Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лендельська культура археологічна культура мідної доби енеоліту є однією з пізньо дунайських культур середина 4 середина

Культура Лендьєл

Культура Лендьєл

Лендельська культура — археологічна культура мідної доби (енеоліту), є однією з пізньо-дунайських культур (середина 4 — середина 3 тисячоріч до нашої ери).

Лендельська культура
image
Названо на честь d
Походить з Східна Європа
Місце розташування Австрія
Наступник лійчастого посуду культура
Час/дата початку 5 тисячоліття до н. е.
Час/дата закінчення
image Лендельська культура у Вікісховищі
image
Мапа неоліту Європи в апогеї Дунайської експансії, близько 3500 р до Р. Х.

Під назвою Лендель необхідно розуміти культурно-історичну спільноту археологічних культур мідної доби Європи:

  • Моравська мальована культура,
  • Пізньо-стрічкова мальована культура,
  • Зимно-Злота культура - на заході України,
  • Гощу-Вербковицька культура
  • та інші.
image
Лендельська (Зимно-злотська) культура 4 тисячоріччя до Р.Х.

Назва

Назва культурно-історичної спільноти походить від поселення у південно-західній Угорщині.

Датування

За каліброваними датами Лендель пройшов чотири етапи розвитку у V тис. до нашої ери.. Датування фіксується контакти з Полгарською культурою та Кукутень-Трипільською культурно-історичною спільнотою.

Поширення

Західна Україна (Волинська, Львівська, Рівненська області), Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія, Австрія, Хорватія та Словенія.

Походження

Змінила лінійно-стрічкової кераміки культуру. Змінилася на культуру шнурової кераміки.

Походження Ленделя пов’язують з неолітичними Тиською культурою та культурою Вінча.

Мала зв'язок на півдні з та Тиською культурою Великого Альфельду, та на заході з . Можливо саме через впливи з півднем лендельське населення познайомилося з міддю та мальованою керамікою.

Його пам'ятки перетинаються з пам'ятками тиської й середньодунайською культурами. Найпівнічніші знахідки цієї культури знайдені в Ослонці (Osłonki), центральна Польща.

Господарство

Практикували рослинництво та тваринництво (головним чином велика рогата худоба, свині, і в меншій мірі вівчарство). Мисливство та збиральництво грало велику роль.

Поселення

Селища були розташовані на високих мисах або на дюнах. Поселення були як огородженні, так і неогородженні. Іноді вони оточувалися ровами.

Селища складалися з невеликих заглиблених, або наземних будинків. Будинки були довгі, прямокутні, трапецієподібні з двосхилим дахом.

Вироби

Гончарство

Кераміка представлена лискованим посудом витончених форм прикрашена розписом або різьбленим орнаментом.: глечики, миски та чаші на високих піддонах. Багато зооморфних і антропоморфних посудин і керамічних статуеток.

Поховання домашніх тварин, посуд з антропоморфними та зооморфними рисами, пластика характерні саме для аграрних культів.

Рання кераміка несе сліди розпису білою, червоною і жовтою фарбами, тоді як пізня кераміка не розписана. Середній фазі культури властива неорнаментована кераміка, а пізній — декор із ямок.

Інші виробництва

Розвинуте обробка кременю засвідчується шахтами (наприклад Свентокшицькими) та майстернями, де з довгих крем’яних пластин виготовлялися ножі, скребачки, вкладні серпів.

Знахідки мідного шлаку, фрагментів тиглів та сопел (у Злота) свідчать про місцеву обробку привезенної міді.

Поховання

Померлих ховали в могильниках поблизу селищ у скрученому положенні. Також існувала кремація.

У гробницях присутні гончарні та крем’яні вироби: посуд, намиста з мушлі, мідні діадеми, браслети, обручки.

Лендельська культура в Україні та Польщі

В Україні представлена 30 поселеннями та низкою могильників і поховань у західній Волині і Поділлі.

У розвитку Лендельскої культурно-історичної спільноти України та Польщі виділяють ранню й пізню культури:

Зимно-Злотська культура

Рання представлена Зимно-Злотської культурою з двома визначними пам’ятками Зимно та Злота. Їй властива мальована кераміка.

Гоща-Вербковицька культура

Пізня стадія Лендела представлена Гоща-Вербовицькою культурою. Їй властива лискована кераміка. Миски та біконічні посудини прикрашалися по ребру ямками або наліпками. Головні пам’ятки: поселення Костянець, Вербковиця, Гоша; могильник Голишів.

Зникнення

Зникнення культури пов'язане з одночасною експансією населення культур Лійчастого посуду і Трипільської культури.

Примітки

  1. Encyclopedia of Indo-European Culture. J. P. Mallory, Douglas Q. Adams Taylor & Francis. 1997. с. 350. (англ.)
  2. . Архів оригіналу за 6 грудня 2008. Процитовано 8 березня 2015.
  3. . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 8 березня 2015.

Джерела та література

  • , Die Lagerstätten und der Abbau bayerischer Jurahornsteine sowie deren Distribution im Neolithikum Mittel- und Osteuropas, Jahrbuch des Römisch-Germanischen Zentralmuseums Mainz, 52, 2005, 43-155. (нім.)
  • Internationales Symposium über die Lengyel-Kultur 1888—1988. Znojmo — Kravsko — Těšetice, 3. — 7. Oktober 1988. , Brünn 1994, .
  • : Archäologische Zeugnisse religiöser Vorstellungen und Praktiken der frühen und mittleren Jungsteinzeit in Niederösterreich. In: Idole. Kunst und Kult im Waldviertel vor 7000 Jahren. Ausstellung der Stadt Horn im Höbarthmuseum, 6. Juni bis 2. November 1998, 28. März bis 2. November 1999. Museumsverein in Horn, Horn 1998, S. 23-138.
  • Michael Doneus: Die Keramik der mittelneolithischen Kreisgrabenanlage von Kamegg, Niederösterreich. Ein Beitrag zur Chronologie der Stufe MOG I der Lengyelkultur. Dissertation. Universität Wien. Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 2001, (Mitteilungen der Prähistorischen Kommission der Österreichischen Akademie der Wissenschaften 46).
  • : Die neolitischen Ansiedlungen mit bemalter Keramik in Mähren und in Niederösterreich. In: Mittheilungen der Praehistorischen Commission der kaiserlichen Akademie der Wissenschaften in Wien. 1, 1897, 4, ZDB-ID 221456-8, S. 237—264.
  • Judit Regenye (Hrsg.): Sites and stones. Lengyel culture in Western Hungary and beyond. a Review of the current Research. Veszprém Megyei Múzeum Igazgotóság, Veszprém 2001, (Lengyel'99 und IGCP-442 in Veszprém, 11. — 13. Oktober 1999).
  • Hertha Ladenbauer-Orel: Die neolithische Frauenstatuette von Lang-Enzersdorf bei Wien. In: IPEK. 19, 1954—1959, ISSN 0075-0468, S. 7-15.
  • Die Ausgrabungen in Lang-Enzersdorf und die Auffindungen des Idols. In: Rund um den Bisamberg. Ein Heimatbuch. 2, 1961, ZDB-ID 1256030-3, S. 7ff.
  • Gregor-Anatol Bockstefl, Franz Mandl: Die Venus von Langenzersdorf. Begleitschrift zur Ausstellung der Original-Venus im Festsaal der Marktgemeinde Langenzersdorf am 21. September 2008.
  • 900 Jahre Langenzersdorf. Herausgegeben von der Marktgemeinde Langenzersdorf. 2008, S. 149.
  • Franz Karl Schwarzmann (Hrsg.): 900 Jahre Langenzersdorf — Geschichte und Heimatkunde. Mit Beiträgen von Josef Germ und Erich Gusel. 2008, S. 51.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lendelska kultura arheologichna kultura midnoyi dobi eneolitu ye odniyeyu z pizno dunajskih kultur seredina 4 seredina 3 tisyachorich do nashoyi eri Lendelska kulturaNazvano na chestdPohodit zShidna YevropaMisce roztashuvannyaAvstriyaNastupniklijchastogo posudu kulturaChas data pochatku5 tisyacholittya do n e Chas data zakinchennya Lendelska kultura u VikishovishiMapa neolitu Yevropi v apogeyi Dunajskoyi ekspansiyi blizko 3500 r do R H Pid nazvoyu Lendel neobhidno rozumiti kulturno istorichnu spilnotu arheologichnih kultur midnoyi dobi Yevropi Moravska malovana kultura Pizno strichkova malovana kultura Zimno Zlota kultura na zahodi Ukrayini Goshu Verbkovicka kultura ta inshi Lendelska Zimno zlotska kultura 4 tisyachorichchya do R H NazvaNazva kulturno istorichnoyi spilnoti pohodit vid poselennya u pivdenno zahidnij Ugorshini DatuvannyaZa kalibrovanimi datami Lendel projshov chotiri etapi rozvitku u V tis do nashoyi eri Datuvannya fiksuyetsya kontakti z Polgarskoyu kulturoyu ta Kukuten Tripilskoyu kulturno istorichnoyu spilnotoyu PoshirennyaZahidna Ukrayina Volinska Lvivska Rivnenska oblasti Polsha Slovachchina Ugorshina Chehiya Avstriya Horvatiya ta Sloveniya PohodzhennyaZminila linijno strichkovoyi keramiki kulturu Zminilasya na kulturu shnurovoyi keramiki Pohodzhennya Lendelya pov yazuyut z neolitichnimi Tiskoyu kulturoyu ta kulturoyu Vincha Mala zv yazok na pivdni z ta Tiskoyu kulturoyu Velikogo Alfeldu ta na zahodi z Mozhlivo same cherez vplivi z pivdnem lendelske naselennya poznajomilosya z middyu ta malovanoyu keramikoyu Jogo pam yatki peretinayutsya z pam yatkami tiskoyi j serednodunajskoyu kulturami Najpivnichnishi znahidki ciyeyi kulturi znajdeni v Oslonci Oslonki centralna Polsha GospodarstvoPraktikuvali roslinnictvo ta tvarinnictvo golovnim chinom velika rogata hudoba svini i v menshij miri vivcharstvo Mislivstvo ta zbiralnictvo gralo veliku rol PoselennyaSelisha buli roztashovani na visokih misah abo na dyunah Poselennya buli yak ogorodzhenni tak i neogorodzhenni Inodi voni otochuvalisya rovami Selisha skladalisya z nevelikih zagliblenih abo nazemnih budinkiv Budinki buli dovgi pryamokutni trapeciyepodibni z dvoshilim dahom VirobiGoncharstvo Keramika predstavlena liskovanim posudom vitonchenih form prikrashena rozpisom abo rizblenim ornamentom glechiki miski ta chashi na visokih piddonah Bagato zoomorfnih i antropomorfnih posudin i keramichnih statuetok Pohovannya domashnih tvarin posud z antropomorfnimi ta zoomorfnimi risami plastika harakterni same dlya agrarnih kultiv Rannya keramika nese slidi rozpisu biloyu chervonoyu i zhovtoyu farbami todi yak piznya keramika ne rozpisana Serednij fazi kulturi vlastiva neornamentovana keramika a piznij dekor iz yamok Inshi virobnictva Rozvinute obrobka kremenyu zasvidchuyetsya shahtami napriklad Sventokshickimi ta majsternyami de z dovgih krem yanih plastin vigotovlyalisya nozhi skrebachki vkladni serpiv Znahidki midnogo shlaku fragmentiv tigliv ta sopel u Zlota svidchat pro miscevu obrobku privezennoyi midi PohovannyaPomerlih hovali v mogilnikah poblizu selish u skruchenomu polozhenni Takozh isnuvala kremaciya U grobnicyah prisutni goncharni ta krem yani virobi posud namista z mushli midni diademi brasleti obruchki Lendelska kultura v Ukrayini ta PolshiV Ukrayini predstavlena 30 poselennyami ta nizkoyu mogilnikiv i pohovan u zahidnij Volini i Podilli U rozvitku Lendelskoyi kulturno istorichnoyi spilnoti Ukrayini ta Polshi vidilyayut rannyu j piznyu kulturi Zimno Zlotska kultura Rannya predstavlena Zimno Zlotskoyi kulturoyu z dvoma viznachnimi pam yatkami Zimno ta Zlota Yij vlastiva malovana keramika Gosha Verbkovicka kultura Piznya stadiya Lendela predstavlena Gosha Verbovickoyu kulturoyu Yij vlastiva liskovana keramika Miski ta bikonichni posudini prikrashalisya po rebru yamkami abo nalipkami Golovni pam yatki poselennya Kostyanec Verbkovicya Gosha mogilnik Golishiv ZniknennyaZniknennya kulturi pov yazane z odnochasnoyu ekspansiyeyu naselennya kultur Lijchastogo posudu i Tripilskoyi kulturi PrimitkiEncyclopedia of Indo European Culture J P Mallory Douglas Q Adams Taylor amp Francis 1997 s 350 angl Arhiv originalu za 6 grudnya 2008 Procitovano 8 bereznya 2015 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 8 bereznya 2015 Dzherela ta literaturaArheologiya Ukrayini Kurs lekcij Navch posibnik L L Zaliznyak O P Mocya V M Zubar V V Otroshenko K Bunyatyan R V Terpilovskij za red L L Zaliznyaka K Libid 2005 504 s 966 06 0394 0 O V Cvek Lendel Lendelska kultura 22 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 110 ISBN 978 966 00 1028 1 O V Cvek Lendel 22 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Die Lagerstatten und der Abbau bayerischer Jurahornsteine sowie deren Distribution im Neolithikum Mittel und Osteuropas Jahrbuch des Romisch Germanischen Zentralmuseums Mainz 52 2005 43 155 nim Internationales Symposium uber die Lengyel Kultur 1888 1988 Znojmo Kravsko Tesetice 3 7 Oktober 1988 Brunn 1994 ISBN 80 210 0961 6 Archaologische Zeugnisse religioser Vorstellungen und Praktiken der fruhen und mittleren Jungsteinzeit in Niederosterreich In Idole Kunst und Kult im Waldviertel vor 7000 Jahren Ausstellung der Stadt Horn im Hobarthmuseum 6 Juni bis 2 November 1998 28 Marz bis 2 November 1999 Museumsverein in Horn Horn 1998 S 23 138 Michael Doneus Die Keramik der mittelneolithischen Kreisgrabenanlage von Kamegg Niederosterreich Ein Beitrag zur Chronologie der Stufe MOG I der Lengyelkultur Dissertation Universitat Wien Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften Wien 2001 ISBN 3 7001 3015 5 Mitteilungen der Prahistorischen Kommission der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften 46 Die neolitischen Ansiedlungen mit bemalter Keramik in Mahren und in Niederosterreich In Mittheilungen der Praehistorischen Commission der kaiserlichen Akademie der Wissenschaften in Wien 1 1897 4 ZDB ID 221456 8 S 237 264 Judit Regenye Hrsg Sites and stones Lengyel culture in Western Hungary and beyond a Review of the current Research Veszprem Megyei Muzeum Igazgotosag Veszprem 2001 ISBN 963 7208 73 9 Lengyel 99 und IGCP 442 in Veszprem 11 13 Oktober 1999 Hertha Ladenbauer Orel Die neolithische Frauenstatuette von Lang Enzersdorf bei Wien In IPEK 19 1954 1959 ISSN 0075 0468 S 7 15 Die Ausgrabungen in Lang Enzersdorf und die Auffindungen des Idols In Rund um den Bisamberg Ein Heimatbuch 2 1961 ZDB ID 1256030 3 S 7ff Gregor Anatol Bockstefl Franz Mandl Die Venus von Langenzersdorf Begleitschrift zur Ausstellung der Original Venus im Festsaal der Marktgemeinde Langenzersdorf am 21 September 2008 900 Jahre Langenzersdorf Herausgegeben von der Marktgemeinde Langenzersdorf 2008 S 149 Franz Karl Schwarzmann Hrsg 900 Jahre Langenzersdorf Geschichte und Heimatkunde Mit Beitragen von Josef Germ und Erich Gusel 2008 S 51 PosilannyaCvek O V LENDEL lendelska kultura 9 bereznya 2016 u Wayback Machine sajt Institut istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 2011 sajt Arheologiya sajt Barbaricum Lengyel Kultur im Osterreich Lexikon aeiou 26 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Ortskundemuseum Langenzersdorf nedostupne posilannya z kvitnya 2019

Дата публікації:
Топ