Південно-Африканська Республіка — південноафриканська країна, що займає південний край континенту . Загальна площа країни 1 219 090 км² (25-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 1 214 470 км², а на поверхню внутрішніх вод — 4 620 км². Площа країни вдвічі більша за площу України.
Географія Південно-Африканської Республіки | |
---|---|
Географічне положення Південно-Африканської Республіки | |
Географічне положення | |
Континент | Африка |
Регіон | Південна Африка |
Координати | 29°00′ пд. ш. 24°00′ сх. д. / 29.000° пд. ш. 24.000° сх. д. |
Територія | |
Площа | 1 219 090 км² (25-те) |
• суходіл | 100 % |
• води | 0 % |
Морське узбережжя | 2798 км |
Державний кордон | 5244 км |
Рельєф | |
Тип | височинний |
Найвища точка | гора Нджесуті (3408 м) |
Найнижча точка | Атлантичний океан (0 м) |
Клімат | |
Тип | субтропічний, тропічний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Оранжева (2200 км) |
Найбільше озеро | ( км²) |
Інше | |
Природні ресурси | золото, руди кольорових металів, кам'яне вугілля, залізні руди, фосфати, рідкісноземельні елементи, уранові руди, алмази, платина, кам'яна сіль, вуглеводні |
Стихійні лиха | посухи, активний вулканізм |
Екологічні проблеми | дефіцит прісної води, забруднення вод, спустелювання |
Назва
Офіційна назва — Південно-Африканська Республіка, Південна Африка, ПАР (англ. Republic of South Africa, South Africa, RSA; афр. Suid-Afrika). Назва країни походить від географічного положення на африканському континенті. До 1961 року британський домініон під назвою Південно-Африканський Союз. Мзансі (Mzansi) — популярна назва країни серед місцевого населення, часто використовується у просторіччі. Слово «умзансі» на мові коса означає південь. Азанія (Azania) — назва країни, яку використовують деякі представники білої меншини країни замість Південна Африка.
Історія дослідження території
Географічне положення
Південно-Африканська Республіка — південноафриканська країна, що межує з шістьма іншими країнами: на півночі — з Намібією (спільний кордон — 1005 км), Ботсваною (1969 км), Зімбабве (230 км), Мозамбіком (496 км) і Свазілендом (438 км). Територія Лесото є анклавом, з усіх сторін межує з територією(спільний кордон — 1106 км). Загальна довжина державного кордону — 5244 км.Південно-Африканська Республіка на заході омивається водами Атлантичного, на сході — Індійського, на півдні — Південного океанів. Загальна довжина морського узбережжя 2798 км.
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя.
Крайні пункти
Час
Геологія
- Геологічна карта ПАР
- Геологічні формації Свартбергу
Корисні копалини
Надра Південно-Африканської Республіки багаті на ряд корисних копалин: золото, хром, сурма, кам'яне вугілля, залізну руду, марганець, нікель, фосфати, олово, рідкісноземельні елементи, уранові руди, алмази, платину, мідь, ванадій, кам'яну сіль, природний газ.
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
Середні висоти — 1034 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора Нджесуті (англ. Njesuthi; 3408 м). Територія ПАР займає південну околицю Південноафриканського плоскогір'я, крутий схил якого (Великий Уступ) на сході обривається до вузької прибережної низовини, а на півдні — до западини , за якою розташовані Капські гори (вис. 2326 м). Найбільш різко уступ виражений на сході, де він називається Драконовими горами (висота вершин понад 3000 м),
- Рельєф Південно-Африканської Республіки
- Гіпсометрична карта Південно-Африканської Республіки
- Рельєф Південно-Африканської Республіки
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Схема Великого Уступу
- Драконові гори
Узбережжя
Острови
Клімат
Територія Південно-Африканської Республіки на північ від річки Оранжева лежить у тропічному кліматичному поясі, на південь — у субтропічному. На півночі увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури, сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають східні пасатні вітри. Зволоження нерівномірне, на підвітряних схилах відчуваєтьсязначний дефіцит вологи, у теплий сезон можливі посухи. На півдні влітку переважають тропічні повітряні маси з ясною тихою антициклонічною погодою, взимку — помірні з похмурою дощовою досить вітряною циклонічною. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів (згладжені на південно-східному узбережжі), у горах можливе випадіння снігу.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта ПАР (за Кеппеном)
- Схема морських течій поблизу узбережжя
Південно-Африканська Республіка є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 51,4 км³.
Станом на 2012 рік в країні налічувалось 16,7 тис. км² зрошуваних земель.
- Гідрографічна мережа ПАР
- Басейн Оранжевої
- Рафтинг на річці Оранжева
Річки
Річки заходу і центральної частини країни належать басейну Атлантичного океану — басейн Оранжевої та інших; сходу і півдня — Індійського океану — басейн Лімпопо.
Озера
Болота
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Земельні ресурси Південно-Африканської Республіки (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 79,4 %,
- орні землі — 9,9 %,
- багаторічні насадження — 0,3 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 69,2 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 7,6 %;
- інше — 13 %.
Тваринний світ
У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до , крайній північний схід — до .
- Фінбош Капської провінції
Охорона природи
ПАР є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Мадридського протоколу про охорону навколишнього середовища до Договору про Антарктику,
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- про запобігання забрудненню моря скиданням відходів,
- ,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- (MARPOL),
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь,
- .
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: довготривалі посухи; активний вулканізм на острові Маріон архіпелагу Принца Едварда, останнє виверження відбулося 2004 року.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- дефіцит прісної води у більшості регіонів країни через брак річок, озер і постійних водотоків на фоні зростаючого споживання;
- забруднення вод сільськогосподарськими хімікатами і побутовими стоками;
- забруднення повітря призводить до кислотних дощів;
- ерозію ґрунтів;
- спустелювання.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Південно-Африканської Республіки можна розділити на 5 районів, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом.
- Центральне плато має блюдцеподібну форму і складене горизонтально залеглими осадовими породами. Його центральна частина знаходиться на висотах близько 600 м над рівнем моря, а краї підняті більш ніж на 1500 м. Поверхня плато переважно пологохвиляста, зі столовими горами, і химерними останцями, усіяними валунами, т. зв. коп'єс («голови»). Плато майже цілком дренують дві річки — Оранжева (з притокою Вааль) і Лімпопо.
- Великий Уступ — гірська дуга протяжністю 2250 км, що підноситься над прибережними низовинами Південної Африки. Кожна частина тут має власну назву. Виділяються гори Камісберґе і Боккефелдберґе в Намаленді; гори Роххефелдберґе і Комсберґе поблизу Сатерленда; хребет Нювефелдберґе поблизу Бофорт-Уеста; гори Коуефелдберґе (2130 м) і Сніуберґе (2504 м) над Графф-Рейнетом і гори Стормберґе на півночі від Куїнстауна. Великий Уступ досягає найбільших висот в Драконових горах біля східного кордону Лесото, де в декількох місцях є відмітки понад 3350 м. Найвища вершина ПАР — гора Нджесуті (3446 м) знаходиться на самому кордоні з Лесото, а вершина Драконових гір Тхабана-Нтленьяна (3482 м) розташована в Лесото. У цьому районі Великий Уступ являє собою систему зубчатих контрфорсів і глибоких амфітеатрів.
- Намаленд — дуже суха територія на заході Північно-Капської і Західно-Капської провінцій. Ця плоска платформа знижується від Великого Уступу у бік Атлантичного океану. Над її поверхнею часто підносяться гранітні останці і відособлені невисокі, але розчленовані гірські хребти. У приморських частинах платформа покрита могутнім покривалом галечників.
- і виділяються лінійними гірськими хребтами, що перемежаються з подовжніми долинами. Гори складені переважно осадовими породами і тягнуться в широтному напрямі через Західно-Капську і Східно-Капську провінції. Висоти піків бл. 1830 м над р.м. Плоскі днища долин заслані могутніми товщами алювію, що утворилися внаслідок руйнування навколишніх гір.
- розташований між Великим Уступом і Індійським океаном. Характерна поєднанням округлих горбів. Прибережна рівнина розвинена тільки на крайній півночі, поблизу кордону з Мозамбіком. Горби південно-східного узбережжя продовжуються північніше, в Трансваальському Низькому Велді.
Див. також
Примітки
- South Africa, Geography. Factbook.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 24 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Південно-Африканська Республіка // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Африка : фізико-географічний нарис. — вид. 2-ге, перероб. і доп. — К. : Радянська школа, 1957. — 232 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Південно-Африканська Республіка // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Фізична географія материків і океанів. Африка : навч.-метод. посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 184 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Южно-Африканская Республика // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 2. К-Я. — 671 с.
- (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Африка. — М. : Прогресс, 1976. — 288 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005.
- (рос.) Южно-Африканская Республика // Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. , В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Південно-Африканської Республіки |
- Вікісховище : Атлас Південно-Африканської Республіки.
- Карти Південно-Африканської Республіки : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- South Africa : ( )[англ.] : [арх. 13 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 24 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Південно-Африканську Республіку : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- Vegetation of South Africa : ( )[англ.] : [ 13 березня 2019 року] // pza.sanbi.org. — South African National Biodiversity Institute. — Дата звернення: 13 березня 2019 року.
- Ecoregions of South Africa — levels 1 and 2 [ 3 березня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- A LEVEL I RIVER ECOREGIONAL CLASSIFICATION SYSTEM FOR SOUTH AFRICA, LESOTHO AND SWAZILAND [ 3 березня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- THE PROTEROZOIC BUSHVELD COMPLEX, SOUTH AFRICA: PLUME, ASTROBLEME OR BOTH? [ 6 лютого 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- South Africa — UNESCO World Heritage Centre [Архівовано 5 вересня 2012 у WebCite](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivdenno Afrikanska Respublika pivdennoafrikanska krayina sho zajmaye pivdennij kraj kontinentu Zagalna plosha krayini 1 219 090 km 25 te misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 1 214 470 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 4 620 km Plosha krayini vdvichi bilsha za ploshu Ukrayini Geografiya Pivdenno Afrikanskoyi RespublikiGeografichne polozhennya Pivdenno Afrikanskoyi RespublikiGeografichne polozhennyaKontinent AfrikaRegion Pivdenna AfrikaKoordinati 29 00 pd sh 24 00 sh d 29 000 pd sh 24 000 sh d 29 000 24 000TeritoriyaPlosha 1 219 090 km 25 te suhodil 100 vodi 0 Morske uzberezhzhya 2798 kmDerzhavnij kordon 5244 kmRelyefTip visochinnijNajvisha tochka gora Ndzhesuti 3408 m Najnizhcha tochka Atlantichnij okean 0 m KlimatTip subtropichnij tropichnijVnutrishni vodiNajdovsha richka Oranzheva 2200 km Najbilshe ozero km InshePrirodni resursi zoloto rudi kolorovih metaliv kam yane vugillya zalizni rudi fosfati ridkisnozemelni elementi uranovi rudi almazi platina kam yana sil vuglevodniStihijni liha posuhi aktivnij vulkanizmEkologichni problemi deficit prisnoyi vodi zabrudnennya vod spustelyuvannyaNazvaOficijna nazva Pivdenno Afrikanska Respublika Pivdenna Afrika PAR angl Republic of South Africa South Africa RSA afr Suid Afrika Nazva krayini pohodit vid geografichnogo polozhennya na afrikanskomu kontinenti Do 1961 roku britanskij dominion pid nazvoyu Pivdenno Afrikanskij Soyuz Mzansi Mzansi populyarna nazva krayini sered miscevogo naselennya chasto vikoristovuyetsya u prostorichchi Slovo umzansi na movi kosa oznachaye pivden Azaniya Azania nazva krayini yaku vikoristovuyut deyaki predstavniki biloyi menshini krayini zamist Pivdenna Afrika Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaPorivnyannya rozmiriv teritoriyi Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki ta SShA Pivdenno Afrikanska Respublika pivdennoafrikanska krayina sho mezhuye z shistma inshimi krayinami na pivnochi z Namibiyeyu spilnij kordon 1005 km Botsvanoyu 1969 km Zimbabve 230 km Mozambikom 496 km i Svazilendom 438 km Teritoriya Lesoto ye anklavom z usih storin mezhuye z teritoriyeyu spilnij kordon 1106 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 5244 km Pivdenno Afrikanska Respublika na zahodi omivayetsya vodami Atlantichnogo na shodi Indijskogo na pivdni Pivdennogo okeaniv Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 2798 km Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km Prilegla zona sho primikaye do teritorialnih vod v yakij derzhava mozhe zdijsnyuvati kontrol neobhidnij dlya zapobigannya porushen mitnih fiskalnih immigracijnih abo sanitarnih zakoniv prostyagayetsya na 24 morski mili 44 4 km vid uzberezhzhya stattya 33 Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya Kontinentalnij shelf 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe UTC 2 toj samij chas sho j u Kiyevi GeologiyaDokladnishe Geologiya Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Geologichna karta PAR Geologichni formaciyi Svartbergu Div takozh Gidrogeologiya Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Nadra Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki bagati na ryad korisnih kopalin zoloto hrom surma kam yane vugillya zaliznu rudu marganec nikel fosfati olovo ridkisnozemelni elementi uranovi rudi almazi platinu mid vanadij kam yanu sil prirodnij gaz Sejsmichnist Dokladnishe Sejsmichnist Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Vulkanizm Div takozh RelyefDokladnishe Seredni visoti 1034 m najnizhcha tochka riven vod Atlantichnogo okeanu 0 m najvisha tochka gora Ndzhesuti angl Njesuthi 3408 m Teritoriya PAR zajmaye pivdennu okolicyu Pivdennoafrikanskogo ploskogir ya krutij shil yakogo Velikij Ustup na shodi obrivayetsya do vuzkoyi priberezhnoyi nizovini a na pivdni do zapadini za yakoyu roztashovani Kapski gori vis 2326 m Najbilsh rizko ustup virazhenij na shodi de vin nazivayetsya Drakonovimi gorami visota vershin ponad 3000 m Relyef Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Gipsometrichna karta Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Relyef Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Suputnikovij znimok poverhni krayini Shema Velikogo Ustupu Drakonovi gori Uzberezhzhya Ostrovi Dokladnishe KlimatDokladnishe Klimat Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Teritoriya Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki na pivnich vid richki Oranzheva lezhit u tropichnomu klimatichnomu poyasi na pivden u subtropichnomu Na pivnochi uves rik panuyut tropichni povitryani masi Spekotna posushliva pogoda z velikimi dobovimi amplitudami temperaturi sezonnij hid temperaturi povitrya chitko vidstezhuyetsya Perevazhayut shidni pasatni vitri Zvolozhennya nerivnomirne na pidvitryanih shilah vidchuvayetsyaznachnij deficit vologi u teplij sezon mozhlivi posuhi Na pivdni vlitku perevazhayut tropichni povitryani masi z yasnoyu tihoyu anticiklonichnoyu pogodoyu vzimku pomirni z pohmuroyu doshovoyu dosit vitryanoyu ciklonichnoyu Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya i rozpodilu atmosfernih opadiv zgladzheni na pivdenno shidnomu uzberezhzhi u gorah mozhlive vipadinnya snigu Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta PAR za Keppenom Shema morskih techij poblizu uzberezhzhya Pivdenno Afrikanska Respublika ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 51 4 km Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 16 7 tis km zroshuvanih zemel Gidrografichna merezha PAR Basejn Oranzhevoyi Rafting na richci Oranzheva Richki Dokladnishe Richki zahodu i centralnoyi chastini krayini nalezhat basejnu Atlantichnogo okeanu basejn Oranzhevoyi ta inshih shodu i pivdnya Indijskogo okeanu basejn Limpopo Ozera Dokladnishe Bolota Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Flora Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Zemelni resursi Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 79 4 orni zemli 9 9 bagatorichni nasadzhennya 0 3 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 69 2 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 7 6 inshe 13 Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe Fauna Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki U zoogeografichnomu vidnoshenni teritoriya krayini vidnositsya do krajnij pivnichnij shid do Finbosh Kapskoyi provinciyi Div takozh Ssavci Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Ptahi Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki taOhorona prirodiDokladnishe Prirodno zapovidnij fond Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki PAR ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Madridskogo protokolu pro ohoronu navkolishnogo seredovisha do Dogovoru pro Antarktiku Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava pro zapobigannya zabrudnennyu morya skidannyam vidhodiv Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu MARPOL Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha dovgotrivali posuhi aktivnij vulkanizm na ostrovi Marion arhipelagu Princa Edvarda ostannye viverzhennya vidbulosya 2004 roku Sered ekologichnih problem varto vidznachiti deficit prisnoyi vodi u bilshosti regioniv krayini cherez brak richok ozer i postijnih vodotokiv na foni zrostayuchogo spozhivannya zabrudnennya vod silskogospodarskimi himikatami i pobutovimi stokami zabrudnennya povitrya prizvodit do kislotnih doshiv eroziyu gruntiv spustelyuvannya Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki mozhna rozdiliti na 5 rajoniv sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Centralne plato maye blyudcepodibnu formu i skladene gorizontalno zaleglimi osadovimi porodami Jogo centralna chastina znahoditsya na visotah blizko 600 m nad rivnem morya a krayi pidnyati bilsh nizh na 1500 m Poverhnya plato perevazhno pologohvilyasta zi stolovimi gorami i himernimi ostancyami usiyanimi valunami t zv kop yes golovi Plato majzhe cilkom drenuyut dvi richki Oranzheva z pritokoyu Vaal i Limpopo Velikij Ustup girska duga protyazhnistyu 2250 km sho pidnositsya nad priberezhnimi nizovinami Pivdennoyi Afriki Kozhna chastina tut maye vlasnu nazvu Vidilyayutsya gori Kamisberge i Bokkefeldberge v Namalendi gori Rohhefeldberge i Komsberge poblizu Saterlenda hrebet Nyuvefeldberge poblizu Bofort Uesta gori Kouefeldberge 2130 m i Sniuberge 2504 m nad Graff Rejnetom i gori Stormberge na pivnochi vid Kuyinstauna Velikij Ustup dosyagaye najbilshih visot v Drakonovih gorah bilya shidnogo kordonu Lesoto de v dekilkoh miscyah ye vidmitki ponad 3350 m Najvisha vershina PAR gora Ndzhesuti 3446 m znahoditsya na samomu kordoni z Lesoto a vershina Drakonovih gir Thabana Ntlenyana 3482 m roztashovana v Lesoto U comu rajoni Velikij Ustup yavlyaye soboyu sistemu zubchatih kontrforsiv i glibokih amfiteatriv Namalend duzhe suha teritoriya na zahodi Pivnichno Kapskoyi i Zahidno Kapskoyi provincij Cya ploska platforma znizhuyetsya vid Velikogo Ustupu u bik Atlantichnogo okeanu Nad yiyi poverhneyu chasto pidnosyatsya granitni ostanci i vidosobleni nevisoki ale rozchlenovani girski hrebti U primorskih chastinah platforma pokrita mogutnim pokrivalom galechnikiv i vidilyayutsya linijnimi girskimi hrebtami sho peremezhayutsya z podovzhnimi dolinami Gori skladeni perevazhno osadovimi porodami i tyagnutsya v shirotnomu napryami cherez Zahidno Kapsku i Shidno Kapsku provinciyi Visoti pikiv bl 1830 m nad r m Ploski dnisha dolin zaslani mogutnimi tovshami alyuviyu sho utvorilisya vnaslidok rujnuvannya navkolishnih gir roztashovanij mizh Velikim Ustupom i Indijskim okeanom Harakterna poyednannyam okruglih gorbiv Priberezhna rivnina rozvinena tilki na krajnij pivnochi poblizu kordonu z Mozambikom Gorbi pivdenno shidnogo uzberezhzhya prodovzhuyutsya pivnichnishe v Transvaalskomu Nizkomu Veldi Div takozh Div takozhPivdenna AfrikaPrimitkiSouth Africa Geography Factbook Pospelov E M 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 24 June Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Pivdenno Afrikanska Respublika Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Afrika fiziko geografichnij naris vid 2 ge pererob i dop K Radyanska shkola 1957 232 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Pivdenno Afrikanska Respublika Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Fizichna geografiya materikiv i okeaniv Afrika navch metod posibnik L Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2017 184 s ISBN 978 617 10 0374 3 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Yuzhno Afrikanskaya Respublika Afrika enciklopedicheskij spravochnik v 2 h tt gl red A A Gromyko M Sovetskaya enciklopediya 1986 T 2 K Ya 671 s ros Babaev A G Drozdov N N Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Afrika M Progress 1976 288 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Yuzhnaya Amerika Afrika Avstraliya i Okeaniya Antarktida 4 e pererab M Prosveshenie 1986 269 s ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Pospelov E M Geograficheskie nazvaniya mira Toponimicheskij slovar M AST 2005 ros Yuzhno Afrikanskaya Respublika Strany Afriki Politiko ekonomicheskij spravochnik red V Rumyancev M Izdatelstvo politicheskoj literatury 1969 318 s ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Vikishovishe Atlas Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Karti Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku South Africa angl arh 13 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 24 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Pivdenno Afrikansku Respubliku ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku Vegetation of South Africa angl 13 bereznya 2019 roku pza sanbi org South African National Biodiversity Institute Data zvernennya 13 bereznya 2019 roku Ecoregions of South Africa levels 1 and 2 3 bereznya 2012 u Wayback Machine angl A LEVEL I RIVER ECOREGIONAL CLASSIFICATION SYSTEM FOR SOUTH AFRICA LESOTHO AND SWAZILAND 3 bereznya 2012 u Wayback Machine angl THE PROTEROZOIC BUSHVELD COMPLEX SOUTH AFRICA PLUME ASTROBLEME OR BOTH 6 lyutogo 2012 u Wayback Machine angl South Africa UNESCO World Heritage Centre Arhivovano 5 veresnya 2012 u WebCite angl