Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Великоновосілкі́вський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця Донецької області з центром у смт Велика Новосілка. 2020 року територія району ввійшла до складу Волноваського району. Був розташований у південно-західній частині області. Утворено район 7 березня 1923 року. Населення району становило 41 073 осіб (на 1.08.2013). Площа району — 1,9 тис. км².
| Великоновосілківський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
Колишній район на карті  Донецька область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  СРСР ( УСРР),  Україна | ||||
| Область: | Донецька область | ||||
| Код КОАТУУ: | 1421200000 | ||||
| Утворений: | 7 березня 1923 року | ||||
| Ліквідований: | 17 липня 2020 року | ||||
| Населення: | ▼ 37 787 (01.01.2019) | ||||
| Площа: | 1900 км² | ||||
| Густота: | 20.5 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-6243 | ||||
| Поштові індекси: | 85500-85583 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Велика Новосілка | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 16 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 51 | ||||
| Селища: | 15 | ||||
 | |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Кирилов Сергій Дмитрович | ||||
| Голова РДА: | Немченко Анатолій Миколайович | ||||
| Вебсторінка: | Великоновосілківська РДА Великоновосілківська райрада | ||||
| Адреса: | 85500, смт Велика Новосілка, вул.Центральна, 34 | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
|
| |||||
Загальні відомості
Межує на півночі з Покровським районом Донецької області, на північному заході — з Дніпропетровською областю, на південному заході — із Запорізькою областю, на сході — з Мар'їнським районом Донецької області, на південному сході — з Волноваським районом Донецької області.
Дата заснування району — 7 березня 1923 року. 10 жовтня 1959 року район укрупнено шляхом об'єднання зі Старомлинівським районом.
Першими та найстарішими населеними пунктами на території району стали села Андріївка та Олексіївка, які були засновані в 1660 році запорожцями. У XVIII—XIX століттях виникла більшість крупних селищ та сіл району: Комар, Костянтинопіль, Багатир, Улакли, Великий Янісоль (Велика Новосілка). Нинішнє смт Велика Новосілка засноване у 1779 році греками-переселенцями з Криму.
Між Великоновосілківським районом та обласним центром Донецьком відстань 90 км. Площа району — 190130 га, в тому числі сільгоспугідь — 172240 га. Кількість населення на 01.01.2007 — 45 тисяч осіб.
Площа с/г угідь — 171,9 тисяч га, з них: в державній власності — 44,1 тисяч га, в приватній — 127,8 тисяч га.
Населених пунктів: селище міського типу — 1 — смт Велика Новосілка (до 1946 року — Великий Янісоль), засноване в 1779 році греками-переселенцями з Криму. 51 село, селищ — 15.
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селищну раду та 16 сільських рад, які об'єднують 67 населених пунктів та підпорядковані . Адміністративний центр — селище міського типу Велика Новосілка.
Населення
Населення району — 44,3 тисяч осіб в тому числі міського 6,6 тисяч осіб, сільського 37,7 тисяч осіб. За статтю: чоловіки — 46,6 %, жінки — 53,4 %.
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 23 011 | 4226 | 3188 | 6445 | 5947 | 3064 | 141 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 26 304 | 4066 | 2918 | 6364 | 7022 | 5358 | 576 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення району за переписом 2001 року
| чисельність | частка | |
| українці | 31 850 | 64,6 |
| греки | 9 730 | 19,7 |
| росіяни | 6 568 | 13,3 |
| білоруси | 240 | 0,5 |
| турки | 168 | 0,3 |
Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %
| українська | російська | грецька | вірменська | |
|---|---|---|---|---|
| Великоновосілківський район | 50,3 | 47,4 | 1,4 | 0,1 |
| смт Велика Новосілка | 17,1 | 81,8 | 0,9 | 0,1 |
| Андріївська сільрада | 92,2 | 7,1 | 0,4 | |
| Багатирська сільрада | 45,8 | 53,3 | 0,7 | |
| Євгенівська сільрада | 92,0 | 8,0 | ||
| Зеленопільська сільрада | 86,6 | 12,0 | ||
| Іскрівська сільрада | 91,8 | 7,9 | 0,1 | 0,1 |
| Комарська сільрада | 33,6 | 61,3 | 4,9 | 0,1 |
| Костянтинопільська сільрада | 17,5 | 71,1 | 3,4 | |
| Краснополянська сільрада | 12,4 | 80,3 | 7,1 | |
| Новопетриківська сільрада | 90,4 | 9,6 | 0,0 | |
| Керменчицька сільрада | 75,2 | 24,8 | 0,1 | |
| Піддубенська сільрада | 69,2 | 27,9 | 0,1 | |
| Роздольненська сільрада | 37,7 | 61,4 | 0,7 | |
| Старомайорська сільрада | 62,8 | 36,9 | 0,0 | 0,1 |
| Старомлинівська сільрада | 32,9 | 65,7 | 0,6 | 0,2 |
| Шахтарська сільрада | 84,8 | 15,1 | ||
| Шевченківська сільрада | 87,8 | 11,8 | 0,1 | 0,0 |
Пам'ятки
Одним з пам'ятників історії національного значення на Донеччині є меморіальний музей-садиба Немировича-Данченка в селі Нескучне.
Меморіальний музей-садиба ім. В. І. Немировича-Данченка заснований у 1992 році рішення Донецької обласної ради народних депутатів, як відділ Донецького обласного краєзнавчого музею. Садиба заснована в 50-х роках XIX століття та пов'язана з життям і діяльністю видатного педагога й просвітника, земського діяча барона М. О. Корфа (до 1883 р.) та його зятя Володимира Івановича Немировича-Данченко, всесвітньовідомого театрального діяча, засновника Московського художнього театру, народного артиста СРСР (з 1886 до 1917 рр.).
Створення і відкриття постійної композиції здійснено за підтримки Олега Миколайовича Єфремова, народного артиста СРСР, художнього керівника Московського художнього театру ім А. П. Чехова та родині Василя Миколайовича Немировича-Данченко (онука В. І. Немировича-Данченко).
Ще однією значущою пам'яткою архітектури в районі є Церква Різдва Пресвятої Богородиці, яка розташована в селі Андріївка Великоновосілківського району.
Була збудована у 1795 році. Будівля церкви розташована на узвишші села, навкруги у радіусі 100 метрів територія вільна від забудови.
На вигляд церква — однобанна дерев'яна будівля розміром 10*30 м. з допоміжними спорудами. Внутрішнє оздоблення церкви — фрески по штукатурці, різний іконостас, декоративна люстра, розпис.
«Братська могила учасників громадянської війни, підпільника і Радянських воїнів»
смт Велика Новосілка, вул. Центральна
- Рішення виконкому Донецької обласної Ради депутатів трудящих від 17 грудня 1969 р. № 724 1 грудня 1918 р. у с. Великий Янісоль був обраний волосну Раду селянських депутатів, створений Військово-Революційний комітет з керівництва повстанськими загонами. У січні 1919 р. ці загони були перетворені у 8-й Радянський інтернаціональний полк 2-ї бригади 3-ї Задніпровської дивізії. В 1918—1920 рр. полк брав активну участь у боротьбі проти білогвардійців, денікінців, махновців. У боротьбі за встановлення радянської влади загинули бійці полку Чермалих О. В., Маліч В. Ф., Балабан П. І., Халабузарь П. І. та ін
У роки тимчасової нацистської окупації у Великому Янісолі діяла підпільна комсомольсько-молодіжна група. Наприкінці травня 1942 р. майже всі її члени були заарештовані. 3 червня 1942 р., напередодні розстрілу, троє підпільників здійснили втечу. Піти з села зміг лише Леонід Тимиренко, але і його було піймано у полі і розстріляно.
13 вересня 1943 р. при вигнанні німців із села села воїнами 40-ї гвардійської стрілецької дивізії (командир-Герой Радянського Союзу, гвардії полковник Козак Д. В.) з 31-го гвардійського стрілецького корпусу генерал-майора Утвенка А. І. та 65-ї танкової бригади полковника Шевченко А. М. з 11-го танкового корпусу генерал-майора танкових військ Радкевича Н. Н., загинули 13 воїнів, серед них командир дивізії Козак Д. В. (похований в р. Донецьк), гвардії підполковник Чумаков П. Я., гвардії майор Баталін Н. Р.
У березні 1959 р. і травні 1966 р. останки загиблих були поховані в одну братську могилу.
У 1966 р. встановлені меморіальні плити.
«Братська могила підпільників, в якій похований Герой Радянського Союзу Бєлогуров»,
смт Велика Новосілка, вул. Азовська
- Рішення виконкому Донецької обласної Ради депутатів трудящих від 17 грудня 1969 р. № 724
З листопада 1941 р. в с. Времьевка діяла підпільна комсомольсько-молодіжна група. Організував її Герой Радянського Союзу (удостоєний звання за участь у Радянсько-фінляндській війні 1939—1940 рр.), комуніст, військовий льотчик А. В. Бєлогуров. (Будучи збитим у вересні 1941 р. в районі Херсона, він втік з німецького полону і дістався до рідного села). Крім нього в групу входили 12 осіб: вчитель Акритов В. Ю., комуніст Р. А. Жуков, комсомольці-сестри Л. Ф. і Ю. Ф. Темиренко, їх брати Л. Ф. Темиренко і Р. Ф. Темиренко, В. К. Дегтяренко, сестри М. К. і Л. К. Дегтяренко, А. В. Мірошниченко, Я. І. Червоненко та В. О. Дерев'янченко.
Учасники групи на конспіративній квартирі у Дегтяренко Віри Михайлівни створювали плани диверсій, слухали повідомлення Радінформбюро, готували листівки, вишивали червоний прапор. Група проводила антифашистську пропаганду, розклеювала листівки, збирали зброю, здійснювала диверсії, мала намір створити великий партизанський загін для збройних дій в тилу ворога.
Але наприкінці травня 1942 р. з допомогою провокаторів, які проникли в групу, підпільникив вислідили і майже всіх заарештовалі.
3 червня 1942 р. після звірячих катувань заарештовані члени групи були розстріляні на околиці с. Великий Янісоль. За втечу з в'язниці одного з підпільників — Леоніда Темиренко — були розстріляні також його батько і мати і Ю. Акрытов, який за завданням підпільників працював в поліції і допоміг Л. Темиренко бігти.
У 1959 р. на місці розстрілу встановлено пам'ятник.
«Братська могила мирних громадян»
у полі
- перебуває на балансі Старомлинівської сільської ради.
Нацисти захопили с. Старий Керменчик (Старомлинівка) 10 жовтня 1941 року.
5 грудня 1941 р. було заарештовано, а потім розстріляні голова колгоспу «Червона Зоря» Клименко Ю. С., працівник райфінвідділу Делі О. В., колгоспник Хара С. П., Шамдам Я. Х. та ін Місцем страти стала площа колишнього польового аеродрому.
У лютому-березні 1942 р. тут щодня розстрілювали активістів радянської влади, працівників партійного апарату, міліціонерів, механізаторів, колгоспників.
Після вигнання німців із с. Старий Керменчик (12 вересня 1943 р.) на місці страти було виявлено близько 100 трупів закатованих селян. Встановлені імена 20-ти осіб, серед них: голови колгоспів Клименко Ю. С., Винник В. С., Гончаренко А. В., працівники райкому партії й органів влади, депутати сільської Ради Шамдан Я. Х., Винник Я., Комарів К. І., Тарасенко П. К.
8 вересня 1969 року на місці масових розстрілів відкрито пам'ятник.
«Могила першого голови волосного виконкому Мавроді Г. А.»
вул. Шевченка
- Рішення виконкому Донецької обласної Ради депутатів трудящих від 5 вересня 1973 року № 18
- знаходиться на балансі СТАРОМЛИНІВСЬКЕ сільської ради.
У листопаді 1917 р в с. Старий Керменчик встановлена радянська влада, створений ревком під керівництвом Тохтамиша В. Ф. До його складу увійшли Авраімов В. Д., Мавроді Г. А., Чельмекчі і ін.
У листопаді 1918 р з жителів навколишніх сіл був створений повстанський загін для боротьби з білими. Командував загоном Тохтамиш В. Ф., комісар - Мавроді Г. А. На початку 1919 р загін видворив з села денікінців. На проведеному в січні 1919 р сході був обраний волосний виконком. До його складу увійшли в основному революційно-настроєні колишні фронтовики. Головою став активний учасник революції Мавроді Г. А. Він же очолив Старокерменчікський районний військово-революційний штаб, який об'єднав повстанські загони навколишніх сіл.
В середині лютого 1919 загони влилися в 9-й Задніпровський Радянський Український піхотний полк 1-ї Задніпровської дивізії. Начальником штабу полку був призначений Мавроді Г. А.
У березні 1919 р полк взяв участь у боях за Маріуполь. В одному з боїв героїчно загинув Мавроді Г. А.
З ініціативи однополчан похований він в рідному селі, в 1961 р на його могилі встановлено пам'ятник.
«Могила Романченка П. С.»
С. Нескучне, вул. Плисенко
- Рішення виконкому Донецької обласної Ради депутатів трудящих від 17 грудня 1969 р. № 724
У січні 1918 року в селі встановлено радянську владу, було обрано ревком. Його першим головою обрали революційно налаштованого фронтовика Романченко Прокіпа Степановича. Під керівництвом ревкому в селі почалися революційні перетворення: поділена земля, конфісковано і розподілено між селянами майно багатіїв і т. д.
У квітні 1918 р. с. Нескучне окупували австро-німецькі війська. В селі почався терор проти радянських активістів, зокрема в липні 1918 р. був схоплений і розстріляний голова ревкому Романченко П. С.
На могилі в 1938 р. встановлено пам'ятник.
«Братська могила Радянських військовополонених»
вул. Маяковського
- Рішення виконкому Донецької обласної Ради депутатів трудящих від 17 грудня 1969 р. № 724
- перебуває на балансі Старомлинівської сільської ради.
Захопивши с. Старий Керменчик (Старомлинівка) 10 жовтня 1941 р., німецькі окупанти протягом двох років тероризували і грабували населення. У період окупації на території села нацистами розстріляно близько 100 осіб, більше сотні уродженців села були вивезені на каторжні роботи в Німеччину.
Взимку 1942 р. в приміщенні колишньої школи, розташованої в східній стороні села, гітлерівські окупанти влаштували пересильний концтабір для радянських військовополонених, де постійно перебувало близько 600 осіб. Їх морили голодом, били, а хворих і виснажених тут же розстрілювали, скинули трупи в силосну яму.
Після визволення села Радянськими частинами 12 вересня 1943 р. на території табору були виявлені трупи 250 радянських військовослужбовців. Імена загиблих не встановлені.
На місці поховання у 1955 році встановлено пам'ятник.
На сьогоднішній день первісне монументальна споруда замінено на інше, без відображення в паспортної документації, у зв'язку з чим належить робота з ідентифікації пам'ятника.
«Пам'ятник В. І. Леніну»
вул. Леніна
Рішення виконкому Донецької обласної Ради депутатів трудящих від 17 грудня 1969 р., № 724 — перебуває на балансі Старомлинівского сільської ради.
Автор пам'ятника невідомий.
У 1949 р. за рішенням Старомлинівського сільської Ради депутатів трудящих в ознаменування 32-ї річниці Великої Жовтневої Соціалістичної революції споруджено пам'ятник засновнику Радянської держави та Комуністичної партії Радянського Союзу в. І. Леніну.
«Братська могила Радянських воїнів, невідомого солдата і пам'ятник односельчанам»
вул. Першотравнева
- Рішення виконкому Донецької обласної Ради депутатів трудящих від 17 грудня 1969 р. № 724
- перебуває на балансі Старомлинівської сільської ради.
Завершальний етап операції радянських військ з вигнання німецьких військ з Донбасу характеризувався завзятими боями, які довелося вести радянським військам вздовж всієї лінії річки Мокрі Яли.
12 вересня 1943 р. передові частини 12-ї гвардійської кавалерійської дивізії полковника Григоровича в. І. з 5-го гвардійського Донського кавалерійського корпусу генерал-майора Селіванова А. Р. і 301-ї стрілецької дивізії полковника Антонова В. С. з 9-го стрілецького корпусу генерал-майора Рослого В. П., вийшовши до річки біля села Завітне Бажання, почали бій за переправу. Наступ радянських частин наштовхнулося на потужне організоване опір ворога. З підходом до місця бою основних з'єднань радянських військ міць наступу наших частин значно зросла. Ворожа оборона до вечора того ж дня була прорвана. Радянські війська, форсувавши річку, оволоділи населеним пунктом.
В бою загинуло 7 воїнів, похованих у парку. У 1955 р. встановлено пам'ятник. У 1964 р. с. Вдале братську могилу перенесено прах невідомого солдата.
50 жителів села віддали своє життя в боях німецько-радянської війни, серед яких: Андрющенко Ф. М., загинув в 1942 р. при обороні Севастополя; Бондаренко В. Е., загинув 10 січня 1943 р. під Сталінградом.
Імена полеглих односельців увічнені на стелі.
У 1970 році встановлена меморіальна стела в пам'ять про загиблих односельців.
Пам'ятник на могилі увічнює імена воїнів-героїв, односельців, які віддали життя в боях під час німецько-радянської війни 1941—1945 рр.
«Братська могила Радянських воїнів і пам'ятник односельчанам»
с. Макарівка, вул. Світу
- Рішення виконкому Донецької обласної Ради депутатів трудящих від 5 вересня 1973 р. № 18
- перебуває на балансі Старомайорського сільської ради
На завершальному етапі операції з вигнання німецьких військ з Донбасу радянським військам довелося долати опір ворога і вести запеклі бої на р. Мокрі Яли.
12 вересня 1943 р. підрозділи 301-ї стрілецької дивізії полковника
Антонова В. С. з 9-го стрілецького корпусу генерал-майора Рослого В. П. та 65-ї танкової бригади полковника Шевченко А. І. з 11-го танкового корпусу генерал-майора танкових військ Радкевича Н. Н., вийшовши несподівано на ворога на правий берег р. Мокрі Яли біля сіл Макарівка і Сторожове, після короткочасного бою переправилися через річку і звільнили село. В бою загинули три радянських воїна, ім'я одного з них не встановлено.
6 вересня 1969 р. останки воїнів перепоховали в сквер та встановлено пам'ятник.
На фронтах німецько-радянської війни смертю хоробрих полягли 61 уродженець села, серед них: механізатор колгоспу-танкіст Гайовий Ст. А., загинув в 1943 р. під Вінницею, лейтенант Панчик П. Л. загинув 4 лютого 1944 р. в Дніпропетровській обл.
Імена полеглих односельців занесені на меморіальну дошку.
«Пам'ятник воїнам односельцям»
с. Ясна Поляна
На фронтах німецько-радянської війни в лавах радянських Збройних Сил воювали 70 уродженців х. Богатирський.
В боях смертю хоробрих полягли 16 воїнів-односельців, серед них: рядовий 208-го стрілецького полку 69-ї гвардійської стрілецької дивізії Бузивок В. К., удостоєний орденів Червоної Зірки і Слави 2-го ступеня, загинув 1 травня 1945 р. в р. Вильгельмбург; Водолазський А. Х. — учасник оборони Севастополя, нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, загинув у травні 1944 р. в Криму; Касьяненко В. Р. – загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р., нагороджений медаллю «За відвагу».
Пам'ятник встановлений в 1968 р.
«Братська могила Радянських воїнів, невідомого солдата і пам'ятник воїнам односельцям»
с. Урожайне, вул. Центральна
- Рішення виконкому Донецької обласної Ради депутатів трудящих від 17 грудня 1969 р. № 724
- перебуває на балансі Старомайорського сільської ради
Завершуючи вигнання німців із Донецького краю, стрілецькі дивізії першого ешелону 5-ї ударної Армії генерал-лейтенанта Цвєтаєва Ст. Д. в десятих числах вересня 1943 р. на широкому фронті вийшли на правий берег р. Мокрі Яли і зав'язали запеклі бої за переправу.
12 вересня 1943 р. воїни 301-ї стрілецької дивізії полковника Антонова В. С. з 9-го стрілецького корпусу генерал-майора Рослого В. П. і 12-ї мотострілецької бригади підполковника Жарова Е. І. з 11-го танкового корпусу генерал-майора танкових військ Радкевича Н. Н., вийшовши до річки в районі х. Чапаєве (Урожайне), з ходу почали бій. Подолавши запеклий опір нацистських військ у короткочасному бою, Радянські воїни звільнили населений пункт і захопили важливі переправи через річку.
В бою загинули 11 воїнів, імена яких встановлені. У 1962 р. на братській могилі встановлено пам'ятник.
У 1975 р. з околиці села до братської могили радянських воїнів перенесені останки невідомого радянського воїна.
На фронтах німецько-радянської війни загинуло 25 уродженців села, серед них: механізатори Бігали В. К., Бігали П. К., полеглі в 1941 р. при обороні Одеси, робітники радгоспу Еня М. Р., Еня Р. М., Овчаренко Н. Т., Жадан А. Р. та ін
Імена полеглих односельців занесені на меморіальну дошку.
У 1975 р. встановлена меморіальна плита невідомому воїну.
«Братська могила борців за Радянську владу»
с. Комар
Наприкінці 1919 — на початку 1920 рр. махновські загони активізували збройні виступи проти радянської влади, перейшли до відкритих бойових дій проти частин Червоної Армії.
У січні 1920 р. махновські загони влаштували засідку проти червоногвардійського загону, що проходив через з. Комар. Маючи велику перевагу в силах, махновці в короткочасному бою оточили загін і полонили всіх червоноармійців. Привівши бійців загону до стодоли, махновці знищили радянських військовиків. Понад 75 бійців і командирів загону полягли від куль і шабельних ударів махновців. Серед них відомий один — комісар Волков.
Після відходу махновців з села місцеві жителі поховали полеглих бійців на кладовищі, де в 1964 р. встановлено пам'ятник
«Братська могила Радянський воїнів і пам'ятник воїнам односельчанам»
с. Шахтарське
Для прискорення вигнання німців із населених пунктів Донбасу, а також з метою оточення противника, збирання розвідувальних даних в тилу ворога нерідко висаджувались повітряні десанти. Здійснювала цю висадку військово-транспортна авіадивізія гвардії полковника Ш. Л. Чанкотадзе.
10 вересня над лісом поблизу с. Шахтарське і Новоукраїнка було скинуто повітряний десант. Чотири десантники приземлились біля х. Богатирський, але невдовзі були виявлені нацистами й загинули у нерівному бою. Серед загиблих відомий один — молодший сержант Донадзе М. С.
28 вересня загиблих воїнів перепоховали в центр хутора. В травні останки воїнів перенесені у центр с. Шахтарське, і встановлено пам'ятник.
На фронтах війни загинули 56 жителів села, серед них: слюсар МТС Армяновський А. Б., загинув при вигнанні нацистів із Польщі; ветлікар Гуляев П. Ф., загинув 8 липня під Бєлгородом; капітан Чебаненко А. И., загинув 9 грудня при визволення Білорусі, ветлікар Палій П. А. — санітар 243-го окремого медико—санітарного батальйону, загинув 27 вересня в боях за Польщу.
«Братська могила Радянських воїнів і пам'ятник односельчанам»
с. Старомайорск, вул. Кооперативна
- Рішення виконкому Донецької обласної Ради депутатів трудящих від 17 грудня 1969 р. № 724
- перебуває на балансі Старомайорської сільської ради
12 вересня 1943 р. війська 301-ї стрілецької дивізії полковника Антонова В. С. з 9-го стрілецького корпусу генерал-майора Рослого В. П. при взаємодії з воїнами 36-ї танкової бригади полковника Жарикова І. А. і 12-ї мотострілецької бригади підполковника Жарова Е. І. з 11-го танкового корпусу генерал-майора танкових військ Радкевича Н. Н., вийшовши до н. Мокрі Яли у с. Старомайорск, після короткочасної артилерійської підготовки почали штурм водної перешкоди. Після тривалого і запеклого бою, сильно укріплена лінія оборони противника була прорвана. 1-й танковий батальйон 36-ї танкової бригади під командуванням капітана Лейкова А. Л., форсувавши річку, першим приніс звільнення жителям села. В бою загинуло 50 Радянських воїнів. Встановлені імена 18-ти полеглих бійців.
На могилі полеглих воїнів Радянської Армії 29 листопада 1962 р. встановлено пам'ятник.
На фронтах Великої Вітчизняної війни загинули 110 воїнів-односельців, серед них: учень Староигнатьевского сільгосптехнікуму-старший лейтенант Зубатенко В. М., загинув 26 серпня 1943 р. в боях на Курській дузі, старшина 19-го повітряно-десантного гвардійського стрілецького полку Болбат Д. І., загинув 4 грудня 1944 р. в Угорщині, лейтенант 39-го стрілецького полку Гуртовий В. І., загинув 7 грудня 1943 р. в Гомельській обл.
Імена полеглих воїнів-односельців занесені на меморіальну стелу.
У 1965 р. встановлено 14 тумб з іменами полеглих воїнів-визволителів.
«Братська могила Радянських воїнів»
вул. Шевченка
- Рішення виконкому Донецької обласної Ради депутатів трудящих від 5 вересня 1973 р. № 18
- перебуває на балансі Старомлиновської сільської ради.
12 вересня 1943 року частини 12-ї гвардійської кавалерійської дивізії полковника Григоровича в. І. з 5-го гвардійського Донського кавалерійського корпусу генерал-лейтенанта Селіванова А. Р., вийшовши до н. Мокрі Яли у с. Старий Керменчик, з ходу почали бої за переправи. Зав'язався завзятий бій. Нацисти, створивши тут потужний оборонний вал із застосуванням артилерії, протягом деякого часу утримували радянські частини. З підходом до села через кілька годин 36-ї танкової бригади полковника Жарикова І. А. з 11-го танкового корпусу генерал-майора танкових військ Радкевича Н. Н. потужність наступу радянських військ значно зросла. Під натиском сталі та вогню ворог не витримав і почав відступати. Радянські танки з десантниками на броні увірвалися в село і до вечора вигнали звідти німців. Було захоплено 80 автомашин, 11 гармат, склад боєприпасів і продовольства, врятовано 4 тис. громадян, що їх нацисти готували для відправки в Німеччину.
В бою загинуло близько 250 бійців. Після звільнення в селі був розміщений польовий військовий госпіталь, номер якого не встановлено. У наступні дні від бойових поранень в ньому померли близько тисячі радянських воїнів. Полеглі на полі бою, померли від ран в госпіталі воїнів поховано у братській могилі на кладовищі. Встановлені імена 198 загиблих воїнів. Пам'ятник встановлено в 1955 році.
«Братська могила Радянських воїнів, невідомого солдата і пам'ятник воїнам односельцям»
с. Урожайне, вул. Центральна
- Рішення виконкому Донецької обласної Ради депутатів трудящих від 17 грудня 1969 р. № 724
- перебуває на балансі Старомайорської сільської ради
Завершуючи вигнання німців із Донецького краю, стрілецькі дивізії першого ешелону 5-ї ударної Армії генерал-лейтенанта Цвєтаєва Ст. Д. в десятих числах вересня 1943 р. на широкому фронті вийшли на правий берег р. Мокрі Яли і зав'язали запеклі бої за переправу.
12 вересня 1943 р. воїни 301-ї стрілецької дивізії полковника Антонова В. С. з 9-го стрілецького корпусу генерал-майора Рослого В. П. і 12-ї мотострілецької бригади підполковника Жарова Е. І. з 11-го танкового корпусу генерал-майора танкових військ Радкевича Н. Н., вийшовши до річки в районі х. Чапаєве (Урожайне), з ходу почали бій. Подолавши запеклий опір німецьких військ у короткочасному бою, Радянські воїни звільнили населений пункт і захопили важливі переправи через річку.
В бою загинули 11 воїнів, імена яких встановлені. У 1962 р. на братській могилі встановлено пам'ятник.
У 1975 р. з околиці села до братської могили радянських воїнів перенесені останки невідомого солдата.
В боях німецько-радянської війни загинуло 25 уродженців села, серед них: механізатори Бігали В. К., Бігали П. К., полеглі в 1941 р. при обороні Одеси, робітники радгоспу Еня М. Р., Еня Р. М., Овчаренко Н. Т., Жадан А. Р. та ін
Імена полеглих односельців занесені на меморіальну дошку.
У 1975 р. встановлена меморіальна плита невідомому воїну.
Також в районі знаходяться охоронні природні території
«Нескученський ліс»
Ландшафтний заказник місцевого значення. Знаходиться у Великоновосілківському районі Донецької області, біля с. Нескучне Великоновосілківської селищної ради, по лівому берегу р. Мокрі Яли. Статут заказника надано рішенням облвиконкому № 276 від 27 червня 1984 р. Входить у Великоанадольский держлісгосп. Площа заказника складає 16 га.
Ліс росте на вигині річки. Берег пологий. Підлісок густий. Тут ростуть клен польовий, клен татарський.
Ліс було висаджено за розпорядженням російського суспільного та просвітницького діяча Миколи Олександровича Корфа, біля його дачі. Зараз в цій дачі знаходиться музей Немировича-Данченко.
Назва «Нескученский лес» була дана на честь московського Нескучненського саду Володимиром Івановичем Немировичем-Данченко, який був власником садиби Корфа після його смерті.
«Дубові насадження»
Комплексний пам'ятник природи місцевого значення. Знаходиться у Великоновосілківському районі Донецької області. Статут пам'ятника природи наданий рішенням Донецького обласного виконкому № 310 від 21 червня 1972 р. Площа пам'ятника природи — 5,2 га.
Уособлює собою дубові насадження штучного походження, вік яких перевищує шістдесят років.
З об'єктом «Дубові насадження» працюють Великоанадольский лісгосп і Майорське лісництво.
«Новосілківський»
Ентомологічний заказник місцевого значення. Знаходиться у Великоновосілківському районі Донецької області поблизу смт Велика Новосілка. Статут заказника наданий рішенням облвиконкому № 652 від 17 грудня 1982 р. Площа — 3 га. В Новосілківському закапзнику гніздяться дикі бджоли.
«Балка північна»
Ботанічний заказник місцевого значення. Знаходиться у Великоновосілківському районі Донецької області біля с. Времівка. Статут заказника надано рішенням облвиконкому № 7 від 9 січня 1991 р. Площа — 12га. На території заказника ростуть 200 видів рослин, з них занесені в Червону книгу України — васильок Талієва, ковила Лессінга, ковила волохата.
«Балка орлинська»
Ботанічний заказник місцевого значення. Знаходиться біля с. Орлинське Великоновосілківського району Донецької області. Статут заказника призначено рішенням облвиконкому № 7 від 9 січня 1991 р. Площа — 9 га. На території заказника ростуть рідкісні, для південного сходу України, види рослин, дві з яких занесені в Червону книгу України — Ковила Лессінгу, Ковила волохата.
«Щуча заводь»
Ландшафтний заказник місцевого значення. Знаходиться у Великоновосілківському районі Донецької області поміж с. Ялта і Запоріжжя. Статут заказника наданий рішенням Донецької обласної ради від 11 вересня 2000 р. № 3/15 — 353. Площа — 27 га. Територія заказника — типове для цієї місцевості водно — болотяне угіддя.
"БАЛКА ПІВНІЧНА" - ботанічний заказник місцевого значення. Знаходиться у Великоновосілківському районі Донецької області біля с. Времівка. Статут заказника надано рішенням облвиконкому № 7 від 9 січня 1991 р. Площа –. На території заказника ростуть 200 видів рослин, з них занесені в Червону книгу України – Васильок Талієва, Ковила Лессінгу, Ковила волохата.
Пам’ятник №3147 «Могила воїна-афганця молодшого сержанта Каніщева Віктора Олексійовича»
вул.Шевченка с.Старомлинівка
- Розпорядження Донецької обласної державної адміністрації від 14.07. 1993 р.
- знаходиться на балансі Старомлинівської сільської ради
Молодший сержант Каніщев Виктор Олексійович народився 7 серпня 1962 р. в с. Старомлинівка Великоновосілківського району Донецької області, росіянин. Після закінчення 8 класів Старомлинівської СШ №1 в 1978 р. поступив в СПТУ № 41 м. Селідове. В 1980 р., закінчив училище, Віктор працював машиністом гірничовийомочних машин на шахті «Горняк» (м. Селідове).
14 квітня 1982 р. він був призваний на дійсну військову службу Селідовським РВК і направлений в учбовий підрозділ в м. Ашхабад.
24 вересня 1982 р. він направляється в Афганістан в м. Джабаль-Усарадж.
8 травня 1983 р. Каніщев В.О. був тяжко поранений осколками гранати і помер від поранень.
В 1984 р. на його могилі було встановлено пам’ятник.
Прізвищем Віктора названа вулиця в с. Старомлинівка.
№ 843 Братська могила мирних громадян, червоноармійців, невідомого Радянського воїна і пам’ятник воїнам односельцям
с. Андріївка
Літом 1919 р. Під час окупації села Денікінцями були розстріляні 10 місцевих активістів Радянської влади, серед них Телипайло П. Н., Удод Є. Я., Лєсной М. К., Федоренко С. С.
19 травня 1920 р. у села в бою з махновцями загинули 50 червоноармійців зі складу 7-ї Самарської ім. Англійського пролетаріату кавалерійської дивізії 11-ї окремої армії. Серед загиблих – командир червоногвардійського загону Єршов і комісар загону Бочинков.
Під час визволення села 9 вересня 1943 р. частинами 34-ї гвардійської стрілецької диівізії гвардії полковника Брайляна Ф. В. з 31=го гвардійського стрелкового корпусу генерал–майора Утвенко А. І. загинув один воїн, имя якого не встановлено.
Всі загиблі поховані в братській могилі, де в 1962 р. відкрито пам’ятник.
На фронтах німецько-радянської війни смертю хоробрих загинули 376 воїнів–односельців, серед яких: старший лейтенант Пилипенко П. А., загинув 1 червня 1944 р. у селі Пекарі Сумської області; лейтенант Чепак Ф. А., загинув 24 березня 1943 р. у с. Сергіївка Орловської обл.; молодший сержант Назаренко Ф. І., загинув 26 березня 1944 р. у с. Водяне Миколаївської обл.
Культура
У Великоновосілківському районі знаходяться 32 клуби, районний культурно-оздоровчий комплекс та 28 бібліотек.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Вибори Президента України. У межах Великоновосілківського району було створено 49 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 18,83 % (проголосували 6 042 із 32 081 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 44,55 % (2 692 виборців); Сергій Тігіпко — 17,06 % (1 031 виборців), Юлія Тимошенко — 10,59 % (640 виборців), Анатолій Гриценко — 5,73 % (346 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 3,06 %.
Транспорт
Територією району проходять такі автошляхи: Н15, Т 0509, Т 0515 та Т 0518. Залізничне сполучення відсутнє.
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Розпорядження Президента України від 23 грудня 2019 року № 579/2019-рп «Про призначення А.Немченка головою Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області»
- Адміністративно-територіальний устрій Великоновосілківського району [ 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 3 травня 2021.
- Національний склад та рідна мова населення Донецької області. Розподіл постійного населення за найбільш численними національностями та рідною мовою по міськрадах та районах. Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 27 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 3 червня 2022.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 15 квітня 2016.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Великоновосілківський район |
- Великоновосілківський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР [ 3 липня 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
Посилання
- Великоновосілківський район [ 13 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velikonovosilki vskij rajo n kolishnya administrativno teritorialna odinicya Doneckoyi oblasti z centrom u smt Velika Novosilka 2020 roku teritoriya rajonu vvijshla do skladu Volnovaskogo rajonu Buv roztashovanij u pivdenno zahidnij chastini oblasti Utvoreno rajon 7 bereznya 1923 roku Naselennya rajonu stanovilo 41 073 osib na 1 08 2013 Plosha rajonu 1 9 tis km Velikonovosilkivskij rajonlikvidovana administrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Donecka oblastOsnovni daniKrayina SRSR USRR UkrayinaOblast Donecka oblastKod KOATUU 1421200000Utvorenij 7 bereznya 1923 rokuLikvidovanij 17 lipnya 2020 rokuNaselennya 37 787 01 01 2019 Plosha 1900 km Gustota 20 5 osib km Tel kod 380 6243Poshtovi indeksi 85500 85583Naseleni punkti ta radiRajonnij centr Velika NovosilkaSelishni radi 1Silski radi 16Smt 1Sela 51Selisha 15Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Kirilov Sergij DmitrovichGolova RDA Nemchenko Anatolij MikolajovichVebstorinka Velikonovosilkivska RDA Velikonovosilkivska rajradaAdresa 85500 smt Velika Novosilka vul Centralna 34MapaVelikonovosilkivskij rajon u VikishovishiZagalni vidomostiMezhuye na pivnochi z Pokrovskim rajonom Doneckoyi oblasti na pivnichnomu zahodi z Dnipropetrovskoyu oblastyu na pivdennomu zahodi iz Zaporizkoyu oblastyu na shodi z Mar yinskim rajonom Doneckoyi oblasti na pivdennomu shodi z Volnovaskim rajonom Doneckoyi oblasti Dnipropetrovska oblast Mezhivskij rajon Pokrovskij rajon Dnipropetrovska oblast Pokrovskij rajon Mar yinskij rajon Zaporizka oblast Gulyajpilskij rajon Zaporizka oblast Rozivskij rajon Volnovaskij rajon Data zasnuvannya rajonu 7 bereznya 1923 roku 10 zhovtnya 1959 roku rajon ukrupneno shlyahom ob yednannya zi Staromlinivskim rajonom Pershimi ta najstarishimi naselenimi punktami na teritoriyi rajonu stali sela Andriyivka ta Oleksiyivka yaki buli zasnovani v 1660 roci zaporozhcyami U XVIII XIX stolittyah vinikla bilshist krupnih selish ta sil rajonu Komar Kostyantinopil Bagatir Ulakli Velikij Yanisol Velika Novosilka Ninishnye smt Velika Novosilka zasnovane u 1779 roci grekami pereselencyami z Krimu Mizh Velikonovosilkivskim rajonom ta oblasnim centrom Doneckom vidstan 90 km Plosha rajonu 190130 ga v tomu chisli silgospugid 172240 ga Kilkist naselennya na 01 01 2007 45 tisyach osib Plosha s g ugid 171 9 tisyach ga z nih v derzhavnij vlasnosti 44 1 tisyach ga v privatnij 127 8 tisyach ga Naselenih punktiv selishe miskogo tipu 1 smt Velika Novosilka do 1946 roku Velikij Yanisol zasnovane v 1779 roci grekami pereselencyami z Krimu 51 selo selish 15 Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Velikonovosilkivskogo rajonu Administrativno teritorialno rajon podilyayetsya na 1 selishnu radu ta 16 silskih rad yaki ob yednuyut 67 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Administrativnij centr selishe miskogo tipu Velika Novosilka NaselennyaNaselennya rajonu 44 3 tisyach osib v tomu chisli miskogo 6 6 tisyach osib silskogo 37 7 tisyach osib Za stattyu choloviki 46 6 zhinki 53 4 Rozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 23 011 4226 3188 6445 5947 3064 141Zhinki 26 304 4066 2918 6364 7022 5358 576Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki141 85 576 157 80 84 546 516 75 79 1364 1330 70 74 2037 1061 65 69 1411 1872 60 64 2537 899 55 59 1162 1430 50 54 1585 1746 45 49 1738 1766 40 44 1744 1677 35 39 1598 1508 30 34 1520 1494 25 29 1502 1463 20 24 1397 1725 15 20 1521 1770 10 14 1724 1420 5 9 1298 1036 0 4 1044 Nacionalnij sklad naselennya rajonu za perepisom 2001 roku chiselnist chastkaukrayinci 31 850 64 6greki 9 730 19 7rosiyani 6 568 13 3bilorusi 240 0 5turki 168 0 3 Etnomovnij sklad silskih ta miskih rad rajonu ridna mova naselennya za perepisom 2001 roku ukrayinska rosijska grecka virmenskaVelikonovosilkivskij rajon 50 3 47 4 1 4 0 1smt Velika Novosilka 17 1 81 8 0 9 0 1Andriyivska silrada 92 2 7 1 0 4Bagatirska silrada 45 8 53 3 0 7Yevgenivska silrada 92 0 8 0Zelenopilska silrada 86 6 12 0Iskrivska silrada 91 8 7 9 0 1 0 1Komarska silrada 33 6 61 3 4 9 0 1Kostyantinopilska silrada 17 5 71 1 3 4Krasnopolyanska silrada 12 4 80 3 7 1Novopetrikivska silrada 90 4 9 6 0 0Kermenchicka silrada 75 2 24 8 0 1Piddubenska silrada 69 2 27 9 0 1Rozdolnenska silrada 37 7 61 4 0 7Staromajorska silrada 62 8 36 9 0 0 0 1Staromlinivska silrada 32 9 65 7 0 6 0 2Shahtarska silrada 84 8 15 1Shevchenkivska silrada 87 8 11 8 0 1 0 0Pam yatkiMuzej sadiba V I Nemirovicha Danchenko s NeskuchneDokladnishe Pam yatki istoriyi Velikonovosilkivskogo rajonu Odnim z pam yatnikiv istoriyi nacionalnogo znachennya na Donechchini ye memorialnij muzej sadiba Nemirovicha Danchenka v seli Neskuchne Memorialnij muzej sadiba im V I Nemirovicha Danchenka zasnovanij u 1992 roci rishennya Doneckoyi oblasnoyi radi narodnih deputativ yak viddil Doneckogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Sadiba zasnovana v 50 h rokah XIX stolittya ta pov yazana z zhittyam i diyalnistyu vidatnogo pedagoga j prosvitnika zemskogo diyacha barona M O Korfa do 1883 r ta jogo zyatya Volodimira Ivanovicha Nemirovicha Danchenko vsesvitnovidomogo teatralnogo diyacha zasnovnika Moskovskogo hudozhnogo teatru narodnogo artista SRSR z 1886 do 1917 rr Stvorennya i vidkrittya postijnoyi kompoziciyi zdijsneno za pidtrimki Olega Mikolajovicha Yefremova narodnogo artista SRSR hudozhnogo kerivnika Moskovskogo hudozhnogo teatru im A P Chehova ta rodini Vasilya Mikolajovicha Nemirovicha Danchenko onuka V I Nemirovicha Danchenko Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici s Andriyivka She odniyeyu znachushoyu pam yatkoyu arhitekturi v rajoni ye Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici yaka roztashovana v seli Andriyivka Velikonovosilkivskogo rajonu Bula zbudovana u 1795 roci Budivlya cerkvi roztashovana na uzvishshi sela navkrugi u radiusi 100 metriv teritoriya vilna vid zabudovi Na viglyad cerkva odnobanna derev yana budivlya rozmirom 10 30 m z dopomizhnimi sporudami Vnutrishnye ozdoblennya cerkvi freski po shtukaturci riznij ikonostas dekorativna lyustra rozpis Bratska mogila uchasnikiv gromadyanskoyi vijni pidpilnika i Radyanskih voyiniv smt Velika Novosilka vul Centralna Rishennya vikonkomu Doneckoyi oblasnoyi Radi deputativ trudyashih vid 17 grudnya 1969 r 724 1 grudnya 1918 r u s Velikij Yanisol buv obranij volosnu Radu selyanskih deputativ stvorenij Vijskovo Revolyucijnij komitet z kerivnictva povstanskimi zagonami U sichni 1919 r ci zagoni buli peretvoreni u 8 j Radyanskij internacionalnij polk 2 yi brigadi 3 yi Zadniprovskoyi diviziyi V 1918 1920 rr polk brav aktivnu uchast u borotbi proti bilogvardijciv denikinciv mahnovciv U borotbi za vstanovlennya radyanskoyi vladi zaginuli bijci polku Chermalih O V Malich V F Balaban P I Halabuzar P I ta in U roki timchasovoyi nacistskoyi okupaciyi u Velikomu Yanisoli diyala pidpilna komsomolsko molodizhna grupa Naprikinci travnya 1942 r majzhe vsi yiyi chleni buli zaareshtovani 3 chervnya 1942 r naperedodni rozstrilu troye pidpilnikiv zdijsnili vtechu Piti z sela zmig lishe Leonid Timirenko ale i jogo bulo pijmano u poli i rozstrilyano 13 veresnya 1943 r pri vignanni nimciv iz sela sela voyinami 40 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi komandir Geroj Radyanskogo Soyuzu gvardiyi polkovnik Kozak D V z 31 go gvardijskogo strileckogo korpusu general majora Utvenka A I ta 65 yi tankovoyi brigadi polkovnika Shevchenko A M z 11 go tankovogo korpusu general majora tankovih vijsk Radkevicha N N zaginuli 13 voyiniv sered nih komandir diviziyi Kozak D V pohovanij v r Doneck gvardiyi pidpolkovnik Chumakov P Ya gvardiyi major Batalin N R U berezni 1959 r i travni 1966 r ostanki zagiblih buli pohovani v odnu bratsku mogilu U 1966 r vstanovleni memorialni pliti Bratska mogila pidpilnikiv v yakij pohovanij Geroj Radyanskogo Soyuzu Byelogurov smt Velika Novosilka vul Azovska Rishennya vikonkomu Doneckoyi oblasnoyi Radi deputativ trudyashih vid 17 grudnya 1969 r 724 Z listopada 1941 r v s Vremevka diyala pidpilna komsomolsko molodizhna grupa Organizuvav yiyi Geroj Radyanskogo Soyuzu udostoyenij zvannya za uchast u Radyansko finlyandskij vijni 1939 1940 rr komunist vijskovij lotchik A V Byelogurov Buduchi zbitim u veresni 1941 r v rajoni Hersona vin vtik z nimeckogo polonu i distavsya do ridnogo sela Krim nogo v grupu vhodili 12 osib vchitel Akritov V Yu komunist R A Zhukov komsomolci sestri L F i Yu F Temirenko yih brati L F Temirenko i R F Temirenko V K Degtyarenko sestri M K i L K Degtyarenko A V Miroshnichenko Ya I Chervonenko ta V O Derev yanchenko Uchasniki grupi na konspirativnij kvartiri u Degtyarenko Viri Mihajlivni stvoryuvali plani diversij sluhali povidomlennya Radinformbyuro gotuvali listivki vishivali chervonij prapor Grupa provodila antifashistsku propagandu rozkleyuvala listivki zbirali zbroyu zdijsnyuvala diversiyi mala namir stvoriti velikij partizanskij zagin dlya zbrojnih dij v tilu voroga Ale naprikinci travnya 1942 r z dopomogoyu provokatoriv yaki pronikli v grupu pidpilnikiv vislidili i majzhe vsih zaareshtovali 3 chervnya 1942 r pislya zviryachih katuvan zaareshtovani chleni grupi buli rozstrilyani na okolici s Velikij Yanisol Za vtechu z v yaznici odnogo z pidpilnikiv Leonida Temirenko buli rozstrilyani takozh jogo batko i mati i Yu Akrytov yakij za zavdannyam pidpilnikiv pracyuvav v policiyi i dopomig L Temirenko bigti U 1959 r na misci rozstrilu vstanovleno pam yatnik Bratska mogila mirnih gromadyan u poli perebuvaye na balansi Staromlinivskoyi silskoyi radi Nacisti zahopili s Starij Kermenchik Staromlinivka 10 zhovtnya 1941 roku 5 grudnya 1941 r bulo zaareshtovano a potim rozstrilyani golova kolgospu Chervona Zorya Klimenko Yu S pracivnik rajfinviddilu Deli O V kolgospnik Hara S P Shamdam Ya H ta in Miscem strati stala plosha kolishnogo polovogo aerodromu U lyutomu berezni 1942 r tut shodnya rozstrilyuvali aktivistiv radyanskoyi vladi pracivnikiv partijnogo aparatu milicioneriv mehanizatoriv kolgospnikiv Pislya vignannya nimciv iz s Starij Kermenchik 12 veresnya 1943 r na misci strati bulo viyavleno blizko 100 trupiv zakatovanih selyan Vstanovleni imena 20 ti osib sered nih golovi kolgospiv Klimenko Yu S Vinnik V S Goncharenko A V pracivniki rajkomu partiyi j organiv vladi deputati silskoyi Radi Shamdan Ya H Vinnik Ya Komariv K I Tarasenko P K 8 veresnya 1969 roku na misci masovih rozstriliv vidkrito pam yatnik Mogila pershogo golovi volosnogo vikonkomu Mavrodi G A vul Shevchenka Rishennya vikonkomu Doneckoyi oblasnoyi Radi deputativ trudyashih vid 5 veresnya 1973 roku 18 znahoditsya na balansi STAROMLINIVSKE silskoyi radi U listopadi 1917 r v s Starij Kermenchik vstanovlena radyanska vlada stvorenij revkom pid kerivnictvom Tohtamisha V F Do jogo skladu uvijshli Avraimov V D Mavrodi G A Chelmekchi i in U listopadi 1918 r z zhiteliv navkolishnih sil buv stvorenij povstanskij zagin dlya borotbi z bilimi Komanduvav zagonom Tohtamish V F komisar Mavrodi G A Na pochatku 1919 r zagin vidvoriv z sela denikinciv Na provedenomu v sichni 1919 r shodi buv obranij volosnij vikonkom Do jogo skladu uvijshli v osnovnomu revolyucijno nastroyeni kolishni frontoviki Golovoyu stav aktivnij uchasnik revolyuciyi Mavrodi G A Vin zhe ocholiv Starokermenchikskij rajonnij vijskovo revolyucijnij shtab yakij ob yednav povstanski zagoni navkolishnih sil V seredini lyutogo 1919 zagoni vlilisya v 9 j Zadniprovskij Radyanskij Ukrayinskij pihotnij polk 1 yi Zadniprovskoyi diviziyi Nachalnikom shtabu polku buv priznachenij Mavrodi G A U berezni 1919 r polk vzyav uchast u boyah za Mariupol V odnomu z boyiv geroyichno zaginuv Mavrodi G A Z iniciativi odnopolchan pohovanij vin v ridnomu seli v 1961 r na jogo mogili vstanovleno pam yatnik Mogila Romanchenka P S S Neskuchne vul Plisenko Rishennya vikonkomu Doneckoyi oblasnoyi Radi deputativ trudyashih vid 17 grudnya 1969 r 724 U sichni 1918 roku v seli vstanovleno radyansku vladu bulo obrano revkom Jogo pershim golovoyu obrali revolyucijno nalashtovanogo frontovika Romanchenko Prokipa Stepanovicha Pid kerivnictvom revkomu v seli pochalisya revolyucijni peretvorennya podilena zemlya konfiskovano i rozpodileno mizh selyanami majno bagatiyiv i t d U kvitni 1918 r s Neskuchne okupuvali avstro nimecki vijska V seli pochavsya teror proti radyanskih aktivistiv zokrema v lipni 1918 r buv shoplenij i rozstrilyanij golova revkomu Romanchenko P S Na mogili v 1938 r vstanovleno pam yatnik Bratska mogila Radyanskih vijskovopolonenih vul Mayakovskogo Rishennya vikonkomu Doneckoyi oblasnoyi Radi deputativ trudyashih vid 17 grudnya 1969 r 724 perebuvaye na balansi Staromlinivskoyi silskoyi radi Zahopivshi s Starij Kermenchik Staromlinivka 10 zhovtnya 1941 r nimecki okupanti protyagom dvoh rokiv terorizuvali i grabuvali naselennya U period okupaciyi na teritoriyi sela nacistami rozstrilyano blizko 100 osib bilshe sotni urodzhenciv sela buli vivezeni na katorzhni roboti v Nimechchinu Vzimku 1942 r v primishenni kolishnoyi shkoli roztashovanoyi v shidnij storoni sela gitlerivski okupanti vlashtuvali peresilnij konctabir dlya radyanskih vijskovopolonenih de postijno perebuvalo blizko 600 osib Yih morili golodom bili a hvorih i visnazhenih tut zhe rozstrilyuvali skinuli trupi v silosnu yamu Pislya vizvolennya sela Radyanskimi chastinami 12 veresnya 1943 r na teritoriyi taboru buli viyavleni trupi 250 radyanskih vijskovosluzhbovciv Imena zagiblih ne vstanovleni Na misci pohovannya u 1955 roci vstanovleno pam yatnik Na sogodnishnij den pervisne monumentalna sporuda zamineno na inshe bez vidobrazhennya v pasportnoyi dokumentaciyi u zv yazku z chim nalezhit robota z identifikaciyi pam yatnika Pam yatnik V I Leninu vul Lenina Rishennya vikonkomu Doneckoyi oblasnoyi Radi deputativ trudyashih vid 17 grudnya 1969 r 724 perebuvaye na balansi Staromlinivskogo silskoyi radi Avtor pam yatnika nevidomij U 1949 r za rishennyam Staromlinivskogo silskoyi Radi deputativ trudyashih v oznamenuvannya 32 yi richnici Velikoyi Zhovtnevoyi Socialistichnoyi revolyuciyi sporudzheno pam yatnik zasnovniku Radyanskoyi derzhavi ta Komunistichnoyi partiyi Radyanskogo Soyuzu v I Leninu Bratska mogila Radyanskih voyiniv nevidomogo soldata i pam yatnik odnoselchanam vul Pershotravneva Rishennya vikonkomu Doneckoyi oblasnoyi Radi deputativ trudyashih vid 17 grudnya 1969 r 724 perebuvaye na balansi Staromlinivskoyi silskoyi radi Zavershalnij etap operaciyi radyanskih vijsk z vignannya nimeckih vijsk z Donbasu harakterizuvavsya zavzyatimi boyami yaki dovelosya vesti radyanskim vijskam vzdovzh vsiyeyi liniyi richki Mokri Yali 12 veresnya 1943 r peredovi chastini 12 yi gvardijskoyi kavalerijskoyi diviziyi polkovnika Grigorovicha v I z 5 go gvardijskogo Donskogo kavalerijskogo korpusu general majora Selivanova A R i 301 yi strileckoyi diviziyi polkovnika Antonova V S z 9 go strileckogo korpusu general majora Roslogo V P vijshovshi do richki bilya sela Zavitne Bazhannya pochali bij za perepravu Nastup radyanskih chastin nashtovhnulosya na potuzhne organizovane opir voroga Z pidhodom do miscya boyu osnovnih z yednan radyanskih vijsk mic nastupu nashih chastin znachno zrosla Vorozha oborona do vechora togo zh dnya bula prorvana Radyanski vijska forsuvavshi richku ovolodili naselenim punktom V boyu zaginulo 7 voyiniv pohovanih u parku U 1955 r vstanovleno pam yatnik U 1964 r s Vdale bratsku mogilu pereneseno prah nevidomogo soldata 50 zhiteliv sela viddali svoye zhittya v boyah nimecko radyanskoyi vijni sered yakih Andryushenko F M zaginuv v 1942 r pri oboroni Sevastopolya Bondarenko V E zaginuv 10 sichnya 1943 r pid Stalingradom Imena poleglih odnoselciv uvichneni na steli U 1970 roci vstanovlena memorialna stela v pam yat pro zagiblih odnoselciv Pam yatnik na mogili uvichnyuye imena voyiniv geroyiv odnoselciv yaki viddali zhittya v boyah pid chas nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 rr Bratska mogila Radyanskih voyiniv i pam yatnik odnoselchanam s Makarivka vul Svitu Rishennya vikonkomu Doneckoyi oblasnoyi Radi deputativ trudyashih vid 5 veresnya 1973 r 18 perebuvaye na balansi Staromajorskogo silskoyi radi Na zavershalnomu etapi operaciyi z vignannya nimeckih vijsk z Donbasu radyanskim vijskam dovelosya dolati opir voroga i vesti zapekli boyi na r Mokri Yali 12 veresnya 1943 r pidrozdili 301 yi strileckoyi diviziyi polkovnika Antonova V S z 9 go strileckogo korpusu general majora Roslogo V P ta 65 yi tankovoyi brigadi polkovnika Shevchenko A I z 11 go tankovogo korpusu general majora tankovih vijsk Radkevicha N N vijshovshi nespodivano na voroga na pravij bereg r Mokri Yali bilya sil Makarivka i Storozhove pislya korotkochasnogo boyu perepravilisya cherez richku i zvilnili selo V boyu zaginuli tri radyanskih voyina im ya odnogo z nih ne vstanovleno 6 veresnya 1969 r ostanki voyiniv perepohovali v skver ta vstanovleno pam yatnik Na frontah nimecko radyanskoyi vijni smertyu horobrih polyagli 61 urodzhenec sela sered nih mehanizator kolgospu tankist Gajovij St A zaginuv v 1943 r pid Vinniceyu lejtenant Panchik P L zaginuv 4 lyutogo 1944 r v Dnipropetrovskij obl Imena poleglih odnoselciv zaneseni na memorialnu doshku Pam yatnik voyinam odnoselcyam s Yasna Polyana Na frontah nimecko radyanskoyi vijni v lavah radyanskih Zbrojnih Sil voyuvali 70 urodzhenciv h Bogatirskij V boyah smertyu horobrih polyagli 16 voyiniv odnoselciv sered nih ryadovij 208 go strileckogo polku 69 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi Buzivok V K udostoyenij ordeniv Chervonoyi Zirki i Slavi 2 go stupenya zaginuv 1 travnya 1945 r v r Vilgelmburg Vodolazskij A H uchasnik oboroni Sevastopolya nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya zaginuv u travni 1944 r v Krimu Kasyanenko V R zaginuv pri forsuvanni Dnipra v zhovtni 1943 r nagorodzhenij medallyu Za vidvagu Pam yatnik vstanovlenij v 1968 r Bratska mogila Radyanskih voyiniv nevidomogo soldata i pam yatnik voyinam odnoselcyam s Urozhajne vul Centralna Rishennya vikonkomu Doneckoyi oblasnoyi Radi deputativ trudyashih vid 17 grudnya 1969 r 724 perebuvaye na balansi Staromajorskogo silskoyi radi Zavershuyuchi vignannya nimciv iz Doneckogo krayu strilecki diviziyi pershogo eshelonu 5 yi udarnoyi Armiyi general lejtenanta Cvyetayeva St D v desyatih chislah veresnya 1943 r na shirokomu fronti vijshli na pravij bereg r Mokri Yali i zav yazali zapekli boyi za perepravu 12 veresnya 1943 r voyini 301 yi strileckoyi diviziyi polkovnika Antonova V S z 9 go strileckogo korpusu general majora Roslogo V P i 12 yi motostrileckoyi brigadi pidpolkovnika Zharova E I z 11 go tankovogo korpusu general majora tankovih vijsk Radkevicha N N vijshovshi do richki v rajoni h Chapayeve Urozhajne z hodu pochali bij Podolavshi zapeklij opir nacistskih vijsk u korotkochasnomu boyu Radyanski voyini zvilnili naselenij punkt i zahopili vazhlivi perepravi cherez richku V boyu zaginuli 11 voyiniv imena yakih vstanovleni U 1962 r na bratskij mogili vstanovleno pam yatnik U 1975 r z okolici sela do bratskoyi mogili radyanskih voyiniv pereneseni ostanki nevidomogo radyanskogo voyina Na frontah nimecko radyanskoyi vijni zaginulo 25 urodzhenciv sela sered nih mehanizatori Bigali V K Bigali P K polegli v 1941 r pri oboroni Odesi robitniki radgospu Enya M R Enya R M Ovcharenko N T Zhadan A R ta in Imena poleglih odnoselciv zaneseni na memorialnu doshku U 1975 r vstanovlena memorialna plita nevidomomu voyinu Bratska mogila borciv za Radyansku vladu s Komar Naprikinci 1919 na pochatku 1920 rr mahnovski zagoni aktivizuvali zbrojni vistupi proti radyanskoyi vladi perejshli do vidkritih bojovih dij proti chastin Chervonoyi Armiyi U sichni 1920 r mahnovski zagoni vlashtuvali zasidku proti chervonogvardijskogo zagonu sho prohodiv cherez z Komar Mayuchi veliku perevagu v silah mahnovci v korotkochasnomu boyu otochili zagin i polonili vsih chervonoarmijciv Privivshi bijciv zagonu do stodoli mahnovci znishili radyanskih vijskovikiv Ponad 75 bijciv i komandiriv zagonu polyagli vid kul i shabelnih udariv mahnovciv Sered nih vidomij odin komisar Volkov Pislya vidhodu mahnovciv z sela miscevi zhiteli pohovali poleglih bijciv na kladovishi de v 1964 r vstanovleno pam yatnik Bratska mogila Radyanskij voyiniv i pam yatnik voyinam odnoselchanam s Shahtarske Dlya priskorennya vignannya nimciv iz naselenih punktiv Donbasu a takozh z metoyu otochennya protivnika zbirannya rozviduvalnih danih v tilu voroga neridko visadzhuvalis povitryani desanti Zdijsnyuvala cyu visadku vijskovo transportna aviadiviziya gvardiyi polkovnika Sh L Chankotadze 10 veresnya nad lisom poblizu s Shahtarske i Novoukrayinka bulo skinuto povitryanij desant Chotiri desantniki prizemlilis bilya h Bogatirskij ale nevdovzi buli viyavleni nacistami j zaginuli u nerivnomu boyu Sered zagiblih vidomij odin molodshij serzhant Donadze M S 28 veresnya zagiblih voyiniv perepohovali v centr hutora V travni ostanki voyiniv pereneseni u centr s Shahtarske i vstanovleno pam yatnik Na frontah vijni zaginuli 56 zhiteliv sela sered nih slyusar MTS Armyanovskij A B zaginuv pri vignanni nacistiv iz Polshi vetlikar Gulyaev P F zaginuv 8 lipnya pid Byelgorodom kapitan Chebanenko A I zaginuv 9 grudnya pri vizvolennya Bilorusi vetlikar Palij P A sanitar 243 go okremogo mediko sanitarnogo bataljonu zaginuv 27 veresnya v boyah za Polshu Bratska mogila Radyanskih voyiniv i pam yatnik odnoselchanam s Staromajorsk vul Kooperativna Rishennya vikonkomu Doneckoyi oblasnoyi Radi deputativ trudyashih vid 17 grudnya 1969 r 724 perebuvaye na balansi Staromajorskoyi silskoyi radi 12 veresnya 1943 r vijska 301 yi strileckoyi diviziyi polkovnika Antonova V S z 9 go strileckogo korpusu general majora Roslogo V P pri vzayemodiyi z voyinami 36 yi tankovoyi brigadi polkovnika Zharikova I A i 12 yi motostrileckoyi brigadi pidpolkovnika Zharova E I z 11 go tankovogo korpusu general majora tankovih vijsk Radkevicha N N vijshovshi do n Mokri Yali u s Staromajorsk pislya korotkochasnoyi artilerijskoyi pidgotovki pochali shturm vodnoyi pereshkodi Pislya trivalogo i zapeklogo boyu silno ukriplena liniya oboroni protivnika bula prorvana 1 j tankovij bataljon 36 yi tankovoyi brigadi pid komanduvannyam kapitana Lejkova A L forsuvavshi richku pershim prinis zvilnennya zhitelyam sela V boyu zaginulo 50 Radyanskih voyiniv Vstanovleni imena 18 ti poleglih bijciv Na mogili poleglih voyiniv Radyanskoyi Armiyi 29 listopada 1962 r vstanovleno pam yatnik Na frontah Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni zaginuli 110 voyiniv odnoselciv sered nih uchen Staroignatevskogo silgosptehnikumu starshij lejtenant Zubatenko V M zaginuv 26 serpnya 1943 r v boyah na Kurskij duzi starshina 19 go povitryano desantnogo gvardijskogo strileckogo polku Bolbat D I zaginuv 4 grudnya 1944 r v Ugorshini lejtenant 39 go strileckogo polku Gurtovij V I zaginuv 7 grudnya 1943 r v Gomelskij obl Imena poleglih voyiniv odnoselciv zaneseni na memorialnu stelu U 1965 r vstanovleno 14 tumb z imenami poleglih voyiniv vizvoliteliv Bratska mogila Radyanskih voyiniv vul Shevchenka Rishennya vikonkomu Doneckoyi oblasnoyi Radi deputativ trudyashih vid 5 veresnya 1973 r 18 perebuvaye na balansi Staromlinovskoyi silskoyi radi 12 veresnya 1943 roku chastini 12 yi gvardijskoyi kavalerijskoyi diviziyi polkovnika Grigorovicha v I z 5 go gvardijskogo Donskogo kavalerijskogo korpusu general lejtenanta Selivanova A R vijshovshi do n Mokri Yali u s Starij Kermenchik z hodu pochali boyi za perepravi Zav yazavsya zavzyatij bij Nacisti stvorivshi tut potuzhnij oboronnij val iz zastosuvannyam artileriyi protyagom deyakogo chasu utrimuvali radyanski chastini Z pidhodom do sela cherez kilka godin 36 yi tankovoyi brigadi polkovnika Zharikova I A z 11 go tankovogo korpusu general majora tankovih vijsk Radkevicha N N potuzhnist nastupu radyanskih vijsk znachno zrosla Pid natiskom stali ta vognyu vorog ne vitrimav i pochav vidstupati Radyanski tanki z desantnikami na broni uvirvalisya v selo i do vechora vignali zvidti nimciv Bulo zahopleno 80 avtomashin 11 garmat sklad boyepripasiv i prodovolstva vryatovano 4 tis gromadyan sho yih nacisti gotuvali dlya vidpravki v Nimechchinu V boyu zaginulo blizko 250 bijciv Pislya zvilnennya v seli buv rozmishenij polovij vijskovij gospital nomer yakogo ne vstanovleno U nastupni dni vid bojovih poranen v nomu pomerli blizko tisyachi radyanskih voyiniv Polegli na poli boyu pomerli vid ran v gospitali voyiniv pohovano u bratskij mogili na kladovishi Vstanovleni imena 198 zagiblih voyiniv Pam yatnik vstanovleno v 1955 roci Bratska mogila Radyanskih voyiniv nevidomogo soldata i pam yatnik voyinam odnoselcyam s Urozhajne vul Centralna Rishennya vikonkomu Doneckoyi oblasnoyi Radi deputativ trudyashih vid 17 grudnya 1969 r 724 perebuvaye na balansi Staromajorskoyi silskoyi radi Zavershuyuchi vignannya nimciv iz Doneckogo krayu strilecki diviziyi pershogo eshelonu 5 yi udarnoyi Armiyi general lejtenanta Cvyetayeva St D v desyatih chislah veresnya 1943 r na shirokomu fronti vijshli na pravij bereg r Mokri Yali i zav yazali zapekli boyi za perepravu 12 veresnya 1943 r voyini 301 yi strileckoyi diviziyi polkovnika Antonova V S z 9 go strileckogo korpusu general majora Roslogo V P i 12 yi motostrileckoyi brigadi pidpolkovnika Zharova E I z 11 go tankovogo korpusu general majora tankovih vijsk Radkevicha N N vijshovshi do richki v rajoni h Chapayeve Urozhajne z hodu pochali bij Podolavshi zapeklij opir nimeckih vijsk u korotkochasnomu boyu Radyanski voyini zvilnili naselenij punkt i zahopili vazhlivi perepravi cherez richku V boyu zaginuli 11 voyiniv imena yakih vstanovleni U 1962 r na bratskij mogili vstanovleno pam yatnik U 1975 r z okolici sela do bratskoyi mogili radyanskih voyiniv pereneseni ostanki nevidomogo soldata V boyah nimecko radyanskoyi vijni zaginulo 25 urodzhenciv sela sered nih mehanizatori Bigali V K Bigali P K polegli v 1941 r pri oboroni Odesi robitniki radgospu Enya M R Enya R M Ovcharenko N T Zhadan A R ta in Imena poleglih odnoselciv zaneseni na memorialnu doshku U 1975 r vstanovlena memorialna plita nevidomomu voyinu Takozh v rajoni znahodyatsya ohoronni prirodni teritoriyi Neskuchenskij lis Landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Znahoditsya u Velikonovosilkivskomu rajoni Doneckoyi oblasti bilya s Neskuchne Velikonovosilkivskoyi selishnoyi radi po livomu beregu r Mokri Yali Statut zakaznika nadano rishennyam oblvikonkomu 276 vid 27 chervnya 1984 r Vhodit u Velikoanadolskij derzhlisgosp Plosha zakaznika skladaye 16 ga Lis roste na vigini richki Bereg pologij Pidlisok gustij Tut rostut klen polovij klen tatarskij Lis bulo visadzheno za rozporyadzhennyam rosijskogo suspilnogo ta prosvitnickogo diyacha Mikoli Oleksandrovicha Korfa bilya jogo dachi Zaraz v cij dachi znahoditsya muzej Nemirovicha Danchenko Nazva Neskuchenskij les bula dana na chest moskovskogo Neskuchnenskogo sadu Volodimirom Ivanovichem Nemirovichem Danchenko yakij buv vlasnikom sadibi Korfa pislya jogo smerti Dubovi nasadzhennya Kompleksnij pam yatnik prirodi miscevogo znachennya Znahoditsya u Velikonovosilkivskomu rajoni Doneckoyi oblasti Statut pam yatnika prirodi nadanij rishennyam Doneckogo oblasnogo vikonkomu 310 vid 21 chervnya 1972 r Plosha pam yatnika prirodi 5 2 ga Uosoblyuye soboyu dubovi nasadzhennya shtuchnogo pohodzhennya vik yakih perevishuye shistdesyat rokiv Z ob yektom Dubovi nasadzhennya pracyuyut Velikoanadolskij lisgosp i Majorske lisnictvo Novosilkivskij Entomologichnij zakaznik miscevogo znachennya Znahoditsya u Velikonovosilkivskomu rajoni Doneckoyi oblasti poblizu smt Velika Novosilka Statut zakaznika nadanij rishennyam oblvikonkomu 652 vid 17 grudnya 1982 r Plosha 3 ga V Novosilkivskomu zakapzniku gnizdyatsya diki bdzholi Balka pivnichna Botanichnij zakaznik miscevogo znachennya Znahoditsya u Velikonovosilkivskomu rajoni Doneckoyi oblasti bilya s Vremivka Statut zakaznika nadano rishennyam oblvikonkomu 7 vid 9 sichnya 1991 r Plosha 12ga Na teritoriyi zakaznika rostut 200 vidiv roslin z nih zaneseni v Chervonu knigu Ukrayini vasilok Taliyeva kovila Lessinga kovila volohata Balka orlinska Botanichnij zakaznik miscevogo znachennya Znahoditsya bilya s Orlinske Velikonovosilkivskogo rajonu Doneckoyi oblasti Statut zakaznika priznacheno rishennyam oblvikonkomu 7 vid 9 sichnya 1991 r Plosha 9 ga Na teritoriyi zakaznika rostut ridkisni dlya pivdennogo shodu Ukrayini vidi roslin dvi z yakih zaneseni v Chervonu knigu Ukrayini Kovila Lessingu Kovila volohata Shucha zavod Landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Znahoditsya u Velikonovosilkivskomu rajoni Doneckoyi oblasti pomizh s Yalta i Zaporizhzhya Statut zakaznika nadanij rishennyam Doneckoyi oblasnoyi radi vid 11 veresnya 2000 r 3 15 353 Plosha 27 ga Teritoriya zakaznika tipove dlya ciyeyi miscevosti vodno bolotyane ugiddya BALKA PIVNIChNA botanichnij zakaznik miscevogo znachennya Znahoditsya u Velikonovosilkivskomu rajoni Doneckoyi oblasti bilya s Vremivka Statut zakaznika nadano rishennyam oblvikonkomu 7 vid 9 sichnya 1991 r Plosha Na teritoriyi zakaznika rostut 200 vidiv roslin z nih zaneseni v Chervonu knigu Ukrayini Vasilok Taliyeva Kovila Lessingu Kovila volohata Pam yatnik 3147 Mogila voyina afgancya molodshogo serzhanta Kanisheva Viktora Oleksijovicha vul Shevchenka s Staromlinivka Rozporyadzhennya Doneckoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi vid 14 07 1993 r znahoditsya na balansi Staromlinivskoyi silskoyi radi Molodshij serzhant Kanishev Viktor Oleksijovich narodivsya 7 serpnya 1962 r v s Staromlinivka Velikonovosilkivskogo rajonu Doneckoyi oblasti rosiyanin Pislya zakinchennya 8 klasiv Staromlinivskoyi SSh 1 v 1978 r postupiv v SPTU 41 m Selidove V 1980 r zakinchiv uchilishe Viktor pracyuvav mashinistom girnichovijomochnih mashin na shahti Gornyak m Selidove 14 kvitnya 1982 r vin buv prizvanij na dijsnu vijskovu sluzhbu Selidovskim RVK i napravlenij v uchbovij pidrozdil v m Ashhabad 24 veresnya 1982 r vin napravlyayetsya v Afganistan v m Dzhabal Usaradzh 8 travnya 1983 r Kanishev V O buv tyazhko poranenij oskolkami granati i pomer vid poranen V 1984 r na jogo mogili bulo vstanovleno pam yatnik Prizvishem Viktora nazvana vulicya v s Staromlinivka 843 Bratska mogila mirnih gromadyan chervonoarmijciv nevidomogo Radyanskogo voyina i pam yatnik voyinam odnoselcyam s Andriyivka Litom 1919 r Pid chas okupaciyi sela Denikincyami buli rozstrilyani 10 miscevih aktivistiv Radyanskoyi vladi sered nih Telipajlo P N Udod Ye Ya Lyesnoj M K Fedorenko S S 19 travnya 1920 r u sela v boyu z mahnovcyami zaginuli 50 chervonoarmijciv zi skladu 7 yi Samarskoyi im Anglijskogo proletariatu kavalerijskoyi diviziyi 11 yi okremoyi armiyi Sered zagiblih komandir chervonogvardijskogo zagonu Yershov i komisar zagonu Bochinkov Pid chas vizvolennya sela 9 veresnya 1943 r chastinami 34 yi gvardijskoyi strileckoyi diiviziyi gvardiyi polkovnika Brajlyana F V z 31 go gvardijskogo strelkovogo korpusu general majora Utvenko A I zaginuv odin voyin imya yakogo ne vstanovleno Vsi zagibli pohovani v bratskij mogili de v 1962 r vidkrito pam yatnik Na frontah nimecko radyanskoyi vijni smertyu horobrih zaginuli 376 voyiniv odnoselciv sered yakih starshij lejtenant Pilipenko P A zaginuv 1 chervnya 1944 r u seli Pekari Sumskoyi oblasti lejtenant Chepak F A zaginuv 24 bereznya 1943 r u s Sergiyivka Orlovskoyi obl molodshij serzhant Nazarenko F I zaginuv 26 bereznya 1944 r u s Vodyane Mikolayivskoyi obl KulturaU Velikonovosilkivskomu rajoni znahodyatsya 32 klubi rajonnij kulturno ozdorovchij kompleks ta 28 bibliotek Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Vibori Prezidenta Ukrayini U mezhah Velikonovosilkivskogo rajonu bulo stvoreno 49 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 18 83 progolosuvali 6 042 iz 32 081 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 44 55 2 692 viborciv Sergij Tigipko 17 06 1 031 viborciv Yuliya Timoshenko 10 59 640 viborciv Anatolij Gricenko 5 73 346 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 3 06 TransportTeritoriyeyu rajonu prohodyat taki avtoshlyahi N15 T 0509 T 0515 ta T 0518 Zaliznichne spoluchennya vidsutnye PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 23 grudnya 2019 roku 579 2019 rp Pro priznachennya A Nemchenka golovoyu Velikonovosilkivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Doneckoyi oblasti Administrativno teritorialnij ustrij Velikonovosilkivskogo rajonu 12 lyutogo 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 3 travnya 2021 Nacionalnij sklad ta ridna mova naselennya Doneckoyi oblasti Rozpodil postijnogo naselennya za najbilsh chislennimi nacionalnostyami ta ridnoyu movoyu po miskradah ta rajonah Arhiv originalu za 27 listopada 2012 Procitovano 27 listopada 2012 Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 3 chervnya 2022 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 15 kvitnya 2016 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Velikonovosilkivskij rajonVelikonovosilkivskij rajon Informacijno piznavalnij portal Donecka oblast u skladi URSR 3 lipnya 2020 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Donecka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s PosilannyaVelikonovosilkivskij rajon 13 travnya 2016 u Wayback Machine ESU