Ма́рка Німе́цької Демократи́чної Респу́бліки (нім. Mark der Deutschen Demokratischen Republik, скор. Mark der DDR, DDR-Mark, також називалася Deutsche Mark) — грошова одиниця Німецької Демократичної Республіки. Була внутрішньою неконвертованою валютою. Ввезення та вивезення за межі країни заборонялося і каралося штрафом.
Марка Німецької Демократичної Республіки Mark der Deutschen Demokratischen Republik | |
---|---|
Держава(и) | НДР |
Банкноти | 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 марок |
Монети | 1, 5, 10, 20, 50 префінгів; 1, 2 марки; 5 марок (ювілейні) |
Центральний банк | |
Валютні курси | |
USD | () |
EUR | () |
UAH | () |
Марка НДР у Вікісховищі |
Після завершення Другої світової війни переможена союзниками Німеччина була розділена на чотири зони окупації: американську, британську, французьку і радянську. 20 червня 1948 року в односторонньому порядку у трьох західних зонах була введена Німецька марка (ФРН) (нім. Deutsche Mark). У відповідь, 24 червня 1948 року, в радянській зоні окупації була заснована своя грошова одиниця. Німецька марка радянської зони (пізніше — НДР) у 1974 році була перейменована в марку НДР (нім. Mark der DDR) і проіснувала до 1990 року.
Марка випускалася з 1948 року Німецьким емісійним банком, а з 1968 року — Державним банком НДР. Грошова одиниця мала такі офіційні назви:
- Німецька марка Німецького емісійного банку (Deutsche Mark, DM) — з 24 липня 1948 року по 31 липня 1964;
- Марка Німецького емісійного банку (Mark der Deutschen Notenbank, MDN) — з 1 серпня 1964 по 31 грудня 1967;
- Марка (Mark, M) Німецької Демократичної Республіки (Марка НДР) — з 1 січня 1968 року до 30 червня 1990.
В 1 марці — 100 пфенігів (Pf).
Історія
Введення
20 червня 1948 року у західних окупаційних зонах Німеччини, взамін рейхсмарки, була введена в обіг німецька марка (Банку німецьких земель, пізніше Бундесбанку). Знецінені рейхсмарки заполонили радянську окупаційну зону Німеччини, де вони все ще були законним платіжним засобом. Це призвело до стрімкої інфляції: всі готівкові гроші, що знаходилися в обігу в Східній Німеччині, знецінилися практично за одну ніч. Як екстрений відповідний захід, 23 червня 1948 року, був проведений обмін старих рейхсмарок на нові — ті ж самі рейхсмарки, але з гербовою наклейкою радянської влади. Обмінювалося максимум 70 старих рейхсмарок на людину за курсом 1:1, що перевищує суму за курсом 10:1 за умови, що їх власник міг довести законність їх походження. У ході грошової реформи, що почалася з 24 липня 1948 року, для обміну на марки Німецького емісійного банку приймалися тільки банкноти з гербовою наклейкою.
Грошові реформи
Провівши конституційні реформи 1968 і 1974 років, керівництво НДР все більше віддалялося від початкової мети створення єдиної Німеччини і замінило слово «Німеччини» у багатьох назвах на «НДР». Так змінилася і назва грошової одиниці: з німецької марки — на марку НДР. Німецький емісійний банк став Державним банком НДР.
У рамках грошової реформи у 1964 році Німецька марка була перейменована в Марку Німецького емісійного банку (нім. Mark der Deutschen Notenbank, MDN). 12 грудня 1967 року послідувала наступна зміна назви. Тепер гроші називалися офіційно марками НДР (нім. Mark der DDR), або просто марками. Щоб відрізняти від Німецької марки ФРН, часто іменувалися неофіційно «східними марками». Багато монет, аж до 1980-х років, носили напис «Deutsche Mark». Вони були поступово замінені на зовні однакові монети з написом «Mark».
Золотий вміст марки було встановлено 29 жовтня 1953 року в 0,399902 г чистого золота. Офіційний курс Держбанку СРСР марки НДР до радянського карбованця з 1 січня 1961 року становив: 100 марок НДР = 40 крб. 50 коп. (1 крб. = 2,47 марки НДР). Неторгові розрахунки з соціалістичними країнами (наприклад, обмінні операції при поїздках громадян) здійснювалися із застосуванням знижки з офіційного курсу і вироблялися за співвідношенням 100 марок НДР = 31 крб. 25 коп. (1 крб. = 3,20 марки НДР). При цьому ввезення та вивезення готівки були заборонені, громадянам же країн-членів РЕВ дозволялося ввозити і вивозити валюту в межах 250 марок НДР. При поїздках до країн-членів РЕВ громадяни НДР, на основі взаємності, могли обмінювати національну валюту на валюту країни перебування в межах узгоджених сум (з більшістю країн у межах суми, еквівалентної 30 крб.).
Падіння муру і валютний союз
Після падіння Берлінського муру, наприкінці 1989 року марки НДР обмінювалися на марки ФРН на чорному ринку за ринковим курсом. У той час, як офіційно курс становив 1:1, на якийсь час курс чорного ринку досяг рівня 10:1, але потім швидко стабілізувався у межах від 3:1 до 5:1. Після того, як було прийняте рішення про валютний союз між НДР та ФРН, офіційний курс обміну становив 3:1. За цим курсом у відділеннях Державного банку НДР дозволялося обмінювати гроші в обох напрямках без обмеження до 30 червня 1991 року. Протягом першого півріччя 1990 року на ринках НДР за таким курсом можна було купувати товари західного виробництва за марки НДР або ФРН.
Офіційний обмінний курс марки НДР при введенні німецької марки ФРН становив 2:1. У відношенні фізичних осіб діяли спеціальні правила. Встановлювалася сума, яку можна було обміняти за пільговим курсом 1:1. Встановлювалися три вікові категорії населення, кожній з яких відповідала певна сума, яку можна було обміняти за пільговим курсом 1:1 : 2000 марок — для осіб до 14 років; 4000 марок — для осіб до шістдесяти років і 6000 марок — для осіб старших шістдесяти років. Економічний і валютний союз набув чинності 1 липня 1990 року.
Переведення зарплат і тарифів на комунальні послуги на нову грошову одиницю проводився за курсом 1:1. Подорожчали товари, на які були скасовані дотації.
З 1 липня 1990 року єдиним офіційним платіжним засобом на території НДР стала німецька марка ФРН. Деякий час на території НДР продовжували ходіння монети номіналом менше однієї марки у зв'язку з тим, що Бундесбанк спочатку не зміг забезпечити необхідну кількість дрібних монет.
Монети
Обігові монети
- 10 пфенігів 1950 р.
- Аверс монет 1949-1950 рр.
- Аверс монет 1952 р.
- 50 пфенігів 1950 р.
- 50 пфенігів 1950 р.
- 1 марка 1957 р.
- 2 марки 1957 р.
Спершу 1948 р. в обіг випустили дрібні алюмінієві монети 1, 5 та 10 пфенігів, де на аверсі був зображений колос та зубчасте колесо з датою внизу. Дизайн аверсу був заснований на пробній монеті для Райхскомісаріату Україна, яка не була випущена до обігу. Згодом, 1949—1950 р., були відкарбовані бронзові монети номіналом 50 пфенігів, на аверсі яких був зображений завод.
На серії 1952 р. монети 1, 5 та 10 пфенігів зберегли реверс з номіналом, але мали новий аверс — з молотом та циркулем в обрамленні колосся з датою внизу. Інші номінали не карбувалися.
Починаючи з 1956 р., в обіг входять спочатку монети 50 пфенігів, а наступного року — 1 та 2 марки з новим дизайном аверсу (з гербом НДР) та реверсу (пласкі цифри з дубовим листям). З 1960 р. в обіг надходять також монети дрібніших номіналів з таким самим новим дизайном. Всі вони також були алюмінієвими. Виключенням була бронзова монета 20 пфенігів, яку використовували для грошових автоматів; дизайн її аверсу також був відмінним від решти.
З 1968 р. дизайн монет з 1 до 50 пфенігів зазнав дрібних змін на реверсі з номіналом (змінилися пропорції деталей, цифри номіналу збільшилися в розмірі).
З 1972 р. номінал монет в 1 та 2 марки, замість попереднього «deutsche Mark», тепер був просто «Mark». На цих монетах шрифт напису Deutsche demokratische Republik на аверсі збільшився, а герб зменшився.
Монети НДР регулярного карбування (остання серія) | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення | Номінал | Діаметр (мм) | Маса (г) | Матеріал | Опис | Дата карбування | ||||
Гурт | Аверс | Реверс | введення | вилучення | ||||||
1 пфенніг | 17 | 0,75 | алюміній Al97/Mg03 | гладкий | герб НДР | номінал | 1 травня 1960 | 30 червня 1991 | ||
5 пфенігів | 19 | 1,10 | 15 травня 1968 | |||||||
10 пфенігів | 21 | 1,50 | 1 грудня 1963 | |||||||
20 пфенігів | 22,2 | 5,4 | латунь Cu63/Zn37 | гладкий | герб НДР | номінал | 1 серпня 1969 | 30 червня 1991 | ||
50 пфенігів | 23 | 2,0 | алюміній Al97/Mg03 | рубчастий | герб НДР | номінал | 1 червня 1958 | 30 червня 1991 | ||
1 марка | 25 | 2,5 | ⋆ (зірочки) | 2 липня 1956 | 30 июня 1990 | |||||
2 марки | 27 | 3,0 | рубчастий | 1 червня 1957 |
Пам'ятні монети
Починаючи з 1966 року випускалися пам'ятні монети номіналом 5, 10 і 20 марок. Перші монети у 10 і 20 марок були випущені 1 грудня 1966 року, а 5 марок — 16 грудня 1968 року.
5 марок до 20-ї річниці утворення НДР | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення | Номінал | Діаметр (мм) | Маса (г) | Матеріал | Опис | Дата | ||||
Гурт | Аверс | Реверс | введення | вилучення | ||||||
5 марок | 29 | 9,7 | латунь Cu90/Ni10 | 5 MARK⋆ | герб НДР | напис «XX років НДР» І номінал | 25 вересня 1969 | 30 червня 1990 |
Банкноти
Серія 1971—1985 років | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення | Номінал (марок) | Розміри (мм) | Основні кольори | Опис | Роки друку | |||
Аверс | Реверс | Аверс | Ревеср | Водяний знак | ||||
5 | 113×50 | фіолетовий | лідер Селянської війни у Німеччині Томас Мюнцер | п'ять зернозбиральних комбайнів Fortschritt E 512 и Вантажний автомобіль IFA W50 | 1975 | |||
10 | 120,5×53 | коричневий | Німецька комуністка і борець за права жінок Клара Цеткін | молода інженерка у пульту управління | 1971 | |||
20 | 128×56 | зелений | Йоганн Вольфганг фон Гете | группа школярів на виході з сучасної школи | портрет Гете | 1975 | ||
50 | 136×59 | червоний | Фрідріх Енгельс, один з ідеологів соціалізму | трубопроводи й труби великого промислового комплексу | 1971 | |||
100 | 145×62 | синій | Автор вчення комунізму Карл Маркс | Вулиця Унтер-ден-Лінден з краєвидом на Палац республіки. На задньому фоні можна побачити берлінську телевежу і Червону ратушу. | 1975 | |||
200 | 152×64 | зелений | сім'я з двома дітьми на фоні типової новобудови | дитячий садок з вихователькою та вісьмома дітьми | голуби миру | 1985* | ||
500 | 160×68 | коричневий | Будівля Державної ради НДР | Герб НДР | ||||
Масштаб зображень — 1,0 пікселя на міліметр. * — не знаходились в обороті |
200 і 500 марок НДР
В 1985 році Державний банк НДР надрукував банкноти номіналом 200 і 500 марок на суму в мільярди марок. За рішенням партії Вони не були пущені в оборот в зв'язку з побоюваннями, що народ може сприйняти їх як ознаку інфляції. З іншої сторони, торгівля потребувала такі банкноти при продажу деяких товарів (наприклад, автомобілей). Про існування цих банкнот стало відомо лише після Колапсу НДР.
Форум-чеки
Аналогічно до інших соціалістічних країн, у НДР вільний обмін валюти був заборонений. Іноземну тверду валюту, зароблену за кордоном, можна було з певними обмеженнями обміняти на спеціальні валютні чеки (). Ці чеки можна було витратити у спеціальних магазинах, де продавалися товари підвищеного попиту, недоступні за звичайні обігові марки (наприклад, кава, постачання якої в останні роки існування НДР було вкрай обмеженим). Обмін форум-чеків на звичайні марки НДР був заборонений і переслідувався так само, як і вільний обмін іноземної валюти.
Найдрібнішим номіналом форум-чеків була 1 марка; здачу у чекових магазинах зазвичай давали цукерками.
Знищення
Було переплавлено близько 4500 тонн монет, але значна кількість монет збереглася у приватних колекціях. Усі банкноти, що перебували в обігу (а це близько 100 мільярдів марок, або 620 мільйонів банкнот, що становили обсяг у 4500 м³), включаючи незапущені в обіг банкноти номіналом у 200 і 500 марок, протягом 1990—1991 років перебували на зберіганні у двох 300-метрових штольнях неподалік від міста Хальберштадта. Штольні були запечатані двометровими бетонними пломбами і забезпечені важкими сталевими дверима. У вологій атмосфері шахти паперові гроші повинні були пройти через природне розкладання. У липні 2001 року стало відомо, що двом мешканцям міста (24 і 26 років) вдалося проникнути на склад і викрасти велику кількість банкнот. Викрадачі були засуджені до 4-х місяців позбавлення волі. Нині ці викрадені банкноти у 200 і 500 марок зрідка з'являються в колах колекціонерів.
Після крадіжки та у зв'язку з недостатньо швидким розкладанням банкнот, було прийнято рішення їх спалити. У березні 2002 року гроші були витягнуті зі штольні, й у квітні того ж року в Шенінгені почалося їх знищення, яке тривало до 25 червня.
Посилання
- Галерея банкнот Німецької Демократичної Республіки [ 8 листопада 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
- . Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 18 травня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Die deutschen Munzen seit 1871. Ed.17, 2001.
- 1971—1985 [ 10 серпня 2014 у Wayback Machine.], сайт Deutcshmark.ru
- Cuhaj, 2011, с. 400.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ma rka Nime ckoyi Demokrati chnoyi Respu bliki nim Mark der Deutschen Demokratischen Republik skor Mark der DDR DDR Mark takozh nazivalasya Deutsche Mark groshova odinicya Nimeckoyi Demokratichnoyi Respubliki Bula vnutrishnoyu nekonvertovanoyu valyutoyu Vvezennya ta vivezennya za mezhi krayini zaboronyalosya i karalosya shtrafom Marka Nimeckoyi Demokratichnoyi Respubliki Mark der Deutschen Demokratischen RepublikDerzhava i NDRBanknoti5 10 20 50 100 200 500 marokMoneti1 5 10 20 50 prefingiv 1 2 marki 5 marok yuvilejni Centralnij bankValyutni kursiUSD EUR UAH Marka NDR u Vikishovishi Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni peremozhena soyuznikami Nimechchina bula rozdilena na chotiri zoni okupaciyi amerikansku britansku francuzku i radyansku 20 chervnya 1948 roku v odnostoronnomu poryadku u troh zahidnih zonah bula vvedena Nimecka marka FRN nim Deutsche Mark U vidpovid 24 chervnya 1948 roku v radyanskij zoni okupaciyi bula zasnovana svoya groshova odinicya Nimecka marka radyanskoyi zoni piznishe NDR u 1974 roci bula perejmenovana v marku NDR nim Mark der DDR i proisnuvala do 1990 roku Marka vipuskalasya z 1948 roku Nimeckim emisijnim bankom a z 1968 roku Derzhavnim bankom NDR Groshova odinicya mala taki oficijni nazvi Nimecka marka Nimeckogo emisijnogo banku Deutsche Mark DM z 24 lipnya 1948 roku po 31 lipnya 1964 Marka Nimeckogo emisijnogo banku Mark der Deutschen Notenbank MDN z 1 serpnya 1964 po 31 grudnya 1967 Marka Mark M Nimeckoyi Demokratichnoyi Respubliki Marka NDR z 1 sichnya 1968 roku do 30 chervnya 1990 V 1 marci 100 pfenigiv Pf IstoriyaVvedennya 20 chervnya 1948 roku u zahidnih okupacijnih zonah Nimechchini vzamin rejhsmarki bula vvedena v obig nimecka marka Banku nimeckih zemel piznishe Bundesbanku Znecineni rejhsmarki zapolonili radyansku okupacijnu zonu Nimechchini de voni vse she buli zakonnim platizhnim zasobom Ce prizvelo do strimkoyi inflyaciyi vsi gotivkovi groshi sho znahodilisya v obigu v Shidnij Nimechchini znecinilisya praktichno za odnu nich Yak ekstrenij vidpovidnij zahid 23 chervnya 1948 roku buv provedenij obmin starih rejhsmarok na novi ti zh sami rejhsmarki ale z gerbovoyu naklejkoyu radyanskoyi vladi Obminyuvalosya maksimum 70 starih rejhsmarok na lyudinu za kursom 1 1 sho perevishuye sumu za kursom 10 1 za umovi sho yih vlasnik mig dovesti zakonnist yih pohodzhennya U hodi groshovoyi reformi sho pochalasya z 24 lipnya 1948 roku dlya obminu na marki Nimeckogo emisijnogo banku prijmalisya tilki banknoti z gerbovoyu naklejkoyu Groshovi reformi Provivshi konstitucijni reformi 1968 i 1974 rokiv kerivnictvo NDR vse bilshe viddalyalosya vid pochatkovoyi meti stvorennya yedinoyi Nimechchini i zaminilo slovo Nimechchini u bagatoh nazvah na NDR Tak zminilasya i nazva groshovoyi odinici z nimeckoyi marki na marku NDR Nimeckij emisijnij bank stav Derzhavnim bankom NDR U ramkah groshovoyi reformi u 1964 roci Nimecka marka bula perejmenovana v Marku Nimeckogo emisijnogo banku nim Mark der Deutschen Notenbank MDN 12 grudnya 1967 roku posliduvala nastupna zmina nazvi Teper groshi nazivalisya oficijno markami NDR nim Mark der DDR abo prosto markami Shob vidriznyati vid Nimeckoyi marki FRN chasto imenuvalisya neoficijno shidnimi markami Bagato monet azh do 1980 h rokiv nosili napis Deutsche Mark Voni buli postupovo zamineni na zovni odnakovi moneti z napisom Mark Zolotij vmist marki bulo vstanovleno 29 zhovtnya 1953 roku v 0 399902 g chistogo zolota Oficijnij kurs Derzhbanku SRSR marki NDR do radyanskogo karbovancya z 1 sichnya 1961 roku stanoviv 100 marok NDR 40 krb 50 kop 1 krb 2 47 marki NDR Netorgovi rozrahunki z socialistichnimi krayinami napriklad obminni operaciyi pri poyizdkah gromadyan zdijsnyuvalisya iz zastosuvannyam znizhki z oficijnogo kursu i viroblyalisya za spivvidnoshennyam 100 marok NDR 31 krb 25 kop 1 krb 3 20 marki NDR Pri comu vvezennya ta vivezennya gotivki buli zaboroneni gromadyanam zhe krayin chleniv REV dozvolyalosya vvoziti i vivoziti valyutu v mezhah 250 marok NDR Pri poyizdkah do krayin chleniv REV gromadyani NDR na osnovi vzayemnosti mogli obminyuvati nacionalnu valyutu na valyutu krayini perebuvannya v mezhah uzgodzhenih sum z bilshistyu krayin u mezhah sumi ekvivalentnoyi 30 krb Padinnya muru i valyutnij soyuz Pislya padinnya Berlinskogo muru naprikinci 1989 roku marki NDR obminyuvalisya na marki FRN na chornomu rinku za rinkovim kursom U toj chas yak oficijno kurs stanoviv 1 1 na yakijs chas kurs chornogo rinku dosyag rivnya 10 1 ale potim shvidko stabilizuvavsya u mezhah vid 3 1 do 5 1 Pislya togo yak bulo prijnyate rishennya pro valyutnij soyuz mizh NDR ta FRN oficijnij kurs obminu stanoviv 3 1 Za cim kursom u viddilennyah Derzhavnogo banku NDR dozvolyalosya obminyuvati groshi v oboh napryamkah bez obmezhennya do 30 chervnya 1991 roku Protyagom pershogo pivrichchya 1990 roku na rinkah NDR za takim kursom mozhna bulo kupuvati tovari zahidnogo virobnictva za marki NDR abo FRN Oficijnij obminnij kurs marki NDR pri vvedenni nimeckoyi marki FRN stanoviv 2 1 U vidnoshenni fizichnih osib diyali specialni pravila Vstanovlyuvalasya suma yaku mozhna bulo obminyati za pilgovim kursom 1 1 Vstanovlyuvalisya tri vikovi kategoriyi naselennya kozhnij z yakih vidpovidala pevna suma yaku mozhna bulo obminyati za pilgovim kursom 1 1 2000 marok dlya osib do 14 rokiv 4000 marok dlya osib do shistdesyati rokiv i 6000 marok dlya osib starshih shistdesyati rokiv Ekonomichnij i valyutnij soyuz nabuv chinnosti 1 lipnya 1990 roku Perevedennya zarplat i tarifiv na komunalni poslugi na novu groshovu odinicyu provodivsya za kursom 1 1 Podorozhchali tovari na yaki buli skasovani dotaciyi Z 1 lipnya 1990 roku yedinim oficijnim platizhnim zasobom na teritoriyi NDR stala nimecka marka FRN Deyakij chas na teritoriyi NDR prodovzhuvali hodinnya moneti nominalom menshe odniyeyi marki u zv yazku z tim sho Bundesbank spochatku ne zmig zabezpechiti neobhidnu kilkist dribnih monet MonetiObigovi moneti 10 pfenigiv 1950 r Avers monet 1949 1950 rr Avers monet 1952 r 50 pfenigiv 1950 r 50 pfenigiv 1950 r 1 marka 1957 r 2 marki 1957 r Spershu 1948 r v obig vipustili dribni alyuminiyevi moneti 1 5 ta 10 pfenigiv de na aversi buv zobrazhenij kolos ta zubchaste koleso z datoyu vnizu Dizajn aversu buv zasnovanij na probnij moneti dlya Rajhskomisariatu Ukrayina yaka ne bula vipushena do obigu Zgodom 1949 1950 r buli vidkarbovani bronzovi moneti nominalom 50 pfenigiv na aversi yakih buv zobrazhenij zavod Na seriyi 1952 r moneti 1 5 ta 10 pfenigiv zberegli revers z nominalom ale mali novij avers z molotom ta cirkulem v obramlenni kolossya z datoyu vnizu Inshi nominali ne karbuvalisya Pochinayuchi z 1956 r v obig vhodyat spochatku moneti 50 pfenigiv a nastupnogo roku 1 ta 2 marki z novim dizajnom aversu z gerbom NDR ta reversu plaski cifri z dubovim listyam Z 1960 r v obig nadhodyat takozh moneti dribnishih nominaliv z takim samim novim dizajnom Vsi voni takozh buli alyuminiyevimi Viklyuchennyam bula bronzova moneta 20 pfenigiv yaku vikoristovuvali dlya groshovih avtomativ dizajn yiyi aversu takozh buv vidminnim vid reshti Z 1968 r dizajn monet z 1 do 50 pfenigiv zaznav dribnih zmin na reversi z nominalom zminilisya proporciyi detalej cifri nominalu zbilshilisya v rozmiri Z 1972 r nominal monet v 1 ta 2 marki zamist poperednogo deutsche Mark teper buv prosto Mark Na cih monetah shrift napisu Deutsche demokratische Republik na aversi zbilshivsya a gerb zmenshivsya Moneti NDR regulyarnogo karbuvannya ostannya seriya Zobrazhennya Nominal Diametr mm Masa g Material Opis Data karbuvannya Gurt Avers Revers vvedennya viluchennya 1 pfennig 17 0 75 alyuminij Al97 Mg03 gladkij gerb NDR nominal 1 travnya 1960 30 chervnya 1991 5 pfenigiv 19 1 10 15 travnya 1968 10 pfenigiv 21 1 50 1 grudnya 1963 20 pfenigiv 22 2 5 4 latun Cu63 Zn37 gladkij gerb NDR nominal 1 serpnya 1969 30 chervnya 1991 50 pfenigiv 23 2 0 alyuminij Al97 Mg03 rubchastij gerb NDR nominal 1 chervnya 1958 30 chervnya 1991 1 marka 25 2 5 zirochki 2 lipnya 1956 30 iyunya 1990 2 marki 27 3 0 rubchastij 1 chervnya 1957 Pam yatni moneti Dokladnishe Pam yatni moneti NDR Pochinayuchi z 1966 roku vipuskalisya pam yatni moneti nominalom 5 10 i 20 marok Pershi moneti u 10 i 20 marok buli vipusheni 1 grudnya 1966 roku a 5 marok 16 grudnya 1968 roku 5 marok do 20 yi richnici utvorennya NDR Zobrazhennya Nominal Diametr mm Masa g Material Opis Data Gurt Avers Revers vvedennya viluchennya 5 marok 29 9 7 latun Cu90 Ni10 5 MARK gerb NDR napis XX rokiv NDR I nominal 25 veresnya 1969 30 chervnya 1990BanknotiSeriya 1971 1985 rokiv Zobrazhennya Nominal marok Rozmiri mm Osnovni kolori Opis Roki druku Avers Revers Avers Revesr Vodyanij znak 5 113 50 fioletovij lider Selyanskoyi vijni u Nimechchini Tomas Myuncer p yat zernozbiralnih kombajniv Fortschritt E 512 i Vantazhnij avtomobil IFA W50 1975 10 120 5 53 korichnevij Nimecka komunistka i borec za prava zhinok Klara Cetkin moloda inzhenerka u pultu upravlinnya 1971 20 128 56 zelenij Jogann Volfgang fon Gete gruppa shkolyariv na vihodi z suchasnoyi shkoli portret Gete 1975 50 136 59 chervonij Fridrih Engels odin z ideologiv socializmu truboprovodi j trubi velikogo promislovogo kompleksu 1971 100 145 62 sinij Avtor vchennya komunizmu Karl Marks Vulicya Unter den Linden z krayevidom na Palac respubliki Na zadnomu foni mozhna pobachiti berlinsku televezhu i Chervonu ratushu 1975 200 152 64 zelenij sim ya z dvoma ditmi na foni tipovoyi novobudovi dityachij sadok z vihovatelkoyu ta vismoma ditmi golubi miru 1985 500 160 68 korichnevij Budivlya Derzhavnoyi radi NDR Gerb NDR Masshtab zobrazhen 1 0 pikselya na milimetr ne znahodilis v oboroti 200 i 500 marok NDR V 1985 roci Derzhavnij bank NDR nadrukuvav banknoti nominalom 200 i 500 marok na sumu v milyardi marok Za rishennyam partiyi Voni ne buli pusheni v oborot v zv yazku z poboyuvannyami sho narod mozhe sprijnyati yih yak oznaku inflyaciyi Z inshoyi storoni torgivlya potrebuvala taki banknoti pri prodazhu deyakih tovariv napriklad avtomobilej Pro isnuvannya cih banknot stalo vidomo lishe pislya Kolapsu NDR Forum chekiForum chek na sumu 10 marok Analogichno do inshih socialistichnih krayin u NDR vilnij obmin valyuti buv zaboronenij Inozemnu tverdu valyutu zaroblenu za kordonom mozhna bulo z pevnimi obmezhennyami obminyati na specialni valyutni cheki Ci cheki mozhna bulo vitratiti u specialnih magazinah de prodavalisya tovari pidvishenogo popitu nedostupni za zvichajni obigovi marki napriklad kava postachannya yakoyi v ostanni roki isnuvannya NDR bulo vkraj obmezhenim Obmin forum chekiv na zvichajni marki NDR buv zaboronenij i peresliduvavsya tak samo yak i vilnij obmin inozemnoyi valyuti Najdribnishim nominalom forum chekiv bula 1 marka zdachu u chekovih magazinah zazvichaj davali cukerkami ZnishennyaBulo pereplavleno blizko 4500 tonn monet ale znachna kilkist monet zbereglasya u privatnih kolekciyah Usi banknoti sho perebuvali v obigu a ce blizko 100 milyardiv marok abo 620 miljoniv banknot sho stanovili obsyag u 4500 m vklyuchayuchi nezapusheni v obig banknoti nominalom u 200 i 500 marok protyagom 1990 1991 rokiv perebuvali na zberiganni u dvoh 300 metrovih shtolnyah nepodalik vid mista Halbershtadta Shtolni buli zapechatani dvometrovimi betonnimi plombami i zabezpecheni vazhkimi stalevimi dverima U vologij atmosferi shahti paperovi groshi povinni buli projti cherez prirodne rozkladannya U lipni 2001 roku stalo vidomo sho dvom meshkancyam mista 24 i 26 rokiv vdalosya proniknuti na sklad i vikrasti veliku kilkist banknot Vikradachi buli zasudzheni do 4 h misyaciv pozbavlennya voli Nini ci vikradeni banknoti u 200 i 500 marok zridka z yavlyayutsya v kolah kolekcioneriv Pislya kradizhki ta u zv yazku z nedostatno shvidkim rozkladannyam banknot bulo prijnyato rishennya yih spaliti U berezni 2002 roku groshi buli vityagnuti zi shtolni j u kvitni togo zh roku v Sheningeni pochalosya yih znishennya yake trivalo do 25 chervnya PosilannyaGalereya banknot Nimeckoyi Demokratichnoyi Respubliki 8 listopada 2017 u Wayback Machine nim Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 18 travnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Die deutschen Munzen seit 1871 Ed 17 2001 ISBN 3 924861 45 5 1971 1985 10 serpnya 2014 u Wayback Machine sajt Deutcshmark ru Cuhaj 2011 s 400