Західнобалтська культура балтійська археологічна культура пізньої залізної доби перша половина I тис н е що розташовувал

Західнобалтська культура — балтійська археологічна культура пізньої залізної доби (перша половина I тис. н. е.), що розташовувалася на території нинішньої Калінінградської області, західної Литви, східної Польщі, західної Білорусі. Генетично пов'язана з культурою ^[ru]. Межувала з пшеворською та оксивською, пізніше вельбарською культурами, а також зі спорідненою культурою штрихованої кераміки. Після V століття змінюється іншими культурами й культурними групами — долькайм-коврово, ^[ru] та культурою кам'яних курганів.

Культури археологічні пізньої залізної доби (I ст. нашої ери — VI ст. н. е.)
   **Західнобалтська культура**
   Вельбарська культура
   Пшеворська культура
   ^[en]
   Римська імперія

Балтські культури ранньої залізної доби (600—200 роки до нашей ери):

   Культура Долькайм-Коврово — ^[en]-нотангійська група

   ^[ru] — Західномазурська група (Галінди)

   Судовська культура — Східномазурська група (Ятвяги)

   ^[ru] — Нижньонеманська й західнолатвійська група (Курші)

   Культура штрихованої кераміки

   Милоградсько-подгорцевська культура

   Дніпродвінська культура

   Поморська культура

   Культура абажурних поховань

Дослідники

Культуру досліджували: В. І. Кулаков, К. Скворцов (в Росії), Є. Антоневич, Є. Акуліч, Я. Яскніс, М. Качинський, В. Наваковський, А. Бітнер-Врублевська (в Польщі), П. П. Куліковскас, М. Міхельбертас (у Литві), В. Шукевич, А. М. Медведєв (у Білорусі).

Матеріальна культура

Артефакти представлені бронзовими сокирами і кинджалами, фібули не виявлені.

Поховання

Поховання представлені ґрунтовими могильниками й могилами, з похованнями в кам'яних саркофагах, або в кам'яних обкладинках, в які поміщалися залишки трупоспалень та інвентар. У похованнях присутня, зброя, прикраси, знаряддя для праці. Є «князівські» поховання, часто з кіньми.

Етнічний склад

Культура складалася з груп локальних культур:

Етнічний склад асоціюється з історичними галіндами й естіями, куршами, прусами, судовами-ятвягами. Це населення відомо за письмовими джерелами I-II століть (Географія Птолемея).

Примітки

(рос.)Носевич В., «Выход венетов на авансцену [ 1 серпня 2018 у Wayback Machine.]»

Джерела

(пол.)Wielka Historia Polski, tom I Najdawniejsze dzieje ziem polskich (do VII w.), Piotr Kaczanowski, Janusz Krzysztof Kozłowski, wyd. Fogra, Kraków, 1998. — .
(пол.)Encyklopedia historyczna świata tom I: Prehistoria, praca zbiorowa, opracowanie naukowe prof. dr hab. Janusz K. Kozłowski, Agencja Publicystyczno-Wydawnicza Opres, Kraków, 1999. — .

Посилання

(рос.)Кулаков В. И., // Археология. РУ
(рос.)Тюрин Е. А., Вооружение всадников самбийско-натангийской и прусской культур I—VI вв. н. э. [ 31 січня 2009 у Wayback Machine.] // simvolika.org.

Це незавершена стаття з археології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] (рос.)Носевич В., «Выход венетов на авансцену [ 1 серпня 2018 у Wayback Machine.]»