Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Культура Вінча (Турдаш, Градешниця) — північнобалканська археологічна культура епохи неоліту (Стара Європа, 5500–4500 рр. до н. е.). Названа на честь перших знахідок, виявлених в районі села Бєло-Брдо на річці в громаді поблизу Белграда.
| Культура Вінча | |
 | |
| Названо на честь | d |
|---|---|
| Місце розташування | Південно-Східна Європа |
| Час/дата початку | |
| Час/дата закінчення | |
 Культура Вінча у Вікісховищі | |
| Історія Сербії |
 Сучасність |
Окрім території сучасної Сербії культура Вінча була поширена в Угорщині (Осентіван), Румунії (Турдаш) і Болгарії (Градешниця). Іноді до Вінча зараховують грецькі знахідки . Носії культури Вінча займались хліборобством та тваринництвом.
Спорідненість з іншими культурами
Культура Вінча генетично пов'язана із землеробськими культурами Малої Азії (Чатал-Гююк), нова експансія яких мирно накладається на Старчево-кришський субстрат. Довів спорідненість з малоазійськими культурами дослідник культури Вінча сербський археолог .
Північно-західні популяції носіїв Вінча можливо брали участь у формуванні культури Лендьєл, східні — Гумельниці. Культура Вінча зникає після 4300-4200 рр. до н. е. внаслідок занепаду господарства, викликаного кліматичними змінами. Культура Вінча також могла бути пов'язана із пеласгами, які, за свідченням ряду античних авторів, населяли Грецію до греків.
Артефакти
Поселення, віднесені до культури Вінча, представлені землянками з глиняними печами. На пізній стадії зустрічаються укріплені поселення, що пов'язують або з війнами, або зі збільшеною соціальною диференціацією. З'являються мегарони близько 5000-4500 років до н. е. Хати-мазанки з двосхилими дахами налічували до п'яти кімнат, підлога була дерев'яною. Над входом в будинок прикріпляли виліплену з глини голову бика. Після 5000 р. до н. е. виникають великі поселення площею від 10 до 100 га.
Серед артефактів зустрічається кераміка та антропоморфні статуетки з піктограмами (зокрема, Тертерійські таблички і, так звана, Табличка з Діспіліо, Греція). Тертерійські таблички (близько 5400 р. до н.е) виготовлені з каменю-пісковику. Носії Вінча були знайомі з плавкою міді, що дозволяє віднести дану культуру до енеоліту. На території сучасної Сербії розташована найдавніша шахта для видобутку металу в Європі — Рудна Глава.
-
![image]()
Реконструкція житла -
![image]()
Керамічна фігурка із Винча
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Культура Вінча |
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2007. Процитовано 17 серпня 2010.
Джерела
- Культура Винча [ 16 листопада 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kultura Vincha Turdash Gradeshnicya pivnichnobalkanska arheologichna kultura epohi neolitu Stara Yevropa 5500 4500 rr do n e Nazvana na chest pershih znahidok viyavlenih v rajoni sela Byelo Brdo na richci v gromadi poblizu Belgrada Kultura VinchaNazvano na chestdMisce roztashuvannyaPivdenno Shidna YevropaChas data pochatkuChas data zakinchennya Kultura Vincha u VikishovishiIstoriya SerbiyiDoistorichna Serbiya Starchevo Vincha Serednovichna Serbiya Bili serbi Rashka Duklya Zeta Zahuml ye Travuniya Serbska imperiya Moravska Serbiya Zemlya Brankovicha Bitva na Kosovomu poli Serbska despotovina Osmanska Gabsburzka Serbiya Serbska revolyuciya Pershe serbske povstannya Druge serbske povstannya Serbske knyazivstvo Serbske korolivstvo Serbskij front Korolivstvo Yugoslaviya Serbiya 1941 1944 Uzhicka Respublika SR Serbiya Suchasnist FR Serbiya SerbiyaCej shablon pereglyanutiobgovoritiredaguvatiIstoriya BolgariyiStarodavnistKaranovo kulturaKultura VinchaVarnenskij nekropolFrakiyaOdriske carstvoMeziyaSerednovichchyaBulgariPivdenni slov yaniVelika BulgariyaPershe Bolgarske carstvoZahidne Bolgarske carstvoDruge Bolgarske carstvoVidinske carstvoDobrudzhanske knyazivstvoOsmanska BolgariyaBolgariya u skladi Osmanskoyi imperiyiBolgarske nacionalne vidrodzhennyaKnyazivstvo BolgariyaShidna RumeliyaTretye Bolgarske carstvoNarodna Respublika BolgariyaRespublika BolgariyaPortal Bolgariya pereglyanutiobgovoritiredaguvatiZapit Vincha perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Rozpovsyudzhennya kulturi Vincha Okrim teritoriyi suchasnoyi Serbiyi kultura Vincha bula poshirena v Ugorshini Osentivan Rumuniyi Turdash i Bolgariyi Gradeshnicya Inodi do Vincha zarahovuyut grecki znahidki Nosiyi kulturi Vincha zajmalis hliborobstvom ta tvarinnictvom Sporidnenist z inshimi kulturamiKultura Vincha genetichno pov yazana iz zemlerobskimi kulturami Maloyi Aziyi Chatal Gyuyuk nova ekspansiya yakih mirno nakladayetsya na Starchevo krishskij substrat Doviv sporidnenist z maloazijskimi kulturami doslidnik kulturi Vincha serbskij arheolog Pivnichno zahidni populyaciyi nosiyiv Vincha mozhlivo brali uchast u formuvanni kulturi Lendyel shidni Gumelnici Kultura Vincha znikaye pislya 4300 4200 rr do n e vnaslidok zanepadu gospodarstva viklikanogo klimatichnimi zminami Kultura Vincha takozh mogla buti pov yazana iz pelasgami yaki za svidchennyam ryadu antichnih avtoriv naselyali Greciyu do grekiv ArtefaktiPoselennya vidneseni do kulturi Vincha predstavleni zemlyankami z glinyanimi pechami Na piznij stadiyi zustrichayutsya ukripleni poselennya sho pov yazuyut abo z vijnami abo zi zbilshenoyu socialnoyu diferenciaciyeyu Z yavlyayutsya megaroni blizko 5000 4500 rokiv do n e Hati mazanki z dvoshilimi dahami nalichuvali do p yati kimnat pidloga bula derev yanoyu Nad vhodom v budinok prikriplyali viliplenu z glini golovu bika Pislya 5000 r do n e vinikayut veliki poselennya plosheyu vid 10 do 100 ga Sered artefaktiv zustrichayetsya keramika ta antropomorfni statuetki z piktogramami zokrema Terterijski tablichki i tak zvana Tablichka z Dispilio Greciya Terterijski tablichki blizko 5400 r do n e vigotovleni z kamenyu piskoviku Nosiyi Vincha buli znajomi z plavkoyu midi sho dozvolyaye vidnesti danu kulturu do eneolitu Na teritoriyi suchasnoyi Serbiyi roztashovana najdavnisha shahta dlya vidobutku metalu v Yevropi Rudna Glava Istoriya RumuniyiDoistorichnij chasKultura Kukuteni TripillyaKultura HamandzhiyaBronzova doba u RumuniyiDakiyaGetiRimska DakiyaSerednovichchyaPereselennya gotivPechenizkij kaganatPershe Bolgarske carstvoZolota OrdaUgorske korolivstvoKnyazivstvo Voloshina Utvorennya MoldoviTransilvanske knyazivstvo 1570 1711 Transilvanske knyazivstvo 1711 1867 FanariotiDunajski knyazivstvaMoldavska revolyuciya 1848 Voloska revolyuciya 1848 Vijna za nezalezhnist RumuniyiRumunske korolivstvoRumunska kampaniya 1916 1917 Uniya Bessarabiyi i RumuniyiVelika RumuniyaBesarabsko bukovinskij pohid 1940 Rumuniya v Drugij svitovij vijniSocialistichna Respublika RumuniyaRadyanska okupaciya RumuniyiStudentskij ruh 1956 Rumunska revolyuciya 1989 SuchasnistPitannya vozz yednannyaRumuniyaPortal Rumuniya pereglyanutiredaguvatiRekonstrukciya zhitla Keramichna figurka iz VinchaPrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kultura Vincha Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2007 Procitovano 17 serpnya 2010 Istoriya UgorshiniStarodavnya UgorshinaDougorska UgorshinaPannoniyaGunskij kaganatPeredistoriya ugorcivMagna HungariyaLevediyaAtelkuzaSeredni VikiAvarskij kaganatBlatenske knyazivstvoUgriZavoyuvannya ugorcyami Pannonskogo basejnuUgorske knyazivstvoArpadiUgorske korolivstvo ArpadivUgorske korolivstvo AnzhuUgorske korolivstvo na pochatku suchasnoyi epohiOsmanska UgorshinaShidno Ugorske korolivstvoTransilvanske knyazivstvo 1570 1711 Korolivstvo GabsburgivPovstannya RakociRevolyuciya 1848 1849 rokiv v UgorshiniAvstro ugorskij kompromisTranslejtaniyaUgorska istoriya v HH stolittiPersha RespublikaUgorska Radyanska RespublikaUgorske korolivstvo 1920 1946 Ugorshina 1944 1945 Druga RespublikaNarodna RespublikaPovstannya 1956SuchasnistUgorska RespublikaPortal Ugorshina pereglyanutiobgovoritiredaguvatiDzherelaKultura Vincha 16 listopada 2007 u Wayback Machine