Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Домагання на робочому місці гарасмент на роботі англ Workplace harassment принизлива або загрозлива поведінка спрямована

Домагання на робочому місці

Домагання на робочому місці

Домагання на робочому місці, гарасмент на роботі (англ. Workplace harassment) — принизлива або загрозлива поведінка, спрямована на окрему працівницю (працівника) або вразливу групу осіб у робочому середовищі. Від гарасменту на роботі потерпають люди з вразливих груп: жінки, расові меншини, негетеросекскуальні люди, люди з інвалідністю, релігійні меншини.

image
Аніта Гілл засвідчила проти Кларенса Томаса за сексуальні домаганя її в Департаменті освіти

Питання домагань на робочому місці аналізується в площині правозахисту та урядів починаючи з 1980-х, викликає широкий суспільний резонанс (MeToo, ЯНеБоюсьСказати), дослідницький та медичний інтерес, оскільки впливає на громадське здоров'я (особливо жіноче), ефективне управління, добробут компаній та судову практику. Насильство на робочому місці є значним джерелом стресу та психічних розладів. Згідно з законами про охорону праці та безпеки в усьому світі, домагання та цькування на робочому місці визначаються як основні психосоціальні небезпеки. Надмірний нагляд, постійна критика та неможливість просуватися кар’єрною драбиною вважаються домаганням на робочому місці.

Тлумачення

Мобінг, цькування, жорстоке поводження на робочому місці, агресія, чіпляння, зловживання становищем — все це синоніми або різновиди домагань на робочому місці. Домагання включають різні види дискримінації та дії, які не обмежуються однією конкретною групою. Велику кількість видів домагань можна відносно поділити на психологічне і фізичне насильство. Усі форми домагань спрямовані на різні вразливі групи людей: передовсім жінок (сексизм), расові меншини (расизм), негетеросексуальних людей (гомофобія), людей з інвалідністю (ейблізм) та іммігрантів(-ок) (ксенофобія). Домагання на робочому місці вимагають плюралістичного розуміння, оскільки це поняття не можна пояснити одним цілісним і конкретним визначенням.

Маріус Езер, визнаючи складність формулювання єдиного тлумачення, пояснює домагання на робочому місці як «нераціональну, повторювану поведінку щодо працівника(-ці) або групи працівників(-ць), що становить загрозу їх здоров'ю та безпеці». Будь-який акт дискримінації чи насильства, що систематично приносить шкоду працівникам(-цям), вважається домаганням на робочому місці.

За словами Рози Брук, концепція домагань на робочому місці базується на двох принципах. По-перше, незалежно від статі, раси, сексуальної орієнтації чи будь-яких інших характеристик, кожна людина має право бути «вільною від жорстокого поводження на робочому місці». Оскільки свобода від жорстокого поводження є базовим правом людини, будь-яка форма приниження чи дискримінації є актом цькування. По-друге, проблеми, спричинені домаганням на робочому місці, мають шкідливий вплив на потерпілих. Дискримінація заважає людям досягти успішного просування в кар'єрі, обмежуючи її можливості.

Домагання на робочому місці — це не тільки сексуальне домагання в контексті роботи, хоча сексуальний харасмент є частою формою домагань. Міністерство праці США визначає цькування на робочому місці як щось більше, ніж просто сексуальне домагання. Також існують домагання за принципом «послуга за послугу», що виникає у випадках, коли рішення про прийом на роботу залежать від прийняття або відмови агресивної поведінки, як правило, сексуального характеру. Домагання на робочому місці – це також і образлива поведінка, яку можуть собі дозволити захищені групи, що є настільки жорстокою або поширеною, що створює вороже робоче середовище, або коли це призводить до несприятливого рішення щодо зайнятості (наприклад, звільнення чи пониження на посаді).

Види гарасменту на роботі

Усі домагання на робочому місці можна поділити на два типи: фізичне насильство і психологічне насильство. Фізичне насильство включає сексуальне насильство та сексуальні домагання, психологічне стосується стресу та знущань. Часто керівників, які домагаються до своїх працівниць(-ків), не звільняють з посад, оскільки така поведінка покращує продуктивність за кроткий термін. Кетлін Райан та Даніел Естертейх провели дослідження «Без страху на робочому місці» і виявили, що поведінка агресора може варіюватися від натяків до зовнішніх фізичних загроз і може включати: «гру в мовчанку», прямі образи і навіть спалахи гніву. Незалежно від того, чи є ці дії навмисними чи спричинені стресом, в результаті підлеглі почуваються приниженими, ізольованими і схильні чинити харасмент щодо інших колег.

Сексуальне насильстсво

Сексуальне насильство — одна з широко відомих форм фізичних домагань. Воно привернуло увагу науки та преси головним чином у 90-х після низки відомих сексуальних скандалів. «Серед найбільш горезвісних є слухання в Конгресі 1991 року щодо сексуальних домагань Аніти Гілл Кларенсом Томасом, кандидатом у Верховний Суд; сексуальний напад на жінок-офіцерок на вечірці під час щорічної конвенції льотчиків винищувачів 1991 року; звільнення льотчика військово-повітряних сил Келлі Флінн за подружню зраду у 1997 році; судовий процес 1998 року і виправдання військовослужбовця вищого рангу за звинуваченням у сексуальних домаганнях; і незалежне розслідування щодо сексуальних стосунків президента Клінтона з підлеглими». Завдяки такій кількості сексуальних скандалів засоби масової інформації та науковці зосередилися на розробці досліджень щодо сексуальних домагань на робочих місцях. Сексуальне насильство стає важко визначити, оскільки відмінність між сексуальними домаганнями та консенсуальною сексуальною поведінкою не є чітко окресленою. Деякі професії вимагають більшої толерантності до сексуальної поведінки, наприклад професія офіціанта та екскурсовода. Зокрема, роботодавці очікують, що працівники будуть відповідати рівню сексуальних взаємодій, які вони матимуть з клієнтами. Це беззаперечне очікування від роботодавців підштовхує працівників бачити лише два варіанти. Працівники повинні або терпіти сексуальні домагання від клієнтів,бо це «частина роботи», або повідомити про сексуальні домагання менеджеру і як результат бути звільненим. Окрім стресу, коли працівники повідомляють про сексуальне насильство, вони стикаються з критикою з боку колег, оскільки для них сексуальне насильство є частиною вимог до роботи.

Сексуальні домагання на робочих місцях — поширене явище. Наприклад, дослідження Міністерства захисту систем США в 1981 році доводить, що серед державних працівниць 33% хоча б раз чули коментарі сексуального характеру у свою сторону, 26% мали небажаний фізичний контакт, а 15% були примушені йти на побачення. Крім того, «майже 10% піддавалися сексуальному насильству, і такий же відсоток жінок скаржилися на повторні телефонні дзвінки і небажані листи». Крім цього, Фіцджеральд заявляє, що «жахливість таких цифр важко описати; вони вказують на те, що практично мільйони жінок піддаються образам і нападам - багато на постійній чи періодичній основі — і розцінюють це як ціну за те, що вони мають можливість заробляти на життя».

Фізичне насильство на робочому місці, тобто фізичні загрози та напади, спрямовані на персонал. Два основні види кривдників на робочому місці: клієнти-злочинці та співробітники. Злочинці проявляють насильство, крадучи та вбиваючи. Рівень вбивств на робочому місці значно збільшився за останні 20 років. За даними Національного інституту охорони праці, за 1980-1992 роки нараховують 9 937 вбивств на робочих місцях (в середньому близько 800 вбивств на рік).«У 1989 році вбивство було третьою провідною причиною смерті на робочому місці. До 1993 року вбивства стали другою провідною причиною смерті на роботі та стали головною причиною смерті жінок». Більшість цих вбивств були скоєні злочинцями, оскільки Бюро статистики праці встановило, що лише 59 з 1063 були вбивствами, скоєними працівниками, а решта — злочинцями.

Насильство на робочому місці, що вчиняється колегами, є менш очевидним. Дослідження Northwestern National Life (1993) показало, що 15% респонденток(-ів) зазнали фізичного нападу на роботі, а 14% повідомили, що зазнали фізичного нападу за останні 12 місяців. Акти насильства на робочому місці включають в себе знущання, бійки та зґвалтування. Опитування 1016 фахівців з людських ресурсів, виявило, що «22% респонденток(-ів) зазнали знущань, 13% повідомили про бійки, а 1% - про зґвалтування чи сексуальне насильство». Значній частині фізичного насильства над персоналом передує агресія, тобто цькування може стати причиною насильства на робочому місці.

Психологічне насильство

На відміну від фізичних, психологічні домагання непомітні, а також розглядаються як соціально прийнятніші. Зазвичай психологічному хараменту на робочому місці приділяється менше уваги, ніж фізичним, що ставить питання про психологічні домагання. Психологічне насильство можна визначити як «агресивну вербальну та невербальну поведінку, яка не є явно пов'язаною з сексуальним домаганням чи расовою дискримінацією, але спрямована на отримання згоди з боку іншої людини шляхом насильства». Отже, психологічні домагання - це маніпулювання діями людей через соціальну поведінку.

Одна з поширених форм психологічного насильства на робочому місці це знущання (мобінг), довготривалий, ескалаційний конфлікт із частими домаганнями, що систематично спрямовані на якусь окрему людину. Акти знущань включають: звинувачення у помилках, залякування, виражені невербально, крики, виключення з колективу та «гру в мовчанку», позбавлення ресурсів та інформації, необхідної для роботи, саботаж та наклеп, образи та надмірно жорстку критику, а також необґрунтовано завищені вимоги до роботи, що завідомо призведе до провалу. Національне опитування Інституту вивчення знущань на робочих місцях 2014 року доводить, що 27% людей зазнали знущань в минулому, а 77% персоналу зараз страждають від знущань на робочому місці. Крім того, «понад 97% керівних медсестер, 60% працівниць(-ків) роздрібної торгівлі, 23% викладачок(-ів) та працівниць(-ків) університету та 53% студентства бізнес-шкіл повідомили про домагання». Домагаються не тільки до персоналу промислових підприємств, а й до персоналу лікарень, університетів, виробничих заводів, науково-дослідних галузей та агенток(-ів) соціального обслуговування.

Дослідження причин

Одна сторона стверджує, що за знущання насправді відповідають ті, над ким знущаються.

  • Деякі медики та психологи вважають, що причиною знущань на робочому місці є психічні розлади працівника, над яким знущаються, наприклад підвищена тривога, а не напружена робоча ситуація. (див. Газлайтинг)
  • Причинами знущань є проблеми з організацією та погані лідерські навички керівника.
  • Знущання на робочому місці є полідетермінованим явищем, різні фактори грають роль у побудові напруги.
  • Незважаючи на безліч аргументів, Запф стверджує, що визначити причину досить важко. Отримати уявлення про винних і потенційних свідків нереально, і тому дослідження в основному зосереджені на інтерв'юванні потерпілих.

Потерпілі групи

Потерпілих від домагань на робочому місці можна розділити на три категорії за ознакою статі, сексуальної орієнтації та раси. Хоча одна група зазнає домагань на робочому місці частіше, ніж інші, домагання на робочому місці все ще впливають на широке коло населення.

Жінки

Домагання до жінок на робочому місці почалося ще в колоніальні часи. Найпоширенішою формою домагань, з якими стикаються жінки, є сексуальні: кожна друга жінка зазнає домагань на робочому місці у своєму робочому чи академічному житті. Найпоширенішою формою сексуального гарасменту до жінок є небажана сексуальна увага з боку колег. Дослідження державних службовиць показує, що приймає різні форми: 33% респонденток отримували непрохані сексуальні зауваження, 26% стикалися з небажаними фізичними дотиками, а 15% були вимушені піти на побачення з колегами-чоловіками. Більш явні форми сексуального домагання проявляються в судових справах, таких як (1986), (1991) та інших. У справі Мерітор проти Вінсон «, співробітниця банку, змушена до сексу своїм босом від 40 до 50 разів». Бос переслідував її, торкався її публічно, слідував за нею до туалету і ґвалтував. У справі Робінсон проти Джексонвільської верфі Робінсон шантажував свою співробітницю порнографічними матеріалами, що містили «фотографії жіночих статевих органів та зображення оголеної жінки, яка тримає батіг».

Чоловіки зазнають менше сексуальних домагань на робочому місці, ніж жінки (лише 16,7% чоловіків повідомили про зґвалтування / сексуальне насильство), більше вони стикаються з жорстокою поведінкою (72% чоловіків пограбовані на робочому місці, 74,4% зазнали особливо жорстокого нападу, а 66,1% зазнали нападу без тяжких наслідків). Внаслідок жорстоких дій «серед людей, які постраждали на роботі або під час виконання службових обов'язків, число жертв серед чоловіків перевищило число жінок у співвідношенні приблизно на 2:1». Тому домагання щодо чоловіків рідко привертають увагу і не досліджуються. Основним фокусом досліджень останніх 20 років є сексуальні зловживання проти жінок.

Негетеросексуальні люди

Докладніше: Гомофобія та Лесбофобія

Дослідження інституту Вільямса 2011 року показує, що «в американській робочій сфері понад вісім мільйонів людей (4% американської робочої сили) ідентифікують себе як лесбійки, геї, бісексуальні або трансгендерні люди». Незважаючи на це, ЛГБТ-група стикається з постійною дискримінацією та утисками на робочих місцях, про що свідчать судові справи та історичні події. Однією з поширених форм домагання на робочому місці для ЛГБТ-спільноти є психологічна і фізична напруга в приховуванні власної сексуальності в гетеросексуальному робочому середовищі. Іншою формою домагання на робочому місці є пряме цькування з боку громадськості після розкриття сексуальної орієнтації людини. Оскільки представники та представниці ЛГБТ зазнають словесних нападів, фізичного насильства та злочинів на ґрунті ненависті після камінг-ауту, вони частіше за все приховують свою сексуальність на робочих місцях.

Расово вразливі групи

Багато досліджень показують, що культурно стигматизовані групи стикаються з більшою кількістю домагань на робочому місці. Сьогодні із змінами в політичній і соціальній сферах в Америці щоденні, ледь помітні домагання зустрічаються частіше, ніж явні. Чорношкірі американці стикаються з більшою жорстокістю, ніж білі американці. Жорстоке поводження і домагання не містять явного посилання на «расу або дискримінацію як причину домагань», тому що відкритий расизм заборонений на робочих місцях. Проте статистика показує, що раса «в значній мірі пов'язана з жорстоким поводженням», і що чорношкірі американці повідомляють про «повсюдне погане поводження і несправедливість на роботі.» Дискримінація та домагання більше поширені для чорношкірих американців там, де працює менша кількість людей їх раси. Крім того, не тільки афроамериканці, а й американці азійського походження, а також люди інших расових меншин стикаються з «вищим рівнем вбивств, ніж інші раси». З восьмої частини робочої сили, яка піддається насильству, понад чверть є етнічною меншиною.

Наслідки гарасменту на роботі

Алкоголізм

Інтенсивність домагань на робочому місці корелює з рівнем вживання алкоголю. Одна з причин, чому люди п'ють, є «самолікування сумних почуттів, викликаних проблемними соціальними умовами». Таким чином, негативний соціальний досвід на робочих місцях пов'язаний зі збільшенням споживання алкоголю. Більш того, оскільки домагання на робочому місці не може бути чітко визначене як сексуальне або расове, постраждалим складно захистити себе на юридичному рівні. Вони швидше будуть покладатися на випивку, щоб впоратися з горем.

Дослідження Нолен-Хоексема і Харрелл (2002) виявило, що хоча жінки і чоловіки ризикують стати алкозалежними в результаті домагань на роботі, чоловіки частіше випивають, ніж жінки, оскільки жінки використовують свої соціальні зв'язки для отримання емоційної підтримки. Проте, опитування (2004) випадкової вибірки працівників(-ць) на заводі зі складання важкої техніки показало, що жінки більш чутливі до переслідувань на робочому місці, і тому жінки мають «велику схильність до пиття». Негативні наслідки алкоголізму для жінок небезпечніші, ніж для чоловіків.

Опитування 1654 осіб показало кореляцію між споживанням алкогольних напоїв та рівнем домагань на робочому місці, що продовжується після виходу на пенсію. Навіть коли безпосередні агресори відсутні, потерпілі зберігають звичку вживати алкоголь. Причиною тривалого ефекту є те, що «споживання алкоголю могло функціонувати як певне самолікування психологічних травм, викликаних стресом, під час роботи».

ПТСР

ПТСР широко відомий як «військова рана», але він також впливає на працівників(-ць): «коли працівник(-ця) страждає ПТСР, робоче місце для цієї людини стає полем бою». Декілька досліджень показують, що у багатьох постраждалих від домагань діагностують ПТСР. Наприклад, «у більшості респондентів(-ок) показники перевищують рекомендовані граничні значення, що вказує на ПТСР». В залежності від тривалості та постійності домагань рівні ПТСР розрізняються. Чим частіше відбувалися домагання, тим серйозніші симптоми ПТСР.

Дослідження Мікклесена і Ейнарсена показало, що 76% респондентів(-ок) страждали ПТСР. Проте автори не повністю погоджуються з ідеєю, що домагання на робочому місці безпосередньо призводять до ПТСР. Вони стверджують, що причини симптомів ПТСР у постраждалих в першу чергу пов'язані з іншими травматичними подіями, а не з домаганнями на роботі. Тому в дослідженні висновується, що «вплив інших життєвих обставин може підвищити вразливість жертв» до домагань.

Інші психологічні розлади

Крім алкоголізму і ПТСР, потраждалі від домагань на робочому місці страждають від ряду негативних психологічних наслідків. Аналіз здоров'я і здатності протидіяти стресу у 437 працівників показує, що постраждалі від домагань мають вищі рівні тривоги і нервозності. Опитування 156 потерпілих показує, що 79,4% осіб страждають від стресу, 64,7% - від депресивних симптомів, 64%- від втоми, 59 % - від невпевненості в собі, 58% - від приниження та вини, 58% - від кошмарів.

Запобігання гарасменту на роботі

США

Розділ VII Закону про громадянські права 1964 року використовується як інструмент для викорінення домагань на робочому місці. У ньому перераховані наступні дії роботодавців, які є незаконними:

«не приймати або відмовляти в прийомі на роботу або звільненні будь-якої особи, або іншим чином дискримінувати будь-яку людину, не виплачуючи зарплатню, не надавши відповідних умов або привілеїв при наймі на роботу через расу, колір шкіри, релігію, яку він/ вона сповідає, стать або національність; або обмежити, відокремити співробітників за ознакою раси, кольору шкіри, релігії, статі та національності... будь-яким способом, який позбавить ... людину можливості працевлаштування або іншим чином негативно вплине на її або його статус за ознакою раси, кольору шкіри, релігії, статі чи національності такої особи».

«Більшість судів вважають, що цей розділ узгоджується з наміром Конгресу ліберально інтерпретувати Закон, і, отже, спектр питань розділу VII достатньо широкий».Такий підхід дозволяє жертвам домагань на робочому місці в першу чергу використовувати Розділ VII, щоб відстоювати свої права. Крім того, Комісія з рівних можливостей при наймі на роботу, тобто урядовий комітет, який забороняє дискримінацію на робочому місці, відповідає за застосування і порушення Розділу VII. Комітет випустив і змінив «Керівництво по дискримінації за ознакою статі», більш конкретне тлумачення Розділу VII.

Україна

Цей розділ потребує доповнення. (серпень 2020)

Судові справи

З домаганнями на роботі (у першу чергу сексуальними) пов'язана значна кількість прецедентів, що стали класичними випадками рефлексії проблем вразливих груп.

Мерітор банк проти Вінсон

Працюючи в банку, Мечел Вінсон зазнала сексуальних домагань і зґвалтувань віце-президентом банку Сідні Тейлором протягом чотирьох років, починаючи з першого дня роботи.Однак вона не зверталася до вищих інстанцій, бо боялася звільнення. Суд у справі Мерітор Банк проти Вінсон постановив, що вороже середовище вважається порушенням Розділу VII. Таке рішення «узаконило цю область закону і вперше дало зрозуміти, що небажана сексуальна поведінка не допускатиметься на робочому місці». У цій судовій справі також додано, що порушення Розділу VII не повинно бути «матеріальним» і «економічним».

Робінсон проти Джексонвільської верфі

image
Верф у Джексонвіллі

Робінсон, одна з небагатьох робітниць на верфі в Джексонвіллі, подала заяву про сексуальні домагання.Вона свідчить, що порнографічні зображення мали на меті об’єктивізувати її. Справа привернула неабияку увагу медіа, оскільки Американська спілка захисту Громадянських свобод Флориди і Спілка захисту Громадянських свобод Проєкту з прав жінок захищали різні сторони. Спілка у Флориді в основному дотримувалась принципів свободи слова, а Проект з прав жінок розглядав принцип гендерної рівності. Вони відкрито не погодилися і продемонстрували «незгоду з цивільними лібералами щодо застосовування принципів свободи слова і рівності, про які йде мова у справі про сексуальні домагання на робочому місці». Окружний суд підтримав сторону Проєкту з прав жінок, тому що «Окружний суд не провів належного розслідування щодо визначення відповідальності. Замість цього окружний суд помилково припускав, що домагання є домаганням тільки тому, що працівник вважає таку поведінку образливою».

Див. також

Список літератури

  1. Williams, Helen (8 лютого 2001). . apsc.gov.au. . Архів оригіналу за 28 March 2012.
  2. Tehrani, Noreen (August 2004). Bullying: a source of chronic post traumatic stress?. British Journal of Guidance & Counselling. 32 (3): 357—366. doi:10.1080/03069880410001727567.
  3. Ezer, Marius; Ezer, Oana Florentina (November 2012). . Perspectives of Business Law Journal. 1 (1): 298—304. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 квітня 2020. Pdf. [ 6 листопада 2021 у Wayback Machine.]
  4. Concha-Barrientos, M., Imel, N.D., Driscoll, T., Steenland, N.K., Punnett, L., Fingerhut, M.A., Prüss-Üstün, A., Leigh, J., Tak, S.W., Corvalàn, C. (2004). Selected occupational risk factors. In M. Ezzati, A.D. Lopez, A. Rodgers & C.J.L. Murray (Eds.), Comparative Quantification of Health Risks. Geneva: World Health Organization.
  5. , Psychosocial hazards, у (ред.), (PDF), , архів оригіналу (PDF) за 7 березня 2014
  6. Landau, Philip (29 березня 2017). . The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 8 жовтня 2018.
  7. Lewis, Jacqueline; Coursol, Diane; Wahl, Kay Herting (September 2002). Addressing issues of workplace harassment: counseling the targets. . 39 (3): 109—116. doi:10.1002/j.2161-1920.2002.tb00842.x. Text. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  8. Brooks, Rosa Ehrenreich (1999). . . 88 (1): 14—20. Архів оригіналу за 12 листопада 2019. Процитовано 27 квітня 2020. Pdf. [ 12 листопада 2019 у Wayback Machine.]
  9. U.S. Department of Labor. . dol.gov. U.S. federal government. Архів оригіналу за 23 квітня 2016. Процитовано 17 березня 2015.
  10. Layden, Dianne R. (1996), Violence, the emotionally enraged employee, and the workplace: managerial considerations, у Curry, Renée R.; Allison, Terry L. (ред.), States of rage: emotional eruption, violence and social change, New York, New York: New York University Press, с. 48—49, ISBN .
  11. Williams, Christine L.; Giuffre, Patti A.; Dellinger, Kirsten (1999). Sexuality in the workplace: organizational control, sexual harassment, and the pursuit of pleasure. . 25: 73—93. doi:10.1146/annurev.soc.25.1.73. JSTOR 223498.
  12. Fitzgerald, Louise F. (October 1993). Sexual harassment: violence against women in the workplace. . 48 (10): 1070—1076. doi:10.1037/0003-066X.48.10.1070.
  13. LeBlanc, Manon Mireille; Kelloway, E. Kevin (June 2002). Predictors and outcomes of workplace violence and aggression. . 87 (3): 444—453. doi:10.1037/0021-9010.87.3.444. PMID 12090602.
  14. Neuman, Joel H.; Baron, Robert A. (June 1998). Workplace violence and workplace aggression: evidence concerning specific forms, potential causes, and preferred targets. . 24 (3): 391—419. doi:10.1177/014920639802400305. Pdf. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  15. Schat, Aaron C.H.; Kelloway, E. Kevin (April 2003). Reducing the adverse consequences of workplace aggression and violence: the buffering effects of organizational support. . 8 (2): 110—122. doi:10.1037/1076-8998.8.2.110. PMID 12703877. Pdf. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  16. Keashly, Loraleigh (July 1997). Emotional abuse in the workplace: conceptual and empirical issues. . 1 (1): 85—117. doi:10.1300/J135v01n01_05.
  17. Zapf, Dieter (1999). Organisational, work group related and personal causes of mobbing/bullying at work. . 20 (1–2): 70—85. doi:10.1108/01437729910268669.
  18. Zapf, Dieter (1999). Organisational, work group related and personal causes of mobbing/bullying at work. . 20 (1–2): 70—85. doi:10.1108/01437729910268669.
  19. Lutgen-Sandvik, Pamela (May 2003). The communicative cycle of employee emotional abuse: generation and regeneration of workplace mistreatment. . 16 (4): 471—501. doi:10.1177/0893318903251627. Pdf. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  20. Salin, Denise (October 2003). Ways of explaining workplace bullying: a review of enabling, motivating and precipitating Structures and processes in the work environment. . 56 (10): 1213—1232. doi:10.1177/00187267035610003. :10227/283.
  21. Warchol, Greg (July 1998), Victim characteristics, у Warchol, Greg (ред.), (PDF), , с. 2, NCJ 168634, архів оригіналу (PDF) за 16 жовтня 2020, процитовано 27 квітня 2020.
  22. Lee, Deborah (July 2000). Hegemonic masculinity and male feminisation: the sexual harassment of men at work. . 9 (2): 141—155. doi:10.1080/713677986.
  23. Pizer, Jennifer C.; Sears, Brad; Mallory, Christy; Hunter, Nan D. (Spring 2012). . . 45 (3): 715—779. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 27 квітня 2020. Pdf. [ 19 листопада 2015 у Wayback Machine.]
  24. Probst, Tahira M.; Estrada, Armando X.; Brown, Jeremiah W. (2008), Harassment, violence and hate crimes in the workplace, у Thomas, Kecia M. (ред.), Diversity resistance in organizations, Series in Applied Psychology, Lawrence Erlbaum Associates, с. 93—125, ISBN .
  25. Deitch, Elizabeth A.; Barsky, Adam; Butz, Rebecca M.; Chan, Suzanne; Brief, Arthur P.; Bradley, Jill C. (November 2003). Subtle yet significant: the existence and impact of everyday racial discrimination in the workplace. . 56 (11): 1299—1324. doi:10.1177/00187267035611002.
  26. Toscano, Guy; Weber, William (1995), Homicides at work, у Toscano, Guy; Weber, William (ред.), , , U.S. Dept. of Labor, с. 45, архів оригіналу за 17 жовтня 2020, процитовано 27 квітня 2020. Pdf. [ 9 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  27. Richman, Judith A.; Rospenda, Kathleen M.; Flaherty, Joseph A.; Freels, Sally (October 2001). Workplace harassment, active coping, and alcohol-related outcomes. Journal of Substance Abuse. 13 (3): 347—366. doi:10.1016/S0899-3289(01)00079-7. PMID 11693457.
  28. Rospenda, Kathleen M.; Fujishiro, Kaori; Shannon, Candice A.; Richman, Judith A. (July 2008). Workplace harassment, stress, and drinking behavior over time: gender differences in a national sample. . 33 (7): 964—967. doi:10.1016/j.addbeh.2008.02.009. PMC 2442899. PMID 18384975.
  29. Rospenda, Kathleen M.; Fujishiro, Kaori; Shannon, Candice A.; Richman, Judith A. (July 2008). Workplace harassment, stress, and drinking behavior over time: gender differences in a national sample. . 33 (7): 964—967. doi:10.1016/j.addbeh.2008.02.009. PMC 2442899. PMID 18384975.
  30. Richman, Judith A.; Zlatoper, Kenneth W.; Zackula Ehmke, Jennifer L.; Rospenda, Kathleen M. (May 2006). Retirement and drinking outcomes: lingering effects of workplace stress?. . 31 (5): 767—776. doi:10.1016/j.addbeh.2005.06.001. PMID 15994026.
  31. . Workplace Bullying Institute RSS. Архів оригіналу за 18 березня 2015. Процитовано 28 квітня 2015.
  32. . Workplace Bullying Institute RSS. Архів оригіналу за 18 березня 2015. Процитовано 28 квітня 2015.
  33. Matthiesen, Stig Berge; Einarsen, Ståle (August 2004). Psychiatric distress and symptoms of PTSD among victims of bullying at work. British Journal of Guidance & Counselling. 32 (3): 335—356. doi:10.1080/03069880410001723558. Pdf. [ 13 листопада 2017 у Wayback Machine.]
  34. Lewis, Jacqueline; Coursol, Diane; Wahl, Kay Herting (March 2001). Addressing issues of workplace harassment: counseling the targets. . 39 (3): 109—116. doi:10.1002/j.2161-1920.2002.tb00842.x. Text. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  35. Hansen, Åse Marie; Hogh, Annie; Persson, Roger; Karlson, Björn; Garde, Anne Helene; Ørbæk, Palle (January 2006). Bullying at work, health outcomes, and physiological stress response. . 60 (1): 63—72. doi:10.1016/j.jpsychores.2005.06.078. PMID 16380312.
  36. Anderson, Katherine S. (October 1987). Employer liability under Title VII for sexual harassment after Meritor Savings Bank v. Vinson. . 87 (6): 1258—1279. doi:10.2307/1122590. JSTOR 1122590.
  37. . . . Архів оригіналу за 5 травня 2020. Процитовано 27 квітня 2020.
  38. Faley, Robert H. (September 1982). Sexual harassment: critical review of legal cases with general principles and preventive measures. Personnel Psychology. 35 (3): 583—600. doi:10.1111/j.1744-6570.1982.tb02211.x.
  39. Westman, Bonnie (Summer 1992). . . 18 (3): 795—827. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 червня 2022. Pdf. [ 18 листопада 2015 у Wayback Machine.]
  40. Strossen, Nadine (1992). . . 37 (4): 757—785. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 27 квітня 2020. Pdf. [ 3 березня 2021 у Wayback Machine.]
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Ця стаття недостатньо . Ви можете допомогти проєкту, додавши зображення до цієї статті.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Domagannya na robochomu misci garasment na roboti angl Workplace harassment prinizliva abo zagrozliva povedinka spryamovana na okremu pracivnicyu pracivnika abo vrazlivu grupu osib u robochomu seredovishi Vid garasmentu na roboti poterpayut lyudi z vrazlivih grup zhinki rasovi menshini negeterosekskualni lyudi lyudi z invalidnistyu religijni menshini Anita Gill zasvidchila proti Klarensa Tomasa za seksualni domaganya yiyi v Departamenti osviti Pitannya domagan na robochomu misci analizuyetsya v ploshini pravozahistu ta uryadiv pochinayuchi z 1980 h viklikaye shirokij suspilnij rezonans MeToo YaNeBoyusSkazati doslidnickij ta medichnij interes oskilki vplivaye na gromadske zdorov ya osoblivo zhinoche efektivne upravlinnya dobrobut kompanij ta sudovu praktiku Nasilstvo na robochomu misci ye znachnim dzherelom stresu ta psihichnih rozladiv Zgidno z zakonami pro ohoronu praci ta bezpeki v usomu sviti domagannya ta ckuvannya na robochomu misci viznachayutsya yak osnovni psihosocialni nebezpeki Nadmirnij naglyad postijna kritika ta nemozhlivist prosuvatisya kar yernoyu drabinoyu vvazhayutsya domagannyam na robochomu misci TlumachennyaMobing ckuvannya zhorstoke povodzhennya na robochomu misci agresiya chiplyannya zlovzhivannya stanovishem vse ce sinonimi abo riznovidi domagan na robochomu misci Domagannya vklyuchayut rizni vidi diskriminaciyi ta diyi yaki ne obmezhuyutsya odniyeyu konkretnoyu grupoyu Veliku kilkist vidiv domagan mozhna vidnosno podiliti na psihologichne i fizichne nasilstvo Usi formi domagan spryamovani na rizni vrazlivi grupi lyudej peredovsim zhinok seksizm rasovi menshini rasizm negeteroseksualnih lyudej gomofobiya lyudej z invalidnistyu ejblizm ta immigrantiv ok ksenofobiya Domagannya na robochomu misci vimagayut plyuralistichnogo rozuminnya oskilki ce ponyattya ne mozhna poyasniti odnim cilisnim i konkretnim viznachennyam Marius Ezer viznayuchi skladnist formulyuvannya yedinogo tlumachennya poyasnyuye domagannya na robochomu misci yak neracionalnu povtoryuvanu povedinku shodo pracivnika ci abo grupi pracivnikiv c sho stanovit zagrozu yih zdorov yu ta bezpeci Bud yakij akt diskriminaciyi chi nasilstva sho sistematichno prinosit shkodu pracivnikam cyam vvazhayetsya domagannyam na robochomu misci Za slovami Rozi Bruk koncepciya domagan na robochomu misci bazuyetsya na dvoh principah Po pershe nezalezhno vid stati rasi seksualnoyi oriyentaciyi chi bud yakih inshih harakteristik kozhna lyudina maye pravo buti vilnoyu vid zhorstokogo povodzhennya na robochomu misci Oskilki svoboda vid zhorstokogo povodzhennya ye bazovim pravom lyudini bud yaka forma prinizhennya chi diskriminaciyi ye aktom ckuvannya Po druge problemi sprichineni domagannyam na robochomu misci mayut shkidlivij vpliv na poterpilih Diskriminaciya zavazhaye lyudyam dosyagti uspishnogo prosuvannya v kar yeri obmezhuyuchi yiyi mozhlivosti Domagannya na robochomu misci ce ne tilki seksualne domagannya v konteksti roboti hocha seksualnij harasment ye chastoyu formoyu domagan Ministerstvo praci SShA viznachaye ckuvannya na robochomu misci yak shos bilshe nizh prosto seksualne domagannya Takozh isnuyut domagannya za principom posluga za poslugu sho vinikaye u vipadkah koli rishennya pro prijom na robotu zalezhat vid prijnyattya abo vidmovi agresivnoyi povedinki yak pravilo seksualnogo harakteru Domagannya na robochomu misci ce takozh i obrazliva povedinka yaku mozhut sobi dozvoliti zahisheni grupi sho ye nastilki zhorstokoyu abo poshirenoyu sho stvoryuye vorozhe roboche seredovishe abo koli ce prizvodit do nespriyatlivogo rishennya shodo zajnyatosti napriklad zvilnennya chi ponizhennya na posadi Vidi garasmentu na robotiUsi domagannya na robochomu misci mozhna podiliti na dva tipi fizichne nasilstvo i psihologichne nasilstvo Fizichne nasilstvo vklyuchaye seksualne nasilstvo ta seksualni domagannya psihologichne stosuyetsya stresu ta znushan Chasto kerivnikiv yaki domagayutsya do svoyih pracivnic kiv ne zvilnyayut z posad oskilki taka povedinka pokrashuye produktivnist za krotkij termin Ketlin Rajan ta Daniel Estertejh proveli doslidzhennya Bez strahu na robochomu misci i viyavili sho povedinka agresora mozhe variyuvatisya vid natyakiv do zovnishnih fizichnih zagroz i mozhe vklyuchati gru v movchanku pryami obrazi i navit spalahi gnivu Nezalezhno vid togo chi ye ci diyi navmisnimi chi sprichineni stresom v rezultati pidlegli pochuvayutsya prinizhenimi izolovanimi i shilni chiniti harasment shodo inshih koleg Seksualne nasilstsvo Seksualne nasilstvo odna z shiroko vidomih form fizichnih domagan Vono privernulo uvagu nauki ta presi golovnim chinom u 90 h pislya nizki vidomih seksualnih skandaliv Sered najbilsh gorezvisnih ye sluhannya v Kongresi 1991 roku shodo seksualnih domagan Aniti Gill Klarensom Tomasom kandidatom u Verhovnij Sud seksualnij napad na zhinok oficerok na vechirci pid chas shorichnoyi konvenciyi lotchikiv vinishuvachiv 1991 roku zvilnennya lotchika vijskovo povitryanih sil Kelli Flinn za podruzhnyu zradu u 1997 roci sudovij proces 1998 roku i vipravdannya vijskovosluzhbovcya vishogo rangu za zvinuvachennyam u seksualnih domagannyah i nezalezhne rozsliduvannya shodo seksualnih stosunkiv prezidenta Klintona z pidleglimi Zavdyaki takij kilkosti seksualnih skandaliv zasobi masovoyi informaciyi ta naukovci zoseredilisya na rozrobci doslidzhen shodo seksualnih domagan na robochih miscyah Seksualne nasilstvo staye vazhko viznachiti oskilki vidminnist mizh seksualnimi domagannyami ta konsensualnoyu seksualnoyu povedinkoyu ne ye chitko okreslenoyu Deyaki profesiyi vimagayut bilshoyi tolerantnosti do seksualnoyi povedinki napriklad profesiya oficianta ta ekskursovoda Zokrema robotodavci ochikuyut sho pracivniki budut vidpovidati rivnyu seksualnih vzayemodij yaki voni matimut z kliyentami Ce bezzaperechne ochikuvannya vid robotodavciv pidshtovhuye pracivnikiv bachiti lishe dva varianti Pracivniki povinni abo terpiti seksualni domagannya vid kliyentiv bo ce chastina roboti abo povidomiti pro seksualni domagannya menedzheru i yak rezultat buti zvilnenim Okrim stresu koli pracivniki povidomlyayut pro seksualne nasilstvo voni stikayutsya z kritikoyu z boku koleg oskilki dlya nih seksualne nasilstvo ye chastinoyu vimog do roboti Seksualni domagannya na robochih miscyah poshirene yavishe Napriklad doslidzhennya Ministerstva zahistu sistem SShA v 1981 roci dovodit sho sered derzhavnih pracivnic 33 hocha b raz chuli komentari seksualnogo harakteru u svoyu storonu 26 mali nebazhanij fizichnij kontakt a 15 buli primusheni jti na pobachennya Krim togo majzhe 10 piddavalisya seksualnomu nasilstvu i takij zhe vidsotok zhinok skarzhilisya na povtorni telefonni dzvinki i nebazhani listi Krim cogo Ficdzherald zayavlyaye sho zhahlivist takih cifr vazhko opisati voni vkazuyut na te sho praktichno miljoni zhinok piddayutsya obrazam i napadam bagato na postijnij chi periodichnij osnovi i rozcinyuyut ce yak cinu za te sho voni mayut mozhlivist zaroblyati na zhittya Fizichne nasilstvo na robochomu misci tobto fizichni zagrozi ta napadi spryamovani na personal Dva osnovni vidi krivdnikiv na robochomu misci kliyenti zlochinci ta spivrobitniki Zlochinci proyavlyayut nasilstvo kraduchi ta vbivayuchi Riven vbivstv na robochomu misci znachno zbilshivsya za ostanni 20 rokiv Za danimi Nacionalnogo institutu ohoroni praci za 1980 1992 roki narahovuyut 9 937 vbivstv na robochih miscyah v serednomu blizko 800 vbivstv na rik U 1989 roci vbivstvo bulo tretoyu providnoyu prichinoyu smerti na robochomu misci Do 1993 roku vbivstva stali drugoyu providnoyu prichinoyu smerti na roboti ta stali golovnoyu prichinoyu smerti zhinok Bilshist cih vbivstv buli skoyeni zlochincyami oskilki Byuro statistiki praci vstanovilo sho lishe 59 z 1063 buli vbivstvami skoyenimi pracivnikami a reshta zlochincyami Nasilstvo na robochomu misci sho vchinyayetsya kolegami ye mensh ochevidnim Doslidzhennya Northwestern National Life 1993 pokazalo sho 15 respondentok iv zaznali fizichnogo napadu na roboti a 14 povidomili sho zaznali fizichnogo napadu za ostanni 12 misyaciv Akti nasilstva na robochomu misci vklyuchayut v sebe znushannya bijki ta zgvaltuvannya Opituvannya 1016 fahivciv z lyudskih resursiv viyavilo sho 22 respondentok iv zaznali znushan 13 povidomili pro bijki a 1 pro zgvaltuvannya chi seksualne nasilstvo Znachnij chastini fizichnogo nasilstva nad personalom pereduye agresiya tobto ckuvannya mozhe stati prichinoyu nasilstva na robochomu misci Psihologichne nasilstvo Na vidminu vid fizichnih psihologichni domagannya nepomitni a takozh rozglyadayutsya yak socialno prijnyatnishi Zazvichaj psihologichnomu haramentu na robochomu misci pridilyayetsya menshe uvagi nizh fizichnim sho stavit pitannya pro psihologichni domagannya Psihologichne nasilstvo mozhna viznachiti yak agresivnu verbalnu ta neverbalnu povedinku yaka ne ye yavno pov yazanoyu z seksualnim domagannyam chi rasovoyu diskriminaciyeyu ale spryamovana na otrimannya zgodi z boku inshoyi lyudini shlyahom nasilstva Otzhe psihologichni domagannya ce manipulyuvannya diyami lyudej cherez socialnu povedinku Odna z poshirenih form psihologichnogo nasilstva na robochomu misci ce znushannya mobing dovgotrivalij eskalacijnij konflikt iz chastimi domagannyami sho sistematichno spryamovani na yakus okremu lyudinu Akti znushan vklyuchayut zvinuvachennya u pomilkah zalyakuvannya virazheni neverbalno kriki viklyuchennya z kolektivu ta gru v movchanku pozbavlennya resursiv ta informaciyi neobhidnoyi dlya roboti sabotazh ta naklep obrazi ta nadmirno zhorstku kritiku a takozh neobgruntovano zavisheni vimogi do roboti sho zavidomo prizvede do provalu Nacionalne opituvannya Institutu vivchennya znushan na robochih miscyah 2014 roku dovodit sho 27 lyudej zaznali znushan v minulomu a 77 personalu zaraz strazhdayut vid znushan na robochomu misci Krim togo ponad 97 kerivnih medsester 60 pracivnic kiv rozdribnoyi torgivli 23 vikladachok iv ta pracivnic kiv universitetu ta 53 studentstva biznes shkil povidomili pro domagannya Domagayutsya ne tilki do personalu promislovih pidpriyemstv a j do personalu likaren universitetiv virobnichih zavodiv naukovo doslidnih galuzej ta agentok iv socialnogo obslugovuvannya Doslidzhennya prichinOdna storona stverdzhuye sho za znushannya naspravdi vidpovidayut ti nad kim znushayutsya Deyaki mediki ta psihologi vvazhayut sho prichinoyu znushan na robochomu misci ye psihichni rozladi pracivnika nad yakim znushayutsya napriklad pidvishena trivoga a ne napruzhena robocha situaciya div Gazlajting Prichinami znushan ye problemi z organizaciyeyu ta pogani liderski navichki kerivnika Znushannya na robochomu misci ye polideterminovanim yavishem rizni faktori grayut rol u pobudovi naprugi Nezvazhayuchi na bezlich argumentiv Zapf stverdzhuye sho viznachiti prichinu dosit vazhko Otrimati uyavlennya pro vinnih i potencijnih svidkiv nerealno i tomu doslidzhennya v osnovnomu zoseredzheni na interv yuvanni poterpilih Poterpili grupiPoterpilih vid domagan na robochomu misci mozhna rozdiliti na tri kategoriyi za oznakoyu stati seksualnoyi oriyentaciyi ta rasi Hocha odna grupa zaznaye domagan na robochomu misci chastishe nizh inshi domagannya na robochomu misci vse she vplivayut na shiroke kolo naselennya Zhinki Domagannya do zhinok na robochomu misci pochalosya she v kolonialni chasi Najposhirenishoyu formoyu domagan z yakimi stikayutsya zhinki ye seksualni kozhna druga zhinka zaznaye domagan na robochomu misci u svoyemu robochomu chi akademichnomu zhitti Najposhirenishoyu formoyu seksualnogo garasmentu do zhinok ye nebazhana seksualna uvaga z boku koleg Doslidzhennya derzhavnih sluzhbovic pokazuye sho prijmaye rizni formi 33 respondentok otrimuvali neprohani seksualni zauvazhennya 26 stikalisya z nebazhanimi fizichnimi dotikami a 15 buli vimusheni piti na pobachennya z kolegami cholovikami Bilsh yavni formi seksualnogo domagannya proyavlyayutsya v sudovih spravah takih yak 1986 1991 ta inshih U spravi Meritor proti Vinson spivrobitnicya banku zmushena do seksu svoyim bosom vid 40 do 50 raziv Bos peresliduvav yiyi torkavsya yiyi publichno sliduvav za neyu do tualetu i gvaltuvav U spravi Robinson proti Dzheksonvilskoyi verfi Robinson shantazhuvav svoyu spivrobitnicyu pornografichnimi materialami sho mistili fotografiyi zhinochih statevih organiv ta zobrazhennya ogolenoyi zhinki yaka trimaye batig Choloviki zaznayut menshe seksualnih domagan na robochomu misci nizh zhinki lishe 16 7 cholovikiv povidomili pro zgvaltuvannya seksualne nasilstvo bilshe voni stikayutsya z zhorstokoyu povedinkoyu 72 cholovikiv pograbovani na robochomu misci 74 4 zaznali osoblivo zhorstokogo napadu a 66 1 zaznali napadu bez tyazhkih naslidkiv Vnaslidok zhorstokih dij sered lyudej yaki postrazhdali na roboti abo pid chas vikonannya sluzhbovih obov yazkiv chislo zhertv sered cholovikiv perevishilo chislo zhinok u spivvidnoshenni priblizno na 2 1 Tomu domagannya shodo cholovikiv ridko privertayut uvagu i ne doslidzhuyutsya Osnovnim fokusom doslidzhen ostannih 20 rokiv ye seksualni zlovzhivannya proti zhinok Negeteroseksualni lyudi Dokladnishe Gomofobiya ta Lesbofobiya Doslidzhennya institutu Vilyamsa 2011 roku pokazuye sho v amerikanskij robochij sferi ponad visim miljoniv lyudej 4 amerikanskoyi robochoyi sili identifikuyut sebe yak lesbijki geyi biseksualni abo transgenderni lyudi Nezvazhayuchi na ce LGBT grupa stikayetsya z postijnoyu diskriminaciyeyu ta utiskami na robochih miscyah pro sho svidchat sudovi spravi ta istorichni podiyi Odniyeyu z poshirenih form domagannya na robochomu misci dlya LGBT spilnoti ye psihologichna i fizichna napruga v prihovuvanni vlasnoyi seksualnosti v geteroseksualnomu robochomu seredovishi Inshoyu formoyu domagannya na robochomu misci ye pryame ckuvannya z boku gromadskosti pislya rozkrittya seksualnoyi oriyentaciyi lyudini Oskilki predstavniki ta predstavnici LGBT zaznayut slovesnih napadiv fizichnogo nasilstva ta zlochiniv na grunti nenavisti pislya kaming autu voni chastishe za vse prihovuyut svoyu seksualnist na robochih miscyah Rasovo vrazlivi grupi Bagato doslidzhen pokazuyut sho kulturno stigmatizovani grupi stikayutsya z bilshoyu kilkistyu domagan na robochomu misci Sogodni iz zminami v politichnij i socialnij sferah v Americi shodenni led pomitni domagannya zustrichayutsya chastishe nizh yavni Chornoshkiri amerikanci stikayutsya z bilshoyu zhorstokistyu nizh bili amerikanci Zhorstoke povodzhennya i domagannya ne mistyat yavnogo posilannya na rasu abo diskriminaciyu yak prichinu domagan tomu sho vidkritij rasizm zaboronenij na robochih miscyah Prote statistika pokazuye sho rasa v znachnij miri pov yazana z zhorstokim povodzhennyam i sho chornoshkiri amerikanci povidomlyayut pro povsyudne pogane povodzhennya i nespravedlivist na roboti Diskriminaciya ta domagannya bilshe poshireni dlya chornoshkirih amerikanciv tam de pracyuye mensha kilkist lyudej yih rasi Krim togo ne tilki afroamerikanci a j amerikanci azijskogo pohodzhennya a takozh lyudi inshih rasovih menshin stikayutsya z vishim rivnem vbivstv nizh inshi rasi Z vosmoyi chastini robochoyi sili yaka piddayetsya nasilstvu ponad chvert ye etnichnoyu menshinoyu Naslidki garasmentu na robotiAlkogolizm Intensivnist domagan na robochomu misci korelyuye z rivnem vzhivannya alkogolyu Odna z prichin chomu lyudi p yut ye samolikuvannya sumnih pochuttiv viklikanih problemnimi socialnimi umovami Takim chinom negativnij socialnij dosvid na robochih miscyah pov yazanij zi zbilshennyam spozhivannya alkogolyu Bilsh togo oskilki domagannya na robochomu misci ne mozhe buti chitko viznachene yak seksualne abo rasove postrazhdalim skladno zahistiti sebe na yuridichnomu rivni Voni shvidshe budut pokladatisya na vipivku shob vporatisya z gorem Doslidzhennya Nolen Hoeksema i Harrell 2002 viyavilo sho hocha zhinki i choloviki rizikuyut stati alkozalezhnimi v rezultati domagan na roboti choloviki chastishe vipivayut nizh zhinki oskilki zhinki vikoristovuyut svoyi socialni zv yazki dlya otrimannya emocijnoyi pidtrimki Prote opituvannya 2004 vipadkovoyi vibirki pracivnikiv c na zavodi zi skladannya vazhkoyi tehniki pokazalo sho zhinki bilsh chutlivi do peresliduvan na robochomu misci i tomu zhinki mayut veliku shilnist do pittya Negativni naslidki alkogolizmu dlya zhinok nebezpechnishi nizh dlya cholovikiv Opituvannya 1654 osib pokazalo korelyaciyu mizh spozhivannyam alkogolnih napoyiv ta rivnem domagan na robochomu misci sho prodovzhuyetsya pislya vihodu na pensiyu Navit koli bezposeredni agresori vidsutni poterpili zberigayut zvichku vzhivati alkogol Prichinoyu trivalogo efektu ye te sho spozhivannya alkogolyu moglo funkcionuvati yak pevne samolikuvannya psihologichnih travm viklikanih stresom pid chas roboti PTSR PTSR shiroko vidomij yak vijskova rana ale vin takozh vplivaye na pracivnikiv c koli pracivnik cya strazhdaye PTSR roboche misce dlya ciyeyi lyudini staye polem boyu Dekilka doslidzhen pokazuyut sho u bagatoh postrazhdalih vid domagan diagnostuyut PTSR Napriklad u bilshosti respondentiv ok pokazniki perevishuyut rekomendovani granichni znachennya sho vkazuye na PTSR V zalezhnosti vid trivalosti ta postijnosti domagan rivni PTSR rozriznyayutsya Chim chastishe vidbuvalisya domagannya tim serjoznishi simptomi PTSR Doslidzhennya Mikklesena i Ejnarsena pokazalo sho 76 respondentiv ok strazhdali PTSR Prote avtori ne povnistyu pogodzhuyutsya z ideyeyu sho domagannya na robochomu misci bezposeredno prizvodyat do PTSR Voni stverdzhuyut sho prichini simptomiv PTSR u postrazhdalih v pershu chergu pov yazani z inshimi travmatichnimi podiyami a ne z domagannyami na roboti Tomu v doslidzhenni visnovuyetsya sho vpliv inshih zhittyevih obstavin mozhe pidvishiti vrazlivist zhertv do domagan Inshi psihologichni rozladi Krim alkogolizmu i PTSR potrazhdali vid domagan na robochomu misci strazhdayut vid ryadu negativnih psihologichnih naslidkiv Analiz zdorov ya i zdatnosti protidiyati stresu u 437 pracivnikiv pokazuye sho postrazhdali vid domagan mayut vishi rivni trivogi i nervoznosti Opituvannya 156 poterpilih pokazuye sho 79 4 osib strazhdayut vid stresu 64 7 vid depresivnih simptomiv 64 vid vtomi 59 vid nevpevnenosti v sobi 58 vid prinizhennya ta vini 58 vid koshmariv Zapobigannya garasmentu na robotiSShA Rozdil VII Zakonu pro gromadyanski prava 1964 roku vikoristovuyetsya yak instrument dlya vikorinennya domagan na robochomu misci U nomu pererahovani nastupni diyi robotodavciv yaki ye nezakonnimi ne prijmati abo vidmovlyati v prijomi na robotu abo zvilnenni bud yakoyi osobi abo inshim chinom diskriminuvati bud yaku lyudinu ne viplachuyuchi zarplatnyu ne nadavshi vidpovidnih umov abo privileyiv pri najmi na robotu cherez rasu kolir shkiri religiyu yaku vin vona spovidaye stat abo nacionalnist abo obmezhiti vidokremiti spivrobitnikiv za oznakoyu rasi koloru shkiri religiyi stati ta nacionalnosti bud yakim sposobom yakij pozbavit lyudinu mozhlivosti pracevlashtuvannya abo inshim chinom negativno vpline na yiyi abo jogo status za oznakoyu rasi koloru shkiri religiyi stati chi nacionalnosti takoyi osobi Bilshist sudiv vvazhayut sho cej rozdil uzgodzhuyetsya z namirom Kongresu liberalno interpretuvati Zakon i otzhe spektr pitan rozdilu VII dostatno shirokij Takij pidhid dozvolyaye zhertvam domagan na robochomu misci v pershu chergu vikoristovuvati Rozdil VII shob vidstoyuvati svoyi prava Krim togo Komisiya z rivnih mozhlivostej pri najmi na robotu tobto uryadovij komitet yakij zaboronyaye diskriminaciyu na robochomu misci vidpovidaye za zastosuvannya i porushennya Rozdilu VII Komitet vipustiv i zminiv Kerivnictvo po diskriminaciyi za oznakoyu stati bilsh konkretne tlumachennya Rozdilu VII Ukrayina Cej rozdil potrebuye dopovnennya serpen 2020 Sudovi spraviZ domagannyami na roboti u pershu chergu seksualnimi pov yazana znachna kilkist precedentiv sho stali klasichnimi vipadkami refleksiyi problem vrazlivih grup Meritor bank proti Vinson Pracyuyuchi v banku Mechel Vinson zaznala seksualnih domagan i zgvaltuvan vice prezidentom banku Sidni Tejlorom protyagom chotiroh rokiv pochinayuchi z pershogo dnya roboti Odnak vona ne zvertalasya do vishih instancij bo boyalasya zvilnennya Sud u spravi Meritor Bank proti Vinson postanoviv sho vorozhe seredovishe vvazhayetsya porushennyam Rozdilu VII Take rishennya uzakonilo cyu oblast zakonu i vpershe dalo zrozumiti sho nebazhana seksualna povedinka ne dopuskatimetsya na robochomu misci U cij sudovij spravi takozh dodano sho porushennya Rozdilu VII ne povinno buti materialnim i ekonomichnim Robinson proti Dzheksonvilskoyi verfi Verf u Dzheksonvilli Robinson odna z nebagatoh robitnic na verfi v Dzheksonvilli podala zayavu pro seksualni domagannya Vona svidchit sho pornografichni zobrazhennya mali na meti ob yektivizuvati yiyi Sprava privernula neabiyaku uvagu media oskilki Amerikanska spilka zahistu Gromadyanskih svobod Floridi i Spilka zahistu Gromadyanskih svobod Proyektu z prav zhinok zahishali rizni storoni Spilka u Floridi v osnovnomu dotrimuvalas principiv svobodi slova a Proekt z prav zhinok rozglyadav princip gendernoyi rivnosti Voni vidkrito ne pogodilisya i prodemonstruvali nezgodu z civilnimi liberalami shodo zastosovuvannya principiv svobodi slova i rivnosti pro yaki jde mova u spravi pro seksualni domagannya na robochomu misci Okruzhnij sud pidtrimav storonu Proyektu z prav zhinok tomu sho Okruzhnij sud ne proviv nalezhnogo rozsliduvannya shodo viznachennya vidpovidalnosti Zamist cogo okruzhnij sud pomilkovo pripuskav sho domagannya ye domagannyam tilki tomu sho pracivnik vvazhaye taku povedinku obrazlivoyu Div takozhSeksualne domagannya Ckuvannya Psihologichne nasilstvo Sklyana stelya Seksizm Nasilstvo proti zhinokSpisok literaturiWilliams Helen 8 lyutogo 2001 apsc gov au Arhiv originalu za 28 March 2012 Tehrani Noreen August 2004 Bullying a source of chronic post traumatic stress British Journal of Guidance amp Counselling 32 3 357 366 doi 10 1080 03069880410001727567 Ezer Marius Ezer Oana Florentina November 2012 Perspectives of Business Law Journal 1 1 298 304 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 27 kvitnya 2020 Pdf 6 listopada 2021 u Wayback Machine Concha Barrientos M Imel N D Driscoll T Steenland N K Punnett L Fingerhut M A Pruss Ustun A Leigh J Tak S W Corvalan C 2004 Selected occupational risk factors In M Ezzati A D Lopez A Rodgers amp C J L Murray Eds Comparative Quantification of Health Risks Geneva World Health Organization Psychosocial hazards u red PDF arhiv originalu PDF za 7 bereznya 2014 Landau Philip 29 bereznya 2017 The Guardian angl Arhiv originalu za 19 lipnya 2019 Procitovano 8 zhovtnya 2018 Lewis Jacqueline Coursol Diane Wahl Kay Herting September 2002 Addressing issues of workplace harassment counseling the targets 39 3 109 116 doi 10 1002 j 2161 1920 2002 tb00842 x Text 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Brooks Rosa Ehrenreich 1999 88 1 14 20 Arhiv originalu za 12 listopada 2019 Procitovano 27 kvitnya 2020 Pdf 12 listopada 2019 u Wayback Machine U S Department of Labor dol gov U S federal government Arhiv originalu za 23 kvitnya 2016 Procitovano 17 bereznya 2015 Layden Dianne R 1996 Violence the emotionally enraged employee and the workplace managerial considerations u Curry Renee R Allison Terry L red States of rage emotional eruption violence and social change New York New York New York University Press s 48 49 ISBN 9780814715307 Williams Christine L Giuffre Patti A Dellinger Kirsten 1999 Sexuality in the workplace organizational control sexual harassment and the pursuit of pleasure 25 73 93 doi 10 1146 annurev soc 25 1 73 JSTOR 223498 Fitzgerald Louise F October 1993 Sexual harassment violence against women in the workplace 48 10 1070 1076 doi 10 1037 0003 066X 48 10 1070 LeBlanc Manon Mireille Kelloway E Kevin June 2002 Predictors and outcomes of workplace violence and aggression 87 3 444 453 doi 10 1037 0021 9010 87 3 444 PMID 12090602 Neuman Joel H Baron Robert A June 1998 Workplace violence and workplace aggression evidence concerning specific forms potential causes and preferred targets 24 3 391 419 doi 10 1177 014920639802400305 Pdf 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Schat Aaron C H Kelloway E Kevin April 2003 Reducing the adverse consequences of workplace aggression and violence the buffering effects of organizational support 8 2 110 122 doi 10 1037 1076 8998 8 2 110 PMID 12703877 Pdf 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Keashly Loraleigh July 1997 Emotional abuse in the workplace conceptual and empirical issues 1 1 85 117 doi 10 1300 J135v01n01 05 Zapf Dieter 1999 Organisational work group related and personal causes of mobbing bullying at work 20 1 2 70 85 doi 10 1108 01437729910268669 Zapf Dieter 1999 Organisational work group related and personal causes of mobbing bullying at work 20 1 2 70 85 doi 10 1108 01437729910268669 Lutgen Sandvik Pamela May 2003 The communicative cycle of employee emotional abuse generation and regeneration of workplace mistreatment 16 4 471 501 doi 10 1177 0893318903251627 Pdf 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Salin Denise October 2003 Ways of explaining workplace bullying a review of enabling motivating and precipitating Structures and processes in the work environment 56 10 1213 1232 doi 10 1177 00187267035610003 10227 283 Warchol Greg July 1998 Victim characteristics u Warchol Greg red PDF s 2 NCJ 168634 arhiv originalu PDF za 16 zhovtnya 2020 procitovano 27 kvitnya 2020 Lee Deborah July 2000 Hegemonic masculinity and male feminisation the sexual harassment of men at work 9 2 141 155 doi 10 1080 713677986 Pizer Jennifer C Sears Brad Mallory Christy Hunter Nan D Spring 2012 45 3 715 779 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 27 kvitnya 2020 Pdf 19 listopada 2015 u Wayback Machine Probst Tahira M Estrada Armando X Brown Jeremiah W 2008 Harassment violence and hate crimes in the workplace u Thomas Kecia M red Diversity resistance in organizations Series in Applied Psychology Lawrence Erlbaum Associates s 93 125 ISBN 9780805859638 Deitch Elizabeth A Barsky Adam Butz Rebecca M Chan Suzanne Brief Arthur P Bradley Jill C November 2003 Subtle yet significant the existence and impact of everyday racial discrimination in the workplace 56 11 1299 1324 doi 10 1177 00187267035611002 Toscano Guy Weber William 1995 Homicides at work u Toscano Guy Weber William red U S Dept of Labor s 45 arhiv originalu za 17 zhovtnya 2020 procitovano 27 kvitnya 2020 Pdf 9 veresnya 2020 u Wayback Machine Richman Judith A Rospenda Kathleen M Flaherty Joseph A Freels Sally October 2001 Workplace harassment active coping and alcohol related outcomes Journal of Substance Abuse 13 3 347 366 doi 10 1016 S0899 3289 01 00079 7 PMID 11693457 Rospenda Kathleen M Fujishiro Kaori Shannon Candice A Richman Judith A July 2008 Workplace harassment stress and drinking behavior over time gender differences in a national sample 33 7 964 967 doi 10 1016 j addbeh 2008 02 009 PMC 2442899 PMID 18384975 Rospenda Kathleen M Fujishiro Kaori Shannon Candice A Richman Judith A July 2008 Workplace harassment stress and drinking behavior over time gender differences in a national sample 33 7 964 967 doi 10 1016 j addbeh 2008 02 009 PMC 2442899 PMID 18384975 Richman Judith A Zlatoper Kenneth W Zackula Ehmke Jennifer L Rospenda Kathleen M May 2006 Retirement and drinking outcomes lingering effects of workplace stress 31 5 767 776 doi 10 1016 j addbeh 2005 06 001 PMID 15994026 Workplace Bullying Institute RSS Arhiv originalu za 18 bereznya 2015 Procitovano 28 kvitnya 2015 Workplace Bullying Institute RSS Arhiv originalu za 18 bereznya 2015 Procitovano 28 kvitnya 2015 Matthiesen Stig Berge Einarsen Stale August 2004 Psychiatric distress and symptoms of PTSD among victims of bullying at work British Journal of Guidance amp Counselling 32 3 335 356 doi 10 1080 03069880410001723558 Pdf 13 listopada 2017 u Wayback Machine Lewis Jacqueline Coursol Diane Wahl Kay Herting March 2001 Addressing issues of workplace harassment counseling the targets 39 3 109 116 doi 10 1002 j 2161 1920 2002 tb00842 x Text 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Hansen Ase Marie Hogh Annie Persson Roger Karlson Bjorn Garde Anne Helene Orbaek Palle January 2006 Bullying at work health outcomes and physiological stress response 60 1 63 72 doi 10 1016 j jpsychores 2005 06 078 PMID 16380312 Anderson Katherine S October 1987 Employer liability under Title VII for sexual harassment after Meritor Savings Bank v Vinson 87 6 1258 1279 doi 10 2307 1122590 JSTOR 1122590 Arhiv originalu za 5 travnya 2020 Procitovano 27 kvitnya 2020 Faley Robert H September 1982 Sexual harassment critical review of legal cases with general principles and preventive measures Personnel Psychology 35 3 583 600 doi 10 1111 j 1744 6570 1982 tb02211 x Westman Bonnie Summer 1992 18 3 795 827 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 15 chervnya 2022 Pdf 18 listopada 2015 u Wayback Machine Strossen Nadine 1992 37 4 757 785 Arhiv originalu za 29 veresnya 2020 Procitovano 27 kvitnya 2020 Pdf 3 bereznya 2021 u Wayback Machine Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti

Дата публікації:
Топ