Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Перша арабо-ізраїльська війна розпочалася після громадянської війни в підмандатній Палестині. Є другим та останнім етапом Палестинської війни. Після завершення британського мандату в Палестині опівночі 14 травня 1948 року оприлюднив Декларацію незалежності Ізраїлю. Уранці 15 травня військова коаліція арабських держав увійшла на територію Британської Палестини.
| Перша арабо-ізраїльська війна | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Частина від Палестинська війна та Арабо-ізраїльський конфлікт | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
| До 26 травня 1948: Після 26 травня 1948: Іноземні волонтери: |
Нерегулярні: | ||||||||
Після Декларації Бальфура 1917 року та створення британського мандату в Палестині 1920 року між арабами, євреями та британцями виникли напруженість і конфлікти. Як араби, так і євреї були незадоволені британською політикою, що спричинило арабське повстання 1936 року та в Палестині.
29 листопада 1947 року ООН ухвалив План поділу Палестини на арабську та єврейську держави, та міста міжнародного значення, Єрусалим та Вифлеєм. Наступного дня арабські бойовики та вбили семеро євреїв. Це була помста «Лехі» за вбивство 19 листопада , яких підозрювали в інформаторстві Британії.
Конфлікт переріс у громадянську війну, а з 15 травня 1948 року в арабо-ізраїльську. Сили Єгипту, Трансйорданії, Сирії та Іраку вторглись до Палестини. Вони взяли під контроль арабські території та атакували ізраїльські сили та кілька єврейських поселень. Упродовж 10 місяців бойові дії проходили на території британського мандату, а також на Синайському півострові та в , перериваючись кількома періодами перемир'я.
У результаті війни новостворена держава Ізраїль контролювала територію, запропоновану ООН для єврейської держави, а також майже 60 % території, запропонованої для арабської держави, разом з районами Яффо, Лідда та Рамле, , частини Негеву та широку смугу вздовж дороги Тель-Авів — Єрусалим. Ізраїль також взяв під контроль Західний Єрусалим, який мав бути частиною міжнародної зони для Єрусалиму та його околиць. Трансйорданія взяла під контроль Східний Єрусалим та Західний берег, анексувавши його наступного року, а Єгипет — Сектор Гази. На 1 грудня 1948 року 2000 палестинських делегатів закликали до об'єднання Палестини та Трансйорданії як крок до повної арабської єдності. Конфлікт викликав значні демографічні зміни на Близькому Сході. Приблизно 700 000 палестинських арабів зі своїх домівок на території контрольованої Ізраїлем, і вони стали . Цю подію називають Накба («катастрофа»). Така ж кількість євреїв мігрувала до Ізраїлю, переважно через антисемітизм.
Передумови
29 листопада 1947 року Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй прийняла резолюцію про реалізацію поділу британського мандату Палестини на дві держави, арабську та єврейську, і місто Єрусалим. Її схвалено зустріли в єврейських громадах, але обурливо в арабському світі. Дуже швидко спалахнули заворушення. Британці утрималися від втручання в конфлікт, який швидко переріс в повномасштабну громадянську війну.
Із січня втрутилася Арабська визвольна армія, яка діяла в різних секторах навколо прибережних міст. Найбільше зміцнили присутність у Галілеї та Самарії. Абд аль-Кадір аль-Хусайні прибув з Єгипту з кількома сотнями солдатів армії Священної війни. Завербувавши кілька тисяч добровольців, аль-Хусайні організував блокаду 100 тис. єврейських жителів Єрусалиму. Влада Ішува протистояла їм. Вона намагалася забезпечити місто конвоєм до 100 бронемашин, однак операція стала непрактичною через велику кількість втрат. Тактика Аль-Хусайні стала успішною. «Хагани» втратили майже всю бронетехніку та сотні людей. Критичнішою була ситуація в єврейських поселеннях ізольованого Негева та на півночі Галілеї.
У той час як єврейське населення отримало суворі накази, які вимагали від них будь-яку ціну утримувати свої позиції скрізь, арабське населення більше постраждало від загальних умов небезпеки, яким опинилася країна. До 100 000 арабів із міських вищих і середніх класів у Хайфі, Яффі та Єрусалимі або районах, де переважно євреї, евакуювалися за кордон або до арабських центрів на схід.
Ця ситуація змусила Сполучені Штати відмовитися від підтримки Плану поділу, таким чином заохочуючи Лігу арабських держав вірити, що палестинські араби, підкріплені Арабською визвольною армією, можуть покласти край цьому плану. З іншого боку, британці 7 лютого 1948 року вирішили підтримати анексію арабської частини Палестини Трансйорданією.
Попри те, що серед прихильників ішува панував певний рівень сумнівів, їхні очевидні поразки були спричинені радше вичікувальною політикою, ніж слабкістю. </link>[ <span title="This claim needs references to reliable sources. (July 2021)">потрібна цитата</span> ]Давид Бен-Гуріон реорганізував Хагану і ввів обов'язкову військову повинність. Кожен єврей і єврейка в країні повинні були отримати військову підготовку. Завдяки коштам, зібраним Голдою Меїр від симпатиків у Сполучених Штатах, і рішенню Сталіна підтримати справу сіонізму, єврейські представники Палестини змогли підписати дуже важливі контракти на озброєння на Сході. Інші агенти Хагани відновили запаси часів Другої світової війни, що допомогло покращити оснащення армії та матеріально-технічне забезпечення. Операція «Балак» дозволила вперше транспортувати зброю та інше обладнання до кінця березня.
Хід війни
Проголошення незалежності та підготовка до війни
14 травня 1948 року зібрався в Тель-Авівському музеї. За декілька годин до припинення дії британського мандату, Давид Бен-Ґуріон оприлюднює декларацію, у якій проголошується незалежність Держави Ізраїль. Через декілька годин сусідні арабські держави (Ірак, Єгипет, Сирія, Трансйорданія) вторгаються до нової країни та атакують єврейські поселення.
Початково арабські сили планували атаку сирійськими та ліванськими військами з півночі, й іранськими та йорданськими зі сходу. Вони повинні об'єднатися в Назареті та разом просуватися до Хайфи. З півдня єгипетські сили повинну були наступати й взяти Тель-Авів. Проте на зустрічу Ліги арабських держав у ДАмаску (11—13 травня) Абдулла відхилив план, бо це було в інтересах Сирії, та використав факт, що союзники боялися вступати у війну без його армії. Він запропонував іракцям напасти на долину Ісраєль, а арабському легіону взяти Рамалл та Наблусу й потім об'єднатися з єгиптянами в Хевроні. Цей план більше відповідав його політичні щодо поділу територій згідно з планом ООН, і обіцяв не вторгатися на територію, призначену для єврейської держави. Окрім цього, Ліван в останній момент відмовився від війни через вплив християнської опозиції та підкуп від євреїв.
Розвідувальні дані, надані французьким консульством в Єрусалимі 12 травня 1948 року про сили вторгнення арабських армій та їхній переглянутий план вторгнення в нову державу, сприяли успіху Ізраїлю в протистоянні арабському вторгненню.
Північний фронт
Центральний Фронт
Південний фронт
Примітки
- Palestine Post, "Israel's Bedouin Warriors", Gene Dison, August 12, 1948
- AFP (24 April 2013). Bedouin army trackers scale Israel social ladder. Al Arabiya English. Аль-Арабія. оригіналу за 31 March 2022. Процитовано 7 May 2015.
- Oren 2003, p. 5.
- Morris (2008), p. 260.
- Gelber, pp. 55, 200, 239
- Morris, Benny (2008), 1948: The First Arab-Israeli War, Yale University Press, p.205, New Haven, .
- Rogan and Shlaim 2007 p. 99.
- Cragg 1997 pp. 57, 116.
- Benvenisti, Meron (1996), City of Stone: The Hidden History of Jerusalem, University of California Press, .
- United Nations: General Assembly: A/RES/181(II): 29 November 1947: Resolution 181 (II).
- Greg Cashman, Leonard C. Robinson, An Introduction to the Causes of War: Patterns of Interstate Conflict from World War 1 to Iraq, Rowman & Littlefield 2007 p. 165.
- Benjamin Grob-Fitzgibbon, Imperial Endgame: Britain's Dirty Wars and the End of Empire, Palgrave/Macmillan 2011 p. 57
- Ilan Pappé (2000), p. 111
- Benny Morris (2008). 1948: A History of the First Arab-Israeli War. Yale University Press. с. 76. ISBN . оригіналу за 20 March 2023. Процитовано 14 November 2015.
- , p. 30
- , p. 101
- , pp. 51–56
- Dominique Lapierre et Larry Collins (1971), chap.
- , p. 163
- Dominique Lapierre et Larry Collins (1971), p. 163
- , p. 67
- Henry Laurens (2005), p. 83
- Arnold Krammer (1974), p. 89
Коментарі
- Lebanon had decided to not participate in the war and only took part in the battle of al-Malikiya on 5–6 June 1948.
- Угода про перемир'я укладено 20 липня 1949.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Persha arabo izrayilska vijna rozpochalasya pislya gromadyanskoyi vijni v pidmandatnij Palestini Ye drugim ta ostannim etapom Palestinskoyi vijni Pislya zavershennya britanskogo mandatu v Palestini opivnochi 14 travnya 1948 roku oprilyudniv Deklaraciyu nezalezhnosti Izrayilyu Uranci 15 travnya vijskova koaliciya arabskih derzhav uvijshla na teritoriyu Britanskoyi Palestini Persha arabo izrayilska vijnaChastina vid Palestinska vijna ta Arabo izrayilskij konfliktData15 travnya 1948 10 bereznya 1949 9 misyaciv 3 tizhni ta 2 dni MiscePalestina Sinajskij pivostriv RezultatPeremoga Izrayilyu Chastkova peremoga Jordaniyi Porazka arabskih vijsk yegiptyan palestinciv sirijciv Teritorialni zminiIzrayil kontrolyuye vsyu teritoriyu zaproponovanu OON dlya yevrejskoyi derzhavi ta 60 teritoriyi zaproponovanoyi dlya arabskoyi derzhavi Jordaniya kontrolyuye Zahidnij bereg Yegipet kontrolyuye Sektor Gazi Storoni Izrayil Do 26 travnya 1948 Ishuv Voyenizovani organizaciyi GaganaIrgun Lehi Soyuzni plemena beduyiniv Pislya 26 travnya 1948 Zbrojni sili IzrayilyuInozemni volonteri Arabska liga Yegipet pislya 22 veresnya 1948 pislya 22 veresnya 1948 Yegipet Siriya Livan Saudivska Araviya Yemenske Mutavakkilitske Korolivstvo Neregulyarni Arabska vizvolna armiya Fajl 23px All Palestine Pislya Deklaraciyi Balfura 1917 roku ta stvorennya britanskogo mandatu v Palestini 1920 roku mizh arabami yevreyami ta britancyami vinikli napruzhenist i konflikti Yak arabi tak i yevreyi buli nezadovoleni britanskoyu politikoyu sho sprichinilo arabske povstannya 1936 roku ta v Palestini 29 listopada 1947 roku OON uhvaliv Plan podilu Palestini na arabsku ta yevrejsku derzhavi ta mista mizhnarodnogo znachennya Yerusalim ta Vifleyem Nastupnogo dnya arabski bojoviki ta vbili semero yevreyiv Ce bula pomsta Lehi za vbivstvo 19 listopada yakih pidozryuvali v informatorstvi Britaniyi Konflikt pereris u gromadyansku vijnu a z 15 travnya 1948 roku v arabo izrayilsku Sili Yegiptu Transjordaniyi Siriyi ta Iraku vtorglis do Palestini Voni vzyali pid kontrol arabski teritoriyi ta atakuvali izrayilski sili ta kilka yevrejskih poselen Uprodovzh 10 misyaciv bojovi diyi prohodili na teritoriyi britanskogo mandatu a takozh na Sinajskomu pivostrovi ta v pererivayuchis kilkoma periodami peremir ya U rezultati vijni novostvorena derzhava Izrayil kontrolyuvala teritoriyu zaproponovanu OON dlya yevrejskoyi derzhavi a takozh majzhe 60 teritoriyi zaproponovanoyi dlya arabskoyi derzhavi razom z rajonami Yaffo Lidda ta Ramle chastini Negevu ta shiroku smugu vzdovzh dorogi Tel Aviv Yerusalim Izrayil takozh vzyav pid kontrol Zahidnij Yerusalim yakij mav buti chastinoyu mizhnarodnoyi zoni dlya Yerusalimu ta jogo okolic Transjordaniya vzyala pid kontrol Shidnij Yerusalim ta Zahidnij bereg aneksuvavshi jogo nastupnogo roku a Yegipet Sektor Gazi Na 1 grudnya 1948 roku 2000 palestinskih delegativ zaklikali do ob yednannya Palestini ta Transjordaniyi yak krok do povnoyi arabskoyi yednosti Konflikt viklikav znachni demografichni zmini na Blizkomu Shodi Priblizno 700 000 palestinskih arabiv zi svoyih domivok na teritoriyi kontrolovanoyi Izrayilem i voni stali Cyu podiyu nazivayut Nakba katastrofa Taka zh kilkist yevreyiv migruvala do Izrayilyu perevazhno cherez antisemitizm Peredumovi29 listopada 1947 roku Generalna Asambleya Organizaciyi Ob yednanih Nacij prijnyala rezolyuciyu pro realizaciyu podilu britanskogo mandatu Palestini na dvi derzhavi arabsku ta yevrejsku i misto Yerusalim Yiyi shvaleno zustrili v yevrejskih gromadah ale oburlivo v arabskomu sviti Duzhe shvidko spalahnuli zavorushennya Britanci utrimalisya vid vtruchannya v konflikt yakij shvidko pereris v povnomasshtabnu gromadyansku vijnu Iz sichnya vtrutilasya Arabska vizvolna armiya yaka diyala v riznih sektorah navkolo priberezhnih mist Najbilshe zmicnili prisutnist u Galileyi ta Samariyi Abd al Kadir al Husajni pribuv z Yegiptu z kilkoma sotnyami soldativ armiyi Svyashennoyi vijni Zaverbuvavshi kilka tisyach dobrovolciv al Husajni organizuvav blokadu 100 tis yevrejskih zhiteliv Yerusalimu Vlada Ishuva protistoyala yim Vona namagalasya zabezpechiti misto konvoyem do 100 bronemashin odnak operaciya stala nepraktichnoyu cherez veliku kilkist vtrat Taktika Al Husajni stala uspishnoyu Hagani vtratili majzhe vsyu bronetehniku ta sotni lyudej Kritichnishoyu bula situaciya v yevrejskih poselennyah izolovanogo Negeva ta na pivnochi Galileyi U toj chas yak yevrejske naselennya otrimalo suvori nakazi yaki vimagali vid nih bud yaku cinu utrimuvati svoyi poziciyi skriz arabske naselennya bilshe postrazhdalo vid zagalnih umov nebezpeki yakim opinilasya krayina Do 100 000 arabiv iz miskih vishih i serednih klasiv u Hajfi Yaffi ta Yerusalimi abo rajonah de perevazhno yevreyi evakuyuvalisya za kordon abo do arabskih centriv na shid Cya situaciya zmusila Spolucheni Shtati vidmovitisya vid pidtrimki Planu podilu takim chinom zaohochuyuchi Ligu arabskih derzhav viriti sho palestinski arabi pidkripleni Arabskoyu vizvolnoyu armiyeyu mozhut poklasti kraj comu planu Z inshogo boku britanci 7 lyutogo 1948 roku virishili pidtrimati aneksiyu arabskoyi chastini Palestini Transjordaniyeyu Popri te sho sered prihilnikiv ishuva panuvav pevnij riven sumniviv yihni ochevidni porazki buli sprichineni radshe vichikuvalnoyu politikoyu nizh slabkistyu lt link gt lt span title This claim needs references to reliable sources July 2021 gt potribna citata lt span gt David Ben Gurion reorganizuvav Haganu i vviv obov yazkovu vijskovu povinnist Kozhen yevrej i yevrejka v krayini povinni buli otrimati vijskovu pidgotovku Zavdyaki koshtam zibranim Goldoyu Meyir vid simpatikiv u Spoluchenih Shtatah i rishennyu Stalina pidtrimati spravu sionizmu yevrejski predstavniki Palestini zmogli pidpisati duzhe vazhlivi kontrakti na ozbroyennya na Shodi Inshi agenti Hagani vidnovili zapasi chasiv Drugoyi svitovoyi vijni sho dopomoglo pokrashiti osnashennya armiyi ta materialno tehnichne zabezpechennya Operaciya Balak dozvolila vpershe transportuvati zbroyu ta inshe obladnannya do kincya bereznya Hid vijniProgoloshennya nezalezhnosti ta pidgotovka do vijni 14 travnya 1948 roku zibravsya v Tel Avivskomu muzeyi Za dekilka godin do pripinennya diyi britanskogo mandatu David Ben Gurion oprilyudnyuye deklaraciyu u yakij progoloshuyetsya nezalezhnist Derzhavi Izrayil Cherez dekilka godin susidni arabski derzhavi Irak Yegipet Siriya Transjordaniya vtorgayutsya do novoyi krayini ta atakuyut yevrejski poselennya Pochatkovo arabski sili planuvali ataku sirijskimi ta livanskimi vijskami z pivnochi j iranskimi ta jordanskimi zi shodu Voni povinni ob yednatisya v Nazareti ta razom prosuvatisya do Hajfi Z pivdnya yegipetski sili povinnu buli nastupati j vzyati Tel Aviv Prote na zustrichu Ligi arabskih derzhav u DAmasku 11 13 travnya Abdulla vidhiliv plan bo ce bulo v interesah Siriyi ta vikoristav fakt sho soyuzniki boyalisya vstupati u vijnu bez jogo armiyi Vin zaproponuvav irakcyam napasti na dolinu Israyel a arabskomu legionu vzyati Ramall ta Nablusu j potim ob yednatisya z yegiptyanami v Hevroni Cej plan bilshe vidpovidav jogo politichni shodo podilu teritorij zgidno z planom OON i obicyav ne vtorgatisya na teritoriyu priznachenu dlya yevrejskoyi derzhavi Okrim cogo Livan v ostannij moment vidmovivsya vid vijni cherez vpliv hristiyanskoyi opoziciyi ta pidkup vid yevreyiv Rozviduvalni dani nadani francuzkim konsulstvom v Yerusalimi 12 travnya 1948 roku pro sili vtorgnennya arabskih armij ta yihnij pereglyanutij plan vtorgnennya v novu derzhavu spriyali uspihu Izrayilyu v protistoyanni arabskomu vtorgnennyu Pivnichnij front Centralnij Front Pivdennij frontPrimitkiPalestine Post Israel s Bedouin Warriors Gene Dison August 12 1948 AFP 24 April 2013 Bedouin army trackers scale Israel social ladder Al Arabiya English Al Arabiya originalu za 31 March 2022 Procitovano 7 May 2015 Oren 2003 p 5 Morris 2008 p 260 Gelber pp 55 200 239 Morris Benny 2008 1948 The First Arab Israeli War Yale University Press p 205 New Haven ISBN 978 0 300 12696 9 Rogan and Shlaim 2007 p 99 Cragg 1997 pp 57 116 Benvenisti Meron 1996 City of Stone The Hidden History of Jerusalem University of California Press ISBN 978 0 520 20521 5 United Nations General Assembly A RES 181 II 29 November 1947 Resolution 181 II Greg Cashman Leonard C Robinson An Introduction to the Causes of War Patterns of Interstate Conflict from World War 1 to Iraq Rowman amp Littlefield 2007 p 165 Benjamin Grob Fitzgibbon Imperial Endgame Britain s Dirty Wars and the End of Empire Palgrave Macmillan 2011 p 57 Ilan Pappe 2000 p 111 Benny Morris 2008 1948 A History of the First Arab Israeli War Yale University Press s 76 ISBN 978 0 300 14524 3 originalu za 20 March 2023 Procitovano 14 November 2015 p 30 p 101 pp 51 56 Dominique Lapierre et Larry Collins 1971 chap p 163 Dominique Lapierre et Larry Collins 1971 p 163 p 67 Henry Laurens 2005 p 83 Arnold Krammer 1974 p 89KomentariLebanon had decided to not participate in the war and only took part in the battle of al Malikiya on 5 6 June 1948 Ugoda pro peremir ya ukladeno 20 lipnya 1949