Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ба́лти (латис. balti, лит. baltai) — етномовна група людей, які розмовляють балтійськими мовами більшої балто-слов’янської мовної гілки індоєвропейських мов. і в І-ХІ століттях населяли південно-східну Балтію до Верхнього Дніпра. Раніше, крім сучасних територій Литви і Латвії, балти населяли території Білорусі, Польщі (Сувалки, південна Пруссія) та Калінінградська область, Смоленської, Сумської, Брянської та деяких прилеглих областей), Липицької, Калузької, Орловської, Курської, Білгородської, Новгородської, західної частини Московськовії (культура Москворіцьких городищ), південної та частково центральної частин Псковської областей, та нижнього басейну ріки Оки (з VI століття н.е.).
| Балти | |
|---|---|
 Країни з переважно східнобалтійським населенням | |
| Кількість | прибл. 5.2 млн |
| Ареал |  Латвія Литва |
| Раса | європеоїдна |
| Близькі до: | Слов'ян (переважно поляки, українці, білоруси, кашуби, поморяни |
| Мова | Балтійські мови |
| Релігія | Більшість: Католицизм  Протестантизм Меншість:  Східне православ'я Нерелігійні |
«Повість временних літ» згадує курші, лівь, голядь, литву, ятвягів та інші балтські племена, які платили данину князям Київської Русі. У ХІІ-XVI ст. західні балти (голядь, кріва, дзуки, ятвяги, мазури, дніпровські балти, погезани, помезани та інші) були асимільовані з слов'янами, східні балти (прусси), були асимільовані з німцями у XIII–XVII ст. У ХІІІ столітті частина балтів увійшла до Великого князівства Литовського, інша частина підкорена Тевтонським та Лівонським орденами.
Антропологічно переважають атлантичний та біломорський типи.
Етимологія
Середньовічний німецький хроніст Адам Бременський у другій половині XI століття був першим письменником, який використав термін «Балти» щодо моря з такою назвою. До нього різні стародавні назви місцевостей, такі як Балсія, використовувалися щодо передбачуваного острова в Балтійському морі.
Адам, який розмовляв німецькою, пов’язав Balt- з belt, словом, яке йому було знайоме. Однак лінгвістика відтоді встановила, що Balt мав значення «білий». Багато балтійських слів містять основу balt- «білий», що також може означати мілководні водойми, як-от болота.
У германських мовах існувала певна форма топоніма Східне море приблизно до 1600 року, коли англійські карти почали позначати його як Балтійське море. До 1840 року німецькі дворяни Ліфляндського губернаторства прийняли термін «балти», щоб відрізнити себе від німців Німеччини. Вони розмовляли винятковим діалектом, балтійською німецькою, яку багато хто вважав мовою балтів до 1919 року.
У 1845 році Ґеорґ Генріх Фердинанд Нессельман запропонував окрему групу мов для латвійської, литовської та , яку він назвав балтською. Термін став поширеним після того, як Латвія та Литва здобули незалежність у 1918 році. Аж до початку 20 століття «латвійська» або «литовська» могли використовуватися для позначення всієї мовної сім'ї.
Склад
У IV-III століттях до н. е. склалися відмінності між балтами західними і східними. До VI-VIII століть відносять поділ східних балтів. Частина племен була знищена під час експансії німецьких хрестоносців. Пруссія отримала свою назву від знищеного німцями балтського народу прусів, частина яких асимілювалася до кінця XVI — середини XVII століття або розчинилася при етногенезі сучасних народів. Отже, балти діляться на східних та західних.
- Східні балти
- Латгали (увійшли разом з угрофінським племенем лівами в етногенез латишів)
- Литовці (Жмудь-Жемайтія-, Аукштота, Литва, Земгали, Курші, Сели-Селони; Скальви-Скаловія, [ru]--Надровія)
- Прусси (, -Самби-Сассія, Нотанги-Натангія, Барти-Барта, -Погезанія, -Помезанія, , , Вармійці--Вармія)
- (Кульмерланд)
- (Любавія)
- Галінди (Ґаліндія, голядь — увійшли в етногенез росіян)
- Західні балти
Радимичі й в'ятичі
Балти взяли участь в етногенезі в'ятичів і радимичів. Про що свідчать характерні прикраси — шийні гривні, які не належать до числа поширених прикрас у східнослов'янському світі X-XII століть. Тільки у двох племен (радимичів і в'ятичів) вони отримали відносно широке поширення. Аналіз радимицьких шийних гривень показує, що прототипи багатьох з них знаходяться в балтійських старожитностях, а звичай широкого вживання їх обумовлений включенням в етногенез цього племені балтських аборигенів. Поширення шийних гривень в ареалі розселення в'ятичів також відображає взаємодію слов'ян з балтами-голяддю. Серед в'ятицьких прикрас є бурштинові прикраси та шийні гривні, невідомі в інших давньоруських землях, але мають повні аналогії в летто-литовських матеріалах.
Культура
Балти спочатку сповідували балтійську релігію. Вони поступово християнізувалися в результаті Північних хрестових походів середньовіччя. Балтійські народи, такі як латиші, литовці та старопрусси, мали свою відмінну мітологію. Литовці мають тісні історичні зв’язки з Польщею, і багато з них є латинськими католиками. Латиші мають тісні історичні зв’язки з Північною Німеччиною та Скандинавією, і багато з них є нерелігійними. Останнім часом балтійська релігія відродилася в балтійському неоязичництві.
Генетика
За даними генетиків найбільш поширеними Y-хромосомними гаплогрупи у сьогоднішніх нащадків балтів є гаплогрупи R1a і здебільшого [ru], які зустрічаються з частотою близько 40 %. Гаплогруппа N1c характерна також для фінського й угорського народів, але у балтів підтверджений субклад L1025, не характерний ні для протестованих фінів, ні для угрів. Субклад зустрічається також у шведів і східних слов'ян.
По материнській лінії (мітохондріальна ДНК) істотних відмінностей у балтів з оточуючими слов'янськими народами не спостерігається.
Згідно з дослідженням груп крові, стародавні міграції балтів простежуються також по поширенню антигену LWb, який характеризує тільки балтів. Поширення його є найвищим у
Чим далі, тим його присутність поступово стирається:
Письмові згадки
Перші письмові згадки племен, що проживали на теренах прилеглих до південного узбережжя Венедської затоки (нині Балтійського моря), відомі з твору «Про походження германців і місцеположення Німеччини» римського історика Публія Корнелія Тацита (98 р.), де вони названі естіямі (лат. Aestiorum gentes). Крім того, Геродот згадує народ будинів, який мешкав у верхів'ях р. Дону між р. Волгою і р. Дніпром. Пізніше ці племена естіев під різними іменами описувалися в творах римсько-остготського історика Касіодора (523 р.), готського історика Йордана (552 р.), англосаксонського мандрівника [ru] (900 р.), північнонімецького хроніста архієпископа Адама Бременського (1075 р.).
Нинішню назву старожитніх племен, котрі жили на прилеглих до південного узбережжя Балтійського моря територіях — балти (нім. Balten), балтійський мову (нім. Baltische Sprache), як наукові терміни, було запропоновано в 1845 р. німецьким мовознавцем Георгом Несельманом (*1811—†1881), професором університету в Кенігсберзі, замість терміна «лето-литовці». Назва утворена за аналогією з лат. Mare Balticum (біле море).
Розселення
Ареал їх проживання простягався від басейну р. Вісли і р. Нараву на заході, р. Березини, р. Сожа і р. Південного Бугу на півдні до озера Ільмень і Тверської області на півночі. На сході територією проживання балтів були сучасні Вітебська і Могилевська області Білорусі і Псковська, Смоленська (банцеровсько-тушемлінська археологічна культура), Брянська, Курська, Орловська області Росії (колочинська археологічна культура). Також історично зафіксовано проживання західно-балтського племені голядь у верхів'ях р. Оки, Калузької, Орловської, Тульської і Московської областях ().
З кінця I тисячоліття почалися процеси слов'янізації балтів. Існують письмові свідчення про те, що ще на початку XVI століття деякі населення сучасної західної частини Білорусі говорило на західно-балтійській мові. В середині II тисячоліття західні балти, які жили на території захопленої Тевтонським орденом (пруси), піддавалися активній германізації.
Див. також
Примітки
- (рос.)Эйдинтас А. и др., «История Литвы». — Вильнюс, 2013. — С.23.
- «Балты» — БРЭ, М., 2005. — Т.2. — (рос.)
- Bojtár page 9.
- Adam of Bremen reports that he followed the local use of balticus from baelt ("belt") because the sea stretches to the east "in modum baltei" ("in the manner of a belt"). This is the first reference to "the Baltic or Barbarian Sea, a day's journey from Hamburg. Bojtár cites Bremensis I,60 and IV,10.
- латис. balti; лит. baltai; : bolti, lit. "white".
- Bojtár page 10.
- Butler, Ralph (1919). The New Eastern Europe. London: Longmans, Green and Co. с. 3, 21, 22, 2 24.
- Bojtár page 11.
- (рос.)Седов В. В., «Славяне Верхнего Поднепровья и Подвинья». — Наука, Москва, 1970 г. — С.138—140.
- (англ.)European Y-DNA haplogroups frequencies by country — Eupedia // Distribution of European Y-chromosome DNA (Y-DNA) haplogroups by country in percentage [ 5 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 18 липня 2018.
- (англ.)Mitochondrial DNA (mtDNA) haplogroups frequencies by country in Europe, the Near East & North Africa — Eupedia // Distribution of European mitochondrial DNA (mtDNA) haplogroups by region in percentage [ 20 червня 2018 у Wayback Machine.]
- (англ.)The LWb Blood Group as a Marker of Prehistoric Baltic Migrations and Admixture [ 14 липня 2018 у Wayback Machine.]
- (рос.)Мария Гимбутас «Балты. Люди янтарного моря» [ 10 липня 2018 у Wayback Machine.] — [ru], Москва, 2004. —
- (рос.)Манаков Андрей Геннадьевич, Ветров Сергей Вячеславович, «Неславянская топонимия северо-западных районов Псковской области [ 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]» — [ru], 2008.
Джерела
- Седов В. В., «Славяне Верхнего Поднепровья и Подвинья». — Наука, г. М., 1970 г. (рос.)
- «Балты» — БРЭ, М., 2005, — Т.5. — . (рос.)
- Денисова Раиса Яковлена, «Антропология древних балтов» [ 4 лютого 2016 у Wayback Machine.] — Zinātne, Rīga, 1975. (рос.)
- О. Ф. Гільфердінг «История балтийских славян»(рос.) 1855
Посилання
- Електронна енциклопедія історії України // Інститут історії України НАН України.
- The LWb Blood Group as a Marker of Prehistoric Baltic Migrations and Admixture [ 14 липня 2018 у Wayback Machine.] // S. Karger AG, Basel. (англ.)
- Eugenijus Jovaisa, Aisciai: Kilme [ 18 липня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ba lti latis balti lit baltai etnomovna grupa lyudej yaki rozmovlyayut baltijskimi movami bilshoyi balto slov yanskoyi movnoyi gilki indoyevropejskih mov i v I HI stolittyah naselyali pivdenno shidnu Baltiyu do Verhnogo Dnipra Ranishe krim suchasnih teritorij Litvi i Latviyi balti naselyali teritoriyi Bilorusi Polshi Suvalki pivdenna Prussiya ta Kaliningradska oblast Smolenskoyi Sumskoyi Bryanskoyi ta deyakih prileglih oblastej Lipickoyi Kaluzkoyi Orlovskoyi Kurskoyi Bilgorodskoyi Novgorodskoyi zahidnoyi chastini Moskovskoviyi kultura Moskvorickih gorodish pivdennoyi ta chastkovo centralnoyi chastin Pskovskoyi oblastej ta nizhnogo basejnu riki Oki z VI stolittya n e Balti Krayini z perevazhno shidnobaltijskim naselennyamKilkistpribl 5 2 mlnArealLatviya LitvaRasayevropeoyidnaBlizki do Slov yan perevazhno polyaki ukrayinci bilorusi kashubi pomoryaniMovaBaltijski moviReligiyaBilshist Katolicizm Protestantizm Menshist Shidne pravoslav ya Nereligijni Baltski kulturi rannoyi zaliznoyi dobi 600 200 roki do nashej eri Kultura Dolkajm Kovrovo en notangijska grupa ru Zahidno mazurska grupa Galindi Sudovska kultura Shidno mazurska grupa Yatvyagi ru Nizhno nemanska j zahidno latvijska grupa Kurshi Kultura shtrihovanoyi keramiki Milogradsko podgorcevska kultura Dniprodvinska kultura Pomorska kultura Kultura abazhurnih pohovan Baltijski plemena u 12 stolitti Povist vremennih lit zgaduye kurshi liv golyad litvu yatvyagiv ta inshi baltski plemena yaki platili daninu knyazyam Kiyivskoyi Rusi U HII XVI st zahidni balti golyad kriva dzuki yatvyagi mazuri dniprovski balti pogezani pomezani ta inshi buli asimilovani z slov yanami shidni balti prussi buli asimilovani z nimcyami u XIII XVII st U HIII stolitti chastina baltiv uvijshla do Velikogo knyazivstva Litovskogo insha chastina pidkorena Tevtonskim ta Livonskim ordenami Antropologichno perevazhayut atlantichnij ta bilomorskij tipi EtimologiyaSerednovichnij nimeckij hronist Adam Bremenskij u drugij polovini XI stolittya buv pershim pismennikom yakij vikoristav termin Balti shodo morya z takoyu nazvoyu Do nogo rizni starodavni nazvi miscevostej taki yak Balsiya vikoristovuvalisya shodo peredbachuvanogo ostrova v Baltijskomu mori Adam yakij rozmovlyav nimeckoyu pov yazav Balt z belt slovom yake jomu bulo znajome Odnak lingvistika vidtodi vstanovila sho Balt mav znachennya bilij Bagato baltijskih sliv mistyat osnovu balt bilij sho takozh mozhe oznachati milkovodni vodojmi yak ot bolota U germanskih movah isnuvala pevna forma toponima Shidne more priblizno do 1600 roku koli anglijski karti pochali poznachati jogo yak Baltijske more Do 1840 roku nimecki dvoryani Liflyandskogo gubernatorstva prijnyali termin balti shob vidrizniti sebe vid nimciv Nimechchini Voni rozmovlyali vinyatkovim dialektom baltijskoyu nimeckoyu yaku bagato hto vvazhav movoyu baltiv do 1919 roku U 1845 roci Georg Genrih Ferdinand Nesselman zaproponuvav okremu grupu mov dlya latvijskoyi litovskoyi ta yaku vin nazvav baltskoyu Termin stav poshirenim pislya togo yak Latviya ta Litva zdobuli nezalezhnist u 1918 roci Azh do pochatku 20 stolittya latvijska abo litovska mogli vikoristovuvatisya dlya poznachennya vsiyeyi movnoyi sim yi SkladU IV III stolittyah do n e sklalisya vidminnosti mizh baltami zahidnimi i shidnimi Do VI VIII stolit vidnosyat podil shidnih baltiv Chastina plemen bula znishena pid chas ekspansiyi nimeckih hrestonosciv Prussiya otrimala svoyu nazvu vid znishenogo nimcyami baltskogo narodu prusiv chastina yakih asimilyuvalasya do kincya XVI seredini XVII stolittya abo rozchinilasya pri etnogenezi suchasnih narodiv Otzhe balti dilyatsya na shidnih ta zahidnih Shidni balti Latgali uvijshli razom z ugrofinskim plemenem livami v etnogenez latishiv Litovci Zhmud Zhemajtiya Aukshtota Litva Zemgali Kurshi Seli Seloni Skalvi Skaloviya ru Nadroviya Prussi Sambi Sassiya Notangi Natangiya Barti Barta Pogezaniya Pomezaniya Varmijci Varmiya Kulmerland Lyubaviya Galindi Galindiya golyad uvijshli v etnogenez rosiyan Zahidni balti Dniprovski balti Pomeranski balti Mazuri uvijshli v etnogenez polyakiv Yatvyagi Sudovi Sudova Sudova Zlinci uvijshli v etnogenez litviniv rusiniv bilorusiv Dzukiya Dajnava Dayinava Dainava ru Suvalshina SuvalkiRadimichi j v yatichiBalti vzyali uchast v etnogenezi v yatichiv i radimichiv Pro sho svidchat harakterni prikrasi shijni grivni yaki ne nalezhat do chisla poshirenih prikras u shidnoslov yanskomu sviti X XII stolit Tilki u dvoh plemen radimichiv i v yatichiv voni otrimali vidnosno shiroke poshirennya Analiz radimickih shijnih griven pokazuye sho prototipi bagatoh z nih znahodyatsya v baltijskih starozhitnostyah a zvichaj shirokogo vzhivannya yih obumovlenij vklyuchennyam v etnogenez cogo plemeni baltskih aborigeniv Poshirennya shijnih griven v areali rozselennya v yatichiv takozh vidobrazhaye vzayemodiyu slov yan z baltami golyaddyu Sered v yatickih prikras ye burshtinovi prikrasi ta shijni grivni nevidomi v inshih davnoruskih zemlyah ale mayut povni analogiyi v letto litovskih materialah KulturaDokladnishe Baltska mifologiya Balti spochatku spoviduvali baltijsku religiyu Voni postupovo hristiyanizuvalisya v rezultati Pivnichnih hrestovih pohodiv serednovichchya Baltijski narodi taki yak latishi litovci ta staroprussi mali svoyu vidminnu mitologiyu Litovci mayut tisni istorichni zv yazki z Polsheyu i bagato z nih ye latinskimi katolikami Latishi mayut tisni istorichni zv yazki z Pivnichnoyu Nimechchinoyu ta Skandinaviyeyu i bagato z nih ye nereligijnimi Ostannim chasom baltijska religiya vidrodilasya v baltijskomu neoyazichnictvi GenetikaMezhi rozselennya starodavnih baltiv za danimi arheologiyi zgidno baltskih gidronimiv Za danimi genetikiv najbilsh poshirenimi Y hromosomnimi gaplogrupi u sogodnishnih nashadkiv baltiv ye gaplogrupi R1a i zdebilshogo ru yaki zustrichayutsya z chastotoyu blizko 40 Gaplogruppa N1c harakterna takozh dlya finskogo j ugorskogo narodiv ale u baltiv pidtverdzhenij subklad L1025 ne harakternij ni dlya protestovanih finiv ni dlya ugriv Subklad zustrichayetsya takozh u shvediv i shidnih slov yan Po materinskij liniyi mitohondrialna DNK istotnih vidminnostej u baltiv z otochuyuchimi slov yanskimi narodami ne sposterigayetsya Zgidno z doslidzhennyam grup krovi starodavni migraciyi baltiv prostezhuyutsya takozh po poshirennyu antigenu LWb yakij harakterizuye tilki baltiv Poshirennya jogo ye najvishim u latvijciv ta litovciv 6 Chim dali tim jogo prisutnist postupovo stirayetsya estonci 4 fini 2 9 vologodski rosiyani 2 2 polyaki 2 Gotland 1 Pivdenna Shveciya 0 3 Pismovi zgadkiPershi pismovi zgadki plemen sho prozhivali na terenah prileglih do pivdennogo uzberezhzhya Venedskoyi zatoki nini Baltijskogo morya vidomi z tvoru Pro pohodzhennya germanciv i miscepolozhennya Nimechchini rimskogo istorika Publiya Korneliya Tacita 98 r de voni nazvani estiyami lat Aestiorum gentes Krim togo Gerodot zgaduye narod budiniv yakij meshkav u verhiv yah r Donu mizh r Volgoyu i r Dniprom Piznishe ci plemena estiev pid riznimi imenami opisuvalisya v tvorah rimsko ostgotskogo istorika Kasiodora 523 r gotskogo istorika Jordana 552 r anglosaksonskogo mandrivnika ru 900 r pivnichnonimeckogo hronista arhiyepiskopa Adama Bremenskogo 1075 r Ninishnyu nazvu starozhitnih plemen kotri zhili na prileglih do pivdennogo uzberezhzhya Baltijskogo morya teritoriyah balti nim Balten baltijskij movu nim Baltische Sprache yak naukovi termini bulo zaproponovano v 1845 r nimeckim movoznavcem Georgom Neselmanom 1811 1881 profesorom universitetu v Kenigsberzi zamist termina leto litovci Nazva utvorena za analogiyeyu z lat Mare Balticum bile more RozselennyaAreal yih prozhivannya prostyagavsya vid basejnu r Visli i r Naravu na zahodi r Berezini r Sozha i r Pivdennogo Bugu na pivdni do ozera Ilmen i Tverskoyi oblasti na pivnochi Na shodi teritoriyeyu prozhivannya baltiv buli suchasni Vitebska i Mogilevska oblasti Bilorusi i Pskovska Smolenska bancerovsko tushemlinska arheologichna kultura Bryanska Kurska Orlovska oblasti Rosiyi kolochinska arheologichna kultura Takozh istorichno zafiksovano prozhivannya zahidno baltskogo plemeni golyad u verhiv yah r Oki Kaluzkoyi Orlovskoyi Tulskoyi i Moskovskoyi oblastyah Z kincya I tisyacholittya pochalisya procesi slov yanizaciyi baltiv Isnuyut pismovi svidchennya pro te sho she na pochatku XVI stolittya deyaki naselennya suchasnoyi zahidnoyi chastini Bilorusi govorilo na zahidno baltijskij movi V seredini II tisyacholittya zahidni balti yaki zhili na teritoriyi zahoplenoyi Tevtonskim ordenom prusi piddavalisya aktivnij germanizaciyi Div takozhBalti dinastiya Primitki ros Ejdintas A i dr Istoriya Litvy Vilnyus 2013 S 23 Balty BRE M 2005 T 2 ISBN 5 85270 330 3 ros Bojtar page 9 Adam of Bremen reports that he followed the local use of balticus from baelt belt because the sea stretches to the east in modum baltei in the manner of a belt This is the first reference to the Baltic or Barbarian Sea a day s journey from Hamburg Bojtar cites Bremensis I 60 and IV 10 latis balti lit baltai bolti lit white Bojtar page 10 Butler Ralph 1919 The New Eastern Europe London Longmans Green and Co s 3 21 22 2 24 Bojtar page 11 ros Sedov V V Slavyane Verhnego Podneprovya i Podvinya Nauka Moskva 1970 g S 138 140 angl European Y DNA haplogroups frequencies by country Eupedia Distribution of European Y chromosome DNA Y DNA haplogroups by country in percentage 5 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Arhiv originalu za 24 chervnya 2018 Procitovano 18 lipnya 2018 angl Mitochondrial DNA mtDNA haplogroups frequencies by country in Europe the Near East amp North Africa Eupedia Distribution of European mitochondrial DNA mtDNA haplogroups by region in percentage 20 chervnya 2018 u Wayback Machine angl The LWb Blood Group as a Marker of Prehistoric Baltic Migrations and Admixture 14 lipnya 2018 u Wayback Machine ros Mariya Gimbutas Balty Lyudi yantarnogo morya 10 lipnya 2018 u Wayback Machine ru Moskva 2004 ISBN 5952413595 ros Manakov Andrej Gennadevich Vetrov Sergej Vyacheslavovich Neslavyanskaya toponimiya severo zapadnyh rajonov Pskovskoj oblasti 17 listopada 2015 u Wayback Machine ru 2008 DzherelaSedov V V Slavyane Verhnego Podneprovya i Podvinya Nauka g M 1970 g ros Balty BRE M 2005 T 5 ISBN 5852703303 ros Denisova Raisa Yakovlena Antropologiya drevnih baltov 4 lyutogo 2016 u Wayback Machine Zinatne Riga 1975 ros O F Gilferding Istoriya baltijskih slavyan ros 1855PosilannyaElektronna enciklopediya istoriyi Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini The LWb Blood Group as a Marker of Prehistoric Baltic Migrations and Admixture 14 lipnya 2018 u Wayback Machine S Karger AG Basel angl Eugenijus Jovaisa Aisciai Kilme 18 lipnya 2018 u Wayback Machine angl ros