VikishovishiIstoriyaSerednovichchya Budivnictvo zamku na berezi Daugavi bulo rozpochate v 1330 roci Do togo chasu Riga vzhe stala bagatim mistom yiyi feodalnij volodar rizkij yepiskop v seredini XIII stolittya buv zvedenij v san arhiyepiskopa Odnak panuvati v Rizi hotiv i Orden mechonosciv yakij v 1237 roci pislya vazhkoyi porazki pid Saule ob yednavsya z Tevtonskim ordenom i stav jogo gilkoyu pid nazvoyu Livonskogo ordenu Jogo metoyu bulo zavoyuvannya shidnoyi Baltiyi i pidporyadkuvannya yiyi katolickij cerkvi ta nimeckim feodalam Domigshis panuvannya nad bilshoyu chastinoyu Livoniyi orden hotiv poshiriti svoyu vladu i na Rigu tomu z kincya XIII stolittya mizh Rigoyu ta ordenom pochalasya gostra mizhusobna borotba V 1330 roci ordenske vijsko otrimavshi pidkriplennya vid Tevtonskogo ordena vzyalo misto v oblogu z usih storin Rizki luchniki ne dopuskali suprotivnika blizko do miskogo fortechnogo muru prote golod zmusiv rizhan zdatisya Yim dovelosya postupitisya ordenu chastinoyu miskih ukriplen z Pisochnoyi ta Svyatoduhivskoyi basht a takozh velikoyu dilyankoyu zemli po inshij bik ukriplen de znahodilisya miski pasovisha i gorodi Na berezi Daugavi na misci kolishnogo gospitalyu Svyatogo Duha pochalosya budivnictvo novogo ordenskogo zamku Sporudzhuvati jogo dovelosya samim rizhanam vinnim u zrujnuvanni starogo zamku Misce dlya budivnictva bulo vibrane duzhe vdalo adzhe zvidsi bulo legko trimati pid kontrolem sudna yaki zahodili z morya v Daugavu V den soncestoyannya 1330 roku magistr ordenu zaklav pershij kamin u fundament majbutnogo zamku Lishe cherez dva desyatilittya budivnictvo zakinchilosya i zamok prijnyav svoyih meshkanciv U dvoh protilezhnih kutah zamku visochili dvi krugli vezhi z boku Daugavi Svyatoduhivska sho zbereglasya she vid starih miskih ukriplen i uvijshla do kompleksu budivel novogo zamku a na protilezhnomu boci Svinceva vezha Shirokij riv sho zahishav zamok mozhna bulo perejti lishe cherez pidjomnij mist Vorozhnecha mizh ordenom i mistom z chasom ne vshuhala tomu magistr perenis svoyu rezidenciyu v Cesis U 1481 roci zbrojna borotba spalahnula z novoyu siloyu Ordenska garmata Lev obstrilyuvala misto a garmata rizhan Voron Svincevu vezhu U boyu gorodyani poranili ordenskogo voyenachalnika landmarshala i vin ledve uniknuv polonu 1484 roku rizhani vzyali v oblogu zamok shilnim kilcem Zalishivshis bez hliba ta soli visnazheni golodom i hvorobami zahisniki zamku buli zmusheni sklasti zbroyu Vigdyad na zamok z boku Dvini Daugavi Drugij ordenskij zamok spitkala taka zh sama Na tretij den pislya kapitulyaciyi glashataj zaklikav vsih zhiteliv mista nezalezhno vid viku nimciv ta latishi dopomogti zrujnuvati cyu fortecyu Dva misyaci rizhani lyuto lamali yiyi stini ta bashti Cegla pidbirala miska bidnota a bilshi kameni v podalshomu znajshli zastosuvannya yak korabelnij balast U 1491 roci orden ogovtavshis vid udaru v svoyu chergu vzyav v oblogu Rigu Misto buduchi ne v silah chiniti opir kapitulyuvalo U berezni cogo zh roku chleni magistratu buli zmusheni prijnyati umovi miru Rizhanam dovelosya povernuti vse ordenske majno i trofeyi zahopleni v hodi vijskovih dij a takozh zbuduvati novij ordenskij zamok Landmarshal ordenu a zgodom i jogo magistr Valter fon Plettenberg zazhadav shob zamok zbuduvali za 6 rokiv i shob vin buv she micnishim nizh poperednij Vidnovlyuvalni roboti prodovzhilisya azh do 1515 roku Novij zamok ne postupavsya za velichinoyu najbilshim cerkvam Rigi Za planom ce bula chotirikutna budivlya z vezheyu v kozhnomu kutku i moshenim dvorom poseredini Vid poperednogo zamku rizhani zberegli tilki vezhu Svyatogo Duha yaku vidno z boku richki sho sluzhila mayakom dlya moreplavciv i chastinu fortechnogo muru dlya oboroni mista Vapnyakovi stini pidvalnogo poverhu sho zbereglisya she z XIV stolittya mali trohmetrovu tovshinu i v razi nebezpeki mogli zabezpechiti nadijnij zahist ne tilki lyudyam a j hudobi Tut zberigalisya zapasi prodovolstva j porohu Na drugomu poversi roztashovuvalasya rezidenciya magistra Cya chastina budivli sho vikonuvala reprezentativni funkciyi bula vikonana z najbilshoyu rozkishshyu Primishennya dosyagali tut semimetrovoyi visoti i mali abo hrestovi abo vitonchenishi zirchasti chi sitchasti sklepinnya Tretij poverh buv povnistyu pristosovanij dlya oboroni V jogo stinah znahodilisya ambrazuri cherez yaki mozhna bulo strilyati z garmat Taka fortecya bula zdatna protistoyati bud yakomu natisku Bilya Svyatoduhivskih vorit buv vstanovlenij gorelyef iz zobrazhennyam Svyatoyi Mariyi patronesi ordenu ta magistra V Plettenberga Zgodom poruch z nim buv vstanovlenij she odin gorelyef yakij zobrazhav samogo magistra U XVI stolitti vidbulisya podiyi sho sprichinili za soboyu gliboki zmini v doli yak Rigi tak i samogo zamku V hodi Livonskoyi vijni armiya Ivana Groznogo zdobula peremogu nad vijskami Livonskogo ordenu Rizkogo arhiyepiskopstva ta yepiskopstva Kurlyandiyi Livonskij orden perestav isnuvati pislya chogo zamok bulo pokinuto Na pochatku XVII stolittya rizhani dumali pro znesennya zastariloyi budivli ale v 1606 roci polskij korol vse zh virishiv jogo zalishiti i vidremontuvati Koshtiv na ce ne vistachilo odnak zamok zberigsya Novij chas Najbilshij obroblenij z najbilshoyu rozkishshyu i dobre ukriplenij svitskij budinok Rigi trivalij chas sluzhiv rezidenciyeyu to polskih to shvedskih praviteliv a z kincya XVIII stolittya i rosijskogo general gubernatora Kozhen novij gospodar vnosiv yakis zmini rozbudovuvav zamok na svij smak vnaslidok chogo postupovo zminyuvavsya jogo pervisnij viglyad U 1621 roci Rigu zahopili shvedi vnaslidok chogo pochalisya grandiozni perebudovi Riga yak centr shvedskih kolonij Baltiyi povinna bula mati vidpovidni ukriplennya Zvodilis novi vali bulo zbudovano Citadel vnaslidok chogo Rizkij zamok vtrativ znachennya ukriplennya Vidtodi tut rozmishuvalas shvedska kolonialna administraciya Oskilki zamok bilshe ne sprijmavsya yak fortecya jogo z riznih bokiv bulo otocheno inshimi budovami Fortecya obrosla vijskovimi skladami ponini stari ordenski ukriplennya znahodyatsya u vnutrishnij chastini zamku a zovni vidno lishe duzhe visunuti vpered vezhi Krim togo bulo prilashtovane cile krilo ninishnya prezidentska rezidenciya za shvediv stajni Na drugomu poversi roztashovuvalisya dosit skromni administrativni primishennya Rizkij zamok u XVIII stolitti Na pochatku XVIII stolittya teritoriya Latviyi vidijshla do Rosiyi odnak perebudovi v zamku pochalisya lishe v 1783 roci oskilki administrativni reformi Katerini II vimagali primishen dlya chinovnikiv Zverneni u bik Dvircevoyi ploshi shvedski vijskovi skladi znesli i zamist nih pobuduvali chotiripoverhovij administrativnij korpus Odnak ninishnogo prezidentskogo krila zamku perebudova ne torknulasya i tam zalishilisya stajni Bulo obladnano reprezentacijne primishennya Liflyandskogo general gubernatora a takozh zneseni vsi susidni derev yani budinki vnaslidok chogo pered zamkom utvorilasya prostora plosha V takomu viglyadi zamok mav gidno uosoblyuvati vladu velikoderzhavnoyi Rosiyi Budivnictvo reprezentacijnih primishen u kolishnih stajnyah pochalosya lishe v 1818 roci za nakazom general gubernatora Liflyandiyi markiza Filipa Pauluchchi Vin zauvazhiv sho caryam Pavlu I ta Oleksandru I sho proyizhdzhali cherez Rigu buv ne do vpodobi spartanskij duh forteci Tomu markiz nakazav perebuduvati krilo kolishnih stayen i zvesti novij tretij poverh Na nomu bulo zbudovano veliku zalu dlya baliv Imperatorskij zal kimnatu dlya vidpochinku carya ta carskij kabinet Na vezhi Svyatogo Duha znesli konusopodibnij dah i vlashtuvali tam observatoriyu adzhe v toj chas vvazhalos modnim pidtrimuvati nauki Superechiti nakazam general gubernatora nihto ne stav tomu vsi vimogi buli vikonani z tochnistyu Volyuntaristski perebudovi ne brali do uvagi te sho fundament cogo krila buv zroblenij z rozrahunku zvedennya stajni a ne tripoverhovogo palacu Krim togo ranishe tam roztashovuvavsya riv tobto budova stoyala na hitkomu grunti sho do seredini stolittya zumovilo do trishini U 1860 roci general gubernator Baltiyi knyaz Oleksandr Suvorov Rimnickij proviv kapitalnij remont Imperatorskogo zalu i dodatkovo zviv shiroki granitni shodi adzhe ranishe dovodilosya pidnimatisya nezruchnimi serednovichnimi gvintovimi shodami u bashti Takim chinom buli vipravleni pomilki poperednikiv Rizkij zamok pislya Pershoyi svitovoyi vijni Poruch iz zamkom pislya 1783 roku bulo rozpochato budivnictvo miskoyi Zamkovoyi ploshi 10 zhovtnya 1814 roku na chest peremogi Rosiyi nad Napoleonom v centri ploshi bulo zakladeno kamin dlya zvedennya pershogo monumentalnogo pam yatnika v Rizi koloni Peremogi A 15 veresnya 1817 tut bula vstanovlena kolona z finskogo granitu uvinchana figuroyu bogini Peremogi sho stoyit na kuli Postament koloni otochenij vismoma kaminnimi stovpami i kovanoyu metalevoyu ogorozheyu prikrashali bronzovi orli z girlyandami kvitiv napisi latinskoyu ta rosijskoyu movami a takozh dvogolovij orel simvol rosijskogo samoderzhavstva ta gerb Rigi Visota pam yatnika stanovila 14 8 m jogo arhitektorom stav Dzhakomo Kvarengi avtor Smolnogo i Triumfalnih vorit u Peterburzi V 1936 roci kolonu bulo demontovano Novitnya doba Rezidenciyeyu mozhnovladciv Rizkij zamok buv i v period nezalezhnoyi Latviyi V cej period inter yer zamku takozh piddavavsya perebudovam U peredzamkovomu korpusi bulo stvoreno novi reprezentativni zali dlya potreb uryadu buv obladnanij i tak zvanij Chervonij zal U 1950 h rokah u Rizkomu zamku buli provedeni restavracijni roboti chastkovo rekonstrujovano Svincevu vezhu Bilij ta Chervonij zali U 1938 roci Rizkij zamok stav rezidenciyeyu Prezidenta Latvijskoyi Respubliki Z 1940 do lyutogo 1941 roku v zamku perebuvala Latvijska Rada narodnih komisariv a v lyutomu 1941 roku v pivnichnij jogo chastini vidkrivsya Palac pioneriv SuchasnistVhid do prezidentskoyi rezidenciyi Na danij moment u pivdennij chastini palacu roztashovani muzej zakordonnogo mistectva muzej literaturi ta istoriyi mistectva im Rajnisa ta muzej Istoriyi Latviyi Najbilshu predstavnicku chastinu zamku zajmayut primishennya prezidenta Latviyi ta yiyi kancelyariya Nad Svyatoduhivskoyu vezheyu majorit derzhavnij prapor a koli prezident perebuvaye v zamku to i prezidentskij shtandart Shob ne dati najvazhlivishij kulturno istorichnij pam yatci latvijskoyi stolici ostatochno zrujnuvatis vlada v ramkah programi Spadshina 2018 zatverdzhenoyi v 2005 roci zbirayetsya provesti jogo rekonstrukciyu Vitratiti na ce peredbachayetsya 25 mln lativ Pershij etap restavraciyi palacu zavershivsya v 2010 roci Za cej chas bulo provedeno arheologichni doslidzhennya ta rozrobleno tehnichni zavdannya Vitrati na ce sklali blizko 160 tis lativ PrimitkiLatvijas Vestnesis Latvijas Vestnesis 1993 d Track Q6497517d Track Q27056014Posilannya