Сирійська Республіка (араб. الجمهورية السورية, латиніз. Al-Jumhūriyyah Al-Sūriyyah, фр. République syrienne) — колишня держава, що була створена в 1930 році як складова частина Французького мандату в Сирії та Лівані, наступниця Держави Сирія. був розроблений в 1936 році, про надання незалежності Сирії та закінчення офіційної французької влади, але французький парламент відмовився прийняти умови угоди. 1940–1941 рік, Сирійська республіка знаходилася під контролем Вішістів, пізніше під владою Вільної Франції, а з 1946 році стала суверенною державою. У 1958 році Сирійська Республіка разом з Республікою Єгипет утворили Об'єднану Арабську Республіку.
الجمهورية السورية Al-Jumhūriyyah Al-Sūriyyah République syrienne Сирійська Республіка | |||||||||||||||
У складі Французького мандату у Сирії і Лівані (1930–1946) | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| |||||||||||||||
Гімн حُمَاةَ الدِّيَار "Стражі Вітчизни" | |||||||||||||||
Територія Сирійської Республіки, запропонована у не ратифікованому франко-сирійському договорі 1936 року, Ліван не був частиною плану, а у 1938 Александретта була також виключена. | |||||||||||||||
Столиця | Дамаск | ||||||||||||||
Мови | арабська, французька, курдська, вірменська, сирійська і турецька | ||||||||||||||
Релігії | Іслам, християнство, юдаїзм і єдизм | ||||||||||||||
Форма правління | Республіка | ||||||||||||||
- 1930–1933 | Auguste Henri Ponsot(англ.) (перший) | ||||||||||||||
- 1944–1946 | (англ.)(останній) | ||||||||||||||
- 1930–1931 | (перший) | ||||||||||||||
- 1955–1958 | Шукрі аль-Куатлі (останній) | ||||||||||||||
прем'єр-міністр | |||||||||||||||
- 1930–1931 | (перший) | ||||||||||||||
- 1956–1958 | (останній) | ||||||||||||||
Історичний період | Інтербелум | ||||||||||||||
- Утворення республіки | 14 травня 1930 | ||||||||||||||
- | березень-вересень 1936 | ||||||||||||||
- Відокремлення Александретти від Сирії утворюючи Державу Хаттай | 1938 | ||||||||||||||
- Сирія стає незалежною державою | 1946 | ||||||||||||||
- Утворення Об'єднаної Арабської Республіки | 1 лютого 1958 | ||||||||||||||
Площа | |||||||||||||||
- 1938 | 189 880 км2 | ||||||||||||||
- 1958 | 185 180 км2 | ||||||||||||||
Населення | |||||||||||||||
- 1938 | 2 721 379 осіб | ||||||||||||||
Густота | 14,3 осіб/км² | ||||||||||||||
- 1958 | 4 307 000 л. | ||||||||||||||
Густота | 23,3 осіб/км² | ||||||||||||||
Валюта | Сирійський фунт | ||||||||||||||
| |||||||||||||||
Сьогодні є частиною | Сирія Туреччина | ||||||||||||||
|
Французький мандат до франко-сирійського договору про незалежність
Проект нової конституції було обговорено Установчими Зборами, обраними в квітні 1928 року, проте через політичну кризу, збори було розпущено 9 серпня 1928. 14 травня 1930, держава Сирія була оголошена Республікою Сирія та сирійська нова конституція була підписана французьким Верховним комісаром, в той же час він підписав Ліванську конституцію, Регламент санджака Александретта, Статут Алавійського уряду, Статут держави Джебель аль-друз..
У грудні 1931 — січні 1932 були проведені перші вибори відповідно до нової конституції були проведені в рамках виборчого закону, що передбачає «представництво релігійних меншин», як, передбачене статтею 37 Конституції. був у меншості у новій палата депутатів отримав лише 16 місць з 70, у зв'язку з інтенсивною фальсифікацію французької влади.
У 1933 році Франція намагалася нав'язати договір про незалежність з сильними поступками на користь Франції. Франція пообіцяла надати поступово незалежність, але вимагали збереження контролю Франції над сирійськими горами. Сирійський голова держави в той час був французькою маріонеткою, . Запеклий опір цьому договору очолив який закликав до шістьдесятиденного страйку на знак протесту. Національний блок, мобілізував широкі верстви населення для протидії цьому договору, бунти і демонстрації вирували, і економіка зайшла в глухий кут.
Франко-сирійський договір про незалежність
Після переговорів у березні з Деміен де Мартель, французьким верховним комісаром у Сирії, Хашим аль-Атасс вирушив до Парижа, очоливши делегацію блоку. Народний фронт очоливши французький уряд, сформованого в червні 1936 року після , погодився визнати Національний блок як єдиного законного представника сирійського народу і запропонував аль-Атасс вести переговори про незалежність. У результаті договір закликав до негайного визнання незалежності Сирії як суверенної республіки, з повним виведенням військ звільнення протягом 25 років.
У 1936 році франко-сирійський договір про незалежність було підписано, проте не було ратифіковано французьким парламентом. Тим не менш, згідно з договором держави Джебель-аль-друз, алавитів, і Александретта мали були включені в Сирійську республіку протягом наступних двох років. Великий Ліван (наразі Ліванська Республіка) був єдиною державою, яка не приєдналася до Сирійської Республіки. Хашим аль-Атасс, який був прем'єр-міністром під час короткого правління короля Фейсала І (1918–1920), був першим президентом, якого було обрано згідно з новою Конституцією, яка була прийнята після здобуття незалежності.
Договір гарантував включення раніше автономних регіонів друзів і алавитів у склад Великої Сирії, але не Лівану, з яким Франція підписала аналогічний договір у листопаді. Договір також передбачав скорочення французького втручання в сирійські внутрішні справи, а також скорочення французьких військ, персоналу та військових баз в Сирії. У свою чергу, Сирія зобов'язалася підтримати Францію під час війни, в тому числі дозволити використання свого повітряного простору, а також дозвіл Франції використання двох військових баз на території Сирії.
Атасс повернувся в Сирію з тріумфом 27 вересня 1936 року і був обраний президентом Республіки в листопаді.
У вересні 1938 року Франція знову відокремив сирійський санджак Александретта і перетворив його в Держава Хатай приєдналася до Туреччини, в червні 1939 року. Сирія не визнає включення Хатай до Туреччини, і питання все ще обговорюється і досі.
Новітня загроза через експансію Третього Райху, викликали побоювання, якщо Франція відмовиться від своїх колоній на Близькому Сході, натомість розповсюдить вплив Третій Райх. Це, в поєднанні з великими імперіалістичними амбіціями в деяких рівнях французького уряду, змусили уряд Франції переглянути свої обіцянки і відмовитися ратифікувати договір. Крім того, Франція поступилася Санджак Александретта, терен якого було гарантовано Сирії, на користь Туреччини. Заворушення знову спалахнули, Атасс подав у відставку, і сирійські незалежність була відкладена до закінчення Другої світової війни.
Друга світова війна і після неї
З падінням Франції в 1940 році під час Другої світової війни, Сирія потрапила під контроль уряду Віші, через рік війська Британії та Вільної Франції вторглися і окупували країну в липні 1941 року. Сирія проголосила свою незалежність ще в 1941 році, але вона не здобула чинності до 1 січня 1944 року, коли вона була визнана як незалежна республіка.
У 1940 році Британія таємно проголосила за мету створення Великої Сирійської держави, яка б забезпечила Британії пільговий статус у військовій, економічній і культурній галузях, в свою чергу для повного припинення гебрейських амбіцій в Палестині. Франція і Сполучені Штати, маючи велике гебрейське лобі у парламенті виступили проти британської гегемонії в регіоні, що в кінцевому підсумку призвело до створення Ізраїлю.
29 травня 1945, Франція бомбардувала Дамаск і спробувала заарештувати її демократично обраних керманичів. У той час як французькі літаки бомбардували Дамаск, прем'єр-міністр Фаріс аль-Хурі був на установчій конференції Організації Об'єднаних Націй в Сан-Франциско, представляючи Сирійські «претензії на звільнення від французького мандату». Тиск сирійських націоналів і британців змусило французів евакуювати свої останні війська 17 квітня 1946.
Незалежність
Сирія здобула незалежність в 1946 році. Незважаючи на швидкий економічний розвиток що почався після проголошення незалежності, політичні кризи слідували одна за одною до кінця 1960-х.
У 1948 році Сирія брала участь у арабо-ізраїльській війні з новоствореною державою Ізраїль. Сирійська армія зазнала низку поразок від ізраїльської, проте Сирія зберегла всі свої терени. У липні 1949 року Сирія була останньою арабською країною, що підписала угоду про перемир'я з Ізраїлем.
У 1949 році національний уряд Сирії було повалено в результаті . За чотири місяці аз-Займ було повалено . Кілька місяців по тому, Гіннаві було повалено полковником . Шишкалі продовжував правити країною до 1954 року, коли зростання суспільної опозиції змусили його подати у відставку і покинути країну. Після повалення президента Шишкалі в 1954 через переворот, політичні маневри привели арабські націоналістичні й соціалістичні елементи до влади. Між 1946 і 1956 році, у Сирії було 20 різних кабінетів і підготовлено чотири окремих конституції.
Під час Суецької кризи 1956 року, після вторгнення на Синайський півострів ізраїльських військ, і втручання англійських і французьких військ, воєнний стан було оголошено в Сирії. Пізніше сирійські та іракські війська були введені в Йорданію для запобігання можливого ізраїльського вторгнення. У листопаді 1956 було здійснено напади на іракські трубопроводи в помсту за вступ Іраку в Багдадський пакт. На початку 1957 року Ірак попередив Єгипет і Сирію проти захоплення Йорданії.
У листопаді 1956 року Сирія підписала договір з Радянським Союзом, забезпечуючи плацдарм для комуністичного впливу в уряді в обмін на літаки, танки та іншої військової техніки спрямованої до Сирії. Збільшення кількості і якості сирійської військової техніки стурбувало Туреччину, через можливість Сирії спробувати повернути Іскендерун (Александретта), колишнє сирійське місто зараз у складі в Туреччині. З іншого боку, Сирія та СРСР звинуватили Туреччину у збільшенні військ на сирійському кордоні. Під час цього протистояння, комуністи отримали більше контролю над сирійським урядом і військовими. Тільки палкі дебати в Організації Об'єднаних Націй зменшила загрозу війни.
Політична нестабільність Сирії після перевороту 1954 року, паралельність сирійської і єгипетської політики, і заклик президента Єгипту Гамаля Абделя Насера створити унію Сирії і Єгипту, призвело до з'єднання двох країн 1 лютого 1958 року, яке оголосили президент Сирії Шукрі аль-Куатлі і Насер і створення Об'єднаної Арабської Республіки, при цьому всі сирійські політичні партії, в тому числі комуністи перейшли на нелегальний стан.
Примітки
- www.nationalanthems.info
- Youssef Takla, «Corpus juris du Mandat français», in: Méouchy, Nadine and Sluglet, Peter (eds.), ред. (2004). The British and French Mandates in Comparative Perspectives (French) . Brill. с. 91. ISBN . Процитовано 1 квітня 2012.
{{}}
:|first=
з пропущеним|last=
() - Конституція Сирійської республіки 1930 р. dircost.unito.it. 14 травня 1930. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 23 червня 2013.
- Mardam Bey, Salma (1994). La Syrie et la France: bilan d'une équivoque, 1939-1945 (French) . Paris: Editions L'Harmattan. с. 22. Процитовано 1 квітня 2012.
- . Архів оригіналу за 8 травня 2020. Процитовано 4 жовтня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Це незавершена стаття про Сирію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sirijska Respublika arab الجمهورية السورية latiniz Al Jumhuriyyah Al Suriyyah fr Republique syrienne kolishnya derzhava sho bula stvorena v 1930 roci yak skladova chastina Francuzkogo mandatu v Siriyi ta Livani nastupnicya Derzhavi Siriya buv rozroblenij v 1936 roci pro nadannya nezalezhnosti Siriyi ta zakinchennya oficijnoyi francuzkoyi vladi ale francuzkij parlament vidmovivsya prijnyati umovi ugodi 1940 1941 rik Sirijska respublika znahodilasya pid kontrolem Vishistiv piznishe pid vladoyu Vilnoyi Franciyi a z 1946 roci stala suverennoyu derzhavoyu U 1958 roci Sirijska Respublika razom z Respublikoyu Yegipet utvorili Ob yednanu Arabsku Respubliku الجمهورية السورية Al Jumhuriyyah Al Suriyyah Republique syrienne Sirijska RespublikaU skladi Francuzkogo mandatu u Siriyi i Livani 1930 1946 1930 1958 Prapor GerbGimn ح م اة الد ي ار Strazhi Vitchizni Siriyi istorichni kordoni na kartiTeritoriya Sirijskoyi Respubliki zaproponovana u ne ratifikovanomu franko sirijskomu dogovori 1936 roku Livan ne buv chastinoyu planu a u 1938 Aleksandretta bula takozh viklyuchena Stolicya DamaskMovi arabska francuzka kurdska virmenska sirijska i tureckaReligiyi Islam hristiyanstvo yudayizm i yedizmForma pravlinnya Respublika 1930 1933 Auguste Henri Ponsot angl pershij 1944 1946 angl ostannij 1930 1931 pershij 1955 1958 Shukri al Kuatli ostannij prem yer ministr 1930 1931 pershij 1956 1958 ostannij Istorichnij period Interbelum Utvorennya respubliki 14 travnya 1930 berezen veresen 1936 Vidokremlennya Aleksandretti vid Siriyi utvoryuyuchi Derzhavu Hattaj 1938 Siriya staye nezalezhnoyu derzhavoyu 1946 Utvorennya Ob yednanoyi Arabskoyi Respubliki 1 lyutogo 1958Plosha 1938 189 880 km2 1958 185 180 km2Naselennya 1938 2 721 379 osib Gustota 14 3 osib km 1958 4 307 000 l Gustota 23 3 osib km Valyuta Sirijskij funtPoperednik NastupnikDerzhava Siriya 1924 1930 Alavitska derzhavaDzhabal al druz Ob yednana Arabska RespublikaDerzhava HatajSogodni ye chastinoyu Siriya TurechchinaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sirijska Respublika 1930 1958 Francuzkij mandat do franko sirijskogo dogovoru pro nezalezhnistProekt novoyi konstituciyi bulo obgovoreno Ustanovchimi Zborami obranimi v kvitni 1928 roku prote cherez politichnu krizu zbori bulo rozpusheno 9 serpnya 1928 14 travnya 1930 derzhava Siriya bula ogoloshena Respublikoyu Siriya ta sirijska nova konstituciya bula pidpisana francuzkim Verhovnim komisarom v toj zhe chas vin pidpisav Livansku konstituciyu Reglament sandzhaka Aleksandretta Statut Alavijskogo uryadu Statut derzhavi Dzhebel al druz U grudni 1931 sichni 1932 buli provedeni pershi vibori vidpovidno do novoyi konstituciyi buli provedeni v ramkah viborchogo zakonu sho peredbachaye predstavnictvo religijnih menshin yak peredbachene statteyu 37 Konstituciyi buv u menshosti u novij palata deputativ otrimav lishe 16 misc z 70 u zv yazku z intensivnoyu falsifikaciyu francuzkoyi vladi U 1933 roci Franciya namagalasya nav yazati dogovir pro nezalezhnist z silnimi postupkami na korist Franciyi Franciya poobicyala nadati postupovo nezalezhnist ale vimagali zberezhennya kontrolyu Franciyi nad sirijskimi gorami Sirijskij golova derzhavi v toj chas buv francuzkoyu marionetkoyu Zapeklij opir comu dogovoru ocholiv yakij zaklikav do shistdesyatidennogo strajku na znak protestu Nacionalnij blok mobilizuvav shiroki verstvi naselennya dlya protidiyi comu dogovoru bunti i demonstraciyi viruvali i ekonomika zajshla v gluhij kut Franko sirijskij dogovir pro nezalezhnistDokladnishe ta Pislya peregovoriv u berezni z Demien de Martel francuzkim verhovnim komisarom u Siriyi Hashim al Atass virushiv do Parizha ocholivshi delegaciyu bloku Narodnij front ocholivshi francuzkij uryad sformovanogo v chervni 1936 roku pislya pogodivsya viznati Nacionalnij blok yak yedinogo zakonnogo predstavnika sirijskogo narodu i zaproponuvav al Atass vesti peregovori pro nezalezhnist U rezultati dogovir zaklikav do negajnogo viznannya nezalezhnosti Siriyi yak suverennoyi respubliki z povnim vivedennyam vijsk zvilnennya protyagom 25 rokiv U 1936 roci franko sirijskij dogovir pro nezalezhnist bulo pidpisano prote ne bulo ratifikovano francuzkim parlamentom Tim ne mensh zgidno z dogovorom derzhavi Dzhebel al druz alavitiv i Aleksandretta mali buli vklyucheni v Sirijsku respubliku protyagom nastupnih dvoh rokiv Velikij Livan narazi Livanska Respublika buv yedinoyu derzhavoyu yaka ne priyednalasya do Sirijskoyi Respubliki Hashim al Atass yakij buv prem yer ministrom pid chas korotkogo pravlinnya korolya Fejsala I 1918 1920 buv pershim prezidentom yakogo bulo obrano zgidno z novoyu Konstituciyeyu yaka bula prijnyata pislya zdobuttya nezalezhnosti Dogovir garantuvav vklyuchennya ranishe avtonomnih regioniv druziv i alavitiv u sklad Velikoyi Siriyi ale ne Livanu z yakim Franciya pidpisala analogichnij dogovir u listopadi Dogovir takozh peredbachav skorochennya francuzkogo vtruchannya v sirijski vnutrishni spravi a takozh skorochennya francuzkih vijsk personalu ta vijskovih baz v Siriyi U svoyu chergu Siriya zobov yazalasya pidtrimati Franciyu pid chas vijni v tomu chisli dozvoliti vikoristannya svogo povitryanogo prostoru a takozh dozvil Franciyi vikoristannya dvoh vijskovih baz na teritoriyi Siriyi Atass povernuvsya v Siriyu z triumfom 27 veresnya 1936 roku i buv obranij prezidentom Respubliki v listopadi U veresni 1938 roku Franciya znovu vidokremiv sirijskij sandzhak Aleksandretta i peretvoriv jogo v Derzhava Hataj priyednalasya do Turechchini v chervni 1939 roku Siriya ne viznaye vklyuchennya Hataj do Turechchini i pitannya vse she obgovoryuyetsya i dosi Novitnya zagroza cherez ekspansiyu Tretogo Rajhu viklikali poboyuvannya yaksho Franciya vidmovitsya vid svoyih kolonij na Blizkomu Shodi natomist rozpovsyudit vpliv Tretij Rajh Ce v poyednanni z velikimi imperialistichnimi ambiciyami v deyakih rivnyah francuzkogo uryadu zmusili uryad Franciyi pereglyanuti svoyi obicyanki i vidmovitisya ratifikuvati dogovir Krim togo Franciya postupilasya Sandzhak Aleksandretta teren yakogo bulo garantovano Siriyi na korist Turechchini Zavorushennya znovu spalahnuli Atass podav u vidstavku i sirijski nezalezhnist bula vidkladena do zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Druga svitova vijna i pislya neyiZ padinnyam Franciyi v 1940 roci pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Siriya potrapila pid kontrol uryadu Vishi cherez rik vijska Britaniyi ta Vilnoyi Franciyi vtorglisya i okupuvali krayinu v lipni 1941 roku Siriya progolosila svoyu nezalezhnist she v 1941 roci ale vona ne zdobula chinnosti do 1 sichnya 1944 roku koli vona bula viznana yak nezalezhna respublika U 1940 roci Britaniya tayemno progolosila za metu stvorennya Velikoyi Sirijskoyi derzhavi yaka b zabezpechila Britaniyi pilgovij status u vijskovij ekonomichnij i kulturnij galuzyah v svoyu chergu dlya povnogo pripinennya gebrejskih ambicij v Palestini Franciya i Spolucheni Shtati mayuchi velike gebrejske lobi u parlamenti vistupili proti britanskoyi gegemoniyi v regioni sho v kincevomu pidsumku prizvelo do stvorennya Izrayilyu 29 travnya 1945 Franciya bombarduvala Damask i sprobuvala zaareshtuvati yiyi demokratichno obranih kermanichiv U toj chas yak francuzki litaki bombarduvali Damask prem yer ministr Faris al Huri buv na ustanovchij konferenciyi Organizaciyi Ob yednanih Nacij v San Francisko predstavlyayuchi Sirijski pretenziyi na zvilnennya vid francuzkogo mandatu Tisk sirijskih nacionaliv i britanciv zmusilo francuziv evakuyuvati svoyi ostanni vijska 17 kvitnya 1946 NezalezhnistSiriya zdobula nezalezhnist v 1946 roci Nezvazhayuchi na shvidkij ekonomichnij rozvitok sho pochavsya pislya progoloshennya nezalezhnosti politichni krizi sliduvali odna za odnoyu do kincya 1960 h U 1948 roci Siriya brala uchast u arabo izrayilskij vijni z novostvorenoyu derzhavoyu Izrayil Sirijska armiya zaznala nizku porazok vid izrayilskoyi prote Siriya zberegla vsi svoyi tereni U lipni 1949 roku Siriya bula ostannoyu arabskoyu krayinoyu sho pidpisala ugodu pro peremir ya z Izrayilem U 1949 roci nacionalnij uryad Siriyi bulo povaleno v rezultati Za chotiri misyaci az Zajm bulo povaleno Kilka misyaciv po tomu Ginnavi bulo povaleno polkovnikom Shishkali prodovzhuvav praviti krayinoyu do 1954 roku koli zrostannya suspilnoyi opoziciyi zmusili jogo podati u vidstavku i pokinuti krayinu Pislya povalennya prezidenta Shishkali v 1954 cherez perevorot politichni manevri priveli arabski nacionalistichni j socialistichni elementi do vladi Mizh 1946 i 1956 roci u Siriyi bulo 20 riznih kabinetiv i pidgotovleno chotiri okremih konstituciyi Pid chas Sueckoyi krizi 1956 roku pislya vtorgnennya na Sinajskij pivostriv izrayilskih vijsk i vtruchannya anglijskih i francuzkih vijsk voyennij stan bulo ogolosheno v Siriyi Piznishe sirijski ta irakski vijska buli vvedeni v Jordaniyu dlya zapobigannya mozhlivogo izrayilskogo vtorgnennya U listopadi 1956 bulo zdijsneno napadi na irakski truboprovodi v pomstu za vstup Iraku v Bagdadskij pakt Na pochatku 1957 roku Irak poperediv Yegipet i Siriyu proti zahoplennya Jordaniyi U listopadi 1956 roku Siriya pidpisala dogovir z Radyanskim Soyuzom zabezpechuyuchi placdarm dlya komunistichnogo vplivu v uryadi v obmin na litaki tanki ta inshoyi vijskovoyi tehniki spryamovanoyi do Siriyi Zbilshennya kilkosti i yakosti sirijskoyi vijskovoyi tehniki sturbuvalo Turechchinu cherez mozhlivist Siriyi sprobuvati povernuti Iskenderun Aleksandretta kolishnye sirijske misto zaraz u skladi v Turechchini Z inshogo boku Siriya ta SRSR zvinuvatili Turechchinu u zbilshenni vijsk na sirijskomu kordoni Pid chas cogo protistoyannya komunisti otrimali bilshe kontrolyu nad sirijskim uryadom i vijskovimi Tilki palki debati v Organizaciyi Ob yednanih Nacij zmenshila zagrozu vijni Politichna nestabilnist Siriyi pislya perevorotu 1954 roku paralelnist sirijskoyi i yegipetskoyi politiki i zaklik prezidenta Yegiptu Gamalya Abdelya Nasera stvoriti uniyu Siriyi i Yegiptu prizvelo do z yednannya dvoh krayin 1 lyutogo 1958 roku yake ogolosili prezident Siriyi Shukri al Kuatli i Naser i stvorennya Ob yednanoyi Arabskoyi Respubliki pri comu vsi sirijski politichni partiyi v tomu chisli komunisti perejshli na nelegalnij stan Primitkiwww nationalanthems info Youssef Takla Corpus juris du Mandat francais in Meouchy Nadine and Sluglet Peter eds red 2004 The British and French Mandates in Comparative Perspectives French Brill s 91 ISBN 978 90 04 13313 6 Procitovano 1 kvitnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a first z propushenim last dovidka Konstituciya Sirijskoyi respubliki 1930 r dircost unito it 14 travnya 1930 Arhiv originalu za 24 lipnya 2013 Procitovano 23 chervnya 2013 Mardam Bey Salma 1994 La Syrie et la France bilan d une equivoque 1939 1945 French Paris Editions L Harmattan s 22 Procitovano 1 kvitnya 2012 Arhiv originalu za 8 travnya 2020 Procitovano 4 zhovtnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Ce nezavershena stattya pro Siriyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi