Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ка зус бе ллі лат casus belli привід для війни формальний привід для розв язування війни однією державою проти іншої Тер

Casus belli

Casus belli

Ка́зус бе́ллі (лат. casus belli, «привід для війни») — формальний привід для розв'язування війни однією державою проти іншої. Термін набув особливо широкого використання з 20 століття у міжнародному праві, у зв'язку із необхідністю легітимізації колоніальних та імперіалістичних воєн держав Заходу та Радянського союзу. Тісно пов'язаний із теорією справедливої війни, згідно з якою не можна починати війну без справедливої причини. На практиці казус беллі часто використовувався державами для приховання справжніх цілей і причин війни.

Приклади

Перша світова війна

За 1878 року Австро-Угорщина отримала мандат на окупацію та адміністрування Боснії та Герцеговини, при збереженні формального суверенітету Османської імперії. Частина південних слов'ян, що проживали на цих землях, не хотіли жити в Австро-Угорщині та прагнули приєднати цих територій до сусідньої Сербії, яка нещодавно здобула незалежність.

Наприкінці червня 1914 року ерцгерцог Австрії Франц Фердинанд відвідував Боснію для спостереження за військовими маневрами та відкриття музею у Сараєві. Їхав він разом із своєю дружиною, Софією Хотек. Таємне товариство «Млада Босна», яке прагнуло до об'єднання південних слов’ян, вирішило вбити Франца Фердинанда. Вбивство було доручено групі з шести змовників, кінцевим виконавцем якого став сербський гімназист Гаврило Принцип. Відмова Сербії розслідувати причетність сербських урядовців до оснащення, навчання та оплати вбивць, які вбили Франца Фердинанда стало причиною для Австро-Угорщини оголосити війну.

Для Британії безпосередньою причиною вступу у війну було німецьке вторгнення та окупація Бельгії, що порушило бельгійський нейтралітет, який Британія зобов’язувалася підтримувати за договором.

Радянсько-фінська війна (1939—1940)

Микита Хрущов у своїх спогадах пише, що на нараді в Кремлі Сталін сказав: «давайте почнемо сьогодні» — і того самого дня привід для війни знайшовся, так званий «Майнільський інцидент»: 26 листопада 1939 року Радянський уряд звернувся до уряду Фінляндії з офіційною нотою, у якій повідомлялось, що внаслідок артилерійського обстрілу, вчиненого з території Фінляндії, загинуло четверо та було поранено дев'ятеро радянських військовослужбовців.

Фінські прикордонники справді зафіксували того дня з кількох точок спостереження численні гарматні постріли, і як належить у такому випадку, факт пострілів та напрямок, звідки вони лунали, було занотовано. Зіставлення нотаток показувало, що постріли було зроблено з радянської території. Уряд Фінляндії запропонував створити міжурядову слідчу комісію, яка б мала розслідувати інцидент. Радянська сторона відмовилася, а невдовзі оголосила, що більше не вважає себе зв'язаною умовами радянсько-фінської угоди про взаємний ненапад.

29 листопада 1939 року СРСР розірвав із Фінляндією дипломатичні стосунки, а 30-го о 8:00 за московським часом радянські війська одержали наказ перейти радянсько-фінський кордон та розпочати бойові дії. Офіційно війну так і не було оголошено.

Друга світова війна (1939-1945)

У серпні 1939 року, щоб розпочати територіальну експансію Німеччини до Східної Європи, нацистський уряд Німеччини під керівництвом Гітлера влаштував інцидент у Глейвіці, який був використаний як привід для вторгнення до Польщі у вересні наступного року. 31 серпня 1939 року нацисти використали в’язнів концтабору, які видавалися поляками, для нападу на німецьку радіостанцію Sender Gleiwitz у Глейвіці, напередодні Другої світової війни. Союзники Польщі, Велика Британія та Франція, згодом оголосили війну Німеччині відповідно до свого альянсу.

Сполучені Штати оголосили війну Японії після нападу на Перл-Харбор 7 грудня 1941 року.

У 1941 році, знову діючи згідно з політикою Lebensraum, нацистська Німеччина напала на Радянський Союз, використовуючи casus belli превентивної війни для виправдання акту агресії.

Анексія криму (2014)

Після анексії Криму Російською Федерацією в 2014 році президент Росії Володимир Путін стверджував, що Крим та інші регіони «не були частиною України» після того, як вони були захоплені в 18 столітті. Етнічне російське населення в Криму та на сході України розглядається як причина війни для анексії Росією.

Вторгнення Росії в Україну (2022)

Перед російським вторгненням в Україну у 2022 році Росія визнала сепаратистські квазіреспубліки в Донецькій і Луганській області, і ратифікувала укладання альянсу із ними з метою «захисту» російськомовного населення, таким чином створивши умовний casus belli. Росія також стверджувала, що неонацистські групи вчиняють геноцид проти російськомовних в Україні та що український уряд є неонацистським.

Див. також

Джерела

Посилання

image Це незавершена стаття про міжнародне право.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ka zus be lli lat casus belli privid dlya vijni formalnij privid dlya rozv yazuvannya vijni odniyeyu derzhavoyu proti inshoyi Termin nabuv osoblivo shirokogo vikoristannya z 20 stolittya u mizhnarodnomu pravi u zv yazku iz neobhidnistyu legitimizaciyi kolonialnih ta imperialistichnih voyen derzhav Zahodu ta Radyanskogo soyuzu Tisno pov yazanij iz teoriyeyu spravedlivoyi vijni zgidno z yakoyu ne mozhna pochinati vijnu bez spravedlivoyi prichini Na praktici kazus belli chasto vikoristovuvavsya derzhavami dlya prihovannya spravzhnih cilej i prichin vijni PrikladiPersha svitova vijna Za 1878 roku Avstro Ugorshina otrimala mandat na okupaciyu ta administruvannya Bosniyi ta Gercegovini pri zberezhenni formalnogo suverenitetu Osmanskoyi imperiyi Chastina pivdennih slov yan sho prozhivali na cih zemlyah ne hotili zhiti v Avstro Ugorshini ta pragnuli priyednati cih teritorij do susidnoyi Serbiyi yaka neshodavno zdobula nezalezhnist Naprikinci chervnya 1914 roku ercgercog Avstriyi Franc Ferdinand vidviduvav Bosniyu dlya sposterezhennya za vijskovimi manevrami ta vidkrittya muzeyu u Sarayevi Yihav vin razom iz svoyeyu druzhinoyu Sofiyeyu Hotek Tayemne tovaristvo Mlada Bosna yake pragnulo do ob yednannya pivdennih slov yan virishilo vbiti Franca Ferdinanda Vbivstvo bulo dorucheno grupi z shesti zmovnikiv kincevim vikonavcem yakogo stav serbskij gimnazist Gavrilo Princip Vidmova Serbiyi rozsliduvati prichetnist serbskih uryadovciv do osnashennya navchannya ta oplati vbivc yaki vbili Franca Ferdinanda stalo prichinoyu dlya Avstro Ugorshini ogolositi vijnu Dlya Britaniyi bezposerednoyu prichinoyu vstupu u vijnu bulo nimecke vtorgnennya ta okupaciya Belgiyi sho porushilo belgijskij nejtralitet yakij Britaniya zobov yazuvalasya pidtrimuvati za dogovorom Radyansko finska vijna 1939 1940 Mikita Hrushov u svoyih spogadah pishe sho na naradi v Kremli Stalin skazav davajte pochnemo sogodni i togo samogo dnya privid dlya vijni znajshovsya tak zvanij Majnilskij incident 26 listopada 1939 roku Radyanskij uryad zvernuvsya do uryadu Finlyandiyi z oficijnoyu notoyu u yakij povidomlyalos sho vnaslidok artilerijskogo obstrilu vchinenogo z teritoriyi Finlyandiyi zaginulo chetvero ta bulo poraneno dev yatero radyanskih vijskovosluzhbovciv Finski prikordonniki spravdi zafiksuvali togo dnya z kilkoh tochok sposterezhennya chislenni garmatni postrili i yak nalezhit u takomu vipadku fakt postriliv ta napryamok zvidki voni lunali bulo zanotovano Zistavlennya notatok pokazuvalo sho postrili bulo zrobleno z radyanskoyi teritoriyi Uryad Finlyandiyi zaproponuvav stvoriti mizhuryadovu slidchu komisiyu yaka b mala rozsliduvati incident Radyanska storona vidmovilasya a nevdovzi ogolosila sho bilshe ne vvazhaye sebe zv yazanoyu umovami radyansko finskoyi ugodi pro vzayemnij nenapad 29 listopada 1939 roku SRSR rozirvav iz Finlyandiyeyu diplomatichni stosunki a 30 go o 8 00 za moskovskim chasom radyanski vijska oderzhali nakaz perejti radyansko finskij kordon ta rozpochati bojovi diyi Oficijno vijnu tak i ne bulo ogolosheno Druga svitova vijna 1939 1945 U serpni 1939 roku shob rozpochati teritorialnu ekspansiyu Nimechchini do Shidnoyi Yevropi nacistskij uryad Nimechchini pid kerivnictvom Gitlera vlashtuvav incident u Glejvici yakij buv vikoristanij yak privid dlya vtorgnennya do Polshi u veresni nastupnogo roku 31 serpnya 1939 roku nacisti vikoristali v yazniv konctaboru yaki vidavalisya polyakami dlya napadu na nimecku radiostanciyu Sender Gleiwitz u Glejvici naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni Soyuzniki Polshi Velika Britaniya ta Franciya zgodom ogolosili vijnu Nimechchini vidpovidno do svogo alyansu Spolucheni Shtati ogolosili vijnu Yaponiyi pislya napadu na Perl Harbor 7 grudnya 1941 roku U 1941 roci znovu diyuchi zgidno z politikoyu Lebensraum nacistska Nimechchina napala na Radyanskij Soyuz vikoristovuyuchi casus belli preventivnoyi vijni dlya vipravdannya aktu agresiyi Aneksiya krimu 2014 Pislya aneksiyi Krimu Rosijskoyu Federaciyeyu v 2014 roci prezident Rosiyi Volodimir Putin stverdzhuvav sho Krim ta inshi regioni ne buli chastinoyu Ukrayini pislya togo yak voni buli zahopleni v 18 stolitti Etnichne rosijske naselennya v Krimu ta na shodi Ukrayini rozglyadayetsya yak prichina vijni dlya aneksiyi Rosiyeyu Vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu 2022 Pered rosijskim vtorgnennyam v Ukrayinu u 2022 roci Rosiya viznala separatistski kvazirespubliki v Doneckij i Luganskij oblasti i ratifikuvala ukladannya alyansu iz nimi z metoyu zahistu rosijskomovnogo naselennya takim chinom stvorivshi umovnij casus belli Rosiya takozh stverdzhuvala sho neonacistski grupi vchinyayut genocid proti rosijskomovnih v Ukrayini ta sho ukrayinskij uryad ye neonacistskim Div takozhOkupaciya Kolektivna oborona Spisok latinskih visloviv Status kvo Debellatio Ius ad bellumDzherelaUkrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X storinka PosilannyaGlejvicka provokaciya 30 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X Kazus belli 21 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Ce nezavershena stattya pro mizhnarodne pravo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ