Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Німе́цька ма́рка (нім. Deutsche Mark; скорочено DM, у міжнародній банківській термінології DEM, в розмовній мові також D-Mark або коротко Mark, в англомовних країнах здебільшого має назву Deutschmark) — колишня валюта Німеччини. Її запровадили 1948 року на території Західної Німеччини. 1990 року стала грошовою одиницею возз'єднаної Німеччини. Дорівнювала 100 пфенігам (нім. Pfennig, скорочено: pf).
| Німецька марка нім. Deutsche Mark | |
|---|---|
 Банкнота 100 марок 1989 року друку | |
 Монета 1 марка 1992 року карбування | |
| Держава(и) |  Західна Німеччина(1949—1990)  Німеччина(1990—2001) |
| Банкноти | 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500, 1000 марок |
| Монети | 1, 2, 5, 10, 50 пфенігів; 1, 2, 5, 10 марок |
| Літерний код | DEM |
| Центральний банк | (1948—1957) Німецький Бундесбанк (1957—2001) |
| Вебсайт | bundesbank.de |
| Валютні курси | |
| 1 EUR = | 1,95583 DEM (31.12.1998) |
| 1 USD = | 1,6794 DEM (31.12.1998) |
| 1 GBP = | 2,7775 DEM (31.12.1998) |
 Німецька марка у Вікісховищі | |
В обігу перебували монети номіналом 1, 2, 5, 10, 50 пфенігів і 1, 2, 5 марок та банкноти в 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 і 1000 марок. Центральний банк — Німецький Бундесбанк.
Завдяки, зокрема, суворій монетарній політиці Бундесбанку, німецька марка за час свого існування мала особливо «твердий» обмінний курс щодо інших валют і була другою за популярністю резервною валютою у світі.
З 1 січня 2002 року в Німеччині запроваджено євро. Обмін на нову валюту проводили за курсом 1,95583 марки за один євро.
Назва
Назва «німецька марка» для нової валюти Тризонії походить від традиційної німецької грошової одиниці — марки. Її одностайно ухвалили на конференціях окупаційних держав (США, Велика Британія, Франція) на пропозицію американського офіцера [en], який служив помічником фінансового радника військового губернатора Лусіуса Клея. Тененбаум, що походив із польсько-єврейської сім'ї і 1942 року захистив докторську дисертацію на тему націонал-соціалізму і міжнародного капіталізму в Єльському університеті, був також одним з головних ідеологів і піонерів [de]. Його роль як «батька німецької марки» у своїх історичних працях визнали відносно пізно, наприклад, такі науковці: Вольфганг Бенц, [en] і [en].
Етимологія
Назва «марка» походить від однойменної одиниці ваги, що слугувала еталоном для виготовлення монет. Термін «марка» походить від злиття трьох німецько-тевтонських діалектів на основі класичної латинської мови — Marca, Marcha, Marha, Marcus і вперше з'являється в термінології в IX столітті. Дослівно українською мовою перекладається як «знак» або «відзначати», «маркувати». На початку свого існування марка слугувала мірою ваги і відповідала 8 унціям, проте впродовж середньовіччя курс змінювався залежно від регіону.
Історія
Марка була однією з основних грошових одиниць на території німецьких держав, починаючи з XVI століття. Після їх об'єднання 1871 року єдиною німецькою валютою стала золота марка з прив'язкою до золота (звідки й назва). З початком Першої світової війни золотий стандарт скасували, що призвело до повного знецінення паперових грошей і появи різних грошових одиниць, так званих нотгельдів, які перебували в місцевому обігу. 1919 року запровадили паперову марку, яка також зазнала гіперінфляції. 1923 року впроваджено рентну марку, а 1924 року, паралельно з останньою, райхсмарку. Обидві валюти проіснували до кінця Другої світової війни.
Впровадження німецької марки
Внаслідок Другої світової війни попередній платіжний засіб, райхсмарка (RM), не був придатний для подальшого використання через брак економічного забезпечення і втрату довіри до цієї валюти. На додаток до райхсмарки в післявоєнні роки з'явилася так звана «сигаретна валюта», це означало, що багато людей надавали перевагу прямому обміну товарами. Інтереси союзних окупаційних держав дедалі більше розрізнялися щодо подальшого розвитку їхніх окупаційних зон. Західні окупаційні держави (США, Велика Британія та Франція) мали власну мету, зокрема введення стабільної валюти, що мала бути створена за допомогою грошової реформи.
Цей план був суворо конфіденційним, основні його положення розробив так званий «валютний конклав». З цією метою з 21 квітня до 8 червня 1948 року 11 німецьких представників банків і економістів зустрілися з трьома представниками військових урядів у маєтку Haus Posen у містечку Ротвестене (Фульдаталь) і розробили чотири закони для реорганізації грошової системи, яка регулювала запровадження нової валюти. У березні 1948 року цьому передував закон про створення [en] (нім. Bank deutscher Länder). Від початку нова валюта планувалася як суто паперова; золоте й валютне забезпечення не планувалося. З 1993 року в Haus Posen існує музей, присвячений цим подіям. Населення вперше проінформували по радіо щодо нової валюти 18 червня 1948 року — за три дні до її введення. Відповідні закони набрали чинності 20 червня 1948 року.
Німецьку марку випустили в понеділок, 21 червня 1948 року, в західних окупаційних зонах, тобто в землях Шлезвіг-Гольштейн, Гамбург, Бремен, Нижня Саксонія, Північний Рейн-Вестфалія, Гессен, Рейнланд-Пфальц, Баден, , Вюртемберг-Гогенцоллерн і Баварія; відтоді вона там стала єдиним платіжним засобом.
Нову валюту розповсюджували в точках талонного харчування. На особу виплачували так зване «подушне» в сумі 60 марок; 40 марок відразу, а ще 20 марок через два місяці. Окрім того, оформивши запит до свого банку, підприємства одержували на кожного працівника так звану «службову виплату» по 60 марок, «службова виплата» і «подушне» пізніше враховувалися при переведенні готівкових коштів.
До 26 червня 1948 року старі готівкові кошти в райхсмарках слід було здати й зареєструвати для перерахування в одному з офіційних місць обміну. Там за дозволом податкової інспекції вся сума перераховувалася через окремий «рахунок для операцій з райхсмарками». Для фізичних осіб від загальної суми спершу відраховували дев'ятикратну суму «подушного». З решти 50 % переказувалися на вільний рахунок, а другі 50 % — на закритий рахунок. Через якийсь час закритий рахунок закривали, а 70 % суми на ньому списували, 20 % переказували на вільний рахунок, а 10 % на ощадний рахунок. Таким чином усувалася небезпека нової інфляції через надто великі грошові маси. Врешті фактичний перерахунковий курс виявився 10:0,65, тобто 100 райхсмарок перераховували як 6,50 німецької марки. Зі старих грошей на рахунках промислових підприємств стягували десятерну суму «службових виплат», після чого перехід на німецьку марку відбувався так само, як і для фізичних осіб. Активи банків і держави в старих грошах списували. Зарплати, орендні плати, податки та інші регулярні види оплати після переходу на німецькі марки перераховували за курсом 1:1.
Берлін
У трьох західних секторах Берліна введення нової валюти відклали на три дні до 24 червня 1948 року і спричинили блокаду радянського Берліна. «Західна марка» стала єдиним законним платіжним засобом тут 20 березня 1949 року. Для транскордонних пасажирів між Східним і Західним Берліном створили фонд компенсації заробітної плати.
Вплив на радянську окупаційну зону
Нова валюта зумовила інфляцію в радянській окупаційній зоні (згодом НДР), оскільки райхсмарка все ще залишалася чинним платіжним засобом. Як нагальний захід 23 червня 1948 року обміняли купюри-райхсмарки на суму не більше 70 марок на одну особу. Радянська влада просто наклеїла на купюри купони, якщо власник банкнот міг довести їхнє законне походження. Таким чином, у народі такі марки називали «обклеєними» («Klebemark») або «шпалерними марками» («Tapetenmark»). Незабаром після цього, 24 липня, в радянській окупаційній зоні ввели нову валюту, яка також називалася «німецькою маркою». Вона залишалася валютою НДР до 31 липня 1964 року, коли її замінила марка Німецького емісійного банку (MDN).
Саар
Єдиною з західнонімецьких земель, де у 1948 році не ввели німецьку марку, став Саар. У червні 1947 року в цій землі провели грошову реформу, в ході якої райхсмарки замінили на саарську марку; того ж року відбувся перехід на саарський франк. Після вступу Саару до Федеративної Республіки Німеччини 1 січня 1957 року, німецька марка стала там офіційною валютою, тільки коли термін дії валютних угод із Францією закінчився 7 липня 1959 року.
Німецька марка за Банку німецьких земель
Банк німецьких земель, заснований у рамках підготовки до грошової реформи, мав завдання проводити грошово-кредитну політику американської і британської, а потім і французької окупаційних зон. Йому також дозволили випускати банкноти і монети. Права на монетний двір передали німецькому федеральному уряду після заснування ФРН. Банк здобув незалежність лише 1951 року, до цього він виконував інструкції союзників.
Після грошової реформи міністр економіки Людвіг Ергард майже повністю зняв фіксоване ціноутворення. Це дало змогу створити практично вільну ринкову економіку, в якій попит і пропозиція визначали ціну і спричиняли високу інфляцію. Внаслідок цього німецька марка через пів року втратила 11 % своєї вартості. Нова валюта призвела до значного зростання цін у західних окупаційних зонах, що спричинило загальний страйк 12 листопада 1948 року. Близько 9 мільйонів людей взяли участь у цьому єдиному загальному страйку в післявоєнній історії Німеччини.
Коли в червні 1950 року почалася корейська війна, американські промислові компанії перевели свою увагу на виробництво озброєння. Новостворені підприємства молодої Федеративної Республіки скористалися з нестачі пропозиції товарів і змогли запропонувати свою продукцію світовому ринку. Обмінний курс, встановлений союзниками в розмірі 4,20 німецької марки за долар США, забезпечив німецьким компаніям високий прибуток і великий експортний профіцит.
З першого квітня 1954 року іноземцям, які мали валюту, дозволили відкрити «частково в німецьку марку рахунки (так звані ), на які резиденти могли здійснювати платежі готівкою. Рахунки трималися без відсотків і могли використовуватися для платежів у третіх країнах. Кожному громадянину Німеччини дозволили обмінювати на іноземну валюту до 1500 німецьких марок на рік, що зробило доступними поїздки за кордон.
28 вересня 1949 року в період масової девальвації валют німецька марка також девальвувалась, її курс знизився до 4,20 марки за 1 долар США. 1953 року ФРН вступила до Міжнародного валютного фонду, який на підставі цього паритету зафіксував золотий вміст марки в 0,211588 г чистого золота. 1976 року МВФ скасував золоті паритети, і німецька марка втратила зв'язок із золотом. У країні встановилася система не розмінних на золото кредитних грошей.
Німецька марка за Німецького Федерального банку
1957 року право на емісію німецької марки дістав Німецький Бундесбанк (саме цього року банк засновано). Відповідно до Закону «Про Бундесбанк», він мав право на випуск банкнот і регулювання їхньої кількості в обігу (так званий «банкнотний привілей»). Окрім випуску офіційних банкнот, з 1960 по 1988 рік Бундесбанк таємно зберігав резервні гроші (резервні банкноти і Федеральні касові знаки), які призначалися на час можливої війни, або інших криз, які могли розладнати обіг офіційних банкнот.
30 червня 1958 року марка отримала статус вільно конвертованої валюти. Це змусило вирішувати питання про співвідношення стабільності внутрішніх цін і обмінного курсу. На початку 1960-х років курс марки був занижений.
Після розпаду Бреттон-Вудської валютної системи на початку 1970-х років і скасування жорсткого співвідношення валютних курсів на світовому ринку, марка отримала більший простір для маневру. Під час нафтової кризи 1973—1974 років марка не тільки не знецінилася, але й посилила свої позиції, остаточно перетворившись в другу за значущістю світову валюту після долара США. Якщо в середині 1973 року долар коштував 2,67 марки, то навесні 1978 року подолали «психологічний» рубіж — 2 марки за долар, а протягом останніх 10 років існування марки — її курс коливався в межах 1,4—1,8 марки за долар. Якщо у 1973 році лише 2 % світових валютних резервів були поміщені в німецькі марки, то до 1987 року ця цифра зросла до 14 %. Протягом 1990-х років німецька марка залишалася однією з найстабільніших валют у Європі, успішно конкуруючи з доларом як засіб заощадження не тільки в Німеччині, але й в інших країнах.
Починаючи з 1950-х років німецька марка славилася своєю стабільністю і вважалася «твердою валютою». На цю репутацію працювало порівняння купівельної спроможності німецької марки з іншими валютами. За даними дослідника Ганса Ропера, до 1977 року марка знецінилася в порівнянні з 1950 роком майже вдвічі, проте це був один з найкращих результатів у світі. А за майже 50 років перебування в обігу німецької марки — її купівельна спроможність скоротилася майже вчетверо. Середній рівень інфляції за цей період становив трохи менше ніж 3 %. Знецінення німецької марки пояснювалося високими темпами економічного зростання, які часто вели до зростання інфляції.
Возз'єднання Німеччини
1 липня 1990 року німецьку марку введено у НДР, у ході створення так званого валютно-економічно-соціального союзу з ФРН. Для громадян Східної Німеччини це, у якомусь сенсі, було однією з найзначніших змін у процесі возз'єднання, оскільки німецька марка в НДР була символом «економічного дива» і розквіту в Федеративній Республіці. Водночас це не тільки відповідало основній вимозі громадян НДР (під час демонстрацій люди кричали: «Якщо німецька марка прийде, ми залишимося, а якщо ні, ми підемо за нею»), але й значно сповільнило масове переселення громадян НДР у ФРН, що було політично актуально з урахуванням проблем інтеграції, створення робочих місць і будівництва житлової площі для них. Цими політичними потребами пояснювався обмінний курс грошей НДР щодо німецької марки. Для громадян НДР він варіювався залежно від їхнього віку: людям у віці 60 років і старше дозволили обмінювати до 6000, до 60 років — до 4000, дітям до 14 років — до 2000 «східних марок» у співвідношенні 1:1. Заробітна плата, оклади, стипендії, пенсії, орендна плата і оренда, а також інші періодичні виплати конвертували за цим курсом. Обмін кредитів і боргів, що перевищували зазначені межі, проходив у співвідношенні 2:1. Для негромадян НДР використовувався обмінний курс 3:1. Крім того, при першому відвідуванні заходу країни кожному мешканцю колишньої НДР видавали так звані «привітальні гроші» — 100 німецьких марок. Коли обмін завершився, з'ясувалося, що монет номіналом в 1 марку в обігу не вистачає. В результаті, протягом року на території колишньої НДР їхню функцію виконували старі монети НДР в 50 пфенігів.
Встановлення занадто високого обмінного курсу між східною маркою і німецькою маркою було помилкою для валютно-економічно-соціального союзу, яка виникла через внутрішньополітичні причини. Переведення активів (готівка, дебіторська та кредиторська заборгованості) обернулося для НДР грошовою масою, яка на 50 % перевищувала рекомендації Бундесбанку. Проте це не стало імпульсом до інфляції, оскільки більшість грошової маси опинилася на ощадних рахунках і таким чином не мала впливу на ціни. Однак перехід на німецьку марку призвів до «розбухання» бухгалтерських звітів, особливо в плані кредиторської заборгованості. У НДР об'єкти нерухомості зазвичай продавалися за завищеними цінами, отже виникала завищена кредиторська заборгованість. Таким чином, бухгалтерські звіти в НДР мали драматично «роздуту» кредиторську заборгованість. Після переходу на звітність у німецьких марках майже всі східнонімецькі підприємства виявилися боржниками, оскільки активи у вигляді нерухомості слід було записати, зважаючи на реалістичні ціни, натомість дебіторські зобов'язання залишилися незмінними.
Перерахунок грошових потоків макроекономічного рівня, а особливо зарплат у співвідношенні 1:1 створив низку проблем, оскільки фонди зарплати зросли до рівня, який значно перевищував рівень фонду зарплати аналогічних підприємств за кордоном та в «старих землях». Ці фактори призвели до неконкурентоспроможності більшості східнонімецьких підприємств на міжнародному рівні. Показовими тут були зміни обмінного курсу на «сірому» ринку (офіційного обмінного курсу не було, проте обмінні контори і банки продавали й купували східні марки), який до падіння Берлінської стіни був на рівні 10:1 (східної до західної марки). Після напливу людей у перші тижні курс упав до 20:1, а потім стабілізувався на рівні 7:1, 6:1, що, очевидно, і відповідало економічно виправданому курсу. Після оголошення умов переходу на німецьку марку курс виріс до 3:1. Після припинення розрахунків у перевідних карбованцях 31 грудня 1990 року східнонімецький експорт блискавично зазнав краху.
Німецька марка після введення євро
Зі створенням Європейського економічного і валютного союзу і введенням євро 1 січня 1999 року німецька марка була замінена як самостійна валютна одиниця. Тоді встановили фіксовану частку марки (1/1,95583) відносно нової валютної одиниці євро. Монети та банкноти німецької марки були законним платіжним засобом до 31 грудня 2001 року включно. Відтоді марки можна обмінювати на євро в Бундесбанку і його філіях безкоштовно на невизначений термін. Також в окремих магазинах марками все ще можна оплачувати товари. Після запровадження готівкового євро значна частина торгових підприємств та банків могла здавати старі платіжні засоби, які приймали за принципом добровільного самоконтролю до 28 лютого 2002 року. Через роки після введення євро деякі магазини іноді, як і раніше, пропонували можливість оплачувати товари марками.
Свою специфіку мали операції з рахунками. Якщо курси акцій та інших подібних цінних паперів перерахували вже з 2 січня 1999 року (облігації були номіновані у відсотках, тому вони не залежали від курсу), то більшість банків пропонували своїм клієнтам вибір: далі вести рахунок у марках, або вже конвертувати в євро (другим варіантом скористалося дуже небагато клієнтів). Конвертація всіх рахунків, які велися в німецьких марках, відбулася 31 грудня 2001 року, частково трохи раніше: деякі банки, щоб уникнути збігу з операціями з нарахування відсотків у кінці року, перевели всі рахунки на євро протягом останнього кварталу 2001 року.
Німецьку марку й далі використовують в деяких областях, і не тільки у вигляді готівки. Телефонні автомати, як і раніше, приймають монети попередньої валюти за курсом 2:1. Окрім того, всі позики, видані до 1999 року, не переводилися в євро, а при купівлі, продажу, нарахуванні відсотків та погашенні кредиту й далі обраховувалися в німецьких марках за офіційним курсом сьогоднішньої вартості євро. В корпораціях частки капіталу і надалі обраховувалися в німецьких марках, хоча більшість фірм перейшли на євро, або на умовні одиниці. Заставне майно, заставлене до запровадження євро, до погашення обраховувалося в німецьких марках.
Монети
Закон «Про заснування Банку німецьких земель» від 1 березня 1948 року дав цьому банку одноосібний дозвіл на випуск банкнот і монет. Першою випущеною монетою став 1 пфеніг, за дизайном Адольфа Ягера, її введено в обіг 24 січня 1949 року в кількості трохи менше ніж 240 мільйонів екземплярів. 21 травня 1949 року стався випуск 10 пфенігів, 2 січня 1950 року — 5 пфенігів і 14 лютого 1950 року — 50 пфенігів. На монетах 5 і 50 пфенігів також вказувався 1949 рік.
Однак «Оголошення щодо випуску монет номіналом 1, 5, 10 і 50 пфенігів з написом „Федеративна Республіка Німеччина“, замість напису „Банк німецьких земель“» від 6 травня 1950 року дозволило випустити в обіг монети з написом «BANK DEUTSCHER LÄNDER», замість «BUNDESREPUBLIK DEUTSCHLAND», за умови, якщо на них буде вказуватися рік випуску «1950». Ведення випуску монет було передано федеральному уряду (Федеральному міністерству фінансів) відповідно до Федерального закону щодо карбування монет від 8 липня 1950 року (BGBl, стор. 323). З цієї причини на всіх інших нових монетах німецької марки, з середини 1950 року, був напис «BUNDESREPUBLIK DEUTSCHLAND». Параграф 1 цього закону також називав окремі номінали, які були дозволені до випуску. Оскільки правова основа для монет з новим написом у травні 1950 року не була замінена новою, ці чотири номінали випускалися до 1965 року з датою «1950». Після внесення поправки до цього закону в грудні 1986 року стало можливим карбування монет номіналом більше 10 марок.
Також між 1974—2001 роками щорічно випускалися набори монет у якості анциркулейтед, і пруф, між 1950—2001 роками (крім періоду 1951—1964 років), зі всіма номіналами, випущеними за рік.
Опис і параметри монет регулярного випуску
На монетах аверс до реверсу орієнтований під кутом 180 градусів, тобто, щоб побачити реверс у вертикальному положенні після перегляду аверсу, монету треба перевернути навпаки.
| Зображення (аверс/реверс) | Номінал | Метал | Діаметр (мм) | Товщина (мм) | Маса (г) | Подія | Аверс | Реверс | Гравер | Дата випуску |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | 1 пфеніг | латунь/сталь (1948—1949) мідь/сталь (1950—2001) | 16,5 | 1,38 | 2 | — | номінал між двох колосків | дубова гілка | Адольф Ягер | 1948–2001 |
 | 2 пфеніги | мідь (1950—1968) латунь/сталь (1968—2001) | 19,25 | 1,52 | 3,25 2,9 | 1950–2001 | ||||
 | 5 пфенігів | латунь/сталь | 18,5 | 1,7 | 3,0 | 1949–2001 | ||||
 | 10 пфенігів | 21,5 | 4,0 | |||||||
 | 50 пфенігів | мідно-нікелевий сплав | 20,0 | 1,58 | 3,5 | номінал | жінка, що садить дерево | Ріхард Вернер | ||
 | 1 марка | 23,5 | 1,75 | 5,5 | номінал між дубовим листям | герб Німеччини | Йозеф Бернхарт | 1950–2001 | ||
 | 2 марки | 25,5 | 1,79 | 7,0 | номінал між виноградними гронами і колосками | герб Німеччини | 1951 | |||
  | 26,75 | 1,79 | 7,0 | Макс Планк | герб Німеччини, номінал | Карл Рот | 1957–1971 | |||
 | 20-річчя Федеративної Республіки Німеччина (1949—1969) | Конрад Аденауер (1876—1967) канцлер ФРН (1949—1963) | Райнхарт Хайнсдорфф | 1969–1987 | ||||||
  | 20-річчя Федеративної Республіки Німеччина (1949—1969) | Теодор Гойс (1884—1963) перший президент ФРН (1949—1959) | Карл-Ульріх Нусс | 1970-1987 | ||||||
 | 30-річчя Федеративної Республіки Німеччина (1949—1979) | Курт Шумахер (1895—1952) перший лідер опозиції (SPD) | Ханс Йоахім Доблер | 1979-1993 | ||||||
  | 40-річчя Німецької марки (1948—1988) | Людвіг Ергард (1897—1977) міністр фінансів канцлер ФРН (1963—1966) | Франц Мюллер | 1988-2001 | ||||||
| | 40-річчя Федеративної Республіки Німеччина (1949—1989) | Франц Йозеф Штраус (1915—1988) Федеральний міністр, Прем'єр-міністр Баварії | Еріх Отт | 1990-2001 | ||||||
 | 45-річчя Федеративної Республіки Німеччина (1949—1994) | Віллі Брандт (1913—1992) канцлер ФРН (1969—1974) | Губерт Клінкель | 1994-2001 | ||||||
 | 5 марок | срібло (625 проба) | 29,0 | 2,07 | 11,2 | — | номінал | герб Німеччини | Альберт Холл | 1951 1956–1961 1963–1974 |
 | магнімат | 10,0 | Вольфганг Доем | 1975–2001 |
Тиражі монет регулярного випуску
| Тиражі монет: 1, 2, 5, 10, 50 пфенігів та 1 і 5 марок | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Примітки:
|
| Тиражі монет 2 марки | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Примітки:
|
Монетні двори
Монети виготовляли на п'яти різних монетних дворах (див. таблицю). Кожна монета містила позначку у вигляді букви, що вказувала, на якому монетному дворі вона виготовлена. На Берлінському монетному дворі монети, які відносилися до німецької марки, карбували тільки з червня 1990 року, після того, як 1 липня 1990 року він уклав договір щодо створення валютно-економічно-соціального союзу; раніше тут випускали монети НДР.
Постійне карбування монет регулярного випуску припинили 1996 року. Однак монети карбували до 2001 року зі значно меншими тиражами.
| Позначка | Роки | Монетний двір | Доля у загальному випуску монет | ||
|---|---|---|---|---|---|
| з | до | 1948—1990 | 1991—2001 | ||
| A | 1990 | 2001 | — | 20 % | |
| D | 1948 | 2001 | 26 % | 21 % | |
| F | 1948 | 2001 | 30 % | 24 % | |
| G | 1948 | 2001 | 17,3 % | 14 % | |
| J | 1948 | 2001 | 26,7 % | 21 % | |
| |||||
Карбування монет
Монета в 2 пфеніги до 1968 року складалася на 95 % з міді. Потім, як і монети малих номіналів 1, 5 і 10 пфенігів, її карбували з матеріалу гіршої якості, на залізних заготовках, які покривали тонким шаром міді або латуні. Внаслідок цього вони починали легко іржавіти, якщо довгий час перебували у вологому середовищі.
Монети малих номіналів, на відміну від великих, були однаковими за своїм дизайном. На аверсі: вказувалися номінал, знак монетного двору та два колоски пшениці; а на реверсі: напис «Bank deutscher Länder» або «Федеративна Республіка Німеччина» на реверсі, рік і дубова гілка з п'ятьма листками.
На реверсі монети, одного з двох дизайнів, представлених Адольфом Ягером, були три переплетені кільця, які, очевидно, символізували три західні зони окупації західних держав, з'єднані в єдиний валютний союз. Однак, оскільки в тендері на створення дизайну монет в 1, 5 і 10 пфенігів уже було зазначено, що зразки «не повинні висловлювати будь-яких політичних тенденцій», обрали інший дизайн з дубовою гілкою. В оголошенні також вказувалося, що монети повинні містити шрифт «антиква», тому що він мав відрізнятися від монет періоду націонал-соціалізму зразка 1933 року, на якому використовувався шрифт «фрактура».
При створенні монет вирішили ґрунтуватися «на монетних традиціях довоєнного періоду». З цієї причини номінал в 1 пфеніг мав вигляд мідної монети вагою рівно два грами, що відповідало монетам імперського періоду, які карбувалися з 1873 року. Однак, оскільки вартість металу в монеті, виготовленій майже з чистої міді (прототип складався з того ж матеріалу, що і номінал у 2 пфеніги до 1968 року) перевищила б номінал, у її карбуванні використовували залізну заготовку, покриту тільки міддю.
Монета 50 пфенігів
Жінка, що стоїть на колінах, зображена на реверсі монети 50 пфенігів — це Герда Йоганна Вернер. Зображення, де вона садить дуб, було символом реконструкції Німеччини після Другої світової війни. Її чоловік [de], який створював цей малюнок, хотів вшанувати пам'ять мільйонів жінок, які піднімали Німеччину з післявоєнних руїн, а також численних лісових робітників, що займаються лісовідновленням.
1949 року монетні двори Німеччини почали випускати монету 50 пфенігів з написом «Банк німецьких земель». 1950 року напис замінено на «Федеративна Республіка Німеччина», але монетному двору в Карлсруе (G) дозволялось ненадовго карбувати монети з новим роком і старим написом. 30 000 монет з неправильним написом випустили з економічних міркувань. Так з'явилися предмети колекціонування, які в залежності від стану збереження коштують до 3000 євро. На початку 1970-х років їх незаконно перекарбували під час так званого «монетного скандалу в Карлсруе».
Спочатку, монета в 50 пфенігів була єдиною серед інших номіналів, що мала рифлений гурт. З 1972 року монети цього номіналу випускали з гладким гуртом, щоб знизити виробничі витрати.
Співвідношення розмірів монети в 50 пфенігів до 1 марки бере початок від співвідношення розмірів срібних монет у Німецькій імперії, яке існувало до 1918 року. У той час монета номіналом в 50 пфенігів, або, пізніше, «пів марки», відповідала за вмістом металу половині марки. Діаметр монети в 50 пфенігів залишився незмінним на рівні 20 міліметрів. Діаметр монети в 1 марку відрізнявся лише на пів міліметра від діаметра срібної марки імперського періоду. Тоді як розмір і товщина значно відрізнялися.
Монета 1 марка
Номінал в 1 марку став першою монетою, на якій викарбували повне грошове позначення «німецька марка»; монети, випущені раніше, мали позначення «пфеніг». Як і монета в 50 пфенігів, вона була виготовлена з мідно-нікелевого сплаву.
На монеті було зображено два найбільш поширені німецькі символи: дубове листя на аверсі і герб Німеччини на реверсі. У той час як інші раніше випущені монети мали гладкий або рифлений гурт, то на монеті в 1 марку його прикрасили арабесками.
Монета 2 марки
Першу монету номіналом 2 марки випущено 8 травня 1955 року. Дизайн створив Йозеф Бернхарт, гравер з Мюнхена, на основі дизайну монети в 1 марку, який також розробив він.
Маючи однаковий дизайн реверсу, монета мала діаметр на два міліметри більший, ніж монета в 1 марку. На аверсі, на додаток до позначення номіналу, замість дубового листя були зображені качани кукурудзи і грона винограду, а гурт містив напис «Einigkeit und Recht und Freiheit» («Єдність, закон і свобода»), замість арабесок; однак, оскільки ці відмінності були незначними, часто виникала плутанина з монетою в 1 марку. Навіть банкам іноді було важко розрізнити дві монети.
Через ці труднощі Бундестаг 30 вересня 1955 року вирішив обміняти монети, що до цього перебували в обігу, на нові, при користуванні якими не виникало б помилок. 13 березня 1957 року Федеральний уряд ухвалив дизайн нової монети. Для зображення на монеті пропонувалися: нобелівський лауреат з фізики, Макс Планк, лікар Роберт Кох та інженер Оскар фон Міллер. Віцеканцлер [en] також пропонував випустити ще одну монету, з портретом ще однієї людини, пов'язаної зі створенням лінії Одер — Нейсе, однак міністр внутрішніх справ Герхард Шредер відхилив цю пропозицію, тому що він не вважав доцільним створити два типи монети однакового номіналу. У підсумку, з нагоди 100-річчя від дня народження обрано портрет Макса Планка, створений Карлом Ротом. Крім того, вирішено зробити монету більш виразною. В підсумку 21 червня 1958 року вийшли 2 марки нового зразка, що мали трохи більший діаметр — 26,75 мм і перероблений герб Німеччини, який розміщався на стороні з позначенням номіналу. 30 червня 1958 року, всього через дев'ять днів після введення нової монети, стару монету в 2 марки виведено з обігу і позбавлено права законного платіжного засобу; її можна було обміняти до 30 вересня 1958 року.
Але навіть зі введенням нової монети не всі проблеми розв'язали: спочатку плутанина тривала, цього разу з монетою 5 марок. Крім того, вона була немашиночитною. Багато іноземних монет тих же розмірів і з того ж сплаву сприймалися машинами як 2-маркові номінали, хоча деякі з них мали значно нижчу вартість.
2 лютого 1969 року оголосили, що з'явиться нова монета в 2 марки із зображенням Конрада Аденауера, першого федерального канцлера Федеративної Республіки Німеччини, який мав замінити Макса Планка. Замість більш звичного мідно-нікелевого сплаву (75 % Cu, 25 % Ni) як матеріал використовувався [de]. Магнімат складався з чистого нікелевого сердечника (7 % для монети в 2 марки), який покривався мідно-нікелевим сплавом з обох боків. Такі зміни магнітних властивостей монети надійно розпізнавалися машинами. Карбувати монети почали 1969 року. 28 грудня 1970 року випустили в обіг перші монети. З матеріально-технічних причин тільки невелика частина монет потрапила в обіг. Оскільки також випустили нові монети з портретом Макса Планка (карбувалися до 1971 року), серед спекулянтів і колекціонерів поширилася чутка про те, що федеральний уряд, представлений коаліцією СДПН і ВДП, не допустить зображення політиків ХДС на монетах. Це призвело до того, що колекціонери іноді платили до 5 марок за монету з Аденауером.
1 липня 1973 року (коли все ще панувала соціал-ліберальна коаліція) монету з Аденауером випущено у великій кількості разом з монетою з Теодором Гойсом, яка мала ті ж характеристики (розмір, маса, сплав). Монету з Максом Планком виведено з обігу 31 липня 1973 року і, таким чином, вона зникла з грошового обігу.
Відтак вийшли ще 2 монети цього типу з зображеннями інших померлих політиків Федеративної Республіки. Вони випускалися з нагоди круглої річниці створення Федеративної Республіки (1969, 1979, 1989, 1994) або німецької марки (1988).
Таким чином, починаючи з 1958 року, номінал у 2 марки концепційно відрізнявся від інших монет. Так само, як пам'ятні монети, вони випускалися в особливих випадках і містили на аверсі портрет славетної людини. Між 1973—2001 роками у великій кількості одночасно перебували в обігу різні монети в 2 марки.
Монета 5 марок
Для створення дизайну монети регулярного випуску номіналом 5 марок провели конкурс, у якому подано 685 пропозицій. 30 проєктів передали в Федеральний кабінет міністрів 22 лютого 1951 року. Серед учасників до фіналу потрапили: гравер Альберт Холл з міста Швебіш-Гмюнд, Луїс Роберт Ліппл, професор Технічного університету Мюнхена, і Франц Хольц з Майнца. Остаточне рішення прийнято 8 травня на користь Альберта Холла.
Монета спочатку складалася зі сплаву з 62,5 % срібла і 37,5 % міді. Коли ціна на срібло за тройську унцію (близько 31 г) тимчасово зросла до більш ніж 6 доларів, через спекуляції на ринку зі сріблом у середині 1974 року (при курсі близько 2,50 дойчмарок за долар, що відповідало 15 дойчмаркам), вартість металу наблизилася до номінальної вартості монети, це могло незабаром привести до переплавки населенням монет (відповідно до закону Грешама-Коперника XVI століття). Тоді виробництво і випуск монет були б збитковими. Тому 1975 року стару монета номіналом 5 марок вилучено з обігу і замінено новою монетою з магнімату, з більш сучасним зображенням герба Німеччини.
1979 року перехід зі срібла на інший метал обговорювали в телевізійному німецькому двосерійному серіалі «Das Ding». У той час ціна на срібло виросла настільки, що матеріальна вартість срібної монети «Отто Хан», яку вже викарбували, була фактично значно вище номінальної вартості в 5 марок; тому монети пішли на переплавлення, за винятком декількох екземплярів. Наступні нові монети і всі наступні пам'ятні монети такого ж номіналу більше не містили срібла.
Усі монети регулярного випуску номіналом в 5 марок, як і монети в 2 марки, містили на гурті напис: «Einigkeit und Recht und Freiheit». Позиція (тобто місце, звідки починається викарбуваний текст) та орієнтація (коректний напис або ж напис, викарбуваний перевернутим догори) внаслідок технологічного процесу були неідентичними.
Народні назви
Для окремих монет вживалися (частково регіональні) розмовні назви. Так, 10-пфенігову монету часто в побуті називали «грошем» («Groschen»), а п'ятипфенігову монету «шісткою» («Sechser»). Одно- і двопфенігові монети називали (можливо, через їхнє червоно-коричневе забарвлення) «індіанськими грошима» («Indianergeld»). Монети 5 марок першого випуску до 1975 року часом називали через використаний матеріал та мотив «срібним орлом» («Silberadler»).
У північнонімецькому та західнонімецькому регіоні поширеною назвою монет номіналом 5 марок була назва «гаєрманн» (походження цього слова нез'ясоване, припускають, що воно походило зі сленгу моряків Гамбурга. За однією з версій, ця назва походить від єврейської літери «ה» («хе»), яка мовою їдиш вимовлялася як «гай» і була п'ятою літерою абетки. В Баварії пфеніги, починаючи з монети 5 пфенігів, називали, вживаючи зменшувальний суфікс «-ерль» (наприклад: «фюнферль» («Fünferl») на п'ятипфенігову монету, «ценерль» («Zehnerl») на десятипфенігову монету й тому подібне). Монету дві марки часто називали «цвікель» (дослівно «клинець у спідниці» («Zwickel»)). Багато типово баварських назв монет перейшли нині на монети євро, тобто, наприклад, один «ценерль» — це монета 10 центів, а «цвікель» — монета 2 євро
Рідкісні монети регулярного випуску
Нижче подано вартість найрідкісніших монет регулярного випуску кожного номіналу в найкращому ступені колекційного стану (анциркулейтед). Монети у стані пруф іноді мають набагато вищі ціни, а монети звичайної якості карбування оцінюють значно нижче.
- 1-пфеніг (1948, Карлсруе (G)) — 90 євро
- 2-пфеніги (1950, Карлсруе (G)) — 90 євро
- 5-пфенігів (1967, Карлсруе (G)) — 80 євро
- 10-пфенігів (1967, Карлсруе (G)) — 90 євро
- 50-пфенігів (1950, Карлсруе (G), з текстом «BANK DEUTSCHER LÄNDER») — 1.800 євро (див. вище)
- 50-пфенігів (1966, Гамбург (J); 1995, Штутгарт (F), Карлсруе (G)) — 100 євро
- 1-марка (1954, Штутгарт (F)) — 1.000 євро; (1954, Карлсруе (G)) — 1.600 євро; (1955, Карлсруе (G)) — 1.500 євро
- 2-марки «з колоссям» (1951, Карлсруе (G)) — 300 євро
- 2-марки «Макс Планк» (1959, Мюнхен (D)) — 300 євро; (1959, Штутгарт (F)) — 400 євро
- 5-марок «срібна» (1958, Гамбург (J)) — 4.500 євро
- 5-марок «магніматна» (1995, всі монетні двори) — 50 євро
Крім того, є ще рідкісні монети з браком карбування і пробні монети, які оцінюють значно вище монет, вказаних у переліку.
Пам'ятні і ювілейні монети
Крім монет регулярного випуску, також карбували пам'ятні та ювілейні монети. Хоча ці монети мали статус законного платіжного засобу, вони рідко з'являлися в повсякденному житті.
Першу пам'ятну монету-марку випущено 11 вересня 1953 року на честь 100-річчя Німецького музею в Нюрнберзі. Монета мала ті самі технічні дані, що й монета регулярного випуску номіналом в 5 марок, що перебувала в обігу на той час. Маючи тираж 200 000 екземплярів, з них тільки 1240 монет випущено в якості пруф, вартість яких серед колекціонерів доходить до 3600 євро. Всього між 1953 і 1979 роками випустили 28 монет різної тематики.
Після того, як Мюнхен здобув право на проведення літніх Олімпійських ігор 1972 року, 26 січня 1970 року випущено першу пам'ятну монету в 10 марок; на ній зображена спіраль променів — логотипу Ігор. До 1972 року у зв'язку з Олімпійськими іграми випустили п'ять монет з різним дизайном. На першій монеті цієї тематики, з променевою спіраллю, легенда містила неправильний напис: «SPIELE DER XX. OLYMPIADE 1972 IN DEUTSCHLAND», згодом цей напис змінили, він включав слова «… IN MÜNCHEN», оскільки ігри були дані місту, а не країні. Вперше на всіх західнонімецьких монетних дворах розпочали виробництво олімпійських монет — до цього лише один монетний двір карбував усі монети. Монети складалися на 62,5 % з чистого срібла і на 37,5 % з міді. Вони мали масу 15,5 грама і діаметр 32,5 міліметра.
Після того як 1975 року монети в 5 марок регулярного випуску стали карбувати з магнімату, через високу ціну на срібло, 1980 року пам'ятні монети також перестали карбувати зі срібла. 1979 року ціна на срібло злетіла майже до 50 доларів за унцію. Для монети, випущеної 24 вересня 1980 року з нагоди 100-річчя Отто Гана, вартість срібла в ній була б на 7,21 марки вище номінальної вартості в 5 марок. Відтоді всі монети номіналом у 5 марок карбували з мідно-нікелевого сплаву. Між 1980 і 1986 роками додатково випустили 14 монет різного дизайну. Востаннє пам'ятну монету в 5 марок випустили 22 жовтня 1986 року на честь 200-х роковин смерті Фрідріха Великого.
30 квітня 1987 року, до дня 750-річчя Берліна, відновлено випуск пам'ятних монет номіналом 10 марок. Характеристики монет відповідали олімпійським монетам. 1998 року вміст срібла (з таким же діаметром і однаковою масою) збільшено до 92,5 %. До введення євро було випущено 36 монет різного дизайну номіналом 10 марок.
26 липня 2001 року Німецький Бундесбанк представив останній випуск німецької марки на підставі дозволу, даного законом щодо карбування золотої монети в 1 марку, і створення фонду «Гроші та валюта» від 27 грудня 2000 року. Монета, виготовлена з чистого золота 999 проби, відповідала за зовнішнім виглядом останній випущеній монеті регулярного випуску в 1 марку, з тією різницею, що на реверсі замість тексту «Федеративна Республіка Німеччина», було вказано «Німецький Бундесбанк». Монета вийшла тиражем в один мільйон штук, її вартість становила 250 марок. Це була єдина золота монета номіналом в 1 марку.
| Перелік пам'ятних та ювілейних монет | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Банкноти
Німецька марка налічувала чотири офіційно випущені серії банкнот. Крім того, відомо про наявність двох резервних серій, які зберігалися в бункері Бундесбанку в місті Кохем («Bundesbankbunker Cochem»), вони так і не потрапили до обігу. Крім того, існувала серія федеральних касових знаків, яка мала замінити монети під час кризи, але її також ніколи не випускали в обіг.
Перша серія банкнот
Першу серію банкнот надрукували в США й доставили до Німеччини під час надсекретної операції «Пташина собака» (англ. Operation Bird Dog) на кораблі в Бремергафен навесні 1948 року. Потім 23 000 сталевих коробок з новими грошима доставлено на вантажівках до Франкфурта. Після цього Банк німецьких земель під суверенітетом західних союзників випустив банкноти в обіг під час грошової реформи 20 червня 1948 року. Дизайн банкнот був значною мірою заснований на доларі США; використовувалися навіть елементи малюнку американських залізничних акцій. Вказівка установи-емітента і підпис на банкнотах були відсутні. Так само відсутня вказівка місця випуску банкнот, щоб, у разі угоди з Радянським Союзом, вони могли б стати загальною валютою для всієї Німеччини.
Під час грошової реформи введено банкноти в ½, 1, 2, 5, 10, 20, 50 та 100 марок. Монети не випускалися до 1949 року. Для забезпечення населення й торгівлі дрібними грішми на перехідний період можна було використовувати монети і банкноти, які вже перебували в обігу, до одної райхсмарки за вартістю одної десятої номіналу. Тому спочатку можна було обійтися без банкнот на суму до 50 пфенігів.
Перша серія мала два різних випуски банкнот у 20 і 50 марок.
24 червня 1948 року область дії німецької марки (Західна Німеччина) розширено на три західні сектори Берліна. Ці банкноти були проштамповані, або перфоровані, буквою «В». Тому в просторіччі ці купюри називалися «ведмежою маркою» («Bärenmark»).
| 1-а серія банкнот | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Номінал | Розміри (мм) | Основний колір | Опис | Дата введення | Дата вилучення | ||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | |||||
 |  | 50 пфенігів | 112 × 67 | зелено- синій | номінал | номінал | 20 червня 1948 | 30 квітня 1950 |
 |  | 1 марка | синьо- коричневий | 28 лютого 1957 | ||||
 |  | 2 марки | рожево- зелений | |||||
 |  | 5 марок | коричнево- рожевий | постать чоловіка, що сидить на тлі корабля і глобуса; номінал | 31 травня 1950 | |||
 |  | 10 марок | 141 × 67 | синій | алегорична група: «робота, справедливість і розвиток»; номінал | 31 липня 1966 | ||
 |  | 20 марок | 146 × 67 | зелений | постаті жінки і юнака, що сидять на тлі промислового містечка, номінал | 31 січня 1964 | ||
 |  | 20 марок | 156 × 67 | синьо- червона | портрет жінки у профіль, номінал | 3 травня 1949 | ||
 |  | 50 марок | 151 × 67 | синій | постать жінки, що сидить з кошиком фруктів; номінал | 15 травня 1962 | ||
 |  | 50 марок | 156 × 67 | чорно- червоний | портрет жінки в анфас, номінал | 31 липня 1949 | ||
 |  | 100 марок | червоний | постать жінки, що сидить з книжкою на тлі глобуса, номінал | 15 червня 1956 | |||
Друга серія банкнот
Друга серія банкнот також випускалася в обіг Банком німецьких земель поетапно з 20 серпня 1948 року і мала відповідне позначення емісійного центру «Bank deutscher Länder» замість «Банкнота» на лицьовій стороні, як це було на перший серії. Дизайни 10 і 20 марок були однакові з відповідними номіналами першої серії. Графік Макс Біттроф розробив дизайни для 5, 50 та 100 марок. Банкноти складалися зі зносостійкого паперу й були надруковані в Англії, Франції та США. 1955 року підприємство [en]» з виготовлення цінних паперів дістало наказ надрукувати банкноту в 5 марок, за якою йшла купюра в 50 марок 1959 року.
| 2-а серія банкнот | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Номінал | Розміри (мм) | Основний колір | Опис | Дата введення | Дата вилучення | |||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | ||||||
 |  | 5 пфенігів | 60 × 40 | синьо-фіолетовий | номінал | номінал | 20 серпня 1948 | 31 жовтня 1950 | |
 |  | 10 пфенігів | синьо-коричневий | 30 вересня 1950 | |||||
 |  | 5 марок | 120 × 60 | зелений | алегорична група: «викрадення Європи» | 22 березня 1950 | 31 липня 1966 | ||
 |  | 10 марок | 141 × 67 | синій | алегорична група: «робота, справедливість і розвиток» | 13 грудня 1951 | |||
 |  | 20 марок | 146 × 67 | зелений | постаті жінки і юнака, що сидять на тлі промислового містечка, номінал | грудень 1952 | 31 січня 1964 | ||
 |  | 50 марок | 150 × 75 | зелено-коричневий | портрет чоловіка в капелюсі з картини Альбрехта Дюрера, номінал | портрет чоловіка в капелюсі з картини Альбрехта Дюрера, група «мотиви з життя», номінал, печатка Банку німецьких земель | 18 вересня 1951 | 31 липня 1965 | |
 |  | 100 марок | 160 × 80 | блакитний | член міської ради Нюрнберга Якоб Мюффел (з картини Альбрехта Дюрера), номінал, печатка Банку німецьких земель | член міської ради Нюрнберга Якоб Мюффел (з картини Альбрехта Дюрера), історичні будівлі Нюрнберга, номінал | 16 травня 1951 | ||
Для захисту від підробки всі купюри цієї серії мали гільйош. Крім того, кожні купюри в 5 і 10 пфенігів, а також у 5 і 50 марок мали водяний знак. Купюра в 5 марок мала додаткову захисну стрічку.
Банкноти в 5, 50 та 100 марок містили на зворотному боці текст про покарання за підробку: «Кожен, хто копіює або підробляє банкноти, або вводить в обіг копійовані, або підроблені банкноти, підлягає покаранню ув'язненням терміном до двох років», такий самий текст містився на попередніх банкнотах-райхсмарках.
Третя серія банкнот (BBk I)
серії BBk I
Третя серія банкнот була в обігу з 1961-го до початку 1990-х років. Плани з випуску нової серії банкнот з'явилися ще 1957 року, коли Банк німецьких земель був перетворений на Німецький Бундесбанк, тому слова «Банк німецьких земель», надруковані на попередніх серіях, уже були некоректними. Як перша серія банкнот, випущена Бундесбанком, вона отримала внутрішнє позначення «BBk I».
Банкноти попередніх серій мали дуже короткий термін служби порівняно з банкнотами наступних випусків, оскільки вони були зроблені з не надто зносостійкого паперу. Потреба випуску нової серії також була зумовлена зменшенням резервних запасів банкнот попереднього випуску, які використовувалися для заміни пошкоджених купюр.
Типовими елементами захисту банкнот від підробки цього періоду був гільош, багаторівневий водяний знак і захисна стрічка. Більшість банкнот мали флуоресцентні номери банкнот, які видно під ультрафіолетовим світлом, а також зелені, жовті та сині флуоресцентні волокна, вбудовані в папір; однак в обігу також траплялися деякі екземпляри банкнот без цих характеристик. Папір банкнот мав різні відтінки: зелений (5 і 20 марок), блакитний (10 і 100 марок) або жовтуватий (інші номінали). 1977 року банкноти отримали новий елемент захисту, так званий «M-Merkmal». Елемент являв собою безбарвну неорганічну оксидну суміш, нанесену на захисну стрічку, яка мала машиночитну функцію. Банкноти, захищені від підробок таким чином, називалися всередині Бундесбанку «BBk Ia». Всі банкноти третьої серії містили вказівку щодо покарання за підробку та фальсифікацію.
Друк 500 мільйонів екземплярів нових банкнот відбувався виключно в Німеччині. Близько половини випуску третьої серії, вимірюваного кількістю банкнот, а не номінальною вартістю, було надруковано в Берліні, на підприємстві «Bundesdruckerei», а решта — в Мюнхені, в приватній друкарні . 1960 року розпочався друк перших 20-маркових купюр, пізніше друкарня «Giesecke & Devrient» надрукувала також 100- і 1000-маркові купюри. Вартість друку становила близько 50 мільйонів марок, що було профінансовано коштом прибутку Бундесбанку. У цілому, обміну підлягало близько 20 мільярдів марок.
Попри велику потребу торгівлі в новій купюрі в 1000 марок, Бундесбанк спочатку не наважувався ввести її, заради протидії чуткам щодо наростання інфляції. Тираж 1000-маркової купюри неухильно збільшувався протягом багатьох років. Якщо 1964 року їх було 640 000 екземплярів, 4,5 мільйона 1974 року, то через десять років їх уже налічувалося 19,4 мільйона.
Всього вийшло п'ять випусків цієї серії банкнот. Перший тираж датується 2 січня 1960 року і містить підписи тодішнього президента і віцепрезидента Бундесбанку Карла Блессінга і Генріха Трегера. 2 січня 1970 року, після кадрової зміни вищого керівництва Бундесбанку, вийшов другий тираж. У той же час, на зворотному боці банкнот, у тексті щодо покарання за підробку, слово «Zuchthaus» («виправний будинок») було замінено словом «Freiheitsstrafe» («позбавлення волі»), оскільки виправні будинки скасовано внаслідок великомасштабної реформи кримінального законодавства 1969 року. Були присутні підписи нового керівництва Бундесбанку Карла Класена і Отмара Еммінгера. 1 червня 1977 року Еммінгер обійняв посаду президента, а Карл Отто Пьоль став його віцепрезидентом. Починаючи з цього випуску, банкноти містили елемент захисту «M-Merkmal» і мали найменування «BBk Ia». Дату випуску на банкнотах востаннє змінено 2 січня 1980 року. Пьоль на той час став президентом Бундесбанку, а Гельмут Шлезінгер був його заступником. Пізніше на зворотному боці банкнот з'явився міжнародний знак охорони авторського права.
20 марок була банкнотою, яка залишалася в обігу найдовше. Вона стала першою банкнотою третьої серії, випущеною 10 лютого 1961 року, банкнота аналогічного номіналу наступної серії була введена в обіг тільки через 11 371 день (більше 31 року).
Третя серія банкнот була вилучена з обігу 30 червня 1995 року, майже через три роки після того, як до обігу надійшов повний номінальний ряд четвертої серії банкнот.
Дизайн
Спочатку Бундесбанк визначив зображення портретів, написів та форматів банкнот. Оскільки захист від підробок був першочерговим, використовувалися складні для копіювання зображення портретів зі старих, визнаних культурно-історичних картин. Коли справа дійшла до основних кольорів, Бундесбанк слідував забарвленню банкнот попередніх серій. Для нових купюр номіналом в 500 і 1000 марок обрали червоний і коричневий кольори. Ці дві купюри були єдиними в серії, які містили банкнотні номери на зворотному боці. Потім Бундесбанк оголосив конкурс на подальший дизайн, а саме на вибір мотивів оформлення для зворотного боку і декоративного дизайну, і запросив для цього десять дизайнерів-графіків, які вже мали досвід створення дизайнів банкнот і поштових марок.
Дизайн-переможець обрали на початку 1959 року за участю тодішнього федерального президента банку Теодора Гойсса. Учасниками конкурсу були: Герман Айденбенц (його проєкти використані для серії «BBK I»), [de] (його проєкти використані для серії «BBK II» (резервна серія); Рудольф Герхардт (його проєкти використані для серії «BBK IIa» (резервна серія для Берліна); Рене Біндер (хоча його проєкти не були реалізовані, графічні рішення цієї серії згодом стали відомі на виставці); Ернст Бьом (його малюнки нагадували банкноти трильйонних номіналів 1924 року, на яких містилося зображення портрета праворуч у прямокутному вікні); Курт Кранц (його проєкти також містили портрети в прямокутнику, їхнім примітним рішенням були вигнуті лінії на лицьовій стороні банкнот, які «послаблювали» надмірно «квадратні» елементи малюнку. Він був єдиним, хто для водяного знака запропонував орла, а не зображення голови); Еріх Меєрвальд (банкноти, які він розробив, мали акварельний вид, з круглими вигнутими лініями); Карл Ханс Вальтер (його малюнки містили портрети в круглому медальйоні, в центрі ліворуч вказувався номінал. На зворотних боках банкнот великих номіналів мотиви малюнків містили зображення орла); Альфред Голдаммер (у його дизайні повністю домінували кола і круглі лінії); Леон Шелль (його дизайн зворотного боку єдиної відомої банкноти в 50 марок містив середньовічну торговельну сцену).
Переможцем конкурсу став швейцарець Герман Айденбенц, який на той час жив у Гамбурзі. Бундесбанк відхилив деякі з його пропозицій зобразити гравюру «Лицар, смерть і диявол» Альбрехта Дюрера на зворотному боці банкноти в 1000 марок. Пізніше Айденбенц сказав, що «джентльменам це не сподобалося». Замість цього на зворотному боці банкноти зображений [en], з гравюри мюнхенського гравера і художника-графіка . Інші затвердженні відхилення від оригінального малюнка Айденбенца містили зображення дубової гілки, замість дубового листа, на 5 марках, і замку на 50 марках, замість силуету німецького міста, як це передбачалося спочатку.
| 3-я серія банкнот (BBk I) | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Номінал (марок) | Розміри (мм) | Основний колір | Опис | Дата введення | Дата вилучення | |||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | ||||||
 |  | 5 | 120 x 60 | світло-зелений | портрет венеційки (за мотивами однойменної картини Дюрера), номінал | дубове листя, номінал, печатка Німецького Бундесбанку | 6 травня 1963 | 30 червня 1995 | |
 |  | 10 | 130 x 65 | сіро-блакитний | портрет молодого чоловіка (за мотивами однойменної картини Дюрера), номінал | корабель [en]», номінал, печатка Німецького Бундесбанку | 21 жовтня 1963 | ||
 |  | 20 | 140 x 70 | зелений | портрет нюрнбергської патриціанки Ельсбет Тухер (за мотивами однойменної картини Дюрера), номінал | скрипка і кларнет, номінал, печатка Німецького Бундесбанку | 10 лютого 1961 | ||
 |  | 50 | 150 x 75 | коричневий | чоловічий портрет (за мотивам картини німецького художника Бартеля Бегама «Ґанс Урміллер і син», що зберігається у Штеделевському художньому інституті у Франкфурті), номінал | Гольстинські ворота у Любеку, номінал, печатка Німецького Бундесбанку | 18 червня 1962 | ||
 |  | 100 | 160 x 80 | синій | портрет космографа Себастьяна Мюнстера (за мотивам картини художника Кристофа Амбергера, з Берлінської картинної галереї), номінал | орел, номінал, печатка Німецького Бундесбанку | 26 лютого 1962 | ||
 |  | 500 | 170 x 85 | червоно-коричневий | портрет молодого чоловіка (за мотивам картини «Портрет безбородого чоловіка» німецького художника [en]), номінал | замок Ельц, номінал, печатка Німецького Бундесбанку | 26 квітня 1965 | ||
 |  | 1000 | 180 x 90 | коричневий | портрет математика і астронома Йоганна Шонера (за мотивам картини художника Лукаса Кранаха Старшого), номінал | кафедральний собор у Лімбурзі-на-Лані, номінал, печатка Німецького Бундесбанку | 27 липня 1964 | ||
Резервні серії (BBk II) і федеральні касові знаки
На випадок кризи грошового обігу та війни, яка б вимагала обміну банкнот, 20 січня 1959 року Бундесбанк вирішив надрукувати зразки резервних банкнот.
Незважаючи на 30-річний період конфіденційності (який минув 2010 року), існування серії резервних банкнот не було секретом; тому що Бундесбанк повідомив у своєму щомісячному звіті за листопад 1962 року такий факт: «Крім того, скорочену (тобто обмежену номіналами 10, 20, 50 і 100 марок) резервну серію випущено за ескізами франкфуртського художника-графіка Макса Біттрофа, який створив для Банку німецьких земель дизайн купюри в 5 марок — „Європа на бику“ і дизайн 50 і 100 марок з портретами Імхофа і Муффеля». 1964 року резервну серію знову згадали. Преса відреагувала через чотири роки, опублікувавши невеликі статті щодо цієї серії. Після того, як 2010 року закінчився 30-річний період конфіденційності відповідних документів Бундесбанку, стали відомі подробиці щодо цієї серії.
Бундесбанк виготовив дві резервні серії банкнот. Перша серія була призначена для Західної Німеччини і отримала внутрішнє позначення «BBk II». Друга серія призначалася для Західного Берліна і отримала внутрішнє позначення «Берлінська серія» або «Серія B». Існували номінали 10, 20, 50 та 100 марок, а в берлінській серії був додатково номінал ще й 5 марок.
Для створення резервної серії були обрані два з переможених на конкурсі на «серію BBk I регулярного випуску» дизайни банкнот Макс Біттрофа і Рудольфа Герхардта. Біттроф дістав вказівку, щоб зворотний бік банкнот резервної серії містив лише орнамент відповідно до його дизайну 50-маркової купюри для серії «BBk I».
Друкування банкнот почалося 1963 року і тривало до 1974 року, оскільки кількість резервних банкнот доводилося коригувати відповідно до кількості банкнот, які фактично перебували в обігу. Банкноти в 20 і 100 марок надрукувало підприємство «Bundesdruckerei» в Берліні, а банкноти в 10 і 50 марок — приватна банкнотна друкарня «Giesecke & Devrient». Майже 785 мільйонів банкнот загальною номінальною вартістю близько 29 мільярдів марок (близько 25 мільярдів марок для Західної Німеччини і близько 4 мільярдів марок для Західного Берліна) вийшли декількома тиражами, причому більше половини з них зберігалися між 1964—1988 роками в надсекретному бункері Бундесбанку в Кохемі («Bundesbankbunker Cochem»). Решта зберігалися в сейфі Бундесбанку у Франкфурті.
Берлінська серія Герхардта «BBk II» значною мірою відповідала проєктам, що їх подав графічний дизайнер на конкурс зі створення серії «BBk I». Ця серія була розроблена виключно в Берліні, друкувалася «Bundesdruckerei» і зберігалася там же у Банку центральних земель. Проте позначення Берліна не містилося на цих банкнотах, місцем їхнього друку був названий Франкфурт-на-Майні. У «Bundesdruckerei» надійшло всього три накази Бундесбанку щодо друку банкнот.
1967 року «Bundesdruckerei» також випустив федеральні касові знаки («Bundeskassenscheine»), як ще один альтернативний платіжний засіб від імені Федерального міністерства фінансів. Федеральні касові знаки випускалися тільки в невеликих номіналах (5, 10 та 50 пфенігів, а також 1 і 2 марки); їхньою метою була заміна монет, особливо в період кризи, коли вартість металу перевищувала б номінальну вартість монет і призвела до того, що монети переплавлялися заради наживи, або накопичувалися населенням. Дизайн був дуже простим, він не містив портретів або інших картинок. Ці банкноти також зберігалися в бункері Бундесбанку.
Про точні причини створення резервних банкнот немає жодних відомостей. Згідно з офіційними заявами, їх створено на випадок «можливої нестачі дрібних грошей» і «швидкої навали фальшивок»; однак підозрюють, що справжніми причинами створення берлінської серії «BBk II» стала «холодна війна» і несприятлива політична обстановка.
1988 року Бундесбанк і Міністерство фінансів вирішили знищити резервні гроші, тому що їхні ступені захисту більше не було достатніми для ефективного запобігання підробкам. Таким чином, не було більше вигоди в зберіганні таких грошей, до того ж через запровадження електронних платежів зменшувалась потреба в готівкових грошах.
Частина банкнот була вкрадена в контрактних приватних компаніях під час їхньої утилізації, тому деякі банкноти все ще можна зустріти в колекціонерів. Проте Бундесбанк втручається в публічні торги, оголошуючи резервні банкноти і федеральні касові знаки як вкрадену власність і конфісковує їх.
Серія для Західної Німеччини
Дизайн банкнот створив позаштатний художник-графік Макс Біттроф. Водяний знак зображав змінений головний портрет купюри. Флуоресцентні волокна містилися тільки на купюрі в 100 марок. Усі банкноти були випущені 1 липня 1960 року і мали захисну стрічку.
| Серія для Західної Німеччини (BBk II) | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Номінал | Розмір (мм) | Основний колір | Кількість | Опис | |||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | |||||
 |  | 10 марок | 130 × 65 | синій | 186.480.000 | портрет молодого чоловіка (за мотивами однойменної картини Дюрера), номінал | номінал, печатка Німецького Бундесбанку | |
 |  | 20 марок | 140 × 70 | зелений | 199.980.000 | портрет нюрнбергської патриціанки Ельсбет Тухер (за мотивами однойменної картини Дюрера), номінал | ||
 |  | 50 марок | 150 × 75 | коричневий | 179.040.000 | чоловічий портрет (за мотивам картини невідомого швабського художника «Чоловік з дитиною», що зберігається у Штеделевському художньому інституті у Франкфурті), номінал | ||
 |  | 100 марок | 160 × 80 | блакитний | 104.580.000 | портрет космографа Себастьяна Мюнстера (за мотивам картини художника Христофа Амбергера, з Берлінської картинної галереї), номінал | ||
Серія для Західного Берліна
Дизайн серії для Західного Берліна створив Рудольф Герхардт, художник-графік з «Bundesdruckerei». Ця серія банкнот не містила ні захисної стрічки, ні флуоресцентних волокон. Замість водяного знака у вигляді портрета, зображено букви «BBk». Банкноти випущено 1 липня 1963 року.
| Серія для Західного Берліну (BBk II) | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Номінал | Розмір (мм) | Основний колір | Кількість | Опис | |||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | |||||
 |  | 5 марок | 120 × 60 | зелений | 20.500.000 | портрет венеційки (за мотивами однойменної картини Дюрера), номінал | номінал, герб | |
 |  | 10 марок | 130 × 65 | синій | 24.500.000 | портрет молодого чоловіка (за мотивами однойменної картини Дюрера), номінал | номінал | |
 |  | 20 марок | 140 × 70 | зелений | 25.900.000 | портрет нюрнбергської патриціанки Ельсбет Тухер (за мотивами однойменної картини Дюрера), номінал | номінал, герб | |
 |  | 50 марок | 150 × 75 | коричневий | 25.500.000 | чоловічий портрет (за мотивам картини невідомого швабського художника «Чоловік з дитиною», що зберігається у Штеделевському художньому інституті у Франкфурті), номінал | номінал | |
 |  | 100 марок | 160 × 80 | блакитний | 18.500.000 | портрет космографа Себастьяна Мюнстера (за мотивам картини художника Христофа Амбергера, з Берлінської картинної галереї), номінал | номінал, герб | |
Федеральні касові знаки
За винятком гільйошу, федеральні касові знаки («Bundeskassenscheine») не мали елементів захисту. На відміну від решти банкнот, на них не було позначення «банкнота». Крім того, емітентом вказується не «Німецький Бундесбанк» («Deutsche Bundesbank»), а, як і у випадку з монетами регулярного випуску, «Федеративна Республіка Німеччина», представлена міністерством фінансів. Федеральні касові знаки, як і резервні банкноти, зберігалися на випадок воєнного часу з 1960 року, вони так і не були випущені в обіг.
| Федеральні касові знаки | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Номінал | Розміри (мм) | Основний колір | Опис | ||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | |||
 |  | 5 пфенігів | 60 × 40 | зелений | номінал | номінал |
 |  | 10 пфенігів | 70 × 45 | коричневий | ||
 |  | 50 пфенігів | 80 × 50 | червоний | ||
 |  | 1 марка | 90 × 55 | блакитний | ||
 |  | 2 марки | 100 × 60 | фіолетовий | ||
Четверта серія банкнот (BBk III)
19 березня 1981 року члени Ради Центрального банку Німецького Бундесбанку вирішили випустити нову серію банкнот. Це стало необхідним через технічний прогрес, який полегшив підробку старих банкнот. Нова серія мала стати більш пристосованою до автоматичних платежів. Минуло майже десять років, перш ніж перші два номінали банкнот четвертої серії увійшли в обіг, що відбулося 1 жовтня 1990 року. Це були банкноти 100 і 200 марок — номінал став новинкою цієї серії банкнот.
При розробці й виборі елементів дизайну було прийнято багато нових рішень. Ще під час появи задуму створення четвертої серії зображення на ній портретів стало основною концепцією оформлення банкнот. «Мали бути обрані портрети видатних особистостей з історії Німеччини в галузях мистецтва, літератури, музики, бізнесу, науки і техніки». Крім того, тематика оформлення зворотного боку мала стосуватися людини, зображеної на лицьовій стороні. Основні кольори всього номінального ряду серії було залишено незмінними, кожна банкнота містила слово «банкнота» фрактальним шрифтом.
Персоналії
Комітет, який складався з істориків [de], [en] і [de], був уповноважений визначити особистостей, які мали з'явитися на банкнотах. Було від 70 до 80 осіб на вибір. «Найкращі особистості» (наприклад, Гете, Шиллер, Дюрер) були відкинуті. Так само виключалися особистості, чия приналежність до Німеччини була нез'ясованою або якщо їх могли потрактувати як провокаційні в конфесійному чи політичному плані (наприклад, Мартін Лютер, Карл Маркс) або ж такі, чия діяльність відбувалася переважно за кордоном (наприклад, Жак Оффенбах).
При виборі особистостей враховували статевий баланс, релігійну приналежність, походження та галузь діяльності. У серії мали бути присутні три, або принаймні два жіночих персонажі. Проте вибір жіночих особистостей був дуже обмежений. Мета полягала в тому, щоб показати жінок, які працювали самостійно, а не в затінку близьких їм чоловіків ([en], [en]). Проте такі жінки були дуже рідкісним явищем до XIX століття. Тому комітет спочатку вибирав видатних жінок, не беручи до уваги обмеження, що стосуються сфери діяльності, походження чи віросповідання.
Однією з умов дизайну було зображення портретів видатних особистостей, які дивилися б з лівого боку до центру банкноти. Це призвело до того, що вже підготовлені портрети для банкнот в 5, 10, 20, 50 і 100 марок довелося подати в дзеркальному відображенні. Оскільки братів Грімм мали бути представлені двома портретами, для них була зарезервована найбільша за розміром банкнота. Дотримувалося чергування на банкнотах чоловік/жінка. Співвідношення номінал/особистість було випадковим і не мало жодної закономірності та врахування заслуг персоналії.
Марія Сибілла Меріан насправді призначалася для 100 марок, а Клара Шуман — для 500 марок. Для створення портрета Марії Сибілли Меріан, однак, була доступна тільки художньо недопрацьована гравюра [en], оскільки оригінальний малюнок викликав сумніви щодо автентичності. Тому Бундесбанк провів конкурс дизайнерів, щоб отримати високоякісний шаблон для друку, з використанням цієї гравюри, яка згодом стала основою для портрета на банкноті. Оскільки банкнота в 100 марок мала з'явитися однією з перших, портрети вищевказаних жінок були обмінені через ці труднощі.
Відбір дизайну
На конкурс дизайну банкнот, який тривав з 1 січня по 30 червня 1987 року, Бундесбанк замовив чотири дизайнери-графіки: одного з підприємства «Bundesdruckerei» (представленого Рудольфом Герхардтом, який уже проєктував резервні банкноти («BBk-II») для Західного Берліна), Ернста Юнгера, Іоганна Мюллера та Адріана Артура Сенгера. Після рішення експертної комісії, що складається з істориків, дизайнерів та дизайнерів-графіків, а також соціолога, лише одна серія малюнків відповіла високим вимогам. Однак ця серія малюнків занадто нагадувала швейцарський франк, тому не могло бути й мови щодо її затвердження. Це вимагало б нового конкурсу дизайнерів, який затримав би проєкт принаймні на один рік. Оскільки подані два проєкти дизайну представника «Bundesdruckerei» були відхилені Бундесбанком, було взято до уваги проєкт тодішнього головного графічного дизайнера «Bundesdruckerei» Райнхольда Герстеттера, який на той час перебував у розпорядженні Бундесбанку. Після розгляду комітетом цей проєкт був у підсумку обраний як основа для нової серії банкнот. Експерти писали: «Комітет експертів з мистецтва одностайно вважає, що конструктивні особливості, […] зібрані тут, значною мірою відповідають вимогам […]. У зв'язку з цим комітет експертів з мистецтва може рекомендувати Німецькому Бундесбанку використати наявні дизайни як основу для нової серії банкнот».
Оформлення
Міські картини на задньому плані оформлення лицьової сторони були ідеєю Герстеттера. Деякі з його проєктів також вирізнялися яскравими сучасними будівлями у відповідних містах. Перший дизайн з хмарочосами у Франкфурті привів до рішення зобразити на банкнотах лише історичні будівлі. Причина була в тому, що зображення офісних хмарочосів Банку Німеччини мало домінування в дизайні, до того ж Бундесбанк не хотів брати участі в рекламі приватної компанії.
1988 року вирішувалося питання щодо правильного вибору міста для кожної банкноти. Для Пауля Ерліха на 200 марках графік-дизайнер Герстеттер спочатку зобразив місто Бад-Гомбург, його місце смерті. Це було відкинуто, тому що його роботи здебільшого проходили в Берліні і Франкфурті-на-Майні. На купюрі в 100 марок для Клари Шуман графік зобразив Франкфурт (вона провела там останні роки свого життя). Після рішення зобразити на 5 марках портрет Беттіни фон Арнім швидко стало ясно, що на цьому номіналі буде показане місто Берлін. Оскільки кожне місто мало з'являтися на банкнотах лише один раз, для Пауля Ерліха розглядали тільки Франкфурт. Лейпциг згодом обрали для Клари Шуман, тому що це місто було не тільки її місцем народження, але й тому, що вона домоглася там свого першого великого успіху.
Рішення зобразити на купюрах Лейпциг було прийнято через успішне завершення подій 1989/1990 років, спочатку четверта серія банкнот призначалася тільки для Західної Німеччини і Західного Берліна. Це було зумовлено тим, що Лейпциг представляв нові федеральні землі, також це місто мало особливе символічне значення: тут пройшли перші демонстрації в понеділок, які привели до розпуску НДР і возз'єднання Німеччини.
Дизайн зворотнього боку
Райнхольд Герстеттер створив малюнок з казки [en]» братів Грімм як центральний мотив для оформлення зворотного боку банкноти в 1000 марок. Однак, незважаючи на їхню велику колекцію казок, внесок братів Грімм не можна було зводити лише до самих казок, оскільки митці зробили вагомий внесок у німецьку мову, опублікувавши німецький словник. Таким чином, їхній словник став основним мотивом, а малюнок до казки розмістили на білому полі купюри.
Зворотній бік банкнот також був розроблений з великою увагою до деталей. Навіть фонові малюнки були пов'язані з людиною, зображеною спереду. У четвертій серії більше не було тексту щодо покарання за підробку банкнот.
|
Номінал 5 марок
Спочатку планувалося створити сім номіналів для нової серії банкнот, як і в попередній серії. Проте номінал в 5 марок мав бути відхилений на користь нової банкноти в 200 марок. Кількість купюр в 5 марок становила лише близько 5 % відповідних монет. Тоді як наприкінці 1980-х років близько 38 % загального обсягу готівки становили купюри в 100 марок. Тільки в червні 1987 року члени Ради Центрального банку вирішили продовжити випуск банкноти в 5 марок, розширивши таким чином серію до восьми номіналів банкнот.
Однак, оскільки особи для інших банкнот вже були визначені, було важко знайти «підхожу» жінку для 5 марок, тому що це мала бути католичка, яка могла б бути нарівні з раніше обраними особистостями, що жили в період з XVII і до початку XX століття. Письменниця Беттіна фон Арнім була єдиною жінкою, яка відповідала цим критеріям, навіть незважаючи на те, що тема поезії та літератури вже була використана з уміщенням на банкноті в 20 марок портрету письменниці Аннетте фон Дросте-Гюльсгофф, а її регіональна приналежність не додала нового міста серед оформлення банкнот.
На зворотному боці першого проєкту купюри був зображений пам'ятник Гете, спроєктований Беттіною фон Арнім. Однак 5 марок не повинні були стати, хоча й опосередковано, «банкнотою Гете». Було вирішено на білому полі зворотного боку зобразити лише текст листування Арнім з Гете. Другий малюнок (з вінком з квітів, як це показано в її книжці «Весняний вінок Клеменса Брентано») відхилили з естетичних міркувань. Оскільки ця серія банкнот стала загальнонімецькою, на зворотному боці з'явилися Бранденбурзькі ворота, побудовані й відкриті за її життя. Ворота були й залишаються символом єдності Німеччини. Ця обставина, в якомусь сенсі, робила купюру в п'ять марок загальнонімецькою банкнотою.
В іншому банкнота в 1000 марок також була адаптована до нової політичної ситуації, в ході цього ілюстрація до «Зіркових талерів» стала другорядним мотивом, а Берлін, і побічно Лейпциг, стали основою оформлення купюри.
| 4-а серія банкнот (BBK III) | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Номінал (марок) | Розміри (мм) | Основний колір | Опис | Дата введення | Дата вилучення | ||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | |||||
 |  | 5 | 122 x 62 | жовто- зелений | письменниця Беттіна фон Арнім, будинок Віперсдорф, будівлі історичного Берліна, ріг (символ Віперсдорфа), номінал | Бранденбурзькі ворота, підписи відомих людей, з ким листувалася Беттіна фон Арнім, номінал, печатка Німецького Бундесбанку | 27 жовтня 1992 | 31 грудня 2001 |
 |  | 10 | 130 x 65 | блакитно- фіолетовий | математик-астроном і фізик Карл Фрідріх Гаусс, Гауссовий розподіл, історичні будівлі Геттінгена, номінал | секстант; невелика карта, що показує тріангуляцію Королівства Ганновера; виконана Гауссом; номінал; печатка Німецького Бундесбанку | 16 квітня 1991 | |
 |  | 20 | 138 x 68 | зелений | поетеса Аннетте фон Дросте-Гюльсгофф будівлі міста Мерсбург номінал | перо; бук, що стосується книги Аннетти фон Дросте-Гюльсгофф «Бук євреїв»; відкрита книга; номінал; печатка Німецького Бундесбанку | 30 березня 1992 | |
 |  | 50 | 146 x 71 | коричневий | архітектор Йоганн Бальтазар Нейман, будівлі Старого Вюрцбурга, архітекторська лінійка, номінал | будівля Вюрцбургського палацу-резиденції і креслення церкви бенедиктинського абатства в Нересхаймі в осьовому перерізі, номінал, печатка Німецького Бундесбанку | 30 вересня 1991 | |
 |  | 100 | 154 x 74 | блакитний | композиторка і піаністка Клара Шуман, будівлі історичного Лейпцига, ліра, номінал | рояль, Консерваторія доктора Гоха у Франкфурт-на-Майні, камертони, номінал, печатка Німецького Бундесбанку | 1 жовтня 1990 | |
 |  | 200 | 162 x 77 | червоно- помаранчевий | лікар, лауреат Нобелівської премії Пауль Ерліх; будівлі історичного Франкфурта-на-Майні; формула арсфенаміну; номінал | мікроскоп, посох Асклепія, номінал, печатка Німецького Бундесбанку | 1 жовтня 1990 | |
 |  | 500 | 170 x 80 | червона | натураліст і художниця Марія Сибілла Меріан, комаха, будівлі стародавнього Нюрнберга, номінал | кульбаба, комаха з роду п'ядунів, комаха з роду Rhopalocera, номінал, печатка Німецького Бундесбанку | 27 жовтня 1992 | |
 |  | 1000 | 178 x 83 | червоно- коричневий | вчені-філологи і казкарі брати Грімм (портрет роботи ), будівлі історичного Касселя, номінал | «Німецький словник» братів Грімм, Стара бібліотека в Берліні, номінал, печатка Німецького Бундесбанку | 27 жовтня 1992 | |
Технічний дизайн і ступені захисту
Папір для банкнот був зроблений з бавовни і злегка забарвленим в основний колір банкноти: досить, щоб людське око могло сприймати цей колір, але не настільки сильно, щоб копіювальні пристрої могли малопомітно відтворювати його. Крім того, папір був змішаний з жовтими, синіми і червоними флуоресцентними волокнами, які були видні в ультрафіолетовому світлі. Папір для банкнот мав товщину 100 мкм і масу 90 г/м² (похибка становила ±5 %). Номер банкноти був надрукований флуоресцентним кольором у передній лівій і нижній правій частині банкноти. Він містив індивідуальну контрольну цифру, яка була створена з використанням діедральних груп.
Як і в серії «BBk I», водяний знак являв собою віддзеркалення портрета банкноти. Новими елементами захисту стали водяний знак з номіналом банкноти, наскрізний елемент і захисна стрічка з алюмінієвим покриттям, вбудована в папір, на ній був надрукований номінал банкноти, який частково був видимий спереду (так звана «віконна стрічка»). Також у багатьох місцях використовувалися мікродрук, глибокий друк та конфігурації ліній, що створювали муар. Був присутній ефект нахилу, якщо уважно придивитися, можна було побачити літери «DM» нижче вертикального позначення номіналу в положенні, коли банкнота була нахилена під певним кутом. Оптично змінний колір використовувався тільки на банкнотах в 500 і 1000 марок, на позначенні великого числа номіналу знизу на лицьовій стороні.
Крім того, були й інші елементи захисту, які можна було побачити тільки за допомогою технічних засобів. До них належать штрих-код з водяним знаком, магнітні пігменти в певних фарбах і деякі зображення, які з'являлися в ультрафіолетовому або інфрачервоному світлі.
Як і в попередній серії, половина банкнот була виготовлена підприємством «Bundesdruckerei» в Берліні, а решта на підприємстві «Giesecke & Devrient» у Мюнхені. Згідно з інформацією приватного друкарського підприємства, виготовлення банкноти коштувало від 10 до 20 пфенігів.
|
Введення в обіг
За даними Бундесбанку, технічно запуск нової серії пройшов добре. Щоб заздалегідь протистояти чуткам і побоюванням щодо грошової реформи, Бундесбанк уперше провів 24 березня 1988 року пресреліз щодо нової серії банкнот. Уперше серія була публічно представлена 17 квітня 1989 року.
Трохи більше ніж за шість місяців до запланованої дати введення в обіг Бундесбанк запустив широкомасштабну кампанію в друкованих ЗМІ за 15 мільйонів марок, щоб інформувати населення про нову серію банкнот. Великого значення надавалося опису нових елементів захисту. Також випущено брошури, які були показані в банках і ощадних касах. У серпні 1990 року чималій частині населення надіслали велику листівку, на додаток до телефонного рахунку, з описом банкнот.
Але була й критика. Через презентацію (нових) ознак захисту в людей склалося враження, що банкноти неможливо підробити. Це призвело до того, що з банкнотами поводилися недостатньо ретельно. Така поведінка людей і дедалі більше поширення доступних за ціною сканерів і кольорових принтерів призвели до значного зростання кількості фальшивих банкнот. Федеральне відомство кримінальної поліції та земельна поліція критикували те, що ніхто особливо не дослухався до їхніх техніків та експертів з фальшивих грошей.
Після введення банкноти в 10 марок у квітні 1991 року, як третьої купюри нової серії, періодично з'являлися повідомлення в ЗМІ про плутанину її з банкнотою в 100 марок через схожість кольору (блакитно-фіолетовий і червонувато-синій). Проте Бундесбанк не бачив необхідності в якихось діях щодо цього, тому що ще при введенні серії «BBk I» також була схожа плутанина і труднощі в платіжних операціях, які ослабли після того, як населення звикло до банкнот.
Критика також надходила від Німецької асоціації сліпих і слабозорих. У листі до Німецького Бундесбанку критикувалося, що тактильні мітки можна було відчути на дотик пальцями тільки доти, доки банкнота мало була в обігу, і що відмінності в довжині між різними номіналами банкнот, які станов
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nime cka ma rka nim Deutsche Mark skorocheno DM u mizhnarodnij bankivskij terminologiyi DEM v rozmovnij movi takozh D Mark abo korotko Mark v anglomovnih krayinah zdebilshogo maye nazvu Deutschmark kolishnya valyuta Nimechchini Yiyi zaprovadili 1948 roku na teritoriyi Zahidnoyi Nimechchini 1990 roku stala groshovoyu odiniceyu vozz yednanoyi Nimechchini Dorivnyuvala 100 pfenigam nim Pfennig skorocheno pf Nimecka marka nim Deutsche MarkBanknota 100 marok 1989 roku drukuMoneta 1 marka 1992 roku karbuvannyaDerzhava i Zahidna Nimechchina 1949 1990 Nimechchina 1990 2001 Banknoti 5 10 20 50 100 200 500 1000 marokMoneti 1 2 5 10 50 pfenigiv 1 2 5 10 marokLiternij kod DEMCentralnij bank 1948 1957 Nimeckij Bundesbank 1957 2001 Vebsajt bundesbank deValyutni kursi1 EUR 1 95583 DEM 31 12 1998 1 USD 1 6794 DEM 31 12 1998 1 GBP 2 7775 DEM 31 12 1998 Nimecka marka u Vikishovishi Budivlya Nimeckogo Bundesbanku ustanovi emitenta nimeckoyi marki v 1957 2001 rokah V obigu perebuvali moneti nominalom 1 2 5 10 50 pfenigiv i 1 2 5 marok ta banknoti v 5 10 20 50 100 200 500 i 1000 marok Centralnij bank Nimeckij Bundesbank Zavdyaki zokrema suvorij monetarnij politici Bundesbanku nimecka marka za chas svogo isnuvannya mala osoblivo tverdij obminnij kurs shodo inshih valyut i bula drugoyu za populyarnistyu rezervnoyu valyutoyu u sviti Z 1 sichnya 2002 roku v Nimechchini zaprovadzheno yevro Obmin na novu valyutu provodili za kursom 1 95583 marki za odin yevro NazvaDokladnishe Marka groshova odinicya Div takozh Marka odinicya vagi Budivlya kolishnogo ustanovi emitenta nimeckoyi marki v 1948 1957 rokah Nazva nimecka marka dlya novoyi valyuti Trizoniyi pohodit vid tradicijnoyi nimeckoyi groshovoyi odinici marki Yiyi odnostajno uhvalili na konferenciyah okupacijnih derzhav SShA Velika Britaniya Franciya na propoziciyu amerikanskogo oficera en yakij sluzhiv pomichnikom finansovogo radnika vijskovogo gubernatora Lusiusa Kleya Tenenbaum sho pohodiv iz polsko yevrejskoyi sim yi i 1942 roku zahistiv doktorsku disertaciyu na temu nacional socializmu i mizhnarodnogo kapitalizmu v Yelskomu universiteti buv takozh odnim z golovnih ideologiv i pioneriv de Jogo rol yak batka nimeckoyi marki u svoyih istorichnih pracyah viznali vidnosno pizno napriklad taki naukovci Volfgang Benc en i en Etimologiya Nazva marka pohodit vid odnojmennoyi odinici vagi sho sluguvala etalonom dlya vigotovlennya monet Termin marka pohodit vid zlittya troh nimecko tevtonskih dialektiv na osnovi klasichnoyi latinskoyi movi Marca Marcha Marha Marcus i vpershe z yavlyayetsya v terminologiyi v IX stolitti Doslivno ukrayinskoyu movoyu perekladayetsya yak znak abo vidznachati markuvati Na pochatku svogo isnuvannya marka sluguvala miroyu vagi i vidpovidala 8 unciyam prote vprodovzh serednovichchya kurs zminyuvavsya zalezhno vid regionu IstoriyaVidacha pershih marok v Esseni 20 chervnya 1948 roku Cherga pered obminnim punktom v Esseni 1948 Div takozh Nimecka zolota marka Paperova marka Rentna marka Rajhsmarka ta Marka NDR Marka bula odniyeyu z osnovnih groshovih odinic na teritoriyi nimeckih derzhav pochinayuchi z XVI stolittya Pislya yih ob yednannya 1871 roku yedinoyu nimeckoyu valyutoyu stala zolota marka z priv yazkoyu do zolota zvidki j nazva Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni zolotij standart skasuvali sho prizvelo do povnogo znecinennya paperovih groshej i poyavi riznih groshovih odinic tak zvanih notgeldiv yaki perebuvali v miscevomu obigu 1919 roku zaprovadili paperovu marku yaka takozh zaznala giperinflyaciyi 1923 roku vprovadzheno rentnu marku a 1924 roku paralelno z ostannoyu rajhsmarku Obidvi valyuti proisnuvali do kincya Drugoyi svitovoyi vijni Vprovadzhennya nimeckoyi marki Vnaslidok Drugoyi svitovoyi vijni poperednij platizhnij zasib rajhsmarka RM ne buv pridatnij dlya podalshogo vikoristannya cherez brak ekonomichnogo zabezpechennya i vtratu doviri do ciyeyi valyuti Na dodatok do rajhsmarki v pislyavoyenni roki z yavilasya tak zvana sigaretna valyuta ce oznachalo sho bagato lyudej nadavali perevagu pryamomu obminu tovarami Interesi soyuznih okupacijnih derzhav dedali bilshe rozriznyalisya shodo podalshogo rozvitku yihnih okupacijnih zon Zahidni okupacijni derzhavi SShA Velika Britaniya ta Franciya mali vlasnu metu zokrema vvedennya stabilnoyi valyuti sho mala buti stvorena za dopomogoyu groshovoyi reformi Cej plan buv suvoro konfidencijnim osnovni jogo polozhennya rozrobiv tak zvanij valyutnij konklav Z ciyeyu metoyu z 21 kvitnya do 8 chervnya 1948 roku 11 nimeckih predstavnikiv bankiv i ekonomistiv zustrilisya z troma predstavnikami vijskovih uryadiv u mayetku Haus Posen u mistechku Rotvestene Fuldatal i rozrobili chotiri zakoni dlya reorganizaciyi groshovoyi sistemi yaka regulyuvala zaprovadzhennya novoyi valyuti U berezni 1948 roku comu pereduvav zakon pro stvorennya en nim Bank deutscher Lander Vid pochatku nova valyuta planuvalasya yak suto paperova zolote j valyutne zabezpechennya ne planuvalosya Z 1993 roku v Haus Posen isnuye muzej prisvyachenij cim podiyam Naselennya vpershe proinformuvali po radio shodo novoyi valyuti 18 chervnya 1948 roku za tri dni do yiyi vvedennya Vidpovidni zakoni nabrali chinnosti 20 chervnya 1948 roku Nimecku marku vipustili v ponedilok 21 chervnya 1948 roku v zahidnih okupacijnih zonah tobto v zemlyah Shlezvig Golshtejn Gamburg Bremen Nizhnya Saksoniya Pivnichnij Rejn Vestfaliya Gessen Rejnland Pfalc Baden Vyurtemberg Gogencollern i Bavariya vidtodi vona tam stala yedinim platizhnim zasobom Uvaga publiki do novih groshej 1948 Novu valyutu rozpovsyudzhuvali v tochkah talonnogo harchuvannya Na osobu viplachuvali tak zvane podushne v sumi 60 marok 40 marok vidrazu a she 20 marok cherez dva misyaci Okrim togo oformivshi zapit do svogo banku pidpriyemstva oderzhuvali na kozhnogo pracivnika tak zvanu sluzhbovu viplatu po 60 marok sluzhbova viplata i podushne piznishe vrahovuvalisya pri perevedenni gotivkovih koshtiv Do 26 chervnya 1948 roku stari gotivkovi koshti v rajhsmarkah slid bulo zdati j zareyestruvati dlya pererahuvannya v odnomu z oficijnih misc obminu Tam za dozvolom podatkovoyi inspekciyi vsya suma pererahovuvalasya cherez okremij rahunok dlya operacij z rajhsmarkami Dlya fizichnih osib vid zagalnoyi sumi spershu vidrahovuvali dev yatikratnu sumu podushnogo Z reshti 50 perekazuvalisya na vilnij rahunok a drugi 50 na zakritij rahunok Cherez yakijs chas zakritij rahunok zakrivali a 70 sumi na nomu spisuvali 20 perekazuvali na vilnij rahunok a 10 na oshadnij rahunok Takim chinom usuvalasya nebezpeka novoyi inflyaciyi cherez nadto veliki groshovi masi Vreshti faktichnij pererahunkovij kurs viyavivsya 10 0 65 tobto 100 rajhsmarok pererahovuvali yak 6 50 nimeckoyi marki Zi starih groshej na rahunkah promislovih pidpriyemstv styaguvali desyaternu sumu sluzhbovih viplat pislya chogo perehid na nimecku marku vidbuvavsya tak samo yak i dlya fizichnih osib Aktivi bankiv i derzhavi v starih groshah spisuvali Zarplati orendni plati podatki ta inshi regulyarni vidi oplati pislya perehodu na nimecki marki pererahovuvali za kursom 1 1 Cherven 1948 roku groshova reforma privodit do bankiv tisyachi nimciv yaki obminyuyut svoyi stari rajhsmarki na nimecki marki Berlin U troh zahidnih sektorah Berlina vvedennya novoyi valyuti vidklali na tri dni do 24 chervnya 1948 roku i sprichinili blokadu radyanskogo Berlina Zahidna marka stala yedinim zakonnim platizhnim zasobom tut 20 bereznya 1949 roku Dlya transkordonnih pasazhiriv mizh Shidnim i Zahidnim Berlinom stvorili fond kompensaciyi zarobitnoyi plati Vpliv na radyansku okupacijnu zonu Nova valyuta zumovila inflyaciyu v radyanskij okupacijnij zoni zgodom NDR oskilki rajhsmarka vse she zalishalasya chinnim platizhnim zasobom Yak nagalnij zahid 23 chervnya 1948 roku obminyali kupyuri rajhsmarki na sumu ne bilshe 70 marok na odnu osobu Radyanska vlada prosto nakleyila na kupyuri kuponi yaksho vlasnik banknot mig dovesti yihnye zakonne pohodzhennya Takim chinom u narodi taki marki nazivali obkleyenimi Klebemark abo shpalernimi markami Tapetenmark Nezabarom pislya cogo 24 lipnya v radyanskij okupacijnij zoni vveli novu valyutu yaka takozh nazivalasya nimeckoyu markoyu Vona zalishalasya valyutoyu NDR do 31 lipnya 1964 roku koli yiyi zaminila marka Nimeckogo emisijnogo banku MDN Saar Yedinoyu z zahidnonimeckih zemel de u 1948 roci ne vveli nimecku marku stav Saar U chervni 1947 roku v cij zemli proveli groshovu reformu v hodi yakoyi rajhsmarki zaminili na saarsku marku togo zh roku vidbuvsya perehid na saarskij frank Pislya vstupu Saaru do Federativnoyi Respubliki Nimechchini 1 sichnya 1957 roku nimecka marka stala tam oficijnoyu valyutoyu tilki koli termin diyi valyutnih ugod iz Franciyeyu zakinchivsya 7 lipnya 1959 roku Nimecka marka za Banku nimeckih zemel Bank nimeckih zemel zasnovanij u ramkah pidgotovki do groshovoyi reformi mav zavdannya provoditi groshovo kreditnu politiku amerikanskoyi i britanskoyi a potim i francuzkoyi okupacijnih zon Jomu takozh dozvolili vipuskati banknoti i moneti Prava na monetnij dvir peredali nimeckomu federalnomu uryadu pislya zasnuvannya FRN Bank zdobuv nezalezhnist lishe 1951 roku do cogo vin vikonuvav instrukciyi soyuznikiv Pislya groshovoyi reformi ministr ekonomiki Lyudvig Ergard majzhe povnistyu znyav fiksovane cinoutvorennya Ce dalo zmogu stvoriti praktichno vilnu rinkovu ekonomiku v yakij popit i propoziciya viznachali cinu i sprichinyali visoku inflyaciyu Vnaslidok cogo nimecka marka cherez piv roku vtratila 11 svoyeyi vartosti Nova valyuta prizvela do znachnogo zrostannya cin u zahidnih okupacijnih zonah sho sprichinilo zagalnij strajk 12 listopada 1948 roku Blizko 9 miljoniv lyudej vzyali uchast u comu yedinomu zagalnomu strajku v pislyavoyennij istoriyi Nimechchini Lyudvig Ergard ministr ekonomiki 1949 1963 federalnij kancler 1963 1966 odin zi vtilyuvachiv ekonomichnogo diva v Zahidnij Nimechchini Koli v chervni 1950 roku pochalasya korejska vijna amerikanski promislovi kompaniyi pereveli svoyu uvagu na virobnictvo ozbroyennya Novostvoreni pidpriyemstva molodoyi Federativnoyi Respubliki skoristalisya z nestachi propoziciyi tovariv i zmogli zaproponuvati svoyu produkciyu svitovomu rinku Obminnij kurs vstanovlenij soyuznikami v rozmiri 4 20 nimeckoyi marki za dolar SShA zabezpechiv nimeckim kompaniyam visokij pributok i velikij eksportnij proficit Z pershogo kvitnya 1954 roku inozemcyam yaki mali valyutu dozvolili vidkriti chastkovo v nimecku marku rahunki tak zvani na yaki rezidenti mogli zdijsnyuvati platezhi gotivkoyu Rahunki trimalisya bez vidsotkiv i mogli vikoristovuvatisya dlya platezhiv u tretih krayinah Kozhnomu gromadyaninu Nimechchini dozvolili obminyuvati na inozemnu valyutu do 1500 nimeckih marok na rik sho zrobilo dostupnimi poyizdki za kordon 28 veresnya 1949 roku v period masovoyi devalvaciyi valyut nimecka marka takozh devalvuvalas yiyi kurs znizivsya do 4 20 marki za 1 dolar SShA 1953 roku FRN vstupila do Mizhnarodnogo valyutnogo fondu yakij na pidstavi cogo paritetu zafiksuvav zolotij vmist marki v 0 211588 g chistogo zolota 1976 roku MVF skasuvav zoloti pariteti i nimecka marka vtratila zv yazok iz zolotom U krayini vstanovilasya sistema ne rozminnih na zoloto kreditnih groshej Nimecka marka za Nimeckogo Federalnogo banku 1957 roku pravo na emisiyu nimeckoyi marki distav Nimeckij Bundesbank same cogo roku bank zasnovano Vidpovidno do Zakonu Pro Bundesbank vin mav pravo na vipusk banknot i regulyuvannya yihnoyi kilkosti v obigu tak zvanij banknotnij privilej Okrim vipusku oficijnih banknot z 1960 po 1988 rik Bundesbank tayemno zberigav rezervni groshi rezervni banknoti i Federalni kasovi znaki yaki priznachalisya na chas mozhlivoyi vijni abo inshih kriz yaki mogli rozladnati obig oficijnih banknot 30 chervnya 1958 roku marka otrimala status vilno konvertovanoyi valyuti Ce zmusilo virishuvati pitannya pro spivvidnoshennya stabilnosti vnutrishnih cin i obminnogo kursu Na pochatku 1960 h rokiv kurs marki buv zanizhenij Pislya rozpadu Bretton Vudskoyi valyutnoyi sistemi na pochatku 1970 h rokiv i skasuvannya zhorstkogo spivvidnoshennya valyutnih kursiv na svitovomu rinku marka otrimala bilshij prostir dlya manevru Pid chas naftovoyi krizi 1973 1974 rokiv marka ne tilki ne znecinilasya ale j posilila svoyi poziciyi ostatochno peretvorivshis v drugu za znachushistyu svitovu valyutu pislya dolara SShA Yaksho v seredini 1973 roku dolar koshtuvav 2 67 marki to navesni 1978 roku podolali psihologichnij rubizh 2 marki za dolar a protyagom ostannih 10 rokiv isnuvannya marki yiyi kurs kolivavsya v mezhah 1 4 1 8 marki za dolar Yaksho u 1973 roci lishe 2 svitovih valyutnih rezerviv buli pomisheni v nimecki marki to do 1987 roku cya cifra zrosla do 14 Protyagom 1990 h rokiv nimecka marka zalishalasya odniyeyu z najstabilnishih valyut u Yevropi uspishno konkuruyuchi z dolarom yak zasib zaoshadzhennya ne tilki v Nimechchini ale j v inshih krayinah Pochinayuchi z 1950 h rokiv nimecka marka slavilasya svoyeyu stabilnistyu i vvazhalasya tverdoyu valyutoyu Na cyu reputaciyu pracyuvalo porivnyannya kupivelnoyi spromozhnosti nimeckoyi marki z inshimi valyutami Za danimi doslidnika Gansa Ropera do 1977 roku marka znecinilasya v porivnyanni z 1950 rokom majzhe vdvichi prote ce buv odin z najkrashih rezultativ u sviti A za majzhe 50 rokiv perebuvannya v obigu nimeckoyi marki yiyi kupivelna spromozhnist skorotilasya majzhe vchetvero Serednij riven inflyaciyi za cej period stanoviv trohi menshe nizh 3 Znecinennya nimeckoyi marki poyasnyuvalosya visokimi tempami ekonomichnogo zrostannya yaki chasto veli do zrostannya inflyaciyi Vozz yednannya Nimechchini Budivlya fabriki yaka zajmalasya drukom banknot nimeckoyi marki Luzentalska paperova fabrika firmi Giesecke amp Devrient yaka zajmalasya drukom banknot nimeckoyi marki 1 lipnya 1990 roku nimecku marku vvedeno u NDR u hodi stvorennya tak zvanogo valyutno ekonomichno socialnogo soyuzu z FRN Dlya gromadyan Shidnoyi Nimechchini ce u yakomus sensi bulo odniyeyu z najznachnishih zmin u procesi vozz yednannya oskilki nimecka marka v NDR bula simvolom ekonomichnogo diva i rozkvitu v Federativnij Respublici Vodnochas ce ne tilki vidpovidalo osnovnij vimozi gromadyan NDR pid chas demonstracij lyudi krichali Yaksho nimecka marka prijde mi zalishimosya a yaksho ni mi pidemo za neyu ale j znachno spovilnilo masove pereselennya gromadyan NDR u FRN sho bulo politichno aktualno z urahuvannyam problem integraciyi stvorennya robochih misc i budivnictva zhitlovoyi ploshi dlya nih Cimi politichnimi potrebami poyasnyuvavsya obminnij kurs groshej NDR shodo nimeckoyi marki Dlya gromadyan NDR vin variyuvavsya zalezhno vid yihnogo viku lyudyam u vici 60 rokiv i starshe dozvolili obminyuvati do 6000 do 60 rokiv do 4000 dityam do 14 rokiv do 2000 shidnih marok u spivvidnoshenni 1 1 Zarobitna plata okladi stipendiyi pensiyi orendna plata i orenda a takozh inshi periodichni viplati konvertuvali za cim kursom Obmin kreditiv i borgiv sho perevishuvali zaznacheni mezhi prohodiv u spivvidnoshenni 2 1 Dlya negromadyan NDR vikoristovuvavsya obminnij kurs 3 1 Krim togo pri pershomu vidviduvanni zahodu krayini kozhnomu meshkancyu kolishnoyi NDR vidavali tak zvani privitalni groshi 100 nimeckih marok Koli obmin zavershivsya z yasuvalosya sho monet nominalom v 1 marku v obigu ne vistachaye V rezultati protyagom roku na teritoriyi kolishnoyi NDR yihnyu funkciyu vikonuvali stari moneti NDR v 50 pfenigiv Vstanovlennya zanadto visokogo obminnogo kursu mizh shidnoyu markoyu i nimeckoyu markoyu bulo pomilkoyu dlya valyutno ekonomichno socialnogo soyuzu yaka vinikla cherez vnutrishnopolitichni prichini Perevedennya aktiviv gotivka debitorska ta kreditorska zaborgovanosti obernulosya dlya NDR groshovoyu masoyu yaka na 50 perevishuvala rekomendaciyi Bundesbanku Prote ce ne stalo impulsom do inflyaciyi oskilki bilshist groshovoyi masi opinilasya na oshadnih rahunkah i takim chinom ne mala vplivu na cini Odnak perehid na nimecku marku prizviv do rozbuhannya buhgalterskih zvitiv osoblivo v plani kreditorskoyi zaborgovanosti U NDR ob yekti neruhomosti zazvichaj prodavalisya za zavishenimi cinami otzhe vinikala zavishena kreditorska zaborgovanist Takim chinom buhgalterski zviti v NDR mali dramatichno rozdutu kreditorsku zaborgovanist Pislya perehodu na zvitnist u nimeckih markah majzhe vsi shidnonimecki pidpriyemstva viyavilisya borzhnikami oskilki aktivi u viglyadi neruhomosti slid bulo zapisati zvazhayuchi na realistichni cini natomist debitorski zobov yazannya zalishilisya nezminnimi Pererahunok groshovih potokiv makroekonomichnogo rivnya a osoblivo zarplat u spivvidnoshenni 1 1 stvoriv nizku problem oskilki fondi zarplati zrosli do rivnya yakij znachno perevishuvav riven fondu zarplati analogichnih pidpriyemstv za kordonom ta v starih zemlyah Ci faktori prizveli do nekonkurentospromozhnosti bilshosti shidnonimeckih pidpriyemstv na mizhnarodnomu rivni Pokazovimi tut buli zmini obminnogo kursu na siromu rinku oficijnogo obminnogo kursu ne bulo prote obminni kontori i banki prodavali j kupuvali shidni marki yakij do padinnya Berlinskoyi stini buv na rivni 10 1 shidnoyi do zahidnoyi marki Pislya naplivu lyudej u pershi tizhni kurs upav do 20 1 a potim stabilizuvavsya na rivni 7 1 6 1 sho ochevidno i vidpovidalo ekonomichno vipravdanomu kursu Pislya ogoloshennya umov perehodu na nimecku marku kurs viris do 3 1 Pislya pripinennya rozrahunkiv u perevidnih karbovancyah 31 grudnya 1990 roku shidnonimeckij eksport bliskavichno zaznav krahu Nimecka marka pislya vvedennya yevro Pam yatnij kamin Nimeckij marci v muzeyi Gifhorn Zi stvorennyam Yevropejskogo ekonomichnogo i valyutnogo soyuzu i vvedennyam yevro 1 sichnya 1999 roku nimecka marka bula zaminena yak samostijna valyutna odinicya Todi vstanovili fiksovanu chastku marki 1 1 95583 vidnosno novoyi valyutnoyi odinici yevro Moneti ta banknoti nimeckoyi marki buli zakonnim platizhnim zasobom do 31 grudnya 2001 roku vklyuchno Vidtodi marki mozhna obminyuvati na yevro v Bundesbanku i jogo filiyah bezkoshtovno na neviznachenij termin Takozh v okremih magazinah markami vse she mozhna oplachuvati tovari Pislya zaprovadzhennya gotivkovogo yevro znachna chastina torgovih pidpriyemstv ta bankiv mogla zdavati stari platizhni zasobi yaki prijmali za principom dobrovilnogo samokontrolyu do 28 lyutogo 2002 roku Cherez roki pislya vvedennya yevro deyaki magazini inodi yak i ranishe proponuvali mozhlivist oplachuvati tovari markami Svoyu specifiku mali operaciyi z rahunkami Yaksho kursi akcij ta inshih podibnih cinnih paperiv pererahuvali vzhe z 2 sichnya 1999 roku obligaciyi buli nominovani u vidsotkah tomu voni ne zalezhali vid kursu to bilshist bankiv proponuvali svoyim kliyentam vibir dali vesti rahunok u markah abo vzhe konvertuvati v yevro drugim variantom skoristalosya duzhe nebagato kliyentiv Konvertaciya vsih rahunkiv yaki velisya v nimeckih markah vidbulasya 31 grudnya 2001 roku chastkovo trohi ranishe deyaki banki shob uniknuti zbigu z operaciyami z narahuvannya vidsotkiv u kinci roku pereveli vsi rahunki na yevro protyagom ostannogo kvartalu 2001 roku Nimecku marku j dali vikoristovuyut v deyakih oblastyah i ne tilki u viglyadi gotivki Telefonni avtomati yak i ranishe prijmayut moneti poperednoyi valyuti za kursom 2 1 Okrim togo vsi poziki vidani do 1999 roku ne perevodilisya v yevro a pri kupivli prodazhu narahuvanni vidsotkiv ta pogashenni kreditu j dali obrahovuvalisya v nimeckih markah za oficijnim kursom sogodnishnoyi vartosti yevro V korporaciyah chastki kapitalu i nadali obrahovuvalisya v nimeckih markah hocha bilshist firm perejshli na yevro abo na umovni odinici Zastavne majno zastavlene do zaprovadzhennya yevro do pogashennya obrahovuvalosya v nimeckih markah MonetiZakon Pro zasnuvannya Banku nimeckih zemel vid 1 bereznya 1948 roku dav comu banku odnoosibnij dozvil na vipusk banknot i monet Pershoyu vipushenoyu monetoyu stav 1 pfenig za dizajnom Adolfa Yagera yiyi vvedeno v obig 24 sichnya 1949 roku v kilkosti trohi menshe nizh 240 miljoniv ekzemplyariv 21 travnya 1949 roku stavsya vipusk 10 pfenigiv 2 sichnya 1950 roku 5 pfenigiv i 14 lyutogo 1950 roku 50 pfenigiv Na monetah 5 i 50 pfenigiv takozh vkazuvavsya 1949 rik source source source source source source source source Moneta 10 pfenigiv Odnak Ogoloshennya shodo vipusku monet nominalom 1 5 10 i 50 pfenigiv z napisom Federativna Respublika Nimechchina zamist napisu Bank nimeckih zemel vid 6 travnya 1950 roku dozvolilo vipustiti v obig moneti z napisom BANK DEUTSCHER LANDER zamist BUNDESREPUBLIK DEUTSCHLAND za umovi yaksho na nih bude vkazuvatisya rik vipusku 1950 Vedennya vipusku monet bulo peredano federalnomu uryadu Federalnomu ministerstvu finansiv vidpovidno do Federalnogo zakonu shodo karbuvannya monet vid 8 lipnya 1950 roku BGBl stor 323 Z ciyeyi prichini na vsih inshih novih monetah nimeckoyi marki z seredini 1950 roku buv napis BUNDESREPUBLIK DEUTSCHLAND Paragraf 1 cogo zakonu takozh nazivav okremi nominali yaki buli dozvoleni do vipusku Oskilki pravova osnova dlya monet z novim napisom u travni 1950 roku ne bula zaminena novoyu ci chotiri nominali vipuskalisya do 1965 roku z datoyu 1950 Pislya vnesennya popravki do cogo zakonu v grudni 1986 roku stalo mozhlivim karbuvannya monet nominalom bilshe 10 marok Takozh mizh 1974 2001 rokami shorichno vipuskalisya nabori monet u yakosti ancirkulejted i pruf mizh 1950 2001 rokami krim periodu 1951 1964 rokiv zi vsima nominalami vipushenimi za rik Opis i parametri monet regulyarnogo vipusku Na monetah avers do reversu oriyentovanij pid kutom 180 gradusiv tobto shob pobachiti revers u vertikalnomu polozhenni pislya pereglyadu aversu monetu treba perevernuti navpaki Zobrazhennya avers revers Nominal Metal Diametr mm Tovshina mm Masa g Podiya Avers Revers Graver Data vipusku 1 pfenig latun stal 1948 1949 mid stal 1950 2001 16 5 1 38 2 nominal mizh dvoh koloskiv dubova gilka Adolf Yager 1948 2001 2 pfenigi mid 1950 1968 latun stal 1968 2001 19 25 1 52 3 25 2 9 1950 2001 5 pfenigiv latun stal 18 5 1 7 3 0 1949 2001 10 pfenigiv 21 5 4 0 50 pfenigiv midno nikelevij splav 20 0 1 58 3 5 nominal zhinka sho sadit derevo Rihard Verner 1 marka 23 5 1 75 5 5 nominal mizh dubovim listyam gerb Nimechchini Jozef Bernhart 1950 2001 2 marki 25 5 1 79 7 0 nominal mizh vinogradnimi gronami i koloskami gerb Nimechchini 1951 26 75 1 79 7 0 Maks Plank gerb Nimechchini nominal Karl Rot 1957 1971 20 richchya Federativnoyi Respubliki Nimechchina 1949 1969 Konrad Adenauer 1876 1967 kancler FRN 1949 1963 Rajnhart Hajnsdorff 1969 1987 20 richchya Federativnoyi Respubliki Nimechchina 1949 1969 Teodor Gojs 1884 1963 pershij prezident FRN 1949 1959 Karl Ulrih Nuss 1970 1987 30 richchya Federativnoyi Respubliki Nimechchina 1949 1979 Kurt Shumaher 1895 1952 pershij lider opoziciyi SPD Hans Joahim Dobler 1979 1993 40 richchya Nimeckoyi marki 1948 1988 Lyudvig Ergard 1897 1977 ministr finansiv kancler FRN 1963 1966 Franc Myuller 1988 2001 40 richchya Federativnoyi Respubliki Nimechchina 1949 1989 Franc Jozef Shtraus 1915 1988 Federalnij ministr Prem yer ministr Bavariyi Erih Ott 1990 2001 45 richchya Federativnoyi Respubliki Nimechchina 1949 1994 Villi Brandt 1913 1992 kancler FRN 1969 1974 Gubert Klinkel 1994 2001 5 marok sriblo 625 proba 29 0 2 07 11 2 nominal gerb Nimechchini Albert Holl 1951 1956 1961 1963 1974 magnimat 10 0 Volfgang Doem 1975 2001 Tirazhi monet regulyarnogo vipusku Tirazhi monet 1 2 5 10 50 pfenigiv ta 1 i 5 marok Primitki D Myunhenskij monetnij dvir F Shtutgartskij monetnij dvir G Monetnij dvir Karlsrue J Gamburgskij monetnij dvir A Berlinskij monetnij dvir Set monetnij nabir Rik Mon dvir 1 pfenig anc pr 2 pfenigi anc pr 5 pfenigiv anc pr 10 pfenigiv anc pr 50 pfenigiv anc pr 1 marka anc pr 5 marok zrazka 1951 roku anc pr 5 marok zrazka 1975 roku anc pr 1948 D 46 300 000 250 1948 F 68 200 000 250 1948 G 45 600 000 25 1948 J 79 300 000 100 1949 D 99 800 000 250 6 000 000 250 140 500 000 250 39 100 000 200 1949 F 129 900 000 250 6 600 000 250 120 900 000 250 45 100 000 200 1949 G 70 900 000 30 57 300 000 30 82 900 000 30 25 900 000 30 1949 J 101 900 000 200 68 900 000 250 15 400 000 250 42 300 000 250 1950 D 772 592 000 26 263 000 271 962 000 393 209 000 100 735 000 60 467 000 1950 F 898 277 000 620 30 278 000 200 362 880 000 500 584 340 000 500 143 510 000 69 183 000 150 1950 G 515 673 000 1 800 17 151 000 180 492 000 1 800 309 045 000 1 800 66 421 000 39 826 000 200 1950 J 784 424 000 27 216 000 285 283 000 402 452 000 102 736 000 61 483 000 1951 D 20 600 000 1951 F 24 000 000 1951 G 13 840 000 1951 J 21 360 000 1954 D 1954 F 6 000 000 175 1954 G 3 459 000 15 1954 J 5 341 000 1955 D 3 093 000 1955 F 4 909 000 20 1955 G 2 500 000 1955 J 5 294 000 1956 D 13 231 000 1 092 000 1956 F 14 700 000 100 1 200 000 23 1956 G 8 362 000 1956 J 11 478 000 1 068 000 1957 D 6 820 000 100 566 000 1957 F 6 390 000 100 2 100 000 1957 G 3 841 000 27 692 000 1957 J 6 632 000 200 1 630 000 1958 D 4 150 000 200 1 226 000 1958 F 24 122 000 4 109 000 100 600 000 100 1958 G 15 255 000 3 460 000 20 1 557 000 1958 J 21 250 000 4 656 000 37 60 000 1959 D 19 690 000 10 409 000 40 496 000 1959 F 25 017 000 75 11 972 000 100 1959 G 12 899 000 6 921 000 20 692 000 1959 J 25 482 000 10 691 000 25 713 000 1960 D 21 979 000 5 453 000 100 1 040 000 1960 F 13 060 000 75 5 709 000 100 1 576 000 50 1960 G 5 657 000 3 632 000 100 692 000 1960 J 17 799 000 5 612 000 36 1 618 000 1961 D 26 662 000 7 536 000 60 1 040 000 1961 F 24 990 000 6 029 000 50 824 000 1961 G 18 060 000 4 843 000 70 1961 J 22 147 000 7 483 000 28 518 000 1962 D 21 297 000 10 327 000 40 1962 F 42 189 000 11 122 000 45 1962 G 17 297 000 6 054 000 100 1962 J 30 706 000 10 822 000 28 1963 D 7 648 000 12 624 000 40 2 080 000 1963 F 18 299 000 18 292 000 45 1 254 000 1963 G 35 838 000 11 253 000 200 600 000 100 1963 J 42 884 000 15 906 000 28 2 136 000 1964 D 20 336 000 8 048 000 30 456 000 1964 F 31 400 000 12 796 000 25 2 646 000 1964 G 18 431 000 3 465 000 368 1 649 000 600 1964 J 13 370 000 6 958 000 33 1 335 000 1965 D 48 541 000 9 388 000 4 354 000 1965 F 27 000 000 80 9 013 000 80 4 050 000 80 1965 G 13 584 000 1 200 6 232 000 1 200 2 335 000 8 233 1965 J 33 397 000 8 023 999 3 605 000 1966 D 65 063 000 65 077 000 26 036 000 31 220 000 8 327 999 11 717 000 5 200 000 1966 F 75 031 000 100 52 543 000 100 30 047 000 100 36 097 000 100 9 605 000 11 368 000 100 6 000 000 100 1966 G 48 261 0001 3 070 40 804 000 3 070 17 333 000 3 070 25 338 000 3 070 5 543 000 7 799 000 3 070 3 460 000 3 070 1966 J 66 842 000 1 000 46 754 000 1 000 26 741 000 1 000 32 116 000 1 000 8 569 000 12 030 000 1 000 5 340 000 1 000 1967 D 39 082 000 25 997 000 10 418 000 15 632 000 5 207 000 13 017 000 3 120 000 1967 F 45 003 000 1 500 30 004 000 1 500 12 012 000 1 500 18 049 000 1 500 6 005 000 7 500 000 1 500 3 598 000 1 500 1967 G 20 787 000 4 500 520 1 736 000 1 518 000 4 500 1 843 000 4 324 000 4 500 1 406 000 4 500 1967 J 42 583 000 1 500 26 725 000 1 500 10 706 000 1 500 16 050 999 1 500 10 684 000 13 357 000 1 500 3 204 000 1 500 1968 D 32 796 999 19 523 000 13 047 000 5 207 000 7 809 000 1 303 000 1 300 000 1968 F 26 338 000 3 000 30 000 000 3 000 15 026 000 3 000 6 010 000 3 000 3 000 000 1 500 000 3 000 1 497 000 3 000 1968 G 20 382 000 6 023 13 004 000 2 372 13 855 000 6 023 12 384 000 6 023 6 818 000 5 198 000 6 023 1 535 000 6 023 1968 J 23 414 000 2 000 20 026 000 2 000 13 362 000 2 000 5 422 000 2 000 2 672 000 1 338 000 2 000 1 335 000 2 000 1969 D 78 177 000 39 012 000 23 488 000 41 693 000 14 561 000 13 025 000 2 080 000 1969 F 90 172 000 5 100 45 029 000 5 100 27 046 000 5 000 48 084 000 5 000 16 804 000 15 021 000 5 000 2 395 000 5 000 1969 G 61 836 000 8 700 32 156 999 8 700 15 631 000 8 700 48 760 000 8 700 9 704 000 8 665 000 8 700 3 484 000 8 700 1969 J 80 221 000 5 000 40 102 000 5 000 24 120 000 5 000 42 756 000 5 000 14 969 000 13 370 000 5 000 2 136 000 5 000 1970 D 91 151 000 45 525 000 39 940 000 54 085 000 25 294 000 17 928 000 2 000 000 1970 F 105 236 000 5 240 73 851 000 5 140 45 517 000 5 140 60 086 000 5 140 26 455 000 19 408 000 5 140 1 995 000 5 140 1970 G 82 421 000 10 200 30 330 000 10 200 27 638 000 10 200 35 900 000 10 200 11 955 000 20 386 000 10 200 6 000 000 10 200 1970 J 93 455 000 5 000 46 730 000 5 000 40 873 000 5 000 40 115 000 5 000 10 683 000 10 707 000 5 000 4 000 000 5 000 1971 D 116 612 000 8 000 71 755 000 8 000 57 345 000 8 000 54 022 000 8 000 23 393 000 24 513 000 8 000 4 000 000 8 000 1971 F 157 393 000 8 000 82 765 000 8 000 66 426 000 8 000 92 534 000 8 000 29 746 000 28 275 000 8 000 3 993 000 8 000 1971 G 77 674 000 10 200 47 850 000 10 000 38 284 000 10 000 88 614 000 10 000 15 556 000 16 375 000 10 000 6 010 000 10 000 1971 J 120 218 000 8 000 73 641 000 8 000 58 566 000 8 000 65 622 000 8 000 24 044 000 25 214 000 8 000 6 000 000 8 000 1972 D 90 696 000 8 000 52 403 000 8 000 52 325 000 8 000 104 345 000 8 000 26 008 000 20 904 000 8 000 3 000 000 8 000 1972 F 105 006 000 8 000 60 272 000 8 000 60 292 000 8 000 110 177 000 8 000 30 043 000 24 086 000 8 000 8 992 000 8 100 1972 G 60 660 000 10 000 34 864 000 10 000 34 719 000 10 000 71 766 000 10 000 17 337 000 13 868 000 10 000 4 999 000 10 000 1972 J 93 492 000 8 000 53 673 000 8 000 54 218 000 8 000 96 991 000 8 000 26 707 000 21 360 000 8 000 6 000 000 8 000 1973 D 38 976 000 9 000 26 190 000 9 000 15 596 000 9 000 26 052 000 9 000 7 810 000 14 327 000 9 000 3 380 000 9 000 1973 F 45 006 000 9 000 30 160 000 9 000 18 039 000 9 000 30 070 000 9 000 8 994 000 16 591 999 9 000 3 891 000 9 100 1973 G 25 811 000 9 000 17 379 000 9 000 10 391 000 9 000 17 294 000 9 000 5 201 000 10 409 000 9 000 2 240 000 9 000 1973 J 40 057 000 9 000 26 830 000 9 000 16 035 000 9 000 26 774 000 9 000 8 010 999 14 704 000 9 000 5 571 000 9 000 1974 D 90 951 000 35 000 58 667 000 35 000 15 769 000 35 000 15 707 000 35 000 18 264 000 20 876 000 35 000 4 594 000 35 000 1974 F 105 091 000 35 000 67 596 000 35 000 18 143 000 35 000 18 135 000 35 000 21 036 000 24 057 000 35 000 6 514 000 35 000 1974 G 60 548 000 35 000 39 007 000 35 000 10 508 000 35 000 10 450 000 35 000 12 159 000 13 931 000 35 000 3 708 000 35 000 1974 J 93 527 000 35 000 60 195 000 35 000 16 055 000 35 000 16 056 000 35 000 18 752 000 21 440 000 35 000 2 968 000 35 000 1975 D 91 053 000 43 000 58 634 000 43 000 15 715 000 43 000 15 654 000 43 000 13 055 000 18 241 000 43 000 65 663 000 43 000 1975 F 105 007 000 43 000 67 685 000 43 000 18 013 000 43 000 18 043 000 43 000 15 003 000 21 059 000 43 000 75 002 000 43 000 1975 G 60 704 000 43 000 39 391 000 43 000 10 466 000 43 000 10 403 000 43 000 8 675 000 12 142 000 43 000 43 297 000 43 000 1975 J 93 495 000 43 000 60 207 000 43 000 16 201 000 43 000 16 111 000 43 000 13 379 000 18 770 000 43 000 67 372 000 43 000 1976 D 130 227 000 43 000 78 074 000 43 000 47 091 000 43 000 65 200 000 43 000 10 411 000 15 670 000 43 000 7 821 000 43 000 1976 F 150 037 000 43 000 90 130 000 43 000 54 370 000 43 000 75 282 000 43 000 12 048 000 18 105 000 43 000 9 072 000 43 000 1976 G 86 586 000 43 000 51 988 000 43 000 31 367 000 43 000 43 372 000 43 000 6 653 000 10 382 000 43 000 5 784 000 43 000 1976 J 133 500 000 43 000 80 145 000 43 000 48 321 000 43 000 66 930 000 43 000 10 716 000 16 046 000 43 000 8 068 000 43 000 1977 D 143 000 000 52 000 84 516 000 51 000 52 159 000 51 000 64 989 000 51 000 10 400 000 51 000 20 801 000 51 000 8 321 000 51 000 1977 F 165 000 000 51 000 97 504 000 51 000 60 124 000 51 000 75 052 000 51 000 12 000 000 51 000 24 026 000 51 000 9 612 000 51000 1977 G 95 201 000 51 000 56 276 000 51 000 34 600 000 51 000 43 300 000 51 000 6 921 000 51 000 13 849 000 51 000 5 746 000 51 000 1977 J 146 788 000 51 000 86 888 000 51 000 53 481 000 51 000 66 800 000 51 000 10 708 000 51 000 21 416 000 51 000 8 577 000 51 000 1978 D 156 000 000 54 000 84 500 000 54 000 41 600 000 54 000 91 000 000 54 000 10 400 000 54 000 15 600 000 54 000 7 854 000 54 000 1978 F 180 000 000 54 000 97 500 000 54 000 48 000 000 54 000 105 000 000 54 000 12 000 000 54 000 18 000 000 54 000 9 054 000 54 000 1978 G 103 800 000 54 000 56 225 000 54 000 27 680 000 54 000 60 590 000 54 000 6 640 000 54 000 10 380 000 54 000 5 244 000 54 000 1978 J 160 200 000 54 000 86 775 000 54 000 42 720 000 54 000 93 490 000 54 000 10 680 000 54 000 16 020 000 54 000 8 064 000 54 000 1979 D 156 000 000 89 000 91 000 000 89 000 41 600 000 89 000 104 000 000 89 000 10 400 000 89 000 18 200 000 89 000 7 889 000 89 000 1979 F 180 000 000 89 000 105 000 000 89 000 48 000 000 89 000 120 000 000 89 000 12 000 000 89 000 21 000 000 89 000 9 089 000 89 000 1979 G 103 800 000 89 000 60 550 000 89 000 27 680 000 89 000 69 200 000 89 000 6 920 000 89 000 12 110 000 89 000 5 279 000 89 000 1979 J 160 200 000 89 000 93 480 000 89 000 42 711 000 89 000 106 800 000 89 000 10 680 000 89 000 18 690 000 89 000 8 099 000 89 000 1980 D 200 080 000 110 000 93 360 000 110 000 39 880 000 110 000 65 450 000 110 000 23 250 000 110 000 24 330 000 110 000 8 300 000 110 000 1980 F 200 620 000 110 000 120 360 000 110 000 53 270 000 110 000 122 780 000 110 000 17 440 000 110 000 9 670 000 110 000 9 640 000 110 000 1980 G 71 940 000 110 000 50 830 000 110 000 43 070 000 110 000 75 410 000 110 000 22 460 000 110 000 8 540 000 110 000 5 500 000 110 000 1980 J 143 110 000 110 000 102 260 000 110 000 59 130 000 110 000 70 960 000 110 000 24 030 000 110 000 16 010 000 110 000 8 500 000 110 000 1981 D 169 550 000 91 000 93 910 000 78 000 82 250 000 91 000 135 200 000 91 000 17 900 000 91 000 21 150 000 91 000 8 300 000 91 000 1981 F 274 010 000 91 000 83 710 000 78 000 84 910 000 91 000 117 410 000 91 000 29 810 000 91 000 25 910 000 91 000 9 600 000 91 000 1981 G 178 010 000 91 000 89 850 000 78 000 41 910 000 91 000 69 440 000 91 000 10 880 000 91 000 14 090 000 91 000 5 500 000 91 000 1981 J 189 090 000 91 000 87 250 000 78 000 49 290 000 91 000 138 360 000 91 000 24 140 000 91 000 18 800 000 91 000 8 500 000 91 000 1982 D 130 090 000 78 000 64 390 000 78 000 57 500 000 78 000 74 690 000 78 000 21 540 000 78 000 20 590 000 78 000 8 900 000 78 000 1982 F 108 390 000 78 000 36 870 000 78 000 53 290 000 78 000 85 140 000 78 000 28 900 000 78 000 22 990 000 78 000 10 300 000 78 000 1982 G 77 740 000 78 000 58 590 000 78 000 23 750 000 78 000 50 840 000 78 000 19 710 000 78 000 14 900 000 78 000 5 990 000 78 000 1982 J 124 720 000 78 000 57 690 000 78 000 62 000 000 78 000 80 620 000 78 000 17 210 000 78 000 11 520 000 78 000 9 100 000 78 000 1983 D 46 800 000 75 000 71 500 000 75 000 46 800 000 75 000 33 800 000 75 000 20 800 000 75 000 18 200 000 75 000 6 240 000 75 000 1983 F 54 000 000 75 000 82 500 000 75 000 54 000 000 75 000 39 000 000 75 000 24 000 000 75 000 21 000 000 75 000 7 200 000 75 000 1983 G 31 140 000 75 000 47 575 000 75 000 31 140 000 75 000 22 490 000 75 000 13 840 000 75 000 12 100 000 75 000 4 152 000 75 000 1983 J 48 060 000 75 000 73 425 000 75 000 48 060 000 75 000 34 710 000 75 000 21 360 000 75 000 18 690 000 75 000 6 408 000 75 000 1984 D 58 500 000 64 000 58 500 000 64 000 36 400 000 64 000 52 000 000 64 000 11 700 000 64 000 8 400 000 64 000 6 000 000 64 000 1984 F 67 500 000 64 000 67 500 000 64 000 42 000 000 64 000 60 000 000 64 000 13 500 000 64 000 9 700 000 64 000 6 900 000 64 000 1984 G 38 900 000 64 000 38 900 000 64 000 24 200 000 64 000 34 600 000 64 000 7 800 000 64 000 5 600 000 64 000 4 000 000 64 000 1984 J 60 100 000 64 000 60 100 000 64 000 37 400 000 64 000 53 400 000 64 000 12 000 000 64 000 8 700 000 64 000 6 100 000 64 000 1985 D 19 500 000 56 000 19 500 000 56 000 15 600 000 56 000 78 000 000 56 000 15 700 000 56 000 11 700 000 56 000 4 900 000 56 000 1985 F 22 500 000 54 000 22 500 000 54 000 18 000 000 54 000 90 000 000 54 000 18 000 000 54 000 13 500 000 54 000 5 700 000 54 000 1985 G 13 000 000 55 000 13 000 000 55 000 10 400 000 55 000 51 900 000 55 000 10 400 000 55 000 7 800 000 55 000 3 300 000 55 000 1985 J 20 000 000 54 000 20 000 000 54 000 16 000 000 54 000 80 100 000 54 000 16 100 000 54 000 12 000 000 54 000 5 100 000 54 000 1986 D 39 000 000 44 000 39 000 000 44 000 36 400 000 44 000 41 600 000 44 000 2 100 000 44 000 10 400 000 44 000 4 900 000 44 000 1986 F 45 000 000 44 000 45 000 000 44 000 42 000 000 44 000 48 000 000 44 000 2 400 000 44 000 12 000 000 44 000 5 700 000 44 000 1986 G 25 900 000 44 000 25 900 000 44 000 24 200 000 44 000 27 700 000 44 000 1 400 000 44 000 6 900 000 44 000 3 300 000 44 000 1986 J 40 100 000 44 000 40 100 000 44 000 37 400 000 44 000 42 700 000 44 000 2 100 000 44 000 10 700 000 44 000 5 100 000 44 000 1987 D 6 500 000 45 000 6 500 000 45 000 52 000 000 45 000 58 500 000 45 000 520 000 45 000 3 120 000 45 000 6 760 000 45 000 1987 F 7 500 000 45 000 7 500 000 45 000 60 000 000 45 000 67 500 000 45 000 600 000 45 000 3 600 000 45 000 7 800 000 45 000 1987 G 4 330 000 45 000 4 330 000 45 000 34 600 000 45 000 38 900 000 45 000 350 000 45 000 2 080 000 45 000 4 500 000 45 000 1987 J 6 680 000 45 000 6 680 000 45 000 53 400 000 45 000 60 100 000 45 000 530 000 45 000 3 200 000 45 000 6 940 000 45 000 1988 D 52 000 000 45 000 52 000 000 45 000 52 400 000 45 000 109 200 000 45 000 4 160 000 45 000 20 800 000 45 000 11 960 000 45 000 1988 F 60 000 000 45 000 60 000 000 45 000 72 000 000 45 000 126 000 000 45 000 4 800 000 45 000 24 000 000 45 000 13 800 000 45 000 1988 G 34 600 000 45 000 34 600 000 45 000 41 500 000 45 000 72 700 000 45 000 2 770 000 45 000 13 800 000 45 000 7 960 000 45 000 1988 J 53 400 000 45 000 53 400 000 45 000 64 099 999 45 000 112 100 000 45 000 4 300 000 45 000 21 400 000 45 000 12 280 000 45 000 1989 D 104 000 000 45 000 52 000 000 45 000 93 600 000 45 000 119 600 000 45 000 36 400 000 45 000 39 000 000 45 000 17 160 000 45 000 1989 F 120 000 000 45 000 60 000 000 45 000 108 000 000 45 000 138 000 000 45 000 42 000 000 45 000 45 000 000 45 000 19 800 000 45 000 1989 G 69 200 000 45 000 34 600 000 45 000 62 280 000 45 000 79 580 000 45 000 24 220 000 45 000 25 950 000 45 000 11 420 000 45 000 1989 J 106 800 000 45 000 53 400 000 45 000 96 120 000 45 000 122 820 000 45 000 37 380 000 45 000 40 050 000 45 000 17 620 000 45 000 1990 A 70 000 000 45 000 100 000 000 45 000 150 000 000 45 000 55 000 000 1990 D 169 000 000 45 000 71 500 000 45 000 93 600 000 45 000 156 000 000 45 000 58 500 000 45 000 77 740 000 45 000 20 900 000 45 000 1990 F 195 000 000 45 000 82 500 000 45 000 108 000 000 45 000 180 000 000 45 000 67 500 000 45 000 89 700 000 45 000 24 120 000 45 000 1990 G 112 450 000 45 000 47 570 000 45 000 62 280 000 45 000 103 800 000 45 000 38 920 000 45 000 51 720 000 45 000 13 910 000 45 000 1990 J 173 550 000 45 000 73 420 000 45 000 96 120 000 45 000 160 200 000 45 000 60 070 000 45 000 79 830 000 45 000 21 470 000 45 000 1991 A 260 000 000 45 000 115 000 000 45 000 128 000 000 45 000 170 000 000 45 000 22 000 000 45 000 30 000 000 45 000 18 000 000 45 000 1991 D 273 000 000 45 000 120 750 000 45 000 134 400 000 45 000 178 550 000 45 000 23 100 000 45 000 31 500 000 45 000 18 900 000 45 000 1991 F 312 000 000 45 000 138 000 000 45 000 153 600 000 45 000 204 000 000 45 000 26 400 000 45 000 36 000 000 45 000 21 600 000 45 000 1991 G 182 000 000 45 000 80 500 000 45 000 89 600 000 45 000 119 000 000 45 000 15 400 000 45 000 21 000 000 45 000 12 600 000 45 000 1991 J 273 000 000 45 000 120 750 000 45 000 134 400 000 45 000 178 500 000 45 000 23 100 000 45 000 31 500 000 45 000 18 900 000 45 000 1992 A 40 000 000 45 000 60 000 000 45 000 28 000 000 45 000 80 000 000 45 000 18 000 000 45 000 30 000 000 45 000 16 000 000 45 000 1992 D 42 000 000 45 000 63 000 000 45 000 29 400 000 45 000 84 000 000 45 000 18 900 000 45 000 31 500 000 45 000 16 800 000 45 000 1992 F 48 000 000 45 000 72 000 000 45 000 33 600 000 45 000 96 000 000 45 000 21 600 000 45 000 36 000 000 45 000 19 200 000 45 000 1992 G 28 000 000 45 000 42 000 000 45 000 19 600 000 45 000 56 000 000 45 000 12 600 000 45 000 21 000 000 45 000 11 200 000 45 000 1992 J 42 000 000 45 000 63 000 000 45 000 29 400 000 45 000 84 000 000 45 000 18 900 000 45 000 31 500 000 45 000 16 800 000 45 000 1993 A 40 000 000 45 000 10 000 000 45 000 36 000 000 45 000 80 000 000 45 000 16 000 000 45 000 8 000 000 45 000 3 200 000 45 000 1993 D 42 000 000 45 000 10 500 000 45 000 37 800 000 45 000 84 000 000 45 000 16 800 000 45 000 8 400 000 45 000 3 380 000 45 000 1993 F 48 000 000 45 000 12 000 000 45 000 43 200 000 45 000 96 000 000 45 000 19 200 000 45 000 9 600 000 45 000 3 840 000 45 000 1993 G 28 000 000 45 000 7 000 000 45 000 25 200 000 45 000 56 000 000 45 000 11 200 000 45 000 5 600 000 45 000 2 240 000 45 000 1993 J 42 000 000 45 000 10 000 000 45 000 37 800 000 45 000 84 000 000 45 000 16 800 000 45 000 8 400 000 45 000 3 360 000 45 000 1994 A 100 000 000 45 000 55 000 000 45 000 38 000 000 45 000 100 000 000 45 000 7 500 000 45 000 18 000 000 45 000 4 000 000 45 000 1994 D 105 000 000 45 000 57 750 000 45 000 39 900 000 45 000 105 000 000 45 000 7 875 000 45 000 18 900 000 45 000 4 200 000 45 000 1994 F 120 000 000 45 000 66 000 000 45 000 45 600 000 45 000 120 000 000 45 000 9 000 000 45 000 21 800 000 45 000 4 800 000 45 000 1994 G 70 000 000 45 000 38 500 000 45 000 26 600 000 45 000 70 000 000 45 000 5 250 000 45 000 12 800 000 45 000 2 800 000 45 000 1994 J 105 000 000 45 000 57 750 000 45 000 39 900 000 45 000 105 000 000 45 000 7 875 000 45 000 18 900 000 45 000 4 200 000 45 000 1995 A 100 000 000 45 000 1 000 000 000 45 000 48 000 000 45 000 110 000 000 45 000 1 300 000 45 000 45 000 45 000 1995 A Set 20 000 20 000 1995 D 105 000 000 45 000 105 000 000 45 000 50 400 000 45 000 115 000 000 45 000 1 365 000 45 000 45 000 45 000 1995 D Set 20 000 20 000 1995 F 120 000 000 45 000 120 000 000 45 000 57 600 000 45 000 132 000 000 45 000 20 000 45 000 45 000 45 000 1995 F Set 20 000 20 000 1995 G 70 000 000 45 000 70 000 000 45 000 33 600 000 45 000 77 000 000 45 000 20 000 45 000 45 000 45 000 1995 G Set 20 000 20 000 20 000 1995 J 105 000 000 45 000 105 000 000 45 000 50 400 000 45 000 115 500 000 45 000 150 000 45 000 45 000 45 000 1995 J Set 100 000 20 000 1996 A 80 000 000 45 000 40 000 000 45 000 48 000 000 45 000 90 000 000 45 000 45 000 45 000 45 000 1996 A Set 50 000 50 000 50 000 50 000 1996 D 84 000 000 45 000 42 000 000 45 000 50 400 000 45 000 94 500 000 45 000 45 000 45 000 45 000 1996 D Set 50 000 50 000 50 000 50 000 1996 F 96 000 000 45 000 48 000 000 45 000 57 600 000 45 000 108 000 000 45 000 45 000 45 000 45 000 1996 F Set 50 000 50 000 50 000 50 000 1996 G 56 000 000 45 000 28 000 000 45 000 33 600 000 45 000 63 000 000 45 000 45 000 45 000 45 000 1996 G Set 50 000 50 000 50 000 50 000 1996 J 84 000 000 45 000 42 000 000 45 000 50 400 000 45 000 94 500 000 45 000 45 000 45 000 45 000 1996 J Set 50 000 50 000 50 000 50 000 1997 A 45 000 45 000 45 000 70 000 45 000 45 000 45 000 45 000 1997 A Set 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 1997 D 45 000 45 000 45 000 70 000 45 000 45 000 45 000 45 000 1997 D Set 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 1997 F 45 000 45 000 45 000 70 000 45 000 45 000 45 000 45 000 1997 F Set 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 1997 G 45 000 45 000 45 000 70 000 45 000 45 000 45 000 45 000 1997 G Set 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 1997 J 45 000 45 000 70 000 45 000 45 000 45 000 45 000 1997 J Set 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 1998 A 45 000 45 000 45 000 70 000 45 000 45 000 45 000 45 000 1998 A Set 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 1998 D 45 000 45 000 45 000 70 000 45 000 45 000 45 000 45 000 1998 D Set 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 1998 F 45 000 45 000 45 000 45 000 45 000 45 000 45 000 1998 F Set 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 1998 G 45 000 45 000 45 000 70 000 45 000 45 000 45 000 45 000 1998 G Set 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 1998 J 45 000 45 000 45 000 70 000 45 000 45 000 45 000 45 000 1998 J Set 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 1999 A 45 000 45 000 45 000 70 000 45 000 45 000 45 000 45 000 1999 A Set 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 1999 D 45 000 45 000 45 000 70 000 45 000 45 000 45 000 45 000 1999 D Set 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 1999 F 45 000 45 000 45 000 45 000 45 000 45 000 45 000 1999 F Set 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 1999 G 45 000 45 000 45 000 70 000 45 000 45 000 45 000 45 000 1999 G Set 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 1999 J 45 000 45 000 45 000 70 000 45 000 45 000 45 000 45 000 1999 J Set 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 2000 A 45 000 45 000 45 000 45 000 45 000 45 000 45 000 2000 A Set 20 000 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 2000 D 45 000 45 000 45 000 45 000 45 000 45 000 45 000 2000 D Set 20 000 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 2000 F 45 000 45 000 45 000 45 000 45 000 45 000 45 000 2000 F Set 20 000 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 2000 G 45 000 45 000 45 000 45 000 45 000 45 000 45 000 2000 G Set 20 000 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 2000 J 45 000 45 000 45 000 45 000 45 000 45 000 45 000 2000 J Set 20 000 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 70 000 2001 A 78 000 78 000 78 000 78 000 78 000 78 000 78 000 2001 A Set 130 000 130 000 130 000 130 000 130 000 130 000 130 000 2001 D 78 000 78 000 78 000 78 000 78 000 78 000 78 000 2001 D Set 130 000 130 000 130 000 130 000 130 000 130 000 130 000 2001 F 78 000 78 000 78 000 78 000 78 000 78 000 78 000 2001 F Set 130 000 130 000 130 000 130 000 130 000 130 000 130 000 2001 G 78 000 78 000 78 000 78 000 78 000 78 000 78 000 2001 G Set 130 000 130 000 130 000 130 000 130 000 130 000 130 000 2001 J 78 000 78 000 78 000 78 000 78 000 78 000 78 000 2001 J Set 130 000 130 000 130 000 130 000 130 000 130 000 130 000 Tirazhi monet 2 marki Primitki D Bavarskij monetnij dvir F Shtutgartskij monetnij dvir G Monetnij dvir Karlsrue J Gamburgskij monetnij dvir A Berlinskij monetnij dvir Set monetnij nabir Rik Mon dvir 2 marki Kolossya anc pr 2 marki Maks Plank anc pr 2 marki Konrad Adenauer anc pr 2 marki Teodor Gojs anc pr 2 marki Kurt Shumaher anc pr 2 marki Lyudvig Erhart anc pr 2 marki Franc Jozef Shtraus anc pr 2 marki Villi Brandt anc pr 1951 D 19 564 000 200 1951 F 22 609 000 150 1951 G 13 012 000 33 1951 J 20 104 000 180 1957 D 7 452 000 350 1957 F 6 337 000 100 1957 G 2 598 000 56 1957 J 11 210 000 370 1958 D 12 623 000 1 240 1958 F 16 825 000 300 1958 G 10 744 000 45 1958 J 9 408 000 100 1959 D 1 020 000 38 1959 F 203 000 24 1960 D 3 535 000 100 1960 F 3 692 000 50 1960 G 2 695 000 130 1960 J 4 676 000 36 1961 D 3 918 000 50 1961 F 3 872 000 46 1961 G 2 776 000 100 1961 J 2 940 000 28 1962 D 4 105 000 50 1962 F 3 344 000 42 1962 G 1 800 000 130 1962 J 3 609 000 28 1963 D 4 411 000 40 1963 F 3 752 000 47 1963 G 3 448 000 200 1963 J 7 348 000 32 1964 D 5 205 000 40 1964 F 4 834 000 36 1964 G 3 044 000 368 1964 J 2 681 000 43 1965 D 3 903 000 35 1965 F 4 045 000 300 1965 G 2 599 000 8 233 1965 J 4 006 999 36 1966 D 5 855 000 20 1966 F 3 750 000 450 1966 G 3 895 000 3 070 1966 J 6 014 000 1 000 1967 D 3 254 000 20 1967 F 3 758 000 1 600 1967 G 1 878 000 5 363 1967 J 6 684 000 1 500 1968 D 4 166 000 30 1968 F 1 050 000 3 100 1968 G 3 060 000 6 023 1968 J 939 000 2 000 1969 D 2 602 000 7 001 000 1969 F 3 005 000 5 100 7 006 000 1969 G 1 754 000 8 700 7 010 000 1969 J 2 680 000 5 000 7 000 000 1970 D 5 203 000 7 318 000 7 317 000 1970 F 6 018 000 5 140 8 422 000 8 426 000 1970 G 3 461 000 10 000 4 844 000 4 844 000 1970 J 5 691 000 5 000 7 476 000 7 476 000 1971 D 8 451 000 8 000 7 287 000 7 280 000 1971 F 10 017 000 8 000 8 400 000 8 403 000 1971 G 5 631 000 10 000 4 848 000 4 841 000 1971 J 8 786 000 8 000 7 476 000 7 476 000 1972 D 7 286 000 8 000 7 288 000 8 000 1972 F 8 392 000 8 000 8 401 000 8 000 1972 G 4 848 000 10 000 4 859 000 10 000 1972 J 7 476 000 8 000 7 476 000 8 000 1973 D 10 393 000 9 000 10 379 000 9 000 1973 F 11 015 000 9 000 11 018 000 9 000 1973 G 9 022 000 9 000 8 975 000 9 000 1973 J 12 272 000 9 000 12 360 000 9 000 1974 D 5 151 000 35 000 5 147 000 35 000 1974 F 5 894 000 35 000 5 899 000 35 000 1974 G 3 790 000 35 000 3 820 000 35 000 1974 J 5 282 000 35 000 5 280 000 35 000 1975 D 4 553 000 43 000 4 623 000 43 000 1975 F 5 270 000 43 000 5 251 000 43 000 1975 G 3 035 000 43 000 3 034 000 43 000 1975 J 4 673 000 43 000 4 675 000 43 000 1976 D 4 576 000 43 000 4 546 000 43 000 1976 F 5 257 000 43 000 5 259 000 43 000 1976 G 3 028 000 43 000 3 028 000 43 000 1976 J 4 673 000 43 000 4 681 000 43 000 1977 D 5 906 000 51 000 5 857 000 51 000 1977 F 6 765 000 51 000 6 752 000 51 000 1977 G 3 892 000 51 000 3 892 000 51 000 1977 J 6 007 000 51 000 6 009 000 51 000 1978 D 3 304 000 54 000 3 804 000 54 000 1978 F 3 804 000 54 000 3 804 000 54 000 1978 G 2 217 000 54 000 2 217 000 54 000 1978 J 3 392 000 54 000 3 392 000 54 000 1979 D 3 209 000 89 000 3 209 000 89 000 3 209 000 89 000 1979 F 3 689 000 89 000 3 689 000 89 000 3 689 000 89 000 1979 G 2 165 000 89 000 2 165 000 89 000 2 165 000 89 000 1979 J 3 293 000 89 000 3 293 000 89 000 3 293 000 89 000 1980 D 10 810 000 110 000 2 000 000 110 000 2 000 000 110 000 1980 F 8 910 000 110 000 2 300 000 110 000 2 300 000 110 000 1980 G 1 170 000 110 000 1 300 000 110 000 1 300 000 110 000 1980 J 4 670 000 110 000 2 000 000 110 000 2 000 000 110 000 1981 D 8 180 000 91 000 2 000 000 91 000 2 000 000 91 000 1981 F 7 690 000 91 000 2 300 000 91 000 2 000 000 91 000 1981 G 7 070 000 91 000 1 300 000 91 000 1 300 000 91 000 1981 J 8 289 999 91 000 2 000 000 91 000 2 000 000 91 000 1982 D 9 220 000 78 000 3 100 000 78 000 3 100 000 78 000 1982 F 11 260 000 78 000 3 600 000 78 000 3 600 000 78 000 1982 G 6 640 000 78 000 2 100 000 78 000 2 100 000 78 000 1982 J 9 790 000 78 000 3 200 000 78 000 3 200 000 78 000 1983 D 1 635 120 75 000 1 560 000 75 000 1 560 000 75 000 1983 F 1 800 000 75 000 1 800 000 75 000 1 800 000 75 000 1983 G 1 030 000 75 000 1 030 000 75 000 1 030 000 75 000 1983 J 1 600 000 75 000 1 600 000 75 000 1 600 000 75 000 1984 D 583 870 64 000 52 000 64 000 52 000 64 000 1984 F 663 935 64 000 60 000 64 000 60 000 64 000 1984 G 409 734 64 000 35 000 64 000 35 000 64 000 1984 J 53 000 64 000 53 000 64 000 53 000 64 000 1985 D 2 600 000 56 000 2 600 000 56 000 2 600 000 56 000 1985 F 3 000 000 54 000 3 000 000 54 000 3 000 000 54 000 1985 G 1 730 000 55 000 1 730 000 55 000 1 730 000 55 000 1985 J 2 670 000 54 000 2 670 000 54 000 2 670 000 54 000 1986 D 2 600 000 44 000 2 600 000 44 000 2 600 000 44 000 1986 F 3 000 000 44 000 3 000 000 44 000 3 000 000 44 000 1986 G 1 730 000 44 000 1 730 000 44 000 1 730 000 44 000 1986 J 2 670 000 44 000 2 670 000 44 000 2 670 000 44 000 1987 D 4 420 000 45 000 4 420 000 45 000 4 420 000 45 000 1987 F 5 100 000 45 000 5 100 000 45 000 5 100 000 45 000 1987 G 2 940 000 45 000 2 940 000 45 000 2 940 000 45 000 1987 J 4 540 000 45 000 4 540 000 45 000 4 540 000 45 000 1988 D 5 850 000 45 000 5 850 000 45 000 1988 F 6 750 000 45 000 6 750 000 45 000 1988 G 3 890 000 45 000 3 890 000 45 000 1988 J 6 010 000 45 000 6 010 000 45 000 1989 D 10 400 000 45 000 10 400 000 45 000 1989 F 12 000 000 45 000 12 000 000 45 000 1989 G 6 920 000 45 000 6 920 000 45 000 1989 J 10 680 000 45 000 10 680 000 45 000 1990 D 18 370 000 45 000 18 370 000 45 000 18 370 000 45 000 1990 F 21 200 000 45 000 21 200 000 45 000 21 200 000 45 000 1990 G 12 220 000 45 000 12 220 000 45 000 12 220 000 45 000 1990 J 18 870 000 45 000 18 870 000 45 000 18 870 000 45 000 1991 A 4 000 000 45 000 4 000 000 45 000 4 000 000 45 000 1991 D 4 200 000 45 000 4 200 000 45 000 4 200 000 45 000 1991 F 4 800 000 45 000 4 800 000 45 000 4 800 000 45 000 1991 G 2 800 000 45 000 130 000 45 000 2 800 000 45 000 1991 J 4 200 000 45 000 4 200 000 45 000 4 200 000 45 000 1992 A 7 330 000 45 000 7 330 000 45 000 7 330 000 45 000 1992 D 7 700 000 45 000 7 700 000 45 000 7 700 000 45 000 1992 F 8 800 000 45 000 8 800 000 45 000 8 800 000 45 000 1992 G 5 130 000 45 000 5 130 000 45 000 5 130 000 45 000 1992 J 7 700 000 45 000 7 700 000 45 000 7 700 000 45 000 1993 A 600 000 45 000 600 000 45 000 600 000 45 000 1993 D 630 000 45 000 630 000 45 000 630 000 45 000 1993 F 720 000 45 000 720 000 45 000 720 000 45 000 1993 G 420 000 45 000 420 000 45 000 420 000 45 000 1993 J 630 000 45 000 630 000 45 000 630 000 45 000 1994 A 5 000 000 45 000 5 000 000 45 000 5 000 000 45 000 1994 D 5 250 000 45 000 5 250 000 45 000 5 250 000 45 000 1994 F 6 000 000 45 000 6 000 000 45 000 6 000 000 45 000 1994 G 3 500 000 45 000 3 500 000 45 000 3 600 000 45 000 1994 J 5 250 000 45 000 5 250 000 45 000 5 250 000 45 000 1995 A 1 595 000 45 000 1 595 000 45 000 1 595 000 45 000 1995 D 45 000 45 000 45 000 1995 D Set 20 000 20 000 20 000 1995 F 45 000 45 000 45 000 1995 F Set 20 000 20 000 20 000 1995 G 920 000 45 000 620 000 45 000 1 220 000 45 000 1995 J 45 000 20 000 45 000 75 000 45 000 1995 J Set 20 000 1996 A 45 000 45 000 45 000 1996 D 45 000 45 000 45 000 1996 F 45 000 45 000 45 000 1996 G 45 000 45 000 45 000 1996 J 45 000 45 000 45 000 1997 A 45 000 45 000 45 000 1997 A Set 70 000 70 000 70 000 1997 D 45 000 45 000 45 000 1997 D Set 70 000 70 000 70 000 1997 F 45 000 45 000 45 000 1997 F Set 70 000 70 000 70 000 1997 G 45 000 45 000 45 000 1997 G Set 70 000 70 000 70 000 1997 J 45 000 45 000 45 000 1997 J Set 70 000 70 000 70 000 1998 A 45 000 45 000 45 000 1998 A Set 70 000 70 000 70 000 1998 D 45 000 45 000 45 000 1998 D Set 70 000 70 000 70 000 1998 F 45 000 45 000 45 000 1998 F Set 70 000 70 000 70 000 1998 G 45 000 45 000 45 000 1998 G Set 70 000 70 000 70 000 1998 J 45 000 45 000 45 000 1998 J Set 70 000 70 000 70 000 1999 A 45 000 45 000 45 000 1999 A Set 70 000 70 000 70 000 1999 D 45 000 45 000 45 000 1999 D Set 70 000 70 000 70 000 1999 F 45 000 45 000 45 000 1999 F Set 70 000 70 000 70 000 1999 G 45 000 45 000 45 000 1999 G Set 70 000 70 000 70 000 1999 J 45 000 45 000 45 000 1999 J Set 70 000 70 000 70 000 2000 A 45 000 45 000 45 000 2000 A Set 70 000 70 000 70 000 2000 D 45 000 45 000 45 000 2000 D Set 70 000 70 000 70 000 2000 F 45 000 45 000 45 000 2000 F Set 70 000 70 000 70 000 2000 G 45 000 45 000 45 000 2000 G Set 70 000 70 000 70 000 2000 J 45 000 45 000 45 000 2000 J Set 70 000 70 000 70 000 2001 A 78 000 78 000 78 000 2001 A Set 130 000 130 000 130 000 2001 D 78 000 78 000 78 000 2001 D Set 130 000 130 000 130 000 2001 F 78 000 78 000 78 000 2001 F Set 130 000 130 000 130 000 2001 G 78 000 78 000 78 000 2001 G Set 130 000 130 000 130 000 2001 J 78 000 78 000 78 000 2001 J Set 130 000 130 000 130 000 Monetni dvori Moneti vigotovlyali na p yati riznih monetnih dvorah div tablicyu Kozhna moneta mistila poznachku u viglyadi bukvi sho vkazuvala na yakomu monetnomu dvori vona vigotovlena Na Berlinskomu monetnomu dvori moneti yaki vidnosilisya do nimeckoyi marki karbuvali tilki z chervnya 1990 roku pislya togo yak 1 lipnya 1990 roku vin uklav dogovir shodo stvorennya valyutno ekonomichno socialnogo soyuzu ranishe tut vipuskali moneti NDR Postijne karbuvannya monet regulyarnogo vipusku pripinili 1996 roku Odnak moneti karbuvali do 2001 roku zi znachno menshimi tirazhami Monetni dvori Nimechchini Poznachka Roki Monetnij dvir Dolya u zagalnomu vipusku monet z do 1948 1990 1991 2001 A 1990 2001 20 D 1948 2001 26 21 F 1948 2001 30 24 G 1948 2001 17 3 14 J 1948 2001 26 7 21 Nimecki moneti poperednih vipuskiv do stvorennya nimeckoyi marki karbuvalisya takozh i na inshih monetnih dvorah Mozhlivi vidhilennya cherez dodatkovi zamovlennya 1990 roku v Berlini karbuvali tilki moneti nominalom v 5 10 50 pfenigiv i 1 marka Karbuvannya monet Rol z 50 monetami po 2 pfenigi Moneta v 2 pfenigi do 1968 roku skladalasya na 95 z midi Potim yak i moneti malih nominaliv 1 5 i 10 pfenigiv yiyi karbuvali z materialu girshoyi yakosti na zaliznih zagotovkah yaki pokrivali tonkim sharom midi abo latuni Vnaslidok cogo voni pochinali legko irzhaviti yaksho dovgij chas perebuvali u vologomu seredovishi Moneti malih nominaliv na vidminu vid velikih buli odnakovimi za svoyim dizajnom Na aversi vkazuvalisya nominal znak monetnogo dvoru ta dva koloski pshenici a na reversi napis Bank deutscher Lander abo Federativna Respublika Nimechchina na reversi rik i dubova gilka z p yatma listkami Na reversi moneti odnogo z dvoh dizajniv predstavlenih Adolfom Yagerom buli tri perepleteni kilcya yaki ochevidno simvolizuvali tri zahidni zoni okupaciyi zahidnih derzhav z yednani v yedinij valyutnij soyuz Odnak oskilki v tenderi na stvorennya dizajnu monet v 1 5 i 10 pfenigiv uzhe bulo zaznacheno sho zrazki ne povinni vislovlyuvati bud yakih politichnih tendencij obrali inshij dizajn z dubovoyu gilkoyu V ogoloshenni takozh vkazuvalosya sho moneti povinni mistiti shrift antikva tomu sho vin mav vidriznyatisya vid monet periodu nacional socializmu zrazka 1933 roku na yakomu vikoristovuvavsya shrift fraktura Pri stvorenni monet virishili gruntuvatisya na monetnih tradiciyah dovoyennogo periodu Z ciyeyi prichini nominal v 1 pfenig mav viglyad midnoyi moneti vagoyu rivno dva grami sho vidpovidalo monetam imperskogo periodu yaki karbuvalisya z 1873 roku Odnak oskilki vartist metalu v moneti vigotovlenij majzhe z chistoyi midi prototip skladavsya z togo zh materialu sho i nominal u 2 pfenigi do 1968 roku perevishila b nominal u yiyi karbuvanni vikoristovuvali zaliznu zagotovku pokritu tilki middyu Moneta 50 pfenigiv Zhinka sho stoyit na kolinah zobrazhena na reversi moneti 50 pfenigiv ce Gerda Joganna Verner Zobrazhennya de vona sadit dub bulo simvolom rekonstrukciyi Nimechchini pislya Drugoyi svitovoyi vijni Yiyi cholovik de yakij stvoryuvav cej malyunok hotiv vshanuvati pam yat miljoniv zhinok yaki pidnimali Nimechchinu z pislyavoyennih ruyin a takozh chislennih lisovih robitnikiv sho zajmayutsya lisovidnovlennyam Arabeska na gurti 1 marki Olimpijska seriya pam yatnih sribnih monet po 10 marok 1970 1972 rokiv 1949 roku monetni dvori Nimechchini pochali vipuskati monetu 50 pfenigiv z napisom Bank nimeckih zemel 1950 roku napis zamineno na Federativna Respublika Nimechchina ale monetnomu dvoru v Karlsrue G dozvolyalos nenadovgo karbuvati moneti z novim rokom i starim napisom 30 000 monet z nepravilnim napisom vipustili z ekonomichnih mirkuvan Tak z yavilisya predmeti kolekcionuvannya yaki v zalezhnosti vid stanu zberezhennya koshtuyut do 3000 yevro Na pochatku 1970 h rokiv yih nezakonno perekarbuvali pid chas tak zvanogo monetnogo skandalu v Karlsrue Spochatku moneta v 50 pfenigiv bula yedinoyu sered inshih nominaliv sho mala riflenij gurt Z 1972 roku moneti cogo nominalu vipuskali z gladkim gurtom shob zniziti virobnichi vitrati Spivvidnoshennya rozmiriv moneti v 50 pfenigiv do 1 marki bere pochatok vid spivvidnoshennya rozmiriv sribnih monet u Nimeckij imperiyi yake isnuvalo do 1918 roku U toj chas moneta nominalom v 50 pfenigiv abo piznishe piv marki vidpovidala za vmistom metalu polovini marki Diametr moneti v 50 pfenigiv zalishivsya nezminnim na rivni 20 milimetriv Diametr moneti v 1 marku vidriznyavsya lishe na piv milimetra vid diametra sribnoyi marki imperskogo periodu Todi yak rozmir i tovshina znachno vidriznyalisya Moneta 1 marka Nominal v 1 marku stav pershoyu monetoyu na yakij vikarbuvali povne groshove poznachennya nimecka marka moneti vipusheni ranishe mali poznachennya pfenig Yak i moneta v 50 pfenigiv vona bula vigotovlena z midno nikelevogo splavu Na moneti bulo zobrazheno dva najbilsh poshireni nimecki simvoli dubove listya na aversi i gerb Nimechchini na reversi U toj chas yak inshi ranishe vipusheni moneti mali gladkij abo riflenij gurt to na moneti v 1 marku jogo prikrasili arabeskami Moneta 2 marki Pershu monetu nominalom 2 marki vipusheno 8 travnya 1955 roku Dizajn stvoriv Jozef Bernhart graver z Myunhena na osnovi dizajnu moneti v 1 marku yakij takozh rozrobiv vin Mayuchi odnakovij dizajn reversu moneta mala diametr na dva milimetri bilshij nizh moneta v 1 marku Na aversi na dodatok do poznachennya nominalu zamist dubovogo listya buli zobrazheni kachani kukurudzi i grona vinogradu a gurt mistiv napis Einigkeit und Recht und Freiheit Yednist zakon i svoboda zamist arabesok odnak oskilki ci vidminnosti buli neznachnimi chasto vinikala plutanina z monetoyu v 1 marku Navit bankam inodi bulo vazhko rozrizniti dvi moneti Cherez ci trudnoshi Bundestag 30 veresnya 1955 roku virishiv obminyati moneti sho do cogo perebuvali v obigu na novi pri koristuvanni yakimi ne vinikalo b pomilok 13 bereznya 1957 roku Federalnij uryad uhvaliv dizajn novoyi moneti Dlya zobrazhennya na moneti proponuvalisya nobelivskij laureat z fiziki Maks Plank likar Robert Koh ta inzhener Oskar fon Miller Vicekancler en takozh proponuvav vipustiti she odnu monetu z portretom she odniyeyi lyudini pov yazanoyi zi stvorennyam liniyi Oder Nejse odnak ministr vnutrishnih sprav Gerhard Shreder vidhiliv cyu propoziciyu tomu sho vin ne vvazhav docilnim stvoriti dva tipi moneti odnakovogo nominalu U pidsumku z nagodi 100 richchya vid dnya narodzhennya obrano portret Maksa Planka stvorenij Karlom Rotom Krim togo virisheno zrobiti monetu bilsh viraznoyu V pidsumku 21 chervnya 1958 roku vijshli 2 marki novogo zrazka sho mali trohi bilshij diametr 26 75 mm i pereroblenij gerb Nimechchini yakij rozmishavsya na storoni z poznachennyam nominalu 30 chervnya 1958 roku vsogo cherez dev yat dniv pislya vvedennya novoyi moneti staru monetu v 2 marki vivedeno z obigu i pozbavleno prava zakonnogo platizhnogo zasobu yiyi mozhna bulo obminyati do 30 veresnya 1958 roku Nimecki moneti regulyarnogo vipusku 5 marok 100 richchya Nimeckogo muzeyu v Nyurnberzi persha pam yatna moneta FRN Ale navit zi vvedennyam novoyi moneti ne vsi problemi rozv yazali spochatku plutanina trivala cogo razu z monetoyu 5 marok Krim togo vona bula nemashinochitnoyu Bagato inozemnih monet tih zhe rozmiriv i z togo zh splavu sprijmalisya mashinami yak 2 markovi nominali hocha deyaki z nih mali znachno nizhchu vartist 2 lyutogo 1969 roku ogolosili sho z yavitsya nova moneta v 2 marki iz zobrazhennyam Konrada Adenauera pershogo federalnogo kanclera Federativnoyi Respubliki Nimechchini yakij mav zaminiti Maksa Planka Zamist bilsh zvichnogo midno nikelevogo splavu 75 Cu 25 Ni yak material vikoristovuvavsya de Magnimat skladavsya z chistogo nikelevogo serdechnika 7 dlya moneti v 2 marki yakij pokrivavsya midno nikelevim splavom z oboh bokiv Taki zmini magnitnih vlastivostej moneti nadijno rozpiznavalisya mashinami Karbuvati moneti pochali 1969 roku 28 grudnya 1970 roku vipustili v obig pershi moneti Z materialno tehnichnih prichin tilki nevelika chastina monet potrapila v obig Oskilki takozh vipustili novi moneti z portretom Maksa Planka karbuvalisya do 1971 roku sered spekulyantiv i kolekcioneriv poshirilasya chutka pro te sho federalnij uryad predstavlenij koaliciyeyu SDPN i VDP ne dopustit zobrazhennya politikiv HDS na monetah Ce prizvelo do togo sho kolekcioneri inodi platili do 5 marok za monetu z Adenauerom 1 lipnya 1973 roku koli vse she panuvala social liberalna koaliciya monetu z Adenauerom vipusheno u velikij kilkosti razom z monetoyu z Teodorom Gojsom yaka mala ti zh harakteristiki rozmir masa splav Monetu z Maksom Plankom vivedeno z obigu 31 lipnya 1973 roku i takim chinom vona znikla z groshovogo obigu Vidtak vijshli she 2 moneti cogo tipu z zobrazhennyami inshih pomerlih politikiv Federativnoyi Respubliki Voni vipuskalisya z nagodi krugloyi richnici stvorennya Federativnoyi Respubliki 1969 1979 1989 1994 abo nimeckoyi marki 1988 Takim chinom pochinayuchi z 1958 roku nominal u 2 marki koncepcijno vidriznyavsya vid inshih monet Tak samo yak pam yatni moneti voni vipuskalisya v osoblivih vipadkah i mistili na aversi portret slavetnoyi lyudini Mizh 1973 2001 rokami u velikij kilkosti odnochasno perebuvali v obigu rizni moneti v 2 marki Moneta 5 marok Dlya stvorennya dizajnu moneti regulyarnogo vipusku nominalom 5 marok proveli konkurs u yakomu podano 685 propozicij 30 proyektiv peredali v Federalnij kabinet ministriv 22 lyutogo 1951 roku Sered uchasnikiv do finalu potrapili graver Albert Holl z mista Shvebish Gmyund Luyis Robert Lippl profesor Tehnichnogo universitetu Myunhena i Franc Holc z Majnca Ostatochne rishennya prijnyato 8 travnya na korist Alberta Holla Moneta spochatku skladalasya zi splavu z 62 5 sribla i 37 5 midi Koli cina na sriblo za trojsku unciyu blizko 31 g timchasovo zrosla do bilsh nizh 6 dolariv cherez spekulyaciyi na rinku zi sriblom u seredini 1974 roku pri kursi blizko 2 50 dojchmarok za dolar sho vidpovidalo 15 dojchmarkam vartist metalu nablizilasya do nominalnoyi vartosti moneti ce moglo nezabarom privesti do pereplavki naselennyam monet vidpovidno do zakonu Greshama Kopernika XVI stolittya Todi virobnictvo i vipusk monet buli b zbitkovimi Tomu 1975 roku staru moneta nominalom 5 marok vilucheno z obigu i zamineno novoyu monetoyu z magnimatu z bilsh suchasnim zobrazhennyam gerba Nimechchini 1979 roku perehid zi sribla na inshij metal obgovoryuvali v televizijnomu nimeckomu dvoserijnomu seriali Das Ding U toj chas cina na sriblo virosla nastilki sho materialna vartist sribnoyi moneti Otto Han yaku vzhe vikarbuvali bula faktichno znachno vishe nominalnoyi vartosti v 5 marok tomu moneti pishli na pereplavlennya za vinyatkom dekilkoh ekzemplyariv Nastupni novi moneti i vsi nastupni pam yatni moneti takogo zh nominalu bilshe ne mistili sribla Usi moneti regulyarnogo vipusku nominalom v 5 marok yak i moneti v 2 marki mistili na gurti napis Einigkeit und Recht und Freiheit Poziciya tobto misce zvidki pochinayetsya vikarbuvanij tekst ta oriyentaciya korektnij napis abo zh napis vikarbuvanij perevernutim dogori vnaslidok tehnologichnogo procesu buli neidentichnimi Narodni nazvi Poshtova marka 50 richchya Nimeckoyi marki 1998 Dlya okremih monet vzhivalisya chastkovo regionalni rozmovni nazvi Tak 10 pfenigovu monetu chasto v pobuti nazivali groshem Groschen a p yatipfenigovu monetu shistkoyu Sechser Odno i dvopfenigovi moneti nazivali mozhlivo cherez yihnye chervono korichneve zabarvlennya indianskimi groshima Indianergeld Moneti 5 marok pershogo vipusku do 1975 roku chasom nazivali cherez vikoristanij material ta motiv sribnim orlom Silberadler U pivnichnonimeckomu ta zahidnonimeckomu regioni poshirenoyu nazvoyu monet nominalom 5 marok bula nazva gayermann pohodzhennya cogo slova nez yasovane pripuskayut sho vono pohodilo zi slengu moryakiv Gamburga Za odniyeyu z versij cya nazva pohodit vid yevrejskoyi literi ה he yaka movoyu yidish vimovlyalasya yak gaj i bula p yatoyu literoyu abetki V Bavariyi pfenigi pochinayuchi z moneti 5 pfenigiv nazivali vzhivayuchi zmenshuvalnij sufiks erl napriklad fyunferl Funferl na p yatipfenigovu monetu cenerl Zehnerl na desyatipfenigovu monetu j tomu podibne Monetu dvi marki chasto nazivali cvikel doslivno klinec u spidnici Zwickel Bagato tipovo bavarskih nazv monet perejshli nini na moneti yevro tobto napriklad odin cenerl ce moneta 10 centiv a cvikel moneta 2 yevro Ridkisni moneti regulyarnogo vipusku Aversi naboru z monetami regulyarnogo vipusku nimeckoyi marki 2000 roku z 2 markami z Lyudvigom Ergardom Francem Jozefom Shtrausom i Villi Brandtom Reversi monet naboru 2000 roku Nizhche podano vartist najridkisnishih monet regulyarnogo vipusku kozhnogo nominalu v najkrashomu stupeni kolekcijnogo stanu ancirkulejted Moneti u stani pruf inodi mayut nabagato vishi cini a moneti zvichajnoyi yakosti karbuvannya ocinyuyut znachno nizhche 1 pfenig 1948 Karlsrue G 90 yevro 2 pfenigi 1950 Karlsrue G 90 yevro 5 pfenigiv 1967 Karlsrue G 80 yevro 10 pfenigiv 1967 Karlsrue G 90 yevro 50 pfenigiv 1950 Karlsrue G z tekstom BANK DEUTSCHER LANDER 1 800 yevro div vishe 50 pfenigiv 1966 Gamburg J 1995 Shtutgart F Karlsrue G 100 yevro 1 marka 1954 Shtutgart F 1 000 yevro 1954 Karlsrue G 1 600 yevro 1955 Karlsrue G 1 500 yevro 2 marki z kolossyam 1951 Karlsrue G 300 yevro 2 marki Maks Plank 1959 Myunhen D 300 yevro 1959 Shtutgart F 400 yevro 5 marok sribna 1958 Gamburg J 4 500 yevro 5 marok magnimatna 1995 vsi monetni dvori 50 yevro Krim togo ye she ridkisni moneti z brakom karbuvannya i probni moneti yaki ocinyuyut znachno vishe monet vkazanih u pereliku Pam yatni i yuvilejni moneti Dokladnishe Pam yatni i yuvilejni moneti Nimechchini 10 marok 50 richchya Nimeckoyi marki 1998 roku Zolota 1 marka 2001 roku Krim monet regulyarnogo vipusku takozh karbuvali pam yatni ta yuvilejni moneti Hocha ci moneti mali status zakonnogo platizhnogo zasobu voni ridko z yavlyalisya v povsyakdennomu zhitti Pershu pam yatnu monetu marku vipusheno 11 veresnya 1953 roku na chest 100 richchya Nimeckogo muzeyu v Nyurnberzi Moneta mala ti sami tehnichni dani sho j moneta regulyarnogo vipusku nominalom v 5 marok sho perebuvala v obigu na toj chas Mayuchi tirazh 200 000 ekzemplyariv z nih tilki 1240 monet vipusheno v yakosti pruf vartist yakih sered kolekcioneriv dohodit do 3600 yevro Vsogo mizh 1953 i 1979 rokami vipustili 28 monet riznoyi tematiki Pislya togo yak Myunhen zdobuv pravo na provedennya litnih Olimpijskih igor 1972 roku 26 sichnya 1970 roku vipusheno pershu pam yatnu monetu v 10 marok na nij zobrazhena spiral promeniv logotipu Igor Do 1972 roku u zv yazku z Olimpijskimi igrami vipustili p yat monet z riznim dizajnom Na pershij moneti ciyeyi tematiki z promenevoyu spirallyu legenda mistila nepravilnij napis SPIELE DER XX OLYMPIADE 1972 IN DEUTSCHLAND zgodom cej napis zminili vin vklyuchav slova IN MUNCHEN oskilki igri buli dani mistu a ne krayini Vpershe na vsih zahidnonimeckih monetnih dvorah rozpochali virobnictvo olimpijskih monet do cogo lishe odin monetnij dvir karbuvav usi moneti Moneti skladalisya na 62 5 z chistogo sribla i na 37 5 z midi Voni mali masu 15 5 grama i diametr 32 5 milimetra Pislya togo yak 1975 roku moneti v 5 marok regulyarnogo vipusku stali karbuvati z magnimatu cherez visoku cinu na sriblo 1980 roku pam yatni moneti takozh perestali karbuvati zi sribla 1979 roku cina na sriblo zletila majzhe do 50 dolariv za unciyu Dlya moneti vipushenoyi 24 veresnya 1980 roku z nagodi 100 richchya Otto Gana vartist sribla v nij bula b na 7 21 marki vishe nominalnoyi vartosti v 5 marok Vidtodi vsi moneti nominalom u 5 marok karbuvali z midno nikelevogo splavu Mizh 1980 i 1986 rokami dodatkovo vipustili 14 monet riznogo dizajnu Vostannye pam yatnu monetu v 5 marok vipustili 22 zhovtnya 1986 roku na chest 200 h rokovin smerti Fridriha Velikogo 30 kvitnya 1987 roku do dnya 750 richchya Berlina vidnovleno vipusk pam yatnih monet nominalom 10 marok Harakteristiki monet vidpovidali olimpijskim monetam 1998 roku vmist sribla z takim zhe diametrom i odnakovoyu masoyu zbilsheno do 92 5 Do vvedennya yevro bulo vipusheno 36 monet riznogo dizajnu nominalom 10 marok 26 lipnya 2001 roku Nimeckij Bundesbank predstaviv ostannij vipusk nimeckoyi marki na pidstavi dozvolu danogo zakonom shodo karbuvannya zolotoyi moneti v 1 marku i stvorennya fondu Groshi ta valyuta vid 27 grudnya 2000 roku Moneta vigotovlena z chistogo zolota 999 probi vidpovidala za zovnishnim viglyadom ostannij vipushenij moneti regulyarnogo vipusku v 1 marku z tiyeyu rizniceyu sho na reversi zamist tekstu Federativna Respublika Nimechchina bulo vkazano Nimeckij Bundesbank Moneta vijshla tirazhem v odin miljon shtuk yiyi vartist stanovila 250 marok Ce bula yedina zolota moneta nominalom v 1 marku Perelik pam yatnih ta yuvilejnih monet 5 marok Rik Nazva Material 1 1953 Nimeckij muzej Nyurnberga sriblo 2 1955 150 richchya z dnya narodzhennya Fridriha Shillera sriblo 3 1955 300 richchya z dnya narodzhennya Lyudviga Vilgelma markgrafa Baden Badena sriblo 4 1957 100 richchya z dnya smerti Jozefa barona fon Ejhendorfa sriblo 5 1966 150 richchya z dnya smerti Joganna Gotliba Fihte sriblo 6 1967 250 richchya z dnya smerti Gotfrida Vilgelma Lejbnica sriblo 7 1967 200 richchya z dnya narodzhennya Aleksandra fon Gumboldta i Vilgelma fon Gumboldta sriblo 8 1968 150 richchya z dnya narodzhennya Fridriha Vilgelma Rajffajzena sriblo 9 1968 500 richchya z dnya smerti Joganna Gutenberga sriblo 10 1968 150 richchya z dnya narodzhennya Maksa fon Pettenkofera sriblo 11 1969 150 richchya z dnya narodzhennya Teodora Fontane sriblo 12 1970 375 richchya z dnya smerti Gerarda Merkatora sriblo 13 1971 200 richchya z dnya narodzhennya Lyudviga van Bethovena sriblo 14 1971 100 richchya Nimeckoyi imperiyi sriblo 15 1972 500 richchya z dnya narodzhennya Albrehta Dyurera sriblo 16 1973 500 richchya z dnya narodzhennya Mikoli Kopernika sriblo 17 1973 125 richchya Frankfurtskih nacionalnih zboriv sriblo 18 1974 25 richchya Osnovnogo zakonu FRN sriblo 19 1974 250 richchya z dnya narodzhennya Immanuyila Kanta sriblo 20 1975 50 richchya z dnya smerti Fridriha Eberta sriblo 21 1975 Rik zberezhennya Yevropejskoyi kulturnoyi spadshini sriblo 22 1975 100 richchya z dnya narodzhennya Alberta Shvejcera sriblo 23 1976 300 richchya z dnya smerti Gansa Yakoba Kristofelya fon Grimmelzgauzena sriblo 24 1977 200 richchya z dnya narodzhennya Karla Fridriha Gaussa sriblo 25 1977 200 richchya z dnya narodzhennya Genriha fon Klejsta sriblo 26 1978 100 richchya z dnya narodzhennya Gustava Shtrezemana sriblo 27 1978 225 richchya z dnya smerti Baltazara Nejmana sriblo 28 1979 150 richchya Nimeckogo arheologichnogo institutu sriblo 29 1980 100 richchya z dnya narodzhennya Otto Gana magnimat 30 1980 100 richchya z dnya zavershennya budivnictva Kelnskogo soboru magnimat 31 1980 750 richchya z dnya smerti Valtera fon der Fogelvejde magnimat 32 1981 200 richchya z dnya smerti Gotgolda Efrayima Lessinga magnimat 33 1981 150 richchya z dnya smerti Karla Shtejna magnimat 34 1982 10 richchya Konferenciyi OON z problem navkolishnogo seredovisha 1972 roku magnimat 35 1982 150 richchya z dnya smerti Joganna Volfganga fon Gete magnimat 36 1983 100 richchya z dnya smerti Karla Marksa magnimat 37 1983 500 richchya z dnya narodzhennya Martina Lyutera magnimat 38 1984 150 richchya z dnya zasnuvannya Nimeckogo mitnogo soyuzu magnimat 39 1984 175 richchya z dnya narodzhennya Feliksa Mendelsona magnimat 40 1985 Yevropejskij rik muziki magnimat 41 1985 150 richchya zasnuvannya pershoyi zaliznici v Nimechchini magnimat 42 1986 600 richchya Gejdelberzkomu universitetu magnimat 43 1986 200 richchya z dnya smerti Fridriha II magnimat 1 marka Rik Nazva Material 2001 Pam yatna nimecka marka zoloto 10 marok Rik Nazva Material 1 1970 Litni Olimpijski igri 1972 sriblo 2 1971 Litni Olimpijski igri 1972 sriblo 3 1971 Litni Olimpijski igri 1972 sriblo 4 1972 Litni Olimpijski igri 1972 sriblo 5 1972 Litni Olimpijski igri 1972 sriblo 6 1972 Litni Olimpijski igri 1972 sriblo 7 1987 750 richchya z dnya zasnuvannya Berlina sriblo 8 1987 30 richchya Rimskomu dogovoru sriblo 9 1988 200 richchya z dnya narodzhennya Artura Shopengauera sriblo 10 1988 100 richchya z dnya smerti Karla Fridriha Cejsa sriblo 11 1989 40 richchya respublici Nimechchina sriblo 12 1989 2000 richchya z dnya zasnuvannya Bonna sriblo 13 1989 800 richchya z dnya zasnuvannya Gamburga sriblo 14 1990 800 richchya z dnya smerti Fridriha I Barbarossi sriblo 15 1991 800 richchya Tevtonskogo ordena sriblo 16 1991 200 richchya Brandenburzkih vorit sriblo 17 1992 125 richchya z dnya narodzhennya Kete Kollvic sriblo 18 1992 150 richchya civilnogo ordena Pour le Merite sriblo 19 1993 1000 richchya Potsdama sriblo 20 1993 150 richchya z dnya narodzhennya Roberta Koha sriblo 21 1994 50 richchya z dnya Zmovi generaliv sriblo 22 1994 250 richchya z dnya narodzhennya Joganna Gotfrida Gerdera sriblo 23 1995 Pochatok vidnovlennya Lyuteranskoyi cerkvi Frauenkirhe sriblo 24 1995 150 richchya z dnya narodzhennya Vilgelma Konrada Rentgena sriblo 25 1995 800 richchya z dnya smerti Genriha Lva sriblo 26 1996 150 richchya katolickogo ruhu Kolpinverk i 130 richchya z dnya smerti Adolfa Kolpinga sriblo 27 1997 500 richchya z dnya narodzhennya reformatora Filipa Melanhtona sriblo 28 1997 100 richchya z dnya stvorennya Dizelnogo dviguna sriblo 29 1997 200 richchya z dnya narodzhennya Genriha Gejne sriblo 30 1998 350 richchya Vestfalskomu miru sriblo 31 1998 900 richchya z dnya narodzhennya Gildegardi Bingenskoyi sriblo 32 1998 50 richchya Nimeckoyi marki sriblo 33 1998 300 richchya ustanov Franke sriblo 34 1999 50 richchya Osnovnogo zakonu FRN sriblo 35 1999 50 richchya Dityachih sil sriblo 36 1999 Vejmar kulturne misto Yevropi 250 richchya z dnya narodzhennya Gete sriblo 37 2000 Expo 2000 Vsesvitnya vistavka Expo 2000 v Gannoveri sriblo 38 2000 Karl Velikij Ahenskij sobor 1200 rokiv sriblo 39 2000 250 richchya vid dnya smerti Joganna Sebastyana Baha sriblo 40 2000 10 richchya nimeckoyi yednosti sriblo 41 2001 200 richchya z dnya narodzhennya Alberta Lorcinga sriblo 42 2001 750 richchya monastirya Svyatoyi Katerini sriblo 43 2001 50 richchya Federalnogo Konstitucijnogo sudu Nimechchini sribloBanknotiNimecka marka nalichuvala chotiri oficijno vipusheni seriyi banknot Krim togo vidomo pro nayavnist dvoh rezervnih serij yaki zberigalisya v bunkeri Bundesbanku v misti Kohem Bundesbankbunker Cochem voni tak i ne potrapili do obigu Krim togo isnuvala seriya federalnih kasovih znakiv yaka mala zaminiti moneti pid chas krizi ale yiyi takozh nikoli ne vipuskali v obig Persha seriya banknot Banknota v 10 marok z naddrukivkoyu V Pershu seriyu banknot nadrukuvali v SShA j dostavili do Nimechchini pid chas nadsekretnoyi operaciyi Ptashina sobaka angl Operation Bird Dog na korabli v Bremergafen navesni 1948 roku Potim 23 000 stalevih korobok z novimi groshima dostavleno na vantazhivkah do Frankfurta Pislya cogo Bank nimeckih zemel pid suverenitetom zahidnih soyuznikiv vipustiv banknoti v obig pid chas groshovoyi reformi 20 chervnya 1948 roku Dizajn banknot buv znachnoyu miroyu zasnovanij na dolari SShA vikoristovuvalisya navit elementi malyunku amerikanskih zaliznichnih akcij Vkazivka ustanovi emitenta i pidpis na banknotah buli vidsutni Tak samo vidsutnya vkazivka miscya vipusku banknot shob u razi ugodi z Radyanskim Soyuzom voni mogli b stati zagalnoyu valyutoyu dlya vsiyeyi Nimechchini Pid chas groshovoyi reformi vvedeno banknoti v 1 2 5 10 20 50 ta 100 marok Moneti ne vipuskalisya do 1949 roku Dlya zabezpechennya naselennya j torgivli dribnimi grishmi na perehidnij period mozhna bulo vikoristovuvati moneti i banknoti yaki vzhe perebuvali v obigu do odnoyi rajhsmarki za vartistyu odnoyi desyatoyi nominalu Tomu spochatku mozhna bulo obijtisya bez banknot na sumu do 50 pfenigiv Persha seriya mala dva riznih vipuski banknot u 20 i 50 marok 24 chervnya 1948 roku oblast diyi nimeckoyi marki Zahidna Nimechchina rozshireno na tri zahidni sektori Berlina Ci banknoti buli proshtampovani abo perforovani bukvoyu V Tomu v prostorichchi ci kupyuri nazivalisya vedmezhoyu markoyu Barenmark 1 a seriya banknot Zobrazhennya Nominal Rozmiri mm Osnovnij kolir Opis Data vvedennya Data viluchennya Avers Revers Avers Revers 50 pfenigiv 112 67 zeleno sinij nominal nominal 20 chervnya 1948 30 kvitnya 1950 1 marka sino korichnevij 28 lyutogo 1957 2 marki rozhevo zelenij 5 marok korichnevo rozhevij postat cholovika sho sidit na tli korablya i globusa nominal 31 travnya 1950 10 marok 141 67 sinij alegorichna grupa robota spravedlivist i rozvitok nominal 31 lipnya 1966 20 marok 146 67 zelenij postati zhinki i yunaka sho sidyat na tli promislovogo mistechka nominal 31 sichnya 1964 20 marok 156 67 sino chervona portret zhinki u profil nominal 3 travnya 1949 50 marok 151 67 sinij postat zhinki sho sidit z koshikom fruktiv nominal 15 travnya 1962 50 marok 156 67 chorno chervonij portret zhinki v anfas nominal 31 lipnya 1949 100 marok chervonij postat zhinki sho sidit z knizhkoyu na tli globusa nominal 15 chervnya 1956 Druga seriya banknot Druga seriya banknot takozh vipuskalasya v obig Bankom nimeckih zemel poetapno z 20 serpnya 1948 roku i mala vidpovidne poznachennya emisijnogo centru Bank deutscher Lander zamist Banknota na licovij storoni yak ce bulo na pershij seriyi Dizajni 10 i 20 marok buli odnakovi z vidpovidnimi nominalami pershoyi seriyi Grafik Maks Bittrof rozrobiv dizajni dlya 5 50 ta 100 marok Banknoti skladalisya zi znosostijkogo paperu j buli nadrukovani v Angliyi Franciyi ta SShA 1955 roku pidpriyemstvo en z vigotovlennya cinnih paperiv distalo nakaz nadrukuvati banknotu v 5 marok za yakoyu jshla kupyura v 50 marok 1959 roku 2 a seriya banknot Zobrazhennya Nominal Rozmiri mm Osnovnij kolir Opis Data vvedennya Data viluchennya Avers Revers Avers Revers 5 pfenigiv 60 40 sino fioletovij nominal nominal 20 serpnya 1948 31 zhovtnya 1950 10 pfenigiv sino korichnevij 30 veresnya 1950 5 marok 120 60 zelenij alegorichna grupa vikradennya Yevropi 22 bereznya 1950 31 lipnya 1966 10 marok 141 67 sinij alegorichna grupa robota spravedlivist i rozvitok 13 grudnya 1951 20 marok 146 67 zelenij postati zhinki i yunaka sho sidyat na tli promislovogo mistechka nominal gruden 1952 31 sichnya 1964 50 marok 150 75 zeleno korichnevij portret cholovika v kapelyusi z kartini Albrehta Dyurera nominal portret cholovika v kapelyusi z kartini Albrehta Dyurera grupa motivi z zhittya nominal pechatka Banku nimeckih zemel 18 veresnya 1951 31 lipnya 1965 100 marok 160 80 blakitnij chlen miskoyi radi Nyurnberga Yakob Myuffel z kartini Albrehta Dyurera nominal pechatka Banku nimeckih zemel chlen miskoyi radi Nyurnberga Yakob Myuffel z kartini Albrehta Dyurera istorichni budivli Nyurnberga nominal 16 travnya 1951 Dlya zahistu vid pidrobki vsi kupyuri ciyeyi seriyi mali giljosh Krim togo kozhni kupyuri v 5 i 10 pfenigiv a takozh u 5 i 50 marok mali vodyanij znak Kupyura v 5 marok mala dodatkovu zahisnu strichku Banknoti v 5 50 ta 100 marok mistili na zvorotnomu boci tekst pro pokarannya za pidrobku Kozhen hto kopiyuye abo pidroblyaye banknoti abo vvodit v obig kopijovani abo pidrobleni banknoti pidlyagaye pokarannyu uv yaznennyam terminom do dvoh rokiv takij samij tekst mistivsya na poperednih banknotah rajhsmarkah Tretya seriya banknot BBk I Pidpisi na pershomu vipusku seriyi BBk I 1960 roku Tekst pro pokarannya za pidrobku na kupyurah seriyi BBk I Vodyanij znak 5 marok Tretya seriya banknot bula v obigu z 1961 go do pochatku 1990 h rokiv Plani z vipusku novoyi seriyi banknot z yavilisya she 1957 roku koli Bank nimeckih zemel buv peretvorenij na Nimeckij Bundesbank tomu slova Bank nimeckih zemel nadrukovani na poperednih seriyah uzhe buli nekorektnimi Yak persha seriya banknot vipushena Bundesbankom vona otrimala vnutrishnye poznachennya BBk I Banknoti poperednih serij mali duzhe korotkij termin sluzhbi porivnyano z banknotami nastupnih vipuskiv oskilki voni buli zrobleni z ne nadto znosostijkogo paperu Potreba vipusku novoyi seriyi takozh bula zumovlena zmenshennyam rezervnih zapasiv banknot poperednogo vipusku yaki vikoristovuvalisya dlya zamini poshkodzhenih kupyur Tipovimi elementami zahistu banknot vid pidrobki cogo periodu buv gilosh bagatorivnevij vodyanij znak i zahisna strichka Bilshist banknot mali fluorescentni nomeri banknot yaki vidno pid ultrafioletovim svitlom a takozh zeleni zhovti ta sini fluorescentni volokna vbudovani v papir odnak v obigu takozh traplyalisya deyaki ekzemplyari banknot bez cih harakteristik Papir banknot mav rizni vidtinki zelenij 5 i 20 marok blakitnij 10 i 100 marok abo zhovtuvatij inshi nominali 1977 roku banknoti otrimali novij element zahistu tak zvanij M Merkmal Element yavlyav soboyu bezbarvnu neorganichnu oksidnu sumish nanesenu na zahisnu strichku yaka mala mashinochitnu funkciyu Banknoti zahisheni vid pidrobok takim chinom nazivalisya vseredini Bundesbanku BBk Ia Vsi banknoti tretoyi seriyi mistili vkazivku shodo pokarannya za pidrobku ta falsifikaciyu Druk 500 miljoniv ekzemplyariv novih banknot vidbuvavsya viklyuchno v Nimechchini Blizko polovini vipusku tretoyi seriyi vimiryuvanogo kilkistyu banknot a ne nominalnoyu vartistyu bulo nadrukovano v Berlini na pidpriyemstvi Bundesdruckerei a reshta v Myunheni v privatnij drukarni Giesecke amp Devrient 1960 roku rozpochavsya druk pershih 20 markovih kupyur piznishe drukarnya Giesecke amp Devrient nadrukuvala takozh 100 i 1000 markovi kupyuri Vartist druku stanovila blizko 50 miljoniv marok sho bulo profinansovano koshtom pributku Bundesbanku U cilomu obminu pidlyagalo blizko 20 milyardiv marok Popri veliku potrebu torgivli v novij kupyuri v 1000 marok Bundesbank spochatku ne navazhuvavsya vvesti yiyi zaradi protidiyi chutkam shodo narostannya inflyaciyi Tirazh 1000 markovoyi kupyuri neuhilno zbilshuvavsya protyagom bagatoh rokiv Yaksho 1964 roku yih bulo 640 000 ekzemplyariv 4 5 miljona 1974 roku to cherez desyat rokiv yih uzhe nalichuvalosya 19 4 miljona Vsogo vijshlo p yat vipuskiv ciyeyi seriyi banknot Pershij tirazh datuyetsya 2 sichnya 1960 roku i mistit pidpisi todishnogo prezidenta i viceprezidenta Bundesbanku Karla Blessinga i Genriha Tregera 2 sichnya 1970 roku pislya kadrovoyi zmini vishogo kerivnictva Bundesbanku vijshov drugij tirazh U toj zhe chas na zvorotnomu boci banknot u teksti shodo pokarannya za pidrobku slovo Zuchthaus vipravnij budinok bulo zamineno slovom Freiheitsstrafe pozbavlennya voli oskilki vipravni budinki skasovano vnaslidok velikomasshtabnoyi reformi kriminalnogo zakonodavstva 1969 roku Buli prisutni pidpisi novogo kerivnictva Bundesbanku Karla Klasena i Otmara Emmingera 1 chervnya 1977 roku Emminger obijnyav posadu prezidenta a Karl Otto Pol stav jogo viceprezidentom Pochinayuchi z cogo vipusku banknoti mistili element zahistu M Merkmal i mali najmenuvannya BBk Ia Datu vipusku na banknotah vostannye zmineno 2 sichnya 1980 roku Pol na toj chas stav prezidentom Bundesbanku a Gelmut Shlezinger buv jogo zastupnikom Piznishe na zvorotnomu boci banknot z yavivsya mizhnarodnij znak ohoroni avtorskogo prava 20 marok bula banknotoyu yaka zalishalasya v obigu najdovshe Vona stala pershoyu banknotoyu tretoyi seriyi vipushenoyu 10 lyutogo 1961 roku banknota analogichnogo nominalu nastupnoyi seriyi bula vvedena v obig tilki cherez 11 371 den bilshe 31 roku Tretya seriya banknot bula viluchena z obigu 30 chervnya 1995 roku majzhe cherez tri roki pislya togo yak do obigu nadijshov povnij nominalnij ryad chetvertoyi seriyi banknot Dizajn Gravyura Albrehta Dyurera Licar smert i diyavol 1513 yaku proponuvalosya zobraziti na 1000 markah Spochatku Bundesbank viznachiv zobrazhennya portretiv napisiv ta formativ banknot Oskilki zahist vid pidrobok buv pershochergovim vikoristovuvalisya skladni dlya kopiyuvannya zobrazhennya portretiv zi starih viznanih kulturno istorichnih kartin Koli sprava dijshla do osnovnih koloriv Bundesbank sliduvav zabarvlennyu banknot poperednih serij Dlya novih kupyur nominalom v 500 i 1000 marok obrali chervonij i korichnevij kolori Ci dvi kupyuri buli yedinimi v seriyi yaki mistili banknotni nomeri na zvorotnomu boci Potim Bundesbank ogolosiv konkurs na podalshij dizajn a same na vibir motiviv oformlennya dlya zvorotnogo boku i dekorativnogo dizajnu i zaprosiv dlya cogo desyat dizajneriv grafikiv yaki vzhe mali dosvid stvorennya dizajniv banknot i poshtovih marok Dizajn peremozhec obrali na pochatku 1959 roku za uchastyu todishnogo federalnogo prezidenta banku Teodora Gojssa Uchasnikami konkursu buli German Ajdenbenc jogo proyekti vikoristani dlya seriyi BBK I de jogo proyekti vikoristani dlya seriyi BBK II rezervna seriya Rudolf Gerhardt jogo proyekti vikoristani dlya seriyi BBK IIa rezervna seriya dlya Berlina Rene Binder hocha jogo proyekti ne buli realizovani grafichni rishennya ciyeyi seriyi zgodom stali vidomi na vistavci Ernst Bom jogo malyunki nagaduvali banknoti triljonnih nominaliv 1924 roku na yakih mistilosya zobrazhennya portreta pravoruch u pryamokutnomu vikni Kurt Kranc jogo proyekti takozh mistili portreti v pryamokutniku yihnim primitnim rishennyam buli vignuti liniyi na licovij storoni banknot yaki poslablyuvali nadmirno kvadratni elementi malyunku Vin buv yedinim hto dlya vodyanogo znaka zaproponuvav orla a ne zobrazhennya golovi Erih Meyervald banknoti yaki vin rozrobiv mali akvarelnij vid z kruglimi vignutimi liniyami Karl Hans Valter jogo malyunki mistili portreti v kruglomu medaljoni v centri livoruch vkazuvavsya nominal Na zvorotnih bokah banknot velikih nominaliv motivi malyunkiv mistili zobrazhennya orla Alfred Goldammer u jogo dizajni povnistyu dominuvali kola i krugli liniyi Leon Shell jogo dizajn zvorotnogo boku yedinoyi vidomoyi banknoti v 50 marok mistiv serednovichnu torgovelnu scenu Peremozhcem konkursu stav shvejcarec German Ajdenbenc yakij na toj chas zhiv u Gamburzi Bundesbank vidhiliv deyaki z jogo propozicij zobraziti gravyuru Licar smert i diyavol Albrehta Dyurera na zvorotnomu boci banknoti v 1000 marok Piznishe Ajdenbenc skazav sho dzhentlmenam ce ne spodobalosya Zamist cogo na zvorotnomu boci banknoti zobrazhenij en z gravyuri myunhenskogo gravera i hudozhnika grafika Inshi zatverdzhenni vidhilennya vid originalnogo malyunka Ajdenbenca mistili zobrazhennya dubovoyi gilki zamist dubovogo lista na 5 markah i zamku na 50 markah zamist siluetu nimeckogo mista yak ce peredbachalosya spochatku 3 ya seriya banknot BBk I Zobrazhennya Nominal marok Rozmiri mm Osnovnij kolir Opis Data vvedennya Data viluchennya Avers Revers Avers Revers 5 120 x 60 svitlo zelenij portret venecijki za motivami odnojmennoyi kartini Dyurera nominal dubove listya nominal pechatka Nimeckogo Bundesbanku 6 travnya 1963 30 chervnya 1995 10 130 x 65 siro blakitnij portret molodogo cholovika za motivami odnojmennoyi kartini Dyurera nominal korabel en nominal pechatka Nimeckogo Bundesbanku 21 zhovtnya 1963 20 140 x 70 zelenij portret nyurnbergskoyi patricianki Elsbet Tuher za motivami odnojmennoyi kartini Dyurera nominal skripka i klarnet nominal pechatka Nimeckogo Bundesbanku 10 lyutogo 1961 50 150 x 75 korichnevij cholovichij portret za motivam kartini nimeckogo hudozhnika Bartelya Begama Gans Urmiller i sin sho zberigayetsya u Shtedelevskomu hudozhnomu instituti u Frankfurti nominal Golstinski vorota u Lyubeku nominal pechatka Nimeckogo Bundesbanku 18 chervnya 1962 100 160 x 80 sinij portret kosmografa Sebastyana Myunstera za motivam kartini hudozhnika Kristofa Ambergera z Berlinskoyi kartinnoyi galereyi nominal orel nominal pechatka Nimeckogo Bundesbanku 26 lyutogo 1962 500 170 x 85 chervono korichnevij portret molodogo cholovika za motivam kartini Portret bezborodogo cholovika nimeckogo hudozhnika en nominal zamok Elc nominal pechatka Nimeckogo Bundesbanku 26 kvitnya 1965 1000 180 x 90 korichnevij portret matematika i astronoma Joganna Shonera za motivam kartini hudozhnika Lukasa Kranaha Starshogo nominal kafedralnij sobor u Limburzi na Lani nominal pechatka Nimeckogo Bundesbanku 27 lipnya 1964 Rezervni seriyi BBk II i federalni kasovi znaki Bilshe polovini rezervnih banknot zberigalosya z 1964 do 1988 roku v bunkeri Bundesbanku v Kohemi Na vipadok krizi groshovogo obigu ta vijni yaka b vimagala obminu banknot 20 sichnya 1959 roku Bundesbank virishiv nadrukuvati zrazki rezervnih banknot Nezvazhayuchi na 30 richnij period konfidencijnosti yakij minuv 2010 roku isnuvannya seriyi rezervnih banknot ne bulo sekretom tomu sho Bundesbank povidomiv u svoyemu shomisyachnomu zviti za listopad 1962 roku takij fakt Krim togo skorochenu tobto obmezhenu nominalami 10 20 50 i 100 marok rezervnu seriyu vipusheno za eskizami frankfurtskogo hudozhnika grafika Maksa Bittrofa yakij stvoriv dlya Banku nimeckih zemel dizajn kupyuri v 5 marok Yevropa na biku i dizajn 50 i 100 marok z portretami Imhofa i Muffelya 1964 roku rezervnu seriyu znovu zgadali Presa vidreaguvala cherez chotiri roki opublikuvavshi neveliki statti shodo ciyeyi seriyi Pislya togo yak 2010 roku zakinchivsya 30 richnij period konfidencijnosti vidpovidnih dokumentiv Bundesbanku stali vidomi podrobici shodo ciyeyi seriyi Bundesbank vigotoviv dvi rezervni seriyi banknot Persha seriya bula priznachena dlya Zahidnoyi Nimechchini i otrimala vnutrishnye poznachennya BBk II Druga seriya priznachalasya dlya Zahidnogo Berlina i otrimala vnutrishnye poznachennya Berlinska seriya abo Seriya B Isnuvali nominali 10 20 50 ta 100 marok a v berlinskij seriyi buv dodatkovo nominal she j 5 marok Dlya stvorennya rezervnoyi seriyi buli obrani dva z peremozhenih na konkursi na seriyu BBk I regulyarnogo vipusku dizajni banknot Maks Bittrofa i Rudolfa Gerhardta Bittrof distav vkazivku shob zvorotnij bik banknot rezervnoyi seriyi mistiv lishe ornament vidpovidno do jogo dizajnu 50 markovoyi kupyuri dlya seriyi BBk I Drukuvannya banknot pochalosya 1963 roku i trivalo do 1974 roku oskilki kilkist rezervnih banknot dovodilosya koriguvati vidpovidno do kilkosti banknot yaki faktichno perebuvali v obigu Banknoti v 20 i 100 marok nadrukuvalo pidpriyemstvo Bundesdruckerei v Berlini a banknoti v 10 i 50 marok privatna banknotna drukarnya Giesecke amp Devrient Majzhe 785 miljoniv banknot zagalnoyu nominalnoyu vartistyu blizko 29 milyardiv marok blizko 25 milyardiv marok dlya Zahidnoyi Nimechchini i blizko 4 milyardiv marok dlya Zahidnogo Berlina vijshli dekilkoma tirazhami prichomu bilshe polovini z nih zberigalisya mizh 1964 1988 rokami v nadsekretnomu bunkeri Bundesbanku v Kohemi Bundesbankbunker Cochem Reshta zberigalisya v sejfi Bundesbanku u Frankfurti Berlinska seriya Gerhardta BBk II znachnoyu miroyu vidpovidala proyektam sho yih podav grafichnij dizajner na konkurs zi stvorennya seriyi BBk I Cya seriya bula rozroblena viklyuchno v Berlini drukuvalasya Bundesdruckerei i zberigalasya tam zhe u Banku centralnih zemel Prote poznachennya Berlina ne mistilosya na cih banknotah miscem yihnogo druku buv nazvanij Frankfurt na Majni U Bundesdruckerei nadijshlo vsogo tri nakazi Bundesbanku shodo druku banknot 1967 roku Bundesdruckerei takozh vipustiv federalni kasovi znaki Bundeskassenscheine yak she odin alternativnij platizhnij zasib vid imeni Federalnogo ministerstva finansiv Federalni kasovi znaki vipuskalisya tilki v nevelikih nominalah 5 10 ta 50 pfenigiv a takozh 1 i 2 marki yihnoyu metoyu bula zamina monet osoblivo v period krizi koli vartist metalu perevishuvala b nominalnu vartist monet i prizvela do togo sho moneti pereplavlyalisya zaradi nazhivi abo nakopichuvalisya naselennyam Dizajn buv duzhe prostim vin ne mistiv portretiv abo inshih kartinok Ci banknoti takozh zberigalisya v bunkeri Bundesbanku Pro tochni prichini stvorennya rezervnih banknot nemaye zhodnih vidomostej Zgidno z oficijnimi zayavami yih stvoreno na vipadok mozhlivoyi nestachi dribnih groshej i shvidkoyi navali falshivok odnak pidozryuyut sho spravzhnimi prichinami stvorennya berlinskoyi seriyi BBk II stala holodna vijna i nespriyatliva politichna obstanovka 1988 roku Bundesbank i Ministerstvo finansiv virishili znishiti rezervni groshi tomu sho yihni stupeni zahistu bilshe ne bulo dostatnimi dlya efektivnogo zapobigannya pidrobkam Takim chinom ne bulo bilshe vigodi v zberiganni takih groshej do togo zh cherez zaprovadzhennya elektronnih platezhiv zmenshuvalas potreba v gotivkovih groshah Chastina banknot bula vkradena v kontraktnih privatnih kompaniyah pid chas yihnoyi utilizaciyi tomu deyaki banknoti vse she mozhna zustriti v kolekcioneriv Prote Bundesbank vtruchayetsya v publichni torgi ogoloshuyuchi rezervni banknoti i federalni kasovi znaki yak vkradenu vlasnist i konfiskovuye yih Seriya dlya Zahidnoyi Nimechchini Dizajn banknot stvoriv pozashtatnij hudozhnik grafik Maks Bittrof Vodyanij znak zobrazhav zminenij golovnij portret kupyuri Fluorescentni volokna mistilisya tilki na kupyuri v 100 marok Usi banknoti buli vipusheni 1 lipnya 1960 roku i mali zahisnu strichku Seriya dlya Zahidnoyi Nimechchini BBk II Zobrazhennya Nominal Rozmir mm Osnovnij kolir Kilkist Opis Avers Revers Avers Revers 10 marok 130 65 sinij 186 480 000 portret molodogo cholovika za motivami odnojmennoyi kartini Dyurera nominal nominal pechatka Nimeckogo Bundesbanku 20 marok 140 70 zelenij 199 980 000 portret nyurnbergskoyi patricianki Elsbet Tuher za motivami odnojmennoyi kartini Dyurera nominal 50 marok 150 75 korichnevij 179 040 000 cholovichij portret za motivam kartini nevidomogo shvabskogo hudozhnika Cholovik z ditinoyu sho zberigayetsya u Shtedelevskomu hudozhnomu instituti u Frankfurti nominal 100 marok 160 80 blakitnij 104 580 000 portret kosmografa Sebastyana Myunstera za motivam kartini hudozhnika Hristofa Ambergera z Berlinskoyi kartinnoyi galereyi nominal Seriya dlya Zahidnogo Berlina Dizajn seriyi dlya Zahidnogo Berlina stvoriv Rudolf Gerhardt hudozhnik grafik z Bundesdruckerei Cya seriya banknot ne mistila ni zahisnoyi strichki ni fluorescentnih volokon Zamist vodyanogo znaka u viglyadi portreta zobrazheno bukvi BBk Banknoti vipusheno 1 lipnya 1963 roku Seriya dlya Zahidnogo Berlinu BBk II Zobrazhennya Nominal Rozmir mm Osnovnij kolir Kilkist Opis Avers Revers Avers Revers 5 marok 120 60 zelenij 20 500 000 portret venecijki za motivami odnojmennoyi kartini Dyurera nominal nominal gerb 10 marok 130 65 sinij 24 500 000 portret molodogo cholovika za motivami odnojmennoyi kartini Dyurera nominal nominal 20 marok 140 70 zelenij 25 900 000 portret nyurnbergskoyi patricianki Elsbet Tuher za motivami odnojmennoyi kartini Dyurera nominal nominal gerb 50 marok 150 75 korichnevij 25 500 000 cholovichij portret za motivam kartini nevidomogo shvabskogo hudozhnika Cholovik z ditinoyu sho zberigayetsya u Shtedelevskomu hudozhnomu instituti u Frankfurti nominal nominal 100 marok 160 80 blakitnij 18 500 000 portret kosmografa Sebastyana Myunstera za motivam kartini hudozhnika Hristofa Ambergera z Berlinskoyi kartinnoyi galereyi nominal nominal gerb Federalni kasovi znaki Za vinyatkom giljoshu federalni kasovi znaki Bundeskassenscheine ne mali elementiv zahistu Na vidminu vid reshti banknot na nih ne bulo poznachennya banknota Krim togo emitentom vkazuyetsya ne Nimeckij Bundesbank Deutsche Bundesbank a yak i u vipadku z monetami regulyarnogo vipusku Federativna Respublika Nimechchina predstavlena ministerstvom finansiv Federalni kasovi znaki yak i rezervni banknoti zberigalisya na vipadok voyennogo chasu z 1960 roku voni tak i ne buli vipusheni v obig Vseredini bunkeru Bundesbanku Cochem miscya zberigannya rezervnih groshej Federalni kasovi znaki Zobrazhennya Nominal Rozmiri mm Osnovnij kolir Opis Avers Revers Avers Revers 5 pfenigiv 60 40 zelenij nominal nominal 10 pfenigiv 70 45 korichnevij 50 pfenigiv 80 50 chervonij 1 marka 90 55 blakitnij 2 marki 100 60 fioletovij Chetverta seriya banknot BBk III 19 bereznya 1981 roku chleni Radi Centralnogo banku Nimeckogo Bundesbanku virishili vipustiti novu seriyu banknot Ce stalo neobhidnim cherez tehnichnij progres yakij polegshiv pidrobku starih banknot Nova seriya mala stati bilsh pristosovanoyu do avtomatichnih platezhiv Minulo majzhe desyat rokiv persh nizh pershi dva nominali banknot chetvertoyi seriyi uvijshli v obig sho vidbulosya 1 zhovtnya 1990 roku Ce buli banknoti 100 i 200 marok nominal stav novinkoyu ciyeyi seriyi banknot Pri rozrobci j vibori elementiv dizajnu bulo prijnyato bagato novih rishen She pid chas poyavi zadumu stvorennya chetvertoyi seriyi zobrazhennya na nij portretiv stalo osnovnoyu koncepciyeyu oformlennya banknot Mali buti obrani portreti vidatnih osobistostej z istoriyi Nimechchini v galuzyah mistectva literaturi muziki biznesu nauki i tehniki Krim togo tematika oformlennya zvorotnogo boku mala stosuvatisya lyudini zobrazhenoyi na licovij storoni Osnovni kolori vsogo nominalnogo ryadu seriyi bulo zalisheno nezminnimi kozhna banknota mistila slovo banknota fraktalnim shriftom Personaliyi Portret Karla Fridriha Gaussa polotno oliya 1840 yakij posluzhiv dlya stvorennya dizajnu 10 marok Komitet yakij skladavsya z istorikiv de en i de buv upovnovazhenij viznachiti osobistostej yaki mali z yavitisya na banknotah Bulo vid 70 do 80 osib na vibir Najkrashi osobistosti napriklad Gete Shiller Dyurer buli vidkinuti Tak samo viklyuchalisya osobistosti chiya prinalezhnist do Nimechchini bula nez yasovanoyu abo yaksho yih mogli potraktuvati yak provokacijni v konfesijnomu chi politichnomu plani napriklad Martin Lyuter Karl Marks abo zh taki chiya diyalnist vidbuvalasya perevazhno za kordonom napriklad Zhak Offenbah Pri vibori osobistostej vrahovuvali statevij balans religijnu prinalezhnist pohodzhennya ta galuz diyalnosti U seriyi mali buti prisutni tri abo prinajmni dva zhinochih personazhi Prote vibir zhinochih osobistostej buv duzhe obmezhenij Meta polyagala v tomu shob pokazati zhinok yaki pracyuvali samostijno a ne v zatinku blizkih yim cholovikiv en en Prote taki zhinki buli duzhe ridkisnim yavishem do XIX stolittya Tomu komitet spochatku vibirav vidatnih zhinok ne beruchi do uvagi obmezhennya sho stosuyutsya sferi diyalnosti pohodzhennya chi virospovidannya Odniyeyu z umov dizajnu bulo zobrazhennya portretiv vidatnih osobistostej yaki divilisya b z livogo boku do centru banknoti Ce prizvelo do togo sho vzhe pidgotovleni portreti dlya banknot v 5 10 20 50 i 100 marok dovelosya podati v dzerkalnomu vidobrazhenni Oskilki brativ Grimm mali buti predstavleni dvoma portretami dlya nih bula zarezervovana najbilsha za rozmirom banknota Dotrimuvalosya cherguvannya na banknotah cholovik zhinka Spivvidnoshennya nominal osobistist bulo vipadkovim i ne malo zhodnoyi zakonomirnosti ta vrahuvannya zaslug personaliyi Mariya Sibilla Merian naspravdi priznachalasya dlya 100 marok a Klara Shuman dlya 500 marok Dlya stvorennya portreta Mariyi Sibilli Merian odnak bula dostupna tilki hudozhno nedopracovana gravyura en oskilki originalnij malyunok viklikav sumnivi shodo avtentichnosti Tomu Bundesbank proviv konkurs dizajneriv shob otrimati visokoyakisnij shablon dlya druku z vikoristannyam ciyeyi gravyuri yaka zgodom stala osnovoyu dlya portreta na banknoti Oskilki banknota v 100 marok mala z yavitisya odniyeyu z pershih portreti vishevkazanih zhinok buli obmineni cherez ci trudnoshi Vidbir dizajnu Na konkurs dizajnu banknot yakij trivav z 1 sichnya po 30 chervnya 1987 roku Bundesbank zamoviv chotiri dizajneri grafiki odnogo z pidpriyemstva Bundesdruckerei predstavlenogo Rudolfom Gerhardtom yakij uzhe proyektuvav rezervni banknoti BBk II dlya Zahidnogo Berlina Ernsta Yungera Ioganna Myullera ta Adriana Artura Sengera Pislya rishennya ekspertnoyi komisiyi sho skladayetsya z istorikiv dizajneriv ta dizajneriv grafikiv a takozh sociologa lishe odna seriya malyunkiv vidpovila visokim vimogam Odnak cya seriya malyunkiv zanadto nagaduvala shvejcarskij frank tomu ne moglo buti j movi shodo yiyi zatverdzhennya Ce vimagalo b novogo konkursu dizajneriv yakij zatrimav bi proyekt prinajmni na odin rik Oskilki podani dva proyekti dizajnu predstavnika Bundesdruckerei buli vidhileni Bundesbankom bulo vzyato do uvagi proyekt todishnogo golovnogo grafichnogo dizajnera Bundesdruckerei Rajnholda Gerstettera yakij na toj chas perebuvav u rozporyadzhenni Bundesbanku Pislya rozglyadu komitetom cej proyekt buv u pidsumku obranij yak osnova dlya novoyi seriyi banknot Eksperti pisali Komitet ekspertiv z mistectva odnostajno vvazhaye sho konstruktivni osoblivosti zibrani tut znachnoyu miroyu vidpovidayut vimogam U zv yazku z cim komitet ekspertiv z mistectva mozhe rekomenduvati Nimeckomu Bundesbanku vikoristati nayavni dizajni yak osnovu dlya novoyi seriyi banknot Oformlennya Ofisni hmarochosi Banku Nimechchini vidhileni pri stvoreni dizajnu Miski kartini na zadnomu plani oformlennya licovoyi storoni buli ideyeyu Gerstettera Deyaki z jogo proyektiv takozh viriznyalisya yaskravimi suchasnimi budivlyami u vidpovidnih mistah Pershij dizajn z hmarochosami u Frankfurti priviv do rishennya zobraziti na banknotah lishe istorichni budivli Prichina bula v tomu sho zobrazhennya ofisnih hmarochosiv Banku Nimechchini malo dominuvannya v dizajni do togo zh Bundesbank ne hotiv brati uchasti v reklami privatnoyi kompaniyi 1988 roku virishuvalosya pitannya shodo pravilnogo viboru mista dlya kozhnoyi banknoti Dlya Paulya Erliha na 200 markah grafik dizajner Gerstetter spochatku zobraziv misto Bad Gomburg jogo misce smerti Ce bulo vidkinuto tomu sho jogo roboti zdebilshogo prohodili v Berlini i Frankfurti na Majni Na kupyuri v 100 marok dlya Klari Shuman grafik zobraziv Frankfurt vona provela tam ostanni roki svogo zhittya Pislya rishennya zobraziti na 5 markah portret Bettini fon Arnim shvidko stalo yasno sho na comu nominali bude pokazane misto Berlin Oskilki kozhne misto malo z yavlyatisya na banknotah lishe odin raz dlya Paulya Erliha rozglyadali tilki Frankfurt Lejpcig zgodom obrali dlya Klari Shuman tomu sho ce misto bulo ne tilki yiyi miscem narodzhennya ale j tomu sho vona domoglasya tam svogo pershogo velikogo uspihu Rishennya zobraziti na kupyurah Lejpcig bulo prijnyato cherez uspishne zavershennya podij 1989 1990 rokiv spochatku chetverta seriya banknot priznachalasya tilki dlya Zahidnoyi Nimechchini i Zahidnogo Berlina Ce bulo zumovleno tim sho Lejpcig predstavlyav novi federalni zemli takozh ce misto malo osoblive simvolichne znachennya tut projshli pershi demonstraciyi v ponedilok yaki priveli do rozpusku NDR i vozz yednannya Nimechchini Dizajn zvorotnogo boku Rajnhold Gerstetter stvoriv malyunok z kazki en brativ Grimm yak centralnij motiv dlya oformlennya zvorotnogo boku banknoti v 1000 marok Odnak nezvazhayuchi na yihnyu veliku kolekciyu kazok vnesok brativ Grimm ne mozhna bulo zvoditi lishe do samih kazok oskilki mitci zrobili vagomij vnesok u nimecku movu opublikuvavshi nimeckij slovnik Takim chinom yihnij slovnik stav osnovnim motivom a malyunok do kazki rozmistili na bilomu poli kupyuri Zvorotnij bik banknot takozh buv rozroblenij z velikoyu uvagoyu do detalej Navit fonovi malyunki buli pov yazani z lyudinoyu zobrazhenoyu speredu U chetvertij seriyi bilshe ne bulo tekstu shodo pokarannya za pidrobku banknot Fonovij vizerunok na zvorotnomu boci banknot 5 marok konvert i rozgornuta kniga 10 marok matematichnij simvol 20 marok pero 50 marok cirkul 100 marok noti i muzichnij klyuch 200 marok charunkova struktura 500 marok kvitkovij vizerunok 1000 marok zhab yachi knyazi z koronami Nominal 5 marok Spochatku planuvalosya stvoriti sim nominaliv dlya novoyi seriyi banknot yak i v poperednij seriyi Prote nominal v 5 marok mav buti vidhilenij na korist novoyi banknoti v 200 marok Kilkist kupyur v 5 marok stanovila lishe blizko 5 vidpovidnih monet Todi yak naprikinci 1980 h rokiv blizko 38 zagalnogo obsyagu gotivki stanovili kupyuri v 100 marok Tilki v chervni 1987 roku chleni Radi Centralnogo banku virishili prodovzhiti vipusk banknoti v 5 marok rozshirivshi takim chinom seriyu do vosmi nominaliv banknot Odnak oskilki osobi dlya inshih banknot vzhe buli viznacheni bulo vazhko znajti pidhozhu zhinku dlya 5 marok tomu sho ce mala buti katolichka yaka mogla b buti narivni z ranishe obranimi osobistostyami sho zhili v period z XVII i do pochatku XX stolittya Pismennicya Bettina fon Arnim bula yedinoyu zhinkoyu yaka vidpovidala cim kriteriyam navit nezvazhayuchi na te sho tema poeziyi ta literaturi vzhe bula vikoristana z umishennyam na banknoti v 20 marok portretu pismennici Annette fon Droste Gyulsgoff a yiyi regionalna prinalezhnist ne dodala novogo mista sered oformlennya banknot Na zvorotnomu boci pershogo proyektu kupyuri buv zobrazhenij pam yatnik Gete sproyektovanij Bettinoyu fon Arnim Odnak 5 marok ne povinni buli stati hocha j oposeredkovano banknotoyu Gete Bulo virisheno na bilomu poli zvorotnogo boku zobraziti lishe tekst listuvannya Arnim z Gete Drugij malyunok z vinkom z kvitiv yak ce pokazano v yiyi knizhci Vesnyanij vinok Klemensa Brentano vidhilili z estetichnih mirkuvan Oskilki cya seriya banknot stala zagalnonimeckoyu na zvorotnomu boci z yavilisya Brandenburzki vorota pobudovani j vidkriti za yiyi zhittya Vorota buli j zalishayutsya simvolom yednosti Nimechchini Cya obstavina v yakomus sensi robila kupyuru v p yat marok zagalnonimeckoyu banknotoyu V inshomu banknota v 1000 marok takozh bula adaptovana do novoyi politichnoyi situaciyi v hodi cogo ilyustraciya do Zirkovih taleriv stala drugoryadnim motivom a Berlin i pobichno Lejpcig stali osnovoyu oformlennya kupyuri 4 a seriya banknot BBK III Zobrazhennya Nominal marok Rozmiri mm Osnovnij kolir Opis Data vvedennya Data viluchennya Avers Revers Avers Revers 5 122 x 62 zhovto zelenij pismennicya Bettina fon Arnim budinok Vipersdorf budivli istorichnogo Berlina rig simvol Vipersdorfa nominal Brandenburzki vorota pidpisi vidomih lyudej z kim listuvalasya Bettina fon Arnim nominal pechatka Nimeckogo Bundesbanku 27 zhovtnya 1992 31 grudnya 2001 10 130 x 65 blakitno fioletovij matematik astronom i fizik Karl Fridrih Gauss Gaussovij rozpodil istorichni budivli Gettingena nominal sekstant nevelika karta sho pokazuye triangulyaciyu Korolivstva Gannovera vikonana Gaussom nominal pechatka Nimeckogo Bundesbanku 16 kvitnya 1991 20 138 x 68 zelenij poetesa Annette fon Droste Gyulsgoff budivli mista Mersburg nominal pero buk sho stosuyetsya knigi Annetti fon Droste Gyulsgoff Buk yevreyiv vidkrita kniga nominal pechatka Nimeckogo Bundesbanku 30 bereznya 1992 50 146 x 71 korichnevij arhitektor Jogann Baltazar Nejman budivli Starogo Vyurcburga arhitektorska linijka nominal budivlya Vyurcburgskogo palacu rezidenciyi i kreslennya cerkvi benediktinskogo abatstva v Nereshajmi v osovomu pererizi nominal pechatka Nimeckogo Bundesbanku 30 veresnya 1991 100 154 x 74 blakitnij kompozitorka i pianistka Klara Shuman budivli istorichnogo Lejpciga lira nominal royal Konservatoriya doktora Goha u Frankfurt na Majni kamertoni nominal pechatka Nimeckogo Bundesbanku 1 zhovtnya 1990 200 162 x 77 chervono pomaranchevij likar laureat Nobelivskoyi premiyi Paul Erlih budivli istorichnogo Frankfurta na Majni formula arsfenaminu nominal mikroskop posoh Asklepiya nominal pechatka Nimeckogo Bundesbanku 1 zhovtnya 1990 500 170 x 80 chervona naturalist i hudozhnicya Mariya Sibilla Merian komaha budivli starodavnogo Nyurnberga nominal kulbaba komaha z rodu p yaduniv komaha z rodu Rhopalocera nominal pechatka Nimeckogo Bundesbanku 27 zhovtnya 1992 1000 178 x 83 chervono korichnevij vcheni filologi i kazkari brati Grimm portret roboti budivli istorichnogo Kasselya nominal Nimeckij slovnik brativ Grimm Stara biblioteka v Berlini nominal pechatka Nimeckogo Bundesbanku 27 zhovtnya 1992 Tehnichnij dizajn i stupeni zahistu Papir dlya banknot buv zroblenij z bavovni i zlegka zabarvlenim v osnovnij kolir banknoti dosit shob lyudske oko moglo sprijmati cej kolir ale ne nastilki silno shob kopiyuvalni pristroyi mogli malopomitno vidtvoryuvati jogo Krim togo papir buv zmishanij z zhovtimi sinimi i chervonimi fluorescentnimi voloknami yaki buli vidni v ultrafioletovomu svitli Papir dlya banknot mav tovshinu 100 mkm i masu 90 g m pohibka stanovila 5 Nomer banknoti buv nadrukovanij fluorescentnim kolorom u perednij livij i nizhnij pravij chastini banknoti Vin mistiv individualnu kontrolnu cifru yaka bula stvorena z vikoristannyam diedralnih grup Yak i v seriyi BBk I vodyanij znak yavlyav soboyu viddzerkalennya portreta banknoti Novimi elementami zahistu stali vodyanij znak z nominalom banknoti naskriznij element i zahisna strichka z alyuminiyevim pokrittyam vbudovana v papir na nij buv nadrukovanij nominal banknoti yakij chastkovo buv vidimij speredu tak zvana vikonna strichka Takozh u bagatoh miscyah vikoristovuvalisya mikrodruk glibokij druk ta konfiguraciyi linij sho stvoryuvali muar Buv prisutnij efekt nahilu yaksho uvazhno pridivitisya mozhna bulo pobachiti literi DM nizhche vertikalnogo poznachennya nominalu v polozhenni koli banknota bula nahilena pid pevnim kutom Optichno zminnij kolir vikoristovuvavsya tilki na banknotah v 500 i 1000 marok na poznachenni velikogo chisla nominalu znizu na licovij storoni Krim togo buli j inshi elementi zahistu yaki mozhna bulo pobachiti tilki za dopomogoyu tehnichnih zasobiv Do nih nalezhat shtrih kod z vodyanim znakom magnitni pigmenti v pevnih farbah i deyaki zobrazhennya yaki z yavlyalisya v ultrafioletovomu abo infrachervonomu svitli Yak i v poperednij seriyi polovina banknot bula vigotovlena pidpriyemstvom Bundesdruckerei v Berlini a reshta na pidpriyemstvi Giesecke amp Devrient u Myunheni Zgidno z informaciyeyu privatnogo drukarskogo pidpriyemstva vigotovlennya banknoti koshtuvalo vid 10 do 20 pfenigiv Novi elementi zahistu vvedeni v seriyi BBK III vibirkovo Naskriznij element na 5 markah seriyi BBk III proti svitla otochenij mikroshriftom Vodyanij znak na 100 markah BBk IIIa Zahisna nitka na 20 markah seriyi BBK III proti svitla Mikroshrift pri zbilshenni na 200 markah seriyi BBK III originalnij rozmir shriftu 0 25 mm Kipp efekt na 100 markah BBk III Vvedennya v obig Royal predmet oformlennya zvorotnogo boku 100 marok Za danimi Bundesbanku tehnichno zapusk novoyi seriyi projshov dobre Shob zazdalegid protistoyati chutkam i poboyuvannyam shodo groshovoyi reformi Bundesbank upershe proviv 24 bereznya 1988 roku presreliz shodo novoyi seriyi banknot Upershe seriya bula publichno predstavlena 17 kvitnya 1989 roku Trohi bilshe nizh za shist misyaciv do zaplanovanoyi dati vvedennya v obig Bundesbank zapustiv shirokomasshtabnu kampaniyu v drukovanih ZMI za 15 miljoniv marok shob informuvati naselennya pro novu seriyu banknot Velikogo znachennya nadavalosya opisu novih elementiv zahistu Takozh vipusheno broshuri yaki buli pokazani v bankah i oshadnih kasah U serpni 1990 roku chimalij chastini naselennya nadislali veliku listivku na dodatok do telefonnogo rahunku z opisom banknot Ale bula j kritika Cherez prezentaciyu novih oznak zahistu v lyudej sklalosya vrazhennya sho banknoti nemozhlivo pidrobiti Ce prizvelo do togo sho z banknotami povodilisya nedostatno retelno Taka povedinka lyudej i dedali bilshe poshirennya dostupnih za cinoyu skaneriv i kolorovih printeriv prizveli do znachnogo zrostannya kilkosti falshivih banknot Federalne vidomstvo kriminalnoyi policiyi ta zemelna policiya kritikuvali te sho nihto osoblivo ne dosluhavsya do yihnih tehnikiv ta ekspertiv z falshivih groshej Nazva Wangeroog bez e na karti zvorotnogo boku 10 marok Pislya vvedennya banknoti v 10 marok u kvitni 1991 roku yak tretoyi kupyuri novoyi seriyi periodichno z yavlyalisya povidomlennya v ZMI pro plutaninu yiyi z banknotoyu v 100 marok cherez shozhist koloru blakitno fioletovij i chervonuvato sinij Prote Bundesbank ne bachiv neobhidnosti v yakihos diyah shodo cogo tomu sho she pri vvedenni seriyi BBk I takozh bula shozha plutanina i trudnoshi v platizhnih operaciyah yaki oslabli pislya togo yak naselennya zviklo do banknot Kritika takozh nadhodila vid Nimeckoyi asociaciyi slipih i slabozorih U listi do Nimeckogo Bundesbanku kritikuvalosya sho taktilni mitki mozhna bulo vidchuti na dotik palcyami tilki doti doki banknota malo bula v obigu i sho vidminnosti v dovzhini mizh riznimi nominalami banknot yaki stanov