Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мовний склад Харківської області характеризується наявністю 2 основних мов які домінують у всіх районах та містах област

Мови Харківської області

Мови Харківської області

Мовний склад Харківської області характеризується наявністю 2 основних мов, які домінують у всіх районах та містах області — української та російської.

Українська мова є єдиною офіційною мовою на всій території області з моменту проголошення Україною незалежності у 1991 році. У 2012—2018 роках статус регіональної мови на Харківщині мала російська.

За даними Держстату у 2023/24 навчальному році в Харківській області з 221 336 учнів закладів загальної середньої освіти 220 933 (99,82 %) навчалися в українськомовних класах, 403 (0,18 %) — в російськомовних.

Історія

Дані переписів населення

image
Українська мова в Російській імперії за переписом 1897 року (по повітах і містах)
image
Мови Російської імперії за переписом 1897 року (повіти та міста з переважанням українськомовного населення жовтим)

За даними перепису населення Російської імперії 1897 року, українськомовні становили понад 80 % населення Харківської губернії. Мовний склад тогочасних адміністративних одиниць, території яких сьогодні становлять більшу частину територій Харківської області, характеризувався переважанням української мови:

  • Богодухівський повіт — українська мова — 88,18 %, російська мова — 9,91 %, білоруська мова — 1,63 %
    • сільська місцевість Богодухівського повіту — українська мова — 87,10 %, російська мова — 10,86 %, білоруська мова — 1,83 %
    • м. Богодухів — українська мова — 95,04 %, російська мова — 3,52 %
    • м. Краснокутськ — українська мова — 98,65 %, російська мова — 1,28 %
  • Валківський повіт — українська мова — 97,14 %, російська мова — 2,61 %
    • сільська місцевість Валківського повіту — українська мова — 97,40 %, російська мова — 2,37 %
    • м. Валки — українська мова — 92,50 %, російська мова — 6,73 %
  • Вовчанський повіт — українська мова — 74,79 %, російська мова — 25,03 %
    • сільська місцевість Вовчанського повіту — українська мова — 75,06 %, російська мова — 24,81 %
    • м. Вовчанськ — українська мова — 70,99 %, російська мова — 28,04 %
  • Куп'янський повіт — українська мова — 86,61 %, російська мова — 13,16 %
    • сільська місцевість Куп'янського повіту — українська мова — 86,61 %, російська мова — 13,21 %
    • м. Куп'янськ — українська мова — 86,77 %, російська мова — 11,55 %
  • Харківський повіт — українська мова — 54,91 %, російська мова — 39,48 %, їдиш — 2,84 %, польська мова — 1,17 %
    • сільська місцевість Харківського повіту — українська мова — 83,28 %, російська мова — 16,38 %
    • м. Харків — російська мова — 63,17 %, українська мова — 25,92 %, їдиш — 5,66 %, польська мова — 2,28 %, німецька мова — 1,35 %
    • м. Золочів — українська мова — 97,57 %, російська мова — 2,36 %
  • Костянтиноградський повіт — українська мова — 86,05 %, російська мова — 11,79 %, німецька мова — 1,11 %
  • Зміївський повіт — українська мова — 63,71 %, російська мова — 35,63 %
    • сільська місцевість Зміївського повіту — українська мова — 66,37 %, російська мова — 33,22 %
    • м. Зміїв — українська мова — 89,26 %, російська мова — 9,95 %
    • м. Чугуїв — російська мова — 86,07 %, українська мова — 8,88 %, татарська мова — 1,52 %, їдиш — 1,37 %, польська мова — 1,16 %
  • Ізюмський повіт — українська мова — 86,18 %, російська мова — 12,02 %, німецька мова — 1,47 %
    • сільська місцевість Ізюмського повіту — українська мова — 87,36 %, російська мова — 10,87 %, німецька мова — 1,61 %
    • м. Ізюм — українська мова — 78,33 %, російська мова — 20,60 %
image
Найпоширеніша рідна мова в районах Української РСР за даними перепису 1926 року

Унаслідок проведеного за часів радянської окупації зросійщення України частка українськомовних у населенні Харківської області суттєво знизилася, тоді як частка російськомовних — зросла. Рідна мова населення Харківської області за результатами переписів, %

1959 1970 1989 2001
Українська 61,2 56,5 50,5 53,8
Російська 37,9 42,6 48,1 44,3
Інші 0,9 0,9 1,4 0,9
image
Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Харківської області за переписом 2001 року

Рідна мова населення районів і міст обласного підпорядкування Харківської області за переписом населення 2001 року:

українська російська вірменська білоруська
Харківська область 53,8 44,3 0,2 0,1
Харків 31,8 65,9 0,2 0,1
м. Ізюм 74,2 23,8 0,3 0,1
Куп'янськ 69,3 25,6 0,1 0,1
Лозова 77,2 17,6 0,1 0,1
Люботин 86,1 12,6 0,1 0,1
Первомайський 42,8 52,7 0,1 0,1
Чугуїв 29,6 69,5 0,2 0,1
Балаклійський район 70,4 28,9 0,1 0,1
Барвінківський район 91,2 7,8 0,1 0,1
Близнюківський район 92,1 6,7 0,3 0,3
Богодухівський район 93,7 5,6 0,2 0,3
Борівський район 91,5 8,1 0,1 0,1
Валківський район 94,2 5,2 0,2 0,2
Великобурлуцький район 71,8 27,3 0,2 0,3
Вовчанський район 85,7 13,2 0,4 0,2
Зміївський район 76,4 22,5 0,1 0,2
Дворічанський район 84,2 15,0 0,1 0,2
Дергачівський район 78,1 21,3 0,1 0,1
Зачепилівський район 84,0 14,9 0,6 0,1
Золочівський район 85,7 13,3 0,4 0,3
Ізюмський район 91,7 7,5 0,1 0,2
Кегичівський район 92,1 5,5 0,3 0,6
Коломацький район 94,0 4,5 0,1 1,1
Красноградський район 77,2 21,9 0,1 0,3
Краснокутський район 94,9 4,4 0,3 0,2
Куп'янський район 88,9 10,4 0,1 0,2
Лозівський район 88,5 10,7 0,0 0,2
Нововодолазький район 77,7 21,5 0,2 0,1
Первомайський район 58,2 41,2 0,1 0,2
Печенізький район 92,8 6,9 0,0 0,2
Сахновщинський район 94,4 4,5 0,3 0,2
Харківський район 63,9 35,2 0,2 0,2
Чугуївський район 45,2 53,9 0,3 0,1
Шевченківський район 91,2 7,8 0,2 0,2

Українська мова

Українська мова на Харківщині — літературна українська мова у Харківській області, що активно вживається в усіх сферах життя як українською більшістю населення, так і частково національними меншинами[].

Українська мова є рідною 53,8% населення області (2001), що на 3,3 відсоткового пункту більше, ніж за даними перепису 1989 року.

Ступінь національної самоідентифікації мешканців області досить високий, мешканці Харківщини досконало володіють українською літературною мовою і користуються нею в офіційному спілкуванні: університетське середовище, сфера освіти, політика, громадські організації, сфера громадського харчування, транспорт. Українська літературна мова на Харківщині — це мова інтелігенції, творчої еліти, богеми, літераторів, викладачів, освічених людей з високим ступенем національної самосвідомості. Вони користуються українською не лише в офіційному, але і в побутовому спілкуванні[].

Див. також

Джерела

  1. Про забезпечення функціонування української мови як державної. оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
  2. У Харківській області скасували регіональний статус російської мови. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 13 грудня 2018. Процитовано 13 грудня 2018.
  3. (укр.) Загальна середня освіта в Україні у 2023 році — Сайт Державної служби статистики України
  4. Мови та релігії у повітах Російської імперії. datatowel.
  5. Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года: Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России Архівовано квітень 2, 2015 на сайті Wayback Machine. // Демоскоп
  6. . Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 12 квітня 2015.
  7. Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
  8. . Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 25 серпня 2014.
  9. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 18 березня 2022.
  10. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 29 грудня 2013.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Movnij sklad Harkivskoyi oblasti harakterizuyetsya nayavnistyu 2 osnovnih mov yaki dominuyut u vsih rajonah ta mistah oblasti ukrayinskoyi ta rosijskoyi Ukrayinska mova ye yedinoyu oficijnoyu movoyu na vsij teritoriyi oblasti z momentu progoloshennya Ukrayinoyu nezalezhnosti u 1991 roci U 2012 2018 rokah status regionalnoyi movi na Harkivshini mala rosijska Za danimi Derzhstatu u 2023 24 navchalnomu roci v Harkivskij oblasti z 221 336 uchniv zakladiv zagalnoyi serednoyi osviti 220 933 99 82 navchalisya v ukrayinskomovnih klasah 403 0 18 v rosijskomovnih IstoriyaDani perepisiv naselennya Ukrayinska mova v Rosijskij imperiyi za perepisom 1897 roku po povitah i mistah Movi Rosijskoyi imperiyi za perepisom 1897 roku poviti ta mista z perevazhannyam ukrayinskomovnogo naselennya zhovtim Za danimi perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku ukrayinskomovni stanovili ponad 80 naselennya Harkivskoyi guberniyi Movnij sklad togochasnih administrativnih odinic teritoriyi yakih sogodni stanovlyat bilshu chastinu teritorij Harkivskoyi oblasti harakterizuvavsya perevazhannyam ukrayinskoyi movi Bogoduhivskij povit ukrayinska mova 88 18 rosijska mova 9 91 biloruska mova 1 63 silska miscevist Bogoduhivskogo povitu ukrayinska mova 87 10 rosijska mova 10 86 biloruska mova 1 83 m Bogoduhiv ukrayinska mova 95 04 rosijska mova 3 52 m Krasnokutsk ukrayinska mova 98 65 rosijska mova 1 28 Valkivskij povit ukrayinska mova 97 14 rosijska mova 2 61 silska miscevist Valkivskogo povitu ukrayinska mova 97 40 rosijska mova 2 37 m Valki ukrayinska mova 92 50 rosijska mova 6 73 Vovchanskij povit ukrayinska mova 74 79 rosijska mova 25 03 silska miscevist Vovchanskogo povitu ukrayinska mova 75 06 rosijska mova 24 81 m Vovchansk ukrayinska mova 70 99 rosijska mova 28 04 Kup yanskij povit ukrayinska mova 86 61 rosijska mova 13 16 silska miscevist Kup yanskogo povitu ukrayinska mova 86 61 rosijska mova 13 21 m Kup yansk ukrayinska mova 86 77 rosijska mova 11 55 Harkivskij povit ukrayinska mova 54 91 rosijska mova 39 48 yidish 2 84 polska mova 1 17 silska miscevist Harkivskogo povitu ukrayinska mova 83 28 rosijska mova 16 38 m Harkiv rosijska mova 63 17 ukrayinska mova 25 92 yidish 5 66 polska mova 2 28 nimecka mova 1 35 m Zolochiv ukrayinska mova 97 57 rosijska mova 2 36 Kostyantinogradskij povit ukrayinska mova 86 05 rosijska mova 11 79 nimecka mova 1 11 silska miscevist Kostyantinogradskogo povitu ukrayinska mova 86 46 rosijska mova 11 87 nimecka mova 1 09 m Krasnograd ukrayinska mova 72 Zmiyivskij povit ukrayinska mova 63 71 rosijska mova 35 63 silska miscevist Zmiyivskogo povitu ukrayinska mova 66 37 rosijska mova 33 22 m Zmiyiv ukrayinska mova 89 26 rosijska mova 9 95 m Chuguyiv rosijska mova 86 07 ukrayinska mova 8 88 tatarska mova 1 52 yidish 1 37 polska mova 1 16 Izyumskij povit ukrayinska mova 86 18 rosijska mova 12 02 nimecka mova 1 47 silska miscevist Izyumskogo povitu ukrayinska mova 87 36 rosijska mova 10 87 nimecka mova 1 61 m Izyum ukrayinska mova 78 33 rosijska mova 20 60 Najposhirenisha ridna mova v rajonah Ukrayinskoyi RSR za danimi perepisu 1926 roku Unaslidok provedenogo za chasiv radyanskoyi okupaciyi zrosijshennya Ukrayini chastka ukrayinskomovnih u naselenni Harkivskoyi oblasti suttyevo znizilasya todi yak chastka rosijskomovnih zrosla Ridna mova naselennya Harkivskoyi oblasti za rezultatami perepisiv 1959 1970 1989 2001Ukrayinska 61 2 56 5 50 5 53 8Rosijska 37 9 42 6 48 1 44 3Inshi 0 9 0 9 1 4 0 9Najposhirenisha ridna mova u mistah i silradah Harkivskoyi oblasti za perepisom 2001 roku Ridna mova naselennya rajoniv i mist oblasnogo pidporyadkuvannya Harkivskoyi oblasti za perepisom naselennya 2001 roku ukrayinska rosijska virmenska biloruskaHarkivska oblast 53 8 44 3 0 2 0 1Harkiv 31 8 65 9 0 2 0 1m Izyum 74 2 23 8 0 3 0 1Kup yansk 69 3 25 6 0 1 0 1Lozova 77 2 17 6 0 1 0 1Lyubotin 86 1 12 6 0 1 0 1Pervomajskij 42 8 52 7 0 1 0 1Chuguyiv 29 6 69 5 0 2 0 1Balaklijskij rajon 70 4 28 9 0 1 0 1Barvinkivskij rajon 91 2 7 8 0 1 0 1Bliznyukivskij rajon 92 1 6 7 0 3 0 3Bogoduhivskij rajon 93 7 5 6 0 2 0 3Borivskij rajon 91 5 8 1 0 1 0 1Valkivskij rajon 94 2 5 2 0 2 0 2Velikoburluckij rajon 71 8 27 3 0 2 0 3Vovchanskij rajon 85 7 13 2 0 4 0 2Zmiyivskij rajon 76 4 22 5 0 1 0 2Dvorichanskij rajon 84 2 15 0 0 1 0 2Dergachivskij rajon 78 1 21 3 0 1 0 1Zachepilivskij rajon 84 0 14 9 0 6 0 1Zolochivskij rajon 85 7 13 3 0 4 0 3Izyumskij rajon 91 7 7 5 0 1 0 2Kegichivskij rajon 92 1 5 5 0 3 0 6Kolomackij rajon 94 0 4 5 0 1 1 1Krasnogradskij rajon 77 2 21 9 0 1 0 3Krasnokutskij rajon 94 9 4 4 0 3 0 2Kup yanskij rajon 88 9 10 4 0 1 0 2Lozivskij rajon 88 5 10 7 0 0 0 2Novovodolazkij rajon 77 7 21 5 0 2 0 1Pervomajskij rajon 58 2 41 2 0 1 0 2Pechenizkij rajon 92 8 6 9 0 0 0 2Sahnovshinskij rajon 94 4 4 5 0 3 0 2Harkivskij rajon 63 9 35 2 0 2 0 2Chuguyivskij rajon 45 2 53 9 0 3 0 1Shevchenkivskij rajon 91 2 7 8 0 2 0 2Ukrayinska movaUkrayinska mova na Harkivshini literaturna ukrayinska mova u Harkivskij oblasti sho aktivno vzhivayetsya v usih sferah zhittya yak ukrayinskoyu bilshistyu naselennya tak i chastkovo nacionalnimi menshinami dzherelo Ukrayinska mova ye ridnoyu 53 8 naselennya oblasti 2001 sho na 3 3 vidsotkovogo punktu bilshe nizh za danimi perepisu 1989 roku Stupin nacionalnoyi samoidentifikaciyi meshkanciv oblasti dosit visokij meshkanci Harkivshini doskonalo volodiyut ukrayinskoyu literaturnoyu movoyu i koristuyutsya neyu v oficijnomu spilkuvanni universitetske seredovishe sfera osviti politika gromadski organizaciyi sfera gromadskogo harchuvannya transport Ukrayinska literaturna mova na Harkivshini ce mova inteligenciyi tvorchoyi eliti bogemi literatoriv vikladachiv osvichenih lyudej z visokim stupenem nacionalnoyi samosvidomosti Voni koristuyutsya ukrayinskoyu ne lishe v oficijnomu ale i v pobutovomu spilkuvanni dzherelo Div takozhMovi Ukrayini Zrosijshennya Ukrayini Movi Doneckoyi oblastiDzherelaPro zabezpechennya funkcionuvannya ukrayinskoyi movi yak derzhavnoyi originalu za 2 travnya 2020 Procitovano 25 bereznya 2020 U Harkivskij oblasti skasuvali regionalnij status rosijskoyi movi https espreso tv Espreso TV 13 grudnya 2018 Procitovano 13 grudnya 2018 ukr Zagalna serednya osvita v Ukrayini u 2023 roci Sajt Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Movi ta religiyi u povitah Rosijskoyi imperiyi datatowel Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj imperii 1897 goda Raspredelenie naseleniya po rodnomu yazyku i uezdam 50 gubernij Evropejskoj Rossii Arhivovano kviten 2 2015 na sajti Wayback Machine Demoskop Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2013 Procitovano 12 kvitnya 2015 Itogi Vsesoyuznoj perepisi naseleniya 1970 goda Tom IV M Statistika 1973 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2019 Procitovano 25 serpnya 2014 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 18 bereznya 2022 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 29 grudnya 2013

Дата публікації:
Топ