Ма́йнгард Зегебе́рзький (нім. Meinhard von Segeberg; 1130/1140 — 14 серпня 1196) — німецький католицький монах. Перший лівонський єпископ у Іксюллі (1186–1196). Походив із Зегеберга, Гольштінія. Один із перших християнських місіонерів у Лівонії (з 1180). Канонік Ордену августинців. Життєпис описаний у «Хроніці Генріха Лівонського». Канонізований 31 січня 1208 року папою Іннокентієм ІІІ. День поминання — 14 серпня. Похований у церкві Святої Марії в Ікскюллі. У XIV столітті перепохований у Ризькому соборі. Також — Майнгард фон Зегеберг, Майнгард із Зегебергу, Мейнгард.
Майнгард | ||
Надгробок Майнгарда в Ризькому соборі | ||
| ||
---|---|---|
1186 — 1196 | ||
Церква: | Римо-Католицька Церква | |
Попередник: | започатковано | |
Наступник: | Бертольд Шульте | |
Діяльність: | місіонер | |
Народження: | 1130 / 1140 Зегеберг (?), Гольштінія | |
Смерть: | 14 серпня 1196 Ікскюлль, Лівонія | |
Похований: | Ризький собор | |
Єп. хіротонія: | 1186 | |
Майнгард Зегеберзький у Вікісховищі |
Біографія
Майнгард жив у монастирі Августинського ордену, в місті Зегеберг, Гольштінія (Нордалбінгія), де займав пост каноніка. Дізнавшись від любецьких купців про Лівонію, він вирішив вирушити туди навертати язичників. Близько 1180 року, разом із купцями, монах прибув до Лівонії. Полоцький князь Володимир, якого місцеві племена визнавали за верховного володаря, дозволив Майнгарду мешкати у краю і проповідувати християнство. Ймовірно, монах мав певні фінанси, а також однодумців і помічників для місії.
1184 року Майнгард побудував дерев'яну каплицю в лівському поселенні Ікскюлль (Ікшкіле, Латвія). Проте взимку того ж року литовці напали на лівів й монах мусив рятуватися у лісах разом із місцевими жителями. Після повернення до пограбованого поселення, Майнгард пообіцяв побудувати для лівів кам'яний замок за німецьким зразком, за умови, що вони приймуть християнство. 1185 року, на запрошення місіонера, до Ікскюлля прибули майстри-каменярі, які звели кам'яні замок та церкву. Проте після побудови ліви порушили обіцянку й повернулися до язичництва.
1186 року бременський архієпископ Гартвіх II посвятив Майнгарда на єпископа Іксюлльського. Римський папа надіслав йому листа, заохочуючи до розвитку місії.
1187 року Майнгард побудував укріплення для лівів острову Гольма, розташованого на річці Західна Двіна, на тих самих умовах, що й для мешканців Ікскюлля. Тут також був зведений християнський храм — церква святого Мартина, від якої острів отримав назву Мартінсгольм. Під час будівницвта поселення зазнало нападу семигалів, що намагалися зруйнувати стіни, але було відбито. Втім після завершення будівельних робіт місцеві ліви знову повернулися до своєї віри.
Майнгард пропрацював у землі лівів понад десятиліття. Він помер 14 серпня 1196 року й був похований у Ікскюлльській церкві. У XIV столітті тіло покійного місіонера перенесли до Ризького собору. В написі, на могилі Майнгарда у соборі, зазначено «12 жовтня», що ймовірно означає день перенесення тіла.
Галерея
Руїни кам'яної Церкви святої Марії, заснованої на Мейнгардом 1185 року. Розташована на острові святого Майнгарда біля Ікшкіле, Латвія. Знищена німецькою артилерією 1916 року під час Першої світової війни.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118835793 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918. — S. 11.
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918. — S. 12.
Джерела
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918. — S. 10—12.
- Dehio, Georg. Meinhard, erster Bischof von Livland // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1885, Band 21, S. 227 f.
- Hellmann, Manfred . Meinhard. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1990, Band 16, S. 665 f. (Digitalisat).
- Biezais, Harald. Der friedliche Zeitabschnitt der katholischen Mission in Lettland bis zum Jahr 1196 // Kyrkohistorisk Årsskrift. — 1956. — S. 13-29.
- Froese, Wolfgang. Geschichte der Ostsee. Völker und Staaten am baltischen Meer. — Gernsbach, 2002. — S. 120.
- Tuchtenhagen, Ralph. Geschichte der baltischen Länder. — München, 2005. — S. 15f.
- Zühlke, Raoul. Bischof Meinhard von Üxküll: Ein friedlicher Missionar? // Hansische Geschichtsblätter /hrsg. vom hansischen Geschichtsverein. — Jahrgang 127, 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ma jngard Zegebe rzkij nim Meinhard von Segeberg 1130 1140 14 serpnya 1196 nimeckij katolickij monah Pershij livonskij yepiskop u Iksyulli 1186 1196 Pohodiv iz Zegeberga Golshtiniya Odin iz pershih hristiyanskih misioneriv u Livoniyi z 1180 Kanonik Ordenu avgustinciv Zhittyepis opisanij u Hronici Genriha Livonskogo Kanonizovanij 31 sichnya 1208 roku papoyu Innokentiyem III Den pominannya 14 serpnya Pohovanij u cerkvi Svyatoyi Mariyi v Ikskyulli U XIV stolitti perepohovanij u Rizkomu sobori Takozh Majngard fon Zegeberg Majngard iz Zegebergu Mejngard Majngard Nadgrobok Majngarda v Rizkomu sobori Yepiskop Ikskyullskij 1186 1196 Cerkva Rimo Katolicka Cerkva Poperednik zapochatkovano Nastupnik Bertold Shulte Diyalnist misioner Narodzhennya 1130 1140 Zegeberg Golshtiniya Smert 14 serpnya 1196 Ikskyull Livoniya Pohovanij Rizkij sobor Yep hirotoniya 1186 Majngard Zegeberzkij u VikishovishiBiografiyaMajngard zhiv u monastiri Avgustinskogo ordenu v misti Zegeberg Golshtiniya Nordalbingiya de zajmav post kanonika Diznavshis vid lyubeckih kupciv pro Livoniyu vin virishiv virushiti tudi navertati yazichnikiv Blizko 1180 roku razom iz kupcyami monah pribuv do Livoniyi Polockij knyaz Volodimir yakogo miscevi plemena viznavali za verhovnogo volodarya dozvoliv Majngardu meshkati u krayu i propoviduvati hristiyanstvo Jmovirno monah mav pevni finansi a takozh odnodumciv i pomichnikiv dlya misiyi 1184 roku Majngard pobuduvav derev yanu kaplicyu v livskomu poselenni Ikskyull Ikshkile Latviya Prote vzimku togo zh roku litovci napali na liviv j monah musiv ryatuvatisya u lisah razom iz miscevimi zhitelyami Pislya povernennya do pograbovanogo poselennya Majngard poobicyav pobuduvati dlya liviv kam yanij zamok za nimeckim zrazkom za umovi sho voni prijmut hristiyanstvo 1185 roku na zaproshennya misionera do Ikskyullya pribuli majstri kamenyari yaki zveli kam yani zamok ta cerkvu Prote pislya pobudovi livi porushili obicyanku j povernulisya do yazichnictva 1186 roku bremenskij arhiyepiskop Gartvih II posvyativ Majngarda na yepiskopa Iksyullskogo Rimskij papa nadislav jomu lista zaohochuyuchi do rozvitku misiyi 1187 roku Majngard pobuduvav ukriplennya dlya liviv ostrovu Golma roztashovanogo na richci Zahidna Dvina na tih samih umovah sho j dlya meshkanciv Ikskyullya Tut takozh buv zvedenij hristiyanskij hram cerkva svyatogo Martina vid yakoyi ostriv otrimav nazvu Martinsgolm Pid chas budivnicvta poselennya zaznalo napadu semigaliv sho namagalisya zrujnuvati stini ale bulo vidbito Vtim pislya zavershennya budivelnih robit miscevi livi znovu povernulisya do svoyeyi viri Majngard propracyuvav u zemli liviv ponad desyatilittya Vin pomer 14 serpnya 1196 roku j buv pohovanij u Ikskyullskij cerkvi U XIV stolitti tilo pokijnogo misionera perenesli do Rizkogo soboru V napisi na mogili Majngarda u sobori zaznacheno 12 zhovtnya sho jmovirno oznachaye den perenesennya tila GalereyaRuyini kam yanoyi Cerkvi svyatoyi Mariyi zasnovanoyi na Mejngardom 1185 roku Roztashovana na ostrovi svyatogo Majngarda bilya Ikshkile Latviya Znishena nimeckoyu artileriyeyu 1916 roku pid chas Pershoyi svitovoyi vijni 2001 2008 2010 2012 2012PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118835793 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Arbusov Leonid Grundriss der Geschichte Liv Est und Kurlands Riga Jonck und Poliewsky 1918 S 11 Arbusov Leonid Grundriss der Geschichte Liv Est und Kurlands Riga Jonck und Poliewsky 1918 S 12 DzherelaArbusov Leonid Grundriss der Geschichte Liv Est und Kurlands Riga Jonck und Poliewsky 1918 S 10 12 Dehio Georg Meinhard erster Bischof von Livland Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig 1885 Band 21 S 227 f Hellmann Manfred Meinhard Neue Deutsche Biographie Berlin 1990 Band 16 S 665 f Digitalisat Biezais Harald Der friedliche Zeitabschnitt der katholischen Mission in Lettland bis zum Jahr 1196 Kyrkohistorisk Arsskrift 1956 S 13 29 Froese Wolfgang Geschichte der Ostsee Volker und Staaten am baltischen Meer Gernsbach 2002 S 120 Tuchtenhagen Ralph Geschichte der baltischen Lander Munchen 2005 S 15f Zuhlke Raoul Bischof Meinhard von Uxkull Ein friedlicher Missionar Hansische Geschichtsblatter hrsg vom hansischen Geschichtsverein Jahrgang 127 2009