Любавія (Михайлівська земля) (нім. Michelau; лат. Terra Michaloviensis, Terra Lubavia; пол. Ziemia michałowska) — історико-географічний регіон на півночі Польщі. Невелика земля розміщувалась поміж прусських земель і межувала на півночі із прусськими землями Помезанія, Погезанія, Вармія, на сході з Сассією, на заході з Кульмською землею і лише на півдні з польською землею Мазовія. Точне значення назви землі невідоме. Припускають, що воно могло походити від прусського «Loba»- долина,чи латвійського «lubene»- луг.
Історія
Земля на початку ХІІІ ст. була об'єктом претензій польських князів. Перша згадка про неї 1213 походить з хроніки Петера з Дусбурга — «Terra Culmensis et Lubavia», а згадка про місто Любава (нім. Löbau) (1260), яке 1269 знищили ятв'яги. Під час Першого повстання тут прусси розбили чисельніше вороже військо. Землю доволі швидко захопив Тевтонський орден, а згодом вона була неодноразово предметом суперечок з Польщею. За мирними договорами 1343 і 1422 земля належала Тевтонському ордену, а згідно Другого Торунського миру в 1466 році терени Любавії відійшли до Корони Королівства Польського. У часи польського процвітання, особливо в 1500-1600 роках, Любавія зазнала потужного економічного розвитку.
Після першого поділіу Польщі в 1772 році Любавія відійшла до королівства Пруссія. Згідно Тільзитського миру 1807 вона відійшла до Варшавського герцогства, а 1815 знову повернулась до Пруссії. Після Першої світової війни більша частина цієї території, включно з містом Любава, увійшла до складу Польщі. У 1939 році ці території були окуповані німцями після їхньої агресії проти Польщі, а німецька окупація закінчилася в 1945 році, коли територію захопила Червона армія. Терени Любавії сьогодні входять до Вармінсько-Мазурського воєводства Польщі.
Див. також
Джерела
- Gimbutas, Marija: Die Balten, Herbig München 1983 (1963 engl.), стор. 20. (нім.)
- Hein, Max und Philippi, Rudolf: Preussisches Urkundenbuch, Hartungsche Verlagsdruckerei 1882, стор. 245. (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyubaviya Mihajlivska zemlya nim Michelau lat Terra Michaloviensis Terra Lubavia pol Ziemia michalowska istoriko geografichnij region na pivnochi Polshi Nevelika zemlya rozmishuvalas pomizh prusskih zemel i mezhuvala na pivnochi iz prusskimi zemlyami Pomezaniya Pogezaniya Varmiya na shodi z Sassiyeyu na zahodi z Kulmskoyu zemleyu i lishe na pivdni z polskoyu zemleyu Mazoviya Tochne znachennya nazvi zemli nevidome Pripuskayut sho vono moglo pohoditi vid prusskogo Loba dolina chi latvijskogo lubene lug Shema zemel Prussiyi u HIII st IstoriyaZemlya na pochatku HIII st bula ob yektom pretenzij polskih knyaziv Persha zgadka pro neyi 1213 pohodit z hroniki Petera z Dusburga Terra Culmensis et Lubavia a zgadka pro misto Lyubava nim Lobau 1260 yake 1269 znishili yatv yagi Pid chas Pershogo povstannya tut prussi rozbili chiselnishe vorozhe vijsko Zemlyu dovoli shvidko zahopiv Tevtonskij orden a zgodom vona bula neodnorazovo predmetom superechok z Polsheyu Za mirnimi dogovorami 1343 i 1422 zemlya nalezhala Tevtonskomu ordenu a zgidno Drugogo Torunskogo miru v 1466 roci tereni Lyubaviyi vidijshli do Koroni Korolivstva Polskogo U chasi polskogo procvitannya osoblivo v 1500 1600 rokah Lyubaviya zaznala potuzhnogo ekonomichnogo rozvitku Pislya pershogo podiliu Polshi v 1772 roci Lyubaviya vidijshla do korolivstva Prussiya Zgidno Tilzitskogo miru 1807 vona vidijshla do Varshavskogo gercogstva a 1815 znovu povernulas do Prussiyi Pislya Pershoyi svitovoyi vijni bilsha chastina ciyeyi teritoriyi vklyuchno z mistom Lyubava uvijshla do skladu Polshi U 1939 roci ci teritoriyi buli okupovani nimcyami pislya yihnoyi agresiyi proti Polshi a nimecka okupaciya zakinchilasya v 1945 roci koli teritoriyu zahopila Chervona armiya Tereni Lyubaviyi sogodni vhodyat do Varminsko Mazurskogo voyevodstva Polshi Div takozhBarta Varmiya Galindiya Kulmerland Natangiya Nadroviya Pomezaniya Pogezaniya Pomeraliya Pomeraniya Sassiya Sambiya SkaloviyaDzherelaGimbutas Marija Die Balten Herbig Munchen 1983 1963 engl stor 20 nim Hein Max und Philippi Rudolf Preussisches Urkundenbuch Hartungsche Verlagsdruckerei 1882 stor 245 nim