Банцеровська-тушемлінська культура, Тушемлінська культура, Банцеровська культура (рос. Тушемлинская-банцеровская культура) — східна балтська археологічна культура залізної доби IV—VII століть, що розташовувалася на території середньої і північної Білорусі, а також Смоленської області. Тушемлінська культура виділена і Е. А. Шмідтом у 1950-х роках. У 1960-х роках був зроблений висновок, що територія середньої та північної Білорусі разом зі Смоленщиною складає єдиний культурно-археологічний масив. На думку Р. Ф. Набієва (м. Казань) ця банцеровська культура проявляє ряд спільних рис з сусідніми культурами (Пеньківської, Київської, локальними прибалтійськими як сембійска та ін.). Їх, а також ряд інших, об'єднує присутність артефактів, характерних для степовиків і їхні типові городки які не призначені для хліборобів. Спільні риси можуть бути пояснені широким поширенням впливу імперій гунів, булгар і авар. Не виключено, що схожі гідроніми (вільха/Вільховатка тощо) та топоніми (Хотин-Хатинь-Катинь тощо), алтайського типу закріпилися саме в цей період. Культура цікава тим, що добре ілюструє процес трансформації балтів у слов'ян.
Генетичні зв'язки
Безпосередньо передувала розселенню слов'ян-кривичів на цій території. Тушемлінські старожитності склалися на основі більш ранньої дніпро-двінської культури та культури штрихованої кераміки в результаті метисації з носіями київської культури.
Артефакти
Було розвинене ковальське виробництво. На поселеннях займалися отриманням заліза і виготовленням з нього знарядь праці. Для тушемлінських племен характерні численні залізні знаряддя праці, серпи різновидних форм з гачком, вузьколезові сокири, ножі з прямою спинкою, вудила, трилопатеві наконечники стріл, листоподібні наконечники списів та ін..
Географія
Смоленська область, а також Мінська область () і Могильовська область.
Господарство
Населення займалося землеробством і скотарством.
Мали характерний слабо профільований плоскодонний не орнаментований посуд.
Житла
Крім сіл тушемлинці будували селища-притулки, які були знищені вогнем в кінці існування їхньої культури. Тушемлінське городище являє собою овальний майданчик розміром близько 800 м², розташований на мисі, обмеженому двома ярами. По периметру захищені двома земляними валами з дерев'яними огорожами на верху. З напільного боку були облаштовані ще три вали з такою ж колодяною огорожею. З внутрішньої сторони городища до стін впритул примикала довга дерев'яна споруда з двосхилим перекриттям шириною 4-4,5 м, розділена перегородками на 7-8 приміщень, у середині деяких з них були вогнища, викладені камінням, решта використовувалися для господарських потреб. У центрі мисової частині такого типу зрубного городища знаходилося святилище — круглий майданчик зі стовпами по краю і великим стовпом в центрі, певно для головного кумиру.
Похоронний обряд
У тушемлинців було трупоспалення на без-курганних могильниках, а також на курганних могильниках. Рештки спалених небіжчиків поміщалися ними в глиняні урни або зсипалися в могильні ями. У курганах (круглих, подовжених, довгих) поховання було на горизонті, в насипу або відразу під його дерновим покриттям.
Етимологія назви
Назва походить від річки і розташованого на її березі однойменного городища в Починківському районі в селі Мокрядино Смоленської області, і — від села Банцеровщина, що поблизу м. Мінська.
Примітки
- Банцеровская культура[недоступне посилання з лютого 2019](рос.)
- Шмидт Е. А., О Тушемлинской культуре IV—VII веков в Верхнем Поднепровье и Подвинье [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Седин А. А., Раннесредневековые памятники Могилевщины и современная молодежь [ 23 листопада 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- «К истории градообразования на территории Древней Руси», VI — первая половина XI века / М. А. Сагайдак (при участии В. В. Мурашевой, В. Я. Петрухина) // История русского искусства: в 22 т. ; отв. ред. А. И. Комеч. — М.: изд. "Сев. паломник№, 2007 г. — Т.1: «Искусство Киевской Руси». — С.81-108. (рос.)
Джерела
- Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 2: Аршыца — Беларусцы / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн., 1996. — 480 с.: іл. (т. 2), (біл.)
- , «Железный век средней Белоруссии» (VII—VI вв. до н.э. — VIII в. н.э.), Мн., 1978 г. (рос.)
- , «Археологические памятники восточных балтов на территории Белоруссии в эпоху железа» (VIII в. до н.э. — IX в. н.э.) // Из древнейшей истории балтских народов: (по данным археологии и антропологии), г. Рига, 1980 г. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bancerovska tushemlinska kultura Tushemlinska kultura Bancerovska kultura ros Tushemlinskaya bancerovskaya kultura shidna baltska arheologichna kultura zaliznoyi dobi IV VII stolit sho roztashovuvalasya na teritoriyi serednoyi i pivnichnoyi Bilorusi a takozh Smolenskoyi oblasti Tushemlinska kultura vidilena i E A Shmidtom u 1950 h rokah U 1960 h rokah buv zroblenij visnovok sho teritoriya serednoyi ta pivnichnoyi Bilorusi razom zi Smolenshinoyu skladaye yedinij kulturno arheologichnij masiv Na dumku R F Nabiyeva m Kazan cya bancerovska kultura proyavlyaye ryad spilnih ris z susidnimi kulturami Penkivskoyi Kiyivskoyi lokalnimi pribaltijskimi yak sembijska ta in Yih a takozh ryad inshih ob yednuye prisutnist artefaktiv harakternih dlya stepovikiv i yihni tipovi gorodki yaki ne priznacheni dlya hliborobiv Spilni risi mozhut buti poyasneni shirokim poshirennyam vplivu imperij guniv bulgar i avar Ne viklyucheno sho shozhi gidronimi vilha Vilhovatka tosho ta toponimi Hotin Hatin Katin tosho altajskogo tipu zakripilisya same v cej period Kultura cikava tim sho dobre ilyustruye proces transformaciyi baltiv u slov yan Karta baltijskih i slov yanskih arheologichnih kultur V VI st Genetichni zv yazkiBezposeredno pereduvala rozselennyu slov yan krivichiv na cij teritoriyi Tushemlinski starozhitnosti sklalisya na osnovi bilsh rannoyi dnipro dvinskoyi kulturi ta kulturi shtrihovanoyi keramiki v rezultati metisaciyi z nosiyami kiyivskoyi kulturi ArtefaktiBulo rozvinene kovalske virobnictvo Na poselennyah zajmalisya otrimannyam zaliza i vigotovlennyam z nogo znaryad praci Dlya tushemlinskih plemen harakterni chislenni zalizni znaryaddya praci serpi riznovidnih form z gachkom vuzkolezovi sokiri nozhi z pryamoyu spinkoyu vudila trilopatevi nakonechniki stril listopodibni nakonechniki spisiv ta in GeografiyaSmolenska oblast a takozh Minska oblast i Mogilovska oblast GospodarstvoNaselennya zajmalosya zemlerobstvom i skotarstvom Mali harakternij slabo profilovanij ploskodonnij ne ornamentovanij posud ZhitlaKrim sil tushemlinci buduvali selisha pritulki yaki buli znisheni vognem v kinci isnuvannya yihnoyi kulturi Tushemlinske gorodishe yavlyaye soboyu ovalnij majdanchik rozmirom blizko 800 m roztashovanij na misi obmezhenomu dvoma yarami Po perimetru zahisheni dvoma zemlyanimi valami z derev yanimi ogorozhami na verhu Z napilnogo boku buli oblashtovani she tri vali z takoyu zh kolodyanoyu ogorozheyu Z vnutrishnoyi storoni gorodisha do stin vpritul primikala dovga derev yana sporuda z dvoshilim perekrittyam shirinoyu 4 4 5 m rozdilena peregorodkami na 7 8 primishen u seredini deyakih z nih buli vognisha vikladeni kaminnyam reshta vikoristovuvalisya dlya gospodarskih potreb U centri misovoyi chastini takogo tipu zrubnogo gorodisha znahodilosya svyatilishe kruglij majdanchik zi stovpami po krayu i velikim stovpom v centri pevno dlya golovnogo kumiru Pohoronnij obryadU tushemlinciv bulo trupospalennya na bez kurgannih mogilnikah a takozh na kurgannih mogilnikah Reshtki spalenih nebizhchikiv pomishalisya nimi v glinyani urni abo zsipalisya v mogilni yami U kurganah kruglih podovzhenih dovgih pohovannya bulo na gorizonti v nasipu abo vidrazu pid jogo dernovim pokrittyam Etimologiya nazviNazva pohodit vid richki i roztashovanogo na yiyi berezi odnojmennogo gorodisha v Pochinkivskomu rajoni v seli Mokryadino Smolenskoyi oblasti i vid sela Bancerovshina sho poblizu m Minska PrimitkiBancerovskaya kultura nedostupne posilannya z lyutogo 2019 ros Shmidt E A O Tushemlinskoj kulture IV VII vekov v Verhnem Podneprove i Podvine 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Sedin A A Rannesrednevekovye pamyatniki Mogilevshiny i sovremennaya molodezh 23 listopada 2007 u Wayback Machine ros K istorii gradoobrazovaniya na territorii Drevnej Rusi VI pervaya polovina XI veka M A Sagajdak pri uchastii V V Murashevoj V Ya Petruhina Istoriya russkogo iskusstva v 22 t otv red A I Komech M izd Sev palomnik 2007 g T 1 Iskusstvo Kievskoj Rusi S 81 108 ros DzherelaBelaruskaya encyklapedyya U 18 t T 2 Arshyca Belaruscy Redkal G P Pashkoy i insh Mn BelEn 1996 480 s il ISBN 985 11 0061 7 t 2 ISBN 985 11 0035 8 bil Zheleznyj vek srednej Belorussii VII VI vv do n e VIII v n e Mn 1978 g ros Arheologicheskie pamyatniki vostochnyh baltov na territorii Belorussii v epohu zheleza VIII v do n e IX v n e Iz drevnejshej istorii baltskih narodov po dannym arheologii i antropologii g Riga 1980 g ros