Добропі́лля — місто Покровського району Донецької області. Адміністративний центр Добропільської міської громади. Місто розташоване за 95 км на захід від Донецька.
Добропілля | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Донецька область | ||||||||
Район | Покровський район | ||||||||
Громада | Добропільська міська громада | ||||||||
Засноване | 1840-ві | ||||||||
Статус міста | з 1953 року | ||||||||
Населення | ▼ 28 170 (01.01.2022) | ||||||||
Агломерація | 64182 | ||||||||
Площа | 11.89 км² | ||||||||
Густота населення | 2538,7 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 85000—85009 | ||||||||
Телефонний код | +380-6277 | ||||||||
Координати | 48°28′08″ пн. ш. 37°04′58″ сх. д. / 48.46889° пн. ш. 37.08278° сх. д.Координати: 48°28′08″ пн. ш. 37°04′58″ сх. д. / 48.46889° пн. ш. 37.08278° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 139 м | ||||||||
Водойма | р. Бик | ||||||||
Назва мешканців | доброполець, добропілька, добропільці | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Добропілля | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- фізична | 71,6 км | ||||||||
- залізницею | 102 км | ||||||||
- автошляхами | 94 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- фізична | 520 км | ||||||||
- залізницею | 626 км | ||||||||
- автошляхами | 694 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 85000 Донецька область, м. Добропілля, вул. Першотравнева, 83 | ||||||||
Вебсторінка | Добропільська міськрада | ||||||||
Міський голова | Сергій Бондаренко | ||||||||
Добропілля у Вікісховищі
|
Це невелике місто на Донеччині, яке називають «перлиною Донбасу» завдяки розвитку вугільної промисловості. Сьогодні Добропілля — центр великого вугільного регіону, де знаходяться найбільші на Донбасі поклади кам'яного вугілля.
Загальні відомості
Добропілля отримало статус міста з 1953 року.
Основна галузь промисловості — видобуток кам'яного вугілля («Добропіллявугілля» — одне з найбільших підприємств галузі).
У 1968—2010 роках працював Добропільський тролейбус (2 маршрути). У місті діє одна лікарня, 7 медпунктів, 8 загальноосвітніх шкіл, Центр культури та дозвілля, 7 бібліотек, 2 парки відпочинку.
Добропільській міській раді підпорядковані два міста районного значення (Білицьке і Білозерське), два селища міського типу (Водянське і Новодонецьке) та одне селище (Бокове). Північніше від міста протікає річка Водяна.
Географія
Клімат
Клімат району континентальний. Взимку дують південно-східні та східні вітри. Їх середня швидкість становить близько 5—6 метрів за секунду. Крім того, у зв'язку з тим, що повітряні маси, що надходять зі сходу, містять в собі дуже мало вологи, вони провокують виникнення суховіїв навесні. Але суховії — це не єдиний недолік місцевого клімату. Бувають сильні зливи, іноді з градом, або зимові відлиги, які переходять в ожеледиці.
Історія
Самарська паланка
До появи осілого населення на землях нинішнього Добропілля і околицях кочували ногайці Малої Ногайської Орди. Про ці часи нагадує назва річки Бик, яка походить від ногайської назви Біюк-Самар (Велика Самара).
У XVII ст. на місці нинішнього селища Святогорівка, яке межує з містом, поряд з перетином Муравського і Залозного шляхів з'явилася сторожка, а потім і зимівник запорізьких козаків, а землі нинішнього міста увійшли до складу Самарської паланки Війська запорізького.
Російська імперія
Місто засновано як хутір Парасковіївка і Мар'ївка у першій половині XIX ст. (у 1859 році було 44 мешканці) поміщика Албанського, у 1912 році був заснований Ерастівський рудник, а на правому березі річки Бик — Святогорівський рудник. З 1914 року працює залізнична гілка.
Добропілля в роки Української революції 1917—1921 рр.
31 грудня 1917 року була створена Рада робітничих депутатів добропільських кам'яновугільних копалень. До ради увійшли Є. І. Агеєнко, А. П. Іванов (голова), І. Я. Лактіонов, І. Т. Орлов, С. А. Стебні та інші шахтарі.
В зв'язку із загрозою наступу на Донбас загонів Каледіна, на заклик Центрального штабу Червоної гвардії Донбасу були сформовані загони Червоної гвардії на Добропільських рудниках.
Місто і рудничні селища були визволені у квітні 1918 року військами Гетьмана Скоропадського. Місцева адміністрація була розігнана, а її голова був розстріляний. 18 листопада 1918 року радянські партизани знову захопили владу у навколишніх селищах і в волосному центрі Святогорівка. Місцеву адміністрацію представляли Н. У. Булавіна, С. Л. Опроков, І. Я. Серіков, П. Т. Шатохін. Радянська влада тут була встановлена ще до приходу Червоної армії.
23 травня 1919 року селища рудників захопили денікінці. 26 травня 1919 року їхній загін на чолі з місцевим поміщиком Роговським вчинив розправу над радянськими активістами: І. Т. Орлова та Н. І. Костіна розстріляли; машиніста підйому, члена Ради І. Я. Лактіонова та інших побили шомполами; заарештували робочих І. Ф. Духа, А. К. Литвинова, П. А. Севастьянова, М. Л. Тимощука.
30 грудня 1919 року радянські частини т. зв. Червоного козацтва під командуванням Віталія Примакова остаточно захопили місто і навколишні селища рудників.
До 1920 року в Парасковіївці було 47 господарств і 270 мешканців, ще 150 жителів у селищі Святогорівського рудника.
Восени 1920 р. Н. І. Махно з невеликим, але добре озброєним загоном бійців проходив з півночі Луганщини на Дніпропетровщину через територію нинішнього міста Добропілля по дорозі, яка проходила навпростець від Ганнівського містка до ст. Добропілля. Григоренко зі своєю бандою влаштував засідку в густих терниках вздовж дороги і за насипом залізниці. Як тільки колона махновців ступила на територію між нинішньою вулицею Івана Франка і водонапірною баштою, банди відкрили по них кулеметний вогонь з-за залізничного насипу, а з тилу, з балки, де нині ставок і міський парк, напали більше півдесятка сотень вояків Григоренка на конях. Н. І. Махно, талановитий командир, зі своїми трьома сотнями досвідчених бійців зумів розгромити банду, що мала до тисячі грабіжників, яка після цього припинила своє існування.
26 березня 1921 року в околицях міста знаходився загін махновця Фоми Кожина, на початку квітня Донецька дивізія ВЧК витіснила загони Кожина з цього району, проте незабаром він повернувся сюди.
10 квітня 1921 року під виглядом червоногвардійської частини через Добропілля пройшов загін махновця Кожи, у селищі вони розкидали звернення про скликання «Всеукраїнського з'їзду рад».
Місто в період 1921—1939 рр.
1922 р. Ерастівський і Святогорівський рудники були об'єднані в один, який став носити назву «Червоноармійський». Проте його функціонування мало бути припинене через недостатність коштів і відновилося лише у другому півріччі 1925 року. Після введення в експлуатацію шурфів № 17 і № 18 рудник почав називатися «Шахта № 17 — 18 імені РСЧА».
1926 р. — створено перший робітничий клуб, який був названий іменем активіста робітничого руху, бухгалтера Святогорівської копальні О. В. Печериці (? — 1921).
1931 — розпочато спорудження шахти «Гігант» імені Максима Горького (після війни — № 1-2 Добропіллявугілля) (нині — шахта «Добропільська»). Біля нової шахти, звісно ж, виросли і нові робітничі селища. Відкрито підприємство було за 3 роки — 1 квітня 1941-го.
У 1935 році відбулося об'єднання всіх селищ у село Добропілля. Довоєнна продукція вугілля трестом «Добропіллявугілля» — 291,5 тисяч тонн (1939), післявоєнна — 401 тис. тонн (1950).
17 січня 1935 р. утворено Добропільський район із центром у с. Добропілля.
Друга світова війна
З наближенням німецьких військ до кордонів Донбасу, шахти Добропілля були підготовлені до підриву. Підрив шахти № 17-18 ім. РСЧА здійснили 15 жовтня. Цього ж дня підірвали шахту № 1-2 «Гігант» і підпалили елеватор з зерном, яке не встигли вивезти і роздати добропільцям.
19 жовтня 1941 року радянські війська відступили з міста. В ході Лозово-Барвінківської наступальної операції взимку 1942 року частини 5-го кавалерійського корпусу під командуванням генерал-майора А. А. Гречка 27 січня захопили селище. Але 20 лютого війська відійшли.
10 лютого 1943 року частини 4-го гвардійського Кантемирівського механізованого корпусу захопили шахтарські селища. У вересні 1943 року частини 279-ї стрілецької дивізії Південно-Західного фронту зайняли селище.
Післявоєнний час
З 1950 року працює Добропільська ЦЗФ (центральна збагачувальна фабрика, яка переробляла близько 1,2 млн тонн вугілля на рік), навколо якої виросло селище Жданова. У 1953 році Добропілля отримало статус міста районного підпорядкування. Населення міста зросло до 18 000 осіб за рахунок переселенців з Вінницької й Житомирської областей.
З 1963 року Добропілля — місто обласного підпорядкування (населення 25 000 ос.). У 1968 році в місті було відкрито тролейбусну мережу. У 1969 році здані в експлуатацію шахти «Червоноармійська» й «Новодонецька», друга ЦЗФ. 1970 року трест «Добропіллявугілля» ліквідовано, шахти передано комбінату «Красноармійськвугілля» (місто Новоекономічне, зараз — Мирноград). 1976-го знову створено трест «Добропіллявугілля», що має у своєму складі 9 шахт і 2 шахтобудівні організації.
Незалежна Україна
Після проголошення незалежності України в місті почався спад виробництва. Було припинено будівництво нової шахти «Добропільська-Капітальна» (з проектною потужністю 4 мільйони тонн вугілля щороку) на етапі, коли вже було збудовано надшахтні об'єкти і підійшли до проходження двох її стволів. Це вугільне підприємство будувалось на дільниці з найбільшими покладами вугілля в Донбасі з потужністю вугільних пластів 1,5-2,5 м. Водночас із спорудженням цієї шахти в місті передбачалось будівництво нового житлового мікрорайону на західній околиці, де нині знаходиться поле між вулицею Першотравневою і міським кладовищем. Повністю було припинено будівництво заводу КПД, каналу «Дніпро-Донбас» і зруйновано завод ЗБНТ — єдиний такого роду в колишньому СРСР. У місті було припинено будівництво Будинку зв'язку, Будинку дитячої і юнацької творчості, хірургічного корпусу райлікарні. Були закриті всі кінотеатри, зруйновано будинок культури iм. Печериці.
У 1994 році у місті почав працювати телецентр ефірного телебачення, який в своїх програмах висвітлював головні події в житті і праці добропільців.
У 2000 році виповнилось 100 років з початку видобутку вугілля на підземних вугільних полях шахти «Алмазна». У мікрорайоні Молодіжному (сквер Перемоги) відкрито пам'ятний знак слави шахтарської праці добропільських гірників. В цей же рік в місті на базі школи № 2 відкрито першу в нашому місті гімназію. Того ж року на проспекті перемоги біля магазину «Бамовський» споруджено храм-каплицю в пам'ять гірників, які загинули в шахті.
У 2002 році на базі школи № 5 відкрито гірничій ліцей за участі Дніпропетровської гірничої академії
У 2003 році урочисто відзначено 50-річчя з часу надання Добропіллю статусу міста у 1953 р., а в 2004 р. — 145 років з часу офіційного визнання Парасковіївки населеним пунктом Російської імперії.
На місцевих виборах в жовтні 2015 року мером міста був обраний Андрій Аксьонов. Згідно з результатами голосування, оприлюдненими на сайті ЦВК, за підсумками обробки всіх протоколів Аксьонов набрав 68,9 % голосів виборців. Його найближчий конкурент, представник партії «Наш Край» Ігор Кудря набрав 9,1 % голосів, а решта шість кандидатів, включаючи кандидатів від партій «Сила Людей», «Укроп» і чотирьох самовисуванців — 6 % і менше.
Війна на сході України
9 вересня 2014 року місцеві активісти із співробітниками міліції створили загони самооборони для патрулювання Добропілля і району, аби завадити проникненню сюди терористичних диверсійних груп; поставлено 4 блокпости, ведеться цілодобове патрулювання спільно з міліцією.
Перший випадок використання РСЗВ БМ-21 «Град» у війні на сході України стався 13 червня 2014 року о 08:20 в Добропіллі. Російські терористи спробували обстріляти блокпост 93-ї механізованої бригади на в'їзді до міста. Один снаряд влучив у блокпост, але не розірвався, проте інша частина залпу дала переліт — і накрила овочебазу, що перебувала на відстані 500 метрів за блокпостом. Одна цивільна особа загинула. Вогневі позиції терористів розташовувались неподалік від населеного пункту Мерцалове.
Терористи спробували втекти, однак машину довелось залишити. Військовослужбовці ЗСУ виявили в ній таблиці для стрільби з РСЗВ, на яких був вказаний номер військової частини. Це в/ч № 27777 — 18-а гвардійська мотострілецька бригада Російської Федерації. Місця дислокації — і аеропорт Ханкала Чеченської республіки. Командир батареї — гвардії капітан Дмитро Афанасьєв.
Населення
Населення становить 35 977 мешканців (2006). З територіями, підлеглими міськраді, — 72 817 мешканців. Кількість населення на початок 2004 року — 34,5 тис. осіб.
Народжуваність — 8,0 на 1000 осіб, смертність — 17,4, природна смертність — 9,4, сальдо міграції негативне (-4,2 на 1000 осіб).
За даними перепису 2001 року населення міста становило 35 977 осіб, із них 38,50 % зазначили рідною мову українську, 60,97 % — російську, 0,14 % — білоруську, 0,02 % — вірменську та молдовську, 0,01 % — болгарську, німецьку, польську, румунську та грецьку мови.
Національний склад населення за переписом 2001 року:
Чисельність | Частка, % | |
українці | 51 942 | 71,3 |
росіяни | 18 824 | 25,9 |
білоруси | 766 | 1,1 |
татари | 304 | 0,4 |
греки | 116 | 0,2 |
Економіка
Видобуток кам'яного вугілля (ДХК «Добропіллявугілля» — одне з найбільших підприємств галузі) в 2003 році становив 5 270 тис. тонн. Одне з найкращих вугледобувних підприємств — шахта «Добропільська». В останні роки за виробничі досягнення та технічні нововведення її колектив відзначений міжнародними призами: «За найкращу торгову марку» (1998 рік — Женева, 2000 рік — Мадрид), призом Європейського торгового дослідного центру «Євроринок» (1999 рік — Брюссель).
Працюють підприємства будматеріалів (приватні фірми), харчової промисловості («Золотий колодязь», комбінат хлібопродуктів), комбікормовий завод. Більше 60 % зайнятих у народному господарстві трудяться в промисловості. Місто до сьогодні не газифіковано, є серйозні проблеми з водопостачанням.
Обсяг промислового виробництва — 490 млн гривень (на 1 жителя — 7063 грн.). Індекс промислової продукції — 81,8 % у 2003 році по відношенню до 1990 року. Викиди шкідливих речовин в 2003 році в атмосферне повітря від джерел забруднення міста — 11,9 тис. тонн.
Транспорт
З 23 серпня 1968 р. по 15 березня 2011 р. в місті Добропілля діяла тролейбусна система. Контактна мережа остаточно демонтована у січні 2012 року.
Містом з інтервалом у 30 хвилин курсують автобуси (маршрути: 1А, 1Б, 2).
Соціальна сфера
- Санаторій-профілакторій «Дружба»
- Приватний лікувально-діагностичний центр «МЕДСЕРВІС»
Освіта та культура
Освіта
Перша двокласна земська школа на території Добропілля була відкрита в 1914 році на території 11 колони, школа розмістилася в одному з бараків, вона була розрахована на 28 учнів.
Після Української революції 1917—1921 років в 1923 році школа переїхала в більш просторе приміщення, яке належало колишньому шахтовласнику. У 1928 році у Ерастівському селищі побудували двоповерхову школу, на другому поверсі викладали українською, на першому російською і татарською. У 1936 році в селищі була побудована двоповерхова окрема школа № 2 з російською мовою викладання. У 1938 році в селищі шахти «Гігант» в бараку була відкрита теперішня школа № 4.
У період німецької окупації 1941—1943 років перша і друга школа були зруйновані, а школа № 4 була порожня.
Після звільнення селища від німців усі три школи почали свою роботу вже у вересні 1943 року.
Міський відділ освіти був утворений в 1953 році, після надання Добропіллю статуса міста. У 1961 році в місті була відкрита Дитяча музична школа.
У 1988 році в 35-у річницю віднесення Добропілля до категорії міст у Великому Добропіллі було 19 загальноосвітніх шкіл, 4 вечірні, 3 дитячі музичні школи, 2 профтехучилища, у яких навчались 11 тисяч учнів і працювали 624 вчителі та 135 інженерно-технічних працівників.
У 2018 році на базі четвертої школи в місті з'явилася одна з 18 запланованих опорних шкіл.
На даний момент в місті діють такі навчальні заклади:
- Загальноосвітня школа № 1
- Загальноосвітня школа № 2
- Загальноосвітня школа № 3
- Навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів—ліцей
- Загальноосвітня школа № 6
- Загальноосвітня школа № 7
- Добропільський комунальний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 (до 2018 року Добропільська загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів)
- Добропільська дитяча музична школа № 1
- Добропільська дитяча музична школа № 1
Крім цих навчальних закладів в місті є:
- Навчально-курсовий комбінат ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля»
Культура
Структура відділу культури і туризму Добропільської міської ради:
- Добропільська міська централізована бібліотечна система
- Центральна міська бібліотека (м. Добропілля)
- Бібліотека-філія № 1 (м. Добропілля)
- Бібліотека-філія № 2 (м. Білозерське)
- Бібліотека-філія № 3 (смт Новодонецьке)
- Бібліотека-філія № 4 (м. Білицьке)
- Бібліотека-філія № 5 (м. Добропілля)
- Клубні заклади
- Будинок культури м. Білозерське
- Музичні школи
- Музична школа № 1, м. Добропілля
- Музична школа № 2, м. Білицьке
- Музична школа № 3, м. Білозерське
Культурну діяльність міста також забезпечують інші заклади:
- Центральна районна бібліотека
- Центр туризму і краєзнавства
Спорт
- Спорткомплекс імені Арутюнова.
- Футбольний клуб «Лан-Інвест».
Пам'ятки
У місті Добропілля Донецької області на обліку перебуває 12 пам'яток історії та монументального мистецтва місцевого значення.
Визначні природні об'єкти:
У місті Добропілля на обліку перебуває 12 пам'яток історії та монументального мистецтва місцевого значення.
Релігія
Всього релігійних організацій у великому Добропіллі 20, у тому числі: парафій РПЦ (УПЦ МП) — 7 Горлівської єпархії Російської православної церкви (Української православної церкви Московського патріархату), 2 парафії Донецької єпархії Православної церкви України, 1 парафія Української греко-католицької церкви.
У місті Добропіллі діють 4 храми РПЦ (УПЦ МП)
- Покровський храм
- Амвросіївський храм
- Храм ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість»
- Троїцький храм
Православної церкви України
- Святомиколаївська парафія
Є також громади Євангельських християн-баптистів, Свідків Єгови, Адвентистів сьомого дня, Слово життя.
Відомі люди
- Арутюнов Сергій Гевондович
- Кірієнко Дмитро Олександрович (1989—2018) — старший лейтенант поліції України.
- Хоменко Володимир Петрович (1985—2020) — старший сержант ЗС України, учасник російсько-української війни.
Голови міста
- А. П. Іванов (31 грудня 1917 — квітень 1918) — голова Ради робітничих депутатів добропільських кам'яновугільних копалень.
- (листопад 1918 — травень 1919) — комісар Добропільських рудників.
- Н. Т. Тремба (з 2 січня 1920) — голова Святогорівського волосного ревкому.
- М. С. Михайличенко (з 22 січня 1935) — перший голова Червоноармійської селищної ради.
- І. В. Винокуров
- М. Ф. Вірний
- О. П. Зелений
- З. К. Шевцов (1952—1956) — перший голова Добропільської міської ради.
- О. Н. Карпухін (з жовтня до червня 1959)
- Д. С. Сергєєв (1960—1961)
- (1961—1963)
- І. П. Терещенко (1963—1966)
- В. Г. Лейба (1967—1982)
- М. П. Жук (1982—1984, 1994—1998)
- В. І. Шелудученко (1985—1989)
- В. Г. Самофалов (1989—1990, 1990—1992)
- М. Г. Чмиренко (1994)
- В. М. Сергєєв (1990—1992, 1998—1999)
- В. Т. Дерипаска (2000—2015)
- А. А. Аксьонов (2015—2021).
Жертви сталінських репресій
- Лисенко Петро Овсійович, 1896 року народження, с. Студенець Канівського району Київської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Добропілля Донецької області, сел. шахти № 17/18, буд. № 10. Робітник шахти № 17/18. Заарештований 18 грудня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.
- Марченко Олександр Аполонович, 1912 року народження, с. Вірівка Добропільського району Донецької області, українець, освіта середня, безпартійний. Проживав: м. Добропілля Донецької області. Агроном райсільгоспвідділу. Заарештований 3 листопада 1949 року. Особливою нарадою при МДБ СРСР засуджений на 15 років ВТТ. Реабілітований у 1957 році.
- Парпара Григорій Герасимович, 1912 року народження, с. Велика Новосілка Великоновосілківського району Донецької області, грек, освіта 2 курси зоотехнікума, безпартійний. Проживав: м. Добропілля Донецької області. Робітник контори «Заготвовна». Заарештований 31 грудня 1937 року. Засуджений комісією НКВС та Прокурора СРСР до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1963 році.
Місцевості
- 1784 — Прасковіївка
- Мікрорайон «Молодіжний»
- Мікрорайон «Сонячний»
- Мікрорайон Жданівський
Жданівський (мікрорайон Добропілля) — мікрорайон міста Добропілля, який знаходиться на сході міста біля шахти «Добропільська».
Історія
Селище імені Академіка Жданова виникло в післявоєнні роки після будівництва Добропільської центральної збагачувальної фабрики (ЦЗФ). Спочатку називалось Жданівське на честь одного з радянських партійних діячів.
На початку 1990-х років XX-го століття було перейменоване на честь академіка В. М. Жданова.
Піщаний
Піщаний (інші історичні назви: Мар'ївка, Святогорівський рудник, 11 колона, Новомарьєнське) — частина міста Добропілля, розташована на правому березі річки Бик.
Історія
На початку ХІХ століття на території Піщаного знаходився хутір Мар'ївка, котрий надалі перетворився на село Мар'ївка.
У 1910—1912 роках поблизу с. Святогорівці були виявлені величезні запаси вугілля. У 1912 році російсько-бельгійські акціонери інженер Гребенів і штейгер Подільський (службовець Єніна) заснували на правому березі річки Бик Святогорівський рудник (від 1914 року селище також називали 11-та колона, добропільськими).
Наприкінці 1916 року застрайкували робітники Святогорівського рудника. Їх вимоги були: поліпшення умов праці, побуту, підвищення заробітної плати. Страйк було придушено.
У 1917 році населення селища 11-та колона (150 осіб) об'єдналося із навколишніми селищами у селище Добропільське.
У 1917 році на руднику був створений загін самооборони на чолі з , надалі він став комісаром загону, а І. Т. Тремба — командиром. У 1918—1919 роках на території Святогорівського рудника знаходилися два каральних загони — Котенко та Роговського.
У 1923 році рудник увійшов до складу Аннівської сільради, виник новій селище Новомар'їнське. 1924-го рудник був зупинений. У період НЕП процвітав кустарний видобуток вугілля дрібними підприємцями, серед них був Соломон Давидович.
До Другої світової війни в селищі був ринок, магазин, контора шахти 17-18 РСЧА. По вулиці Артема була двоповерхова цегляна школа, під час війни її зруйнували.
У 1943 році, коли частини 4-го Гвардійського Кантемирівського механізованого корпусу йшли через Ганнівці, танкіст лейтенант Павло Олексійович Гордієнко попросив дозволу йти в бій для того, щоб звільнити Святогорівку. На ринковій площі 11-ї колони закипів бій, і лейтенант був убитий. Це сталося 16 лютого 1943 року. На місці, де він загинув, була збудована 3 школа. Після війни в селищі були створені поселення ув'язнених і ФЗО.
У 1963 році була збудована 3 школа.
Цікаві факти
- Першим головою селищної ради Добропілля був махновець М. С. Михайличенко, кавалерист 6-го Задніпровського полку.
- Місто Добропілля Донецької області занесене в Книгу рекордів Гіннеса як найменший населений пункт в світі (34,5 тисячі жителів за переписом 2004 року), де були тролейбуси. Тут знаходиться найменше тролейбусне депо і найкоротша контактна мережа, загальна протяжність якої становить 12 км. Також тільки тут тролейбусні дроти підвішені над ґрунтовою дорогою.
- На шахті «Алмазна» ДТЕК Шахтоуправління «Добропільське» з 2005 року працює , єдиний в Україні чорношкірий шахтар, родом з Бурунді, держави на берегах озера Танганьїка в Східній Африці.
ЗМІ
- ДоброNews.Сity [ 12 грудня 2019 у Wayback Machine.] — міське інтернет-видання, запущене у липні 2019 року колективом ДоброNews.City та .
- Районна газета «Новий шлях»
Див. також
Примітки
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
- Гайда до Добропілля! Тут можна погуляти навчальною шахтою та побачити марсіанські краєвиди. ДоброNews.City (рос.). Процитовано 22 січня 2020.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 травня 2017. Процитовано 17 березня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - МІСТО ДОБРОПІЛЛЯ В РОКИ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917–1920 РР.) (Українська) . Центральна міська бібліотека м. Добропілля. 2017.
- Вековая молодость шахты «Алмазная». стр. 17
- Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди стр 34
- Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди стр 100
- Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди стр 101
- Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди стр 102
- . Дзеркало Тижня. 29 жовтня 2015. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 5 лютого 2016.
- . Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 9 вересня 2014.
- . УНІАН. 13 червня 2014. Архів оригіналу за 11 лютого 2015. Процитовано 26 лютого 2015.
- Терористи використали "Град" для обстрілу міста Добропілля. Тексти. 13 червня 2014.
- . Укрінформ. 14 червня 2014. Архів оригіналу за 15 серпня 2014. Процитовано 26 лютого 2015.
- . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 23 березня 2014.
- . Архів оригіналу за 13 лютого 2007. Процитовано 27 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 19 листопада 2017.
- . 06277.com.ua - Сайт города Доброполья (ru-UA) . Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 23 вересня 2019.
- Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди Стр 185—187
- Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди Стр. 203
- . Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 10 травня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 25 квітня 2016.
- Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди, стр. 217
- . Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 25 квітня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Тиждень.ua. 19 листопада 2017. Архів оригіналу за 19 листопада 2017. Процитовано 19 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 25 квітня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 25 квітня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Самый маленький [ 8 травня 2016 у Wayback Machine.], 2000.ua, 26 Февраля 2010
- . Архів оригіналу за 30 травня 2016. Процитовано 25 квітня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://bornindonbass.tumblr.com/post/109304692474/жан-ед-ншимиримана-родом-из-бурунди-государства[недоступне посилання]
- ДоброNews.Сity: Хто ми такі та для чого з’явився наш сайт?. ДоброNews.City (рос.). Процитовано 12 грудня 2019.
Посилання
- Офіційний сайт Добропільської міської ради [ 15 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Життя Добропільського краю — події, інформація [ 27 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Картка на сайті Верховної Ради України [ 23 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Анімаційно-документальна хроніка подій 1917—1920 на території Доброго поля [ 20 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Джерела
- ДоброNews.City [ 12 грудня 2019 у Wayback Machine.] — інтернет-видання про життя міста, головні новини Добропілля.
- Туристичний путівник містом: як доїхати, де зупинитися, як розважитись у місті.
- Добропілля — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР [ 26 липня 2015 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
- Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди / В. В. Подолян. — Донецьк: Престиж-party, 2009. — 367
- Борьба за Октябрь на Артемовщине. Сборник воспоминаний и статей. 1929 г. Острогорский М. (сост.) Издательство: Издательство «Пролетарий»
- Д. А. Першак. Название: Хроника великих дней. Издательство: Донецк: Изд-во «Донбас». Год: 1977
- Вековая молодость шахты «Алмазная». ВАТ «Алчевська друкарня» м Алчевськ вул. Донецька, тираж 4 2000 екз.
- Василь Пірко // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с. [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с.
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
- МІСТО ДОБРОПІЛЛЯ В РОКИ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917—1920 РР.): краєзнавчий посібник [ 22 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Анімаційно-документальна хроніка подій 1917—1920 рр. на території Доброго Поля [ 20 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- ТОВ «МЕДСЕРВИС», Лікувально-діагностичний центр у Добропіллі [ 23 вересня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dobropi llya misto Pokrovskogo rajonu Doneckoyi oblasti Administrativnij centr Dobropilskoyi miskoyi gromadi Misto roztashovane za 95 km na zahid vid Donecka DobropillyaGerb Dobropillya Prapor DobropillyaViglyad na Dobropillya z zemli ta povitryaOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Donecka oblastRajon Pokrovskij rajonGromada Dobropilska miska gromadaZasnovane 1840 viStatus mista z 1953 rokuNaselennya 28 170 01 01 2022 Aglomeraciya 64182Plosha 11 89 km Gustota naselennya 2538 7 osib km Poshtovi indeksi 85000 85009Telefonnij kod 380 6277Koordinati 48 28 08 pn sh 37 04 58 sh d 48 46889 pn sh 37 08278 sh d 48 46889 37 08278 Koordinati 48 28 08 pn sh 37 04 58 sh d 48 46889 pn sh 37 08278 sh d 48 46889 37 08278Visota nad rivnem morya 139 mVodojma r BikNazva meshkanciv dobropolec dobropilka dobropilciVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya DobropillyaDo obl resp centru fizichna 71 6 km zalizniceyu 102 km avtoshlyahami 94 kmDo Kiyeva fizichna 520 km zalizniceyu 626 km avtoshlyahami 694 kmMiska vladaAdresa 85000 Donecka oblast m Dobropillya vul Pershotravneva 83Vebstorinka Dobropilska miskradaMiskij golova Sergij BondarenkoDobropillya u Vikishovishi KartaDobropillyaDobropillyaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dobropillya znachennya Ce nevelike misto na Donechchini yake nazivayut perlinoyu Donbasu zavdyaki rozvitku vugilnoyi promislovosti Sogodni Dobropillya centr velikogo vugilnogo regionu de znahodyatsya najbilshi na Donbasi pokladi kam yanogo vugillya Zagalni vidomostiDobropillya otrimalo status mista z 1953 roku Osnovna galuz promislovosti vidobutok kam yanogo vugillya Dobropillyavugillya odne z najbilshih pidpriyemstv galuzi U 1968 2010 rokah pracyuvav Dobropilskij trolejbus 2 marshruti U misti diye odna likarnya 7 medpunktiv 8 zagalnoosvitnih shkil Centr kulturi ta dozvillya 7 bibliotek 2 parki vidpochinku Dobropilskij miskij radi pidporyadkovani dva mista rajonnogo znachennya Bilicke i Bilozerske dva selisha miskogo tipu Vodyanske i Novodonecke ta odne selishe Bokove Pivnichnishe vid mista protikaye richka Vodyana GeografiyaKlimat Terrikon Klimat rajonu kontinentalnij Vzimku duyut pivdenno shidni ta shidni vitri Yih serednya shvidkist stanovit blizko 5 6 metriv za sekundu Krim togo u zv yazku z tim sho povitryani masi sho nadhodyat zi shodu mistyat v sobi duzhe malo vologi voni provokuyut viniknennya suhoviyiv navesni Ale suhoviyi ce ne yedinij nedolik miscevogo klimatu Buvayut silni zlivi inodi z gradom abo zimovi vidligi yaki perehodyat v ozheledici IstoriyaDokladnishe Samarska palanka Grupa inzheneriv i sluzhbovciv Erastivskogo rudnika 1916 roku Do poyavi osilogo naselennya na zemlyah ninishnogo Dobropillya i okolicyah kochuvali nogajci Maloyi Nogajskoyi Ordi Pro ci chasi nagaduye nazva richki Bik yaka pohodit vid nogajskoyi nazvi Biyuk Samar Velika Samara U XVII st na misci ninishnogo selisha Svyatogorivka yake mezhuye z mistom poryad z peretinom Muravskogo i Zaloznogo shlyahiv z yavilasya storozhka a potim i zimivnik zaporizkih kozakiv a zemli ninishnogo mista uvijshli do skladu Samarskoyi palanki Vijska zaporizkogo Rosijska imperiya Misto zasnovano yak hutir Paraskoviyivka i Mar yivka u pershij polovini XIX st u 1859 roci bulo 44 meshkanci pomishika Albanskogo u 1912 roci buv zasnovanij Erastivskij rudnik a na pravomu berezi richki Bik Svyatogorivskij rudnik Z 1914 roku pracyuye zaliznichna gilka Dobropillya v roki Ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1921 rr Bulavin Naum Uvarovich 31 grudnya 1917 roku bula stvorena Rada robitnichih deputativ dobropilskih kam yanovugilnih kopalen Do radi uvijshli Ye I Ageyenko A P Ivanov golova I Ya Laktionov I T Orlov S A Stebni ta inshi shahtari V zv yazku iz zagrozoyu nastupu na Donbas zagoniv Kaledina na zaklik Centralnogo shtabu Chervonoyi gvardiyi Donbasu buli sformovani zagoni Chervonoyi gvardiyi na Dobropilskih rudnikah Misto i rudnichni selisha buli vizvoleni u kvitni 1918 roku vijskami Getmana Skoropadskogo Misceva administraciya bula rozignana a yiyi golova buv rozstrilyanij 18 listopada 1918 roku radyanski partizani znovu zahopili vladu u navkolishnih selishah i v volosnomu centri Svyatogorivka Miscevu administraciyu predstavlyali N U Bulavina S L Oprokov I Ya Serikov P T Shatohin Radyanska vlada tut bula vstanovlena she do prihodu Chervonoyi armiyi 23 travnya 1919 roku selisha rudnikiv zahopili denikinci 26 travnya 1919 roku yihnij zagin na choli z miscevim pomishikom Rogovskim vchiniv rozpravu nad radyanskimi aktivistami I T Orlova ta N I Kostina rozstrilyali mashinista pidjomu chlena Radi I Ya Laktionova ta inshih pobili shompolami zaareshtuvali robochih I F Duha A K Litvinova P A Sevastyanova M L Timoshuka 30 grudnya 1919 roku radyanski chastini t zv Chervonogo kozactva pid komanduvannyam Vitaliya Primakova ostatochno zahopili misto i navkolishni selisha rudnikiv Dobropilska likarnya 1925 Do 1920 roku v Paraskoviyivci bulo 47 gospodarstv i 270 meshkanciv she 150 zhiteliv u selishi Svyatogorivskogo rudnika Voseni 1920 r N I Mahno z nevelikim ale dobre ozbroyenim zagonom bijciv prohodiv z pivnochi Luganshini na Dnipropetrovshinu cherez teritoriyu ninishnogo mista Dobropillya po dorozi yaka prohodila navprostec vid Gannivskogo mistka do st Dobropillya Grigorenko zi svoyeyu bandoyu vlashtuvav zasidku v gustih ternikah vzdovzh dorogi i za nasipom zaliznici Yak tilki kolona mahnovciv stupila na teritoriyu mizh ninishnoyu vuliceyu Ivana Franka i vodonapirnoyu bashtoyu bandi vidkrili po nih kulemetnij vogon z za zaliznichnogo nasipu a z tilu z balki de nini stavok i miskij park napali bilshe pivdesyatka soten voyakiv Grigorenka na konyah N I Mahno talanovitij komandir zi svoyimi troma sotnyami dosvidchenih bijciv zumiv rozgromiti bandu sho mala do tisyachi grabizhnikiv yaka pislya cogo pripinila svoye isnuvannya Budinok kulturi Dobropillya 1925 26 bereznya 1921 roku v okolicyah mista znahodivsya zagin mahnovcya Fomi Kozhina na pochatku kvitnya Donecka diviziya VChK vitisnila zagoni Kozhina z cogo rajonu prote nezabarom vin povernuvsya syudi 10 kvitnya 1921 roku pid viglyadom chervonogvardijskoyi chastini cherez Dobropillya projshov zagin mahnovcya Kozhi u selishi voni rozkidali zvernennya pro sklikannya Vseukrayinskogo z yizdu rad Misto v period 1921 1939 rr 1922 r Erastivskij i Svyatogorivskij rudniki buli ob yednani v odin yakij stav nositi nazvu Chervonoarmijskij Prote jogo funkcionuvannya malo buti pripinene cherez nedostatnist koshtiv i vidnovilosya lishe u drugomu pivrichchi 1925 roku Pislya vvedennya v ekspluataciyu shurfiv 17 i 18 rudnik pochav nazivatisya Shahta 17 18 imeni RSChA 1926 r stvoreno pershij robitnichij klub yakij buv nazvanij imenem aktivista robitnichogo ruhu buhgaltera Svyatogorivskoyi kopalni O V Pecherici 1921 1931 rozpochato sporudzhennya shahti Gigant imeni Maksima Gorkogo pislya vijni 1 2 Dobropillyavugillya nini shahta Dobropilska Bilya novoyi shahti zvisno zh virosli i novi robitnichi selisha Vidkrito pidpriyemstvo bulo za 3 roki 1 kvitnya 1941 go U 1935 roci vidbulosya ob yednannya vsih selish u selo Dobropillya Dovoyenna produkciya vugillya trestom Dobropillyavugillya 291 5 tisyach tonn 1939 pislyavoyenna 401 tis tonn 1950 17 sichnya 1935 r utvoreno Dobropilskij rajon iz centrom u s Dobropillya Druga svitova vijna Dokladnishe Nimecko radyanska vijna Z nablizhennyam nimeckih vijsk do kordoniv Donbasu shahti Dobropillya buli pidgotovleni do pidrivu Pidriv shahti 17 18 im RSChA zdijsnili 15 zhovtnya Cogo zh dnya pidirvali shahtu 1 2 Gigant i pidpalili elevator z zernom yake ne vstigli vivezti i rozdati dobropilcyam 19 zhovtnya 1941 roku radyanski vijska vidstupili z mista V hodi Lozovo Barvinkivskoyi nastupalnoyi operaciyi vzimku 1942 roku chastini 5 go kavalerijskogo korpusu pid komanduvannyam general majora A A Grechka 27 sichnya zahopili selishe Ale 20 lyutogo vijska vidijshli 10 lyutogo 1943 roku chastini 4 go gvardijskogo Kantemirivskogo mehanizovanogo korpusu zahopili shahtarski selisha U veresni 1943 roku chastini 279 yi strileckoyi diviziyi Pivdenno Zahidnogo frontu zajnyali selishe Pislyavoyennij chas Molitovnij budinok YeHB Dobropillya Z 1950 roku pracyuye Dobropilska CZF centralna zbagachuvalna fabrika yaka pereroblyala blizko 1 2 mln tonn vugillya na rik navkolo yakoyi viroslo selishe Zhdanova U 1953 roci Dobropillya otrimalo status mista rajonnogo pidporyadkuvannya Naselennya mista zroslo do 18 000 osib za rahunok pereselenciv z Vinnickoyi j Zhitomirskoyi oblastej Z 1963 roku Dobropillya misto oblasnogo pidporyadkuvannya naselennya 25 000 os U 1968 roci v misti bulo vidkrito trolejbusnu merezhu U 1969 roci zdani v ekspluataciyu shahti Chervonoarmijska j Novodonecka druga CZF 1970 roku trest Dobropillyavugillya likvidovano shahti peredano kombinatu Krasnoarmijskvugillya misto Novoekonomichne zaraz Mirnograd 1976 go znovu stvoreno trest Dobropillyavugillya sho maye u svoyemu skladi 9 shaht i 2 shahtobudivni organizaciyi Nezalezhna Ukrayina Pam yatnik Shahtarskij praciSvyato Pokrovskij hram Pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini v misti pochavsya spad virobnictva Bulo pripineno budivnictvo novoyi shahti Dobropilska Kapitalna z proektnoyu potuzhnistyu 4 miljoni tonn vugillya shoroku na etapi koli vzhe bulo zbudovano nadshahtni ob yekti i pidijshli do prohodzhennya dvoh yiyi stvoliv Ce vugilne pidpriyemstvo buduvalos na dilnici z najbilshimi pokladami vugillya v Donbasi z potuzhnistyu vugilnih plastiv 1 5 2 5 m Vodnochas iz sporudzhennyam ciyeyi shahti v misti peredbachalos budivnictvo novogo zhitlovogo mikrorajonu na zahidnij okolici de nini znahoditsya pole mizh vuliceyu Pershotravnevoyu i miskim kladovishem Povnistyu bulo pripineno budivnictvo zavodu KPD kanalu Dnipro Donbas i zrujnovano zavod ZBNT yedinij takogo rodu v kolishnomu SRSR U misti bulo pripineno budivnictvo Budinku zv yazku Budinku dityachoyi i yunackoyi tvorchosti hirurgichnogo korpusu rajlikarni Buli zakriti vsi kinoteatri zrujnovano budinok kulturi im Pecherici U 1994 roci u misti pochav pracyuvati telecentr efirnogo telebachennya yakij v svoyih programah visvitlyuvav golovni podiyi v zhitti i praci dobropilciv U 2000 roci vipovnilos 100 rokiv z pochatku vidobutku vugillya na pidzemnih vugilnih polyah shahti Almazna U mikrorajoni Molodizhnomu skver Peremogi vidkrito pam yatnij znak slavi shahtarskoyi praci dobropilskih girnikiv V cej zhe rik v misti na bazi shkoli 2 vidkrito pershu v nashomu misti gimnaziyu Togo zh roku na prospekti peremogi bilya magazinu Bamovskij sporudzheno hram kaplicyu v pam yat girnikiv yaki zaginuli v shahti Plosha imeni Arutyunova S G U 2002 roci na bazi shkoli 5 vidkrito girnichij licej za uchasti Dnipropetrovskoyi girnichoyi akademiyi U 2003 roci urochisto vidznacheno 50 richchya z chasu nadannya Dobropillyu statusu mista u 1953 r a v 2004 r 145 rokiv z chasu oficijnogo viznannya Paraskoviyivki naselenim punktom Rosijskoyi imperiyi Na miscevih viborah v zhovtni 2015 roku merom mista buv obranij Andrij Aksonov Zgidno z rezultatami golosuvannya oprilyudnenimi na sajti CVK za pidsumkami obrobki vsih protokoliv Aksonov nabrav 68 9 golosiv viborciv Jogo najblizhchij konkurent predstavnik partiyi Nash Kraj Igor Kudrya nabrav 9 1 golosiv a reshta shist kandidativ vklyuchayuchi kandidativ vid partij Sila Lyudej Ukrop i chotiroh samovisuvanciv 6 i menshe Vijna na shodi Ukrayini Dokladnishe Rosijska zbrojna agresiya proti Ukrayini Puskova ustanovka BM 21 Grad z yakoyi bulo obstrilyane Dobropillya Na bortah vidno samorobni kriplennya dlya tentovogo nakrittya artilerijskoyi chastini z metoyu yiyi prihovannya 9 veresnya 2014 roku miscevi aktivisti iz spivrobitnikami miliciyi stvorili zagoni samooboroni dlya patrulyuvannya Dobropillya i rajonu abi zavaditi proniknennyu syudi teroristichnih diversijnih grup postavleno 4 blokposti vedetsya cilodobove patrulyuvannya spilno z miliciyeyu Pershij vipadok vikoristannya RSZV BM 21 Grad u vijni na shodi Ukrayini stavsya 13 chervnya 2014 roku o 08 20 v Dobropilli Rosijski teroristi sprobuvali obstrilyati blokpost 93 yi mehanizovanoyi brigadi na v yizdi do mista Odin snaryad vluchiv u blokpost ale ne rozirvavsya prote insha chastina zalpu dala perelit i nakrila ovochebazu sho perebuvala na vidstani 500 metriv za blokpostom Odna civilna osoba zaginula Vognevi poziciyi teroristiv roztashovuvalis nepodalik vid naselenogo punktu Mercalove Teroristi sprobuvali vtekti odnak mashinu dovelos zalishiti Vijskovosluzhbovci ZSU viyavili v nij tablici dlya strilbi z RSZV na yakih buv vkazanij nomer vijskovoyi chastini Ce v ch 27777 18 a gvardijska motostrilecka brigada Rosijskoyi Federaciyi Miscya dislokaciyi i aeroport Hankala Chechenskoyi respubliki Komandir batareyi gvardiyi kapitan Dmitro Afanasyev NaselennyaNaselennya stanovit 35 977 meshkanciv 2006 Z teritoriyami pidleglimi miskradi 72 817 meshkanciv Kilkist naselennya na pochatok 2004 roku 34 5 tis osib Narodzhuvanist 8 0 na 1000 osib smertnist 17 4 prirodna smertnist 9 4 saldo migraciyi negativne 4 2 na 1000 osib Za danimi perepisu 2001 roku naselennya mista stanovilo 35 977 osib iz nih 38 50 zaznachili ridnoyu movu ukrayinsku 60 97 rosijsku 0 14 bilorusku 0 02 virmensku ta moldovsku 0 01 bolgarsku nimecku polsku rumunsku ta grecku movi Nacionalnij sklad naselennya za perepisom 2001 roku Chiselnist Chastka ukrayinci 51 942 71 3rosiyani 18 824 25 9bilorusi 766 1 1tatari 304 0 4greki 116 0 2EkonomikaTerikon shahti Dobropilska Vidobutok kam yanogo vugillya DHK Dobropillyavugillya odne z najbilshih pidpriyemstv galuzi v 2003 roci stanoviv 5 270 tis tonn Odne z najkrashih vugledobuvnih pidpriyemstv shahta Dobropilska V ostanni roki za virobnichi dosyagnennya ta tehnichni novovvedennya yiyi kolektiv vidznachenij mizhnarodnimi prizami Za najkrashu torgovu marku 1998 rik Zheneva 2000 rik Madrid prizom Yevropejskogo torgovogo doslidnogo centru Yevrorinok 1999 rik Bryussel Pracyuyut pidpriyemstva budmaterialiv privatni firmi harchovoyi promislovosti Zolotij kolodyaz kombinat hliboproduktiv kombikormovij zavod Bilshe 60 zajnyatih u narodnomu gospodarstvi trudyatsya v promislovosti Misto do sogodni ne gazifikovano ye serjozni problemi z vodopostachannyam Obsyag promislovogo virobnictva 490 mln griven na 1 zhitelya 7063 grn Indeks promislovoyi produkciyi 81 8 u 2003 roci po vidnoshennyu do 1990 roku Vikidi shkidlivih rechovin v 2003 roci v atmosferne povitrya vid dzherel zabrudnennya mista 11 9 tis tonn TransportDokladnishe Dobropillya stanciya Dokladnishe Dobropilskij trolejbus Stanciya Dobropillya Z 23 serpnya 1968 r po 15 bereznya 2011 r v misti Dobropillya diyala trolejbusna sistema Kontaktna merezha ostatochno demontovana u sichni 2012 roku Mistom z intervalom u 30 hvilin kursuyut avtobusi marshruti 1A 1B 2 Socialna sferaSanatorij profilaktorij Druzhba Privatnij likuvalno diagnostichnij centr MEDSERVIS Osvita ta kulturaOsvita Dobropilska zagalnoosvitnya shkola 3 Persha dvoklasna zemska shkola na teritoriyi Dobropillya bula vidkrita v 1914 roci na teritoriyi 11 koloni shkola rozmistilasya v odnomu z barakiv vona bula rozrahovana na 28 uchniv Pislya Ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1921 rokiv v 1923 roci shkola pereyihala v bilsh prostore primishennya yake nalezhalo kolishnomu shahtovlasniku U 1928 roci u Erastivskomu selishi pobuduvali dvopoverhovu shkolu na drugomu poversi vikladali ukrayinskoyu na pershomu rosijskoyu i tatarskoyu U 1936 roci v selishi bula pobudovana dvopoverhova okrema shkola 2 z rosijskoyu movoyu vikladannya U 1938 roci v selishi shahti Gigant v baraku bula vidkrita teperishnya shkola 4 U period nimeckoyi okupaciyi 1941 1943 rokiv persha i druga shkola buli zrujnovani a shkola 4 bula porozhnya Pislya zvilnennya selisha vid nimciv usi tri shkoli pochali svoyu robotu vzhe u veresni 1943 roku Miskij viddil osviti buv utvorenij v 1953 roci pislya nadannya Dobropillyu statusa mista U 1961 roci v misti bula vidkrita Dityacha muzichna shkola U 1988 roci v 35 u richnicyu vidnesennya Dobropillya do kategoriyi mist u Velikomu Dobropilli bulo 19 zagalnoosvitnih shkil 4 vechirni 3 dityachi muzichni shkoli 2 proftehuchilisha u yakih navchalis 11 tisyach uchniv i pracyuvali 624 vchiteli ta 135 inzhenerno tehnichnih pracivnikiv U 2018 roci na bazi chetvertoyi shkoli v misti z yavilasya odna z 18 zaplanovanih opornih shkil Na danij moment v misti diyut taki navchalni zakladi Zagalnoosvitnya shkola 1 Zagalnoosvitnya shkola 2 Zagalnoosvitnya shkola 3 Navchalno vihovnij kompleks zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv licej Zagalnoosvitnya shkola 6 Zagalnoosvitnya shkola 7 Dobropilskij komunalnij zaklad zagalnoyi serednoyi osviti I III stupeniv 2 do 2018 roku Dobropilska zagalnoosvitnya shkola internat I III stupeniv Dobropilska dityacha muzichna shkola 1 Dobropilska dityacha muzichna shkola 1 Krim cih navchalnih zakladiv v misti ye Navchalno kursovij kombinat TOV DTEK Dobropillyavugillya Kultura Pam yatnik T G Shevchenku ukrayinskomu poetu pismenniku ta hudozhniku Struktura viddilu kulturi i turizmu Dobropilskoyi miskoyi radi Dobropilska miska centralizovana bibliotechna sistema Centralna miska biblioteka m Dobropillya Biblioteka filiya 1 m Dobropillya Biblioteka filiya 2 m Bilozerske Biblioteka filiya 3 smt Novodonecke Biblioteka filiya 4 m Bilicke Biblioteka filiya 5 m Dobropillya Klubni zakladi Budinok kulturi m Bilozerske Muzichni shkoli Muzichna shkola 1 m Dobropillya Muzichna shkola 2 m Bilicke Muzichna shkola 3 m Bilozerske Kulturnu diyalnist mista takozh zabezpechuyut inshi zakladi Centralna rajonna biblioteka Centr turizmu i krayeznavstvaSport Stadion Avangard Sportkompleks imeni Arutyunova Futbolnij klub Lan Invest Pam yatki Div takozh Pam yatki Dobropillya U misti Dobropillya Doneckoyi oblasti na obliku perebuvaye 12 pam yatok istoriyi ta monumentalnogo mistectva miscevogo znachennya Viznachni prirodni ob yekti Zapovidne urochishe Nikanorivskij lis Botanichnij zakaznik Gektova balka U misti Dobropillya na obliku perebuvaye 12 pam yatok istoriyi ta monumentalnogo mistectva miscevogo znachennya ReligiyaVsogo religijnih organizacij u velikomu Dobropilli 20 u tomu chisli parafij RPC UPC MP 7 Gorlivskoyi yeparhiyi Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu 2 parafiyi Doneckoyi yeparhiyi Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini 1 parafiya Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi U misti Dobropilli diyut 4 hrami RPC UPC MP Pokrovskij hram Amvrosiyivskij hram Hram ikoni Bozhoyi Materi Vsih skorbotnih Radist Troyickij hram Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini Svyatomikolayivska parafiya Ye takozh gromadi Yevangelskih hristiyan baptistiv Svidkiv Yegovi Adventistiv somogo dnya Slovo zhittya Vidomi lyudiArutyunov Sergij Gevondovich Kiriyenko Dmitro Oleksandrovich 1989 2018 starshij lejtenant policiyi Ukrayini Homenko Volodimir Petrovich 1985 2020 starshij serzhant ZS Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Golovi mista Prapor mista DobropillyaA P Ivanov 31 grudnya 1917 kviten 1918 golova Radi robitnichih deputativ dobropilskih kam yanovugilnih kopalen listopad 1918 traven 1919 komisar Dobropilskih rudnikiv N T Tremba z 2 sichnya 1920 golova Svyatogorivskogo volosnogo revkomu M S Mihajlichenko z 22 sichnya 1935 pershij golova Chervonoarmijskoyi selishnoyi radi I V Vinokurov M F Virnij O P Zelenij Z K Shevcov 1952 1956 pershij golova Dobropilskoyi miskoyi radi O N Karpuhin z zhovtnya do chervnya 1959 D S Sergyeyev 1960 1961 S A Taldikin 1961 1963 I P Tereshenko 1963 1966 V G Lejba 1967 1982 M P Zhuk 1982 1984 1994 1998 V I Sheluduchenko 1985 1989 V G Samofalov 1989 1990 1990 1992 M G Chmirenko 1994 V M Sergyeyev 1990 1992 1998 1999 V T Deripaska 2000 2015 A A Aksonov 2015 2021 Zhertvi stalinskih represij Lisenko Petro Ovsijovich 1896 roku narodzhennya s Studenec Kanivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti ukrayinec osvita pochatkova bezpartijnij Prozhivav m Dobropillya Doneckoyi oblasti sel shahti 17 18 bud 10 Robitnik shahti 17 18 Zaareshtovanij 18 grudnya 1937 roku Zasudzhenij trijkoyu UNKVS po Doneckij oblasti do rozstrilu z konfiskaciyeyu majna Danih pro vikonannya viroku nemaye Reabilitovanij u 1989 roci Marchenko Oleksandr Apolonovich 1912 roku narodzhennya s Virivka Dobropilskogo rajonu Doneckoyi oblasti ukrayinec osvita serednya bezpartijnij Prozhivav m Dobropillya Doneckoyi oblasti Agronom rajsilgospviddilu Zaareshtovanij 3 listopada 1949 roku Osoblivoyu naradoyu pri MDB SRSR zasudzhenij na 15 rokiv VTT Reabilitovanij u 1957 roci Parpara Grigorij Gerasimovich 1912 roku narodzhennya s Velika Novosilka Velikonovosilkivskogo rajonu Doneckoyi oblasti grek osvita 2 kursi zootehnikuma bezpartijnij Prozhivav m Dobropillya Doneckoyi oblasti Robitnik kontori Zagotvovna Zaareshtovanij 31 grudnya 1937 roku Zasudzhenij komisiyeyu NKVS ta Prokurora SRSR do rozstrilu Danih pro vikonannya viroku nemaye Reabilitovanij u 1963 roci Miscevosti1784 Praskoviyivka Mikrorajon Molodizhnij Mikrorajon Sonyachnij Mikrorajon Zhdanivskij Zhdanivskij mikrorajon Dobropillya mikrorajon mista Dobropillya yakij znahoditsya na shodi mista bilya shahti Dobropilska Istoriya Selishe imeni Akademika Zhdanova viniklo v pislyavoyenni roki pislya budivnictva Dobropilskoyi centralnoyi zbagachuvalnoyi fabriki CZF Spochatku nazivalos Zhdanivske na chest odnogo z radyanskih partijnih diyachiv Na pochatku 1990 h rokiv XX go stolittya bulo perejmenovane na chest akademika V M Zhdanova Pishanij Pishanij inshi istorichni nazvi Mar yivka Svyatogorivskij rudnik 11 kolona Novomaryenske chastina mista Dobropillya roztashovana na pravomu berezi richki Bik Istoriya Na pochatku HIH stolittya na teritoriyi Pishanogo znahodivsya hutir Mar yivka kotrij nadali peretvorivsya na selo Mar yivka U 1910 1912 rokah poblizu s Svyatogorivci buli viyavleni velichezni zapasi vugillya U 1912 roci rosijsko belgijski akcioneri inzhener Grebeniv i shtejger Podilskij sluzhbovec Yenina zasnuvali na pravomu berezi richki Bik Svyatogorivskij rudnik vid 1914 roku selishe takozh nazivali 11 ta kolona dobropilskimi Naprikinci 1916 roku zastrajkuvali robitniki Svyatogorivskogo rudnika Yih vimogi buli polipshennya umov praci pobutu pidvishennya zarobitnoyi plati Strajk bulo pridusheno U 1917 roci naselennya selisha 11 ta kolona 150 osib ob yednalosya iz navkolishnimi selishami u selishe Dobropilske U 1917 roci na rudniku buv stvorenij zagin samooboroni na choli z nadali vin stav komisarom zagonu a I T Tremba komandirom U 1918 1919 rokah na teritoriyi Svyatogorivskogo rudnika znahodilisya dva karalnih zagoni Kotenko ta Rogovskogo U 1923 roci rudnik uvijshov do skladu Annivskoyi silradi vinik novij selishe Novomar yinske 1924 go rudnik buv zupinenij U period NEP procvitav kustarnij vidobutok vugillya dribnimi pidpriyemcyami sered nih buv Solomon Davidovich Do Drugoyi svitovoyi vijni v selishi buv rinok magazin kontora shahti 17 18 RSChA Po vulici Artema bula dvopoverhova ceglyana shkola pid chas vijni yiyi zrujnuvali U 1943 roci koli chastini 4 go Gvardijskogo Kantemirivskogo mehanizovanogo korpusu jshli cherez Gannivci tankist lejtenant Pavlo Oleksijovich Gordiyenko poprosiv dozvolu jti v bij dlya togo shob zvilniti Svyatogorivku Na rinkovij ploshi 11 yi koloni zakipiv bij i lejtenant buv ubitij Ce stalosya 16 lyutogo 1943 roku Na misci de vin zaginuv bula zbudovana 3 shkola Pislya vijni v selishi buli stvoreni poselennya uv yaznenih i FZO U 1963 roci bula zbudovana 3 shkola Cikavi faktiPershim golovoyu selishnoyi radi Dobropillya buv mahnovec M S Mihajlichenko kavalerist 6 go Zadniprovskogo polku Misto Dobropillya Doneckoyi oblasti zanesene v Knigu rekordiv Ginnesa yak najmenshij naselenij punkt v sviti 34 5 tisyachi zhiteliv za perepisom 2004 roku de buli trolejbusi Tut znahoditsya najmenshe trolejbusne depo i najkorotsha kontaktna merezha zagalna protyazhnist yakoyi stanovit 12 km Takozh tilki tut trolejbusni droti pidvisheni nad gruntovoyu dorogoyu Na shahti Almazna DTEK Shahtoupravlinnya Dobropilske z 2005 roku pracyuye yedinij v Ukrayini chornoshkirij shahtar rodom z Burundi derzhavi na beregah ozera Tanganyika v Shidnij Africi ZMIDobroNews Sity 12 grudnya 2019 u Wayback Machine miske internet vidannya zapushene u lipni 2019 roku kolektivom DobroNews City ta Agenciyeyu rozvitku lokalnih media Abo Rajonna gazeta Novij shlyah Div takozhBoyi za DobropillyaPrimitkiChiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini ukr angl Gajda do Dobropillya Tut mozhna pogulyati navchalnoyu shahtoyu ta pobachiti marsianski krayevidi DobroNews City ros Procitovano 22 sichnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 17 travnya 2017 Procitovano 17 bereznya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya MISTO DOBROPILLYa V ROKI UKRAYiNSKOYi NACIONALNOYi REVOLYuCIYi 1917 1920 RR Ukrayinska Centralna miska biblioteka m Dobropillya 2017 Vekovaya molodost shahty Almaznaya str 17 Podolyan V V Slovo pro Dobropillya roki podiyi lyudi str 34 Podolyan V V Slovo pro Dobropillya roki podiyi lyudi str 100 Podolyan V V Slovo pro Dobropillya roki podiyi lyudi str 101 Podolyan V V Slovo pro Dobropillya roki podiyi lyudi str 102 Dzerkalo Tizhnya 29 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2016 Procitovano 5 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 11 veresnya 2014 Procitovano 9 veresnya 2014 UNIAN 13 chervnya 2014 Arhiv originalu za 11 lyutogo 2015 Procitovano 26 lyutogo 2015 Teroristi vikoristali Grad dlya obstrilu mista Dobropillya Teksti 13 chervnya 2014 Ukrinform 14 chervnya 2014 Arhiv originalu za 15 serpnya 2014 Procitovano 26 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 23 bereznya 2014 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2007 Procitovano 27 listopada 2012 Arhiv originalu za 20 listopada 2017 Procitovano 19 listopada 2017 06277 com ua Sajt goroda Dobropolya ru UA Arhiv originalu za 23 veresnya 2019 Procitovano 23 veresnya 2019 Podolyan V V Slovo pro Dobropillya roki podiyi lyudi Str 185 187 Podolyan V V Slovo pro Dobropillya roki podiyi lyudi Str 203 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2019 Procitovano 10 travnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 11 chervnya 2016 Procitovano 25 kvitnya 2016 Podolyan V V Slovo pro Dobropillya roki podiyi lyudi str 217 Arhiv originalu za 2 chervnya 2016 Procitovano 25 kvitnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Tizhden ua 19 listopada 2017 Arhiv originalu za 19 listopada 2017 Procitovano 19 listopada 2017 Arhiv originalu za 7 travnya 2016 Procitovano 25 kvitnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 11 chervnya 2016 Procitovano 25 kvitnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Samyj malenkij 8 travnya 2016 u Wayback Machine 2000 ua 26 Fevralya 2010 Arhiv originalu za 30 travnya 2016 Procitovano 25 kvitnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http bornindonbass tumblr com post 109304692474 zhan ed nshimirimana rodom iz burundi gosudarstva nedostupne posilannya DobroNews Sity Hto mi taki ta dlya chogo z yavivsya nash sajt DobroNews City ros Procitovano 12 grudnya 2019 PosilannyaOficijnij sajt Dobropilskoyi miskoyi radi 15 bereznya 2017 u Wayback Machine Zhittya Dobropilskogo krayu podiyi informaciya 27 grudnya 2013 u Wayback Machine ros Kartka na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini 23 bereznya 2014 u Wayback Machine Animacijno dokumentalna hronika podij 1917 1920 na teritoriyi Dobrogo polya 20 serpnya 2017 u Wayback Machine DzherelaDobroNews City 12 grudnya 2019 u Wayback Machine internet vidannya pro zhittya mista golovni novini Dobropillya Turistichnij putivnik mistom yak doyihati de zupinitisya yak rozvazhitis u misti Dobropillya Informacijno piznavalnij portal Donecka oblast u skladi URSR 26 lipnya 2015 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Donecka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s Podolyan V V Slovo pro Dobropillya roki podiyi lyudi V V Podolyan Doneck Prestizh party 2009 367 Borba za Oktyabr na Artemovshine Sbornik vospominanij i statej 1929 g Ostrogorskij M sost Izdatelstvo Izdatelstvo Proletarij D A Pershak Nazvanie Hronika velikih dnej Izdatelstvo Doneck Izd vo Donbas God 1977 Vekovaya molodost shahty Almaznaya VAT Alchevska drukarnya m Alchevsk vul Donecka tirazh 4 2000 ekz Vasil Pirko Doneck Ukr centr 1998 124 s Petro Lavriv Moya zemlya zemlya moyih batkiv Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Donecke oblasne Tovaristvo ukrayinskoyi movi im T G Shevchenka RVP Lebid 1995 64 s 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Pirko V O Zaselennya Donechchini u XVI XVIII st korotkij istorichnij naris i urivki z dzherel 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 180 s Petro Lavriv Istoriya pivdenno shidnoyi Ukrayini Lviv Slovo 1992 152s ISBN 5 8326 0011 8 Alforov M A Urbanizacijni procesi v Ukrayini v 1945 1991 rr Monografiya M A Alforov Doneck Donecke viddilennya NTSh im Shevchenka TOV Shidnij vidavnichij dim 2012 552 s Alforov M A Migracijni procesi ta yih vpliv na socialno ekonomichnij rozvitok Donbasu 1939 1959 rr monografiya M A Alforov Ukr kulturol centr Donec vid nya Nauk t va im Shevchenka Doneck 2008 192 c MISTO DOBROPILLYa V ROKI UKRAYiNSKOYi NACIONALNOYi REVOLYuCIYi 1917 1920 RR krayeznavchij posibnik 22 serpnya 2017 u Wayback Machine Animacijno dokumentalna hronika podij 1917 1920 rr na teritoriyi Dobrogo Polya 20 serpnya 2017 u Wayback Machine TOV MEDSERVIS Likuvalno diagnostichnij centr u Dobropilli 23 veresnya 2019 u Wayback Machine