Оскар фон Міллер (нім. Oskar von Miller; 7 травня 1855, Мюнхен — 9 квітня 1934, Мюнхен) — німецький інженер-будівельник, винахідник, один із засновників гідроенергетики. Засновник найбільшого в світі технічного Німецького музею.
Оскар фон Міллер | |
---|---|
нім. Oskar von Miller | |
Ім'я при народженні | нім. Oskar Miller |
Народився | 7 травня 1855[1][2][…] Мюнхен, Баварія |
Помер | 9 квітня 1934[1][2][…] (78 років) Мюнхен, Третій Райх ·інфаркт міокарда |
Поховання | d |
Країна | Німеччина |
Місце проживання | Мюнхен |
Діяльність | інженер, інженер-будівельник, історик техніки, політик |
Галузь | електротехнічна промисловість[d] |
Alma mater | Мюнхенський технічний університет |
Знання мов | німецька |
Заклад | AEG |
Членство | Прусська академія наук, Леопольдина, Шведська королівська академія наук і d (31 грудня 1914) |
Magnum opus | Німецький музей |
Батько | Фердинанд фон Міллер |
Нагороди | |
|
Біографія
Оскар Міллер народився в сім'ї ливарника, першого інспектора Королівських ливарних майстерень в Мюнхені, Фердинанда фон Міллера (1813—1887). У 1875 році батько Оскара і вся його родина були зведені в дворянський стан. Освіту будівельного інженера здобув у Вищій технічній школі Мюнхена. У 1875 Оскар знайомиться і товаришує з Рудольфом Дізелем. Після успішного закінчення навчання надходить в баварське міністерство будівництва.
У 1881 році молодий інженер відвідує в Парижі Міжнародну електричну виставку. Міллер має намір розглянути можливості гідроенергетики в Баварії. У 1882 він організовує в Мюнхені першу в Німеччині електротехнічну виставку. На цій виставці фон Міллеру і Марселю Депре (який з ним працював) вдалося вперше передати електроенергію лінією в 60 кілометрів — з Мізбаха до Мюнхена.
У 1883—1889 роках О. фон Міллер є директором (спільно з Емілем Ратенау) «Німецького едісонівського товариства» (нині — фірма AEG). Його плани з розвитку гідроенергетики спочатку не знайшли підтримки у баварського уряду. У 1884 році він будує в Мюнхені першу в Німеччині електростанцію. У тому ж році Оскар одружується з художницею Марією Зейц, від якої мав сімох дітей.
У 1890 році О. фон Міллер відкриває власну інженерну фірму, яка працювала переважно над проєктами в галузі енергетики. У 1891 він провадить керівництво «Міжнародною електротехнічною вистакою», яка відбувалася у Франкфурті-на-Майні. Тут йому вдалося передати електричний струм напругою в 20.000 вольт на відстань в 176 кілометрів, що стало сенсацією в царині застосування змінного струму.
У 1892 році вводиться в дію побудована за проєктом Міллера гідроелектростанція в Шенгайсінзі, що забезпечила електроенергією сусіднє місто Фюрстенфельдбрук — перше місто в Баварії, яке отримало електричне вуличне освітлення. Ця електростанція знаходиться до цих пір в робочому стані і є пам'яткою, яка охороняється державою.
У 1903 році фон Міллер домагається дозволу на будівництво Німецького музею техніки в Мюнхені. У цьому йому допомагають багато вчених світового значення — Макс Планк, Гуго Юнкерс, Вільгельм Конрад Рентген. Перший камінь у фундамент музейного комплексу заклав німецький імператор Вільгельм II. Будівництво музею тривало тривалий час; відкритий він був до 70-річчя О. фон Міллера в 1925 році.
У 1918—1924 роках він керував будівництвом найбільшої тоді в світі гідроелектростанції Вальгензеє. Був також засновником науково-дослідного і проєктного інституту по водному господарству в баварському Оберназі (нині «Versuchsanstalt für Wasserbau und Wasserwirtschaft, Oskar von Miller Institut»). У 1912—1914 роках він був головою «Спілки німецьких інженерів».
Помер внаслідок інфаркту незабаром після смерті в результаті нещасного випадку своєї дружини.
Визнання
О. фон Міллер був лавреатом численних премій і нагород, почесним громадянином міста Мюнхен (1930), членом Королівської ради Баварії, почесним доцентом Вищої технічної школи Відня. У 1921 отримав Медаль Вільгельма Екснера, в 1925 був нагороджений Золотою медаллю міста Мюнхена і Медаллю Кармарша, в 1927 — перстнем Сіменса.
Його ім'ям названо вулиці Мюнхена, Франкфурта-на-Майні, Нюрнберга, Аугсбурга, Кайзерслаутерна, Швейнфурта й інших міст Німеччини. Бюст О. фон Міллера встановлений в Залі слави міста Мюнхен.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118582542 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Frankfurter Personenlexikon — 2014.
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Література
- Wilhelm Füßl: Oskar von Miller : 1855—1934 ; eine Biographie, München: CHBeck, 2005,
- Wilhelm Füßl: Oskar von Miller. В: Katharina Weigand (вид.): Große Gestalten der bayerischen Geschichte. München: Herbert Utz Verlag, 2011,
Посилання
- Лабораторія О.фон Міллера в Оберназі на obernach.eu [недоступне посилання з Жовтень 2018]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oskar fon Miller nim Oskar von Miller 7 travnya 1855 Myunhen 9 kvitnya 1934 Myunhen nimeckij inzhener budivelnik vinahidnik odin iz zasnovnikiv gidroenergetiki Zasnovnik najbilshogo v sviti tehnichnogo Nimeckogo muzeyu Oskar fon Millernim Oskar von MillerIm ya pri narodzhenni nim Oskar MillerNarodivsya 7 travnya 1855 1855 05 07 1 2 Myunhen BavariyaPomer 9 kvitnya 1934 1934 04 09 1 2 78 rokiv Myunhen Tretij Rajh infarkt miokardaPohovannya dKrayina NimechchinaMisce prozhivannya MyunhenDiyalnist inzhener inzhener budivelnik istorik tehniki politikGaluz elektrotehnichna promislovist d Alma mater Myunhenskij tehnichnij universitetZnannya mov nimeckaZaklad AEGChlenstvo Prusska akademiya nauk Leopoldina Shvedska korolivska akademiya nauk i d 31 grudnya 1914 Magnum opus Nimeckij muzejBatko Ferdinand fon MillerNagorodi d 1930 d 1927 medal Vilgelma Eksnera 1921 d 1925 d 1925 Orlinij shit Nimeckoyi imperiyi 7 travnya 1930 Q1535108 1925 Mediafajli u Vikishovishi Poshtova marka FRN prisvyachena 100 richchyu vid dnya narodzhennya O fon Millera 1955 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Miller BiografiyaOskar Miller narodivsya v sim yi livarnika pershogo inspektora Korolivskih livarnih majsteren v Myunheni Ferdinanda fon Millera 1813 1887 U 1875 roci batko Oskara i vsya jogo rodina buli zvedeni v dvoryanskij stan Osvitu budivelnogo inzhenera zdobuv u Vishij tehnichnij shkoli Myunhena U 1875 Oskar znajomitsya i tovarishuye z Rudolfom Dizelem Pislya uspishnogo zakinchennya navchannya nadhodit v bavarske ministerstvo budivnictva U 1881 roci molodij inzhener vidviduye v Parizhi Mizhnarodnu elektrichnu vistavku Miller maye namir rozglyanuti mozhlivosti gidroenergetiki v Bavariyi U 1882 vin organizovuye v Myunheni pershu v Nimechchini elektrotehnichnu vistavku Na cij vistavci fon Milleru i Marselyu Depre yakij z nim pracyuvav vdalosya vpershe peredati elektroenergiyu liniyeyu v 60 kilometriv z Mizbaha do Myunhena U 1883 1889 rokah O fon Miller ye direktorom spilno z Emilem Ratenau Nimeckogo edisonivskogo tovaristva nini firma AEG Jogo plani z rozvitku gidroenergetiki spochatku ne znajshli pidtrimki u bavarskogo uryadu U 1884 roci vin buduye v Myunheni pershu v Nimechchini elektrostanciyu U tomu zh roci Oskar odruzhuyetsya z hudozhniceyu Mariyeyu Zejc vid yakoyi mav simoh ditej U 1890 roci O fon Miller vidkrivaye vlasnu inzhenernu firmu yaka pracyuvala perevazhno nad proyektami v galuzi energetiki U 1891 vin provadit kerivnictvo Mizhnarodnoyu elektrotehnichnoyu vistakoyu yaka vidbuvalasya u Frankfurti na Majni Tut jomu vdalosya peredati elektrichnij strum naprugoyu v 20 000 volt na vidstan v 176 kilometriv sho stalo sensaciyeyu v carini zastosuvannya zminnogo strumu U 1892 roci vvoditsya v diyu pobudovana za proyektom Millera gidroelektrostanciya v Shengajsinzi sho zabezpechila elektroenergiyeyu susidnye misto Fyurstenfeldbruk pershe misto v Bavariyi yake otrimalo elektrichne vulichne osvitlennya Cya elektrostanciya znahoditsya do cih pir v robochomu stani i ye pam yatkoyu yaka ohoronyayetsya derzhavoyu U 1903 roci fon Miller domagayetsya dozvolu na budivnictvo Nimeckogo muzeyu tehniki v Myunheni U comu jomu dopomagayut bagato vchenih svitovogo znachennya Maks Plank Gugo Yunkers Vilgelm Konrad Rentgen Pershij kamin u fundament muzejnogo kompleksu zaklav nimeckij imperator Vilgelm II Budivnictvo muzeyu trivalo trivalij chas vidkritij vin buv do 70 richchya O fon Millera v 1925 roci U 1918 1924 rokah vin keruvav budivnictvom najbilshoyi todi v sviti gidroelektrostanciyi Valgenzeye Buv takozh zasnovnikom naukovo doslidnogo i proyektnogo institutu po vodnomu gospodarstvu v bavarskomu Obernazi nini Versuchsanstalt fur Wasserbau und Wasserwirtschaft Oskar von Miller Institut U 1912 1914 rokah vin buv golovoyu Spilki nimeckih inzheneriv Pomer vnaslidok infarktu nezabarom pislya smerti v rezultati neshasnogo vipadku svoyeyi druzhini ViznannyaO fon Miller buv lavreatom chislennih premij i nagorod pochesnim gromadyaninom mista Myunhen 1930 chlenom Korolivskoyi radi Bavariyi pochesnim docentom Vishoyi tehnichnoyi shkoli Vidnya U 1921 otrimav Medal Vilgelma Eksnera v 1925 buv nagorodzhenij Zolotoyu medallyu mista Myunhena i Medallyu Karmarsha v 1927 perstnem Simensa Jogo im yam nazvano vulici Myunhena Frankfurta na Majni Nyurnberga Augsburga Kajzerslauterna Shvejnfurta j inshih mist Nimechchini Byust O fon Millera vstanovlenij v Zali slavi mista Myunhen PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118582542 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Frankfurter Personenlexikon 2014 d Track Q39845173 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570LiteraturaWilhelm Fussl Oskar von Miller 1855 1934 eine Biographie Munchen CHBeck 2005 ISBN 3 406 52900 3 Wilhelm Fussl Oskar von Miller V Katharina Weigand vid Grosse Gestalten der bayerischen Geschichte Munchen Herbert Utz Verlag 2011 ISBN 978 3 8316 0949 9PosilannyaLaboratoriya O fon Millera v Obernazi na obernach eu nedostupne posilannya z Zhovten 2018