Китятки́ гіркува́ті (Polygala amarella) — багаторічна рослина родини китяткових, близька до китяток гірких. Низенька трава із дрібними синіми або білими квітками. Вирізняється гірким смаком та здатністю милитися у воді. Поширена у помірній зоні Європи. Регіонально рідкісний вид, взятий під охорону в Україні, Росії, Чехії, Австрії, Словаччині. Маловідома декоративна і лікарська рослина.
Китятки гіркуваті | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
Родина: | Китяткові (Polygalaceae) |
Рід: | Китятки (Polygala) |
Вид: | Китятки гіркуваті (P. amarella) |
Біноміальна назва | |
Polygala amarella Crantz, 1769 | |
Синоніми | |
Polygala amara
|
Назва
Латинська родова назва походить від давньогрецьких слів πολύς — «багато» і γάλα — «молоко». Давні греки словом «polygala» позначали невідомий чагарничок, який підвищував надої у корів та кіз. Згодом ця назва поширилась на китятки і стала їхньою офіційною науковою. Насправді, худоба не їсть цю траву через її гіркий смак. Саме цій особливості китятки гіркуваті зобов'язані своєю видовою назвою. Цікаво, що вказівка на гіркий смак присутня у найрізноманітніших назвах: латинській amarella, російський горьковатый, чеській та словацькій horky, що відповідають українському епітету «гіркуваті». Крім того, у словацькій мові є ще й народна назва horčinka horkastá, яка двічі наголошує на цій особливості виду.
Одна з естонських народних назв seebilill («мильний шовк») вказує на ще одну цікаву особливість цієї рослини — здатність її надземної частини у воді милитися.
В українській мові народних назв для китяток гіркуватих не зафіксовано.
Опис
Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 5-20 см; хамефіт або . Усі частини китяток гіркуватих мають гіркий смак. Корені стрижневі, тонкі, розгалужені, утворюють мікоризу. Стебла численні, прямостоячі або висхідні, слабо розгалужені, розсіяно опушені. Листки прості, цілокраї, з клиноподібною основою, тупі, бувають двох типів: нижні утворюють прикореневу розетку, верхні вкривають стебло. Розеткові листки вдвічі більші за стеблові, оберненояйцеподібні, на дуже коротких черешках, стеблові — чергові, сидячі, формою від видовжено-яйцеподібних до лінійно-ланцетних, із найбільшою шириною у верхній третині листкової пластинки. З початком цвітіння розеткові листки відмирають.
Суцвіття — верхівкова пірамідальна китиця, складена з 10-40 квіток. На початку цвітіння вона щільна, але квітконос продовжує ріст під час цвітіння, тому поступово відстань між квітками збільшується. Приквітки рано опадають. Квітки зигоморфні, завширшки 3-10 мм, розташовані на маленьких квітконіжках завдовжки 1-2 мм. Чашолистків 5: з них три дрібні, ланцетні, гострі, зелені, а два бічних великі, формою і кольором схожі на пелюстки, еліптичні, з клиноподібно звуженою основою, заокруглені. Ці чашолистки називають крилами. Віночок завдовжки 3-4,5 мм, трубчастий, синього, бузкового, рожево-бузкового, рідше — білого кольору. Як правило, колір віночка світліший за колір крил. Віночок складений з трьох пелюсток, розрізаних на лінійні лопаті на кшталт бахроми. Вісім тичинок зближені у дві групи. Зав'язь сидяча. Гінецей складається з двох плодолистків.
Плід — сплюснута, овальна чи оберненояйцеподібна, зелена коробочка, що містить по дві насінини. Її довжина складає 3-4 мм, ширина — 3,5 мм, за цими показниками вона завжди трохи коротша за крила. Насінини завдовжки 1,5-2,1 мм, яйцеподібні чи овальні, опушені, із принасінником.
Число хромосом 2n = 34.
Хімічний склад
У траві китяток гіркуватих знайдені , глікозиди, дубильні речовини, аскорбінова кислота (вітамін C), жирна та ефірна олії, смоли тощо. Гіркий смак та здатність милитися у воді обумовлені високим вмістом гіркот і тритерпенових сапонінів.
Поширення
Китятки гіркуваті мають широкий ареал, що охоплює помірну зону Європи. Вони у великій кількості трапляються на теренах Швейцарії, на півдні та в центрі Німеччини, спорадично, але повсюдно поширені в Австрії. Частково зона розповсюдження осягає й північ Європи, але тільки регіони з помірним кліматом — південь Скандинавії, Фінляндію (включно з Аландськими островами й архіпелагом ), Балтію. У Росії вони зростають у Владимирській, Калузькій, Тульській областях, а на північ їхній ареал простягається аж до кордонів Мурманської області та Ненецького автономного округу, на схід — до Уральських гір. Єдина знахідка китяток гіркуватих описана навіть в Удмуртії. Водночас, цей вид можна побачити і на півдні Європи — у північній частині Балкан. Окремі ексклави описані у Великій Британії.
В Україні китятки гіркуваті відомі у Карпатах, спорадично поширені у Поліссі та лісостепу, але тільки у вологих місцинах.
Екологія
Рослина світлолюбна, морозостійка, вологолюбна, проте, здатна витримувати періодичні нетривалі пересихання ділянок, на яких зростає. Віддає перевагу досить плодючим, торфовим ґрунтам із нейтральною або слаболужною реакцією, більш-менш дренованим, часто — із ґрунтовим живленням мінералізованими водами. Цей вид добре реагує на підвищений вміст кальцію. Трапляється на торфових та вологих низькотравних луках, по краях торфових і джерельних боліт, в тому числі гірських і приморських. В Альпах підіймається до висоти 2000 м. У материковій частині Фінляндії китятки гіркуваті трапляються у нетипових біотопах — на сухих луках, що розвинулись на вапнякових ґрунтах. На болотах ця рослина входить до складу рослинної асоціації .
Вид розмножується насінням. Цвітіння триває близько місяця, часто відбувається двічі на рік. Зазвичай перше цвітіння спостерігають у квітні—червні, друге — у липні—серпні. В Україні китятки гіркуваті квітнуть у травні—червні. У китяток гіркуватих спостерігають самозапилення. В природі ця рослина мешкає у симбіозі із грибами, з якими утворює мікоризу.
Статус виду
Попри осяжний ареал ареал китятки гіркуваті не всюди є поширеним видом. На своїй батьківщині (тобто у місцині, звідки були вперше описані) — в Австрії — вони зростають спорадично поодинокими особинами, хоча і по всій країні. Через це вони оголошені тут недостатньо дослідженим видом. У Чехії ця рослина має статус такої, якій загрожує швидке зникнення, а у сусідній Словаччині вона визнана вразливим видом. У Росії китятки гіркуваті занесені до Червоних книг Тульскої, Калузької, Мурманської, Володимирської областей, міста Москви та Ненецького автономного округу. В Україні цей вид занесений до списків охоронюваних рослин у Закарпатській та Рівненській областях.
Головними загрозами для цього виду зміни гідрологічного режиму (перш за все осушення), пожежі, випасання худоби, евтрофікація, яка сприяє зростанню високих трав, що витісняють китятки гіркуваті.
Використання
У народній медицині використовують усю рослину разом із коренями, зібрану під час цвітіння. З цієї сировини готують настій. Зовнішньо його застосовують при карбункулах, фурункулах, екземі. Внутрішньо вживають як відхаркувальний засіб при гострих та хронічних захворюваннях дихальних шляхів, в тому числі туберкульозі, бронхіті, пневмонії, бронхіальній астмі. Завдяки гіркоті настій цієї рослини підвищує апетит, його також застосовують для лікування проносу, гастриту, коліту, ентероколіту. У народній медицині настій китяток гіркуватих радять пити жінкам під час лактації для підвищення молокоутворення, однак, така властивість науково не підтверджена, вона виникла через давні забобони, обумовлені подібною начебто дією на худобу.
Здатність милитися у воді в минулому використовували для очищення рук та обличчя у польових умовах. При митті китятки гіркуваті м'яко відбілюють шкіру, запобігають появі лупи на голові.
Китятки гіркуваті належать до маловідомих декоративних рослин, які зрідка висаджують у садках на вологих місцях. Для їх вирощування придатні лише добре дреновані та освітлені ділянки, наприклад, береги водойм.
Таксономія
Первинно цей таксон був описаний з Австрії. За відомостями сайту The Plant List для китяток гіркуватих зареєстровані наступні синоніми:
- Polygala amara auct.
- Polygala amarella subsp. austriaca (Crantz) Dostál
- Polygala austriaca Crantz
В межах виду існує два підвиди:
- Polygala amarella subsp. amarella — номінативний підвид, що має численні нерозгалужені стебла та сині квітки;
- Polygala amarella subsp. austriaca — китятки́ гіркува́ті австрі́йські вирізняються нечисленними, але галузистими стеблами та квітками білого чи білувато-бузкового кольору.
Самостійність підвидів деякі дослідники ставлять під сумнів, оскільки в культурі морфологічні відмінності між ними стають малопомітними, тому їх іноді розглядають як синоніми основної назви.
Джерела
- The Plant List: Polygala amarella [ 24 Листопада 2020 у Wayback Machine.]. (англ.)
- Polygala amarella // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- [Polygala amarella Crantz Опис таксона]. Сайт «Плантаріум» ((рос.)) . Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 4 вересня 2017.
- [Polygala amarella Crantz — китятки гіркуваті]. Сайт «Ботаніка» ((чеськ.)) . Архів оригіналу за 20 Квітня 2017. Процитовано 4 вересня 2017.
- [Китятки гіркуваті]. Сайт «NatureGate» ((англ.)) . Архів оригіналу за 5 Вересня 2017. Процитовано 4 вересня 2017.
- Красная книга Тульской области: растения, грибы: официальное издание / Администрация Тульской области; Департамент Тульской области по экологии и и природным ресурсам; под ред. А. В. Щербакова. — Тула: Гриф и К, 2010. — 393 с. (рос.)
- [Китятки гіркуваті]. Червона книга Москви ((рос.)) . Архів оригіналу за 6 Грудня 2018. Процитовано 4 вересня 2017.
Посилання
- Китятки гіркуваті // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 203. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kityatki girkuva ti Polygala amarella bagatorichna roslina rodini kityatkovih blizka do kityatok girkih Nizenka trava iz dribnimi sinimi abo bilimi kvitkami Viriznyayetsya girkim smakom ta zdatnistyu militisya u vodi Poshirena u pomirnij zoni Yevropi Regionalno ridkisnij vid vzyatij pid ohoronu v Ukrayini Rosiyi Chehiyi Avstriyi Slovachchini Malovidoma dekorativna i likarska roslina Kityatki girkuvatiBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Bobovocviti Fabales Rodina Kityatkovi Polygalaceae Rid Kityatki Polygala Vid Kityatki girkuvati P amarella Binomialna nazvaPolygala amarella Crantz 1769SinonimiPolygala amara Polygala amarella subsp austriaca Polygala austriacaNazvaLatinska rodova nazva pohodit vid davnogreckih sliv polys bagato i gala moloko Davni greki slovom polygala poznachali nevidomij chagarnichok yakij pidvishuvav nadoyi u koriv ta kiz Zgodom cya nazva poshirilas na kityatki i stala yihnoyu oficijnoyu naukovoyu Naspravdi hudoba ne yist cyu travu cherez yiyi girkij smak Same cij osoblivosti kityatki girkuvati zobov yazani svoyeyu vidovoyu nazvoyu Cikavo sho vkazivka na girkij smak prisutnya u najriznomanitnishih nazvah latinskij amarella rosijskij gorkovatyj cheskij ta slovackij horky sho vidpovidayut ukrayinskomu epitetu girkuvati Krim togo u slovackij movi ye she j narodna nazva horcinka horkasta yaka dvichi nagoloshuye na cij osoblivosti vidu Odna z estonskih narodnih nazv seebilill milnij shovk vkazuye na she odnu cikavu osoblivist ciyeyi roslini zdatnist yiyi nadzemnoyi chastini u vodi militisya V ukrayinskij movi narodnih nazv dlya kityatok girkuvatih ne zafiksovano OpisVid znizu na nizhnyu chastinu stebla vidno rozetkovi listki ta brunki vidnovlennya Steblovi listki Sucvittya tipovogo zabarvlennya Netipove sucvittya rozhevo buzkovogo koloru Bagatorichna trav yanista roslina zavvishki 5 20 sm hamefit abo Usi chastini kityatok girkuvatih mayut girkij smak Koreni strizhnevi tonki rozgaluzheni utvoryuyut mikorizu Stebla chislenni pryamostoyachi abo vishidni slabo rozgaluzheni rozsiyano opusheni Listki prosti cilokrayi z klinopodibnoyu osnovoyu tupi buvayut dvoh tipiv nizhni utvoryuyut prikorenevu rozetku verhni vkrivayut steblo Rozetkovi listki vdvichi bilshi za steblovi obernenoyajcepodibni na duzhe korotkih chereshkah steblovi chergovi sidyachi formoyu vid vidovzheno yajcepodibnih do linijno lancetnih iz najbilshoyu shirinoyu u verhnij tretini listkovoyi plastinki Z pochatkom cvitinnya rozetkovi listki vidmirayut Sucvittya verhivkova piramidalna kiticya skladena z 10 40 kvitok Na pochatku cvitinnya vona shilna ale kvitkonos prodovzhuye rist pid chas cvitinnya tomu postupovo vidstan mizh kvitkami zbilshuyetsya Prikvitki rano opadayut Kvitki zigomorfni zavshirshki 3 10 mm roztashovani na malenkih kvitkonizhkah zavdovzhki 1 2 mm Chasholistkiv 5 z nih tri dribni lancetni gostri zeleni a dva bichnih veliki formoyu i kolorom shozhi na pelyustki eliptichni z klinopodibno zvuzhenoyu osnovoyu zaokrugleni Ci chasholistki nazivayut krilami Vinochok zavdovzhki 3 4 5 mm trubchastij sinogo buzkovogo rozhevo buzkovogo ridshe bilogo koloru Yak pravilo kolir vinochka svitlishij za kolir kril Vinochok skladenij z troh pelyustok rozrizanih na linijni lopati na kshtalt bahromi Visim tichinok zblizheni u dvi grupi Zav yaz sidyacha Ginecej skladayetsya z dvoh plodolistkiv Plid splyusnuta ovalna chi obernenoyajcepodibna zelena korobochka sho mistit po dvi nasinini Yiyi dovzhina skladaye 3 4 mm shirina 3 5 mm za cimi pokaznikami vona zavzhdi trohi korotsha za krila Nasinini zavdovzhki 1 5 2 1 mm yajcepodibni chi ovalni opusheni iz prinasinnikom Chislo hromosom 2n 34 Himichnij sklad U travi kityatok girkuvatih znajdeni glikozidi dubilni rechovini askorbinova kislota vitamin C zhirna ta efirna oliyi smoli tosho Girkij smak ta zdatnist militisya u vodi obumovleni visokim vmistom girkot i triterpenovih saponiniv PoshirennyaKityatki girkuvati mayut shirokij areal sho ohoplyuye pomirnu zonu Yevropi Voni u velikij kilkosti traplyayutsya na terenah Shvejcariyi na pivdni ta v centri Nimechchini sporadichno ale povsyudno poshireni v Avstriyi Chastkovo zona rozpovsyudzhennya osyagaye j pivnich Yevropi ale tilki regioni z pomirnim klimatom pivden Skandinaviyi Finlyandiyu vklyuchno z Alandskimi ostrovami j arhipelagom Baltiyu U Rosiyi voni zrostayut u Vladimirskij Kaluzkij Tulskij oblastyah a na pivnich yihnij areal prostyagayetsya azh do kordoniv Murmanskoyi oblasti ta Neneckogo avtonomnogo okrugu na shid do Uralskih gir Yedina znahidka kityatok girkuvatih opisana navit v Udmurtiyi Vodnochas cej vid mozhna pobachiti i na pivdni Yevropi u pivnichnij chastini Balkan Okremi eksklavi opisani u Velikij Britaniyi V Ukrayini kityatki girkuvati vidomi u Karpatah sporadichno poshireni u Polissi ta lisostepu ale tilki u vologih miscinah EkologiyaRoslina svitlolyubna morozostijka vologolyubna prote zdatna vitrimuvati periodichni netrivali peresihannya dilyanok na yakih zrostaye Viddaye perevagu dosit plodyuchim torfovim gruntam iz nejtralnoyu abo slaboluzhnoyu reakciyeyu bilsh mensh drenovanim chasto iz gruntovim zhivlennyam mineralizovanimi vodami Cej vid dobre reaguye na pidvishenij vmist kalciyu Traplyayetsya na torfovih ta vologih nizkotravnih lukah po krayah torfovih i dzherelnih bolit v tomu chisli girskih i primorskih V Alpah pidijmayetsya do visoti 2000 m U materikovij chastini Finlyandiyi kityatki girkuvati traplyayutsya u netipovih biotopah na suhih lukah sho rozvinulis na vapnyakovih gruntah Na bolotah cya roslina vhodit do skladu roslinnoyi asociaciyi Vid rozmnozhuyetsya nasinnyam Cvitinnya trivaye blizko misyacya chasto vidbuvayetsya dvichi na rik Zazvichaj pershe cvitinnya sposterigayut u kvitni chervni druge u lipni serpni V Ukrayini kityatki girkuvati kvitnut u travni chervni U kityatok girkuvatih sposterigayut samozapilennya V prirodi cya roslina meshkaye u simbiozi iz gribami z yakimi utvoryuye mikorizu Status viduPopri osyazhnij areal areal kityatki girkuvati ne vsyudi ye poshirenim vidom Na svoyij batkivshini tobto u miscini zvidki buli vpershe opisani v Avstriyi voni zrostayut sporadichno poodinokimi osobinami hocha i po vsij krayini Cherez ce voni ogolosheni tut nedostatno doslidzhenim vidom U Chehiyi cya roslina maye status takoyi yakij zagrozhuye shvidke zniknennya a u susidnij Slovachchini vona viznana vrazlivim vidom U Rosiyi kityatki girkuvati zaneseni do Chervonih knig Tulskoyi Kaluzkoyi Murmanskoyi Volodimirskoyi oblastej mista Moskvi ta Neneckogo avtonomnogo okrugu V Ukrayini cej vid zanesenij do spiskiv ohoronyuvanih roslin u Zakarpatskij ta Rivnenskij oblastyah Golovnimi zagrozami dlya cogo vidu zmini gidrologichnogo rezhimu persh za vse osushennya pozhezhi vipasannya hudobi evtrofikaciya yaka spriyaye zrostannyu visokih trav sho vitisnyayut kityatki girkuvati VikoristannyaU narodnij medicini vikoristovuyut usyu roslinu razom iz korenyami zibranu pid chas cvitinnya Z ciyeyi sirovini gotuyut nastij Zovnishno jogo zastosovuyut pri karbunkulah furunkulah ekzemi Vnutrishno vzhivayut yak vidharkuvalnij zasib pri gostrih ta hronichnih zahvoryuvannyah dihalnih shlyahiv v tomu chisli tuberkulozi bronhiti pnevmoniyi bronhialnij astmi Zavdyaki girkoti nastij ciyeyi roslini pidvishuye apetit jogo takozh zastosovuyut dlya likuvannya pronosu gastritu kolitu enterokolitu U narodnij medicini nastij kityatok girkuvatih radyat piti zhinkam pid chas laktaciyi dlya pidvishennya molokoutvorennya odnak taka vlastivist naukovo ne pidtverdzhena vona vinikla cherez davni zaboboni obumovleni podibnoyu nachebto diyeyu na hudobu Zdatnist militisya u vodi v minulomu vikoristovuvali dlya ochishennya ruk ta oblichchya u polovih umovah Pri mitti kityatki girkuvati m yako vidbilyuyut shkiru zapobigayut poyavi lupi na golovi Kityatki girkuvati nalezhat do malovidomih dekorativnih roslin yaki zridka visadzhuyut u sadkah na vologih miscyah Dlya yih viroshuvannya pridatni lishe dobre drenovani ta osvitleni dilyanki napriklad beregi vodojm TaksonomiyaPervinno cej takson buv opisanij z Avstriyi Za vidomostyami sajtu The Plant List dlya kityatok girkuvatih zareyestrovani nastupni sinonimi Polygala amara auct Polygala amarella subsp austriaca Crantz Dostal Polygala austriaca Crantz V mezhah vidu isnuye dva pidvidi Polygala amarella subsp amarella nominativnij pidvid sho maye chislenni nerozgaluzheni stebla ta sini kvitki Polygala amarella subsp austriaca kityatki girkuva ti avstri jski viriznyayutsya nechislennimi ale galuzistimi steblami ta kvitkami bilogo chi biluvato buzkovogo koloru Samostijnist pidvidiv deyaki doslidniki stavlyat pid sumniv oskilki v kulturi morfologichni vidminnosti mizh nimi stayut malopomitnimi tomu yih inodi rozglyadayut yak sinonimi osnovnoyi nazvi DzherelaThe Plant List Polygala amarella 24 Listopada 2020 u Wayback Machine angl Polygala amarella Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Polygala amarella Crantz Opis taksona Sajt Plantarium ros Arhiv originalu za 17 veresnya 2017 Procitovano 4 veresnya 2017 Polygala amarella Crantz kityatki girkuvati Sajt Botanika chesk Arhiv originalu za 20 Kvitnya 2017 Procitovano 4 veresnya 2017 Kityatki girkuvati Sajt NatureGate angl Arhiv originalu za 5 Veresnya 2017 Procitovano 4 veresnya 2017 Krasnaya kniga Tulskoj oblasti rasteniya griby oficialnoe izdanie Administraciya Tulskoj oblasti Departament Tulskoj oblasti po ekologii i i prirodnym resursam pod red A V Sherbakova Tula Grif i K 2010 393 s ros Kityatki girkuvati Chervona kniga Moskvi ros Arhiv originalu za 6 Grudnya 2018 Procitovano 4 veresnya 2017 PosilannyaKityatki girkuvati Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 203 ISBN 5 88500 055 7