Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мовний склад Донецької області характеризується переважанням російської мови як декларованої рідної (74,9% у 2001 р.) та постійним зменшенням питомої ваги української мови у більшість міжпереписних періодів XX ст., включно з 1989–2001 рр, що вирізняє її від більшості інших регіонів України.
За даними останнього перепису населення найбільш поширеними рідними мовами Донецької області були російська (3615 461 осіб, 74,9%), українська (1163 085, 24,1%), вірменська (6 287, 0,13%), білоруська (4 842, 0,10%) та грецька (4 209, 0,09%).
Розселення мовних груп в межах області має певні особливості. Російська мова найбільше переважає у східній, центральній та південній частинах області, особливо в містах, українська найбільш поширена у північній та західній частинах, особливо у селах.
Історична динаміка
Рідна мова
Динаміка рідної мови населення Донецької області за даними переписів:
| 1897 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| українська | ~53% | 44,4% | 37,9% | 32,2% | 30,6% | 24,1% |
| російська | ~25% | 54,1% | 60,6% | 66,5% | 67,7% | 74,9% |
| інша | ~22% | 1,5% | 1,5% | 1,3% | 1,7% | 1,0% |
Динаміка поширеності української як рідної мови серед українців Донецької області за даними переписів:
| мова | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 |
|---|---|---|---|---|---|
| все населення | 79,9% | 70,5% | 62,4% | 59,5% | 41,2% |
| міське населення | 65,4% | 55,2% | 35,7% | ||
| сільське населення | 94,2% | 87,4% | 78,5% |
Етнолінгвістичні групи
Динаміка чисельності основних етнолінгвістичних груп населення області за даними переписів 1970–2001 рр.
| національність | рідна мова | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 |
|---|---|---|---|---|---|
| українці | українська | 1 831 910 | 1 636 176 | 1 603 339 | 1 129 650 |
| українці | російська | 764 795 | 986 116 | 1 087 509 | 1 612 243 |
| росіяни | російська | 1 973 061 | 2 211 992 | 2 301 245 | 1 818 201 |
| росіяни | українська | 14 000 | 13 272 | 13 034 | 24 785 |
| інші | російська | 227 340 | 226 022 | 205 096 | 185 017 |
| інші | українська | 7 905 | 7 137 | 6 809 | 8 650 |
| інші | інша | 72 968 | 69 568 | 90 353 | 47 017 |
Динаміка питомої ваги основних етнолінгвістичних груп населення області за даними переписів 1970–2001 рр.
| національність | рідна мова | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 |
|---|---|---|---|---|---|
| українці | українська | 37,4% | 31,8% | 30,2% | 23,4% |
| українці | російська | 15,6% | 19,1% | 20,5% | 33,4% |
| росіяни | російська | 40,3% | 42,9% | 43,3% | 37,7% |
| росіяни | українська | 0,3% | 0,3% | 0,2% | 0,5% |
| інші | російська | 4,6% | 4,4% | 3,9% | 3,8% |
| інші | українська | 0,2% | 0,1% | 0,1% | 0,2% |
| інші | інша | 1,5% | 1,4% | 1,8% | 1,0% |
Перепис 2001
Рідна мова населення адміністративних одиниць Донецької області за переписом населення 2001 р.
| українська | російська | вірменська | білоруська | грецька | |
|---|---|---|---|---|---|
| Донецька область | 24,1 | 74,9 | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
| Донецьк (міськрада) | 11,1 | 87,8 | 0,1 | 0,1 | |
| м. Авдіївка | 12,5 | 87,2 | 0,1 | 0,1 | |
| Бахмут (міськрада) | 35,2 | 63,6 | 0,2 | 0,1 | |
| м. Вугледар | 28,2 | 70,8 | 0,1 | ||
| Горлівка (міськрада) | 15,2 | 83,9 | 0,1 | 0,1 | |
| Дебальцеве (міськрада) | 21,5 | 77,3 | 0,1 | ||
| Торецьк (міськрада) | 21,3 | 78,2 | 0,1 | 0,1 | |
| Мирноград (міськрада) | 25,9 | 71,9 | 0,1 | 0,1 | |
| Добропілля (міськрада) | 39,3 | 60,2 | 0,2 | ||
| Докучаївськ (міськрада) | 28,0 | 71,5 | 0,1 | 0,1 | |
| Дружківка (міськрада) | 35,0 | 63,8 | 0,4 | 0,1 | |
| Єнакієве (міськрада) | 13,6 | 85,7 | 0,1 | 0,1 | |
| Жданівка (міськрада) | 11,7 | 87,4 | 0,3 | 0,3 | |
| Маріуполь (міськрада) | 9,9 | 89,5 | 0,1 | 0,1 | 0,2 |
| м. Хрестівка | 16,9 | 82,4 | 0,1 | 0,2 | |
| м. Костянтинівка | 21,0 | 78,1 | 0,5 | 0,1 | |
| Краматорськ (міськрада) | 35,6 | 63,3 | 0,3 | 0,1 | |
| Покровськ (міськрада) | 37,1 | 62,2 | 0,2 | 0,1 | |
| Лиман (міськрада) | 70,4 | 29,1 | 0,2 | ||
| Макіївка (міськрада) | 12,4 | 86,6 | 0,1 | 0,1 | |
| м. Новогродівка | 29,8 | 69,2 | 0,1 | ||
| Селидове (міськрада) | 26,0 | 73,0 | 0,2 | 0,1 | |
| Слов'янськ (міськрада) | 43,8 | 54,6 | 0,2 | 0,1 | |
| Сніжне (міськрада) | 15,3 | 83,6 | 0,1 | 0,1 | |
| Чистякове (міськрада) | 15,7 | 83,4 | 0,1 | 0,2 | |
| Харцизьк (міськрада) | 16,1 | 83,0 | 0,1 | 0,1 | |
| Шахтарськ (міськрада) | 22,5 | 76,3 | 0,1 | 0,2 | |
| м. Ясинувата | 27,2 | 72,4 | 0,1 | 0,1 | |
| Олександрівський район | 89,5 | 10,0 | 0,1 | 0,1 | |
| Амвросіївський район | 43,5 | 55,8 | 0,2 | 0,1 | |
| Бахмутський район | 72,2 | 26,2 | 0,2 | 0,2 | |
| Великоновосілківський район | 50,3 | 47,4 | 0,1 | 0,1 | 1,4 |
| Волноваський район | 58,5 | 40,4 | 0,2 | 0,1 | 0,5 |
| Нікольський район | 31,1 | 67,4 | 0,2 | 0,1 | 0,7 |
| Добропільський район | 88,6 | 10,9 | 0,2 | 0,1 | |
| Костянтинівський район | 69,8 | 29,4 | 0,2 | 0,2 | |
| Покровський район | 74,1 | 25,5 | 0,1 | ||
| Лиманський район | 82,2 | 17,0 | 0,1 | ||
| Мар'їнський район | 56,5 | 43,0 | 0,1 | 0,1 | |
| Новоазовський район | 40,2 | 59,3 | 0,1 | 0,1 | |
| Мангушський район | 22,4 | 76,6 | 0,2 | 0,1 | 0,6 |
| Слов'янський район | 83,2 | 15,6 | 0,1 | 0,1 | |
| Старобешівський район | 17,1 | 81,8 | 0,1 | 0,6 | |
| Бойківський район | 39,9 | 57,2 | 0,1 | 0,1 | 1,7 |
| Шахтарський район | 53,4 | 46,3 | 0,1 | 0,1 | |
| Ясинуватський район | 41,0 | 58,2 | 0,1 | 0,1 |
Перепис 1989
За переписом населення 1989 р. основними мовами Донецької області були:
| мова | кількість | частка |
| російська | 3 593 850 | 67,66% |
| українська | 1 623 182 | 30,56% |
| білоруська | 24 134 | 0,45% |
| грецька | 15 923 | 0,30% |
| татарська | 14 108 | 0,27% |
| інша | 40 584 | 0,76% |
Російську мову назвали рідною 67,7% населення області, зокрема 71,2% міського та 35,3% сільського. Етнічні росіяни складали тільки 64% російськомовного населення, 36% (1,29 млн осіб) були представниками інших національностей. Російську назвали рідною 99,4% росіян, 93,5% євреїв, 79,0% греків, 67,8% білорусів, 52,9% молдаван, 48,1% татар, 40,4% українців.
Українську мову назвали рідною 30,6% мешканців області, 27,1% міського населення та 62,1% сільського, зокрема серед українців - 59,5% (у містах - 55,2%, у селах - 87,4%). Етнічні українці складали 98,8% україномовного населення області.
Перепис 1979
За переписом населення 1979 р. основними мовами Донецької області були:
| мова | кількість | частка |
| російська | 3 424 130 | 66,48% |
| українська | 1 656 585 | 32,16% |
| білоруська | ~ 22 000 | 0,43% |
| татарська | ~ 14 000 | 0,27% |
Російську мову назвали рідною 99,4% росіян, 95,3% євреїв, 89,7% греків, 69,8% білорусів, 55,7% молдаван, 47,1% татар, та 37,6% українців. Етнічні росіяни складали 64,6% російськомовного населення, 35,4% (1,21 млн осіб) були представниками інших національностей.
Перепис 1970
За переписом населення 1970 р. основними мовами Донецької області були:
| мова | кількість | частка |
| російська | 2 965 196 | 60,61% |
| українська | 1 853 815 | 37,89% |
| білоруська | ~ 26 000 | 0,53% |
| татарська | ~ 17 000 | 0,35% |
| грецька | ~ 5 500 | 0,11% |
| інша | 14 500 | 0,30% |
Російську мову назвали рідною 60,6% населення області, зокрема 65,4% міського та 27,5% сільського. Етнічні росіяни складали 66,5% російськомовного населення, 33,5% (0,99 млн осіб) були представниками інших національностей. Російську назвали рідною 99,3% росіян, 94,3% євреїв, 91,9% греків, 65,9% білорусів, 55,7% молдаван, 39,2% татар, та 29,5% українців.
Українську мову назвали рідною 37,9% мешканців області, 33,1% міського населення та 71,4% сільського, зокрема серед українців — 70,5% (у містах — 65,4%, у селах — 94,2%). Етнічні українці складали 98,8% україномовного населення області.
Перепис 1897
Рідна мова населення східних повітів Катеринославської губернії за переписом 1897 р.
| Бахмутський повіт | Маріупольський повіт | |
|---|---|---|
| населення | 332 478 | 254 056 |
| українська | 58,2% | 46,1% |
| російська | 31,2% | 14,0% |
| грецька | 0,0% | 19,0% |
| німецька | 3,8% | 7,5% |
| єврейська | 2,8% | 4,1% |
| молдавська | 1,9% | 0,0% |
| польська | 0,6% | 0,2% |
| інша | 1,5% | 9,1% |
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 18 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 28 серпня 2014.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 28 серпня 2014.
- Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
- Численность и состав населения СССР: по данным Всесоюзной переписи населения 1979 года. Центральное статистическое управление СССР, 1984
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 18 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 28 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- Численность и состав населения СССР: по данным Всесоюзной переписи населения 1979 года. Центральное статистическое управление СССР, 1984
- . Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 28 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 28 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Movnij sklad Doneckoyi oblasti harakterizuyetsya perevazhannyam rosijskoyi movi yak deklarovanoyi ridnoyi 74 9 u 2001 r ta postijnim zmenshennyam pitomoyi vagi ukrayinskoyi movi u bilshist mizhperepisnih periodiv XX st vklyuchno z 1989 2001 rr sho viriznyaye yiyi vid bilshosti inshih regioniv Ukrayini Za danimi ostannogo perepisu naselennya najbilsh poshirenimi ridnimi movami Doneckoyi oblasti buli rosijska 3615 461 osib 74 9 ukrayinska 1163 085 24 1 virmenska 6 287 0 13 biloruska 4 842 0 10 ta grecka 4 209 0 09 Rozselennya movnih grup v mezhah oblasti maye pevni osoblivosti Rosijska mova najbilshe perevazhaye u shidnij centralnij ta pivdennij chastinah oblasti osoblivo v mistah ukrayinska najbilsh poshirena u pivnichnij ta zahidnij chastinah osoblivo u selah Istorichna dinamikaMovni grupi Rosijskoyi imperiyi za perepisom 1897 r poviti ta mista z perevazhannyam ukrayinskomovnogo naselennya zhovtim Najposhirenisha ridna mova v rajonah Ukrayinskoyi RSR za danimi perepisu 1926 r Ridna mova Dinamika ridnoyi movi naselennya Doneckoyi oblasti za danimi perepisiv 1897 1959 1970 1979 1989 2001 ukrayinska 53 44 4 37 9 32 2 30 6 24 1 rosijska 25 54 1 60 6 66 5 67 7 74 9 insha 22 1 5 1 5 1 3 1 7 1 0 Dinamika poshirenosti ukrayinskoyi yak ridnoyi movi sered ukrayinciv Doneckoyi oblasti za danimi perepisiv mova 1959 1970 1979 1989 2001 vse naselennya 79 9 70 5 62 4 59 5 41 2 miske naselennya 65 4 55 2 35 7 silske naselennya 94 2 87 4 78 5 Etnolingvistichni grupi Dinamika chiselnosti osnovnih etnolingvistichnih grup naselennya oblasti za danimi perepisiv 1970 2001 rr nacionalnist ridna mova 1970 1979 1989 2001 ukrayinci ukrayinska 1 831 910 1 636 176 1 603 339 1 129 650 ukrayinci rosijska 764 795 986 116 1 087 509 1 612 243 rosiyani rosijska 1 973 061 2 211 992 2 301 245 1 818 201 rosiyani ukrayinska 14 000 13 272 13 034 24 785 inshi rosijska 227 340 226 022 205 096 185 017 inshi ukrayinska 7 905 7 137 6 809 8 650 inshi insha 72 968 69 568 90 353 47 017 Dinamika pitomoyi vagi osnovnih etnolingvistichnih grup naselennya oblasti za danimi perepisiv 1970 2001 rr nacionalnist ridna mova 1970 1979 1989 2001 ukrayinci ukrayinska 37 4 31 8 30 2 23 4 ukrayinci rosijska 15 6 19 1 20 5 33 4 rosiyani rosijska 40 3 42 9 43 3 37 7 rosiyani ukrayinska 0 3 0 3 0 2 0 5 inshi rosijska 4 6 4 4 3 9 3 8 inshi ukrayinska 0 2 0 1 0 1 0 2 inshi insha 1 5 1 4 1 8 1 0 Perepis 2001Najposhirenisha ridna mova u mistah i silradah Doneckoyi oblasti za perepisom 2001 r Chastka naselennya sho nazvalo ridnoyu movoyu ukrayinsku u rajonah z mistami Doneckoyi oblasti za perepisom 2001 r Chastka naselennya sho nazvalo ridnoyu movoyu rosijsku u rajonah z mistami Doneckoyi oblasti za perepisom 2001 r Ridna mova naselennya administrativnih odinic Doneckoyi oblasti za perepisom naselennya 2001 r ukrayinska rosijska virmenska biloruska grecka Donecka oblast 24 1 74 9 0 1 0 1 0 1 Doneck miskrada 11 1 87 8 0 1 0 1 m Avdiyivka 12 5 87 2 0 1 0 1 Bahmut miskrada 35 2 63 6 0 2 0 1 m Vugledar 28 2 70 8 0 1 Gorlivka miskrada 15 2 83 9 0 1 0 1 Debalceve miskrada 21 5 77 3 0 1 Toreck miskrada 21 3 78 2 0 1 0 1 Mirnograd miskrada 25 9 71 9 0 1 0 1 Dobropillya miskrada 39 3 60 2 0 2 Dokuchayivsk miskrada 28 0 71 5 0 1 0 1 Druzhkivka miskrada 35 0 63 8 0 4 0 1 Yenakiyeve miskrada 13 6 85 7 0 1 0 1 Zhdanivka miskrada 11 7 87 4 0 3 0 3 Mariupol miskrada 9 9 89 5 0 1 0 1 0 2 m Hrestivka 16 9 82 4 0 1 0 2 m Kostyantinivka 21 0 78 1 0 5 0 1 Kramatorsk miskrada 35 6 63 3 0 3 0 1 Pokrovsk miskrada 37 1 62 2 0 2 0 1 Liman miskrada 70 4 29 1 0 2 Makiyivka miskrada 12 4 86 6 0 1 0 1 m Novogrodivka 29 8 69 2 0 1 Selidove miskrada 26 0 73 0 0 2 0 1 Slov yansk miskrada 43 8 54 6 0 2 0 1 Snizhne miskrada 15 3 83 6 0 1 0 1 Chistyakove miskrada 15 7 83 4 0 1 0 2 Harcizk miskrada 16 1 83 0 0 1 0 1 Shahtarsk miskrada 22 5 76 3 0 1 0 2 m Yasinuvata 27 2 72 4 0 1 0 1 Oleksandrivskij rajon 89 5 10 0 0 1 0 1 Amvrosiyivskij rajon 43 5 55 8 0 2 0 1 Bahmutskij rajon 72 2 26 2 0 2 0 2 Velikonovosilkivskij rajon 50 3 47 4 0 1 0 1 1 4 Volnovaskij rajon 58 5 40 4 0 2 0 1 0 5 Nikolskij rajon 31 1 67 4 0 2 0 1 0 7 Dobropilskij rajon 88 6 10 9 0 2 0 1 Kostyantinivskij rajon 69 8 29 4 0 2 0 2 Pokrovskij rajon 74 1 25 5 0 1 Limanskij rajon 82 2 17 0 0 1 Mar yinskij rajon 56 5 43 0 0 1 0 1 Novoazovskij rajon 40 2 59 3 0 1 0 1 Mangushskij rajon 22 4 76 6 0 2 0 1 0 6 Slov yanskij rajon 83 2 15 6 0 1 0 1 Starobeshivskij rajon 17 1 81 8 0 1 0 6 Bojkivskij rajon 39 9 57 2 0 1 0 1 1 7 Shahtarskij rajon 53 4 46 3 0 1 0 1 Yasinuvatskij rajon 41 0 58 2 0 1 0 1Perepis 1989Za perepisom naselennya 1989 r osnovnimi movami Doneckoyi oblasti buli mova kilkist chastka rosijska 3 593 850 67 66 ukrayinska 1 623 182 30 56 biloruska 24 134 0 45 grecka 15 923 0 30 tatarska 14 108 0 27 insha 40 584 0 76 Rosijsku movu nazvali ridnoyu 67 7 naselennya oblasti zokrema 71 2 miskogo ta 35 3 silskogo Etnichni rosiyani skladali tilki 64 rosijskomovnogo naselennya 36 1 29 mln osib buli predstavnikami inshih nacionalnostej Rosijsku nazvali ridnoyu 99 4 rosiyan 93 5 yevreyiv 79 0 grekiv 67 8 bilorusiv 52 9 moldavan 48 1 tatar 40 4 ukrayinciv Ukrayinsku movu nazvali ridnoyu 30 6 meshkanciv oblasti 27 1 miskogo naselennya ta 62 1 silskogo zokrema sered ukrayinciv 59 5 u mistah 55 2 u selah 87 4 Etnichni ukrayinci skladali 98 8 ukrayinomovnogo naselennya oblasti Perepis 1979Za perepisom naselennya 1979 r osnovnimi movami Doneckoyi oblasti buli mova kilkist chastka rosijska 3 424 130 66 48 ukrayinska 1 656 585 32 16 biloruska 22 000 0 43 tatarska 14 000 0 27 Rosijsku movu nazvali ridnoyu 99 4 rosiyan 95 3 yevreyiv 89 7 grekiv 69 8 bilorusiv 55 7 moldavan 47 1 tatar ta 37 6 ukrayinciv Etnichni rosiyani skladali 64 6 rosijskomovnogo naselennya 35 4 1 21 mln osib buli predstavnikami inshih nacionalnostej Perepis 1970Za perepisom naselennya 1970 r osnovnimi movami Doneckoyi oblasti buli mova kilkist chastka rosijska 2 965 196 60 61 ukrayinska 1 853 815 37 89 biloruska 26 000 0 53 tatarska 17 000 0 35 grecka 5 500 0 11 insha 14 500 0 30 Rosijsku movu nazvali ridnoyu 60 6 naselennya oblasti zokrema 65 4 miskogo ta 27 5 silskogo Etnichni rosiyani skladali 66 5 rosijskomovnogo naselennya 33 5 0 99 mln osib buli predstavnikami inshih nacionalnostej Rosijsku nazvali ridnoyu 99 3 rosiyan 94 3 yevreyiv 91 9 grekiv 65 9 bilorusiv 55 7 moldavan 39 2 tatar ta 29 5 ukrayinciv Ukrayinsku movu nazvali ridnoyu 37 9 meshkanciv oblasti 33 1 miskogo naselennya ta 71 4 silskogo zokrema sered ukrayinciv 70 5 u mistah 65 4 u selah 94 2 Etnichni ukrayinci skladali 98 8 ukrayinomovnogo naselennya oblasti Perepis 1897Movnij sklad naselennya Katerinoslavskoyi guberniyi u 1897 r Ridna mova naselennya shidnih povitiv Katerinoslavskoyi guberniyi za perepisom 1897 r Bahmutskij povit Mariupolskij povit naselennya 332 478 254 056 ukrayinska 58 2 46 1 rosijska 31 2 14 0 grecka 0 0 19 0 nimecka 3 8 7 5 yevrejska 2 8 4 1 moldavska 1 9 0 0 polska 0 6 0 2 insha 1 5 9 1 Div takozhNaselennya Doneckoyi oblasti Movi UkrayiniPrimitki Arhiv originalu za 15 grudnya 2018 Procitovano 18 bereznya 2022 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2015 Procitovano 28 serpnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 7 lipnya 2015 Procitovano 28 serpnya 2014 Itogi Vsesoyuznoj perepisi naseleniya 1970 goda Tom IV M Statistika 1973 Chislennost i sostav naseleniya SSSR po dannym Vsesoyuznoj perepisi naseleniya 1979 goda Centralnoe statisticheskoe upravlenie SSSR 1984 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 18 bereznya 2022 Arhiv originalu za 17 travnya 2015 Procitovano 28 serpnya 2014 Arhiv originalu za 3 veresnya 2014 Procitovano 28 serpnya 2014 Chislennost i sostav naseleniya SSSR po dannym Vsesoyuznoj perepisi naseleniya 1979 goda Centralnoe statisticheskoe upravlenie SSSR 1984 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2019 Procitovano 28 serpnya 2014 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 28 serpnya 2014 Arhiv originalu za 3 veresnya 2014 Procitovano 28 serpnya 2014 Arhiv originalu za 3 veresnya 2014 Procitovano 28 serpnya 2014