Жінки у джазі сприяли його розвитку протягом багатьох епох історії джазу як виконавиці і композиторки, авторки пісень та лідерки гуртів. У той час, як Біллі Голідей та Елла Фіцджеральд славилися джазовим співом, інші мисткині досягли значно меншого визнання за свій внесок як композиторки, лідерки гуртів чи виконавиці гри на музичних інструментах. Серед помітних джазових постатей — піаністка та авторки джазових пісень та .
Історія
На піку виборчого права для жінок з ратифікацією дев'ятнадцятої поправки до Конституції США 18 серпня 1920 р. та розвитком вільної особистості жінки заявили про себе в суспільстві. У «Епоху Джазу» жінки брали значну участь у робочій силі після завершення Першої світової війни, що надало їм ширшої незалежності. З точки зору соціального життя та розваг для жінок існувало набагато більше можливостей. Такі ідеї, як рівність чи більш вільне вираження сексуальності поширювалися, і жінки перейняли ці нові ролі. У 1920-х багато відомих музиканток заявили про себе, серед них і афроамериканська виконавиця блюзу Бессі Сміт (1894—1937), яка надихнула співачок більш пізніших епох, включаючи Біллі Голідей (1915—1959) та Дженіс Джоплін (1943—1970). У 1920-х жінки, що виконували джазову музику, не були відомими, а жінки, що грали джазову інструментальну музику — були навіть ще рідкіснішим явищем. , відома грою на фортепіано, вважається матір'ю джазу завдяки внеску нових тонів своїм співом під час гри.
(1887—1972) була фортепіаністкою та лідеркою гурту. Піаністка (1898—1971) спочатку була членкинею гурту King Oliver разом з Луї Армстронгом і продовжувала грати на фортепіано у складі його гурту , а потім і в його наступному гурті «Гаряча сімка». Трубачка (1904—1956) стала настільки відомою, що її називали «Маленьким Луї». Лише в 30-40-х багато джазових співачок, таких як Біллі Голідей, були визнані успішними артистками у світі музики. Музика Біллі Голідей набула розголосу саме після часів Великої депресії. Голлідей разом з кількома чоловіками-виконавцями надала нового звучання джазу, що пізніше стало відомим як свінг-музика. Цей стиль залучав інструменти так потужно, і згодом багато артистів теж почали використовувати музику на додаток до співів. Жінки наполегливо прагнули зробити свої імена відомими у музичній індустрії та прокласти шлях для багатьох інших мисткинь.
Попри те, що написання джазової музики вже давно є сферою, де домінували чоловіки, кілька помітних джазових виконавиць подолали цей спротив. (1918—1988) написала майже 50 пісень, найвідоміша — . (1905—1993) відома хітом 1932 року та піснею Діснея 1933 року . (1905—1974) написала тексти для понад 400 пісень, деякі з яких були виконані Дюком Еллінгтоном. Вона також є співавторкою пісні з Джероном Керном, що отримала 1936 року Оскар за найкращу пісню до фільму, і співавторкою кількох джазових стандартів з , наприклад, , "" та .
Найвідоміша пісня , «Стріттін з барбекю», була записана 500 разів. Інші її видатні пісні — «Doin 'the Suzie Q», «Just for a Thrill» та «Bad Boy». Біллі Голідей, більш відома як співачка, також є співавторкою композицій «God bless the Child» та «Don't explain» разом з і блюзової пісні "".
Активізм
У ранні часи розвитку джазу чоловіча стать вважалася перевагою, що змушувало жінок у джазі боротися за своє визнання. Музикантки почали виокремлювати дискусію про нерівність від музичного аспекту, застосовуючи ті самі поняття, щоб стати активістками. Кілька жінок в джазі були феміністками та / або аболіціоністками. У період з 1920-х до 50-х багато темношкірих джазових артисток почали частіше співати в стилі R&B блюзу та народного джазу.
Ніна Сімон стала прецедентом, створивши новий стиль джазу, помітний і в часи руху за громадянські права. Останній досяг свого піку наприкінці 1950-х і продовжився до 60-х. У 1964 році Сімон виступила у Карнегі Голл перед цілком білою публікою. Однією з пісень, яку вона виконала, стала , що висвітлювала расову несправедливість щодо темношкірих, які живуть у Міссісіпі, Алабамі та Теннесі. І хоча аудиторія була цілком білою, багато хто відповідали із зацікавленністю та занепокоєнням, але не критикою, що додало нашарувань культурі джазу в епоху громадянських прав. Джаз став об'єднуючою концепцією серед контрастних рас та культур, і популярні гімни Сімон продовжували висвітлювати проблеми, пов'язані з Рухом за громадянські права та несправедливості.
Інша видатна співачка Біллі Голідей висловила ефективну концепцію Руху за громадянські права у своїй пісні . Через емоційну та метафоричну розповідь пісня Голідей зображує бачення та сувору реальність темношкірих, яких лінчували через расизм. Голідей виконувала пісню майже щовечора, коли виходила на сцену, тим самим перетворивши її у популярну мелодію. Поступово ця пісня почала асоціюватися з протестами за громадянські права, її часто використовували відомі активісти, такі як Малколм Ікс.
Композиторки та музикантки
Історично більшість відомих виконавиць джазу складали співачки, серед яких Елла Фіцджеральд (1917—1996), Біллі Голідей, , (1920—1994), Дайна Вашингтон (1924—1963), Сара Вон (1924—1990), Бетті Картер (1929—1998), (1919—2006), Еббі Лінкольн (1930—2010), (1937—2018), (1953 р.н.), Даяна Кролл (1964 р. н.) та (1976 р.н.). Однак у той час було й багато помітних виконавиць гри на музичних інструментах. Вони є композиторками і лідерками гуртів:
- (фортепіано, композиторка та бенд-лідерка)
- (тенор-саксофон та бенд-лідерка)
- Дороті Ешбі (арфа, композиторка та бенд-лідерка)
- (фортепіано та бенд-лідерка)
- (фортепіано)
- (сапрано-саксофон, композиторка та бенд-лідерка)
- (саксофон, флейта, бенд-лідерка)
- (фортепіано, бенд-лідерка)
- (барабани)
- (джазова скрипка)
- (кларнет, тенор і сопрано-саксофони та бенд-лідерка)
- Еліс Колтрейн (арфа, композиторка та бенд-лідерка)
- (фортепіано, вокалістка, композиторка, аранжувальниця)
- (гітара та бенд-лідерка)
- (саксофони, woodwinds)
- (гітара та бенд-лідерка)
- (фортепіано та вібрафон)
- (фортепіано)
- Канно Йоко (композиторка, аранжувальниця та бенд-лідерка)
- (фортепіано та композиторка)
- (фортепіано)
- Мельба Лістон (тромбон, аранжувальниця, композиторка та бенд-лідерка)
- (ударні, перкуссія)
- (фортепіано, композиторка та бенд-лідерка)
- (бас, композиторка та бенд-лідерка)
- (гітара та бенд-лідерка)
- Енн Паттерсон (саксофони, woodwinds)
- (фортепіано)
- (фортепіано, вібрафон та бенд-лідерка)
- (альт-саксофон та бенд-лідерка)
- (гітара та бенд-лідерка)
- (фортепіано, композиторка, аранжувальниця та бенд-лідерка)
- (фортепіано, композиторка, аранжувальниця та бенд-лідерка)
- (композиторка, аранжувальниця та бенд-лідерка)
- Есперанса Спалдінг (басистка, вокалістка та композиторка)
- (фортепіано, композиторка та бенд-лідерка)
- (фортепіано)
- [ 10 квітня 2020 у Wayback Machine.] (гітара, композиторка, аранжувальниця, бенд-лідерка)
- Саша Бутрос (композиторка, авторка пісень, вокалістка, продюсерка, фортепіано та бенд-лідерка)
Також існували цілком жіночі джазові колективи, такі як International Sweetharts of Rhythm.
Перепони
За словами Джессіки Дюшен, авторки музики для лондонського The Independent, жінок-музиканток «занадто часто судять за їхні виступи, а не за талант», і вони стикаються з тиском «виглядати сексуально на сцені та на фотографіях». Дюшен пише, що, хоча «тут є музикантки, які відмовляються грати на свій вигляд, … ті, хто, так роблять, як правило, мають більший успіх». За словами редакторки BBC Radio 3 Великої Британії Едвіни Волстенкрофт, музична індустрія вже давно відкрита для виконавиць, проте жінки набагато рідше займають владні посади, наприклад, лідерок гурту. У той час, як у популярній музиці є багато співачок, що записують пісні, все ще надто мало жінок за аудіоконсоллю, які б виступали у ролі продюсерок, чи тих, хто керують процесом запису.
«Лише деякі з багатьох авторок пісень в Америці домоглися того, щоб наприкінці 19 — початку 20 століть їхню музику опублікували та почули». За словами Річарда А. Ребліна та Річарда Г. Бейла, «відсутність згадки про жінок-авторок пісень — це кричуща та бентежна прогалина у нашій музичній спадщині». Жінки «намагалися писати та випускати музику у чоловічому світі 20-го століття» Tin Pan Alley. До і навіть після 1900 року очікувалося, що «жінки будуть виконувати музику, але не робити музику». У 1880 році чиказький музичний критик Джордж П. Аптон написав «Жінки в музиці», де стверджував, що «жінкам не вистачає вродженої творчості для створення хорошої музики» через «біологічну схильність». Пізніше було схвалено, що жінки отримуватимуть роль у музичній освіті. Вони були включені в сферу «настільки, що жінки домінували в музичній освіті протягом другої половини ХІХ століття і до 20 століття». «Світська музика в Америці до 1825 року показує лише близько 70 доробків, сворених жінками». У середині 19 століття з'явилися знатні жінки-авторки, серед яких , Сьюзен Паркгерст, та . До 1900 року було набагато більше авторок пісень, але «багато хто все ще змушені були використовувати псевдоніми чи ініціали», щоб приховати стать.
Останнім часом жінки використовують джазову музику як рух опору та обізнаність інших щодо сексизму та мізогінії у джазовій індустрії. Група жінок «We Have a Voice Collective» має на меті привернути увагу та вдячність до жінок, пов'язаних із джазовою музикою минулого та сьогодення.
Див. також
Примітки
- Ward, Larry F. «Bessie», Notes, Volume 61, Number 2, December 2004, pp. 458—460 (review). Music Library Association.
- Howzie, Margaret. . NPR. Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 20 квітня 2019.
- , «Women in Jazz: Music on Their Terms--As Gender Bias Fades, New Artists Emerge», Billboard 108:26 (29 June 1996), pp. 1, 94–96.
- Richard Williams, «Trumpet queen» [ 1 березня 2020 у Wayback Machine.] (review of Valaida by Candace Allen), The Guardian, 14 February 2004.
- Gioia, Ted. . United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. Архів оригіналу за 15 травня 2019. Процитовано 22 квітня 2019.
- Ted Gioia, «Five women songwriters who helped shape the sound of jazz» [ 15 вересня 2016 у Wayback Machine.], OUP Blog, 12 March 2013. Accessed on 15 October 2015.
- Bennion, Rob. . Gold Standard. Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019.
- Hunger, Max. . DW. Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 28 квітня 2019.
- Verity, Michael. . Thought Co. Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019.
- Wright-Mendoza, Jessie. . Blank on Blank. Архів оригіналу за 7 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019.
- «Classical music's shocking gender gap» [Архівовано 23 листопада 2015 у Archive.is], CBC Music, 19 March 2014.
- Jessica Duchen, «Why the male domination of classical music might be coming to an end» [ 30 вересня 2021 у Wayback Machine.], The Guardian, 28 February 2015.
- Ncube, Rosina (September 2013). . Sound on Sound. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 1 березня 2020.
- «In Search of Women In American Song; A neglected musical heritage» [ 4 лютого 2019 у Wayback Machine.], Parlor Songs.
- Russonello, Giovanni. . Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 15 квітня 2019.
Посилання
- Жінки в джазі: Бібліографія [ 1 травня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhinki u dzhazi spriyali jogo rozvitku protyagom bagatoh epoh istoriyi dzhazu yak vikonavici i kompozitorki avtorki pisen ta liderki gurtiv U toj chas yak Billi Golidej ta Ella Ficdzherald slavilisya dzhazovim spivom inshi mistkini dosyagli znachno menshogo viznannya za svij vnesok yak kompozitorki liderki gurtiv chi vikonavici gri na muzichnih instrumentah Sered pomitnih dzhazovih postatej pianistka ta avtorki dzhazovih pisen ta Billi Golidej amerikanska dzhazvumenIstoriyaNa piku viborchogo prava dlya zhinok z ratifikaciyeyu dev yatnadcyatoyi popravki do Konstituciyi SShA 18 serpnya 1920 r ta rozvitkom vilnoyi osobistosti zhinki zayavili pro sebe v suspilstvi U Epohu Dzhazu zhinki brali znachnu uchast u robochij sili pislya zavershennya Pershoyi svitovoyi vijni sho nadalo yim shirshoyi nezalezhnosti Z tochki zoru socialnogo zhittya ta rozvag dlya zhinok isnuvalo nabagato bilshe mozhlivostej Taki ideyi yak rivnist chi bilsh vilne virazhennya seksualnosti poshiryuvalisya i zhinki perejnyali ci novi roli U 1920 h bagato vidomih muzikantok zayavili pro sebe sered nih i afroamerikanska vikonavicya blyuzu Bessi Smit 1894 1937 yaka nadihnula spivachok bilsh piznishih epoh vklyuchayuchi Billi Golidej 1915 1959 ta Dzhenis Dzhoplin 1943 1970 U 1920 h zhinki sho vikonuvali dzhazovu muziku ne buli vidomimi a zhinki sho grali dzhazovu instrumentalnu muziku buli navit she ridkisnishim yavishem vidoma groyu na fortepiano vvazhayetsya matir yu dzhazu zavdyaki vnesku novih toniv svoyim spivom pid chas gri Ella Ficdzherald amerikanska dzhazova spivachka 1887 1972 bula fortepianistkoyu ta liderkoyu gurtu Pianistka 1898 1971 spochatku bula chlenkineyu gurtu King Oliver razom z Luyi Armstrongom i prodovzhuvala grati na fortepiano u skladi jogo gurtu a potim i v jogo nastupnomu gurti Garyacha simka Trubachka 1904 1956 stala nastilki vidomoyu sho yiyi nazivali Malenkim Luyi Lishe v 30 40 h bagato dzhazovih spivachok takih yak Billi Golidej buli viznani uspishnimi artistkami u sviti muziki Muzika Billi Golidej nabula rozgolosu same pislya chasiv Velikoyi depresiyi Gollidej razom z kilkoma cholovikami vikonavcyami nadala novogo zvuchannya dzhazu sho piznishe stalo vidomim yak sving muzika Cej stil zaluchav instrumenti tak potuzhno i zgodom bagato artistiv tezh pochali vikoristovuvati muziku na dodatok do spiviv Zhinki napoleglivo pragnuli zrobiti svoyi imena vidomimi u muzichnij industriyi ta proklasti shlyah dlya bagatoh inshih mistkin Popri te sho napisannya dzhazovoyi muziki vzhe davno ye sferoyu de dominuvali choloviki kilka pomitnih dzhazovih vikonavic podolali cej sprotiv 1918 1988 napisala majzhe 50 pisen najvidomisha 1905 1993 vidoma hitom 1932 roku ta pisneyu Disneya 1933 roku 1905 1974 napisala teksti dlya ponad 400 pisen deyaki z yakih buli vikonani Dyukom Ellingtonom Vona takozh ye spivavtorkoyu pisni z Dzheronom Kernom sho otrimala 1936 roku Oskar za najkrashu pisnyu do filmu i spivavtorkoyu kilkoh dzhazovih standartiv z napriklad ta Najvidomisha pisnya Strittin z barbekyu bula zapisana 500 raziv Inshi yiyi vidatni pisni Doin the Suzie Q Just for a Thrill ta Bad Boy Billi Golidej bilsh vidoma yak spivachka takozh ye spivavtorkoyu kompozicij God bless the Child ta Don t explain razom z i blyuzovoyi pisni AktivizmNina Simon u 1965 roci U ranni chasi rozvitku dzhazu cholovicha stat vvazhalasya perevagoyu sho zmushuvalo zhinok u dzhazi borotisya za svoye viznannya Muzikantki pochali viokremlyuvati diskusiyu pro nerivnist vid muzichnogo aspektu zastosovuyuchi ti sami ponyattya shob stati aktivistkami Kilka zhinok v dzhazi buli feministkami ta abo abolicionistkami U period z 1920 h do 50 h bagato temnoshkirih dzhazovih artistok pochali chastishe spivati v stili R amp B blyuzu ta narodnogo dzhazu Nina Simon stala precedentom stvorivshi novij stil dzhazu pomitnij i v chasi ruhu za gromadyanski prava Ostannij dosyag svogo piku naprikinci 1950 h i prodovzhivsya do 60 h U 1964 roci Simon vistupila u Karnegi Goll pered cilkom biloyu publikoyu Odniyeyu z pisen yaku vona vikonala stala sho visvitlyuvala rasovu nespravedlivist shodo temnoshkirih yaki zhivut u Missisipi Alabami ta Tennesi I hocha auditoriya bula cilkom biloyu bagato hto vidpovidali iz zacikavlennistyu ta zanepokoyennyam ale ne kritikoyu sho dodalo nasharuvan kulturi dzhazu v epohu gromadyanskih prav Dzhaz stav ob yednuyuchoyu koncepciyeyu sered kontrastnih ras ta kultur i populyarni gimni Simon prodovzhuvali visvitlyuvati problemi pov yazani z Ruhom za gromadyanski prava ta nespravedlivosti Insha vidatna spivachka Billi Golidej vislovila efektivnu koncepciyu Ruhu za gromadyanski prava u svoyij pisni Cherez emocijnu ta metaforichnu rozpovid pisnya Golidej zobrazhuye bachennya ta suvoru realnist temnoshkirih yakih linchuvali cherez rasizm Golidej vikonuvala pisnyu majzhe shovechora koli vihodila na scenu tim samim peretvorivshi yiyi u populyarnu melodiyu Postupovo cya pisnya pochala asociyuvatisya z protestami za gromadyanski prava yiyi chasto vikoristovuvali vidomi aktivisti taki yak Malkolm Iks Kompozitorki ta muzikantkiIstorichno bilshist vidomih vikonavic dzhazu skladali spivachki sered yakih Ella Ficdzherald 1917 1996 Billi Golidej 1920 1994 Dajna Vashington 1924 1963 Sara Von 1924 1990 Betti Karter 1929 1998 1919 2006 Ebbi Linkoln 1930 2010 1937 2018 1953 r n Dayana Kroll 1964 r n ta 1976 r n Odnak u toj chas bulo j bagato pomitnih vikonavic gri na muzichnih instrumentah Voni ye kompozitorkami i liderkami gurtiv fortepiano kompozitorka ta bend liderka tenor saksofon ta bend liderka Doroti Eshbi arfa kompozitorka ta bend liderka fortepiano ta bend liderka fortepiano saprano saksofon kompozitorka ta bend liderka saksofon flejta bend liderka fortepiano bend liderka barabani dzhazova skripka klarnet tenor i soprano saksofoni ta bend liderka Elis Koltrejn arfa kompozitorka ta bend liderka fortepiano vokalistka kompozitorka aranzhuvalnicya gitara ta bend liderka saksofoni woodwinds gitara ta bend liderka fortepiano ta vibrafon fortepiano Kanno Joko kompozitorka aranzhuvalnicya ta bend liderka fortepiano ta kompozitorka fortepiano Melba Liston trombon aranzhuvalnicya kompozitorka ta bend liderka udarni perkussiya fortepiano kompozitorka ta bend liderka bas kompozitorka ta bend liderka gitara ta bend liderka Enn Patterson saksofoni woodwinds fortepiano fortepiano vibrafon ta bend liderka alt saksofon ta bend liderka gitara ta bend liderka fortepiano kompozitorka aranzhuvalnicya ta bend liderka fortepiano kompozitorka aranzhuvalnicya ta bend liderka kompozitorka aranzhuvalnicya ta bend liderka Esperansa Spalding basistka vokalistka ta kompozitorka fortepiano kompozitorka ta bend liderka fortepiano 10 kvitnya 2020 u Wayback Machine gitara kompozitorka aranzhuvalnicya bend liderka Sasha Butros kompozitorka avtorka pisen vokalistka prodyuserka fortepiano ta bend liderka Takozh isnuvali cilkom zhinochi dzhazovi kolektivi taki yak International Sweetharts of Rhythm PereponiZa slovami Dzhessiki Dyushen avtorki muziki dlya londonskogo The Independent zhinok muzikantok zanadto chasto sudyat za yihni vistupi a ne za talant i voni stikayutsya z tiskom viglyadati seksualno na sceni ta na fotografiyah Dyushen pishe sho hocha tut ye muzikantki yaki vidmovlyayutsya grati na svij viglyad ti hto tak roblyat yak pravilo mayut bilshij uspih Za slovami redaktorki BBC Radio 3 Velikoyi Britaniyi Edvini Volstenkroft muzichna industriya vzhe davno vidkrita dlya vikonavic prote zhinki nabagato ridshe zajmayut vladni posadi napriklad liderok gurtu U toj chas yak u populyarnij muzici ye bagato spivachok sho zapisuyut pisni vse she nadto malo zhinok za audiokonsollyu yaki b vistupali u roli prodyuserok chi tih hto keruyut procesom zapisu Lishe deyaki z bagatoh avtorok pisen v Americi domoglisya togo shob naprikinci 19 pochatku 20 stolit yihnyu muziku opublikuvali ta pochuli Za slovami Richarda A Reblina ta Richarda G Bejla vidsutnist zgadki pro zhinok avtorok pisen ce krichusha ta bentezhna progalina u nashij muzichnij spadshini Zhinki namagalisya pisati ta vipuskati muziku u cholovichomu sviti 20 go stolittya Tin Pan Alley Do i navit pislya 1900 roku ochikuvalosya sho zhinki budut vikonuvati muziku ale ne robiti muziku U 1880 roci chikazkij muzichnij kritik Dzhordzh P Apton napisav Zhinki v muzici de stverdzhuvav sho zhinkam ne vistachaye vrodzhenoyi tvorchosti dlya stvorennya horoshoyi muziki cherez biologichnu shilnist Piznishe bulo shvaleno sho zhinki otrimuvatimut rol u muzichnij osviti Voni buli vklyucheni v sferu nastilki sho zhinki dominuvali v muzichnij osviti protyagom drugoyi polovini HIH stolittya i do 20 stolittya Svitska muzika v Americi do 1825 roku pokazuye lishe blizko 70 dorobkiv svorenih zhinkami U seredini 19 stolittya z yavilisya znatni zhinki avtorki sered yakih Syuzen Parkgerst ta Do 1900 roku bulo nabagato bilshe avtorok pisen ale bagato hto vse she zmusheni buli vikoristovuvati psevdonimi chi iniciali shob prihovati stat Ostannim chasom zhinki vikoristovuyut dzhazovu muziku yak ruh oporu ta obiznanist inshih shodo seksizmu ta mizoginiyi u dzhazovij industriyi Grupa zhinok We Have a Voice Collective maye na meti privernuti uvagu ta vdyachnist do zhinok pov yazanih iz dzhazovoyu muzikoyu minulogo ta sogodennya Div takozhZhinki v muzici Zhinochij gurtPrimitkiWard Larry F Bessie Notes Volume 61 Number 2 December 2004 pp 458 460 review Music Library Association Howzie Margaret NPR Arhiv originalu za 22 bereznya 2019 Procitovano 20 kvitnya 2019 Women in Jazz Music on Their Terms As Gender Bias Fades New Artists Emerge Billboard 108 26 29 June 1996 pp 1 94 96 Richard Williams Trumpet queen 1 bereznya 2020 u Wayback Machine review of Valaida by Candace Allen The Guardian 14 February 2004 Gioia Ted United Nations Educational Scientific and Cultural Organization Arhiv originalu za 15 travnya 2019 Procitovano 22 kvitnya 2019 Ted Gioia Five women songwriters who helped shape the sound of jazz 15 veresnya 2016 u Wayback Machine OUP Blog 12 March 2013 Accessed on 15 October 2015 Bennion Rob Gold Standard Arhiv originalu za 6 travnya 2019 Procitovano 6 travnya 2019 Hunger Max DW Arhiv originalu za 1 travnya 2019 Procitovano 28 kvitnya 2019 Verity Michael Thought Co Arhiv originalu za 6 travnya 2019 Procitovano 6 travnya 2019 Wright Mendoza Jessie Blank on Blank Arhiv originalu za 7 travnya 2019 Procitovano 6 travnya 2019 Classical music s shocking gender gap Arhivovano 23 listopada 2015 u Archive is CBC Music 19 March 2014 Jessica Duchen Why the male domination of classical music might be coming to an end 30 veresnya 2021 u Wayback Machine The Guardian 28 February 2015 Ncube Rosina September 2013 Sound on Sound Arhiv originalu za 24 kvitnya 2016 Procitovano 1 bereznya 2020 In Search of Women In American Song A neglected musical heritage 4 lyutogo 2019 u Wayback Machine Parlor Songs Russonello Giovanni Arhiv originalu za 1 kvitnya 2019 Procitovano 15 kvitnya 2019 PosilannyaZhinki v dzhazi Bibliografiya 1 travnya 2019 u Wayback Machine