Геологія ПАР |
---|
Геологія |
Гідрогеологія |
Корисні копалини |
Гірнича промисловість |
Економіка |
Історія освоєння мінеральних ресурсів |
Гідрогеоло́гія Півде́нно-Африка́нської Респу́бліки
На території ПАР виділяють великі гідрогеологічні структури: на північному заході і північному сході — масиви докембрійських і нижньопалеозойських кристалічних порід, в центрі країни – артезіанський басейн Карру і на півдні — гірські складчасті споруди Капських гір. У межах масивів найбільше значення мають горизонти ґрунтових вод, що залягають на глибині 10—50 м в зонах екзогенної тріщинуватості гранітів, ґнейсів, габро, залізистих кварцитів, вулканітів, карбонатних порід.
Водоносність строката, дебіти водозаборів в гранітах 0,6—0,9, в кристалічних сланцях 0,5—2,5, вулканітах — до 3—5 л/с.
Значні ресурси вод формуються також в тріщинуватих і закарстованих породах Доломітової серії протерозою в Трансваалі (витрати карстових джерел від декількох десятків до сотень л/с, дебіти свердловин до 10 л/с).
Води прісні, склад їх в гранітах і вулканітах НСО3- -Na+ або Na+ -Са2+ з високим вмістом SiO2 (до 20-60 мг/л) і F (до 5 -35 мг/л); в габро НСО3- - Mg2+, в Доломітовій серії – НСО3- -Са2+. У межах басейну Карру основні ресурси вод пов'язані з алювієм великих річок (Оранжевої, Вааль, Куруман) і відкладами Карру.
алювіальних піщано-галечникових відкладів висока, коефіцієнт фільтрації 2,1×10−3—3×10−4, рідше 0,9×10−4 м/с.
Дебіти водозаборів до 10—25 л/с, в зоні аридного клімату до 0,1—7,0 л/с.
Води алювію в основному прісні, на півночі мінералізація підвищується до 3—5 г/л. У відкладах системи Карру підземні води пов'язані з тріщинуватими відмінами пісковиків, конґломератів, тилітів. Водоносність невисока (до 20—30% свердловин безводні). Коефіцієнт фільтрації 1×10−4-10−5 м/с, 5×10−3-2×10−4 м²/с. Води слабконапірні, розкриваються на глибині 20—40 м, сталий рівень 5—10 м.
Витрати свердловин від 0,5—2,0 до 10—20 л/с.
Мінералізація води 0,3—0,5 г/л, склад НСО3- -Na+ -Са2+ і Mg2+. На північному і північному заході країни мікронизинах рельєфу (пени) в умовах аридного клімату формуються солончаки, мінералізація вод зростає до 50—100 г/л. У глибоких горизонтах розрізу розвинені термомінеральні води високої концентрації азотно-метанові і метанові.
У зонах тектонічних порушень відомі виходи численних азотних терм з температурою 24—80ºС, мінералізація вод 0,3—1,3 г/л, склад NCO3- -Na+, НСО3- CI- -Na+ або Na+ -Са2+. На базі діють великі курорти (, , та інші). У Капських горах основні водоносні горизонти приурочені до порід Доломітової серії і пісковиків Капської системи палеозою. Дебіти свердловин 1,2—2,5 л/с, в зонах порушень або закарстованості порід до 5—10 л/с (джерел 10—50 л/с). Мінералізація води 0,15—0,3 г/л, склад НСО3- -Са2+ -Mg2+. Найперспективніші для водопостачання горизонти Доломітової серії, запаси вод в якій оцінені в 109 м³.
Див. також
Джерела
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geologiya PAR Geologiya Gidrogeologiya Korisni kopalini Girnicha promislovist Ekonomika Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Gidrogeolo giya Pivde nno Afrika nskoyi Respu bliki Na teritoriyi PAR vidilyayut veliki gidrogeologichni strukturi na pivnichnomu zahodi i pivnichnomu shodi masivi dokembrijskih i nizhnopaleozojskih kristalichnih porid v centri krayini artezianskij basejn Karru i na pivdni girski skladchasti sporudi Kapskih gir U mezhah masiviv najbilshe znachennya mayut gorizonti gruntovih vod sho zalyagayut na glibini 10 50 m v zonah ekzogennoyi trishinuvatosti granitiv gnejsiv gabro zalizistih kvarcitiv vulkanitiv karbonatnih porid Vodonosnist strokata debiti vodozaboriv v granitah 0 6 0 9 v kristalichnih slancyah 0 5 2 5 vulkanitah do 3 5 l s Znachni resursi vod formuyutsya takozh v trishinuvatih i zakarstovanih porodah Dolomitovoyi seriyi proterozoyu v Transvaali vitrati karstovih dzherel vid dekilkoh desyatkiv do soten l s debiti sverdlovin do 10 l s Vodi prisni sklad yih v granitah i vulkanitah NSO3 Na abo Na Sa2 z visokim vmistom SiO2 do 20 60 mg l i F do 5 35 mg l v gabro NSO3 Mg2 v Dolomitovij seriyi NSO3 Sa2 U mezhah basejnu Karru osnovni resursi vod pov yazani z alyuviyem velikih richok Oranzhevoyi Vaal Kuruman i vidkladami Karru alyuvialnih pishano galechnikovih vidkladiv visoka koeficiyent filtraciyi 2 1 10 3 3 10 4 ridshe 0 9 10 4 m s Debiti vodozaboriv do 10 25 l s v zoni aridnogo klimatu do 0 1 7 0 l s Vodi alyuviyu v osnovnomu prisni na pivnochi mineralizaciya pidvishuyetsya do 3 5 g l U vidkladah sistemi Karru pidzemni vodi pov yazani z trishinuvatimi vidminami piskovikiv konglomerativ tilitiv Vodonosnist nevisoka do 20 30 sverdlovin bezvodni Koeficiyent filtraciyi 1 10 4 10 5 m s 5 10 3 2 10 4 m s Vodi slabkonapirni rozkrivayutsya na glibini 20 40 m stalij riven 5 10 m Vitrati sverdlovin vid 0 5 2 0 do 10 20 l s Mineralizaciya vodi 0 3 0 5 g l sklad NSO3 Na Sa2 i Mg2 Na pivnichnomu i pivnichnomu zahodi krayini mikronizinah relyefu peni v umovah aridnogo klimatu formuyutsya solonchaki mineralizaciya vod zrostaye do 50 100 g l U glibokih gorizontah rozrizu rozvineni termomineralni vodi visokoyi koncentraciyi azotno metanovi i metanovi U zonah tektonichnih porushen vidomi vihodi chislennih azotnih term z temperaturoyu 24 80ºS mineralizaciya vod 0 3 1 3 g l sklad NCO3 Na NSO3 CI Na abo Na Sa2 Na bazi diyut veliki kurorti ta inshi U Kapskih gorah osnovni vodonosni gorizonti priurocheni do porid Dolomitovoyi seriyi i piskovikiv Kapskoyi sistemi paleozoyu Debiti sverdlovin 1 2 2 5 l s v zonah porushen abo zakarstovanosti porid do 5 10 l s dzherel 10 50 l s Mineralizaciya vodi 0 15 0 3 g l sklad NSO3 Sa2 Mg2 Najperspektivnishi dlya vodopostachannya gorizonti Dolomitovoyi seriyi zapasi vod v yakij ocineni v 109 m Div takozhGeologiya Pivdenno Afrikanskoyi RespublikiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X