Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Судовська культура або культура кам яних курганів археологічна культура залізної доби у Східній Європі Була поширена в I

Судовська культура

Судовська культура

Судовська культура, або культура кам'яних курганів — археологічна культура залізної доби у Східній Європі. Була поширена в II — XV ст. на території північно-східної Польщі, південно-західної Литви і північно-західній Білорусі до початку християнізації балтомовних народів, зокрема ятвягів. Виокремлена німецьким археологом К. Енгелем у 1930-х рр. як східно-мазурська група західнобалтської культури. Включає судавську, голдапську, августовську групи. Формування пов'язане із згасанням культури західнобалтських курганів. Період максимального поширення — V—VIII ст. Кургани мають кам'яні кладки. Основний тип поховання — трупоспалення, до V ст. — трупокладення, інколи із захороненням коней. Селища погано вивчені. Більшість артефактів — фібули, ремінні гарнітури, браслети, центральноєвропейські гривни, римське намисто, наконечники списів, умбони пшеворського типу, остроги, кінська збруя, профілірований посуд тощо. Первісно перебувала під впливом богачевської і самбійської культур, з VII ст. — слов'янських і скандинавських культур. Носіїв культури ототожнюють із судавами, яких згадував Клавдій Птолемей у «Географії» (ІІ ст.) і Петера Дусбурзький у (1326). У VIII—XI ст. на основі судовської культури сформувалася культура ятвягів.

image
Балтські культури:
   Самбійська культура
   Ольштинська культура
   Мемельська культура

Назва

  • Судовська культура (пол. kultura sudowska, лит. sūduvių kultūra), або Судавська культура (рос. судавская культура) — від латинської і німецької назви Ятвягії (лат. Sudava, Sudowia, нім. Sudowen, Sudawen). Запроваджена польським археологом М. Качинським у 1970-х рр.
  • Культура кам'яних курганів (рос. культура каменных курганов, біл. культура каменных курганоў) — від основного типу поховань.
  • Венгожевська група західнобалтскої культури — стара назва польській історіографії у 1930—1970 рр.
  • Східно-мазурська група західнобалтскої культури — назва запропонована М. Енгелем у 1930—х рр.

Опис

image
Кам'яне курганне поховання. Сувалки, Польща.
image
Кам'яне курганне поховання. Сувалки, Польща.

На підставі поширення в області кам'яних курганів ятвязької гідроніміки ці пам'ятники приписують західно-балтському племені ятвягів (судавів). Населення цієї археологічної культури практикувало скелетні похоронні обряди на плоских кладовищах. З часом під курганами з'явилися скелетні могили. На наступному етапі — колективні попельні поховання були також поміщені під кургани. Виділена німецьким археологом К. Енгелем у 1930-ті роки як «східно-мазурська група» західно-балтської археологічної культури. У польській літературі деякий час вона називалася як Венгожевська група.

Сформована ця культура у фазі В2/С1-С1 римського періоду (від середини II століття). Культура кам'яних курганів відома в південному [lt] та на північному сході Польщі з середини II століття. У IV-VI століттях вона поширилася і на правому березі р. Німану до річки Страви. У IV—V століттях ховали частіше за все, не кремуючи, по одному в кургані, в ямі, викопаній під насипом. Яма над померлим закладалася камінням, з каменів складена була центральна частина кургану, потім засипана землею та складний був вінок з каменів. Чоловіків ховали головою на північ, зі списом біля боку (наконечник спису клали коло голови), зі щитом в ногах, іноді в могилі знаходять ніж, шпильку. Могили з трупоспаленням V-VI століть знаходять в невеликих ямах або в центрі насипу, складеного з каміння, що обкладене також камінням. У насипу між камінням знаходять 1-2 могили. Похоронний інвентар нечисленний — наконечник спису, зрідка зустрічається археологами умбони зі щитів (близкі формами до пшеворської культури), ніж, фрагменти фібули або браслета; римські намиста, ремінні гарнітури, гривні центрально-європейських типів та їх імітації, речі кола східноєвропейських виїмчастих емалей, кінська упряж, характерні профільовані керамічні посудини з многочастною ручкою. До V ст. зустрічаються іноді з похованням коней. Спочатку на цю культуру мала вплив богачевська культура та самбійско-натангійська культура, від VII століття — слов'янська й скандинавська культури, що історики пов'язують із згасанням культури західно-балтських курганів.

Період розквіту цієї культури і найбільшого розширення теренів припадає на V—VIII століття. Від VII до XI століття в східній частині Мазурського поозер'я й далі на схід історія судовів ще не досліджена. Селища їх досліджені слабо. Але кам'яно-земляні кургани, насипали над трупоспаленням, з'являються тут у XI—XIII століттях, відповідаючи літописним ятвягам. Їх ареал охоплював східну Мазурію, південно-західну Литву (Сувальщина) в басейні р. Чорна Ганча і частину нинішньої Гродненської області Білорусі.

Примітки

  1. Хомякова 2016, 374—375.
  2. Kaczyński 1976, S. 253—289.
  3. (рос.)Загорульский Э. М.,. Археология Беларуси. — Мн. : БГУ, 2001. — С. 50. з джерела 11 лютого 2022
  4. (лит.)Tautavičius Adolfas. Vidurinis geležies amžius Lietuvoje (V—IX a.). — Vilnius: Lietuvos pilys, 1996. — P.365.
  5. (лит.)Ibid. — P.366.
  6. (рос.)Кулаков В. И.,. История Пруссии до 1283 г. — М. : Индрик, 2003. — С. 46.

Джерела

Монографії, статті

  • Астраускас, А. Погребальные памятники ятвяжской земли [ 22 липня 2018 у Wayback Machine.] // Vakarq baltij. archeologija ir istorija. Klaipeda, 1989. С.70-77.
  • Ефремов, Л. А. Прусская керамика V—XIII вв [ 22 липня 2018 у Wayback Machine.]. Калининград, 2010, (§ 2. Керамика судавской группы. С.157).
  • Ефремов, Л. А. Связи древних пруссов (по керамическим матерпиалам) [ 22 липня 2018 у Wayback Machine.] // Вестник Балтийского федерального университета им. И. Канта. Серия: Гуманитарные и общественные науки, 2007.
  • Проблемы балтийской археологии [ 22 червня 2018 у Wayback Machine.], Калининград, 2003. Вып.1.
  • Археологические вести [ 24 червня 2016 у Wayback Machine.], № 20. Санкт-Петербург, 2014.
  • Медведев А. М. Верх­нее По­не­ма­нье в же­лез­ном ве­ке и ран­нем сред­не­ве­ко­вье. Минск, 2011.
  • Седов, В. В. Курганы ятвягов [ 11 квітня 2020 у Wayback Machine.] // Советская археология, № 4. Москва: Наука, 1964. С. 36—51.
  • Пронин, Г. Н., Два типа погребений в земле ятвягов [ 22 липня 2018 у Wayback Machine.] // Vakarq baltij. archeologija ir istorija. Klaipeda, 1989. С.59-70.
  • Engel M., Iwanicki P., Rzeszotarska-Nowakiewicz A. Sudovia in qua Sudovitae // Światowit. 2006. Т. 6.
  • Kaczyński M. Problem zróżnicowania wewnᶒtrznego «kultury sudowskiej» w późnym podokresie wpływów rzymskich i okresie wᶒdrówek ludów // Kultury archeo­logiczne i strefy kulturowe w Europie Środ­kowej w okresie wpływów rzymskich. Kraków, 1976, S. 253—289.
  • Okulicz-Kozaryn J. Pradzieje ziem pruskich od późnego paleolitu do VII w. n. e. Wrocław, 1973.

Довідники

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Судовська культура

  • Sūduvių kultūra [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] // Aruodai. Lietuvių kultūros šaltinių elektroninis sąvadas

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sudovska kultura abo kultura kam yanih kurganiv arheologichna kultura zaliznoyi dobi u Shidnij Yevropi Bula poshirena v II XV st na teritoriyi pivnichno shidnoyi Polshi pivdenno zahidnoyi Litvi i pivnichno zahidnij Bilorusi do pochatku hristiyanizaciyi baltomovnih narodiv zokrema yatvyagiv Viokremlena nimeckim arheologom K Engelem u 1930 h rr yak shidno mazurska grupa zahidnobaltskoyi kulturi Vklyuchaye sudavsku goldapsku avgustovsku grupi Formuvannya pov yazane iz zgasannyam kulturi zahidnobaltskih kurganiv Period maksimalnogo poshirennya V VIII st Kurgani mayut kam yani kladki Osnovnij tip pohovannya trupospalennya do V st trupokladennya inkoli iz zahoronennyam konej Selisha pogano vivcheni Bilshist artefaktiv fibuli reminni garnituri brasleti centralnoyevropejski grivni rimske namisto nakonechniki spisiv umboni pshevorskogo tipu ostrogi kinska zbruya profilirovanij posud tosho Pervisno perebuvala pid vplivom bogachevskoyi i sambijskoyi kultur z VII st slov yanskih i skandinavskih kultur Nosiyiv kulturi ototozhnyuyut iz sudavami yakih zgaduvav Klavdij Ptolemej u Geografiyi II st i Petera Dusburzkij u 1326 U VIII XI st na osnovi sudovskoyi kulturi sformuvalasya kultura yatvyagiv Baltski kulturi Sambijska kultura Olshtinska kultura Sudovska kultura Memelska kultura Kultura shtrihovanoyi keramiki Milogradska kultura Dniprodvinska kultura Pomorska kultura Kultura abazhurnih pohovanNazvaSudovska kultura pol kultura sudowska lit suduviu kultura abo Sudavska kultura ros sudavskaya kultura vid latinskoyi i nimeckoyi nazvi Yatvyagiyi lat Sudava Sudowia nim Sudowen Sudawen Zaprovadzhena polskim arheologom M Kachinskim u 1970 h rr Kultura kam yanih kurganiv ros kultura kamennyh kurganov bil kultura kamennyh kurganoy vid osnovnogo tipu pohovan Vengozhevska grupa zahidnobaltskoyi kulturi stara nazva polskij istoriografiyi u 1930 1970 rr Shidno mazurska grupa zahidnobaltskoyi kulturi nazva zaproponovana M Engelem u 1930 h rr OpisKam yane kurganne pohovannya Suvalki Polsha Kam yane kurganne pohovannya Suvalki Polsha Na pidstavi poshirennya v oblasti kam yanih kurganiv yatvyazkoyi gidronimiki ci pam yatniki pripisuyut zahidno baltskomu plemeni yatvyagiv sudaviv Naselennya ciyeyi arheologichnoyi kulturi praktikuvalo skeletni pohoronni obryadi na ploskih kladovishah Z chasom pid kurganami z yavilisya skeletni mogili Na nastupnomu etapi kolektivni popelni pohovannya buli takozh pomisheni pid kurgani Vidilena nimeckim arheologom K Engelem u 1930 ti roki yak shidno mazurska grupa zahidno baltskoyi arheologichnoyi kulturi U polskij literaturi deyakij chas vona nazivalasya yak Vengozhevska grupa Sformovana cya kultura u fazi V2 S1 S1 rimskogo periodu vid seredini II stolittya Kultura kam yanih kurganiv vidoma v pivdennomu lt ta na pivnichnomu shodi Polshi z seredini II stolittya U IV VI stolittyah vona poshirilasya i na pravomu berezi r Nimanu do richki Stravi U IV V stolittyah hovali chastishe za vse ne kremuyuchi po odnomu v kurgani v yami vikopanij pid nasipom Yama nad pomerlim zakladalasya kaminnyam z kameniv skladena bula centralna chastina kurganu potim zasipana zemleyu ta skladnij buv vinok z kameniv Cholovikiv hovali golovoyu na pivnich zi spisom bilya boku nakonechnik spisu klali kolo golovi zi shitom v nogah inodi v mogili znahodyat nizh shpilku Mogili z trupospalennyam V VI stolit znahodyat v nevelikih yamah abo v centri nasipu skladenogo z kaminnya sho obkladene takozh kaminnyam U nasipu mizh kaminnyam znahodyat 1 2 mogili Pohoronnij inventar nechislennij nakonechnik spisu zridka zustrichayetsya arheologami umboni zi shitiv blizki formami do pshevorskoyi kulturi nizh fragmenti fibuli abo brasleta rimski namista reminni garnituri grivni centralno yevropejskih tipiv ta yih imitaciyi rechi kola shidnoyevropejskih viyimchastih emalej kinska upryazh harakterni profilovani keramichni posudini z mnogochastnoyu ruchkoyu Do V st zustrichayutsya inodi z pohovannyam konej Spochatku na cyu kulturu mala vpliv bogachevska kultura ta sambijsko natangijska kultura vid VII stolittya slov yanska j skandinavska kulturi sho istoriki pov yazuyut iz zgasannyam kulturi zahidno baltskih kurganiv Period rozkvitu ciyeyi kulturi i najbilshogo rozshirennya tereniv pripadaye na V VIII stolittya Vid VII do XI stolittya v shidnij chastini Mazurskogo poozer ya j dali na shid istoriya sudoviv she ne doslidzhena Selisha yih doslidzheni slabo Ale kam yano zemlyani kurgani nasipali nad trupospalennyam z yavlyayutsya tut u XI XIII stolittyah vidpovidayuchi litopisnim yatvyagam Yih areal ohoplyuvav shidnu Mazuriyu pivdenno zahidnu Litvu Suvalshina v basejni r Chorna Gancha i chastinu ninishnoyi Grodnenskoyi oblasti Bilorusi PrimitkiHomyakova 2016 374 375 Kaczynski 1976 S 253 289 ros Zagorulskij E M Arheologiya Belarusi Mn BGU 2001 S 50 z dzherela 11 lyutogo 2022 lit Tautavicius Adolfas Vidurinis gelezies amzius Lietuvoje V IX a Vilnius Lietuvos pilys 1996 P 365 lit Ibid P 366 ros Kulakov V I Istoriya Prussii do 1283 g M Indrik 2003 S 46 DzherelaMonografiyi statti Astrauskas A Pogrebalnye pamyatniki yatvyazhskoj zemli 22 lipnya 2018 u Wayback Machine Vakarq baltij archeologija ir istorija Klaipeda 1989 S 70 77 Efremov L A Prusskaya keramika V XIII vv 22 lipnya 2018 u Wayback Machine Kaliningrad 2010 2 Keramika sudavskoj gruppy S 157 Efremov L A Svyazi drevnih prussov po keramicheskim materpialam 22 lipnya 2018 u Wayback Machine Vestnik Baltijskogo federalnogo universiteta im I Kanta Seriya Gumanitarnye i obshestvennye nauki 2007 Problemy baltijskoj arheologii 22 chervnya 2018 u Wayback Machine Kaliningrad 2003 Vyp 1 Arheologicheskie vesti 24 chervnya 2016 u Wayback Machine 20 Sankt Peterburg 2014 Medvedev A M Verh nee Po ne ma ne v zhe lez nom ve ke i ran nem sred ne ve ko ve Minsk 2011 Sedov V V Kurgany yatvyagov 11 kvitnya 2020 u Wayback Machine Sovetskaya arheologiya 4 Moskva Nauka 1964 S 36 51 Pronin G N Dva tipa pogrebenij v zemle yatvyagov 22 lipnya 2018 u Wayback Machine Vakarq baltij archeologija ir istorija Klaipeda 1989 S 59 70 Engel M Iwanicki P Rzeszotarska Nowakiewicz A Sudovia in qua Sudovitae Swiatowit 2006 T 6 Kaczynski M Problem zroznicowania wewnᶒtrznego kultury sudowskiej w poznym podokresie wplywow rzymskich i okresie wᶒdrowek ludow Kultury archeo logiczne i strefy kulturowe w Europie Srod kowej w okresie wplywow rzymskich Krakow 1976 S 253 289 Okulicz Kozaryn J Pradzieje ziem pruskich od poznego paleolitu do VII w n e Wroclaw 1973 Dovidniki Homyakova O A Sudavskaya kultura 22 lipnya 2018 u Wayback Machine Bolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva 2016 T 31 S 374 375 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sudovska kultura Suduviu kultura 8 bereznya 2016 u Wayback Machine Aruodai Lietuviu kulturos saltiniu elektroninis savadas

Дата публікації:
Топ