Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гумельницька культура Гумельниця Коджадермен Караново VI Гумельниця культура Гумельниця Караново Коджадермен Караново VI

Культура Гумельниця

Культура Гумельниця

Гумельницька культура, Гумельниця, Коджадермен — Караново VI — Гумельниця, культура Гумельниця-Караново, Коджадермен-Караново VI — археологічна культура осіло-землеробських племен епохи енеоліту початку 2-ї половини 5 тисячоліття до Р. Х. Балкано-Дунайського регіону.

Гумельницька культура
image
Місце розташування Мунтенія
Добруджа
Бессарабія
Наступник Культура Чернаводе
Час/дата початку
Час/дата закінчення
image Гумельницька культура у Вікісховищі
image
Гумельницька культура 3500-2800 роки до Р.Х.
image
Гумельницька культура у 2-ій половині 4 тисячоріччя до Р.Х.

Була поширена в другій половині 4 — початку 3 тисячоліття до Р. Х. в основному в північній і південно-східній Болгарії і південно-східній Румунії.

Назву отримала від назви села, на стоянці Гумельниця (рум. Gumelniţa) на Дунаї, відкритої румунським археологом В. Думітреску в 1924 році. Виявлена ​​також на півдні Молдавії і в Одеській області.

Хронологія та поширення

За даними радіовуглецевого аналізу датується другою половиною IV — початком III тис. до н. е.. Гумельницька культура названа по теллю Гумельниця в Румунії, на лівому березі Дунаю , відкритої румунським археологом в 1925 році. Поширена у північній та південно-східній Болгарії, в історичних областях Мунтенія (Валахія) та Добруджа південно-східній Румунії та у Фессалії на північному сході Греції. Виявлено також на півдні Молдови та в Одеській області України . У Болгарії називається Коджадермен-Караново VI . Входить до спільності (блок культур) Коджадермен-Гумельниця-Каранове VI (Коджадермен-Гумельниця-Караново VI-Варна), яка виникла в період раннього енеоліту, на початку IV тис. до н. е. одночасно з однією з ранніх фаз трипільської культури і розвивалася одночасно з періодами [ru]. У зоні контактів носіїв гумельницької культури з прекукутенськими племенами склався культурний комплекс, який отримав назву Гумельниця-Алдень, Алдень 2 або Стойкань-Алдень .

Гумельницька культура занепадає наприкінці III тис. до н. е.., після чого для більшості її пам'яток спостерігається [en] в кілька сотень років, перш ніж ті ж місця заселяються вже носіями нової культури .

Характеристика

У рамках гумельницької культури виділяють дві фази: Гумельниця A та B, які поділяються кожна на дві стадії .

Знайдено численні багаторівневі теллі, утворені при руйнуванні будинків поселень, а також одношарові поселення на мисах та невеликих островах. Деякі поселення захищені валами та ровами. Населення гумельницької культури мешкало у наземних прямокутних будинках. Характеризується масивними мідними інструментами та предметами зброї. Знайдені мідні сокири-молоти, сокири-мотики, долота та шила, крем'яні наконечники стріл та копій . З кам'яних знарядь — масивні тесла , довгі (до 30 см) ножеподібні пластини та плоскі сокири. Знайдені кістяні шила, ножі та долота, мотики з рогу. Кераміка — груба, сіро-чорна полірована, червоно-коричнева та сіро-жовта. Знайдено посуд округлої та біконічної форми з невисоким віночком, миски, глеки, амфорки, котли, посуд для зберігання запасів. Кераміка дуже різниться регіонально і має поділ на низку місцевих груп. Їдальня посуд чорнолощений, рідше коричневий або червонуватий, з графітним, іноді в поєднанні з червоним і білим геометричним розписом (спіралі та інші візерунки), антропоморфні, зооморфні судини, судини у формі моделей будинків і печей. На початку фази Гумельниця A2 у Нижньому Подунав'ї з'явився найдавніший розпис золотом , є врізний орнамент. Знайдено антропоморфну ​​пластику (скульптури) з глини, мармуру та кістки, а також зооморфну ​​пластику переважно з глини . Знайдені ідоли з глини, кістки, золота, золоті прикраси , характерні прикраси - мідні шпильки зі спіральною та лопатообразною головкою .

Господарство засноване на заплавному мотижному землеробстві та придомному тваринництві.

Знайдено ґрунтові могильники та поховання на островах. Переважають поховання в скрученому на боці положенні.

Ймовірно, що гумельницька культура походить від культур Боян, Мариця та Караново V . У Румунії на місці гумельницької культури сформувалася культура Чернаводе .

Гумельницькій культурі близька [ru].

Пам'ятником гумельницької культури є телль (măgură) «Горгана» (Gorgana) заввишки 9 м біля села П'єтреле на Нижньому Дунаї, на півдні Румунії, за 41 км на південь від Бухареста. Нові дослідження телля почалися в 2002 .

Антропологічний тип

Антропологічно населення гумельницької культури за даними могильника (64 скелети) на місці колишнього озера Боян біля села Верешті, жудець Келераші, Мунтенія, Румунія було поліморфним (змішаним). Поряд із вузьколицьким середземноморським компонентом до її складу входили також мезокранні та брахікранні варіанти з ширшим обличчям, які утворилися в результаті змішування зі степовим протоєвропеоїдним типом .

Гумельницька культура в Україні

В Україні презентована невеликим анклавом пам'яток Болград-Алдень у Нижньому Подунав'ї; відомо 19 поселень, із них досліджувалися Болград, Озерне (село в Ізмаїльському районі) та «Нагірне II» (с. Нагірне в Ренійському районі).

Зазначене поселення площею 1-10 га займало переважно високі береги озер, були забудовані глинобитні будинки з заглибленою долівкою, на їхній території розкопано багато господарських ям.

Населення культури Гумельниця жило в наземних прямокутних будинках. Поселення після руйнування утворило невисокі пагорби — тепе. Знаряддя праці з добрудзького або дністровського каменю та кременю: мідні сокири й шила; кременеві наконечники стріл і копій і плоскі кам'яні сокири; кістяні шила і долота. Ліпний посуд високоякісний, типовими є тарні горщики з грубого тіста та різноманітні тонкостінні лисковані орнаментовані посудини. Кераміка — груба, сіро-чорна полірована, червоно-коричнева і сіро-жовта. Знайдено антропоморфні посудини, ідоли з глини, кістки, золото, прикраси — мідні шпильки зі спіральним і лопатоподібної голівкою. Характерні орнаментовані теракоти, різноманітні теракотові культові речі. Крім кременю, вживаються мідь і золото.

Примітки

  1. Гумельниця // Словник-довідник з археології / ред. Гаврилюк Н. О.. — Київ: «Наукова думка», 1996. — С. 65. — 430 с.
  2. Гумельница // Советская историческая энциклопедия : в 16 т. / под ред. Е. М. Жукова. — М. : Советская энциклопедия, 1963. — Т. 4 : Гаага — Двин. — 1072 стб.
  3. Гумельница / Титов В. С. // Гоголь — Дебит. — М. : Советская энциклопедия, 1972. — (Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 7)
  4. Гумельницкая культура / Балабина В. И. // Григорьев — Динамика [Электронный ресурс]. — 2007. — С. 154. — (Большая российская энциклопедия : [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов ; 2004—2017, т. 8). — .
  5. Benecke, N., Hansen, S., Nowacki, D., Reingruber, A., Ritchie, K., & Wunderlich, J. Pietrele in the Lower Danube region> integrating archaeological, faunal and environmental investigations (англ.) // Documenta Praehistorica. — 2013. — Vol. 40. — P. 175—193. — doi:10.4312/dp.40.14.
  6. Долуханов П. М. Истоки этноса. — СПб.: Европейский дом, 2000. — С. 119. — 220 с.
  7. Дергачев В. А. Особенности культурно-исторического развития Карпато-Поднестровья. К проблеме взаимодействия древних обществ Средней, Юго-Восточной и Восточной Европы // Stratum plus. — 1999. — № 2. — С. 169—221.
  8. Z. Tsirtsoni. Formation or Transformation? Архивная копия от 5 февраля 2022 на Wayback Machine, p. 277
  9. Чернавода / E. К. Черныш // Советская историческая энциклопедия : в 16 т. / под ред. Е. М. Жукова. — М. : Советская энциклопедия, 1961—1976.
  10. Сербия / Лобанов М. М., Тельнова Н. О. и др. // Сен-Жерменский мир 1679 — Социальное обеспечение [Электронный ресурс. — 2015. — С. 41—64. — (Большая российская энциклопедия : [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов ; 2004—2017, т. 30). — .]
  11. Ханзен С., Тодераш М., Райнгрубер А., Вундерлих Ю. Пьетреле. Поселение эпохи медного века на Нижнем Дунае // Stratum plus. — 2011. — Вып. Феномен балканского телля=Phenomenon of the Balkan Tell, № 2. — С. 17—86.
  12. Потехина И. Д. Энеолитическое население Юга Восточной Европы: новые антропологические материалы // Вестник антропологии. — М., 2007. — № 15. — С. 197—203.

Джерела та література

  • Субботин Л. В., Памятники культуры Гумельница юго-запада Украины. К., 1983. (рос.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gumelnicka kultura Gumelnicya Kodzhadermen Karanovo VI Gumelnicya kultura Gumelnicya Karanovo Kodzhadermen Karanovo VI arheologichna kultura osilo zemlerobskih plemen epohi eneolitu pochatku 2 yi polovini 5 tisyacholittya do R H Balkano Dunajskogo regionu Gumelnicka kulturaMisce roztashuvannyaMunteniya Dobrudzha BessarabiyaNastupnikKultura ChernavodeChas data pochatkuChas data zakinchennya Gumelnicka kultura u VikishovishiGumelnicka kultura 3500 2800 roki do R H Gumelnicka kultura u 2 ij polovini 4 tisyachorichchya do R H Bula poshirena v drugij polovini 4 pochatku 3 tisyacholittya do R H v osnovnomu v pivnichnij i pivdenno shidnij Bolgariyi i pivdenno shidnij Rumuniyi Nazvu otrimala vid nazvi sela na stoyanci Gumelnicya rum Gumelniţa na Dunayi vidkritoyi rumunskim arheologom V Dumitresku v 1924 roci Viyavlena takozh na pivdni Moldaviyi i v Odeskij oblasti Hronologiya ta poshirennyaZa danimi radiovuglecevogo analizu datuyetsya drugoyu polovinoyu IV pochatkom III tis do n e Gumelnicka kultura nazvana po tellyu Gumelnicya v Rumuniyi na livomu berezi Dunayu vidkritoyi rumunskim arheologom v 1925 roci Poshirena u pivnichnij ta pivdenno shidnij Bolgariyi v istorichnih oblastyah Munteniya Valahiya ta Dobrudzha pivdenno shidnij Rumuniyi ta u Fessaliyi na pivnichnomu shodi Greciyi Viyavleno takozh na pivdni Moldovi ta v Odeskij oblasti Ukrayini U Bolgariyi nazivayetsya Kodzhadermen Karanovo VI Vhodit do spilnosti blok kultur Kodzhadermen Gumelnicya Karanove VI Kodzhadermen Gumelnicya Karanovo VI Varna yaka vinikla v period rannogo eneolitu na pochatku IV tis do n e odnochasno z odniyeyu z rannih faz tripilskoyi kulturi i rozvivalasya odnochasno z periodami ru U zoni kontaktiv nosiyiv gumelnickoyi kulturi z prekukutenskimi plemenami sklavsya kulturnij kompleks yakij otrimav nazvu Gumelnicya Alden Alden 2 abo Stojkan Alden Gumelnicka kultura zanepadaye naprikinci III tis do n e pislya chogo dlya bilshosti yiyi pam yatok sposterigayetsya en v kilka soten rokiv persh nizh ti zh miscya zaselyayutsya vzhe nosiyami novoyi kulturi HarakteristikaU ramkah gumelnickoyi kulturi vidilyayut dvi fazi Gumelnicya A ta B yaki podilyayutsya kozhna na dvi stadiyi Znajdeno chislenni bagatorivnevi telli utvoreni pri rujnuvanni budinkiv poselen a takozh odnosharovi poselennya na misah ta nevelikih ostrovah Deyaki poselennya zahisheni valami ta rovami Naselennya gumelnickoyi kulturi meshkalo u nazemnih pryamokutnih budinkah Harakterizuyetsya masivnimi midnimi instrumentami ta predmetami zbroyi Znajdeni midni sokiri moloti sokiri motiki dolota ta shila krem yani nakonechniki stril ta kopij Z kam yanih znaryad masivni tesla dovgi do 30 sm nozhepodibni plastini ta ploski sokiri Znajdeni kistyani shila nozhi ta dolota motiki z rogu Keramika gruba siro chorna polirovana chervono korichneva ta siro zhovta Znajdeno posud okrugloyi ta bikonichnoyi formi z nevisokim vinochkom miski gleki amforki kotli posud dlya zberigannya zapasiv Keramika duzhe riznitsya regionalno i maye podil na nizku miscevih grup Yidalnya posud chornoloshenij ridshe korichnevij abo chervonuvatij z grafitnim inodi v poyednanni z chervonim i bilim geometrichnim rozpisom spirali ta inshi vizerunki antropomorfni zoomorfni sudini sudini u formi modelej budinkiv i pechej Na pochatku fazi Gumelnicya A2 u Nizhnomu Podunav yi z yavivsya najdavnishij rozpis zolotom ye vriznij ornament Znajdeno antropomorfnu plastiku skulpturi z glini marmuru ta kistki a takozh zoomorfnu plastiku perevazhno z glini Znajdeni idoli z glini kistki zolota zoloti prikrasi harakterni prikrasi midni shpilki zi spiralnoyu ta lopatoobraznoyu golovkoyu Gospodarstvo zasnovane na zaplavnomu motizhnomu zemlerobstvi ta pridomnomu tvarinnictvi Znajdeno gruntovi mogilniki ta pohovannya na ostrovah Perevazhayut pohovannya v skruchenomu na boci polozhenni Jmovirno sho gumelnicka kultura pohodit vid kultur Boyan Maricya ta Karanovo V U Rumuniyi na misci gumelnickoyi kulturi sformuvalasya kultura Chernavode Gumelnickij kulturi blizka ru Pam yatnikom gumelnickoyi kulturi ye tell măgură Gorgana Gorgana zavvishki 9 m bilya sela P yetrele na Nizhnomu Dunayi na pivdni Rumuniyi za 41 km na pivden vid Buharesta Novi doslidzhennya tellya pochalisya v 2002 Antropologichnij tipAntropologichno naselennya gumelnickoyi kulturi za danimi mogilnika 64 skeleti na misci kolishnogo ozera Boyan bilya sela Vereshti zhudec Kelerashi Munteniya Rumuniya bulo polimorfnim zmishanim Poryad iz vuzkolickim seredzemnomorskim komponentom do yiyi skladu vhodili takozh mezokranni ta brahikranni varianti z shirshim oblichchyam yaki utvorilisya v rezultati zmishuvannya zi stepovim protoyevropeoyidnim tipom Gumelnicka kultura v UkrayiniV Ukrayini prezentovana nevelikim anklavom pam yatok Bolgrad Alden u Nizhnomu Podunav yi vidomo 19 poselen iz nih doslidzhuvalisya Bolgrad Ozerne selo v Izmayilskomu rajoni ta Nagirne II s Nagirne v Renijskomu rajoni Zaznachene poselennya plosheyu 1 10 ga zajmalo perevazhno visoki beregi ozer buli zabudovani glinobitni budinki z zagliblenoyu dolivkoyu na yihnij teritoriyi rozkopano bagato gospodarskih yam Naselennya kulturi Gumelnicya zhilo v nazemnih pryamokutnih budinkah Poselennya pislya rujnuvannya utvorilo nevisoki pagorbi tepe Znaryaddya praci z dobrudzkogo abo dnistrovskogo kamenyu ta kremenyu midni sokiri j shila kremenevi nakonechniki stril i kopij i ploski kam yani sokiri kistyani shila i dolota Lipnij posud visokoyakisnij tipovimi ye tarni gorshiki z grubogo tista ta riznomanitni tonkostinni liskovani ornamentovani posudini Keramika gruba siro chorna polirovana chervono korichneva i siro zhovta Znajdeno antropomorfni posudini idoli z glini kistki zoloto prikrasi midni shpilki zi spiralnim i lopatopodibnoyi golivkoyu Harakterni ornamentovani terakoti riznomanitni terakotovi kultovi rechi Krim kremenyu vzhivayutsya mid i zoloto PrimitkiGumelnicya Slovnik dovidnik z arheologiyi red Gavrilyuk N O Kiyiv Naukova dumka 1996 S 65 430 s Gumelnica Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya v 16 t pod red E M Zhukova M Sovetskaya enciklopediya 1963 T 4 Gaaga Dvin 1072 stb Gumelnica Titov V S Gogol Debit M Sovetskaya enciklopediya 1972 Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 1969 1978 t 7 Gumelnickaya kultura Balabina V I Grigorev Dinamika Elektronnyj resurs 2007 S 154 Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 35 t gl red Yu S Osipov 2004 2017 t 8 ISBN 978 5 85270 338 5 Benecke N Hansen S Nowacki D Reingruber A Ritchie K amp Wunderlich J Pietrele in the Lower Danube region gt integrating archaeological faunal and environmental investigations angl Documenta Praehistorica 2013 Vol 40 P 175 193 doi 10 4312 dp 40 14 Doluhanov P M Istoki etnosa SPb Evropejskij dom 2000 S 119 220 s Dergachev V A Osobennosti kulturno istoricheskogo razvitiya Karpato Podnestrovya K probleme vzaimodejstviya drevnih obshestv Srednej Yugo Vostochnoj i Vostochnoj Evropy Stratum plus 1999 2 S 169 221 Z Tsirtsoni Formation or Transformation Arhivnaya kopiya ot 5 fevralya 2022 na Wayback Machine p 277 Chernavoda E K Chernysh Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya v 16 t pod red E M Zhukova M Sovetskaya enciklopediya 1961 1976 Serbiya Lobanov M M Telnova N O i dr Sen Zhermenskij mir 1679 Socialnoe obespechenie Elektronnyj resurs 2015 S 41 64 Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 35 t gl red Yu S Osipov 2004 2017 t 30 ISBN 978 5 85270 367 5 Hanzen S Toderash M Rajngruber A Vunderlih Yu Petrele Poselenie epohi mednogo veka na Nizhnem Dunae Stratum plus 2011 Vyp Fenomen balkanskogo tellya Phenomenon of the Balkan Tell 2 S 17 86 Potehina I D Eneoliticheskoe naselenie Yuga Vostochnoj Evropy novye antropologicheskie materialy Vestnik antropologii M 2007 15 S 197 203 Dzherela ta literaturaBurdo N B Gumelnicya 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 253 ISBN 966 00 0405 2 Burdo N B Gumelnicya 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Subbotin L V Pamyatniki kultury Gumelnica yugo zapada Ukrainy K 1983 ros PosilannyaSajt prisvyachenij kilturi 9 chervnya 2010 u Wayback Machine Burdo N B Gumelnicya 7 bereznya 2016 u Wayback Machine sajt Institut istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini

Дата публікації:
Топ