Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Причини
Боротьба темношкірих за громадянські права не була для США несподіванкою, оскільки проблема була давньою. Сполучені Штати утворені як рабовласницька держава у 1776, та після скасування рабства американські лідери неодноразово намагалися позбутися ганебного минулого цілими низками законів, що, однак, не могло повністю виправити ситуацію в країні. Вибух супротиву темношкірих громадян був питанням часу. Широкий громадянський рух охопив усю країну в 1950-60-х.
Причинами розгортання боротьби стали:
- Расова дискримінація темношкірого американського населення, особливо в південних штатах, політика сегрегації.
- Активізація громадянської позиції афроамериканців(-ок) завдяки участі в Другій світовій війні.
- Зростання національно-визвольної боротьби в колоніальних і залежних країнах Африки.
Під час Великої депресії та Другої світової війни проблема рівності темношкірих не була на першому місці, та після перемоги ідеї загальнонаціональної рівності встигли сколихнути суспільство.
Панівні кола США діяли за принципом, сформульованим ще в 1938 У. Ф. Джорджем, сенатором штату Джорджія: «Ми дуже ретельно дотримуємося американської конституції, але у нас вистачає розуму і хитрості, щоб не дотримуватися духу тих її виправлень і положень, що могли б вселити негру переконання в його рівності з білою людиною». Тобто, попри прийняття законів, що зрівнювали громадян у деяких правах, рівність існувала тільки на папері. Так, за рішенням Верховного суду США 1954 року роздільне навчання дітей різних рас було скасоване, проте коли чорношкірі школярі намагалися відвідувати школу, у якій навчалися білі діти, расисти вдалися до терору.
Глибокі корені пустила політична дискримінація чорних громадян США. На Півдні темношкіре населення (близько чверті всього населення регіону) не мало в Конгресі жодного представника, а на Півночі — було фактично позбавлене можливості обіймати відповідальні посади в органах влади, у поліції, національній гвардії, в армії, у комісіях з реєстрації виборців тощо. Навіть за неповними офіційними даними, в 11 південних штатах приблизно 4 мільйонів афроамериканців(-ок) після Другої світової були позбавлені виборчих прав. Расисти змушували підприємців не брати на роботу тих темношкірих, котрі намагалися зареєструватися в списках виборців. Багатьом афроамериканцям подібні спроби коштували звільнення з роботи. Знущання, а часом фізична розправа, загрожували всім, хто насмілювався порушити неписані закони расової сегрегації.
Розвиток подій
1950-ті
- Перевага мирних методів боротьби.
- Бойкоти громадського транспорту афроамериканцями.
- 1957 — створення Конфедерації християнського керівництва Півдня, очолюваної баптистським священником Мартіном Лютером Кінгом, яка очолила боротьбу за громадянські права.
- Організація «рейдів свободи», «сидячих демонстрацій» проти расової дискримінації.
1960-ті
У 1960-х рух досяг небаченого розмаху, з південних штатів поширився на північ і захід. Від ненасильницьких форм боротьби (бойкот міського транспорту, магазинів, сегрегованих шкіл, масових демонстрації) темношкірі перейшли до стихійних повстань, що охопили багато великих міст у десятках штатів. Похід на Вашингтон у 1963 — демонстрація на захист рівноправності чорношкірих американців — зібрав 250 000 учасників. На багатьох гаслах демонстрантів — вимоги ширшого доступу до праці.
Поліція і національна гвардія жорстоко розправлялися з учасниками цих виступів, що вийшли з-під контролю афроамериканських організацій. Реакційні, расистські сили залякували біле населення погрозою чорної революції в країні.
У ході боротьби були висунуті вимоги надання чорним американцям рівних прав з білими в економічній, політичній і соціальній областях, зокрема забезпечення рівноправ'я при одержанні роботи та освіти, поліпшення житлових умов, пропорційне представництво в місцевих і федеральних органах влади. Тиск чорного руху змусив Конгрес прийняти ряд законів про громадянські права.
Літо 1967 року ознаменувалося масовими вбивствами борців за права чорних. У попередні кілька років населення чорних гетто піднімалося проти расової дискримінації і утиску. Де б не виникали вогнища боротьби, влада мала одну відповідь — кулі, сльозогінний газ та поліцейські кийки. У чорних кварталах Уоттса в Лос-Анджелесі 34 убитих, 4 000 заарештованих.
У липні 1967 в Ньюарку (штат Нью-Джерсі) вбито 26 осіб, поранено 1 200. Через тиждень п'яте за величиною місто в США Детройт стало ареною найжорстокішого насильства. 43 убитих, 2000 поранених, 7200 заарештованих, понад 4000 пожеж знищили більшу частину міста.
У 1963—1968 під час розправ з демонстрантами, що домагалися дотримання прав людини для чорношкірого населення і протестували проти війни у В'єтнамі, було убито 220 осіб.
Мартін Лютер Кінг
Найбільш значною фігурою серед ідеологів руху став священик Мартін Лютер Кінг, лідер Конференції християнського керівництва на Півдні, відзначений за заслуги Нобелівською премією миру. Кінг був прихильником ненасильницьких дій. Під впливом боротьби чорних американців і змін, що відбувалися у світі, він прийшов до розуміння необхідності союзу афроамериканського народу і робочого руху як вирішальної умови успіху визвольної боротьби своїх співгромадян. Під керівництвом Кінга рух проти расизму оформляється організовано у виді «Конференції християнського керівництва на Півдні». У квітні 1968 у Мемфісі (штат Теннессі) Мартін Лютер Кінг був убитий. Його поховання, в якому брали участь близько 150 000 осіб, перетворилося в політичну демонстрацію протесту проти свавілля відносно чорношкірого населення.
Наслідки
У 1964 вступив у дію закон про заборону расової дискримінації в громадських місцях. У наступному році Конгрес прийняв закон, що усунув найбільш істотні перешкоди при здійсненні представниками афроамериканської раси права на участь у виборах. Спеціальним законом у 1966 заборонена дискримінація при оренді житла. На даний момент у США права чорношкірих та білих є однаковими за законом, але випадки дискримінації та агресії проти чорношкірих досі часто трапляються .
Див. також
В іншому мовному розділі є повніша стаття Civil rights movement(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti Cya stattya potrebuye uvagi j turboti fahivcya u svoyij galuzi Bud laska povidomte pro ce znajomomu vam specialistu abo vipravte yiyi sami yaksho vi volodiyete vidpovidnimi znannyami Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Dokladnishe Rasizm ta Segregaciya suspilstvo PrichiniBorotba temnoshkirih za gromadyanski prava ne bula dlya SShA nespodivankoyu oskilki problema bula davnoyu Spolucheni Shtati utvoreni yak rabovlasnicka derzhava u 1776 ta pislya skasuvannya rabstva amerikanski lideri neodnorazovo namagalisya pozbutisya ganebnogo minulogo cilimi nizkami zakoniv sho odnak ne moglo povnistyu vipraviti situaciyu v krayini Vibuh suprotivu temnoshkirih gromadyan buv pitannyam chasu Shirokij gromadyanskij ruh ohopiv usyu krayinu v 1950 60 h Prichinami rozgortannya borotbi stali Rasova diskriminaciya temnoshkirogo amerikanskogo naselennya osoblivo v pivdennih shtatah politika segregaciyi Aktivizaciya gromadyanskoyi poziciyi afroamerikanciv ok zavdyaki uchasti v Drugij svitovij vijni Zrostannya nacionalno vizvolnoyi borotbi v kolonialnih i zalezhnih krayinah Afriki Pid chas Velikoyi depresiyi ta Drugoyi svitovoyi vijni problema rivnosti temnoshkirih ne bula na pershomu misci ta pislya peremogi ideyi zagalnonacionalnoyi rivnosti vstigli skolihnuti suspilstvo Panivni kola SShA diyali za principom sformulovanim she v 1938 U F Dzhordzhem senatorom shtatu Dzhordzhiya Mi duzhe retelno dotrimuyemosya amerikanskoyi konstituciyi ale u nas vistachaye rozumu i hitrosti shob ne dotrimuvatisya duhu tih yiyi vipravlen i polozhen sho mogli b vseliti negru perekonannya v jogo rivnosti z biloyu lyudinoyu Tobto popri prijnyattya zakoniv sho zrivnyuvali gromadyan u deyakih pravah rivnist isnuvala tilki na paperi Tak za rishennyam Verhovnogo sudu SShA 1954 roku rozdilne navchannya ditej riznih ras bulo skasovane prote koli chornoshkiri shkolyari namagalisya vidviduvati shkolu u yakij navchalisya bili diti rasisti vdalisya do teroru Gliboki koreni pustila politichna diskriminaciya chornih gromadyan SShA Na Pivdni temnoshkire naselennya blizko chverti vsogo naselennya regionu ne malo v Kongresi zhodnogo predstavnika a na Pivnochi bulo faktichno pozbavlene mozhlivosti obijmati vidpovidalni posadi v organah vladi u policiyi nacionalnij gvardiyi v armiyi u komisiyah z reyestraciyi viborciv tosho Navit za nepovnimi oficijnimi danimi v 11 pivdennih shtatah priblizno 4 miljoniv afroamerikanciv ok pislya Drugoyi svitovoyi buli pozbavleni viborchih prav Rasisti zmushuvali pidpriyemciv ne brati na robotu tih temnoshkirih kotri namagalisya zareyestruvatisya v spiskah viborciv Bagatom afroamerikancyam podibni sprobi koshtuvali zvilnennya z roboti Znushannya a chasom fizichna rozprava zagrozhuvali vsim hto nasmilyuvavsya porushiti nepisani zakoni rasovoyi segregaciyi Rozvitok podij1950 ti Perevaga mirnih metodiv borotbi Bojkoti gromadskogo transportu afroamerikancyami 1957 stvorennya Konfederaciyi hristiyanskogo kerivnictva Pivdnya ocholyuvanoyi baptistskim svyashennikom Martinom Lyuterom Kingom yaka ocholila borotbu za gromadyanski prava Organizaciya rejdiv svobodi sidyachih demonstracij proti rasovoyi diskriminaciyi 1960 ti U 1960 h ruh dosyag nebachenogo rozmahu z pivdennih shtativ poshirivsya na pivnich i zahid Vid nenasilnickih form borotbi bojkot miskogo transportu magaziniv segregovanih shkil masovih demonstraciyi temnoshkiri perejshli do stihijnih povstan sho ohopili bagato velikih mist u desyatkah shtativ Pohid na Vashington u 1963 demonstraciya na zahist rivnopravnosti chornoshkirih amerikanciv zibrav 250 000 uchasnikiv Na bagatoh gaslah demonstrantiv vimogi shirshogo dostupu do praci Policiya i nacionalna gvardiya zhorstoko rozpravlyalisya z uchasnikami cih vistupiv sho vijshli z pid kontrolyu afroamerikanskih organizacij Reakcijni rasistski sili zalyakuvali bile naselennya pogrozoyu chornoyi revolyuciyi v krayini U hodi borotbi buli visunuti vimogi nadannya chornim amerikancyam rivnih prav z bilimi v ekonomichnij politichnij i socialnij oblastyah zokrema zabezpechennya rivnoprav ya pri oderzhanni roboti ta osviti polipshennya zhitlovih umov proporcijne predstavnictvo v miscevih i federalnih organah vladi Tisk chornogo ruhu zmusiv Kongres prijnyati ryad zakoniv pro gromadyanski prava Lito 1967 roku oznamenuvalosya masovimi vbivstvami borciv za prava chornih U poperedni kilka rokiv naselennya chornih getto pidnimalosya proti rasovoyi diskriminaciyi i utisku De b ne vinikali vognisha borotbi vlada mala odnu vidpovid kuli slozoginnij gaz ta policejski kijki U chornih kvartalah Uottsa v Los Andzhelesi 34 ubitih 4 000 zaareshtovanih U lipni 1967 v Nyuarku shtat Nyu Dzhersi vbito 26 osib poraneno 1 200 Cherez tizhden p yate za velichinoyu misto v SShA Detrojt stalo arenoyu najzhorstokishogo nasilstva 43 ubitih 2000 poranenih 7200 zaareshtovanih ponad 4000 pozhezh znishili bilshu chastinu mista U 1963 1968 pid chas rozprav z demonstrantami sho domagalisya dotrimannya prav lyudini dlya chornoshkirogo naselennya i protestuvali proti vijni u V yetnami bulo ubito 220 osib Martin Lyuter King Najbilsh znachnoyu figuroyu sered ideologiv ruhu stav svyashenik Martin Lyuter King lider Konferenciyi hristiyanskogo kerivnictva na Pivdni vidznachenij za zaslugi Nobelivskoyu premiyeyu miru King buv prihilnikom nenasilnickih dij Pid vplivom borotbi chornih amerikanciv i zmin sho vidbuvalisya u sviti vin prijshov do rozuminnya neobhidnosti soyuzu afroamerikanskogo narodu i robochogo ruhu yak virishalnoyi umovi uspihu vizvolnoyi borotbi svoyih spivgromadyan Pid kerivnictvom Kinga ruh proti rasizmu oformlyayetsya organizovano u vidi Konferenciyi hristiyanskogo kerivnictva na Pivdni U kvitni 1968 u Memfisi shtat Tennessi Martin Lyuter King buv ubitij Jogo pohovannya v yakomu brali uchast blizko 150 000 osib peretvorilosya v politichnu demonstraciyu protestu proti svavillya vidnosno chornoshkirogo naselennya NaslidkiU 1964 vstupiv u diyu zakon pro zaboronu rasovoyi diskriminaciyi v gromadskih miscyah U nastupnomu roci Kongres prijnyav zakon sho usunuv najbilsh istotni pereshkodi pri zdijsnenni predstavnikami afroamerikanskoyi rasi prava na uchast u viborah Specialnim zakonom u 1966 zaboronena diskriminaciya pri orendi zhitla Na danij moment u SShA prava chornoshkirih ta bilih ye odnakovimi za zakonom ale vipadki diskriminaciyi ta agresiyi proti chornoshkirih dosi chasto traplyayutsya Div takozhMisyac afroamerikanskoyi istoriyi Rasizm Segregaciya suspilstvo V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Civil rights movement angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad