Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пшениця двозерна, полба, двозернянка (Triticum dicoccum () Schrank), больба, голомша — однорічна рослина родини тонконогових, що включає в себе цілу низку підвидів і форм . Також відома під назвами полба (напівполба) еммер (англ. emmer) чи, здебільшого в Італії, фарро (італ. farro).
| Двозернянка | |
|---|---|
 | |
| Колосся пшениці-двозернянки | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Пшениця (Triticum) |
| Вид: | Двозернянка (T. dicoccum) |
| Біноміальна назва | |
| Triticum dicoccum Schrenk ex Schübl. | |
| Синоніми | |
| T. dicoccom | |
Ця тетраплоїдна пшениця утворена гібридизацією двох диплоїдних диких трав, пшениці Урарту () (один із різновидів дикої однозернянки (), а також поки неідентифікованого . Геном D, привнесений у тетраплоїдну пшеницю зародковою плазмою Aegilops tauschii, обумовив добрі хлібопекарські якості м'якої пшениці та її озимий тип.
Суттєва подібність у морфології та генетиці вказує на походження двозернянки від диких двозернянок (). Деякі систематики також відносять двозернянки, дикі й одомашнені, до одного виду , спільно з іншими тетраплідними пшеницями. За такою схемою дві форми визнані на рівні підвидів: Т. turgidum підвид dicoccoides та Т. turgidum підвид dicoccom. Остання схема більше відображає генетичну подібність.
Колоски довгі, вузькі та щільні, з довгими остями та ламкою віссю. В кожному колоску, здебільшого 5-квітковому, розвиваються 2 зернини (звідси й назва).
Походження
За декілька тисячоліть до нашої ери полбу широко вирощували у Малій Азії, Єгипті, Сирії, Ірані та Месопотамії. В епоху мезоліту — неоліту двозернянка широко використовувалася як харчова рослина, зокрема в країнах Азії, Північній Африці (знайдена в усипальнях фараонів) та Європі (зокрема у трипільців). Полба була однією з перших одомашнених культур на Близькому Сході. У дикому вигляді двозернянка зростає в зоні родючого півмісяця на Близькому Сході.
Вчені вважають, що осередком зародження полби є країни Східного Середземномор'я, а також Закавказзя і Абісинії.
В Україні найдавніші знахідки відносяться до часів бронзового віку, тобто доби Трипільської цивілізації.
Перше згадування про вирощування полби на території сучасної Росії сягає XV століття. Основні посіви її були зосереджені на (Середній Волзі), та Астраханській губерніях.
Вирощування та використання
Двозернянка невибаглива до ґрунтів, посухостійка, стійкіша до холодів, ніж пшениця, добре переносить весняні приморозки, не вилягає, стійка до іржі. Полба характеризується швидким визріванням, непримхливістю, добре зростає на чорноземах, на глині, під самою тайгою і на торф'яниках. До негативних господарських якостей полби слід віднести досить грубі остисті плівки, які щільно прилягають до зерна і покривають його. Така морфологічна особливість затруднює процеси вимолоту зерна з колосків. Полба переважно використовується в селекції пшениці.
У Карпатському регіоні полбу вирощували до середини 50-х років XX століття (під назвами «оркіш» і «лускниця»), у словацькій частині Карпат — ще й у 80-ті роки (її використовували, поряд з ячменем, для логази). Під час експедиції у 1940 р. Μ. I. Вавилов знайшов кущ пшениці-двозернянки Triticum dicoccon біля Путили під Чернівцями. У Криму полба була знайдена на Керченському півострові у районі Феодосії. У 20-ті роки полбу вирощували у татарських селищах біля Бахчисараю. Населення Поволжя вважало цю пшеницю «найнадійнішим хлібом».
При посівах плівчастих пшениць використовували не зернівки, а цілі колоски і при цьому глибина оранки повинна бути незначною.
Палеоетноботанічні дослідження показують, що заміна плівчастих пшениць на голозерні на території України відбулась на межі 1-го та 2-го тисячоліть нашої ери. Масово ці пшениці з'являються в палеоетноботанічних матеріалах з розкопок грецьких міст-колоній та їх сільськогосподарської округи в Північному Причорномор'ї.
Сьогодні полба належить до рідкісних культур. В Україні вирощується, зокрема, на Слобожанщині й реалізується в торговельних мережах усієї країни[].
Збіжжя двозернянки використовується на борошно та фураж. Цінність цього виду пшениці полягає в його здатності дати гарний врожай на бідних ґрунтах, а також його стійкість до грибкових захворювань, таких як , що вельми поширені на вологих територіях. Полба вирощується в Ефіопії, на півдні Аравії, в Марокко, Індії, Туреччині, Вірменії, Азербайджані, Дагестані, Росії (Татарстан) та деяких районах Закавказзя, Іспанії (Астурія), Карпатських горах на кордоні Чехії й Словаччини, Албанії, Швейцарії, Італії. Крім того, як спеціальний продукт, полба вирощується в США. Традиційна рослинна їжа в Ефіопії, це порівняно маловідоме зерно має значний потенціал для покращення харчування, підвищуватиме продовольчу безпеку, сприяє розвитку сільських районів і підтримує сталість традиційного землекористування.
Полба — зернова культура, яка має майже 100 % склоподібності, і вміщує 17-23 % білка, 38-40 % сирої клейковини. Маса 1000 зерен у середньому становить 29—35 г, у форм з Італії та Піренейського півострова 45—55 г, на відміну від пшениці, де маса 1000 зерен становить 40—50 г. Вихід крупи з зерна полби становить 61—85 %, тоді як з ячменю — 56 %, гречки — 69 %, проса — 77 %. Зерно має гарний показник вирівняності за розміром, що сприяє технологічному процесу виробництва круп високої якості і знижує втрати. Коефіцієнт розварюваності у різних зразків полби — від 6,6 до 8,0.
Примітки
- (англ.) Triticum turgidum L. subsp. dicoccon. USDA, ARS, National Genetic Resources Program. Germplasm Resources Information Network — (GRIN) [ 21 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- Triticum dicoccum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Веремейчик Олена, Пашкевич Галина. Своєрідність давньоруського поселення в урочищі Овраменків круг. С. 270—281. / Археологічні дослідження Львівського університету Збірник наукових праць. — 2004, Вип.7
- (рос.) Двозернянка[недоступне посилання з липня 2019]. // Велика радянська енциклопедія.
- Лисюк Г. М., Постнова О. М., Богуславський Р. Л. Перспектива використання продуктів переробки полби у харчових продуктах / Прогресивні техніка та технології харчових виробництв ресторанного господарства і торгівлі Збірник наукових праць. — 2005, Вип.1.
- Любомиров П. О культуре полбы в России до середины XVIII в.// Тр. по прикл. бот., ген. и сел., 1928. Т.18, вып. 1.- С. 3-15
- Абдурахманов А. Х. Полба — ценная крупяная культура. // Зерновое хозяйство. — 1972.- № 4.- С. 30.
- Прокофьев М. П. О полбе // Земледелие. — 1965. — № 1. — С. 77—78.
- Пшеницы мира / В. Ф. Дорофеев, Р. А. Удачин, Л. В. Семенова и др. Под ред. акад. ВАСХНИЛ В. Ф. Дорофеева. Л.: ВО «Агропромиздат», 1987. — С. 25—55.
- Бахтеев Ф. X. Полба (Tritiaun dicoccum Schibl.), найденная Η. И. Вавиловым в Карпатах // Вопросы эволюции, биогеографии, генетики и селекции. — М.: АН СССР, 1960. — С. 59-61
- Столетова Е. А. Полба — эммер Triticum dicoccum Shrank // Труды по прикладной ботанике и селекции. 1924—1925. Т. 14. Вып. 1. С. 51.
- Кирило Горбенко (Миколаїв), Галина Пашкевич (Київ) Палеоетноботанічні дослідження на території городища Дикий Сад / ЕМІНАК Науковий журнал, — 2010, № 1-4 (5). ISSN 1998-4634
- Пашкевич Г. О. Палеоетноботанічні дослідження в Україні. С. 3-8. / Наукові записки НаУКМА Збірник наукових праць. — 2005, T. 43. ISSN 0372-6436 (Print), 1996-5168 (Online)
- National Research Council (14 лютого 1996). Other Cultivated Grains. Lost Crops of Africa: Volume I: Grains. Lost Crops of Africa. Т. 1. National Academies Press. ISBN . Процитовано 18 липня 2008.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|origdate=()
Література
- (пол.) Rośliny użytkowe, Wiedza Powszechna, Warszawa, 1966.
- (рос.) Руководство по апробации сельскохозяйственных культур, 5 изд., том 1. — М., 1947.
- (рос.) Жуковский П. М. Культурные растения и их сородичи, 2 изд. — Л., 1964.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pshenicya dvozerna polba dvozernyanka Triticum dicoccum Schrank bolba golomsha odnorichna roslina rodini tonkonogovih sho vklyuchaye v sebe cilu nizku pidvidiv i form Takozh vidoma pid nazvami polba napivpolba emmer angl emmer chi zdebilshogo v Italiyi farro ital farro Dvozernyanka Kolossya pshenici dvozernyanki Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Klada Komelinidi Commelinids Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Zlakovi Poaceae Pidrodina Mitlicevidni Pooideae Rid Pshenicya Triticum Vid Dvozernyanka T dicoccum Binomialna nazva Triticum dicoccum Schrenk ex Schubl Sinonimi T dicoccom Triticum turgidum subsp dicoccum pidvid dikorosloyi pshenici Cya tetraployidna pshenicya utvorena gibridizaciyeyu dvoh diployidnih dikih trav pshenici Urartu odin iz riznovidiv dikoyi odnozernyanki a takozh poki neidentifikovanogo Genom D privnesenij u tetraployidnu pshenicyu zarodkovoyu plazmoyu Aegilops tauschii obumoviv dobri hlibopekarski yakosti m yakoyi pshenici ta yiyi ozimij tip Suttyeva podibnist u morfologiyi ta genetici vkazuye na pohodzhennya dvozernyanki vid dikih dvozernyanok Deyaki sistematiki takozh vidnosyat dvozernyanki diki j odomashneni do odnogo vidu spilno z inshimi tetraplidnimi pshenicyami Za takoyu shemoyu dvi formi viznani na rivni pidvidiv T turgidum pidvid dicoccoides ta T turgidum pidvid dicoccom Ostannya shema bilshe vidobrazhaye genetichnu podibnist Koloski dovgi vuzki ta shilni z dovgimi ostyami ta lamkoyu vissyu V kozhnomu kolosku zdebilshogo 5 kvitkovomu rozvivayutsya 2 zernini zvidsi j nazva PohodzhennyaZa dekilka tisyacholit do nashoyi eri polbu shiroko viroshuvali u Malij Aziyi Yegipti Siriyi Irani ta Mesopotamiyi V epohu mezolitu neolitu dvozernyanka shiroko vikoristovuvalasya yak harchova roslina zokrema v krayinah Aziyi Pivnichnij Africi znajdena v usipalnyah faraoniv ta Yevropi zokrema u tripilciv Polba bula odniyeyu z pershih odomashnenih kultur na Blizkomu Shodi U dikomu viglyadi dvozernyanka zrostaye v zoni rodyuchogo pivmisyacya na Blizkomu Shodi Vcheni vvazhayut sho oseredkom zarodzhennya polbi ye krayini Shidnogo Seredzemnomor ya a takozh Zakavkazzya i Abisiniyi V Ukrayini najdavnishi znahidki vidnosyatsya do chasiv bronzovogo viku tobto dobi Tripilskoyi civilizaciyi Pershe zgaduvannya pro viroshuvannya polbi na teritoriyi suchasnoyi Rosiyi syagaye XV stolittya Osnovni posivi yiyi buli zoseredzheni na Serednij Volzi ta Astrahanskij guberniyah Viroshuvannya ta vikoristannyaDvozernyanka nevibagliva do gruntiv posuhostijka stijkisha do holodiv nizh pshenicya dobre perenosit vesnyani primorozki ne vilyagaye stijka do irzhi Polba harakterizuyetsya shvidkim vizrivannyam neprimhlivistyu dobre zrostaye na chornozemah na glini pid samoyu tajgoyu i na torf yanikah Do negativnih gospodarskih yakostej polbi slid vidnesti dosit grubi ostisti plivki yaki shilno prilyagayut do zerna i pokrivayut jogo Taka morfologichna osoblivist zatrudnyuye procesi vimolotu zerna z koloskiv Polba perevazhno vikoristovuyetsya v selekciyi pshenici U Karpatskomu regioni polbu viroshuvali do seredini 50 h rokiv XX stolittya pid nazvami orkish i lusknicya u slovackij chastini Karpat she j u 80 ti roki yiyi vikoristovuvali poryad z yachmenem dlya logazi Pid chas ekspediciyi u 1940 r M I Vavilov znajshov kush pshenici dvozernyanki Triticum dicoccon bilya Putili pid Chernivcyami U Krimu polba bula znajdena na Kerchenskomu pivostrovi u rajoni Feodosiyi U 20 ti roki polbu viroshuvali u tatarskih selishah bilya Bahchisarayu Naselennya Povolzhya vvazhalo cyu pshenicyu najnadijnishim hlibom Pri posivah plivchastih pshenic vikoristovuvali ne zernivki a cili koloski i pri comu glibina oranki povinna buti neznachnoyu Paleoetnobotanichni doslidzhennya pokazuyut sho zamina plivchastih pshenic na golozerni na teritoriyi Ukrayini vidbulas na mezhi 1 go ta 2 go tisyacholit nashoyi eri Masovo ci pshenici z yavlyayutsya v paleoetnobotanichnih materialah z rozkopok greckih mist kolonij ta yih silskogospodarskoyi okrugi v Pivnichnomu Prichornomor yi Sogodni polba nalezhit do ridkisnih kultur V Ukrayini viroshuyetsya zokrema na Slobozhanshini j realizuyetsya v torgovelnih merezhah usiyeyi krayini dzherelo Zbizhzhya dvozernyanki vikoristovuyetsya na boroshno ta furazh Cinnist cogo vidu pshenici polyagaye v jogo zdatnosti dati garnij vrozhaj na bidnih gruntah a takozh jogo stijkist do gribkovih zahvoryuvan takih yak sho velmi poshireni na vologih teritoriyah Polba viroshuyetsya v Efiopiyi na pivdni Araviyi v Marokko Indiyi Turechchini Virmeniyi Azerbajdzhani Dagestani Rosiyi Tatarstan ta deyakih rajonah Zakavkazzya Ispaniyi Asturiya Karpatskih gorah na kordoni Chehiyi j Slovachchini Albaniyi Shvejcariyi Italiyi Krim togo yak specialnij produkt polba viroshuyetsya v SShA Tradicijna roslinna yizha v Efiopiyi ce porivnyano malovidome zerno maye znachnij potencial dlya pokrashennya harchuvannya pidvishuvatime prodovolchu bezpeku spriyaye rozvitku silskih rajoniv i pidtrimuye stalist tradicijnogo zemlekoristuvannya Polba zernova kultura yaka maye majzhe 100 sklopodibnosti i vmishuye 17 23 bilka 38 40 siroyi klejkovini Masa 1000 zeren u serednomu stanovit 29 35 g u form z Italiyi ta Pirenejskogo pivostrova 45 55 g na vidminu vid pshenici de masa 1000 zeren stanovit 40 50 g Vihid krupi z zerna polbi stanovit 61 85 todi yak z yachmenyu 56 grechki 69 prosa 77 Zerno maye garnij pokaznik virivnyanosti za rozmirom sho spriyaye tehnologichnomu procesu virobnictva krup visokoyi yakosti i znizhuye vtrati Koeficiyent rozvaryuvanosti u riznih zrazkiv polbi vid 6 6 do 8 0 Primitki angl Triticum turgidum L subsp dicoccon USDA ARS National Genetic Resources Program Germplasm Resources Information Network GRIN 21 veresnya 2012 u Wayback Machine Triticum dicoccum Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Veremejchik Olena Pashkevich Galina Svoyeridnist davnoruskogo poselennya v urochishi Ovramenkiv krug S 270 281 Arheologichni doslidzhennya Lvivskogo universitetu Zbirnik naukovih prac 2004 Vip 7 ros Dvozernyanka nedostupne posilannya z lipnya 2019 Velika radyanska enciklopediya Lisyuk G M Postnova O M Boguslavskij R L Perspektiva vikoristannya produktiv pererobki polbi u harchovih produktah Progresivni tehnika ta tehnologiyi harchovih virobnictv restorannogo gospodarstva i torgivli Zbirnik naukovih prac 2005 Vip 1 Lyubomirov P O kulture polby v Rossii do serediny XVIII v Tr po prikl bot gen i sel 1928 T 18 vyp 1 S 3 15 Abdurahmanov A H Polba cennaya krupyanaya kultura Zernovoe hozyajstvo 1972 4 S 30 Prokofev M P O polbe Zemledelie 1965 1 S 77 78 Pshenicy mira V F Dorofeev R A Udachin L V Semenova i dr Pod red akad VASHNIL V F Dorofeeva L VO Agropromizdat 1987 S 25 55 Bahteev F X Polba Tritiaun dicoccum Schibl najdennaya H I Vavilovym v Karpatah Voprosy evolyucii biogeografii genetiki i selekcii M AN SSSR 1960 S 59 61 Stoletova E A Polba emmer Triticum dicoccum Shrank Trudy po prikladnoj botanike i selekcii 1924 1925 T 14 Vyp 1 S 51 Kirilo Gorbenko Mikolayiv Galina Pashkevich Kiyiv Paleoetnobotanichni doslidzhennya na teritoriyi gorodisha Dikij Sad EMINAK Naukovij zhurnal 2010 1 4 5 ISSN 1998 4634 Pashkevich G O Paleoetnobotanichni doslidzhennya v Ukrayini S 3 8 Naukovi zapiski NaUKMA Zbirnik naukovih prac 2005 T 43 ISSN 0372 6436 Print 1996 5168 Online National Research Council 14 lyutogo 1996 Other Cultivated Grains Lost Crops of Africa Volume I Grains Lost Crops of Africa T 1 National Academies Press ISBN 978 0 309 04990 0 Procitovano 18 lipnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pustij nevidomij parametr origdate dovidka Literatura pol Rosliny uzytkowe Wiedza Powszechna Warszawa 1966 ros Rukovodstvo po aprobacii selskohozyajstvennyh kultur 5 izd tom 1 M 1947 ros Zhukovskij P M Kulturnye rasteniya i ih sorodichi 2 izd L 1964