Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
 |
| Геологія ПАР |
|---|
| Геологія |
| Гідрогеологія |
| Корисні копалини |
| Гірнича промисловість |
| Економіка |
| Історія освоєння мінеральних ресурсів |
Історія освоєння мінеральних ресурсів Південно-Африканської Республіки
Давні часи
З давніх часів разом з розробкою каменя, місцеві племена видобували залізні руди для отримання барвників. В ранньому середньовіччі ведуть розробку руд міді й заліза та виплавляють метали. Залишки давнього залізного рудника (VIII ст.) збереглися в районі м. Пхалаборва. У XIII ст. вівся видобуток руд міді в окрузі Летаба, у XVI ст. — олова в Ройберзі й золота в Трансваалі.
Початок освоєння країни європейцями. 17-19 ст.
Із заснуванням Нідерландською Ост-Індською компанією (1652 р.) починається цілеспрямована розвідка корисних копалин. В 1685 р. на пошуки мідних руд була відправлена експедиція в Намакваленд. З кінця XVIII ст. ведуться розробки родовищ свинцевих руд в (Капська провінція) і поблизу Преторії (Трансвааль). У 1806 р. на території Пріски виявлені поклади азбесту, в 1840 р. — кам'яне вугілля в Натале (видобуток почався з 1852 р.). У середині XIX ст. почалася експлуатація родовищ міді на заході Капської провінції.
Перші розсипи золота й алмазів виявлені у 60-і роки XIX ст. на ріках Оранжева й Вааль, але становлення ПАР як провідної гірничодобувної країни бере відлік від виявлення потужних «сухих» родовищ цих копалин.
В 1869 р. на річці Вааль поблизу Кімберлі відкрито перше у світі корінне (нерозсипне) родовище алмазів (від назви селища виник геологічний термін «кімберлітова трубка»). Протягом 1-2 років були виявлені 7 колоноподібних жил діаметром від 25 до 450 м. В 1871 р. на алмазних копальнях працювали понад 10 тис. старателів, що свідчило про справжню «алмазну лихоманку». До 1881 р. в районах Де-Бірс, , Кімберлі було подано понад 3200 заявок на гірничі роботи, але з 1886 р. видобуток алмазів було практично монополізовано компанією «De Beers», що пов'язана з англійським капіталом. Роботи велись в основному відкритим способом (траншеями), але з поглибленням робіт алмази не зникли, що призвело до формування котлованів, а пізніше — до будівництва шахт.
У 1886 р. було відкрите унікальне родовище золотоносних руд Вітватерсранд. Район розташування золоторудних тіл займав розміри 350х200 км в провінціях Трансвааль та Оранжева. Розробка родовища (поклади метаморфізованих конгломератів товщиною 0,3-4,5 м) почалася з півночі (з боку Йоганнесбургу). Населення міста за період з 1887 р. по 1896 р. зросло з 3 тис. до 102 тис. мешканців (здебільшого європейців). Темпи видобутку золота дуже швидко звернули увагу всього світу. Вже наприкінці XIX ст. золото забезпечувало 97 % експорту країни, а на рудниках працювало більше 100 тис. гірників. Середній вміст золота становив 17-20 г на 1 т породи.
У 1864 р. почали експлуатувати вугільні родовища в Капській провінції. У 1880-90-і роки спостерігається швидкий розвиток нових вугільних басейнів в Трансваалі (, Вітбанк), що було пов'язано з економічним ростом країни, будівництвом залізниць, зростанням гірничої промисловості. залізні руди починають видобувати з 1860 р. в Прествіку (провінція Натале); хроміти — з 1865 р. в ; стибієві руди з 1906 р. в окрузі Барбертон; марганцеві руди з 1910 р. на півночі Натале, а нікелеві у Піланесберзі.
ХХ-XXI ст.
На початку XX ст. головну роль продовжувала відігравати золотодобувна і алмазодобувна промисловість. У 1902 р. в Трансваалі відкрита трубка «Прем'єр», де знайдено найбільший у світі алмаз «Куллінан» (3106 каратів). У 1913 р. Південноафриканський Союз постачав 3/4 світової продукції алмазів. З 1952 р. на родовищі Вітватерсранд почався видобуток урану. Максимальний обсяг видобутку золота припадає на 1970 р. — 1000,4 т.
Економічна блокада країни (до скасування апартеїду) призвела до нарощування видобутку вугілля до 200 млн т на рік (1970—1980-і роки), з якого виготовляли навіть пальне для автомобільного транспорту. Незважаючи на економічний спад кінця XX ст. ПАР залишається однією з найбільш розвинутих гірничодобувних країн світу з потужним експортом золота, алмазів, вугілля, уранових та поліметалічних руд.
У кінці XX ст. на гірничу промисловість ПАР припадало 25 % валової промислової продукції. У 1997 р. продукція гірничодобувної промисловості становила 8 % ВВП і 67 % загальної суми експортних надходжень. ПАР — провідний продуцент золота, алмазів, металів платинової групи, ванадію, феросплавів, марганцевої і хромової руд, один з найбільших постачальників урану, вугілля, свинцевих концентратів, стибію, вермікуліту, цирконію. У країні у великих масштабах добувають також залізні, мідні, кобальтові і поліметалічні руди, азбест, слюду, фосфорити, флюорит.
На початку XXI ст. спостерігається тенденція до деякого зниження видобутку золота і водночас збільшення виробництва платини і МПГ, вугілля, титану. Основний гірничопромисловий район — Вітватерсранд на півдні пр. Трансвааль, де на 1 % території країни сконцентровано 50 % промислового потенціалу. У структурі гірничодобувної галузі домінує видобуток гірничорудної сировини (золотих і уранових руд, руд чорних металів) — 74 % від вартості всієї продукції галузі. ПАР повністю задовольняє власні потреби у багатьох видах мінеральної сировини і є великим їх експортером. Експортується 85 % сировини 40 видів (2/3 всього експорту країни). З 1998 р. в ПАР здійснюється програма DEEPMINE, направлена на підвищення безпеки, ефективності і рентабельності провадження гірничих робіт на глибинах 3-5 км.
Гірничі університети
Фахівців в галузі гірництва готують в університетах Вітватерсранда (1922 р.) та Преторії (1908 р.).
Див. також
Джерела
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г.І., Білецький В.С. Історія гірництва: Підручник. - Київ-Алчевськ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013. - 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geologiya PAR Geologiya Gidrogeologiya Korisni kopalini Girnicha promislovist Ekonomika Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Pivdenno Afrikanskoyi RespublikiDavni chasiZ davnih chasiv razom z rozrobkoyu kamenya miscevi plemena vidobuvali zalizni rudi dlya otrimannya barvnikiv V rannomu serednovichchi vedut rozrobku rud midi j zaliza ta viplavlyayut metali Zalishki davnogo zaliznogo rudnika VIII st zbereglisya v rajoni m Phalaborva U XIII st vivsya vidobutok rud midi v okruzi Letaba u XVI st olova v Rojberzi j zolota v Transvaali Pochatok osvoyennya krayini yevropejcyami 17 19 st Iz zasnuvannyam Niderlandskoyu Ost Indskoyu kompaniyeyu 1652 r pochinayetsya cilespryamovana rozvidka korisnih kopalin V 1685 r na poshuki midnih rud bula vidpravlena ekspediciya v Namakvalend Z kincya XVIII st vedutsya rozrobki rodovish svincevih rud v Kapska provinciya i poblizu Pretoriyi Transvaal U 1806 r na teritoriyi Priski viyavleni pokladi azbestu v 1840 r kam yane vugillya v Natale vidobutok pochavsya z 1852 r U seredini XIX st pochalasya ekspluataciya rodovish midi na zahodi Kapskoyi provinciyi Pershi rozsipi zolota j almaziv viyavleni u 60 i roki XIX st na rikah Oranzheva j Vaal ale stanovlennya PAR yak providnoyi girnichodobuvnoyi krayini bere vidlik vid viyavlennya potuzhnih suhih rodovish cih kopalin V 1869 r na richci Vaal poblizu Kimberli vidkrito pershe u sviti korinne nerozsipne rodovishe almaziv vid nazvi selisha vinik geologichnij termin kimberlitova trubka Protyagom 1 2 rokiv buli viyavleni 7 kolonopodibnih zhil diametrom vid 25 do 450 m V 1871 r na almaznih kopalnyah pracyuvali ponad 10 tis starateliv sho svidchilo pro spravzhnyu almaznu lihomanku Do 1881 r v rajonah De Birs Kimberli bulo podano ponad 3200 zayavok na girnichi roboti ale z 1886 r vidobutok almaziv bulo praktichno monopolizovano kompaniyeyu De Beers sho pov yazana z anglijskim kapitalom Roboti velis v osnovnomu vidkritim sposobom transheyami ale z pogliblennyam robit almazi ne znikli sho prizvelo do formuvannya kotlovaniv a piznishe do budivnictva shaht U 1886 r bulo vidkrite unikalne rodovishe zolotonosnih rud Vitvatersrand Rajon roztashuvannya zolotorudnih til zajmav rozmiri 350h200 km v provinciyah Transvaal ta Oranzheva Rozrobka rodovisha pokladi metamorfizovanih konglomerativ tovshinoyu 0 3 4 5 m pochalasya z pivnochi z boku Jogannesburgu Naselennya mista za period z 1887 r po 1896 r zroslo z 3 tis do 102 tis meshkanciv zdebilshogo yevropejciv Tempi vidobutku zolota duzhe shvidko zvernuli uvagu vsogo svitu Vzhe naprikinci XIX st zoloto zabezpechuvalo 97 eksportu krayini a na rudnikah pracyuvalo bilshe 100 tis girnikiv Serednij vmist zolota stanoviv 17 20 g na 1 t porodi U 1864 r pochali ekspluatuvati vugilni rodovisha v Kapskij provinciyi U 1880 90 i roki sposterigayetsya shvidkij rozvitok novih vugilnih basejniv v Transvaali Vitbank sho bulo pov yazano z ekonomichnim rostom krayini budivnictvom zaliznic zrostannyam girnichoyi promislovosti zalizni rudi pochinayut vidobuvati z 1860 r v Prestviku provinciya Natale hromiti z 1865 r v stibiyevi rudi z 1906 r v okruzi Barberton margancevi rudi z 1910 r na pivnochi Natale a nikelevi u Pilanesberzi HH XXI st Na pochatku XX st golovnu rol prodovzhuvala vidigravati zolotodobuvna i almazodobuvna promislovist U 1902 r v Transvaali vidkrita trubka Prem yer de znajdeno najbilshij u sviti almaz Kullinan 3106 karativ U 1913 r Pivdennoafrikanskij Soyuz postachav 3 4 svitovoyi produkciyi almaziv Z 1952 r na rodovishi Vitvatersrand pochavsya vidobutok uranu Maksimalnij obsyag vidobutku zolota pripadaye na 1970 r 1000 4 t Ekonomichna blokada krayini do skasuvannya aparteyidu prizvela do naroshuvannya vidobutku vugillya do 200 mln t na rik 1970 1980 i roki z yakogo vigotovlyali navit palne dlya avtomobilnogo transportu Nezvazhayuchi na ekonomichnij spad kincya XX st PAR zalishayetsya odniyeyu z najbilsh rozvinutih girnichodobuvnih krayin svitu z potuzhnim eksportom zolota almaziv vugillya uranovih ta polimetalichnih rud U kinci XX st na girnichu promislovist PAR pripadalo 25 valovoyi promislovoyi produkciyi U 1997 r produkciya girnichodobuvnoyi promislovosti stanovila 8 VVP i 67 zagalnoyi sumi eksportnih nadhodzhen PAR providnij producent zolota almaziv metaliv platinovoyi grupi vanadiyu ferosplaviv margancevoyi i hromovoyi rud odin z najbilshih postachalnikiv uranu vugillya svincevih koncentrativ stibiyu vermikulitu cirkoniyu U krayini u velikih masshtabah dobuvayut takozh zalizni midni kobaltovi i polimetalichni rudi azbest slyudu fosforiti flyuorit Na pochatku XXI st sposterigayetsya tendenciya do deyakogo znizhennya vidobutku zolota i vodnochas zbilshennya virobnictva platini i MPG vugillya titanu Osnovnij girnichopromislovij rajon Vitvatersrand na pivdni pr Transvaal de na 1 teritoriyi krayini skoncentrovano 50 promislovogo potencialu U strukturi girnichodobuvnoyi galuzi dominuye vidobutok girnichorudnoyi sirovini zolotih i uranovih rud rud chornih metaliv 74 vid vartosti vsiyeyi produkciyi galuzi PAR povnistyu zadovolnyaye vlasni potrebi u bagatoh vidah mineralnoyi sirovini i ye velikim yih eksporterom Eksportuyetsya 85 sirovini 40 vidiv 2 3 vsogo eksportu krayini Z 1998 r v PAR zdijsnyuyetsya programa DEEPMINE napravlena na pidvishennya bezpeki efektivnosti i rentabelnosti provadzhennya girnichih robit na glibinah 3 5 km Girnichi universitetiFahivciv v galuzi girnictva gotuyut v universitetah Vitvatersranda 1922 r ta Pretoriyi 1908 r Div takozhKorisni kopalini Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Geologiya Pivdenno Afrikanskoyi RespublikiDzherelaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s