Сільське господарство — галузь економіки, спрямована на забезпечення населення продовольством (їжею) та отримання сировини для ряду галузей промисловості.
Неолітична революція
Неолітична революція, перехід людських громад від примітивної економіки мисливців і збирачів до сільського господарства, заснованого на землеробстві й тваринництві, трактується вченими (академік Г. Б. Поляк, професор А. Н. Маркова) як перехід від присвоючої до виробляючої економіки. За даними археології, одомашнення тварин й рослин відбувалося в різний час незалежно в 7–8 регіонах. Найдавнішим центром неолітичної революції вважається Близький Схід, де одомашнення почалося не пізніше, ніж 10 тис. років тому. У центральних областях Світ-Системи перетворення або заміщення мисливсько-збиральних суспільств аграрними датується широким часовим діапазоном від Х до III тисячоліття до н. е., в більшості периферійних областей перехід до виробничого господарства завершився значно пізніше.
Існує кілька конкуруючих теорій про причини появи землеробства. Найбільш поширеними вважаються наступні.
- Теорія «оаз», прихильником якої був сам Гордон Чайлд. Вона прив'язує економічні зміни до змін клімату в кінці льодовикового періоду.
- Теорія «горбистих схилів». Припускає, що одомашнення почалося на горбистих схилах гір Тавру в Туреччині і Загросу в Ірані, де клімат не був посушливим і збереглося різноманітність диких тварин і рослин.
- Теорія «фієсти» допускає, що в рамках місцевої культури мала місце демонстрація своєї влади й могутності.
- «Демографічна теорія», запропонована , передбачає, що збільшення чисельності населення було не наслідком, а
причиною переходу до землеробства.
- Теорія «цілеспрямованої еволюції» розглядає одомашнення рослин як результат взаємного пристосування людей і рослин.
- Ще один варіант пов'язання економічного прогресу зі змінами клімату полягає в припущенні, що поява землеробства стала можлива у зв'язку з настанням тривалого періоду стабільного і передбачуваного клімату.
- Гіпотеза релігійної революції. Полягає в тому, що причиною, що спонукала людей до осілого способу життя, була нова релігійна ідея, згідно з якою виникла необхідність зберігати зв'язок з померлими предками.
Найдавніші центри
Сільське господарство зазнало значний змін з часів раннього землеробства. У Передній Азії, Єгипті, Індії почалося перше планомірне вирощування й збирання рослин, які раніше збирали в дикому вигляді. Перші злаки були окультурені в районі Родючого півмісяця — пшениця (точніше, жито: й двозернянка), потім ячмінь і жито. З Близького Сходу ці культури поширилися на північ Африки, на південний схід Європи, в Персію і далі в Індію.
Дещо пізніше незалежне «відкриття» сільського господарства відбулося в долинах китайських річок Янцзи і Хуанхе, в африканському Сахелі, Новій Гвінеї, Месоамериці. В Китаї за 7 тисяч років до н. е. вирощувалися рис та просо; пізніше була одомашнена соя. Ще через дві тисячі років почалося вирощування місцевих зернових культур в Сахелі (африканський рис, сорго). У Новій Гвінеї й Ефіопії також були одомашнені деякі унікальні для цих регіонів рослини.
Перші свідчення обробітку пшениці и бобових в долині Інду відносяться до 6-го тис. до н. е. За 4 тисячі років до н. е. предки носіїв індійської цивілізації знали такі рослини, як пшениця, горох, кунжут, ячмінь, фініки, апельсини, манго. Ще через 500 років у долині Інду почався обробіток бавовнику.
Американські індіанці 4 або 5 тисяч років тому одомашнили кукурудзу, томат, гарбуз, картоплю й соняшник. Прийнято розрізняти три основні центри одомашнення — американський (Північний Захід континенту), центральноамериканський (центральна частина Мексики) та північноамериканський (долина річки Міссісіпі). До початку Нашої ери в Америці були великі міста із зерносховищами. Базовими сільськогосподарськими культурами були кукурудза, гарбуз й квасоля (система «трьох сестер»).
Інтенсифікація сільського господарства
Якщо під сільським господарством розуміти масштабний інтенсивний обробіток землі, монокультури, організоване зрошення, і використання спеціалізованої праці, звання «винахідників сільського господарства» можна привласнити шумерам, починаючи з 5500-их років до нашої ери. Інтенсивне сільське господарство дозволяє утримувати набагато більшу щільність населення, ніж при використанні методів полювання і збирання, а також дає можливість для накопичення надлишкового продукту для міжсезоння, використання, або продажу/обміну. Можливість фермерів, здатних прогодувати велику кількість людей, діяльність яких не має нічого спільного з сільським господарством, стало вирішальним фактором у появі постійних армій.
Спадщина Арабською халіфату
В Епоху Ісламської золотої доби з VIII по XIII ст. н. е. сталася «ісламська аграрна революція» — великі перетворення в сільському господарстві Арабського халіфату і пов'язаний з цим прогрес в науках про землю, природничих науках і економіці. В результаті встановлення Арабського халіфату на великій території з заходу Європи і до Центральної Азії виникла глобальна економіка, що дозволило арабським і іншим мусульманським торговцям вести широкий торговий обмін, поширити по всій території Халіфату і за його межі безліч сільськогосподарських культур і технологій ведення сільського господарства, а також адаптувати ці культури і методи за межами Халіфату. Крім сільськогосподарських культур арабського світу, широке поширення за межами своєї батьківщини отримали сорго (Африка), цитрусові (Китай), різні культури Індії (манго, рис, бавовник, цукрова тростина). Ряд дослідників називають цей період «глобалізацією сільськогосподарських культур». Поява нових культур, зростання механізації сільського господарства призвели до великих зрушень в економіці, розподілі населення, типам посівів, с/г виробництві, доходах населення, урбанізації, розподілі робочої сили, інфраструктурі, кухні народів світу і одягу.
Новий час
З 1492 року в світі починається «міжконтинентальний» обмін рослин і тварин, відомий як Колумбів обмін. Сільськогосподарські культури і тварини, які раніше були відомі тільки в Старому світі, тепер були привнесені в Новий світ, і навпаки. Зокрема, помідор став фаворитом європейської кухні. Кукурудза і картопля також стали відомі широкому загалу.
Британська сільськогосподарська революція — розвиток сільського господарства у Великій Британії між XV і кінцем XIX століть. У цей період можна спостерігати досі небачене зростання продуктивності і розмірів врожаїв, які припинили цикли нестачі їжі. БСР відбувалася протягом багатьох століть (швидше еволюція, ніж революція) і була предтечею або відбувалася в один і той же час з подібними змінами в Європі та колоніях. Ключовим для БСР була розробка різних сільськогосподарських технологій, спрямованих на запобігання втрати поживних речовин із землі під час землеробства. У той же час були виведені більш врожайні сорти рослин які могли приносити більший урожай на акр. Фермери, використовуючи новітні знаряддя праці, могли виробляти більший урожай з меншою кількістю помічників. БСР прискорила обертів у міру того як промислова революція і успіхи в хімії створили добробут, наукові пізнання і технології для більш організованого розвитку нових добрив і нову, більш продуктивну сільгосптехніку.
Новітній час
З швидким зростанням механізації в кінці XIX і XX століття, трактори і, пізніше, комбайни, дозволили проводити сільськогосподарські роботи з раніше неможливою швидкістю і у величезних масштабах.
Зелена революція — комплекс змін у сільському господарстві країн, що мали місце в 1940-х — 1970-х роках і призвели до значного збільшення світової сільськогосподарської продукції. Включала в себе активне виведення більш продуктивних сортів рослин, розширення іригації, застосування добрив, пестицидів, сучасної техніки. Початок Зеленої революції було покладено в Мексиці в 1943 році в сільськогосподарській програмі мексиканського уряду і Фонду Рокфеллера. Найбільших успіхів за цією програмою досяг Норман Борлоуг, що вивів безліч високоефективних сортів пшениці, в тому числі з коротким стеблом, стійку до вилягання. До 1951–1956 років Мексика повністю забезпечила себе зерном і почала його експорт, за 15 років урожайність зернових в країні зросла в 3 рази. Розробки Борлоуга були використані в селекційній роботі в Колумбії, Індії, Пакистані, в 1970 році Борлоуг отримав Нобелівську премію миру.
Органічне сільське господарство — форма ведення сільського господарства, в рамках якої відбувається свідома мінімізація використання синтетичних добрив, пестицидів, регуляторів росту рослин, кормових добавок, генетично модифікованих організмів. Навпаки, для збільшення врожайності, забезпечення культурних рослин елементами мінерального живлення, боротьби з шкідниками і бур'янами, активніше застосовується ефект сівозмін, органічних добрив (гній, компости, пожнивні залишки, сидерати та ін.), різних методів обробки ґрунту тощо. До 2007 року на Землі приблизно 30,5 млн га використовуються відповідно до принципів органічного сільського господарства.
Див. також
Примітки
- . News.sciencemag.org. Архів оригіналу за 1 листопада 2015. Процитовано 9 листопада 2015.
- Gordon Childe (1936). Man Makes Himself. Oxford university press.
- Charles E. Redman (1978). Rise of Civilization: From Early Hunters to Urban Society in the Ancient Near East. San Francisco: Freeman.
- Hayden, Brian (1992). Models of Domestication. У Anne Birgitte Gebauer and T. Douglas Price (ред.). Transitions to Agriculture in Prehistory. Madison: Prehistory Press. с. 11—18.
- Sauer, Carl, O (1952). Agricultural origins and dispersals. Cambridge, MA: MIT Press.
- Binford, Lewis R. (1968). Post-Pleistocene Adaptations. У Sally R. Binford and Lewis R. Binford (ред.). New Perspectives in Archaeology. Chicago: Aldine Publishing Company. с. 313–342.
- Rindos, David (December 1987). The Origins of Agriculture: An Evolutionary Perspective. Academic Press. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ () - Wright (2004). A Short History of Progress first=Ronald. Anansi. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ () - Jorge Dubcovsky and Jan Dvorak, «Genome Plasticity a Key Factor in the Success of Polyploid Wheat Under Domestication», Science 316 [Issue 5833], p. +1862, 29 June 2007
- Saltini Antonio. I semi della civiltà. Grano, riso e mais nella storia delle società umane ,, prefazione di Luigi Bernabò Brea Avenue Media, Bologna 1996
- Andrew M. Watson (1974), «The Arab Agricultural Revolution and Its Diffusion, 700—1100», The Journal of Economic History 34 (1), pp. 8-35.
- A. M. Watson (1981), «A Medieval Green Revolution: New Crops and Farming Techniques in the Early Islamic World», in The Islamic Middle East, 700—1900: Studies in Economic and Social History
- Zohor Idrisi (2005), The Muslim Agricultural Revolution and its influence on Europe [ 25 червня 2008 у Wayback Machine.], FSTC
- The Globalisation of Crops [ 2 січня 2014 у Wayback Machine.], FSTC
- Andrew M. Watson (1983), Agricultural Innovation in the Early Islamic World, Cambridge University Press, .
- . Архів оригіналу за 14 березня 2007. Процитовано 15 березня 2016.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Silske gospodarstvo galuz ekonomiki spryamovana na zabezpechennya naselennya prodovolstvom yizheyu ta otrimannya sirovini dlya ryadu galuzej promislovosti Poshirennya zemlerobstva z rodyuchogo pivmisyacya po teritoriyi Yevropi z datami ros Neolitichna revolyuciyaDokladnishe Neolitichna revolyuciya Neolitichna revolyuciya perehid lyudskih gromad vid primitivnoyi ekonomiki mislivciv i zbirachiv do silskogo gospodarstva zasnovanogo na zemlerobstvi j tvarinnictvi traktuyetsya vchenimi akademik G B Polyak profesor A N Markova yak perehid vid prisvoyuchoyi do viroblyayuchoyi ekonomiki Za danimi arheologiyi odomashnennya tvarin j roslin vidbuvalosya v riznij chas nezalezhno v 7 8 regionah Najdavnishim centrom neolitichnoyi revolyuciyi vvazhayetsya Blizkij Shid de odomashnennya pochalosya ne piznishe nizh 10 tis rokiv tomu U centralnih oblastyah Svit Sistemi peretvorennya abo zamishennya mislivsko zbiralnih suspilstv agrarnimi datuyetsya shirokim chasovim diapazonom vid H do III tisyacholittya do n e v bilshosti periferijnih oblastej perehid do virobnichogo gospodarstva zavershivsya znachno piznishe Isnuye kilka konkuruyuchih teorij pro prichini poyavi zemlerobstva Najbilsh poshirenimi vvazhayutsya nastupni Teoriya oaz prihilnikom yakoyi buv sam Gordon Chajld Vona priv yazuye ekonomichni zmini do zmin klimatu v kinci lodovikovogo periodu Teoriya gorbistih shiliv Pripuskaye sho odomashnennya pochalosya na gorbistih shilah gir Tavru v Turechchini i Zagrosu v Irani de klimat ne buv posushlivim i zbereglosya riznomanitnist dikih tvarin i roslin Teoriya fiyesti dopuskaye sho v ramkah miscevoyi kulturi mala misce demonstraciya svoyeyi vladi j mogutnosti Demografichna teoriya zaproponovana peredbachaye sho zbilshennya chiselnosti naselennya bulo ne naslidkom a prichinoyu perehodu do zemlerobstva Teoriya cilespryamovanoyi evolyuciyi rozglyadaye odomashnennya roslin yak rezultat vzayemnogo pristosuvannya lyudej i roslin She odin variant pov yazannya ekonomichnogo progresu zi zminami klimatu polyagaye v pripushenni sho poyava zemlerobstva stala mozhliva u zv yazku z nastannyam trivalogo periodu stabilnogo i peredbachuvanogo klimatu Gipoteza religijnoyi revolyuciyi Polyagaye v tomu sho prichinoyu sho sponukala lyudej do osilogo sposobu zhittya bula nova religijna ideya zgidno z yakoyu vinikla neobhidnist zberigati zv yazok z pomerlimi predkami Najdavnishi centriDiv takozh Centri pohodzhennya kulturnih roslin Silske gospodarstvo zaznalo znachnij zmin z chasiv rannogo zemlerobstva U Perednij Aziyi Yegipti Indiyi pochalosya pershe planomirne viroshuvannya j zbirannya roslin yaki ranishe zbirali v dikomu viglyadi Pershi zlaki buli okultureni v rajoni Rodyuchogo pivmisyacya pshenicya tochnishe zhito j dvozernyanka potim yachmin i zhito Z Blizkogo Shodu ci kulturi poshirilisya na pivnich Afriki na pivdennij shid Yevropi v Persiyu i dali v Indiyu Desho piznishe nezalezhne vidkrittya silskogo gospodarstva vidbulosya v dolinah kitajskih richok Yanczi i Huanhe v afrikanskomu Saheli Novij Gvineyi Mesoamerici V Kitayi za 7 tisyach rokiv do n e viroshuvalisya ris ta proso piznishe bula odomashnena soya She cherez dvi tisyachi rokiv pochalosya viroshuvannya miscevih zernovih kultur v Saheli afrikanskij ris sorgo U Novij Gvineyi j Efiopiyi takozh buli odomashneni deyaki unikalni dlya cih regioniv roslini Pershi svidchennya obrobitku pshenici i bobovih v dolini Indu vidnosyatsya do 6 go tis do n e Za 4 tisyachi rokiv do n e predki nosiyiv indijskoyi civilizaciyi znali taki roslini yak pshenicya goroh kunzhut yachmin finiki apelsini mango She cherez 500 rokiv u dolini Indu pochavsya obrobitok bavovniku Amerikanski indianci 4 abo 5 tisyach rokiv tomu odomashnili kukurudzu tomat garbuz kartoplyu j sonyashnik Prijnyato rozriznyati tri osnovni centri odomashnennya amerikanskij Pivnichnij Zahid kontinentu centralnoamerikanskij centralna chastina Meksiki ta pivnichnoamerikanskij dolina richki Missisipi Do pochatku Nashoyi eri v Americi buli veliki mista iz zernoshovishami Bazovimi silskogospodarskimi kulturami buli kukurudza garbuz j kvasolya sistema troh sester Intensifikaciya silskogo gospodarstvaSilskogospodarskij kalendar z rukopisu Yaksho pid silskim gospodarstvom rozumiti masshtabnij intensivnij obrobitok zemli monokulturi organizovane zroshennya i vikoristannya specializovanoyi praci zvannya vinahidnikiv silskogo gospodarstva mozhna privlasniti shumeram pochinayuchi z 5500 ih rokiv do nashoyi eri Intensivne silske gospodarstvo dozvolyaye utrimuvati nabagato bilshu shilnist naselennya nizh pri vikoristanni metodiv polyuvannya i zbirannya a takozh daye mozhlivist dlya nakopichennya nadlishkovogo produktu dlya mizhsezonnya vikoristannya abo prodazhu obminu Mozhlivist fermeriv zdatnih progoduvati veliku kilkist lyudej diyalnist yakih ne maye nichogo spilnogo z silskim gospodarstvom stalo virishalnim faktorom u poyavi postijnih armij Spadshina Arabskoyu halifatuV Epohu Islamskoyi zolotoyi dobi z VIII po XIII st n e stalasya islamska agrarna revolyuciya veliki peretvorennya v silskomu gospodarstvi Arabskogo halifatu i pov yazanij z cim progres v naukah pro zemlyu prirodnichih naukah i ekonomici V rezultati vstanovlennya Arabskogo halifatu na velikij teritoriyi z zahodu Yevropi i do Centralnoyi Aziyi vinikla globalna ekonomika sho dozvolilo arabskim i inshim musulmanskim torgovcyam vesti shirokij torgovij obmin poshiriti po vsij teritoriyi Halifatu i za jogo mezhi bezlich silskogospodarskih kultur i tehnologij vedennya silskogo gospodarstva a takozh adaptuvati ci kulturi i metodi za mezhami Halifatu Krim silskogospodarskih kultur arabskogo svitu shiroke poshirennya za mezhami svoyeyi batkivshini otrimali sorgo Afrika citrusovi Kitaj rizni kulturi Indiyi mango ris bavovnik cukrova trostina Ryad doslidnikiv nazivayut cej period globalizaciyeyu silskogospodarskih kultur Poyava novih kultur zrostannya mehanizaciyi silskogo gospodarstva prizveli do velikih zrushen v ekonomici rozpodili naselennya tipam posiviv s g virobnictvi dohodah naselennya urbanizaciyi rozpodili robochoyi sili infrastrukturi kuhni narodiv svitu i odyagu Novij chasZ 1492 roku v sviti pochinayetsya mizhkontinentalnij obmin roslin i tvarin vidomij yak Kolumbiv obmin Silskogospodarski kulturi i tvarini yaki ranishe buli vidomi tilki v Staromu sviti teper buli privneseni v Novij svit i navpaki Zokrema pomidor stav favoritom yevropejskoyi kuhni Kukurudza i kartoplya takozh stali vidomi shirokomu zagalu Britanska silskogospodarska revolyuciya rozvitok silskogo gospodarstva u Velikij Britaniyi mizh XV i kincem XIX stolit U cej period mozhna sposterigati dosi nebachene zrostannya produktivnosti i rozmiriv vrozhayiv yaki pripinili cikli nestachi yizhi BSR vidbuvalasya protyagom bagatoh stolit shvidshe evolyuciya nizh revolyuciya i bula predtecheyu abo vidbuvalasya v odin i toj zhe chas z podibnimi zminami v Yevropi ta koloniyah Klyuchovim dlya BSR bula rozrobka riznih silskogospodarskih tehnologij spryamovanih na zapobigannya vtrati pozhivnih rechovin iz zemli pid chas zemlerobstva U toj zhe chas buli vivedeni bilsh vrozhajni sorti roslin yaki mogli prinositi bilshij urozhaj na akr Fermeri vikoristovuyuchi novitni znaryaddya praci mogli viroblyati bilshij urozhaj z menshoyu kilkistyu pomichnikiv BSR priskorila obertiv u miru togo yak promislova revolyuciya i uspihi v himiyi stvorili dobrobut naukovi piznannya i tehnologiyi dlya bilsh organizovanogo rozvitku novih dobriv i novu bilsh produktivnu silgosptehniku Novitnij chasZ shvidkim zrostannyam mehanizaciyi v kinci XIX i XX stolittya traktori i piznishe kombajni dozvolili provoditi silskogospodarski roboti z ranishe nemozhlivoyu shvidkistyu i u velicheznih masshtabah Zelena revolyuciya kompleks zmin u silskomu gospodarstvi krayin sho mali misce v 1940 h 1970 h rokah i prizveli do znachnogo zbilshennya svitovoyi silskogospodarskoyi produkciyi Vklyuchala v sebe aktivne vivedennya bilsh produktivnih sortiv roslin rozshirennya irigaciyi zastosuvannya dobriv pesticidiv suchasnoyi tehniki Pochatok Zelenoyi revolyuciyi bulo pokladeno v Meksici v 1943 roci v silskogospodarskij programi meksikanskogo uryadu i Fondu Rokfellera Najbilshih uspihiv za ciyeyu programoyu dosyag Norman Borloug sho viviv bezlich visokoefektivnih sortiv pshenici v tomu chisli z korotkim steblom stijku do vilyagannya Do 1951 1956 rokiv Meksika povnistyu zabezpechila sebe zernom i pochala jogo eksport za 15 rokiv urozhajnist zernovih v krayini zrosla v 3 razi Rozrobki Borlouga buli vikoristani v selekcijnij roboti v Kolumbiyi Indiyi Pakistani v 1970 roci Borloug otrimav Nobelivsku premiyu miru Organichne silske gospodarstvo forma vedennya silskogo gospodarstva v ramkah yakoyi vidbuvayetsya svidoma minimizaciya vikoristannya sintetichnih dobriv pesticidiv regulyatoriv rostu roslin kormovih dobavok genetichno modifikovanih organizmiv Navpaki dlya zbilshennya vrozhajnosti zabezpechennya kulturnih roslin elementami mineralnogo zhivlennya borotbi z shkidnikami i bur yanami aktivnishe zastosovuyetsya efekt sivozmin organichnih dobriv gnij komposti pozhnivni zalishki siderati ta in riznih metodiv obrobki gruntu tosho Do 2007 roku na Zemli priblizno 30 5 mln ga vikoristovuyutsya vidpovidno do principiv organichnogo silskogo gospodarstva Div takozhIstoriya kulturi kartopliPrimitki News sciencemag org Arhiv originalu za 1 listopada 2015 Procitovano 9 listopada 2015 Gordon Childe 1936 Man Makes Himself Oxford university press Charles E Redman 1978 Rise of Civilization From Early Hunters to Urban Society in the Ancient Near East San Francisco Freeman Hayden Brian 1992 Models of Domestication U Anne Birgitte Gebauer and T Douglas Price red Transitions to Agriculture in Prehistory Madison Prehistory Press s 11 18 Sauer Carl O 1952 Agricultural origins and dispersals Cambridge MA MIT Press Binford Lewis R 1968 Post Pleistocene Adaptations U Sally R Binford and Lewis R Binford red New Perspectives in Archaeology Chicago Aldine Publishing Company s 313 342 Rindos David December 1987 The Origins of Agriculture An Evolutionary Perspective Academic Press ISBN 978 0125892810 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Wright 2004 A Short History of Progress first Ronald Anansi ISBN 0 88784 706 4 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Jorge Dubcovsky and Jan Dvorak Genome Plasticity a Key Factor in the Success of Polyploid Wheat Under Domestication Science 316 Issue 5833 p 1862 29 June 2007 Saltini Antonio I semi della civilta Grano riso e mais nella storia delle societa umane prefazione di Luigi Bernabo Brea Avenue Media Bologna 1996 Andrew M Watson 1974 The Arab Agricultural Revolution and Its Diffusion 700 1100 The Journal of Economic History 34 1 pp 8 35 A M Watson 1981 A Medieval Green Revolution New Crops and Farming Techniques in the Early Islamic World in The Islamic Middle East 700 1900 Studies in Economic and Social History Zohor Idrisi 2005 The Muslim Agricultural Revolution and its influence on Europe 25 chervnya 2008 u Wayback Machine FSTC The Globalisation of Crops 2 sichnya 2014 u Wayback Machine FSTC Andrew M Watson 1983 Agricultural Innovation in the Early Islamic World Cambridge University Press ISBN 0 521 24711 X Arhiv originalu za 14 bereznya 2007 Procitovano 15 bereznya 2016 Posilannya