Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Докладніше Історія фемінізму Фемінізм другої хвилі англ second wave feminism період розвитку фемруху покликаний усунути

Друга хвиля фемінізму

Друга хвиля фемінізму
Докладніше: Історія фемінізму

Фемінізм другої хвилі (англ. second-wave feminism) — період розвитку фемруху, покликаний усунути фактичні та офіційні юридичні нерівності. У західному світі тривав з початку 1960-х до 1980-х.

Після першої хвилі, зосередженої на виборчому праві та правових перешкодах гендерної рівності (виборчі та майнові права), друга хвиля розширила дискусію про сексизм на сексуальність, сім'ю, робоче місце, репродуктивні права. Це комплексний аналіз та критика патріархатних установ і культурних практик у всьому суспільстві. Привернув увагу до проблем домашнього насильства та зґвалтувань у шлюбах, створив кризові центри зґвалтування та прихистки для жінок, вніс зміни до законів про опіку та розлучення. Феміністичні підприємства (книжкові магазини, кредитні спілки, ресторани etc) стали центрами зустрічей та економічними двигунами руху.

Термін «фемінізм другої хвилі» ввела у загальну мову журналістка у статті Нью-Йорк Таймс березня 1968 «Друга феміністична хвиля: чого хочуть ці жінки?». Лір писала: «Прихильниці називають це Другою феміністичною хвилею, перша, яка спала після славної перемоги суфражизму і, зрештою, зникла у великій піщаній кулі Єдності».:323

Історикині фемінізму вважають кінцем другої хвилі (зокрема, в США) феміністичні секс-війни щодо сексуальності та порнографії початку 1980-х, що знаменують фемінізм третьої хвилі початку 1990-х.

Огляд у США

Ця стаття описує становище лише в окремій країні чи регіоні, але не в усьому світі. Будь ласка, удоскональте цю статтю, за потреби обговоривши проблему на . (листопад 2021)

Друга хвиля в США відбулася як реакція на відновлення домогосподарств жінок після Другої світової: повоєнний економічний бум кінця 1940-х з безпрецедентним економічним зростанням, бебі-бумом, переїздом до сімейних осередків та «ідеальних» подружніх шлюбів. Жінки не прагнули шукати роботу через навантаження хатньою роботою, що розглядалася як їх основний обов'язок і ізолювала від політики, економіки та законотворчості. Це життя наочно проілюстроване медіями того часу (як-от телешоу «Батько знає краще» ідеалізувало домашнє життя).

Французька філософ Симона де Бовуар у 40-х роках ХХ ст. дослідила, що жінки в патріархальному суспільстві сприймаються як «інші», другорядні, ненормальні. У класичному трактаті «Друга стать» (1949), що вважається тригером другої хвилі, вона проілюструвала, що орієнтована на чоловіків ідеологія приймається як норма і посилюється постійним розвитком гендерних стереотипів, а здатність жінок вагітніти, годувати грудьми та менструювати жодним чином не може бути вагомою причиною чи виправданням вважати їх за «другу стать». Полемічний роман перекладений з англійською (частину тексту вилучено) й опублікований в США в 1953 році.

У 1960 Управління з продовольства і медикаментів США затвердило комбіновані оральні контрацептиви, випущені в 1961 році. Це полегшило американкам кар'єру без необхідності йти з роботи через позапланову вагітність, а також означало, що молоді пари не будуть регулярно примушувати до небажаних шлюбів через випадкову вагітність.

Хоча рух загальновизнано датується з 1960-х до початку 1980-х, точні роки важче визначити і вони часто оскаржуються. Зазвичай вважається, що рух розпочався в 1963, публікацією книги Бетті Фрідан Загадка жіночності та звіту про гендерну рівність президентської комісії Джона Кеннеді з питань становища жінок.

image Зовнішні відеофайли
image Prospects of Mankind with Eleanor Roosevelt; What Status For Women?, 59:07, 1962.
, chair of the Presidential Commission on the Status of Women, interviews President John F. Kennedy, Secretary of Labor and others,

Адміністрація президента Кеннеді зробила права жінок ключовим питанням «Нової межі» і призначила жінок (таких як Естер Петерсон) на високопоставлені посади в адміністрації. Кеннеді також створив президентську Комісію зі статусу жінок під головуванням Елеонори Рузвельт, до складу якої входили чиновники кабінету (у тому числі Петерсон і генеральний прокурор США Роберт Ф. Кеннеді), сенатори, представники, бізнесмени, психологи, соціологи, професори, активісти та державні службовці. У звіті рекомендується змінити гендерну нерівність шляхом надання оплачуваної відпустки при вагітності та пологах, розширеного доступу до освіти та допомоги жінкам у догляді за дітьми.

Розширенню участі жінок у політиці сприяли й інші дії, зокрема, у 1961 році 50 000 жінок у 60 містах, мобілізованих організацією «Жінки страйкують за мир», протестували через наземне випробуванням ядерних бомб і забруднене молоко.

image
Американська асоціація жінок з вищою освітою з президентом Джоном Ф. Кеннеді, який підписує закон про рівну оплату праці, 1963

У 1963 році Бетті Фрідан під впливом Симони де Бовуар написала бестселер «Загадка жіночності». Обговорюючи в першу чергу білих жінок, вона прямо заперечувала проти того, як жінок зображували в ЗМІ. Беручи участь в опитуванні працюючих жінок та домогосподарок, Фрідан досліджує відкриття, що працюючі жінки задоволеніші життям за тих, які лишались вдома (вони відчували збудження та смуток). Фрідан дійшла висновку, що багато з цих нещасних жінок занурені в ідею, що вони не повинні мати жодних амбіцій поза домом. Фрідан описала депресію домогосподарок як «проблему, яка не має імені». За її словами, ідеальний образ нуклеарної сім'ї, зображений у ЗМІ, принижував жінок. «Загадка жіночності» започаткувала другу хвилю в США.

У звіті Президентської комісії зі статусу жінок, разом із книгою Фрідан, говорилося про невдоволення багатьох жінок (особливо домогосподарок), що призвело до створення місцевих, державних та федеральних урядових жіночих груп, а також багатьох незалежних феміністичних організацій.

Рух зростав завдяки юридичним перемогам, таким як Закон про рівну оплату праці 1963 р., Розділ VII Закону про громадянські права 1964 р. Та Грисволд проти Рішення Верховного суду Коннектикуту 1965 року. У 1966 році Фрідан приєдналась до інших жінок та чоловіків, щоб заснувати Національну організацію жінок (NOW), і першою очолила її.

Незважаючи на ранні успіхи, яких NOW досягнула під керівництвом Фрідан, її рішення впливати на Комісію з рівних можливостей для працевлаштування (EEOC) з метою використання Розділу VII Закону про громадянські права 1964 р. для забезпечення більшої кількості можливостей для працевлаштування серед американських жінок зустріли жорстокою опозицією в організації. Багато лідерів NOW були впевнені, що величезна кількість афроамериканців-чоловіків, які живуть за межею бідності, потребують більше можливостей для працевлаштування, ніж жінки середнього та вищого класів. Фрідан покинула президентський пост у 1969.

У 1963 р. журналістка Глорія Стейнем здобула широку популярність у фемколах, опублікувавши щоденник, який вела, працюючи під прикриттям офіціанткою Playboy Bunny у Клубі Playboy, двома частинами у травневих та червневих номерах журналу Show. У щоденнику Стайнем стверджувала, що клуб жорстоко поводився з офіціантками, щоб залучити клієнтів-чоловіків, і використовувала Playboy Bunnies як символи чоловічого шовінізму, зазначивши, що керівництво клубу вказує Кроликам поводитись розпусно. До 1968 року Стайнем стала найвпливовішою фігурою в американському фемрусі. Підтримка легалізованих абортів та догляду, фінансованого федеральним бюджетом, стали провідними цілями феміністок.

Серед найважливіших юридичних перемог руху після утворення NOW є Виконавчий наказ 1967 р., що поширює позитивну дискримінацію, рішення EEOC 1968 р., що ухвалює рішення про незаконне розголошення сексуальної допомоги, Розділ IX та Закон про рівну освіту жінок (1972 і 1974, відповідно, рівність в освіті), Розділ X (1970, охорона здоров'я та планування сім'ї), Закон про рівні можливості кредитування (1974), Закон про дискримінацію під час вагітності 1978 року, заборона на зґвалтування в шлюбі (хоча до 1993 року не була заборонена у всіх штатах), а також легалізація розлучень без вини (хоча не була легалізована у всіх штатах до 2010 р.), закон 1975 р., що вимагає від Військових академій США прийому жінок, та багато справ Верховного суду, такі як Рід проти Рід (1971) та Ро проти Вейда (1973).

Однак найбільшим досягненням руху була зміна соціального ставлення до жінок. У січні 2013 року міністр оборони США Леон Панетта оголосив, що довгострокову заборону жінкам, які проходять військові бойові дії, знято. У 2013 році Міністерство оборони США оголосило про план інтеграції жінок на всі бойові позиції до 2016 року.

Фемінізм другої хвилі торкнувся й інших рухів, таких як рух за громадянські права та рух за права студентства, оскільки жінки прагнули до рівності в них. У 1965 та Мері Кінг писали, що «припущення про перевагу чоловіків є настільки ж поширеними і глибоко вкоріненими, що майже калічать жінку, як припущення про перевагу білих над чорними», і що в русі, як і в суспільстві, жінки можуть опинитися «заплутаними в кастовій системі загального права».

Серед чорних феміністок, які брали активну участь у фемінізмі початку другої хвилі, адвокатка з питань цивільних прав та авторка , співавторка однієї з перших книг про аборти, (1971); Селлестін Вейр з бригади Стентон-Ентоні в Нью-Йорку; Патрісія Робінсон. Ці активістки «показували зв'язок між расизмом та домінуванням чоловіків» у суспільстві.

Друга хвиля також знаменує появу жіночих досліджень як наукової галузі. У 1970 університет штату Сан-Дієго першим у США запропонував вибір курсів для жінок.

Національна жіноча конференція 1977 року в Г'юстоні, штат Техас, представила можливість жіночим визвольним групам вирішити безліч жіночих питань. На конференції делегатки з усієї країни зібрались, щоб створити Національний план дій, який запропонував 26 панелей з таких питань, як жіноче здоров'я, зайнятість жінок та догляд за дітьми.

image
Еліс Пол написала Поправку про рівні права, прийняття якої стало метою феміністичного руху в 1970-х

На початку 1980-х назагал вважалося, що жінки досягли своїх цілей та успіху в зміні соціального ставлення до гендерних ролей, скасувавши дискримінаційні закони, інтегруючись у «чоловічі клуби», такі як військові академії, збройні сили, НАСА, одностатеві коледжі, чоловічі клуби та Верховний суд. Однак у 1982 р. не вдалося внести поправку щодо рівності прав до Конституції США.

Фемінізм другої хвилі був у значній мірі успішним, оскільки провал ратифікації Поправки до рівних прав та вето Ніксона на Комплексний законопроєкт про розвиток дитини 1972 року (який передбачав би національну систему денного догляду на багато мільярдів доларів) були єдиним законодавчим актом поразки. Станом на 2011 бакалаврський ступінь здобувало більще жінок, ніж чоловіків, половина очільницьЛіги Плюща були жінками, кількість жінок в урядах та традиційно зайнятих чоловіками сферах різко зросла, а в 2009 році відсоток жінок на американській робочій силі тимчасово перевищив частку чоловіків. Заробітна плата середньостатистичної американки також з часом зросла, хоча станом на 2008 рік досі становила лише 77 % від середньої зарплати чоловіка (економічно та соціологічно доведений гендерний розрив в оплаті праці).

Фемінізм другої хвилі закінчився на початку 1980-х феміністичними секс-війнами, а на початку 1990-х його змінив фемінізм третьої хвилі.

Групи підвищення самосвідомості

Початок другої хвилі вивчають, розглядаючи дві гілки, які сформували рух: ліберальний та радикальний фемінізм. Ліберальні феміністки, очолювані такими діячками, як Бетті Фрідан та Глорія Стайнем, виступали за прийняття федерального законодавства, яке сприятиме та покращуватиме особисте та професійне життя жінок. Радикальні феміністки, такі як та Мері Кінг, з навичками та уроками боротьби за громадянські права, створили платформу для обговорення насильства та сексизму, з якими стикалися жінки, працюючи з Рухом за громадянські права афроамериканців у США.

Ліберальний фемрух

У повоєнній Америці багато жінок могли знайти роботу лише «для жінок» у сфері послуг. Після публікації в 1963 р. «Загадки жіночності» Бетті Фрідан багато американок розділили почуття ізоляції та невдоволення без реалізації поза домом. Книга була благанням про самореалізацію та підвищення самосвідомості жінок середнього класу по всій Америці. Багато її читачок в 1966 р. створили Національну організацію жінок.

Радикальний фемрух

Активістки, які підтримували радикальний фемінізм, говорили про те, що їх змушували мовчати і слухатися лідерів-чоловіків в організаціях нових лівих. Вони висвітлювали примуси до канцелярської роботи та очікування сексу від активістів-чоловіків, з якими працювали. Багато феміністок в цих організаціях дізналися, як радикально мислити власну гідність та важливість, і застосовували ці уроки у розбудові фемінізму.

Контрацепція та репродуктивні права

Управління з продовольства і медикаментів США затвердило використання протизаплідних засобів у 1960 році. Ліберальні та радикальні феміністки долучились до створення панелей та семінарів з сексуальної освіти сексуально активних жінок, що привернули увагу і до ІПСШ та безпечних абортів. Підтримуючи «рух вільної любові» кінця 1960-х ― початку 1970-х, молоді жінки в університетських містечках розповсюджували памфлети про контрацепцію, ІПСШ, аборти та спільне проживання.

Домашнє насильство та сексуальні домагання

До 1975 р. домашнє насильство та зґвалтування були соціально прийнятними та законними в повоєнній Америці, оскільки дружини і доньки вважалися власністю чоловіків. Через активісток фемруху другої хвилі та місцеві правоохоронні органи, з якими вони працювали, до 1982 року було створено 300 жіночих прихистків та 48 державних коаліцій для забезпечення захисту та надання послуг жінкам, які зазнали жорстокого поводження від чоловіків.

Фемрух другої хвилі зайняв рішучу позицію проти фізичного та сексуального насильства проти жінок як вдома, так і на робочому місці. У 1968 році NOW успішно лобіював Комісію з рівних можливостей працевлаштування прийняти поправку до Розділу VII Закону про громадянські права 1964 року, яка б запобігала дискримінації за ознакою статі на робочому місці. Ця увага до прав жінок на роботі спонукала ЄЕОК додати до своїх «Керівних принципів щодо дискримінації» сексуальні домагання.

Спільна освіта

Докладніше: Жіноча освіта

Два коледжі з Семи сестер здійснили перехід до спільного навчання під час і після 1960-х. Перший, коледж Редкліфф, об'єднався з Гарвардським університетом. Починаючи з 1963 року, студентство Редкліффа отримувало гарвардські дипломи, підписані президентами Редкліффа і Гарварда, а спільні навчальні роботи розпочалися в 1970 році. Того ж року кілька гуртожитків Гарварда та Редкліффа почали експериментально обмінюватися студентами, і в 1972 році засновано повне спільне проживання. Невдовзі після цього відділи легкої атлетики коледжів об'єдналися. У 1977 р. Гарвард та Редкліфф підписали угоду, згідно з якою студентки повністю переходили до Гарвардського коледжу. У 1999 році Коледж Редкліфф був розпущений, і Гарвардський університет взяв на себе повну відповідальність за студенток. Зараз Редкліфф ― Інститут перспективних досліджень жінок у Гарвардському університеті.

Решта коледжів із Семи сестер виступила проти спільного навчання. Коледж Маунт-Голіок під час президентства Девіда Трумена досліджував питання спільного навчання. 6 листопада 1971, «оглянувши вичерпне дослідження про спільну освіту, піклувальна рада одноголосно ухвалила рішення про те, що Голіок повинен залишатися жіночим коледжем». Сміт-коледж прийняв подібне рішення в 1971.

Феміністичні підприємства

Активістки другої хвилі створили цілий ряд феміністичних підприємств: жіночих книгарень, феміністичних кредитних спілок, феміністську пресу, феміністичні каталоги поштою, феміністичні ресторани та лейбли феміністичних звукозаписів. Цей бізнес процвітав у рамках другої та третьої хвиль фемінізму в 1970-х — 1990-х.

У Західному Берліні за три роки (1974–76) з'явилося 16 проєктів, усі без державного фінансування (крім прихистку для жінок). Багато з цих концепцій підхопила соціальна економіка, деякі з них керуються автономно і сьогодні.

Популярна культура

Феміністки другої хвилі заклали основи розгляду сексистської природи попкультури і створили власну попкультуру для протидії. «Одним із проєктів фемінізму другої хвилі було створення позитивних образів жінок, які б діяли на противагу домінуючим образам, що циркулюють у популярній культурі, для підвищення свідомості жінок».

«Я ― жінка»

Пісня австралійської художниці Гелен Редді «I Am Woman» (1972) стала феміністичним гімном, а Редді — «дівчиною-феміністкою на плакаті» або «феміністичною іконою». За словами авторки, це «пісня гордості за те, що ти жінка». Через кілька тижнів після входження I Am Woman у гіт-парад радіостанції відмовилися її відтворювати. Деякі музкритики та станції вважали, що пісня представляє «все безглузде у жіночому русі за свободу». Тоді Редді почала виконувати пісню на численних телешоу. З ростом популярності слухачки телефонували на радіостанції та просили поставити трек. Пісня знову потрапила в гіт-паради і досягла першого місця в грудні 1972 року. «I Am Woman» співали на феміністичних мітингах та протестах.

Olivia Records

У 1973 році п'ять феміністок[] створили першу жіночу компанію звукозапису , розчаровані тим, що основні лейбли повільно додавали виконавиць до своїх списків. Одна із засновниць, Джуді Длугач, сказала, що «це був шанс створити можливості для жінок у цій галузі». Спочатку бюджет складав 4000 доларів, і засновниці покладалися на пожертви, щоб зберегти лейбл. Завдяки пожертвам Olivia Records створила свій перший LP, альбом феміністичних пісень I Know You Know. Розповсюдження почали волонтерки та феміністичні книгарні, але через кілька років їх платівки почали продаватися в звичайних магазинах звукозаписів.

Olivia Records була настільки успішною, що переїхала з Вашингтона до Лос-Анджелеса в 1975 році. Olivia Records випустила кілька платівок та альбомів, їх популярність зростала. Почала рости альтернативна спеціалізована музична індустрія. Спочатку цей тип музики називали «лесбійською музикою», пізніше ― «жіночою музикою». Хоча Olivia Records спочатку була призначена для жінок, у 1980-х роках вона намагалася відійти від цього і закликала чоловіків також слухати їх музику.

Жіноча музика

Див. також: Жінки у джазі

Жіноча музика складалася з музиканток, які поєднували музику з політикою для вираження феміністичних ідеалів. По всій території США почали проводити жіночі музичні фестивалі, де жінки співали власні пісні про особистий досвід. Перший жіночий музичний фестиваль відбувся в 1974 році в Університеті Іллінойсу. У 1979 році музичний фестиваль у Мічигані Вомін залучив 10 000 жінок з усієї Америки. Ці фестивалі закликали вже відомих співачок, таких як та , почати писати та створювати власні пісні замість того, щоб співпрацювати з великим лейблом. Багато жінок почали виконувати традиційно чоловічий хардрок. Один з найуспішніших прикладів ― сестри Енн і Ненсі Вілсон, творчині знаменитого хардрок-гурту Heart.

Фемінізм і кіно

Докладніше: Феміністська теорія кіно

Німецькомовна Європа

Deutsche Film und Fernsehakademie Berlin дав жінкам можливість знімати в Німеччині: з 1968 року третина студенток були жінками. Деякі з них ― піонерки жіночого руху ― випустили феміністичні художні фільми. У Західній Німеччині Гельма Сандерс-Брамс і створювали феміністичні документальні фільми з 1970 року. У 1973 році вони організували Internationale Frauen-Filmseminar у Берліні. У 1974 році Гельке Сандер заснувала журнал Frauen und Film ― перший феміністичний кіножурнал, який редагувала до 1981 року.

У 1970-х у Західній Німеччині режисерки випустили серію фільмів «Frauenfilm», присвячених особистій емансипації жінок. «Німецький фемінізм ― один із найактивніших жіночих рухів у Європі. Він отримав доступ до телебачення; породив цілий спектр журналів, видавництв та літній жіночий університет у Берліні; надихнув цілу групу режисерок», пише Марк Зільберман у Jump Cut. Але більшість режисерок не сприймали себе як феміністок, за винятком та . Операторки досі були настільки рідкісними в 1970 році, що доводилося шукати їх у Данії та Франції. Працюючи з усіма знімальними групами жінок, Перінчолі заохочувала жінок навчатися професіям, де тоді переважали чоловіки.

У 1979 році німецькі кінопрацівниці створили Асоціацію кінематографісток, яка діяла кілька років. У 2014 році нова спроба з фільмом Proquote Film (тоді як Proquote Regie) виявилася успішною. За дослідженням Ростоцького університету, 42 % випускниць кіношкіл ― жінки, але лише 22 % німецьких повнометражних фільмів ставлять режисерки і, як правило, вони фінансово гірше оснащені. Ініціатива зазначає, що запровадження системи квотування у Швеції призвело до того, що частка жінок на ключових посадах у виробництві фільмів приблизно така ж, як частка населення. Як результат, шведська ініціатива закликає до паритетного співробітництва з органами, що фінансують кіно, та до впровадження поступової квоти для жінок при розподілі робочих місць у кіно- та телережисурі для досягнення рівномірного представництва. Це повинно відображати множинність сучасного суспільства, оскільки не може бути гарантоване, якщо понад 80 % усіх фільмів створюють чоловіки. ProQuote Film ― третя ініціатива, за допомогою якої жінки, які мають високу частку у своїй галузі, борються за фінансові ресурси.

США

У США як створення, так і сюжети кінофільмів почали відображати феміністичні ідеали другої хвилі, що призвело до розвитку феміністської теорії кіно. Наприкінці 1970-х ― на початку 1980-х серед режисерок, які брали участь у новій хвилі феміністичного кіно, були («Між лініями», 1977), («Подружки», 1978), Стефані Ротман та («Smithereens», «Відчайдушно шукаючи Сьюзан»). Феміністичну тематику досліджували такі помітні фільми, як екранізація роману «Такі добрі друзі» та «Дитина Розмарі».

Документальний фільм «Вона прекрасна, коли злиться» був першим документальним фільмом, який висвітлив другу хвилю фемінізму.

Критика

Деякі чорношкірі та/або робітничий клас, бідні жінки відчували відчуження від фемруху другої хвилі, який значною мірою відстоював право жінок на роботу поза домом та розширення репродуктивних прав. Кольорові жінки та бідні білі американки поколіннями працювали поза домом у синіх комірцях та на сервісних роботах. Крім того, Анджела Девіс писала, що в той час як афроамериканки та білі жінки переживали багаторазові небажані вагітності та повинні були таємно переривати вагітність, афроамерикаки також страждали від програм примусової стерилізації, не включених широко в діалог щодо репродуктивної справедливості.

Починаючи з кінця ХХ століття, численні феміністичні вчені, такі як Одрі Лорд та критикували другу хвилю в США за зменшення феміністичної активності та відбілення хронології феміністичної історії, яка ігнорує голоси та внески багатьох жінок кольору, жінок робочого класу та ЛБ-жінок.

Існує припущення, що домінуючі історичні наративи фемруху зосередилися на білих, східному узбережжі та переважно середньому класі та жіночих групах підвищення свідомості, виключаючи досвід та внески лесбійок, жінок кольору й робітничого класу та жінок нижчого класу. Чела Сандовал назвала домінуючі наративи жіночого визвольного руху гегемонним фемінізмом, оскільки він узагальнює феміністичну історіографію для ексклюзивної популяції жінок. Кімберле Креншоу ввів термін інтерсекційність у 1989 році, описавши системи (сексизм, расизм), які мають мультиплікативний, а не адитивний вплив на багаторазово маргіналізованих. Це стало основним принципом фемінізму третьої хвилі.

Примітки

  1. women's movement (political and social movement). Britannica Online Encyclopedia. Процитовано 20 липня 2012.
  2. Pierceson, Jason, 1972- (2016). Sexual minorities and politics : an introduction. Lanham, Maryland. ISBN . OCLC 913610005.
  3. Davis, Joshua Clark (8 серпня 2017). From Head Shops to Whole Foods: The Rise and Fall of Activist Entrepreneurs. Columbia University Press. с. 129—175. ISBN .
  4. Lear, Martha Weinman (10 березня 1968). The Second Feminist Wave: What do these women want?. The New York Times (англ.). Процитовано 25 червня 2020.
  5. As noted in:
  6. Murray Knuttila, Introducing Sociology: A Critical Approach (4th ed. 2008 Oxford University Press)
  7. Simone de Beauvoir, , 1949.
  8. Moi, Toril (2002). While we wait: The English translation of The Second Sex. Signs: Journal of Women in Culture and Society. 27: 1005—1035. doi:10.1086/339635. JSTOR 10.1086/339635.
  9. Tone, Andrea (2001). Devices & Desires: A History of Contraceptives in America. New York: Hill and Wang.
  10. Prospects of Mankind with Eleanor Roosevelt; What Status For Women?. . . 1962. Процитовано 19 вересня 2016.
  11. . AFL-CIO. Архів оригіналу за 27 вересня 2011.
  12. . Womenshistory.about.com. 14 грудня 1961. Архів оригіналу за 29 березня 2014. Процитовано 20 липня 2012.
  13. Hunt, Michael (2014). The World Transformed: 1945 to the Present. New York: Oxford University Press. с. 220, 221. ISBN .
  14. Woo, Elaine (30 січня 2011). Dagmar Wilson dies at 94; organizer of women's disarmament protesters. Los Angeles Times.
  15. Laurie Ouellette (1 травня 1999). Inventing the Cosmo Girl: class identity and girl-style American dreams. Media, Culture & Society. Mcs.sagepub.com. 21 (3): 359—383. doi:10.1177/016344399021003004.
  16. DuBois and Dumenil. Through Women's Eyes: An American History Since 1865. (Bedford; St Martin's, New York)
  17. Epstein, Cynthia Fuchs (1988). Deceptive Distinctions: Sex, Gender, and the Social Order. New Haven: Yale University Press.
  18. Sweet, Corinne (7 лютого 2006). Betty Friedan. The Independent. London.
  19. CBCtv. Betty Friedan: Women. YouTube. Процитовано 20 липня 2012.
  20. Farber, David (2004). The Sixties Chronicle. Legacy Publishing. с. 256. ISBN .
  21. Farber, (2004).
  22. NOW statement on Friedan's death [ 8 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  23. . Refuge House. Архів оригіналу за 10 листопада 2006.
  24. NY becomes 50th state with no-fault divorce. Newsday. AP. 15 серпня 2010.
  25. A History of Women in the U.S. Military. Infoplease.com. Accessed December 28, 2013.
  26. . The CWLU Herstory Website. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 30 березня 2017.
  27. Baxandall, Rosalyn; Gordon, Linda, ред. (2000). Dear Sisters: Dispatches From The Women's Liberation Movement. Basic Books. ISBN .{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  28. Shaw, Susan; Lee, Janet (23 квітня 2014). Women's voices, feminist visions : classic and contemporary readings (вид. Sixth). New York, NY. ISBN . OCLC 862041473.
  29. Spruill, Marjorie J. (28 лютого 2017). Divided we stand: the battle over women's rights and family values that polarized American politics. New York. ISBN . OCLC 972965013.
  30. Megan Gibson (12 серпня 2011). . A Brief History of Women's Protests. Time. Архів оригіналу за 11 березня 2018. Процитовано 28 грудня 2018.
  31. . Mibn.org. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 20 липня 2012.
  32. Rampell, Catherine (6 лютого 2009). As Layoffs Surge, Women May Pass Men in Job Force. The New York Times. Процитовано 6 квітня 2010.
  33. Fitzpatrick, Laura (20 квітня 2010). . Time. Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 22 червня 2021.
  34. Kanter, Rosabeth Moss (1977). Men and Women of the Corporation. Basic Books. ISBN .
  35. . Clinton4.nara.gov. Архів оригіналу за 8 серпня 2011. Процитовано 20 липня 2012.
  36. Levine, Linda (21 квітня 2003). (PDF). Congressional Research Service, The Library of Congress. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2005. Процитовано 20 липня 2012.
  37. Douglas, Carol Anne (July 1990). Love and Politics : Radical Feminist and Lesbian Theories. San Francisco, CA, USA: ISM PRESS. ISBN .
  38. Gilmore, Stephanie (2004). No Turning Back: The History of Feminism and the Future of Women, and: Tidal Wave: How Women Changed America at Century's End, and: Feminism in the Heartland (review). NWSA Journal. 16 (2): 190—196. doi:10.1353/nwsa.2004.0054. ISSN 1527-1889.
  39. Bloom, Alexander; Brines, Wini, ред. (2015). Takin' it to the Streets. New York: Oxford University Press. с. 81.
  40. (2000). The World Split Open: How the Modern Women's Movement Changed America. New York: The Penguin Group. с. 100.
  41. Patterson, James T. (2000). Grand Expectations: The United States, 1945–1974. New York: Oxford University Press. с. 33.
  42. Rosen, (2000).
  43. Shulman, Alix Kates (1980). Sex and Power: Sexual Bases of Radical Feminism. Signs. 5 (4, Women: Sex and Sexuality): 592. doi:10.1086/493754. JSTOR 3173832.
  44. Bloom та Brines, (2015).
  45. Rosen, (2000), с. 176.
  46. Bloom та Brines, (2015), с. 66.
  47. Patterson, James T. (1996). Grand Expectations: The United States, 1945–1974. New York: Oxford University Press. с. 646.
  48. . mtholyoke.edu. Архів оригіналу за 26 вересня 2007. Процитовано 22 червня 2021.
  49. . smith.edu. Архів оригіналу за 1 січня 2007.
  50. Echols, Alice (1989). Daring to be Bad: Radical Feminism in America, 1967–1975. University of Minnesota Press. с. 269–278.
  51. Hogan, Kristen (2016). The Feminist Bookstore Movement: Lesbian Antiracism and Feminist Accountability. Durham, North Carolina: Duke University Press.
  52. Cristina Perincioli, «Berlin wird feministisch»(2015) p.137 translated in English
  53. Ilse Lenz (Ed.): Die Neue Frauenbewegung in Deutschland — Abschied von kleinen Unterschied. Eine Quellensammlung (2010) p.281-324,
  54. Annette Gröschner: Berolinas zornige Töchter — 50 Jahre Berliner Frauenbewegung (2018) p. 78-103, Published by the Feminist Archive of Berlin (FFBIZ)
  55. Arrow, Michelle (2007). 'It Has Become My Personal Anthem': 'I Am Woman', Popular Culture and 1970s Feminism. Australian Feminist Studies. 22 (53): 213—230. doi:10.1080/08164640701361774.
  56. Gourley, Catherine (2008). Ms. and the Material Girls: Perceptions of Women from the 1970s through the 1990s. Minneapolis, MN: Twenty-First Century. с. 26.
  57. Gaar, Gillian (1992). She's a Rebel: The History of Women in Rock & Roll. Seattle: Seal Press.
  58. Wollman, Elizabeth L. (3 липня 2012). Women and the Music Industry in the 1970s. The Gilder Lehrman Institute of American History.
  59. Overview I Am Woman (1972). ASO – Australia's audio and visual heritage online. Процитовано 20 липня 2012.
  60. «The Anthem and the Angst», Sunday Magazine, Melbourne Sunday Herald Sun/Sydney Sunday Telegraph, June 15, 2003, Page 16.
  61. Betty Friedan, «It Changed My Life» (1976), pp. 257
  62. «Reddy to sing for the rent», Sunday Telegraph (Sydney), November 13, 1981
  63. «Helen still believes, it's just that she has to pay the rent too», by John Burns of the Daily Express, reprinted in Melbourne Herald, December 16, 1981
  64. Chicago Sun-Times https://archive.today/20110721221948/http://southtownstar.suntimes.com/southtown/columns/vickroy/x07-dvy2.htm. Архів оригіналу за 21 липня 2011. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
  65. Wollman, Elizabeth. Women and the Music Industry in the 1970s. History Now.
  66. Gourley, Catherine. Ms. and the Material Girls: Perceptions of Women from the 1970s to 1990s. с. 26.
  67. Harvey, Steve (28 січня 1973). . Los Angeles Times. Архів оригіналу за 22 квітня 2020. Процитовано 18 квітня 2017.
  68. Wollman, Elizabeth. Women and the Music Industry in the 1970s. The Gilder Lehrman Institute of American History. Процитовано 9 березня 2017.
  69. Liveton, Sharon (14 травня 1988). . Los Angeles Times. Архів оригіналу за 2 квітня 2020. Процитовано 18 квітня 2017.
  70. McKenna, Kristine (11 грудня 1977). . Los Angeles Times. Архів оригіналу за 22 квітня 2020. Процитовано 18 квітня 2017.
  71. The Women's Liberation Music Archive. The Women's Liberation Music Archive. Процитовано 9 березня 2017.
  72. Japenga, Ann (21 вересня 1980). . Los Angeles Times. Архів оригіналу за 22 квітня 2020. Процитовано 18 квітня 2017.
  73. Jump Cut, no. 27, July 1982, pp. 41-42.
  74. Film and feminism in Germany, Jump Cut, no. 29, February 1984, pp. 60-62.
  75. Jump Cut, 29, February 1984, p. 51.
  76. Petra Haffter in Jump Cut, no. 30, March 1985, p. 66.
  77. https://proquote-film.de
  78. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015. Процитовано 22 червня 2021.
  79. Gender equality in Swedish Film, Swedish Film Institute, abgerufen am 12. Februar 2015.
  80. Smith, Allison A. (May 2010). Leading Ladies?: Feminism and the Hollywood New Wave (Дипломна робота). Pell Scholars and Senior Theses. Т. Paper 53. Salve Regina University.
  81. 10 great feminist films. British Film Institute. Процитовано 19 травня 2018.
  82. Marcia, McCreadie (1994). The Women Who Write the Movies: From Frances Marion to Nora Ephron. Carol Publishing Group. с. 3—67.
  83. Ward, Sarah (2016). All of them witches: Individuality, conformity and the occult on screen. Screen Education (83): 34—41.
  84. Ride Feminism's Second Wave in New Documentary 'She's Beautiful When She's Angry'. Newsweek. 7 грудня 2014. Процитовано 19 травня 2018.
  85. Lewis, Gail (July 2005). Audre Lorde: vignettes and mental conversations. Feminist Review. 80 (1): 130—145. doi:10.1057/palgrave.fr.9400222. ISSN 0141-7789.
  86. Jenks, Tom (February 2001). From the Conferences. The San Francisco Jung Institute Library Journal. 19 (4): 53—66. doi:10.1525/jung.1.2001.19.4.53. ISSN 0270-6210.
  87. Blackwell, Maylei (2011). ¡Chicana Power!: Contested Histories of Feminism in the Chicano Movement. Austin: University of Texas Press. с. 11, 14. ISBN .
  88. Henry, Astrid (2012). Chapter 6: Waves. У Orr, Catherine M. (ред.). Rethinking Women's and Gender Studies (Kindle). New York: Routledge. с. 2071. ISBN .
  89. Blackwell, (2011).
  90. Thompson, Becky (22/2002). Multiracial Feminism: Recasting the Chronology of Second Wave Feminism. Feminist Studies. 28 (2): 337—360. doi:10.2307/3178747. JSTOR 3178747.
  91. ARRASTÍA, LISA; WATSON, CATHRYN MERLA; NAGAR, RICHA (7 грудня 2007). Black, Brown, Yellow and Left: Radical Activism in Los Angeles by Laura Pulido. Antipode. 39 (5): 943—947. doi:10.1111/j.1467-8330.2007.00564.x. ISSN 0066-4812.
  92. Dicochea, Perlita R. (2004). Chicana Critical Rhetoric: Recrafting La Causa in Chicana Movement Discourse, 1970-1979. Frontiers: A Journal of Women Studies. 25 (1): 77—92. doi:10.1353/fro.2004.0032. ISSN 1536-0334.
  93. Crenshaw, Kimberlé (1989). "Demarginalizing the intersection of race and sex: a Black feminist critique of antidiscrimination doctrine, feminist theory and antiracist politics". University of Chicago Legal Forum. 1989: 139—168.
Ця стаття недостатньо . Ви можете допомогти проєкту, додавши зображення до цієї статті.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dokladnishe Istoriya feminizmu Feminizm drugoyi hvili angl second wave feminism period rozvitku femruhu poklikanij usunuti faktichni ta oficijni yuridichni nerivnosti U zahidnomu sviti trivav z pochatku 1960 h do 1980 h Pislya pershoyi hvili zoseredzhenoyi na viborchomu pravi ta pravovih pereshkodah gendernoyi rivnosti viborchi ta majnovi prava druga hvilya rozshirila diskusiyu pro seksizm na seksualnist sim yu roboche misce reproduktivni prava Ce kompleksnij analiz ta kritika patriarhatnih ustanov i kulturnih praktik u vsomu suspilstvi Privernuv uvagu do problem domashnogo nasilstva ta zgvaltuvan u shlyubah stvoriv krizovi centri zgvaltuvannya ta prihistki dlya zhinok vnis zmini do zakoniv pro opiku ta rozluchennya Feministichni pidpriyemstva knizhkovi magazini kreditni spilki restorani etc stali centrami zustrichej ta ekonomichnimi dvigunami ruhu Termin feminizm drugoyi hvili vvela u zagalnu movu zhurnalistka u statti Nyu Jork Tajms bereznya 1968 Druga feministichna hvilya chogo hochut ci zhinki Lir pisala Prihilnici nazivayut ce Drugoyu feministichnoyu hvileyu persha yaka spala pislya slavnoyi peremogi sufrazhizmu i zreshtoyu znikla u velikij pishanij kuli Yednosti 323 Istorikini feminizmu vvazhayut kincem drugoyi hvili zokrema v SShA feministichni seks vijni shodo seksualnosti ta pornografiyi pochatku 1980 h sho znamenuyut feminizm tretoyi hvili pochatku 1990 h Oglyad u SShACya stattya opisuye stanovishe lishe v okremij krayini chi regioni ale ne v usomu sviti Bud laska udoskonalte cyu stattyu za potrebi obgovorivshi problemu na storinci obgovorennya listopad 2021 Druga hvilya v SShA vidbulasya yak reakciya na vidnovlennya domogospodarstv zhinok pislya Drugoyi svitovoyi povoyennij ekonomichnij bum kincya 1940 h z bezprecedentnim ekonomichnim zrostannyam bebi bumom pereyizdom do simejnih oseredkiv ta idealnih podruzhnih shlyubiv Zhinki ne pragnuli shukati robotu cherez navantazhennya hatnoyu robotoyu sho rozglyadalasya yak yih osnovnij obov yazok i izolyuvala vid politiki ekonomiki ta zakonotvorchosti Ce zhittya naochno proilyustrovane mediyami togo chasu yak ot teleshou Batko znaye krashe idealizuvalo domashnye zhittya Francuzka filosof Simona de Bovuar u 40 h rokah HH st doslidila sho zhinki v patriarhalnomu suspilstvi sprijmayutsya yak inshi drugoryadni nenormalni U klasichnomu traktati Druga stat 1949 sho vvazhayetsya trigerom drugoyi hvili vona proilyustruvala sho oriyentovana na cholovikiv ideologiya prijmayetsya yak norma i posilyuyetsya postijnim rozvitkom gendernih stereotipiv a zdatnist zhinok vagitniti goduvati grudmi ta menstruyuvati zhodnim chinom ne mozhe buti vagomoyu prichinoyu chi vipravdannyam vvazhati yih za drugu stat Polemichnij roman perekladenij z anglijskoyu chastinu tekstu vilucheno j opublikovanij v SShA v 1953 roci U 1960 Upravlinnya z prodovolstva i medikamentiv SShA zatverdilo kombinovani oralni kontraceptivi vipusheni v 1961 roci Ce polegshilo amerikankam kar yeru bez neobhidnosti jti z roboti cherez pozaplanovu vagitnist a takozh oznachalo sho molodi pari ne budut regulyarno primushuvati do nebazhanih shlyubiv cherez vipadkovu vagitnist Hocha ruh zagalnoviznano datuyetsya z 1960 h do pochatku 1980 h tochni roki vazhche viznachiti i voni chasto oskarzhuyutsya Zazvichaj vvazhayetsya sho ruh rozpochavsya v 1963 publikaciyeyu knigi Betti Fridan Zagadka zhinochnosti ta zvitu pro gendernu rivnist prezidentskoyi komisiyi Dzhona Kennedi z pitan stanovisha zhinok Zovnishni videofajli Prospects of Mankind with Eleanor Roosevelt What Status For Women 59 07 1962 chair of the Presidential Commission on the Status of Women interviews President John F Kennedy Secretary of Labor and others Administraciya prezidenta Kennedi zrobila prava zhinok klyuchovim pitannyam Novoyi mezhi i priznachila zhinok takih yak Ester Peterson na visokopostavleni posadi v administraciyi Kennedi takozh stvoriv prezidentsku Komisiyu zi statusu zhinok pid golovuvannyam Eleonori Ruzvelt do skladu yakoyi vhodili chinovniki kabinetu u tomu chisli Peterson i generalnij prokuror SShA Robert F Kennedi senatori predstavniki biznesmeni psihologi sociologi profesori aktivisti ta derzhavni sluzhbovci U zviti rekomenduyetsya zminiti gendernu nerivnist shlyahom nadannya oplachuvanoyi vidpustki pri vagitnosti ta pologah rozshirenogo dostupu do osviti ta dopomogi zhinkam u doglyadi za ditmi Rozshirennyu uchasti zhinok u politici spriyali j inshi diyi zokrema u 1961 roci 50 000 zhinok u 60 mistah mobilizovanih organizaciyeyu Zhinki strajkuyut za mir protestuvali cherez nazemne viprobuvannyam yadernih bomb i zabrudnene moloko Amerikanska asociaciya zhinok z vishoyu osvitoyu z prezidentom Dzhonom F Kennedi yakij pidpisuye zakon pro rivnu oplatu praci 1963 U 1963 roci Betti Fridan pid vplivom Simoni de Bovuar napisala bestseler Zagadka zhinochnosti Obgovoryuyuchi v pershu chergu bilih zhinok vona pryamo zaperechuvala proti togo yak zhinok zobrazhuvali v ZMI Beruchi uchast v opituvanni pracyuyuchih zhinok ta domogospodarok Fridan doslidzhuye vidkrittya sho pracyuyuchi zhinki zadovolenishi zhittyam za tih yaki lishalis vdoma voni vidchuvali zbudzhennya ta smutok Fridan dijshla visnovku sho bagato z cih neshasnih zhinok zanureni v ideyu sho voni ne povinni mati zhodnih ambicij poza domom Fridan opisala depresiyu domogospodarok yak problemu yaka ne maye imeni Za yiyi slovami idealnij obraz nuklearnoyi sim yi zobrazhenij u ZMI prinizhuvav zhinok Zagadka zhinochnosti zapochatkuvala drugu hvilyu v SShA U zviti Prezidentskoyi komisiyi zi statusu zhinok razom iz knigoyu Fridan govorilosya pro nevdovolennya bagatoh zhinok osoblivo domogospodarok sho prizvelo do stvorennya miscevih derzhavnih ta federalnih uryadovih zhinochih grup a takozh bagatoh nezalezhnih feministichnih organizacij Ruh zrostav zavdyaki yuridichnim peremogam takim yak Zakon pro rivnu oplatu praci 1963 r Rozdil VII Zakonu pro gromadyanski prava 1964 r Ta Grisvold proti Rishennya Verhovnogo sudu Konnektikutu 1965 roku U 1966 roci Fridan priyednalas do inshih zhinok ta cholovikiv shob zasnuvati Nacionalnu organizaciyu zhinok NOW i pershoyu ocholila yiyi Nezvazhayuchi na ranni uspihi yakih NOW dosyagnula pid kerivnictvom Fridan yiyi rishennya vplivati na Komisiyu z rivnih mozhlivostej dlya pracevlashtuvannya EEOC z metoyu vikoristannya Rozdilu VII Zakonu pro gromadyanski prava 1964 r dlya zabezpechennya bilshoyi kilkosti mozhlivostej dlya pracevlashtuvannya sered amerikanskih zhinok zustrili zhorstokoyu opoziciyeyu v organizaciyi Bagato lideriv NOW buli vpevneni sho velichezna kilkist afroamerikanciv cholovikiv yaki zhivut za mezheyu bidnosti potrebuyut bilshe mozhlivostej dlya pracevlashtuvannya nizh zhinki serednogo ta vishogo klasiv Fridan pokinula prezidentskij post u 1969 U 1963 r zhurnalistka Gloriya Stejnem zdobula shiroku populyarnist u femkolah opublikuvavshi shodennik yakij vela pracyuyuchi pid prikrittyam oficiantkoyu Playboy Bunny u Klubi Playboy dvoma chastinami u travnevih ta chervnevih nomerah zhurnalu Show U shodenniku Stajnem stverdzhuvala sho klub zhorstoko povodivsya z oficiantkami shob zaluchiti kliyentiv cholovikiv i vikoristovuvala Playboy Bunnies yak simvoli cholovichogo shovinizmu zaznachivshi sho kerivnictvo klubu vkazuye Krolikam povoditis rozpusno Do 1968 roku Stajnem stala najvplivovishoyu figuroyu v amerikanskomu femrusi Pidtrimka legalizovanih abortiv ta doglyadu finansovanogo federalnim byudzhetom stali providnimi cilyami feministok Sered najvazhlivishih yuridichnih peremog ruhu pislya utvorennya NOW ye Vikonavchij nakaz 1967 r sho poshiryuye pozitivnu diskriminaciyu rishennya EEOC 1968 r sho uhvalyuye rishennya pro nezakonne rozgoloshennya seksualnoyi dopomogi Rozdil IX ta Zakon pro rivnu osvitu zhinok 1972 i 1974 vidpovidno rivnist v osviti Rozdil X 1970 ohorona zdorov ya ta planuvannya sim yi Zakon pro rivni mozhlivosti kredituvannya 1974 Zakon pro diskriminaciyu pid chas vagitnosti 1978 roku zaborona na zgvaltuvannya v shlyubi hocha do 1993 roku ne bula zaboronena u vsih shtatah a takozh legalizaciya rozluchen bez vini hocha ne bula legalizovana u vsih shtatah do 2010 r zakon 1975 r sho vimagaye vid Vijskovih akademij SShA prijomu zhinok ta bagato sprav Verhovnogo sudu taki yak Rid proti Rid 1971 ta Ro proti Vejda 1973 Odnak najbilshim dosyagnennyam ruhu bula zmina socialnogo stavlennya do zhinok U sichni 2013 roku ministr oboroni SShA Leon Panetta ogolosiv sho dovgostrokovu zaboronu zhinkam yaki prohodyat vijskovi bojovi diyi znyato U 2013 roci Ministerstvo oboroni SShA ogolosilo pro plan integraciyi zhinok na vsi bojovi poziciyi do 2016 roku Feminizm drugoyi hvili torknuvsya j inshih ruhiv takih yak ruh za gromadyanski prava ta ruh za prava studentstva oskilki zhinki pragnuli do rivnosti v nih U 1965 ta Meri King pisali sho pripushennya pro perevagu cholovikiv ye nastilki zh poshirenimi i gliboko vkorinenimi sho majzhe kalichat zhinku yak pripushennya pro perevagu bilih nad chornimi i sho v rusi yak i v suspilstvi zhinki mozhut opinitisya zaplutanimi v kastovij sistemi zagalnogo prava Sered chornih feministok yaki brali aktivnu uchast u feminizmi pochatku drugoyi hvili advokatka z pitan civilnih prav ta avtorka spivavtorka odniyeyi z pershih knig pro aborti 1971 Sellestin Vejr z brigadi Stenton Entoni v Nyu Jorku Patrisiya Robinson Ci aktivistki pokazuvali zv yazok mizh rasizmom ta dominuvannyam cholovikiv u suspilstvi Druga hvilya takozh znamenuye poyavu zhinochih doslidzhen yak naukovoyi galuzi U 1970 universitet shtatu San Diyego pershim u SShA zaproponuvav vibir kursiv dlya zhinok Nacionalna zhinocha konferenciya 1977 roku v G yustoni shtat Tehas predstavila mozhlivist zhinochim vizvolnim grupam virishiti bezlich zhinochih pitan Na konferenciyi delegatki z usiyeyi krayini zibralis shob stvoriti Nacionalnij plan dij yakij zaproponuvav 26 panelej z takih pitan yak zhinoche zdorov ya zajnyatist zhinok ta doglyad za ditmi Elis Pol napisala Popravku pro rivni prava prijnyattya yakoyi stalo metoyu feministichnogo ruhu v 1970 h Na pochatku 1980 h nazagal vvazhalosya sho zhinki dosyagli svoyih cilej ta uspihu v zmini socialnogo stavlennya do gendernih rolej skasuvavshi diskriminacijni zakoni integruyuchis u cholovichi klubi taki yak vijskovi akademiyi zbrojni sili NASA odnostatevi koledzhi cholovichi klubi ta Verhovnij sud Odnak u 1982 r ne vdalosya vnesti popravku shodo rivnosti prav do Konstituciyi SShA Feminizm drugoyi hvili buv u znachnij miri uspishnim oskilki proval ratifikaciyi Popravki do rivnih prav ta veto Niksona na Kompleksnij zakonoproyekt pro rozvitok ditini 1972 roku yakij peredbachav bi nacionalnu sistemu dennogo doglyadu na bagato milyardiv dolariv buli yedinim zakonodavchim aktom porazki Stanom na 2011 bakalavrskij stupin zdobuvalo bilshe zhinok nizh cholovikiv polovina ochilnicLigi Plyusha buli zhinkami kilkist zhinok v uryadah ta tradicijno zajnyatih cholovikami sferah rizko zrosla a v 2009 roci vidsotok zhinok na amerikanskij robochij sili timchasovo perevishiv chastku cholovikiv Zarobitna plata serednostatistichnoyi amerikanki takozh z chasom zrosla hocha stanom na 2008 rik dosi stanovila lishe 77 vid serednoyi zarplati cholovika ekonomichno ta sociologichno dovedenij gendernij rozriv v oplati praci Feminizm drugoyi hvili zakinchivsya na pochatku 1980 h feministichnimi seks vijnami a na pochatku 1990 h jogo zminiv feminizm tretoyi hvili Grupi pidvishennya samosvidomostiPochatok drugoyi hvili vivchayut rozglyadayuchi dvi gilki yaki sformuvali ruh liberalnij ta radikalnij feminizm Liberalni feministki ocholyuvani takimi diyachkami yak Betti Fridan ta Gloriya Stajnem vistupali za prijnyattya federalnogo zakonodavstva yake spriyatime ta pokrashuvatime osobiste ta profesijne zhittya zhinok Radikalni feministki taki yak ta Meri King z navichkami ta urokami borotbi za gromadyanski prava stvorili platformu dlya obgovorennya nasilstva ta seksizmu z yakimi stikalisya zhinki pracyuyuchi z Ruhom za gromadyanski prava afroamerikanciv u SShA Liberalnij femruh U povoyennij Americi bagato zhinok mogli znajti robotu lishe dlya zhinok u sferi poslug Pislya publikaciyi v 1963 r Zagadki zhinochnosti Betti Fridan bagato amerikanok rozdilili pochuttya izolyaciyi ta nevdovolennya bez realizaciyi poza domom Kniga bula blagannyam pro samorealizaciyu ta pidvishennya samosvidomosti zhinok serednogo klasu po vsij Americi Bagato yiyi chitachok v 1966 r stvorili Nacionalnu organizaciyu zhinok Radikalnij femruh Aktivistki yaki pidtrimuvali radikalnij feminizm govorili pro te sho yih zmushuvali movchati i sluhatisya lideriv cholovikiv v organizaciyah novih livih Voni visvitlyuvali primusi do kancelyarskoyi roboti ta ochikuvannya seksu vid aktivistiv cholovikiv z yakimi pracyuvali Bagato feministok v cih organizaciyah diznalisya yak radikalno misliti vlasnu gidnist ta vazhlivist i zastosovuvali ci uroki u rozbudovi feminizmu Kontracepciya ta reproduktivni pravaUpravlinnya z prodovolstva i medikamentiv SShA zatverdilo vikoristannya protizaplidnih zasobiv u 1960 roci Liberalni ta radikalni feministki doluchilis do stvorennya panelej ta seminariv z seksualnoyi osviti seksualno aktivnih zhinok sho privernuli uvagu i do IPSSh ta bezpechnih abortiv Pidtrimuyuchi ruh vilnoyi lyubovi kincya 1960 h pochatku 1970 h molodi zhinki v universitetskih mistechkah rozpovsyudzhuvali pamfleti pro kontracepciyu IPSSh aborti ta spilne prozhivannya Domashnye nasilstvo ta seksualni domagannyaDo 1975 r domashnye nasilstvo ta zgvaltuvannya buli socialno prijnyatnimi ta zakonnimi v povoyennij Americi oskilki druzhini i donki vvazhalisya vlasnistyu cholovikiv Cherez aktivistok femruhu drugoyi hvili ta miscevi pravoohoronni organi z yakimi voni pracyuvali do 1982 roku bulo stvoreno 300 zhinochih prihistkiv ta 48 derzhavnih koalicij dlya zabezpechennya zahistu ta nadannya poslug zhinkam yaki zaznali zhorstokogo povodzhennya vid cholovikiv Femruh drugoyi hvili zajnyav rishuchu poziciyu proti fizichnogo ta seksualnogo nasilstva proti zhinok yak vdoma tak i na robochomu misci U 1968 roci NOW uspishno lobiyuvav Komisiyu z rivnih mozhlivostej pracevlashtuvannya prijnyati popravku do Rozdilu VII Zakonu pro gromadyanski prava 1964 roku yaka b zapobigala diskriminaciyi za oznakoyu stati na robochomu misci Cya uvaga do prav zhinok na roboti sponukala YeEOK dodati do svoyih Kerivnih principiv shodo diskriminaciyi seksualni domagannya Spilna osvitaDokladnishe Zhinocha osvita Dva koledzhi z Semi sester zdijsnili perehid do spilnogo navchannya pid chas i pislya 1960 h Pershij koledzh Redkliff ob yednavsya z Garvardskim universitetom Pochinayuchi z 1963 roku studentstvo Redkliffa otrimuvalo garvardski diplomi pidpisani prezidentami Redkliffa i Garvarda a spilni navchalni roboti rozpochalisya v 1970 roci Togo zh roku kilka gurtozhitkiv Garvarda ta Redkliffa pochali eksperimentalno obminyuvatisya studentami i v 1972 roci zasnovano povne spilne prozhivannya Nevdovzi pislya cogo viddili legkoyi atletiki koledzhiv ob yednalisya U 1977 r Garvard ta Redkliff pidpisali ugodu zgidno z yakoyu studentki povnistyu perehodili do Garvardskogo koledzhu U 1999 roci Koledzh Redkliff buv rozpushenij i Garvardskij universitet vzyav na sebe povnu vidpovidalnist za studentok Zaraz Redkliff Institut perspektivnih doslidzhen zhinok u Garvardskomu universiteti Reshta koledzhiv iz Semi sester vistupila proti spilnogo navchannya Koledzh Maunt Goliok pid chas prezidentstva Devida Trumena doslidzhuvav pitannya spilnogo navchannya 6 listopada 1971 oglyanuvshi vicherpne doslidzhennya pro spilnu osvitu pikluvalna rada odnogolosno uhvalila rishennya pro te sho Goliok povinen zalishatisya zhinochim koledzhem Smit koledzh prijnyav podibne rishennya v 1971 Feministichni pidpriyemstvaAktivistki drugoyi hvili stvorili cilij ryad feministichnih pidpriyemstv zhinochih knigaren feministichnih kreditnih spilok feministsku presu feministichni katalogi poshtoyu feministichni restorani ta lejbli feministichnih zvukozapisiv Cej biznes procvitav u ramkah drugoyi ta tretoyi hvil feminizmu v 1970 h 1990 h U Zahidnomu Berlini za tri roki 1974 76 z yavilosya 16 proyektiv usi bez derzhavnogo finansuvannya krim prihistku dlya zhinok Bagato z cih koncepcij pidhopila socialna ekonomika deyaki z nih keruyutsya avtonomno i sogodni Populyarna kulturaFeministki drugoyi hvili zaklali osnovi rozglyadu seksistskoyi prirodi popkulturi i stvorili vlasnu popkulturu dlya protidiyi Odnim iz proyektiv feminizmu drugoyi hvili bulo stvorennya pozitivnih obraziv zhinok yaki b diyali na protivagu dominuyuchim obrazam sho cirkulyuyut u populyarnij kulturi dlya pidvishennya svidomosti zhinok Ya zhinka Pisnya avstralijskoyi hudozhnici Gelen Reddi I Am Woman 1972 stala feministichnim gimnom a Reddi divchinoyu feministkoyu na plakati abo feministichnoyu ikonoyu Za slovami avtorki ce pisnya gordosti za te sho ti zhinka Cherez kilka tizhniv pislya vhodzhennya I Am Woman u git parad radiostanciyi vidmovilisya yiyi vidtvoryuvati Deyaki muzkritiki ta stanciyi vvazhali sho pisnya predstavlyaye vse bezgluzde u zhinochomu rusi za svobodu Todi Reddi pochala vikonuvati pisnyu na chislennih teleshou Z rostom populyarnosti sluhachki telefonuvali na radiostanciyi ta prosili postaviti trek Pisnya znovu potrapila v git paradi i dosyagla pershogo miscya v grudni 1972 roku I Am Woman spivali na feministichnih mitingah ta protestah Olivia Records U 1973 roci p yat feministok yakih stvorili pershu zhinochu kompaniyu zvukozapisu rozcharovani tim sho osnovni lejbli povilno dodavali vikonavic do svoyih spiskiv Odna iz zasnovnic Dzhudi Dlugach skazala sho ce buv shans stvoriti mozhlivosti dlya zhinok u cij galuzi Spochatku byudzhet skladav 4000 dolariv i zasnovnici pokladalisya na pozhertvi shob zberegti lejbl Zavdyaki pozhertvam Olivia Records stvorila svij pershij LP albom feministichnih pisen I Know You Know Rozpovsyudzhennya pochali volonterki ta feministichni knigarni ale cherez kilka rokiv yih plativki pochali prodavatisya v zvichajnih magazinah zvukozapisiv Olivia Records bula nastilki uspishnoyu sho pereyihala z Vashingtona do Los Andzhelesa v 1975 roci Olivia Records vipustila kilka plativok ta albomiv yih populyarnist zrostala Pochala rosti alternativna specializovana muzichna industriya Spochatku cej tip muziki nazivali lesbijskoyu muzikoyu piznishe zhinochoyu muzikoyu Hocha Olivia Records spochatku bula priznachena dlya zhinok u 1980 h rokah vona namagalasya vidijti vid cogo i zaklikala cholovikiv takozh sluhati yih muziku Zhinocha muzika Div takozh Zhinki u dzhazi Zhinocha muzika skladalasya z muzikantok yaki poyednuvali muziku z politikoyu dlya virazhennya feministichnih idealiv Po vsij teritoriyi SShA pochali provoditi zhinochi muzichni festivali de zhinki spivali vlasni pisni pro osobistij dosvid Pershij zhinochij muzichnij festival vidbuvsya v 1974 roci v Universiteti Illinojsu U 1979 roci muzichnij festival u Michigani Vomin zaluchiv 10 000 zhinok z usiyeyi Ameriki Ci festivali zaklikali vzhe vidomih spivachok takih yak ta pochati pisati ta stvoryuvati vlasni pisni zamist togo shob spivpracyuvati z velikim lejblom Bagato zhinok pochali vikonuvati tradicijno cholovichij hardrok Odin z najuspishnishih prikladiv sestri Enn i Nensi Vilson tvorchini znamenitogo hardrok gurtu Heart Feminizm i kino Dokladnishe Feministska teoriya kino Nimeckomovna Yevropa Deutsche Film und Fernsehakademie Berlin dav zhinkam mozhlivist znimati v Nimechchini z 1968 roku tretina studentok buli zhinkami Deyaki z nih pionerki zhinochogo ruhu vipustili feministichni hudozhni filmi U Zahidnij Nimechchini Gelma Sanders Brams i stvoryuvali feministichni dokumentalni filmi z 1970 roku U 1973 roci voni organizuvali Internationale Frauen Filmseminar u Berlini U 1974 roci Gelke Sander zasnuvala zhurnal Frauen und Film pershij feministichnij kinozhurnal yakij redaguvala do 1981 roku U 1970 h u Zahidnij Nimechchini rezhiserki vipustili seriyu filmiv Frauenfilm prisvyachenih osobistij emansipaciyi zhinok Nimeckij feminizm odin iz najaktivnishih zhinochih ruhiv u Yevropi Vin otrimav dostup do telebachennya porodiv cilij spektr zhurnaliv vidavnictv ta litnij zhinochij universitet u Berlini nadihnuv cilu grupu rezhiserok pishe Mark Zilberman u Jump Cut Ale bilshist rezhiserok ne sprijmali sebe yak feministok za vinyatkom ta Operatorki dosi buli nastilki ridkisnimi v 1970 roci sho dovodilosya shukati yih u Daniyi ta Franciyi Pracyuyuchi z usima znimalnimi grupami zhinok Perincholi zaohochuvala zhinok navchatisya profesiyam de todi perevazhali choloviki U 1979 roci nimecki kinopracivnici stvorili Asociaciyu kinematografistok yaka diyala kilka rokiv U 2014 roci nova sproba z filmom Proquote Film todi yak Proquote Regie viyavilasya uspishnoyu Za doslidzhennyam Rostockogo universitetu 42 vipusknic kinoshkil zhinki ale lishe 22 nimeckih povnometrazhnih filmiv stavlyat rezhiserki i yak pravilo voni finansovo girshe osnasheni Iniciativa zaznachaye sho zaprovadzhennya sistemi kvotuvannya u Shveciyi prizvelo do togo sho chastka zhinok na klyuchovih posadah u virobnictvi filmiv priblizno taka zh yak chastka naselennya Yak rezultat shvedska iniciativa zaklikaye do paritetnogo spivrobitnictva z organami sho finansuyut kino ta do vprovadzhennya postupovoyi kvoti dlya zhinok pri rozpodili robochih misc u kino ta telerezhisuri dlya dosyagnennya rivnomirnogo predstavnictva Ce povinno vidobrazhati mnozhinnist suchasnogo suspilstva oskilki ne mozhe buti garantovane yaksho ponad 80 usih filmiv stvoryuyut choloviki ProQuote Film tretya iniciativa za dopomogoyu yakoyi zhinki yaki mayut visoku chastku u svoyij galuzi boryutsya za finansovi resursi SShA U SShA yak stvorennya tak i syuzheti kinofilmiv pochali vidobrazhati feministichni ideali drugoyi hvili sho prizvelo do rozvitku feministskoyi teoriyi kino Naprikinci 1970 h na pochatku 1980 h sered rezhiserok yaki brali uchast u novij hvili feministichnogo kino buli Mizh liniyami 1977 Podruzhki 1978 Stefani Rotman ta Smithereens Vidchajdushno shukayuchi Syuzan Feministichnu tematiku doslidzhuvali taki pomitni filmi yak ekranizaciya romanu Taki dobri druzi ta Ditina Rozmari Dokumentalnij film Vona prekrasna koli zlitsya buv pershim dokumentalnim filmom yakij visvitliv drugu hvilyu feminizmu KritikaDeyaki chornoshkiri ta abo robitnichij klas bidni zhinki vidchuvali vidchuzhennya vid femruhu drugoyi hvili yakij znachnoyu miroyu vidstoyuvav pravo zhinok na robotu poza domom ta rozshirennya reproduktivnih prav Kolorovi zhinki ta bidni bili amerikanki pokolinnyami pracyuvali poza domom u sinih komircyah ta na servisnih robotah Krim togo Andzhela Devis pisala sho v toj chas yak afroamerikanki ta bili zhinki perezhivali bagatorazovi nebazhani vagitnosti ta povinni buli tayemno pererivati vagitnist afroamerikaki takozh strazhdali vid program primusovoyi sterilizaciyi ne vklyuchenih shiroko v dialog shodo reproduktivnoyi spravedlivosti Pochinayuchi z kincya HH stolittya chislenni feministichni vcheni taki yak Odri Lord ta kritikuvali drugu hvilyu v SShA za zmenshennya feministichnoyi aktivnosti ta vidbilennya hronologiyi feministichnoyi istoriyi yaka ignoruye golosi ta vneski bagatoh zhinok koloru zhinok robochogo klasu ta LB zhinok Isnuye pripushennya sho dominuyuchi istorichni narativi femruhu zoseredilisya na bilih shidnomu uzberezhzhi ta perevazhno serednomu klasi ta zhinochih grupah pidvishennya svidomosti viklyuchayuchi dosvid ta vneski lesbijok zhinok koloru j robitnichogo klasu ta zhinok nizhchogo klasu Chela Sandoval nazvala dominuyuchi narativi zhinochogo vizvolnogo ruhu gegemonnim feminizmom oskilki vin uzagalnyuye feministichnu istoriografiyu dlya eksklyuzivnoyi populyaciyi zhinok Kimberle Krenshou vviv termin intersekcijnist u 1989 roci opisavshi sistemi seksizm rasizm yaki mayut multiplikativnij a ne aditivnij vpliv na bagatorazovo marginalizovanih Ce stalo osnovnim principom feminizmu tretoyi hvili Primitkiwomen s movement political and social movement Britannica Online Encyclopedia Procitovano 20 lipnya 2012 Pierceson Jason 1972 2016 Sexual minorities and politics an introduction Lanham Maryland ISBN 978 1 4422 2768 2 OCLC 913610005 Davis Joshua Clark 8 serpnya 2017 From Head Shops to Whole Foods The Rise and Fall of Activist Entrepreneurs Columbia University Press s 129 175 ISBN 9780231543088 Lear Martha Weinman 10 bereznya 1968 The Second Feminist Wave What do these women want The New York Times angl Procitovano 25 chervnya 2020 As noted in Murray Knuttila Introducing Sociology A Critical Approach 4th ed 2008 Oxford University Press Simone de Beauvoir 1949 Moi Toril 2002 While we wait The English translation of The Second Sex Signs Journal of Women in Culture and Society 27 1005 1035 doi 10 1086 339635 JSTOR 10 1086 339635 Tone Andrea 2001 Devices amp Desires A History of Contraceptives in America New York Hill and Wang Prospects of Mankind with Eleanor Roosevelt What Status For Women 1962 Procitovano 19 veresnya 2016 AFL CIO Arhiv originalu za 27 veresnya 2011 Womenshistory about com 14 grudnya 1961 Arhiv originalu za 29 bereznya 2014 Procitovano 20 lipnya 2012 Hunt Michael 2014 The World Transformed 1945 to the Present New York Oxford University Press s 220 221 ISBN 978 0 19 937102 0 Woo Elaine 30 sichnya 2011 Dagmar Wilson dies at 94 organizer of women s disarmament protesters Los Angeles Times Laurie Ouellette 1 travnya 1999 Inventing the Cosmo Girl class identity and girl style American dreams Media Culture amp Society Mcs sagepub com 21 3 359 383 doi 10 1177 016344399021003004 DuBois and Dumenil Through Women s Eyes An American History Since 1865 Bedford St Martin s New York Epstein Cynthia Fuchs 1988 Deceptive Distinctions Sex Gender and the Social Order New Haven Yale University Press Sweet Corinne 7 lyutogo 2006 Betty Friedan The Independent London CBCtv Betty Friedan Women YouTube Procitovano 20 lipnya 2012 Farber David 2004 The Sixties Chronicle Legacy Publishing s 256 ISBN 978 1412710091 Farber 2004 NOW statement on Friedan s death 8 grudnya 2013 u Wayback Machine Refuge House Arhiv originalu za 10 listopada 2006 NY becomes 50th state with no fault divorce Newsday AP 15 serpnya 2010 A History of Women in the U S Military Infoplease com Accessed December 28 2013 The CWLU Herstory Website Arhiv originalu za 31 bereznya 2017 Procitovano 30 bereznya 2017 Baxandall Rosalyn Gordon Linda red 2000 Dear Sisters Dispatches From The Women s Liberation Movement Basic Books ISBN 978 0 465 01707 2 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Shaw Susan Lee Janet 23 kvitnya 2014 Women s voices feminist visions classic and contemporary readings vid Sixth New York NY ISBN 9780078027000 OCLC 862041473 Spruill Marjorie J 28 lyutogo 2017 Divided we stand the battle over women s rights and family values that polarized American politics New York ISBN 9781632863140 OCLC 972965013 Megan Gibson 12 serpnya 2011 A Brief History of Women s Protests Time Arhiv originalu za 11 bereznya 2018 Procitovano 28 grudnya 2018 Mibn org Arhiv originalu za 3 bereznya 2012 Procitovano 20 lipnya 2012 Rampell Catherine 6 lyutogo 2009 As Layoffs Surge Women May Pass Men in Job Force The New York Times Procitovano 6 kvitnya 2010 Fitzpatrick Laura 20 kvitnya 2010 Time Arhiv originalu za 17 serpnya 2013 Procitovano 22 chervnya 2021 Kanter Rosabeth Moss 1977 Men and Women of the Corporation Basic Books ISBN 978 0 465 04452 8 Clinton4 nara gov Arhiv originalu za 8 serpnya 2011 Procitovano 20 lipnya 2012 Levine Linda 21 kvitnya 2003 PDF Congressional Research Service The Library of Congress Arhiv originalu PDF za 18 zhovtnya 2005 Procitovano 20 lipnya 2012 Douglas Carol Anne July 1990 Love and Politics Radical Feminist and Lesbian Theories San Francisco CA USA ISM PRESS ISBN 9780910383172 Gilmore Stephanie 2004 No Turning Back The History of Feminism and the Future of Women and Tidal Wave How Women Changed America at Century s End and Feminism in the Heartland review NWSA Journal 16 2 190 196 doi 10 1353 nwsa 2004 0054 ISSN 1527 1889 Bloom Alexander Brines Wini red 2015 Takin it to the Streets New York Oxford University Press s 81 2000 The World Split Open How the Modern Women s Movement Changed America New York The Penguin Group s 100 Patterson James T 2000 Grand Expectations The United States 1945 1974 New York Oxford University Press s 33 Rosen 2000 Shulman Alix Kates 1980 Sex and Power Sexual Bases of Radical Feminism Signs 5 4 Women Sex and Sexuality 592 doi 10 1086 493754 JSTOR 3173832 Bloom ta Brines 2015 Rosen 2000 s 176 Bloom ta Brines 2015 s 66 Patterson James T 1996 Grand Expectations The United States 1945 1974 New York Oxford University Press s 646 mtholyoke edu Arhiv originalu za 26 veresnya 2007 Procitovano 22 chervnya 2021 smith edu Arhiv originalu za 1 sichnya 2007 Echols Alice 1989 Daring to be Bad Radical Feminism in America 1967 1975 University of Minnesota Press s 269 278 Hogan Kristen 2016 The Feminist Bookstore Movement Lesbian Antiracism and Feminist Accountability Durham North Carolina Duke University Press Cristina Perincioli Berlin wird feministisch 2015 p 137 translated in English Ilse Lenz Ed Die Neue Frauenbewegung in Deutschland Abschied von kleinen Unterschied Eine Quellensammlung 2010 p 281 324 ISBN 978 3 531 17436 5 Annette Groschner Berolinas zornige Tochter 50 Jahre Berliner Frauenbewegung 2018 p 78 103 ISBN 978 3 9819561 1 5 Published by the Feminist Archive of Berlin FFBIZ Arrow Michelle 2007 It Has Become My Personal Anthem I Am Woman Popular Culture and 1970s Feminism Australian Feminist Studies 22 53 213 230 doi 10 1080 08164640701361774 Gourley Catherine 2008 Ms and the Material Girls Perceptions of Women from the 1970s through the 1990s Minneapolis MN Twenty First Century s 26 Gaar Gillian 1992 She s a Rebel The History of Women in Rock amp Roll Seattle Seal Press Wollman Elizabeth L 3 lipnya 2012 Women and the Music Industry in the 1970s The Gilder Lehrman Institute of American History Overview I Am Woman 1972 ASO Australia s audio and visual heritage online Procitovano 20 lipnya 2012 The Anthem and the Angst Sunday Magazine Melbourne Sunday Herald Sun Sydney Sunday Telegraph June 15 2003 Page 16 Betty Friedan It Changed My Life 1976 pp 257 Reddy to sing for the rent Sunday Telegraph Sydney November 13 1981 Helen still believes it s just that she has to pay the rent too by John Burns of the Daily Express reprinted in Melbourne Herald December 16 1981 Chicago Sun Times https archive today 20110721221948 http southtownstar suntimes com southtown columns vickroy x07 dvy2 htm Arhiv originalu za 21 lipnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Propushenij abo porozhnij title dovidka Wollman Elizabeth Women and the Music Industry in the 1970s History Now Gourley Catherine Ms and the Material Girls Perceptions of Women from the 1970s to 1990s s 26 Harvey Steve 28 sichnya 1973 Los Angeles Times Arhiv originalu za 22 kvitnya 2020 Procitovano 18 kvitnya 2017 Wollman Elizabeth Women and the Music Industry in the 1970s The Gilder Lehrman Institute of American History Procitovano 9 bereznya 2017 Liveton Sharon 14 travnya 1988 Los Angeles Times Arhiv originalu za 2 kvitnya 2020 Procitovano 18 kvitnya 2017 McKenna Kristine 11 grudnya 1977 Los Angeles Times Arhiv originalu za 22 kvitnya 2020 Procitovano 18 kvitnya 2017 The Women s Liberation Music Archive The Women s Liberation Music Archive Procitovano 9 bereznya 2017 Japenga Ann 21 veresnya 1980 Los Angeles Times Arhiv originalu za 22 kvitnya 2020 Procitovano 18 kvitnya 2017 Jump Cut no 27 July 1982 pp 41 42 Film and feminism in Germany Jump Cut no 29 February 1984 pp 60 62 Jump Cut 29 February 1984 p 51 Petra Haffter in Jump Cut no 30 March 1985 p 66 https proquote film de PDF Arhiv originalu PDF za 2 kvitnya 2015 Procitovano 22 chervnya 2021 Gender equality in Swedish Film Swedish Film Institute abgerufen am 12 Februar 2015 Smith Allison A May 2010 Leading Ladies Feminism and the Hollywood New Wave Diplomna robota Pell Scholars and Senior Theses T Paper 53 Salve Regina University 10 great feminist films British Film Institute Procitovano 19 travnya 2018 Marcia McCreadie 1994 The Women Who Write the Movies From Frances Marion to Nora Ephron Carol Publishing Group s 3 67 Ward Sarah 2016 All of them witches Individuality conformity and the occult on screen Screen Education 83 34 41 Ride Feminism s Second Wave in New Documentary She s Beautiful When She s Angry Newsweek 7 grudnya 2014 Procitovano 19 travnya 2018 Lewis Gail July 2005 Audre Lorde vignettes and mental conversations Feminist Review 80 1 130 145 doi 10 1057 palgrave fr 9400222 ISSN 0141 7789 Jenks Tom February 2001 From the Conferences The San Francisco Jung Institute Library Journal 19 4 53 66 doi 10 1525 jung 1 2001 19 4 53 ISSN 0270 6210 Blackwell Maylei 2011 Chicana Power Contested Histories of Feminism in the Chicano Movement Austin University of Texas Press s 11 14 ISBN 9780292726901 Henry Astrid 2012 Chapter 6 Waves U Orr Catherine M red Rethinking Women s and Gender Studies Kindle New York Routledge s 2071 ISBN 978 0415808316 Blackwell 2011 Thompson Becky 22 2002 Multiracial Feminism Recasting the Chronology of Second Wave Feminism Feminist Studies 28 2 337 360 doi 10 2307 3178747 JSTOR 3178747 ARRASTIA LISA WATSON CATHRYN MERLA NAGAR RICHA 7 grudnya 2007 Black Brown Yellow and Left Radical Activism in Los Angeles by Laura Pulido Antipode 39 5 943 947 doi 10 1111 j 1467 8330 2007 00564 x ISSN 0066 4812 Dicochea Perlita R 2004 Chicana Critical Rhetoric Recrafting La Causa in Chicana Movement Discourse 1970 1979 Frontiers A Journal of Women Studies 25 1 77 92 doi 10 1353 fro 2004 0032 ISSN 1536 0334 Crenshaw Kimberle 1989 Demarginalizing the intersection of race and sex a Black feminist critique of antidiscrimination doctrine feminist theory and antiracist politics University of Chicago Legal Forum 1989 139 168 Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti

Дата публікації:
Топ