Ара́бо-ізра́їльський конфлі́кт або Арабо-ізраїльські війни — протистояння між низкою арабських країн, а також арабськими воєнізованими радикальними угрупуваннями, що підтримуються частиною корінного арабського населення підконтрольних Ізраїлю палестинських територій, з одного боку, та сіоністським рухом, а потім і Державою Ізраїль, з іншого.
Арабо-ізраїльський конфлікт | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Ізраїль та члени Ліги арабських держав | |||||||
Ліга арабських держав | Ізраїль | ||||||
Воювали проти Ізраїля | Західний берег річки Йордан та Сектор Газа | ||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Арабські країни | Ізраїль | ||||||
Втрати | |||||||
близько 46000 військовослужбовців вбито | близько 9000 військовослужбовців вбито | ||||||
Арабо-ізраїльський конфлікт серія Мирні договори та пропозиції |
Було запропоновано статтю Ізраїльсько-палестинський конфлікт до цієї статті або розділу, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з жовтня 2023. |
Хоча Держава Ізраїль була створена тільки в 1948 році, фактично історія конфлікту охоплює близько століття, починаючи з кінця XIX століття, коли був створений політичний сіоністський рух, який поклав початок боротьбі євреїв за власну державу.
Після розпаду Османської імперії в результаті її поразки в Першій світовій війні конфлікт між євреями-сіоністами та арабським населенням Палестини зводився, головним чином, до територіальних домагань обох сторін на підмандатну Палестину. В ході загострення ситуації в другій чверті XX століття до геополітичної складової додалися також релігійна та культурна, що підсилюють міжнаціональну ворожнечу. В 1948 році сусідні арабські країни оголосили війну новоствореній єврейській державі. Таким чином, конфлікт вийшов за межі Палестини і переріс у конфлікт між Ізраїлем та всіма іншими арабськими державами в регіоні. З підписанням мирної угоди з Єгиптом (в 1979 році) і з Йорданією (в 1994 році) число ворожих Ізраїлю держав скоротилося. У рамках великомасштабного арабо-ізраїльського конфлікту прийнято виділяти регіональний Палестино-ізраїльський конфлікт, обумовлений, в першу чергу, зіткненням інтересів територіальних євреїв і арабів, що проживають в Палестині. В останні роки саме цей конфлікт є джерелом політичної напруги та відкритих збройних зіткнень в регіоні.
Позиції сторін
Позиція прибічників Ізраїлю
- Сіоністський рух, на основі якого була створена держава Ізраїль, вбачає в Палестині історичну батьківщину єврейського народу, і виходить із твердження, що цей народ має право на власну суверенну державу. Це твердження ґрунтується на кількох основних принципах:
- Принцип рівності народів: подібно іншим народам, у яких є своя суверенна держава, євреї також мають право жити в своїй країні і керувати нею.
- Принцип необхідності захисту євреїв від антисемітизму: явище антисемітизму змушує євреїв організуватися з метою самозахисту і знайти територію, яка служила б притулком у разі повторення катастрофи Голокосту. Це можливо тільки зі створенням єврейської держави.
- Принцип історичної батьківщини: як показують численні антропологічні й археологічні дослідження, на території Палестини починаючи з XIII століття до н. е. проживали єврейські племена, з XI по VI століття до н. е. існували єврейські держави. Переважна присутність євреїв на цій території зберігалася й після завоювання останньої єврейської стародавньої держави Юдеї вавилонським царем Навуходоносором II, протягом наступних століть з почерговим переходом земель з рук в руки, і аж до повстання Бар-Кохби в 132 році, після якого значна кількість євреїв була вигнана римлянами з країни. Але навіть після цього вигнання до V століття н. е. в Галілеї зберігалася єврейська більшість. В юдаїзмі ця територія називається «Ерец Ісраель», що в перекладі означає «Земля Ізраїлю». Вона була обіцяна Якову (Ізраїлю) Богом як Земля Обітована, яку Він призначає для євреїв. З часу виникнення єврейського народу однією з основоположних і проповідуючих юдаїзмом ідей є зв'язок цього народу з землею Ізраїлю.
- Група громадських організацій, що представляють інтереси євреїв, в 1948-1970-ті рр., чиї нащадки складають до 40 % населення Ізраїлю, вважає, що території, отримані євреями в Ізраїлі, невідповідно менше, ніж втрачена ними в ході вигнання нерухомість, а матеріальні втрати зігнаних зі своїх земель палестинців також менше, ніж втрати вигнаних євреїв.
Позиція противників Ізраїлю
- Арабські держави і місцеві араби спочатку були категорично проти створення держави Ізраїль на території Палестини.
- Радикально налаштовані політичні і терористичні рухи, а також уряди деяких країн, принципово заперечують право Ізраїлю на існування.
- З тенденцією посилення фундаменталістських настроїв в арабському світі починаючи з другої половини XX століття, арабська позиція доповнюється поширенням продиктованого релігією переконання, згідно з яким ця територія є частиною споконвічно мусульманських земель.
- Противники і критики Ізраїлю вважають, що політика цієї держави на окупованих територіях перейшла в расизм і апартеїд, поступово позбавляючи палестинців їхньої землі і грубо порушуючи їхні права.
- У 2002 році Ліга Арабських Держав (ЛАД) прийняла програму відому як , що висуває умову остаточного миру з Ізраїлем (див.нижче).
Передумови
Арабо-ізраїльський конфлікт має свої корені у прибутті євреїв до Палестини, відомої також як "земля обітована", що була населена місцевими арабами під британським мандатом до 1948 року. Це призвело до територіальних та національних суперечок між ізраїльтянами та палестинцями, що стало важливим фактором у розвитку конфлікту.
Історія
Перша арабо-ізраїльська війна
14 травня 1948 року завершилася дія британського мандату в Палестині. Того ж дня зібрався в Тель-Авівському музеї. Вони схвалили прокламацію щодо утворення єврейської держави в Ерец-Ісраель, назвавши її Держава Ізраїль. Проте її кордони не були визначені.Декларацію написав Давид Бен-Ґуріон, виконавчий голова Всесвітньої сіоністської організації.
15 травня 1948 року в офіційній телеграмі до Генерального секретаря ООН Ліга арабських держав заявила: «змушені втрутитися з єдиною метою — відновити мир і безпеку та встановити закон і порядок у Палестині» … «Уряди арабських держав цим підтверджують на цьому етапі точку зору, яку вони неодноразово висловлювали в попередніх випадках, на Лондонській конференції та, в основному, в Організації Об'єднаних Націй, єдиним чесним і справедливим вирішенням проблеми Палестини є створення Об'єднаної Держави Палестина, заснованої на демократичних принципах...»
Того дня армії Єгипту, Лівану, Сирії, Зайордання та Іраку вторглися на територію, яку вже не контролював Британський мандат, що ознаменувало початок арабо-ізраїльської війни 1948 року. За 15 місяців новостворена Армія оборони Ізраїлю змогла витіснити арабські країни з частини окупованих територій та розширивши свої кордони за межі початкового розподілу ООН. До грудня 1948 року Ізраїль контролював більшу частину підмандатної Палестини на захід від річки Йордан. Решта підмандатної території контролювалася Єгиптом (Сектор Гази) та еміратом Зайордання (Західний берег та Східний Єрусалим), сформувавши державу Йорданія.
Конфлікт завершився 1949 року між Ізраїлем та сусідніми арабськими країнами (Єгипет, Йорданія, Ліван та Сирія). Встановлювалися тимчасові кордони та демілітаризована зона, де були сформовані моніторингові групи ООН. Палестинську державу не утворено.
Єврейські та палестинські біженці
Під час палестинської та арабо-ізраїльської війн становище євреїв в арабських країнах суттєво погіршилося. У 1947 році відбулися жорстокі заворушення у , , , , та інших містах. Після 1948 року спалахнули у всіх арабських країнах, де їх могли позбавити громадянства, активів та земель, і навіть переслідувати. За 20 років понад 600 000 євреїв втекли чи їх вигнали з арабських країн. Вони мігрували до Ізраїлю, де вони отримали громадянство за . Понад 200 000 перемістилися до Європи чи США.
Через війну понад 700 000 палестинців з території контрольованих євреями. Частина переселилася до Гази та Західного берега. Деякі виїхали до віддалених країн, що спричинило невирішену донині проблему з . Приблизно 100 000 арабів залишилися в Ізраїлі та отримали громадянство. За традиційною єврейською історіографією причиною міграції стали обіцянки арабських лідерів, що вони зможуть повернутися, коли виграють війну. сумніваються в цьому та вважають, що причиною стали насильницькі акти з боку ізраїльських сил та єврейських бойових груп. Під час війни офіційні ізраїльські документи, які згодом виявили Бенні Морріс і , зазначали про ізраїльську біологічну військову кампанію під кодовою назвою «Хліб свій кинь», щоби таємно отруїти палестинські колодязі та не дати селянам повернутися. На відміну від євреїв, арабські держави відмовилися інтегрувати палестинців у свої суспільства. Вони десятиліттями жили в таборах для біженців без громадянства, деякі донині живуть у Західного березі, Йорданії, Єгипті та Секторі Гази. Деякі в нелюдських умовах, схожих на нетрі. 1948 року ООН визнала право на повернення палестинських біженців і створила Агентство ООН для допомоги палестинським біженцям з надією на негайне повернення, але цього не відбулося. Їхній статус «біженців» продовжився на невизначений термін. Арабські країни, які їх прийняли, не надали їм громадянства. Лише Йорданія визнала палестинців на Західному березі річки Йордан та Єрусалимі. Зі свого боку, єврейські біженці, які не отримали жодного визнання чи допомоги від ООН, швидко інтегрувалися в Ізраїль.
Суецька війна
У 1967 році Єгипет, Сирія та Йорданія стягнули свої війська до кордонів Ізраїлю, вигнали миротворців ООН і заблокували вхід ізраїльським кораблям в Червоне море і Суецький канал. На півдні продовжувалися атаки бойовиків-федаїнів. У своєму виступі по радіо Насер закликав арабські держави скинути Ізраїль у море. Ці дії стали для керівництва Ізраїлю приводом для превентивної атаки і початку війни (casus belli), що увійшла в історію під назвою Шестиденна війна. У цій війні Ізраїль за лічені дні досяг переконливої перемоги, захопивши Синайський півострів, Сектор Гази, Західний берег річки Йордан, Східний Єрусалим та Голанські висоти. Зелена лінія 1949 року стала адміністративним кордоном між Ізраїлем і новими територіями. Межі Єрусалима були розширені й на східну частину міста.
6 жовтня 1973 року, в Йом-Кіпур (Судний день) — найбільш священний день в єврейському календарі, коли всі віруючі євреї знаходяться в синагогах — Єгипет і Сирія одночасно атакували Ізраїль. Для уряду Ізраїлю ця війна стала повною несподіванкою. Війна Судного дня закінчилася 26 жовтня. Незважаючи на значні втрати, напад єгипетської і сирійської армій було успішно відбито ЦАГАЛом, після чого війська повернулися на колишні позиції. Хоча внутрішнє розслідування результатів війни зняло з уряду відповідальність за цю подію, невдоволення громадськості змусило прем'єр-міністра Голду Меїр піти у відставку.
У листопаді 1977 року відбувся історичний візит Садата до Ізраїлю, де він виступив перед Кнесетом в Єрусалимі, таким чином визнавши за єврейською державою право на існування. Тим самим, Єгипет — найбільша і сильна у військовому відношенні арабська країна — першою порушила проголошений в 1967 році в Хартумській декларації принцип «трьох ні» — «ні» миру з Ізраїлем, «ні» — визнанню Ізраїля, «ні» — переговорам з Ізраїлем. Цей безпрецедентний акт поклав початок серйозного мирного процесу.
Візит президента Садата до Єрусалима викликав обурення в більшості арабських країн. Уряди та ЗМІ Сирії, Іраку, Алжиру, Лівії, а також ОВП звинуватили Садата в зраді арабської справи і прислужництві «імперіалістично-сіоністської змови».Йорданія та Саудівська Аравія, що зайняли спочатку нейтральну позицію, згодом приєдналися до протесту проти мирної ініціативи Садата. Разом з тим, такі арабські країни, як Судан, Марокко та Оман, надали Садату певну підтримку, а Туніс, Ємен та Сомалі не стали засуджувати Єгипет.
Сирія, Йорданія та Ліван, а також представники палестинців категорично відкинули пропозицію Садата взяти участь у переговорах з Ізраїлем у рамках Каїрської конференції. Йорданія також відкинула і всі запрошення приєднатися до переговорів за посередництва США.
В грудні 1977 року в Триполі глави держав [en]: Сирії, Алжиру та Лівії, а також представники Іраку, Південного Ємену і ОВП різко засудили єгипетського президента, оголосивши політичний бойкот зустрічам Арабської ліги в Каїрі та торговий бойкот єгипетським компаніям, які будуть мати справу з Ізраїлем. Було також оголошено про «заморожування» дипломатичних відносин цих країн з Єгиптом. Єгипет, у свою чергу, розірвав відносини з цими країнами, позбавивши ОВП своєї підтримки.
Рік по тому, президент США Джиммі Картер запросив А. Садата і М. Бегіна на саміт в Кемп-Девіді, щоб обговорити з ними можливість остаточного мирного договору. Переговори проходили з 5 по 17 вересня 1978 року і закінчилися підписанням у Вашингтоні двох документів, озаглавлених «Принципи для підписання мирного договору між Єгиптом та Ізраїлем» і «Принципи миру на Близькому Сході».26 березня 1979 року Бегін і Садат підписали у Вашингтоні мирну угоду між Ізраїлем і Єгиптом, що поклала край війні між двома державами і встановила між ними дипломатичні й економічні відносини. За умовами угоди, Ізраїль повертав Єгипту Синайський півострів і визнавав «законні права палестинського народу». Було також досягнуто принципової обопільної згоди на надання автономії жителям контрольованих Ізраїлем територій до остаточного вирішення питання про їхній майбутній політичний статус.
Після підписання мирної угоди між Ізраїлем та Єгиптом нова зустріч глав арабських держав ухвалила привести в дію заходи проти Єгипту, намічені раніше: Єгипет був виключений з Арабської ліги, будь-яка економічна допомога арабських країн Єгипту була припинена, ті арабські держави, які до цього моменту ще підтримували з Єгиптом дипломатичні відносини (крім Судану, Сомалі та Омана), розірвали їх. Таким чином, арабський світ виступив проти найбільшої держави, що претендувала на роль його лідера.
В 1979 році Ізраїль вивів всі свої війська та евакуював поселенців з Синайського півострова.
7 червня 1981 року, в ході операції «Опера», ізраїльська авіація розбомбила на території Іраку недобудований ядерний реактор «Осірак». Це військове вторгнення було засуджено резолюцією 487 радбезу ООН.
У 1982 році Ізраїль втрутився в Ліванську громадянську війну для того, щоб знищити бази ОВП, з яких велися атаки на Ізраїль і проводився обстріл північної частини країни. Ця операція була названа «Мир Галілеї», але згодом отримала назву Перша ліванська війна. У результаті ізраїльського вторгнення загинуло, за ліванськими даними (газета «Ан-Нахар»), 18 000 осіб, з яких більше половини — комбатанти (бойовики ОВП, сирійські військовослужбовці та інші), що становить приблизно 13 % загиблих в ході громадянської війни в Лівані.. У 1985 році Ізраїль вивів війська з більшої частини території Лівану, крім буферної зони, яка залишалася під ізраїльським контролем до 2000 року.
У 1994 році була підписана Ізраїльсько-йорданська мирова угода, що зробило Йорданію другою арабською країною, якій вдалося нормалізувати відносини з Ізраїлем.
У 2000 році прем'єр-міністр Егуд Барак вивів війська з Південного Лівану.
У 2002 році Ліга Арабських Держав (ЛАД) прийняла програму, відому як . У ній ЛАД пропонує Ізраїлю відступити з окупованих ним у ході Шестиденної війни територій до кордону 1967 року, визнати Палестинську державу на території західного берега річки Йордан та Сектора Газа зі столицею в Східному Єрусалимі та подбати про справедливе вирішення проблеми . У відповідь на ці дії Ізраїлю, країни-члени ЛАД зобов'язуються вважати арабо-ізраїльський конфлікт закінченим, визнати Ізраїль, укласти з ним мир і встановити дипломатичні відносини. Ізраїль станом на кінець 2009 року не дав офіційної відповіді на цю пропозицію.
12 липня 2006 року ліванська шиїтська терористична організація Хезболла, підтримувана Сирією та Іраном, запустила кілька ракет по ізраїльських населених пунктах і атакувала позиції ізраїльських військ. Бойовики Хезболли перетнули ізраїльський кордон, захопивши двох солдатів у заручники. Провокаційні дії Хезболли розпалили Другу ліванську війну. Під тиском ООН конфлікт закінчився припиненням вогню. Після закінчення війни начальник ізраїльського генштабу пішов у відставку.
У травні 2008 року стало відомо про непрямі переговори з Сирією в Туреччині, які були перервані в грудні 2008 року у зв'язку з початком операції «Литий Свинець» в Секторі Газа.
Взаємини з палестинськими арабами
- 1948 — Арабо-ізраїльська війна 1948—1949 років
- 1948–1950 — виникнення проблеми
- 1949–1955 — «партизанська війна» проти Ізраїлю з територій, окупованих Єгиптом і Йорданією, і Сирії
- 1967 — в ході Шестиденної війни Ізраїль захопив території, населені палестинськими арабами
- 1970 — вигнання ОВП з Йорданії на територію Лівану (Чорний вересень)
- 1972–1982 — міжнародний терор палестинських радикальних організацій і атаки на Ізраїль з території Лівану
- 1979 — Кемп-Девідські угоди
- 1982 — Ліванська війна, вигнання ОВП з Лівану в Туніс
- 1987–1991 — Перша палестинська інтифада
- 1993, 1995 — Угоди в Осло
- 1994 — створення Палестинської автономії
- 2000 — початок Інтифади Аль-Акси
- 2005 — односторонній вихід із Сектора Газа
- 2008–2009 — Операція «Литий свинець» в Секторі Газа
Від Шестиденної війни 1967 року до «Угод в Осло» 1993 року
Після перемоги в Шестиденній війні в 1967 році Ізраїль зайняв Юдею, Самарію (Західний берег річки Йордан) і Сектор Газа, населені в основному палестинськими арабами, а також біженцями з територій, що перейшли під контроль Ізраїлю в ході Арабо-Ізраїльської війни 1947—1949 років. Ізраїль не анексував захоплені в 1967 році території і не надав місцевим арабським жителям свого громадянства. Території, що перейшли під контроль Ізраїлю в 1967 році, визначаються ООН, ЄС, США, РФ і переважною більшістю країн світу як окуповані. МЗС Ізраїлю визначає їх як спірні. У 1973 році, після Війни Судного дня, було створено рух для відновлення історичних єврейських поселень в Юдеї, Самарії та Секторі Газа, жителі яких є громадянами Ізраїлю. Створення цих поселень активно заохочувалося і фінансувалося урядом Ізраїлю.
Поразка арабських держав у 1967 році призвела до зростання арабського радикалізму і тероризму — була активізована діяльність Організації визволення Палестини (ОВП), початковою метою якої була «збройна боротьба як єдиний шлях звільнення Батьківщини» і створення на території колишньої підмандатної Палестини єдиної світської держави. Наприкінці 60-х — початку 70-х років палестинські терористи здійснили першу хвилю атак на ізраїльтян по всьому світу. Найвідомішим актом стало захоплення ізраїльських атлетів на Літній Олімпіаді 1972 року в Мюнхені. Німецькі спецслужби зробили невдалу спробу звільнення заручників, у результаті якої всі вони були вбиті терористами. Деякий час по тому відповідальні за цей теракт терористи, які вижили у штурмі, вийшли на волю. Ізраїльські спецслужби провели операцію «Гнів Божий», в ході якої всі учасники та організатори нападу були вистежені та вбиті.
З 1967 по 1970 роки основні сили ОВП перебували в Йорданії. Між силами ОВП та Ізраїлем відбувалися часті конфлікти, причому ОВП постійно вторгалася на територію Ізраїлю для проведення терактів, а армія Ізраїлю іноді вторгалася на територію Йорданії для акцій проти ОВП. У 1970 році в результаті збройного конфлікту з владою Йорданії, сили ОВП перебазувалися до Лівану, продовживши (поряд з участю в громадянській війні в Лівані), свої терористичні дії проти Ізраїлю. Цей конфлікт тривав до 1982 року, коли відбулося вторгнення Ізраїлю до Лівану для вигнання звідти ОВП. Після кровопролитних боїв, згідно з міжнародною угодою, основні сили і керівництво ОВП були змушені евакуюватися до Тунісу.
У 1974 році ОВП прийняла програму, що передбачає можливість існування Палестинської держави на частині території колишньої підмандатної Палестини одночасно з Ізраїлем, хоча остаточною метою як і раніше декларувалося створення в Ізраїлі/Палестині єдиної світського демократичної держави. 1988 року ОВП, керівництво якої тоді знаходилося в Тунісі, проголосила створення держави Палестина і заявила про визнання резолюцій ООН, що відносяться до вирішення арабо-ізраїльського конфлікту. Тим самим ОВП погоджувалася визнати державу Ізраїль, згадану в цих резолюціях, та утворити палестинську державу на Західному Березі річки Йордан і в Секторі Газа.
У 1987 році на території Західного Берега річки Йордан і в Секторі Газа розпочалося повстання арабського населення проти ізраїльського управління та окупації — Перша інтифада
Під час Війни в Перській затоці в 1991 році багато палестинських арабів і ОВП підтримували Саддама Хусейна та вітали іракські ракетні атаки по Ізраїлю.
Після «Угод в Осло»
Після того, як у 1992 році прем'єр-міністром Ізраїлю став Іцхак Рабін, Ізраїль просував політику компромісу з арабськими сусідами.
Уже в 1993 році Шимон Перес та Махмуд Аббас підписали в Осло мирні угоди, згідно з якими була створена Палестинська національна адміністрація (ПНА), що отримала контроль над частиною Західного Берега річки Йордан і Сектором Газа. Відповідно до «Угод в Осло» протягом 5 років планувалося підписати остаточну угоду і створити на територіях, окупованих Ізраїлем в 1967 році, Палестинську державу. У відповідь ОВП зобов'язувалася визнати право Ізраїлю на існування і припинити терористичну діяльність..
Підтримка мирних угод ізраїльським суспільством і палестинцями пішла на спад після продовження терактів і нападів на ізраїльські мирні та військові цілі з боку палестинських угрупувань ісламізму безпосередньо після підписання угод, продовження відповідних дій ізраїльської армії проти палестинських угруповань, в ході яких гинули й мирні жителі, теракту в Печері патріархів в Хевроні, що був скоєний єврейським терористом та постійних терактів палестинських терористів-смертників з ворожих до ОВП ісламістських угруповань.
У листопаді 1995 року Іцхак Рабін був убитий правим екстремістом Ігалем Аміром.
Наприкінці 1990-х років прем'єр-міністр Біньямін Нетаньягу відвів війська з Хеврону та підписав [en], що давав палестинцям більше прав на самоврядування. Проте остаточного врегулювання конфлікту, задекларованого «Угодами в Осло», в передбачений термін не відбулося.
Саміт у Кемп-Девіді і Друга інтифада
У липні 2000 року прем'єр-міністр Егуд Барак проводив переговори з Ясиром Арафатом на за посередництва президента США Білла Клінтона. На цьому саміті Ехуд Барак запропонував план створення палестинської держави на 97 % території Західного Берега річки Йордан і Сектора Гази. При цьому він пропонував негайно передати палестинській державі весь Сектор Газа і 73 % території Західного Берега, і протягом 10-25 років перевести під палестинський контроль ще 20 % його території. У разі реалізації такої пропозиції на початках Палестинська держава складалася б з 4-х незв'язаних частин, між якими були б території, підконтрольні Ізраїлю, і не мала б зовнішніх кордонів із жодною державою окрім Ізраїлю. Згідно з Ізраїльськими пропозиціями, велика частина Єрусалима, включаючи Східний Єрусалим, залишилася б під ізраїльським суверенітетом. Палестинська держава повинна була б бути демілітаризованою. Арафат відкинув ці пропозиції. Після провалу переговорів і провокативного (з точки зору багатьох палестинців) візиту Аріеля Шарона, лідера партії Лікуд на Храмову Гору, палестинські араби почали Інтифаду Аль-Акси.
У 2001 році прем'єр-міністром Ізраїлю став Аріель Шарон. На початку його прем'єрства мирні переговори між Ізраїлем і Палестинською Адміністрацією практично припинилися. Надалі палестинські терористичні організації різко посилили свою діяльність. За даними правозахисної організації Бецелем за період з 2000 року по 2008 рік загинуло понад 1053 ізраїльтянина, з них 335 військовослужбовців (значна частина у 2001—2005 рр.). Це число перевищує кількість ізраїльтян, загиблих в ході Шестиденної війни. Згідно з даними Шабака за перші 4 роки інтифади загинуло 1017 ізраїльтян і 5598 були поранені. За цей час було скоєно 138 терактів за участю смертників, випущено 480 ракет «Касам» та 313 інших ракет і снарядів. Кількість обстрілів досягла 13 730.
Натомість Ізраїльська армія неодноразово проводила операції та авіаудари на підконтрольних Палестинській автономії територіях. За твердженням ізраїльської сторони, метою цих дій було знищення терористів та «інфраструктури терору». У результаті з 2000 року по 2006 рік, за даними «Бецелем», загинуло 4281 палестинців, з них 2038 — цивільні особи, тисячі людей були поранені і залишилися без даху над головою. Удари наносилися також по установах Палестинської Адміністрації та станціям палестинської поліції, багато міст, що раніше були передані під управління Палестинської автономії, були реокуповані ЦАГАЛом. Ізраїль звинуватив владу ПА в підтримці та організації терору. З весни 2002 року та до своєї смерті з невідомих причин восени 2004 року президент Палестинської автономії Ясир Арафат перебував під домашнім арештом у своїй резиденції в Рамаллі.
У 2005 році уряд Шарона здійснив план одностороннього виходу з Сектора Гази, результатом якого стали руйнування 25 єврейських поселень і втрата своїх будинків понад 7 тисячами людей (які отримали компенсацію в середньому по 300 тис. доларів на сім'ю)). Шарон також почав будівництво (Ізраїльський розділовий бар'єр) між ізраїльською територією і Західним Берегом річки Йордан У січні 2006 року Аріель Шарон переніс інсульт, після якого залишився в комі і посаду прем'єр-міністра зайняв Егуд Ольмерт.
У січні 2006 року на парламентських виборах на територіях, контрольованих Палестинською Адміністрацією, перемогу здобув радикальний ісламістський рух ХАМАС, визнаний в Ізраїлі та ряді інших країн терористичним. Рух ХАМАС спочатку знаходився в опозиції до ОВП і партії ФАТХ, керованих Ясіром Арафатом, і не визнавав угод в Осло. Улітку 2007 року між прихильниками ФАТХ і ХАМАС стався збройний конфлікт, в результаті якого Сектор Газа опинився під контролем руху ХАМАС, а частини Західного Берега, що знаходяться під управлінням ПА, опинилися під контролем ФАТХ. З літа 2007 року Ізраїль посилив блокаду Сектора Газа, яка триває досі.
Поточні події
27 листопада 2007 року Егуд Ольмерт і Махмуд Аббас погодилися почати переговори і прийти до остаточної угоди по палестинській державі до кінця 2008 року. Проте зробити це не вдалося, переговори були перервані наприкінці грудня 2008 року в зв'язку з проведенням Ізраїлем в секторі Газа операції «Литий свинець» проти угруповання ХАМАС. Ізраїль пояснював проведення операції «Литий Свинець» необхідністю припинити багаторічні , в результаті операції загинуло понад 1300 палестинців і 14 ізраїльтян.
У 2009 році переговори з ФАТХ продовжилися за участю нового прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу і нового президента США Барака Обами. 21 червня Нітаньягу виступив зі своїм планом близькосхідного врегулювання, в рамках якого висловив згоду на створення палестинської держави з обмеженими правами, в разі визнання палестинцями Ізраїлю, як національного будинку єврейського народу, і отриманні гарантій безпеки Ізраїлю, в тому числі міжнародних.
У листопаді 2009 року уряд Ізраїлю заявив про десятимісячний мораторій на будівництво в єврейських поселеннях на Західному березі річки Йордан, проте цей мораторій не задовольнив палестинську сторону, оскільки він не торкався Східного Єрусалиму.
2 вересня 2010 року прямі переговори між ПНА та ізраїльським урядом були відновлені. Однак ці переговори перебувають під загрозою зриву через суперечності в ізраїльському уряді з приводу продовження мораторію на будівництво поселень, і через небажання палестинської адміністрації продовжувати прямі переговори, у разі якщо мораторій не буде продовжений.
Кордони
Згідно з Електронною єврейською енциклопедією, з точки зору міжнародного права, територія та кордони Ізраїлю остаточно не визначені. Сам Ізраїль, внаслідок різних чинників, утримується від офіційного визначення своїх кордонів; ряд ізраїльських юристів вважають, що територія взагалі не є обов'язковим елементом держави.
Існують кілька можливих варіантів визначення території Ізраїлю:
- Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 181/11 від 29 листопада 1947 року, яка не була визнана арабськими країнами і не була ними виконана, залишається єдиним міжнародно-правовим документом, в якому зафіксована територія єврейської держави. Цей документ передбачав віднесення до єврейської держави Східної Галілеї, Ізреельської долини, більшої частини приморської рівнини і пустелю Негев; до арабської держави — Західної Галілеї, гір Юдеї і Самарії (за винятком Єрусалима) і частини приморської рівнини від Ісдуда (Ашдода) до кордону з Єгиптом. Єрусалим та Вифлеєм повинні були стати територіями під міжнародним контролем.
- Суверенна територія Ізраїлю, що склалася в результаті Війни за незалежність 1949 (визнана де-факто більшістю країн світу), приблизно дорівнює 20 770 км², з яких 2 % зайняті водою.
- Територія, на яку пізніше був поширений суверенітет Ізраїлю, включаючи Східний Єрусалим та Голанські висоти дорівнює 22 072 км².
- Повна площа території, контрольованої Ізраїлем, включаючи Палестинську автономію та території, зайняті під час Шестиденної війни, становить 27 799 км².
Єгипетсько-ізраїльський кордон був встановлений по межі мандатної території Палестини і закріплений договором від 26 березня 1979 року.
Йордансько-ізраїльський кордон зафіксовано договором від 26 жовтня 1994 року по лінії між Британською підмандатної Палестиною і Еміратом Трансйорданією з деякими незначними відмінностями.
Кордони Ізраїлю з Ліваном і Сирією офіційно не врегульовані. Існує так звана «блакитна лінія», кордон Ізраїлю і Лівану визнаний ООН, однак залишається розбіжність щодо . З Сирією немає офіційно оформленого кордону, є лише «лінія припинення вогню», де за рішенням Ради Безпеки ООН по закінченні війни 1973 року була створена буферна зона, що розділяє Ізраїль і Сирію.
Контрабанда зброї морським шляхом
З посиленням ролі Ірана в конфлікті і його регіональної сили і неможливості надання сухопутної підтримки своїм прихильникам у конфлікті ним були послані кораблі з військовою контрабандою, зафрахтовані у третіх країн:
- 2001 р. — корабель «Санторіні»
- 2002 р. — корабель під прапором Тонга
- 2009 р. — корабель «Мончегорськ», що належав Кіпру
- 2009 р. — корабель під прапором Антигуа і Барбуда
- 2011 р. — корабель «Вікторія»
Критика політики Ізраїлю в Юдеї, Самарії і Газі
Політика, що проводиться Державою Ізраїль на контрольованих територіях, викликає широкий суспільний резонанс і різку критику з боку ряду політиків, ООН, західних фондів і некомерційних правозахисних організацій, серед яких Amnesty International,«Human Rights Watch» та . Усередині країни дії уряду піддаються критиці такими організаціями як «Бецелем». У звітах цих організацій містяться численні, але не підтверджені свідчення, які стверджують про проведення тортур в ізраїльських в'язницях, позбавлення палестинців цивільних прав (обмеження пересування, економічна блокада, знущання, заборона на скаргу до цивільного суду, заборона на мирні демонстрації протесту), військових діях, спрямованих проти мирного населення, руйнувань палестинських будинків, агресивній поведінці єврейських поселенців з потурання ізраїльської армії. Ізраїльська політика на окупованих територіях низкою громадських організацій і правозахисників порівнюються з політикою апартеїду в ПАР.
Розслідування, проведене , звинувачує багато великих світових ЗМІ у фальсифікації опублікованих даних на користь Ізраїлю. Так, за твердженням If Americans Knew, попри те, що від військових дій Ізраїлю гине набагато більше невинного мирного палестинського населення, ніж в самому Ізраїлі від дій палестинських терористів, інформація про жертви з ізраїльської сторони з'являється в ЗМІ значно частіше. Цим, на думку цієї організації, обумовлюється солідарність американської громадськості з Ізраїлем.
Разом з тим, багато аналітиків скептично ставляться до звітів правозахисних груп, що працюють з палестинцями, зокрема «Amnesty International» і Бецелем (в ізраїльських та інших ЗМІ не раз публікувалися статті, в яких вказувалося, що Бецелем спотворює інформацію, приховує незручні факти, а інколи й підтасовує їх. Згідно з твердженнями деяких ізраїльських ЗМІ, Бецелем викривали і в спробах виправдати терористів і в брехливих статистичних звітах.). Ними відзначається вибірковий підхід правозахисників до інформації і певна ідеологічна упередженість. Що стосується упередженості, уряди багатьох країн, у тому числі Демократичної Республіки Конго,Китаю,В'єтнама,Росії та Сполучених Штатів Америки виступали проти «Amnesty International», оскільки, на їхню думку, ця організація поширює упереджену інформацію або не розглядає загрозу безпеці держави як пом'якшувальну обставину.
З іншого боку, організація «Media Watch International» відзначає, що міжнародні ЗМІ, включаючи найбільші світові інформаційні агентства, систематично спотворюють інформацію про конфлікт таким чином, щоб представити палестинських арабів постраждалою стороною, а Ізраїль агресором.
За словами If Americans Knew, Ізраїль отримує найбільшу фінансову допомогу від американського уряду (в розмірі близько 3 мільярдів доларів щорічно), незважаючи на існування великої кількості країн, в яких рівень життя набагато нижчий, а політична нестабільність — вища. Проте, слід зазначити, що Ізраїль є важливим стратегічним і політичним союзником США, знаходиться під загрозою війни із своїми найближчими сусідами (серед яких є регіональні державами як Іран) і витрачає значну частину ВВП на національну оборону і безпеку .
У той же час за даними Washington ProFile, Палестинська автономія стала найбільшим у світі одержувачем гуманітарної допомоги на душу населення. Зокрема, в 2006 році середньостатистичний палестинець отримав від західних донорів (без урахування арабських держав, Японії та ін) $300, в той час як середньостатистичний африканець (південніше Сахари) — лише $44.
Див. також
Примітки
- Израиль. Земля Израиля (Эрец-Исраэль). Исторический очерк // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Ada Aharoni «The Forced Migration of Jews from Arab Countries [ 13 лютого 2012 у Wayback Machine.], Historical Society of Jews from Egypt website. Accessed February 1, 2009.
- »The Palestinian Refugee Issue: Rhetoric vs. Reality [ 27 грудня 2008 у Wayback Machine.]", Sidney Zabludoff, Jewish Political Studies Review 20:1-2 (Spring 2008)
- Schulze, Kirsten E. (2008). The Arab-Israeli Conflict (англ.). Pearson Longman. ISBN .
- (англ.). Unispal.un.org. 12 травня 1948. Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 29 червня 2014.
- Silverburg, Sanford R. (2009). Palestine and International Law: Essays on Politics and Economics (англ.). McFarland. ISBN .
- Cattan, Henry (2022). The Palestine Question (англ.). Taylor & Francis. doi:10.4324/9781003325772-11. ISBN .
- Proclamation of state of Israel - Cablegram to SecGen. S/747. Question of Palestine (англ.). Процитовано 11 жовтня 2023.
- В. Погромський, С. Седнєва (2013). Арабо-ізраїльська війна 1948-1949 рр. у глобальному контексті близькосхідного конфлікту. Емінак (1-4): 19—26. ISSN 1998-4634. Процитовано 11 жовтня 2023.
- Cragg, Kenneth (1997). Palestine: the prize and price of Zion (англ.). London: Cassell. с. 56, 116. ISBN .
- Ґордіс, Даніель. Ізраїль. Коротка історія відродження нації (укр.). Наш Формат. ISBN .
- Beker, A. (2005). The Forgotten Narrative: Jewish Refugees From Arab Countries. Jewish Political Studies Review. 17 (3/4): 4. JSTOR 25834637.
- Immigrants to Israel: 1948-1952. www.jewishvirtuallibrary.org. Процитовано 12 жовтня 2023.
- Fraser, Thomas (2018). The Arab-Israeli Conflict (англ.). Bloomsbury Publishing. с. 56—57. ISBN .
- Bornstein, Avram S. (2002). Crossing the Green Line Between the West Bank and Israel (англ.). University of Pennsylvania Press. с. 40. ISBN .
- Gilbert, Martin (2005). The Routledge Atlas of the Arab-Israeli Conflict (англ.). Psychology Press. с. 47. ISBN .
- Gallagher, Nancy (2007). Quakers in the Israeli–Palestinian Conflict: The Dilemmas of NGO Humanitarian Activism (англ.). I.B.Tauris. с. 61. ISBN .
- Pappe, Ilan (2004). A History of Modern Palestine: One Land, Two Peoples (англ.). Cambridge University Press. с. 6—11. ISBN .
- Israel Poisoned Palestinian Land to Build West Bank Settlement in 1970s, Documents Reveal. Haaretx (англ.). 14 жовтня 2022.
- Israeli forces 'poisoned wells in Palestinian villages' during 1948 Nakba, unearthed documents show. The New Arab (англ.). 15 жовтня 2022.
- Documents Reveal Israeli Army Poisoned Water Wells in Palestinian Towns During 1948 War. Asharq al-Awsat (англ.). 15 жовтня 2022.
- Gaza and the West Bank and the Source of Recent Problems in Palestine. www.iemed.org. Процитовано 12 жовтня 2023.
- Evolution of UNRWA's mandate to Palestine refugees - Statement of Commissioner-General. Question of Palestine (англ.). Процитовано 11 жовтня 2023.
- {{cite book |last1=Black |first1=Ian |title=Enemies and Neighbours: Arabs and Jews in Palestine and Israel, 1917-2017 |date=2017 |publisher=Penguin Books Limited |isbn=978-0-241-00443-2 |url=https://books.google.com/books?hl=uk&id=1eQoDwAAQBAJ&pg=PA131
- Политэкономия: Шесть дней вечной войны [ 4 червня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Smith, 2006, с. 126. «Nasser, the Egyptian president, decided to mass troops in the Sinai…casus belli by Israel.»
- 1973: Arab states attack Israeli forces. On This Day. BBC. Архів оригіналу за 14 липня 2012. Процитовано 15 липня 2007.
- Bregman, 2002, с. 171—4
- Держава Ізраїль. Ізраїль і арабський світ // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Государство Израиль. Внешняя политика // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Резолюція 487 Ради Безпеки ООН[недоступне посилання з лютого 2019]
- Secondary Wars and Atrocities of the Twentieth Century. Архів оригіналу за 7 травня 2009. Процитовано 7 травня 2009.
- Harkavy та Neuman, 2001, с. 270
- The Arab Peace Initiative [ 20 серпня 2008 у Wayback Machine.] Arab League Beirut Declaration of 28 March 2002
- Harel, Amos. (англійською) . Haaretz. Архів оригіналу за 2 червня 2009.
- (англійською) . The Washington Post. Архів оригіналу за 20 жовтня 2012.
- Hezbollah Captures Two Israeli Soldiers (англійською) . National Public Radio. ,2006. Архів оригіналу за 6 вересня 2012.
- Clashes spread to Lebanon as Hezbollah raids Israel — International Herald Tribune. оригіналу за 17 липня 2006. Процитовано 17 липня 2006.
- . Архів оригіналу за 1 грудня 2011. Процитовано 9 листопада 2011.
- (англійською) . BBC. , 2006. Архів оригіналу за 3 квітня 2019.
- (англійською) . China Radio International. 12-07-2006. Архів оригіналу за 25 жовтня 2011.
- (англійською) . Haaretz. 17-01-2007. Архів оригіналу за 21-08-2008. Процитовано 7 июля 2008.
- Walker, Peter; News Agencies (21 мая 2008). (англійською) . The Guardian. Архів оригіналу за 21 травня 2008.
- Israel's Border and Security Problems [ 10 січня 2011 у Wayback Machine.], article by Chief of Staff Dayan in «Foreign Affairs», XXXIII (January 1955), pp. 118.
- Моше Даян. Жити з Біблією. — Єрусалим : , 1986. — 240 с. — .
- Даян М. Дневник Синайской кампании. — Москва : Изографус; ЭКСМО, 2003. — С. 21—23. — ISBN 5-94661-052-Х.
- . Архів оригіналу за 9 січня 2012. Процитовано 28 листопада 2011.
- Israel Ministry of Foreign Affairs — The Palestinian National Covenant- July 1968. Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 28 листопада 2011.
- . Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 28 листопада 2011.
- Andrews, Edmund L.; John Kifner. (27 січня 2008). (англійською) . The New York Times. Архів оригіналу за 15 квітня 2009. Процитовано 12 травня 2008..
- Crowdy, 2006, с. 333
- . Архів оригіналу за 31 січня 2012. Процитовано 28 листопада 2011.
- . Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 28 листопада 2011.
- . Microsoft Encarta. 2007. Архів оригіналу за 3 квітня 2008. Процитовано 16 вересня 2007.
- Haberman, Clyde (09-12-1991). After 4 Years, Intifada Still Smolders. The New York Times. Процитовано 28 березня 2008.
- Mowlana, Gerbner та Schiller, 1992, с. 111
- Bregman, 2002, с. 236
- (англійською) . Boston College. Архів оригіналу за 25 червня 2007. Процитовано 16 июля 2007.
- Israel-Palestine Liberation Organization letters of recognition
- . Архів оригіналу за 14 грудня 2011. Процитовано 3 січня 2012.
- Settlements information, Foundation for Middle East Peace. Sources of Population Growth: Total Israeli Population and Settler Population, 1991 - 2003 (англійською) . Архів оригіналу за 11 травня 2008. Процитовано 12 грудня 2007.
- Bregman, 2002, с. 257
- The Wye River Memorandum (англійською) . U.S. Department of State. 23-10-1998. оригіналу за 23-08-2003. Процитовано 16 липня 2007.
- . Архів оригіналу за 22 жовтня 2013. Процитовано 3 січня 2012.
- Gelvin, 2005, с. 240
- . Архів оригіналу за 2 грудня 2010. Процитовано 3 січня 2012.
- . Архів оригіналу за 10 червня 2008. Процитовано 3 січня 2012.
- . Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 3 січня 2012.
- . Архів оригіналу за 12 березня 2013. Процитовано 3 січня 2012.
- (англійською) . The Associated Press (via USA Today). 29-07-2004. Архів оригіналу за 12 квітня 2008. Процитовано 16 липня 2007.
- . Архів оригіналу за 18 червня 2009. Процитовано 3 січня 2012.
- . Архів оригіналу за 20 січня 2012. Процитовано 3 січня 2012.
- Ізраїль заморозив будівництво поселень на Західному березі р. Йордан [ 21 вересня 2010 у Wayback Machine.] news.mail.am
- Начались израильско-палестинские переговоры — стороны озвучили свои требования [ 5 вересня 2010 у Wayback Machine.] newsru.com 2.9.2010
- . Архів оригіналу за 18 листопада 2010. Процитовано 3 січня 2012.
- Планы раздела Палестины // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Конституционное право зарубежных стран. Под общей редакцией члена-корреспондента РАН, профессора М. В. Баглая, Ю. И. Лейбо и Ф. М. Энтина. М., 2008, стр. 1023.
- План ООН по разделу Палестины. [ 27 січня 2009 у Wayback Machine.] На сайте krugosvet.ru
- В половині авторитетних міжнародних енциклопедій (Encarta [ 20 серпня 2009 у Wayback Machine.], Library of Congress [Архівовано 2012-07-10 у Archive.is] тощо) міститься цифра площі 20,77 тис. км², а в решті (Britannica [ 27 січня 2013 у Wayback Machine.], National Geographic [ 15 грудня 2009 у Wayback Machine.], BBC News [ 1 листопада 2011 у Wayback Machine.]) 21,5-22 тис. км², тобто включаючи анексовані Голанські висоти і Східний Єрусалим
- . The World Factbook (англійською) . ЦРУ. 19 червня 2006. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 1 липня 2008.
- (PDF). Statistical Abstract of Israel (англійською) . Israel Central Bureau of Statistics. 2006. Архів оригіналу (PDF) за 26 серпня 2013. Процитовано 6 липня 2008.
- Israel (Geography). Country Studies (англійською) . The Library of Congress. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 1 липня 2008.
- . Архів оригіналу за 20 березня 2008. Процитовано 3 січня 2012.
- . Архів оригіналу за 27 грудня 2008. Процитовано 3 січня 2012.
- Израиль передвигает границу с Иорданией. Russia-on-line. 24 жовтня 2004. Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 21 липня 2008.
- — On Deadline
- Russia Criticizes Israel for Offensive [ 7 квітня 2008 у Wayback Machine.], Breitbart.com
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2011. Процитовано 3 січня 2012.
- Nicolas Sarcozy criticizes Israel's settlement expansion [Архівовано 28 квітня 2019 у Archive.is], People's daily, June 23, 2008
- . Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 3 січня 2012.
- . Amnesty International Report 2006 (англійською) . Міжнародна амністія. 2006. Архів оригіналу за 30 червня 2006. Процитовано 20 липня 2007.
- Israel/Palestinian Authority (англійською) . Human Rights Watch. Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 20 липня 2007.
- (англійською) . B'Tselem. травень 2002 року. Архів оригіналу за 06.10.2008. Процитовано 9.08.2007.
- IDF doctor says Dirani rape…
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 листопада 2011. Процитовано 3 січня 2012.
- . Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 3 січня 2012.
- Palestinian Homes Demolition Report
- Testimony of Abu Karsh. Архів оригіналу за 2 серпня 2012. Процитовано 3 січня 2012.
- . Архів оригіналу за 3 січня 2012. Процитовано 3 січня 2012.
- . Архів оригіналу за 13 листопада 2011. Процитовано 3 січня 2012.
- . Архів оригіналу за 2 березня 2010. Процитовано 3 січня 2012.
- . Архів оригіналу за 12 квітня 2008. Процитовано 3 січня 2012.
- . Архів оригіналу за 20 квітня 2013. Процитовано 3 січня 2012.
- . Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 3 січня 2012.
- «», The Namibian, 14 січня 2000. (Перевірено 15 травня 2006)
- The U.S. and China This Week [ 17 січня 2019 у Wayback Machine.], U.S.-China Policy Foundation, 16 лютого 2001. (Перевірено 15 травня 2006)
- «The Cream of The Diplomatic Crop from Ha Noi. [ 17 січня 2019 у Wayback Machine.]», THIEN LY B?U TOA. (Перевірено 15 травня 2006)
- «Russian official blasts Amnesty International over Chechnya refugees [ 26 травня 2007 у Wayback Machine.]», Human Rights Violations in Chechnya, 22 August 2003. (Перевірено 15 травня 2006)
- Press Briefing By Scott McClellan [ 22 серпня 2017 у Wayback Machine.], The White House, 25 May 2005. (Перевірено 30 травня 2006)
- . Беспристрастный Репортаж. Media Watch International. 4 січня 2003 року. Архів оригіналу за 25 серпня 2007. Процитовано 20 липня 2008.
- . Беспристрастный Репортаж. Media Watch International. 18 травня 2003 року. Архів оригіналу за 26 серпня 2007. Процитовано 20 липня 2008.
- . Беспристрастный Репортаж. Media Watch International. 16 липня 2003 року. Архів оригіналу за 25 серпня 2007. Процитовано 20 липня 2008.
- . Беспристрастный Репортаж. Media Watch International. 19 березня 2004 року. Архів оригіналу за 23 вересня 2007. Процитовано 20 липня 2008.
- US assistance to Israel
- . Washington ProFile. 23 червня 2007 року. Архів оригіналу за 29 червня 2007. Процитовано 21 липня 2008.
Посилання
- Гамаль Абдн Насир (Насер). Щоденник про війну в Палестині // 2020 (Завантажити [ 6 листопада 2020 у Wayback Machine.])
- Ченовет Е., Стефан М. Дж. Чому ненасильницький спротив ефективний. Стратегічна логіка громадянського конфлікту / Переклад С.Гіріка. — К.: Видавництво «Кліо», 2014. — С.137-169 (розділ «Перша палестинська інтифада (1987—1992)»).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ara bo izra yilskij konfli kt abo Arabo izrayilski vijni protistoyannya mizh nizkoyu arabskih krayin a takozh arabskimi voyenizovanimi radikalnimi ugrupuvannyami sho pidtrimuyutsya chastinoyu korinnogo arabskogo naselennya pidkontrolnih Izrayilyu palestinskih teritorij z odnogo boku ta sionistskim ruhom a potim i Derzhavoyu Izrayil z inshogo Arabo izrayilskij konfliktIzrayil ta chleni Ligi arabskih derzhav Liga arabskih derzhav Izrayil Voyuvali proti Izrayilya Zahidnij bereg richki Jordan ta Sektor GazaData z pochatku XX stolittya i doteperMisce Blizkij ShidRezultat konflikt trivayeStoroniArabski krayini IzrayilVtratiblizko 46000 vijskovosluzhbovciv vbito blizko 9000 vijskovosluzhbovciv vbitoArabo izrayilskij konflikt seriya Hronologiya arabo izrayilskogo konfliktu Mirni dogovori ta propoziciyi Mirova ugoda mizh Izrayilem ta Yegiptom Izrayilsko jordanska mirova ugodaBulo zaproponovano priyednati stattyu Izrayilsko palestinskij konflikt do ciyeyi statti abo rozdilu ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Propoziciya z zhovtnya 2023 Hocha Derzhava Izrayil bula stvorena tilki v 1948 roci faktichno istoriya konfliktu ohoplyuye blizko stolittya pochinayuchi z kincya XIX stolittya koli buv stvorenij politichnij sionistskij ruh yakij poklav pochatok borotbi yevreyiv za vlasnu derzhavu Pislya rozpadu Osmanskoyi imperiyi v rezultati yiyi porazki v Pershij svitovij vijni konflikt mizh yevreyami sionistami ta arabskim naselennyam Palestini zvodivsya golovnim chinom do teritorialnih domagan oboh storin na pidmandatnu Palestinu V hodi zagostrennya situaciyi v drugij chverti XX stolittya do geopolitichnoyi skladovoyi dodalisya takozh religijna ta kulturna sho pidsilyuyut mizhnacionalnu vorozhnechu V 1948 roci susidni arabski krayini ogolosili vijnu novostvorenij yevrejskij derzhavi Takim chinom konflikt vijshov za mezhi Palestini i pereris u konflikt mizh Izrayilem ta vsima inshimi arabskimi derzhavami v regioni Z pidpisannyam mirnoyi ugodi z Yegiptom v 1979 roci i z Jordaniyeyu v 1994 roci chislo vorozhih Izrayilyu derzhav skorotilosya U ramkah velikomasshtabnogo arabo izrayilskogo konfliktu prijnyato vidilyati regionalnij Palestino izrayilskij konflikt obumovlenij v pershu chergu zitknennyam interesiv teritorialnih yevreyiv i arabiv sho prozhivayut v Palestini V ostanni roki same cej konflikt ye dzherelom politichnoyi naprugi ta vidkritih zbrojnih zitknen v regioni Poziciyi storin Izrayil ta Palestina Viznannya lishe Izrayilyu Viznannya Izrayilyu ta vidnosini z Palestinoyu Viznannya yak Izrayilyu tak i Palestini Viznannya Palestini ta vidnosini z Izrayilem Viznannya lishe Palestini NevidomoPoziciya pribichnikiv Izrayilyu Sionistskij ruh na osnovi yakogo bula stvorena derzhava Izrayil vbachaye v Palestini istorichnu batkivshinu yevrejskogo narodu i vihodit iz tverdzhennya sho cej narod maye pravo na vlasnu suverennu derzhavu Ce tverdzhennya gruntuyetsya na kilkoh osnovnih principah Princip rivnosti narodiv podibno inshim narodam u yakih ye svoya suverenna derzhava yevreyi takozh mayut pravo zhiti v svoyij krayini i keruvati neyu Princip neobhidnosti zahistu yevreyiv vid antisemitizmu yavishe antisemitizmu zmushuye yevreyiv organizuvatisya z metoyu samozahistu i znajti teritoriyu yaka sluzhila b pritulkom u razi povtorennya katastrofi Golokostu Ce mozhlivo tilki zi stvorennyam yevrejskoyi derzhavi Princip istorichnoyi batkivshini yak pokazuyut chislenni antropologichni j arheologichni doslidzhennya na teritoriyi Palestini pochinayuchi z XIII stolittya do n e prozhivali yevrejski plemena z XI po VI stolittya do n e isnuvali yevrejski derzhavi Perevazhna prisutnist yevreyiv na cij teritoriyi zberigalasya j pislya zavoyuvannya ostannoyi yevrejskoyi starodavnoyi derzhavi Yudeyi vavilonskim carem Navuhodonosorom II protyagom nastupnih stolit z pochergovim perehodom zemel z ruk v ruki i azh do povstannya Bar Kohbi v 132 roci pislya yakogo znachna kilkist yevreyiv bula vignana rimlyanami z krayini Ale navit pislya cogo vignannya do V stolittya n e v Galileyi zberigalasya yevrejska bilshist V yudayizmi cya teritoriya nazivayetsya Erec Israel sho v perekladi oznachaye Zemlya Izrayilyu Vona bula obicyana Yakovu Izrayilyu Bogom yak Zemlya Obitovana yaku Vin priznachaye dlya yevreyiv Z chasu viniknennya yevrejskogo narodu odniyeyu z osnovopolozhnih i propoviduyuchih yudayizmom idej ye zv yazok cogo narodu z zemleyu Izrayilyu Grupa gromadskih organizacij sho predstavlyayut interesi yevreyiv v 1948 1970 ti rr chiyi nashadki skladayut do 40 naselennya Izrayilyu vvazhaye sho teritoriyi otrimani yevreyami v Izrayili nevidpovidno menshe nizh vtrachena nimi v hodi vignannya neruhomist a materialni vtrati zignanih zi svoyih zemel palestinciv takozh menshe nizh vtrati vignanih yevreyiv Poziciya protivnikiv Izrayilyu Arabski derzhavi i miscevi arabi spochatku buli kategorichno proti stvorennya derzhavi Izrayil na teritoriyi Palestini Radikalno nalashtovani politichni i teroristichni ruhi a takozh uryadi deyakih krayin principovo zaperechuyut pravo Izrayilyu na isnuvannya Z tendenciyeyu posilennya fundamentalistskih nastroyiv v arabskomu sviti pochinayuchi z drugoyi polovini XX stolittya arabska poziciya dopovnyuyetsya poshirennyam prodiktovanogo religiyeyu perekonannya zgidno z yakim cya teritoriya ye chastinoyu spokonvichno musulmanskih zemel Protivniki i kritiki Izrayilyu vvazhayut sho politika ciyeyi derzhavi na okupovanih teritoriyah perejshla v rasizm i aparteyid postupovo pozbavlyayuchi palestinciv yihnoyi zemli i grubo porushuyuchi yihni prava U 2002 roci Liga Arabskih Derzhav LAD prijnyala programu vidomu yak sho visuvaye umovu ostatochnogo miru z Izrayilem div nizhche PeredumoviArabo izrayilskij konflikt maye svoyi koreni u pributti yevreyiv do Palestini vidomoyi takozh yak zemlya obitovana sho bula naselena miscevimi arabami pid britanskim mandatom do 1948 roku Ce prizvelo do teritorialnih ta nacionalnih superechok mizh izrayiltyanami ta palestincyami sho stalo vazhlivim faktorom u rozvitku konfliktu IstoriyaPersha arabo izrayilska vijna 14 travnya 1948 roku zavershilasya diya britanskogo mandatu v Palestini Togo zh dnya zibravsya v Tel Avivskomu muzeyi Voni shvalili proklamaciyu shodo utvorennya yevrejskoyi derzhavi v Erec Israel nazvavshi yiyi Derzhava Izrayil Prote yiyi kordoni ne buli viznacheni Deklaraciyu napisav David Ben Gurion vikonavchij golova Vsesvitnoyi sionistskoyi organizaciyi 15 travnya 1948 roku v oficijnij telegrami do Generalnogo sekretarya OON Liga arabskih derzhav zayavila zmusheni vtrutitisya z yedinoyu metoyu vidnoviti mir i bezpeku ta vstanoviti zakon i poryadok u Palestini Uryadi arabskih derzhav cim pidtverdzhuyut na comu etapi tochku zoru yaku voni neodnorazovo vislovlyuvali v poperednih vipadkah na Londonskij konferenciyi ta v osnovnomu v Organizaciyi Ob yednanih Nacij yedinim chesnim i spravedlivim virishennyam problemi Palestini ye stvorennya Ob yednanoyi Derzhavi Palestina zasnovanoyi na demokratichnih principah Togo dnya armiyi Yegiptu Livanu Siriyi Zajordannya ta Iraku vtorglisya na teritoriyu yaku vzhe ne kontrolyuvav Britanskij mandat sho oznamenuvalo pochatok arabo izrayilskoyi vijni 1948 roku Za 15 misyaciv novostvorena Armiya oboroni Izrayilyu zmogla vitisniti arabski krayini z chastini okupovanih teritorij ta rozshirivshi svoyi kordoni za mezhi pochatkovogo rozpodilu OON Do grudnya 1948 roku Izrayil kontrolyuvav bilshu chastinu pidmandatnoyi Palestini na zahid vid richki Jordan Reshta pidmandatnoyi teritoriyi kontrolyuvalasya Yegiptom Sektor Gazi ta emiratom Zajordannya Zahidnij bereg ta Shidnij Yerusalim sformuvavshi derzhavu Jordaniya Konflikt zavershivsya 1949 roku mizh Izrayilem ta susidnimi arabskimi krayinami Yegipet Jordaniya Livan ta Siriya Vstanovlyuvalisya timchasovi kordoni ta demilitarizovana zona de buli sformovani monitoringovi grupi OON Palestinsku derzhavu ne utvoreno Yevrejski ta palestinski bizhenci Pid chas palestinskoyi ta arabo izrayilskoyi vijn stanovishe yevreyiv v arabskih krayinah suttyevo pogirshilosya U 1947 roci vidbulisya zhorstoki zavorushennya u ta inshih mistah Pislya 1948 roku spalahnuli u vsih arabskih krayinah de yih mogli pozbaviti gromadyanstva aktiviv ta zemel i navit peresliduvati Za 20 rokiv ponad 600 000 yevreyiv vtekli chi yih vignali z arabskih krayin Voni migruvali do Izrayilyu de voni otrimali gromadyanstvo za Ponad 200 000 peremistilisya do Yevropi chi SShA Cherez vijnu ponad 700 000 palestinciv z teritoriyi kontrolovanih yevreyami Chastina pereselilasya do Gazi ta Zahidnogo berega Deyaki viyihali do viddalenih krayin sho sprichinilo nevirishenu donini problemu z Priblizno 100 000 arabiv zalishilisya v Izrayili ta otrimali gromadyanstvo Za tradicijnoyu yevrejskoyu istoriografiyeyu prichinoyu migraciyi stali obicyanki arabskih lideriv sho voni zmozhut povernutisya koli vigrayut vijnu sumnivayutsya v comu ta vvazhayut sho prichinoyu stali nasilnicki akti z boku izrayilskih sil ta yevrejskih bojovih grup Pid chas vijni oficijni izrayilski dokumenti yaki zgodom viyavili Benni Morris i zaznachali pro izrayilsku biologichnu vijskovu kampaniyu pid kodovoyu nazvoyu Hlib svij kin shobi tayemno otruyiti palestinski kolodyazi ta ne dati selyanam povernutisya Na vidminu vid yevreyiv arabski derzhavi vidmovilisya integruvati palestinciv u svoyi suspilstva Voni desyatilittyami zhili v taborah dlya bizhenciv bez gromadyanstva deyaki donini zhivut u Zahidnogo berezi Jordaniyi Yegipti ta Sektori Gazi Deyaki v nelyudskih umovah shozhih na netri 1948 roku OON viznala pravo na povernennya palestinskih bizhenciv i stvorila Agentstvo OON dlya dopomogi palestinskim bizhencyam z nadiyeyu na negajne povernennya ale cogo ne vidbulosya Yihnij status bizhenciv prodovzhivsya na neviznachenij termin Arabski krayini yaki yih prijnyali ne nadali yim gromadyanstva Lishe Jordaniya viznala palestinciv na Zahidnomu berezi richki Jordan ta Yerusalimi Zi svogo boku yevrejski bizhenci yaki ne otrimali zhodnogo viznannya chi dopomogi vid OON shvidko integruvalisya v Izrayil Suecka vijna U 1967 roci Yegipet Siriya ta Jordaniya styagnuli svoyi vijska do kordoniv Izrayilyu vignali mirotvorciv OON i zablokuvali vhid izrayilskim korablyam v Chervone more i Sueckij kanal Na pivdni prodovzhuvalisya ataki bojovikiv fedayiniv U svoyemu vistupi po radio Naser zaklikav arabski derzhavi skinuti Izrayil u more Ci diyi stali dlya kerivnictva Izrayilyu privodom dlya preventivnoyi ataki i pochatku vijni casus belli sho uvijshla v istoriyu pid nazvoyu Shestidenna vijna U cij vijni Izrayil za licheni dni dosyag perekonlivoyi peremogi zahopivshi Sinajskij pivostriv Sektor Gazi Zahidnij bereg richki Jordan Shidnij Yerusalim ta Golanski visoti Zelena liniya 1949 roku stala administrativnim kordonom mizh Izrayilem i novimi teritoriyami Mezhi Yerusalima buli rozshireni j na shidnu chastinu mista 6 zhovtnya 1973 roku v Jom Kipur Sudnij den najbilsh svyashennij den v yevrejskomu kalendari koli vsi viruyuchi yevreyi znahodyatsya v sinagogah Yegipet i Siriya odnochasno atakuvali Izrayil Dlya uryadu Izrayilyu cya vijna stala povnoyu nespodivankoyu Vijna Sudnogo dnya zakinchilasya 26 zhovtnya Nezvazhayuchi na znachni vtrati napad yegipetskoyi i sirijskoyi armij bulo uspishno vidbito CAGALom pislya chogo vijska povernulisya na kolishni poziciyi Hocha vnutrishnye rozsliduvannya rezultativ vijni znyalo z uryadu vidpovidalnist za cyu podiyu nevdovolennya gromadskosti zmusilo prem yer ministra Goldu Meyir piti u vidstavku U listopadi 1977 roku vidbuvsya istorichnij vizit Sadata do Izrayilyu de vin vistupiv pered Knesetom v Yerusalimi takim chinom viznavshi za yevrejskoyu derzhavoyu pravo na isnuvannya Tim samim Yegipet najbilsha i silna u vijskovomu vidnoshenni arabska krayina pershoyu porushila progoloshenij v 1967 roci v Hartumskij deklaraciyi princip troh ni ni miru z Izrayilem ni viznannyu Izrayilya ni peregovoram z Izrayilem Cej bezprecedentnij akt poklav pochatok serjoznogo mirnogo procesu Vizit prezidenta Sadata do Yerusalima viklikav oburennya v bilshosti arabskih krayin Uryadi ta ZMI Siriyi Iraku Alzhiru Liviyi a takozh OVP zvinuvatili Sadata v zradi arabskoyi spravi i prisluzhnictvi imperialistichno sionistskoyi zmovi Jordaniya ta Saudivska Araviya sho zajnyali spochatku nejtralnu poziciyu zgodom priyednalisya do protestu proti mirnoyi iniciativi Sadata Razom z tim taki arabski krayini yak Sudan Marokko ta Oman nadali Sadatu pevnu pidtrimku a Tunis Yemen ta Somali ne stali zasudzhuvati Yegipet Siriya Jordaniya ta Livan a takozh predstavniki palestinciv kategorichno vidkinuli propoziciyu Sadata vzyati uchast u peregovorah z Izrayilem u ramkah Kayirskoyi konferenciyi Jordaniya takozh vidkinula i vsi zaproshennya priyednatisya do peregovoriv za poserednictva SShA V grudni 1977 roku v Tripoli glavi derzhav en Siriyi Alzhiru ta Liviyi a takozh predstavniki Iraku Pivdennogo Yemenu i OVP rizko zasudili yegipetskogo prezidenta ogolosivshi politichnij bojkot zustricham Arabskoyi ligi v Kayiri ta torgovij bojkot yegipetskim kompaniyam yaki budut mati spravu z Izrayilem Bulo takozh ogolosheno pro zamorozhuvannya diplomatichnih vidnosin cih krayin z Yegiptom Yegipet u svoyu chergu rozirvav vidnosini z cimi krayinami pozbavivshi OVP svoyeyi pidtrimki Menahem Begin Dzhimmi Karter i Anvar Sadat v Kemp Devidi Rik po tomu prezident SShA Dzhimmi Karter zaprosiv A Sadata i M Begina na samit v Kemp Devidi shob obgovoriti z nimi mozhlivist ostatochnogo mirnogo dogovoru Peregovori prohodili z 5 po 17 veresnya 1978 roku i zakinchilisya pidpisannyam u Vashingtoni dvoh dokumentiv ozaglavlenih Principi dlya pidpisannya mirnogo dogovoru mizh Yegiptom ta Izrayilem i Principi miru na Blizkomu Shodi 26 bereznya 1979 roku Begin i Sadat pidpisali u Vashingtoni mirnu ugodu mizh Izrayilem i Yegiptom sho poklala kraj vijni mizh dvoma derzhavami i vstanovila mizh nimi diplomatichni j ekonomichni vidnosini Za umovami ugodi Izrayil povertav Yegiptu Sinajskij pivostriv i viznavav zakonni prava palestinskogo narodu Bulo takozh dosyagnuto principovoyi obopilnoyi zgodi na nadannya avtonomiyi zhitelyam kontrolovanih Izrayilem teritorij do ostatochnogo virishennya pitannya pro yihnij majbutnij politichnij status Pislya pidpisannya mirnoyi ugodi mizh Izrayilem ta Yegiptom nova zustrich glav arabskih derzhav uhvalila privesti v diyu zahodi proti Yegiptu namicheni ranishe Yegipet buv viklyuchenij z Arabskoyi ligi bud yaka ekonomichna dopomoga arabskih krayin Yegiptu bula pripinena ti arabski derzhavi yaki do cogo momentu she pidtrimuvali z Yegiptom diplomatichni vidnosini krim Sudanu Somali ta Omana rozirvali yih Takim chinom arabskij svit vistupiv proti najbilshoyi derzhavi sho pretenduvala na rol jogo lidera V 1979 roci Izrayil viviv vsi svoyi vijska ta evakuyuvav poselenciv z Sinajskogo pivostrova 7 chervnya 1981 roku v hodi operaciyi Opera izrayilska aviaciya rozbombila na teritoriyi Iraku nedobudovanij yadernij reaktor Osirak Ce vijskove vtorgnennya bulo zasudzheno rezolyuciyeyu 487 radbezu OON U 1982 roci Izrayil vtrutivsya v Livansku gromadyansku vijnu dlya togo shob znishiti bazi OVP z yakih velisya ataki na Izrayil i provodivsya obstril pivnichnoyi chastini krayini Cya operaciya bula nazvana Mir Galileyi ale zgodom otrimala nazvu Persha livanska vijna U rezultati izrayilskogo vtorgnennya zaginulo za livanskimi danimi gazeta An Nahar 18 000 osib z yakih bilshe polovini kombatanti bojoviki OVP sirijski vijskovosluzhbovci ta inshi sho stanovit priblizno 13 zagiblih v hodi gromadyanskoyi vijni v Livani U 1985 roci Izrayil viviv vijska z bilshoyi chastini teritoriyi Livanu krim bufernoyi zoni yaka zalishalasya pid izrayilskim kontrolem do 2000 roku U 1994 roci bula pidpisana Izrayilsko jordanska mirova ugoda sho zrobilo Jordaniyu drugoyu arabskoyu krayinoyu yakij vdalosya normalizuvati vidnosini z Izrayilem U 2000 roci prem yer ministr Egud Barak viviv vijska z Pivdennogo Livanu U 2002 roci Liga Arabskih Derzhav LAD prijnyala programu vidomu yak U nij LAD proponuye Izrayilyu vidstupiti z okupovanih nim u hodi Shestidennoyi vijni teritorij do kordonu 1967 roku viznati Palestinsku derzhavu na teritoriyi zahidnogo berega richki Jordan ta Sektora Gaza zi stoliceyu v Shidnomu Yerusalimi ta podbati pro spravedlive virishennya problemi U vidpovid na ci diyi Izrayilyu krayini chleni LAD zobov yazuyutsya vvazhati arabo izrayilskij konflikt zakinchenim viznati Izrayil uklasti z nim mir i vstanoviti diplomatichni vidnosini Izrayil stanom na kinec 2009 roku ne dav oficijnoyi vidpovidi na cyu propoziciyu 12 lipnya 2006 roku livanska shiyitska teroristichna organizaciya Hezbolla pidtrimuvana Siriyeyu ta Iranom zapustila kilka raket po izrayilskih naselenih punktah i atakuvala poziciyi izrayilskih vijsk Bojoviki Hezbolli peretnuli izrayilskij kordon zahopivshi dvoh soldativ u zaruchniki Provokacijni diyi Hezbolli rozpalili Drugu livansku vijnu Pid tiskom OON konflikt zakinchivsya pripinennyam vognyu Pislya zakinchennya vijni nachalnik izrayilskogo genshtabu pishov u vidstavku U travni 2008 roku stalo vidomo pro nepryami peregovori z Siriyeyu v Turechchini yaki buli perervani v grudni 2008 roku u zv yazku z pochatkom operaciyi Litij Svinec v Sektori Gaza Vzayemini z palestinskimi arabami 1948 Arabo izrayilska vijna 1948 1949 rokiv 1948 1950 viniknennya problemi 1949 1955 partizanska vijna proti Izrayilyu z teritorij okupovanih Yegiptom i Jordaniyeyu i Siriyi 1967 v hodi Shestidennoyi vijni Izrayil zahopiv teritoriyi naseleni palestinskimi arabami 1970 vignannya OVP z Jordaniyi na teritoriyu Livanu Chornij veresen 1972 1982 mizhnarodnij teror palestinskih radikalnih organizacij i ataki na Izrayil z teritoriyi Livanu 1979 Kemp Devidski ugodi 1982 Livanska vijna vignannya OVP z Livanu v Tunis 1987 1991 Persha palestinska intifada 1993 1995 Ugodi v Oslo 1994 stvorennya Palestinskoyi avtonomiyi 2000 pochatok Intifadi Al Aksi 2005 odnostoronnij vihid iz Sektora Gaza 2008 2009 Operaciya Litij svinec v Sektori GazaVid Shestidennoyi vijni 1967 roku do Ugod v Oslo 1993 roku Pislya peremogi v Shestidennij vijni v 1967 roci Izrayil zajnyav Yudeyu Samariyu Zahidnij bereg richki Jordan i Sektor Gaza naseleni v osnovnomu palestinskimi arabami a takozh bizhencyami z teritorij sho perejshli pid kontrol Izrayilyu v hodi Arabo Izrayilskoyi vijni 1947 1949 rokiv Izrayil ne aneksuvav zahopleni v 1967 roci teritoriyi i ne nadav miscevim arabskim zhitelyam svogo gromadyanstva Teritoriyi sho perejshli pid kontrol Izrayilyu v 1967 roci viznachayutsya OON YeS SShA RF i perevazhnoyu bilshistyu krayin svitu yak okupovani MZS Izrayilyu viznachaye yih yak spirni U 1973 roci pislya Vijni Sudnogo dnya bulo stvoreno ruh dlya vidnovlennya istorichnih yevrejskih poselen v Yudeyi Samariyi ta Sektori Gaza zhiteli yakih ye gromadyanami Izrayilyu Stvorennya cih poselen aktivno zaohochuvalosya i finansuvalosya uryadom Izrayilyu Porazka arabskih derzhav u 1967 roci prizvela do zrostannya arabskogo radikalizmu i terorizmu bula aktivizovana diyalnist Organizaciyi vizvolennya Palestini OVP pochatkovoyu metoyu yakoyi bula zbrojna borotba yak yedinij shlyah zvilnennya Batkivshini i stvorennya na teritoriyi kolishnoyi pidmandatnoyi Palestini yedinoyi svitskoyi derzhavi Naprikinci 60 h pochatku 70 h rokiv palestinski teroristi zdijsnili pershu hvilyu atak na izrayiltyan po vsomu svitu Najvidomishim aktom stalo zahoplennya izrayilskih atletiv na Litnij Olimpiadi 1972 roku v Myunheni Nimecki specsluzhbi zrobili nevdalu sprobu zvilnennya zaruchnikiv u rezultati yakoyi vsi voni buli vbiti teroristami Deyakij chas po tomu vidpovidalni za cej terakt teroristi yaki vizhili u shturmi vijshli na volyu Izrayilski specsluzhbi proveli operaciyu Gniv Bozhij v hodi yakoyi vsi uchasniki ta organizatori napadu buli vistezheni ta vbiti Z 1967 po 1970 roki osnovni sili OVP perebuvali v Jordaniyi Mizh silami OVP ta Izrayilem vidbuvalisya chasti konflikti prichomu OVP postijno vtorgalasya na teritoriyu Izrayilyu dlya provedennya teraktiv a armiya Izrayilyu inodi vtorgalasya na teritoriyu Jordaniyi dlya akcij proti OVP U 1970 roci v rezultati zbrojnogo konfliktu z vladoyu Jordaniyi sili OVP perebazuvalisya do Livanu prodovzhivshi poryad z uchastyu v gromadyanskij vijni v Livani svoyi teroristichni diyi proti Izrayilyu Cej konflikt trivav do 1982 roku koli vidbulosya vtorgnennya Izrayilyu do Livanu dlya vignannya zvidti OVP Pislya krovoprolitnih boyiv zgidno z mizhnarodnoyu ugodoyu osnovni sili i kerivnictvo OVP buli zmusheni evakuyuvatisya do Tunisu U 1974 roci OVP prijnyala programu sho peredbachaye mozhlivist isnuvannya Palestinskoyi derzhavi na chastini teritoriyi kolishnoyi pidmandatnoyi Palestini odnochasno z Izrayilem hocha ostatochnoyu metoyu yak i ranishe deklaruvalosya stvorennya v Izrayili Palestini yedinoyi svitskogo demokratichnoyi derzhavi 1988 roku OVP kerivnictvo yakoyi todi znahodilosya v Tunisi progolosila stvorennya derzhavi Palestina i zayavila pro viznannya rezolyucij OON sho vidnosyatsya do virishennya arabo izrayilskogo konfliktu Tim samim OVP pogodzhuvalasya viznati derzhavu Izrayil zgadanu v cih rezolyuciyah ta utvoriti palestinsku derzhavu na Zahidnomu Berezi richki Jordan i v Sektori Gaza U 1987 roci na teritoriyi Zahidnogo Berega richki Jordan i v Sektori Gaza rozpochalosya povstannya arabskogo naselennya proti izrayilskogo upravlinnya ta okupaciyi Persha intifada Pid chas Vijni v Perskij zatoci v 1991 roci bagato palestinskih arabiv i OVP pidtrimuvali Saddama Husejna ta vitali irakski raketni ataki po Izrayilyu Pislya Ugod v Oslo Ichak Rabin i Yasir Arafat poruch z prezidentom Billom Klintonom tisnut ruki na pidpisanni ugod v Oslo 13 veresnya 1993 roku Pislya togo yak u 1992 roci prem yer ministrom Izrayilyu stav Ichak Rabin Izrayil prosuvav politiku kompromisu z arabskimi susidami Uzhe v 1993 roci Shimon Peres ta Mahmud Abbas pidpisali v Oslo mirni ugodi zgidno z yakimi bula stvorena Palestinska nacionalna administraciya PNA sho otrimala kontrol nad chastinoyu Zahidnogo Berega richki Jordan i Sektorom Gaza Vidpovidno do Ugod v Oslo protyagom 5 rokiv planuvalosya pidpisati ostatochnu ugodu i stvoriti na teritoriyah okupovanih Izrayilem v 1967 roci Palestinsku derzhavu U vidpovid OVP zobov yazuvalasya viznati pravo Izrayilyu na isnuvannya i pripiniti teroristichnu diyalnist Pidtrimka mirnih ugod izrayilskim suspilstvom i palestincyami pishla na spad pislya prodovzhennya teraktiv i napadiv na izrayilski mirni ta vijskovi cili z boku palestinskih ugrupuvan islamizmu bezposeredno pislya pidpisannya ugod prodovzhennya vidpovidnih dij izrayilskoyi armiyi proti palestinskih ugrupovan v hodi yakih ginuli j mirni zhiteli teraktu v Pecheri patriarhiv v Hevroni sho buv skoyenij yevrejskim teroristom ta postijnih teraktiv palestinskih teroristiv smertnikiv z vorozhih do OVP islamistskih ugrupovan U listopadi 1995 roku Ichak Rabin buv ubitij pravim ekstremistom Igalem Amirom Naprikinci 1990 h rokiv prem yer ministr Binyamin Netanyagu vidviv vijska z Hevronu ta pidpisav en sho davav palestincyam bilshe prav na samovryaduvannya Prote ostatochnogo vregulyuvannya konfliktu zadeklarovanogo Ugodami v Oslo v peredbachenij termin ne vidbulosya Samit u Kemp Devidi i Druga intifada U lipni 2000 roku prem yer ministr Egud Barak provodiv peregovori z Yasirom Arafatom na za poserednictva prezidenta SShA Billa Klintona Na comu samiti Ehud Barak zaproponuvav plan stvorennya palestinskoyi derzhavi na 97 teritoriyi Zahidnogo Berega richki Jordan i Sektora Gazi Pri comu vin proponuvav negajno peredati palestinskij derzhavi ves Sektor Gaza i 73 teritoriyi Zahidnogo Berega i protyagom 10 25 rokiv perevesti pid palestinskij kontrol she 20 jogo teritoriyi U razi realizaciyi takoyi propoziciyi na pochatkah Palestinska derzhava skladalasya b z 4 h nezv yazanih chastin mizh yakimi buli b teritoriyi pidkontrolni Izrayilyu i ne mala b zovnishnih kordoniv iz zhodnoyu derzhavoyu okrim Izrayilyu Zgidno z Izrayilskimi propoziciyami velika chastina Yerusalima vklyuchayuchi Shidnij Yerusalim zalishilasya b pid izrayilskim suverenitetom Palestinska derzhava povinna bula b buti demilitarizovanoyu Arafat vidkinuv ci propoziciyi Pislya provalu peregovoriv i provokativnogo z tochki zoru bagatoh palestinciv vizitu Arielya Sharona lidera partiyi Likud na Hramovu Goru palestinski arabi pochali Intifadu Al Aksi U 2001 roci prem yer ministrom Izrayilyu stav Ariel Sharon Na pochatku jogo prem yerstva mirni peregovori mizh Izrayilem i Palestinskoyu Administraciyeyu praktichno pripinilisya Nadali palestinski teroristichni organizaciyi rizko posilili svoyu diyalnist Za danimi pravozahisnoyi organizaciyi Becelem za period z 2000 roku po 2008 rik zaginulo ponad 1053 izrayiltyanina z nih 335 vijskovosluzhbovciv znachna chastina u 2001 2005 rr Ce chislo perevishuye kilkist izrayiltyan zagiblih v hodi Shestidennoyi vijni Zgidno z danimi Shabaka za pershi 4 roki intifadi zaginulo 1017 izrayiltyan i 5598 buli poraneni Za cej chas bulo skoyeno 138 teraktiv za uchastyu smertnikiv vipusheno 480 raket Kasam ta 313 inshih raket i snaryadiv Kilkist obstriliv dosyagla 13 730 Natomist Izrayilska armiya neodnorazovo provodila operaciyi ta aviaudari na pidkontrolnih Palestinskij avtonomiyi teritoriyah Za tverdzhennyam izrayilskoyi storoni metoyu cih dij bulo znishennya teroristiv ta infrastrukturi teroru U rezultati z 2000 roku po 2006 rik za danimi Becelem zaginulo 4281 palestinciv z nih 2038 civilni osobi tisyachi lyudej buli poraneni i zalishilisya bez dahu nad golovoyu Udari nanosilisya takozh po ustanovah Palestinskoyi Administraciyi ta stanciyam palestinskoyi policiyi bagato mist sho ranishe buli peredani pid upravlinnya Palestinskoyi avtonomiyi buli reokupovani CAGALom Izrayil zvinuvativ vladu PA v pidtrimci ta organizaciyi teroru Z vesni 2002 roku ta do svoyeyi smerti z nevidomih prichin voseni 2004 roku prezident Palestinskoyi avtonomiyi Yasir Arafat perebuvav pid domashnim areshtom u svoyij rezidenciyi v Ramalli U 2005 roci uryad Sharona zdijsniv plan odnostoronnogo vihodu z Sektora Gazi rezultatom yakogo stali rujnuvannya 25 yevrejskih poselen i vtrata svoyih budinkiv ponad 7 tisyachami lyudej yaki otrimali kompensaciyu v serednomu po 300 tis dolariv na sim yu Sharon takozh pochav budivnictvo Izrayilskij rozdilovij bar yer mizh izrayilskoyu teritoriyeyu i Zahidnim Beregom richki Jordan U sichni 2006 roku Ariel Sharon perenis insult pislya yakogo zalishivsya v komi i posadu prem yer ministra zajnyav Egud Olmert U sichni 2006 roku na parlamentskih viborah na teritoriyah kontrolovanih Palestinskoyu Administraciyeyu peremogu zdobuv radikalnij islamistskij ruh HAMAS viznanij v Izrayili ta ryadi inshih krayin teroristichnim Ruh HAMAS spochatku znahodivsya v opoziciyi do OVP i partiyi FATH kerovanih Yasirom Arafatom i ne viznavav ugod v Oslo Ulitku 2007 roku mizh prihilnikami FATH i HAMAS stavsya zbrojnij konflikt v rezultati yakogo Sektor Gaza opinivsya pid kontrolem ruhu HAMAS a chastini Zahidnogo Berega sho znahodyatsya pid upravlinnyam PA opinilisya pid kontrolem FATH Z lita 2007 roku Izrayil posiliv blokadu Sektora Gaza yaka trivaye dosi Potochni podiyi 27 listopada 2007 roku Egud Olmert i Mahmud Abbas pogodilisya pochati peregovori i prijti do ostatochnoyi ugodi po palestinskij derzhavi do kincya 2008 roku Prote zrobiti ce ne vdalosya peregovori buli perervani naprikinci grudnya 2008 roku v zv yazku z provedennyam Izrayilem v sektori Gaza operaciyi Litij svinec proti ugrupovannya HAMAS Izrayil poyasnyuvav provedennya operaciyi Litij Svinec neobhidnistyu pripiniti bagatorichni v rezultati operaciyi zaginulo ponad 1300 palestinciv i 14 izrayiltyan U 2009 roci peregovori z FATH prodovzhilisya za uchastyu novogo prem yer ministra Izrayilyu Binyamina Netanyagu i novogo prezidenta SShA Baraka Obami 21 chervnya Nitanyagu vistupiv zi svoyim planom blizkoshidnogo vregulyuvannya v ramkah yakogo visloviv zgodu na stvorennya palestinskoyi derzhavi z obmezhenimi pravami v razi viznannya palestincyami Izrayilyu yak nacionalnogo budinku yevrejskogo narodu i otrimanni garantij bezpeki Izrayilyu v tomu chisli mizhnarodnih U listopadi 2009 roku uryad Izrayilyu zayaviv pro desyatimisyachnij moratorij na budivnictvo v yevrejskih poselennyah na Zahidnomu berezi richki Jordan prote cej moratorij ne zadovolniv palestinsku storonu oskilki vin ne torkavsya Shidnogo Yerusalimu 2 veresnya 2010 roku pryami peregovori mizh PNA ta izrayilskim uryadom buli vidnovleni Odnak ci peregovori perebuvayut pid zagrozoyu zrivu cherez superechnosti v izrayilskomu uryadi z privodu prodovzhennya moratoriyu na budivnictvo poselen i cherez nebazhannya palestinskoyi administraciyi prodovzhuvati pryami peregovori u razi yaksho moratorij ne bude prodovzhenij KordoniZgidno z Elektronnoyu yevrejskoyu enciklopediyeyu z tochki zoru mizhnarodnogo prava teritoriya ta kordoni Izrayilyu ostatochno ne viznacheni Sam Izrayil vnaslidok riznih chinnikiv utrimuyetsya vid oficijnogo viznachennya svoyih kordoniv ryad izrayilskih yuristiv vvazhayut sho teritoriya vzagali ne ye obov yazkovim elementom derzhavi Isnuyut kilka mozhlivih variantiv viznachennya teritoriyi Izrayilyu Rezolyuciya Generalnoyi Asambleyi OON 181 11 vid 29 listopada 1947 roku yaka ne bula viznana arabskimi krayinami i ne bula nimi vikonana zalishayetsya yedinim mizhnarodno pravovim dokumentom v yakomu zafiksovana teritoriya yevrejskoyi derzhavi Cej dokument peredbachav vidnesennya do yevrejskoyi derzhavi Shidnoyi Galileyi Izreelskoyi dolini bilshoyi chastini primorskoyi rivnini i pustelyu Negev do arabskoyi derzhavi Zahidnoyi Galileyi gir Yudeyi i Samariyi za vinyatkom Yerusalima i chastini primorskoyi rivnini vid Isduda Ashdoda do kordonu z Yegiptom Yerusalim ta Vifleyem povinni buli stati teritoriyami pid mizhnarodnim kontrolem Suverenna teritoriya Izrayilyu sho sklalasya v rezultati Vijni za nezalezhnist 1949 viznana de fakto bilshistyu krayin svitu priblizno dorivnyuye 20 770 km z yakih 2 zajnyati vodoyu Teritoriya na yaku piznishe buv poshirenij suverenitet Izrayilyu vklyuchayuchi Shidnij Yerusalim ta Golanski visoti dorivnyuye 22 072 km Povna plosha teritoriyi kontrolovanoyi Izrayilem vklyuchayuchi Palestinsku avtonomiyu ta teritoriyi zajnyati pid chas Shestidennoyi vijni stanovit 27 799 km Yegipetsko izrayilskij kordon buv vstanovlenij po mezhi mandatnoyi teritoriyi Palestini i zakriplenij dogovorom vid 26 bereznya 1979 roku Jordansko izrayilskij kordon zafiksovano dogovorom vid 26 zhovtnya 1994 roku po liniyi mizh Britanskoyu pidmandatnoyi Palestinoyu i Emiratom Transjordaniyeyu z deyakimi neznachnimi vidminnostyami Kordoni Izrayilyu z Livanom i Siriyeyu oficijno ne vregulovani Isnuye tak zvana blakitna liniya kordon Izrayilyu i Livanu viznanij OON odnak zalishayetsya rozbizhnist shodo Z Siriyeyu nemaye oficijno oformlenogo kordonu ye lishe liniya pripinennya vognyu de za rishennyam Radi Bezpeki OON po zakinchenni vijni 1973 roku bula stvorena buferna zona sho rozdilyaye Izrayil i Siriyu Kontrabanda zbroyi morskim shlyahomZ posilennyam roli Irana v konflikti i jogo regionalnoyi sili i nemozhlivosti nadannya suhoputnoyi pidtrimki svoyim prihilnikam u konflikti nim buli poslani korabli z vijskovoyu kontrabandoyu zafrahtovani u tretih krayin 2001 r korabel Santorini 2002 r korabel pid praporom Tonga 2009 r korabel Monchegorsk sho nalezhav Kipru 2009 r korabel pid praporom Antigua i Barbuda 2011 r korabel Viktoriya Kritika politiki Izrayilyu v Yudeyi Samariyi i GaziPolitika sho provoditsya Derzhavoyu Izrayil na kontrolovanih teritoriyah viklikaye shirokij suspilnij rezonans i rizku kritiku z boku ryadu politikiv OON zahidnih fondiv i nekomercijnih pravozahisnih organizacij sered yakih Amnesty International Human Rights Watch ta Useredini krayini diyi uryadu piddayutsya kritici takimi organizaciyami yak Becelem U zvitah cih organizacij mistyatsya chislenni ale ne pidtverdzheni svidchennya yaki stverdzhuyut pro provedennya tortur v izrayilskih v yaznicyah pozbavlennya palestinciv civilnih prav obmezhennya peresuvannya ekonomichna blokada znushannya zaborona na skargu do civilnogo sudu zaborona na mirni demonstraciyi protestu vijskovih diyah spryamovanih proti mirnogo naselennya rujnuvan palestinskih budinkiv agresivnij povedinci yevrejskih poselenciv z poturannya izrayilskoyi armiyi Izrayilska politika na okupovanih teritoriyah nizkoyu gromadskih organizacij i pravozahisnikiv porivnyuyutsya z politikoyu aparteyidu v PAR Rozsliduvannya provedene zvinuvachuye bagato velikih svitovih ZMI u falsifikaciyi opublikovanih danih na korist Izrayilyu Tak za tverdzhennyam If Americans Knew popri te sho vid vijskovih dij Izrayilyu gine nabagato bilshe nevinnogo mirnogo palestinskogo naselennya nizh v samomu Izrayili vid dij palestinskih teroristiv informaciya pro zhertvi z izrayilskoyi storoni z yavlyayetsya v ZMI znachno chastishe Cim na dumku ciyeyi organizaciyi obumovlyuyetsya solidarnist amerikanskoyi gromadskosti z Izrayilem Razom z tim bagato analitikiv skeptichno stavlyatsya do zvitiv pravozahisnih grup sho pracyuyut z palestincyami zokrema Amnesty International i Becelem v izrayilskih ta inshih ZMI ne raz publikuvalisya statti v yakih vkazuvalosya sho Becelem spotvoryuye informaciyu prihovuye nezruchni fakti a inkoli j pidtasovuye yih Zgidno z tverdzhennyami deyakih izrayilskih ZMI Becelem vikrivali i v sprobah vipravdati teroristiv i v brehlivih statistichnih zvitah Nimi vidznachayetsya vibirkovij pidhid pravozahisnikiv do informaciyi i pevna ideologichna uperedzhenist Sho stosuyetsya uperedzhenosti uryadi bagatoh krayin u tomu chisli Demokratichnoyi Respubliki Kongo Kitayu V yetnama Rosiyi ta Spoluchenih Shtativ Ameriki vistupali proti Amnesty International oskilki na yihnyu dumku cya organizaciya poshiryuye uperedzhenu informaciyu abo ne rozglyadaye zagrozu bezpeci derzhavi yak pom yakshuvalnu obstavinu Z inshogo boku organizaciya Media Watch International vidznachaye sho mizhnarodni ZMI vklyuchayuchi najbilshi svitovi informacijni agentstva sistematichno spotvoryuyut informaciyu pro konflikt takim chinom shob predstaviti palestinskih arabiv postrazhdaloyu storonoyu a Izrayil agresorom Za slovami If Americans Knew Izrayil otrimuye najbilshu finansovu dopomogu vid amerikanskogo uryadu v rozmiri blizko 3 milyardiv dolariv shorichno nezvazhayuchi na isnuvannya velikoyi kilkosti krayin v yakih riven zhittya nabagato nizhchij a politichna nestabilnist visha Prote slid zaznachiti sho Izrayil ye vazhlivim strategichnim i politichnim soyuznikom SShA znahoditsya pid zagrozoyu vijni iz svoyimi najblizhchimi susidami sered yakih ye regionalni derzhavami yak Iran i vitrachaye znachnu chastinu VVP na nacionalnu oboronu i bezpeku U toj zhe chas za danimi Washington ProFile Palestinska avtonomiya stala najbilshim u sviti oderzhuvachem gumanitarnoyi dopomogi na dushu naselennya Zokrema v 2006 roci serednostatistichnij palestinec otrimav vid zahidnih donoriv bez urahuvannya arabskih derzhav Yaponiyi ta in 300 v toj chas yak serednostatistichnij afrikanec pivdennishe Sahari lishe 44 Div takozhIncident Muhammad al Durra UNSCO UNIFIL UNDOF Devid i Lejla film PrimitkiIzrail Zemlya Izrailya Erec Israel Istoricheskij ocherk Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Ada Aharoni The Forced Migration of Jews from Arab Countries 13 lyutogo 2012 u Wayback Machine Historical Society of Jews from Egypt website Accessed February 1 2009 The Palestinian Refugee Issue Rhetoric vs Reality 27 grudnya 2008 u Wayback Machine Sidney Zabludoff Jewish Political Studies Review 20 1 2 Spring 2008 Schulze Kirsten E 2008 The Arab Israeli Conflict angl Pearson Longman ISBN 978 0 582 77189 5 angl Unispal un org 12 travnya 1948 Arhiv originalu za 12 grudnya 2013 Procitovano 29 chervnya 2014 Silverburg Sanford R 2009 Palestine and International Law Essays on Politics and Economics angl McFarland ISBN 978 0 7864 4248 5 Cattan Henry 2022 The Palestine Question angl Taylor amp Francis doi 10 4324 9781003325772 11 ISBN 978 1 000 73750 9 Proclamation of state of Israel Cablegram to SecGen S 747 Question of Palestine angl Procitovano 11 zhovtnya 2023 V Pogromskij S Sednyeva 2013 Arabo izrayilska vijna 1948 1949 rr u globalnomu konteksti blizkoshidnogo konfliktu Eminak 1 4 19 26 ISSN 1998 4634 Procitovano 11 zhovtnya 2023 Cragg Kenneth 1997 Palestine the prize and price of Zion angl London Cassell s 56 116 ISBN 978 0 304 70075 2 Gordis Daniel Izrayil Korotka istoriya vidrodzhennya naciyi ukr Nash Format ISBN 978 617 7973 48 4 Beker A 2005 The Forgotten Narrative Jewish Refugees From Arab Countries Jewish Political Studies Review 17 3 4 4 JSTOR 25834637 Immigrants to Israel 1948 1952 www jewishvirtuallibrary org Procitovano 12 zhovtnya 2023 Fraser Thomas 2018 The Arab Israeli Conflict angl Bloomsbury Publishing s 56 57 ISBN 978 1 137 38745 5 Bornstein Avram S 2002 Crossing the Green Line Between the West Bank and Israel angl University of Pennsylvania Press s 40 ISBN 978 0 8122 1793 3 Gilbert Martin 2005 The Routledge Atlas of the Arab Israeli Conflict angl Psychology Press s 47 ISBN 978 0 415 35900 9 Gallagher Nancy 2007 Quakers in the Israeli Palestinian Conflict The Dilemmas of NGO Humanitarian Activism angl I B Tauris s 61 ISBN 978 1 61797 376 5 Pappe Ilan 2004 A History of Modern Palestine One Land Two Peoples angl Cambridge University Press s 6 11 ISBN 978 0 521 55632 3 Israel Poisoned Palestinian Land to Build West Bank Settlement in 1970s Documents Reveal Haaretx angl 14 zhovtnya 2022 Israeli forces poisoned wells in Palestinian villages during 1948 Nakba unearthed documents show The New Arab angl 15 zhovtnya 2022 Documents Reveal Israeli Army Poisoned Water Wells in Palestinian Towns During 1948 War Asharq al Awsat angl 15 zhovtnya 2022 Gaza and the West Bank and the Source of Recent Problems in Palestine www iemed org Procitovano 12 zhovtnya 2023 Evolution of UNRWA s mandate to Palestine refugees Statement of Commissioner General Question of Palestine angl Procitovano 11 zhovtnya 2023 cite book last1 Black first1 Ian title Enemies and Neighbours Arabs and Jews in Palestine and Israel 1917 2017 date 2017 publisher Penguin Books Limited isbn 978 0 241 00443 2 url https books google com books hl uk amp id 1eQoDwAAQBAJ amp pg PA131 Politekonomiya Shest dnej vechnoj vojny 4 chervnya 2009 u Wayback Machine ros Smith 2006 s 126 Nasser the Egyptian president decided to mass troops in the Sinai casus belli by Israel 1973 Arab states attack Israeli forces On This Day BBC Arhiv originalu za 14 lipnya 2012 Procitovano 15 lipnya 2007 Bregman 2002 s 171 4 Derzhava Izrayil Izrayil i arabskij svit Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Gosudarstvo Izrail Vneshnyaya politika Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Rezolyuciya 487 Radi Bezpeki OON nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Secondary Wars and Atrocities of the Twentieth Century Arhiv originalu za 7 travnya 2009 Procitovano 7 travnya 2009 Harkavy ta Neuman 2001 s 270 The Arab Peace Initiative 20 serpnya 2008 u Wayback Machine Arab League Beirut Declaration of 28 March 2002 Harel Amos anglijskoyu Haaretz Arhiv originalu za 2 chervnya 2009 anglijskoyu The Washington Post Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2012 Hezbollah Captures Two Israeli Soldiers anglijskoyu National Public Radio 2006 Arhiv originalu za 6 veresnya 2012 Clashes spread to Lebanon as Hezbollah raids Israel International Herald Tribune originalu za 17 lipnya 2006 Procitovano 17 lipnya 2006 Arhiv originalu za 1 grudnya 2011 Procitovano 9 listopada 2011 anglijskoyu BBC 2006 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2019 anglijskoyu China Radio International 12 07 2006 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2011 anglijskoyu Haaretz 17 01 2007 Arhiv originalu za 21 08 2008 Procitovano 7 iyulya 2008 Walker Peter News Agencies 21 maya 2008 anglijskoyu The Guardian Arhiv originalu za 21 travnya 2008 Israel s Border and Security Problems 10 sichnya 2011 u Wayback Machine article by Chief of Staff Dayan in Foreign Affairs XXXIII January 1955 pp 118 Moshe Dayan Zhiti z Bibliyeyu Yerusalim 1986 240 s ISBN 965 320 005 4 Dayan M Dnevnik Sinajskoj kampanii Moskva Izografus EKSMO 2003 S 21 23 ISBN 5 94661 052 H Arhiv originalu za 9 sichnya 2012 Procitovano 28 listopada 2011 Israel Ministry of Foreign Affairs The Palestinian National Covenant July 1968 Arhiv originalu za 11 travnya 2019 Procitovano 28 listopada 2011 Arhiv originalu za 30 veresnya 2007 Procitovano 28 listopada 2011 Andrews Edmund L John Kifner 27 sichnya 2008 anglijskoyu The New York Times Arhiv originalu za 15 kvitnya 2009 Procitovano 12 travnya 2008 Crowdy 2006 s 333 Arhiv originalu za 31 sichnya 2012 Procitovano 28 listopada 2011 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2016 Procitovano 28 listopada 2011 Microsoft Encarta 2007 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2008 Procitovano 16 veresnya 2007 Haberman Clyde 09 12 1991 After 4 Years Intifada Still Smolders The New York Times Procitovano 28 bereznya 2008 Mowlana Gerbner ta Schiller 1992 s 111 Bregman 2002 s 236 anglijskoyu Boston College Arhiv originalu za 25 chervnya 2007 Procitovano 16 iyulya 2007 Israel Palestine Liberation Organization letters of recognition Arhiv originalu za 14 grudnya 2011 Procitovano 3 sichnya 2012 Settlements information Foundation for Middle East Peace Sources of Population Growth Total Israeli Population and Settler Population 1991 2003 anglijskoyu Arhiv originalu za 11 travnya 2008 Procitovano 12 grudnya 2007 Bregman 2002 s 257 The Wye River Memorandum anglijskoyu U S Department of State 23 10 1998 originalu za 23 08 2003 Procitovano 16 lipnya 2007 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2013 Procitovano 3 sichnya 2012 Gelvin 2005 s 240 Arhiv originalu za 2 grudnya 2010 Procitovano 3 sichnya 2012 Arhiv originalu za 10 chervnya 2008 Procitovano 3 sichnya 2012 Arhiv originalu za 2 sichnya 2014 Procitovano 3 sichnya 2012 Arhiv originalu za 12 bereznya 2013 Procitovano 3 sichnya 2012 anglijskoyu The Associated Press via USA Today 29 07 2004 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2008 Procitovano 16 lipnya 2007 Arhiv originalu za 18 chervnya 2009 Procitovano 3 sichnya 2012 Arhiv originalu za 20 sichnya 2012 Procitovano 3 sichnya 2012 Izrayil zamoroziv budivnictvo poselen na Zahidnomu berezi r Jordan 21 veresnya 2010 u Wayback Machine news mail am Nachalis izrailsko palestinskie peregovory storony ozvuchili svoi trebovaniya 5 veresnya 2010 u Wayback Machine newsru com 2 9 2010 Arhiv originalu za 18 listopada 2010 Procitovano 3 sichnya 2012 Plany razdela Palestiny Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Konstitucionnoe pravo zarubezhnyh stran Pod obshej redakciej chlena korrespondenta RAN professora M V Baglaya Yu I Lejbo i F M Entina M 2008 str 1023 Plan OON po razdelu Palestiny 27 sichnya 2009 u Wayback Machine Na sajte krugosvet ru V polovini avtoritetnih mizhnarodnih enciklopedij Encarta 20 serpnya 2009 u Wayback Machine Library of Congress Arhivovano 2012 07 10 u Archive is tosho mistitsya cifra ploshi 20 77 tis km a v reshti Britannica 27 sichnya 2013 u Wayback Machine National Geographic 15 grudnya 2009 u Wayback Machine BBC News 1 listopada 2011 u Wayback Machine 21 5 22 tis km tobto vklyuchayuchi aneksovani Golanski visoti i Shidnij Yerusalim The World Factbook anglijskoyu CRU 19 chervnya 2006 Arhiv originalu za 24 grudnya 2018 Procitovano 1 lipnya 2008 PDF Statistical Abstract of Israel anglijskoyu Israel Central Bureau of Statistics 2006 Arhiv originalu PDF za 26 serpnya 2013 Procitovano 6 lipnya 2008 Israel Geography Country Studies anglijskoyu The Library of Congress Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 1 lipnya 2008 Arhiv originalu za 20 bereznya 2008 Procitovano 3 sichnya 2012 Arhiv originalu za 27 grudnya 2008 Procitovano 3 sichnya 2012 Izrail peredvigaet granicu s Iordaniej Russia on line 24 zhovtnya 2004 Arhiv originalu za 14 serpnya 2011 Procitovano 21 lipnya 2008 On Deadline Russia Criticizes Israel for Offensive 7 kvitnya 2008 u Wayback Machine Breitbart com Arhiv originalu za 24 veresnya 2011 Procitovano 3 sichnya 2012 Nicolas Sarcozy criticizes Israel s settlement expansion Arhivovano 28 kvitnya 2019 u Archive is People s daily June 23 2008 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2019 Procitovano 3 sichnya 2012 Amnesty International Report 2006 anglijskoyu Mizhnarodna amnistiya 2006 Arhiv originalu za 30 chervnya 2006 Procitovano 20 lipnya 2007 Israel Palestinian Authority anglijskoyu Human Rights Watch Arhiv originalu za 10 lipnya 2012 Procitovano 20 lipnya 2007 anglijskoyu B Tselem traven 2002 roku Arhiv originalu za 06 10 2008 Procitovano 9 08 2007 IDF doctor says Dirani rape PDF Arhiv originalu PDF za 25 listopada 2011 Procitovano 3 sichnya 2012 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2014 Procitovano 3 sichnya 2012 Palestinian Homes Demolition Report Testimony of Abu Karsh Arhiv originalu za 2 serpnya 2012 Procitovano 3 sichnya 2012 Arhiv originalu za 3 sichnya 2012 Procitovano 3 sichnya 2012 Arhiv originalu za 13 listopada 2011 Procitovano 3 sichnya 2012 Arhiv originalu za 2 bereznya 2010 Procitovano 3 sichnya 2012 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2008 Procitovano 3 sichnya 2012 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2013 Procitovano 3 sichnya 2012 Arhiv originalu za 2 sichnya 2014 Procitovano 3 sichnya 2012 The Namibian 14 sichnya 2000 Perevireno 15 travnya 2006 The U S and China This Week 17 sichnya 2019 u Wayback Machine U S China Policy Foundation 16 lyutogo 2001 Perevireno 15 travnya 2006 The Cream of The Diplomatic Crop from Ha Noi 17 sichnya 2019 u Wayback Machine THIEN LY B U TOA Perevireno 15 travnya 2006 Russian official blasts Amnesty International over Chechnya refugees 26 travnya 2007 u Wayback Machine Human Rights Violations in Chechnya 22 August 2003 Perevireno 15 travnya 2006 Press Briefing By Scott McClellan 22 serpnya 2017 u Wayback Machine The White House 25 May 2005 Perevireno 30 travnya 2006 Bespristrastnyj Reportazh Media Watch International 4 sichnya 2003 roku Arhiv originalu za 25 serpnya 2007 Procitovano 20 lipnya 2008 Bespristrastnyj Reportazh Media Watch International 18 travnya 2003 roku Arhiv originalu za 26 serpnya 2007 Procitovano 20 lipnya 2008 Bespristrastnyj Reportazh Media Watch International 16 lipnya 2003 roku Arhiv originalu za 25 serpnya 2007 Procitovano 20 lipnya 2008 Bespristrastnyj Reportazh Media Watch International 19 bereznya 2004 roku Arhiv originalu za 23 veresnya 2007 Procitovano 20 lipnya 2008 US assistance to Israel Washington ProFile 23 chervnya 2007 roku Arhiv originalu za 29 chervnya 2007 Procitovano 21 lipnya 2008 PosilannyaGamal Abdn Nasir Naser Shodennik pro vijnu v Palestini 2020 Zavantazhiti 6 listopada 2020 u Wayback Machine Chenovet E Stefan M Dzh Chomu nenasilnickij sprotiv efektivnij Strategichna logika gromadyanskogo konfliktu Pereklad S Girika K Vidavnictvo Klio 2014 S 137 169 rozdil Persha palestinska intifada 1987 1992