Лімпо по або Крокодилова інколи помилково Лімпопо англ Limpopo River річка у центральній частині Південної Африки що пер

Лімпо́по, або Крокодилова (інколи помилково Лімпопо́; англ. Limpopo River) — річка у центральній частині Південної Африки, що переважно тече на схід, в напрямку до Індійського океану; друга за величиною африканська річка (після Замбезі), що впадає до Індійського океану.

Лімпопо
Річка Лімпопо в Мозамбіку

24°11′28″ пд. ш. 26°52′14″ сх. д. / 24.19120000002777715° пд. ш. 26.87060000002777826° сх. д.
Витік	північні схили височини Вітватерсранд
• координати	24°11′28″ пд. ш. 26°52′14″ сх. д. / 24.19120000002777715° пд. ш. 26.87060000002777826° сх. д.
Гирло	Індійський океан
• координати	25°12′09″ пд. ш. 33°30′52″ сх. д. / 25.20250000002777924° пд. ш. 33.51470000002777283° сх. д.
Басейн	^d
Країни:	ПАР Ботсвана Зімбабве Мозамбік
Довжина	1 750 км
Площа басейну:	415 000 км²
Середньорічний стік	174,288 м³/с
Притоки:	Оліфантс (права)

Медіафайли у Вікісховищі

Гирло річки

Довжина річки Лімпопо — близько 1750 км; площа басейну становить 415 000 км².

Середній показник річних витрат води сягає 174,288 м³/с.

Води Лімпопо — повільні, замулені осадковими породами.

Дощове живлення є нерегулярним (сезонним) і має невелике значення. У посушливу пору року верхів'я річки заводнене лише протягом 40 днів (а то і менше).

Основна притока Лімпопо — Слоняча (Оліфант) річка (Olifants River, Mpumalanga, Elephant River). Інші притоки: річки Шаше (Shashe River), Мзінґване (Mzingwane River), Крокодиляча річка (Crocodile River), Мвенезі (Mwenezi River) і Лувуху (Luvuhu River).

Географія протікання

Лімпопо бере свій початок на північних схилах височини Вітватерсранд, тече до впадіння в Індійський океан.

Течія Лімпопо утворює своєрідну велику арку (або лук), вперше повертаючи зигзагом на північ і потому на північний схід, а вже далі повертаючи на схід і вже тоді на південний схід. Потому Лімпопо править за природний кордон завдовжки бл. 640 км між ПАР і Ботсваною (на її південному сході) та Зімбабве (на його крайньому півдні). Протягом течії Лімпопо є декілька стремнин.

У верхів'ї, особливо в пустелі Калахарі, річка маловодна і навіть пересихає, у пониззі — більш повноводна, і в період літніх дощів рівень води підвищується на 5—7 м. Діставшись гірської гряди Ватерберг, води Лімпопо течуть через території, зайняті біомами болотяних лісів, що частково скидають листя, і відносно слабко заселених. Долини пониззя річки є родючими і добре населеними. Подеколи паводки після бурхливих дощових сезонів створюють загрозу повеней, як це сталось у лютому 2000 року, що додатково було спричинено дією циклона.

Використання

Басейн Лімпопо є основним місцем проживання бл. 14 млн осіб.

Біля гирла річки в Мозамбіку розташоване портове місто Шаї-Шаї (Xai-xai). Нижче за річку Оліфантс Лімпопо є придатною для судноплавання аж до гирла (вздовж бл. 160 км), хоча наявність піщаних барів істотно утруднює проходження габаритних човнів і кораблів, крім випадків високих припливів.

Воду Лімпопо та її приток використовують у сільському господарстві для зрошування.

У закутку басейну Лімпопо на північному сході (у ПАР) функціонує Національний парк Крюґера (Kruger National Park), через який протікає притока Оліфант (Слоняча).

Історія і використання образу в літературі

Табличка оглядового майданчика біля Лімпопо у Національному парку Мапунгубве (Mapungubwe National Park), Південна Африка

Португалець Васко да Гама, імовірно, був першим європейцем, що побачив і описав річку, коли під час своєї першої експедиції у 1498 році огинав її гирло. Однак, достеменним лишається факт, що терени долини Лімпопо були заселеними з незапам'ятних часів — так, у ході археологічних розкопок у долині Макапанс (Makapans Valley) біля міста знайдені людські житла австралопітеків, вік яких датується 3½-мільйонною давниною.

Лімпопо нерідко згадується в літературі, зокрема, дитячій. Вперше збезсмертив річку відомий англійський письменник Редьярд Кіплінг у своїй оповідці «Слоненя» (The Elephant's Child) з циклу популярних «Як і Чому. Казки» (Just So Stories), де описав «велику сіро-зелену, замулену річку Лімпопо, вкриту рястом (англ. fever-trees „лихоманкові дерева“, [Acacia xanthophloea])», де живе «Двокольоровий пітон-брила»:

...the great grey-green, greasy Limpopo River, all set about with fever-trees, where the Bi-Coloured Python Rock-Snake dwells

Уже у XX ст. популярний у дітей герой Лікар Айболить в , створеній радянським дитячим письменником Корнієм Чуковським, вирушає до Лімпопо лікувати тамтешніх звірів від ангіни, скарлатини, дифтериту, бронхіту й апендициту.

Виноски

Nakayama, Mikiyasu (2003). International Waters in Southern Africa. United Nations University Press. pp. 9. , див. он-лайн версію на books.google.com [ 14 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
C.Michael Hogan, Mark L. Cooke and Helen Murray, The Waterberg Biosphere, Lumina Technologies, May 22, 2006. [1] [ 24 березня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
The Elephant's Child, Rudyard Kipling

Джерела і посилання

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 6. — К., 1981. — Стор. 176.

Посилання

.

[1] Nakayama, Mikiyasu (2003). International Waters in Southern Africa. United Nations University Press. pp. 9. , див. он-лайн версію на books.google.com [ 14 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)

[2] C.Michael Hogan, Mark L. Cooke and Helen Murray, The Waterberg Biosphere, Lumina Technologies, May 22, 2006. [1] [ 24 березня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)

[3] The Elephant's Child, Rudyard Kipling