Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Білозе́рське — місто в Україні, у Покровському районі Донецької області. Адміністративний центр Білозерської міської громади. Розташоване за 15 км від залізничної ст. Добропілля. 18 667 тис. мешканців. (2001; 7,6 тис. осіб у 1959). Відстань до міста Добропілля становить близько 13 км і проходить автошляхом Т 0515.
| Білозерське | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Область | Донецька область | ||||||||
| Район |  Покровський район | ||||||||
| Громада | Білозерська міська громада | ||||||||
| Засноване | 1913 | ||||||||
| Статус міста | з 1966 року | ||||||||
| Населення | ▼ 14 634 (01.01.2022) | ||||||||
| Площа | 2.48 км² | ||||||||
| Густота населення | 6024 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 85012—85016 | ||||||||
| Телефонний код | +380-6277 | ||||||||
| Координати | 48°32′12″ пн. ш. 37°03′31″ сх. д. / 48.53667° пн. ш. 37.05861° сх. д.Координати: 48°32′12″ пн. ш. 37°03′31″ сх. д. / 48.53667° пн. ш. 37.05861° сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 201 м | ||||||||
| Водойма | р. Гнилуша | ||||||||
| Назва мешканців | білозе́рськівці білозе́рськівка білозе́рськівці | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Добропілля | ||||||||
| До станції | 15 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - фізична | 80,1 км | ||||||||
| - залізницею | 109 км | ||||||||
| - автошляхами | 112 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - залізницею | 702 км | ||||||||
| - автошляхами | 591 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 85013, Донецька обл., Добропільська міськрада, м. Білозерське, вул. Гірнична, 4 | ||||||||
| Вебсторінка | Білозерська міськрада | ||||||||
| Міський голова | Макєєв Сергій Володимирович | ||||||||
|
| |||||||||
Засноване в 1913 році як хутір Білозерка. Поселення отримало розвиток в 1950 році у зв'язку з будівництвом кам'яновугільних шахт. У 1966 було надано статус міста районного підпорядкування. Недалеко джерела річки Гнилуша.
Історія
Засноване в 1913 році як хутір Білозерка. У актових записах метричної книги Святогорівської церкви за 1917—1919 роки зустрічалися вихідці з Таврійської губернії Мелітопольського повіту села, на прізвище Ходус, Савченко, Рубель, Тупольський, Тарасенко. Хутір знаходився неподалік від центрального шляху, що зв'язував Степанівську та Гришинську волості Бахмутського повіту.
У довіднику Донецького губ статбюро «Підсумки демографічного перепису Донбасу» січень лютий 1923 Є дані про те що на хуторі Білозерський — 5 господарств, чоловічого і жіночого населення -35 осіб; чоловіків 17, жінок 18 у віці від 1 до 50 років.
У 1930 р. після колективізації землі хутора відійшли до радгоспу «Більшовичок».
1943 9 вересня звільнена Білозерка.
У серпні 1947 р. біля хутора Білозірка на схилі балки Крейдяна маркшейдери Дерипалко і Чулков розпочали будівництво нової шахти № 3 «Добропілля». Одночасно за три кілометри від неї почалось будівництво нового гірничого селища Білозерське.
Поселення отримало розвиток в 1950 році у зв'язку з будівництвом кам'яновугільних шахт. Недалеко джерела річки Гнилуша.
У 1956 р. одержало статус селища міського типу. В цьому ж році тут відкрито новозбудований Будинок культури. У 1957 р. відкрита перша в селищі бібліотека шахти № 3, в 1958 р. школа — № 14, а в 1961 р.-№ 13.
У 1962 р. було відкрито гірничотехнічне училище № 27, яке пізніше одержало назву профтехучилище № 95.
У 1966 р. селище одержало статус міста районного підпорядкування. Тут проживало тоді вже близько 18 тисяч жителів.
29 травня 2015 в місті невідомими був знесений пам'ятник Леніну.
Населення
17868 тис. мешканців (2001), на початок 2004 року — 17,3 тис. осіб.
За даними перепису 2001 року населення міста становило 18543 осіб, із них 29,64 % зазначили рідною мову українську, 69,81 % — російську, 0,14 % — білоруську, 0,04 % — вірменську, 0,03 % — молдовську, 0,02 % — болгарську, 0,01 % — циганську, польську, угорську та єврейську мови
Динаміка зміни населення Білозерського за роками:
Економіка
Видобуток кам'яного вугілля (ДВАТ Шахта «Білозерська», «Новодонецька» і гідрошахта «Червоноармійська» ДП «Добропіллявугілля» — з 1999 року ведуться роботи по закриттю гідрошахти); Білозерська ЦЗФ, Асфальтобетонний завод, завод мінеральних вод (ВАТ "Золотий Колодязь ") та інші.
Екологія
В останні роки в Білозерському виникла гостра проблема підтоплення міської території. Місце для будівництва було вибрано в 1941 році інститутом «Южгіпрошахт» над 9 вугільними пластами загальною потужністю 11,5 м. До 1962 року житлово-цивільне будівництво велося без урахування гірничих розробок, без заходів захисту від їх впливу. Десятки кілометрів каналізаційних колекторів стали зношеними, а стічні води виливаються з каналізаційних колодязів, затоплені вулиці, підвали будинків, землі, розташовані поблизу сільськогосподарських підприємств. Внаслідок просідання поверхні підвищився рівень ґрунтових вод. Впливаючи на стіни підвалів, внутрішні та зовнішні комунікації, вони викликають руйнування будівельних конструкцій, що загрожує обваленням будівель. Зношеність водопровідних мереж, часті пориви труб створили проблему якості питної води й загрозу здоров'ю людей. Зараз гірничі роботи під містом не ведуться, реальної загрози чергового просідання поверхні немає. У проєкт закриття гідрошахти «Червоноармійська» внесені заходи з будівництва очисних споруд, будови інших комунікацій, виносу міського цвинтаря й інші. Всі об'єкти в місті проходять спеціальну експертизу, щоб знати, що з ними відбувається і що треба робити.
Соціальна сфера
- Будинок культури «Юний технік» (вул. Театральна)
- Палац спорту (вул. Шахтарської Слави)
- Освітньо-культурний центр
- Білозерська МЛ (вул. Фестивальна)
- 4 загальноосвітні школи № 13, 14, 15,18,
- Білозерський професійний гірничий ліцей
Відомі люди
- -
- - спортсмен, призер Олімпійських ігор, тяжкоатлет.
Жертви сталінських репресій
- Жеребцов Сидір Мойсейович, 1886 року народження, с. Сховище Добропільського району Донецької області, українець, неграмотний, безпартійний. Проживав за місцем народження. Сторож шахти № 3. Заарештований 28 березня 1937 року. Засуджений спецколегією Донецького облсуду на 7 років ВТТ. Реабілітований у 1992 році.
Пам'ятник
- Братська могила радянських воїнів
- Могила воїна-афганця, молодшого лейтенанта Німики Анатолія Миколайовича — міський цвинтар м. Білозерське.
Примітки
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
- . Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Такий розподіл є наслідком того, що село постраждало від Голодомору, крім того сюди приїжджали люди на освоєння шахти з інших республік. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua [ 31 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Наведено за даними державної служби статистики України.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Белозерское от хутора до города. 2013
- Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди / В. В. Подолян. — Донецьк: Престиж-party, 2009. — 367.
- Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с. [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Biloze rske misto v Ukrayini u Pokrovskomu rajoni Doneckoyi oblasti Administrativnij centr Bilozerskoyi miskoyi gromadi Roztashovane za 15 km vid zaliznichnoyi st Dobropillya 18 667 tis meshkanciv 2001 7 6 tis osib u 1959 Vidstan do mista Dobropillya stanovit blizko 13 km i prohodit avtoshlyahom T 0515 Bilozerske Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Donecka oblast Rajon Pokrovskij rajon Gromada Bilozerska miska gromada Zasnovane 1913 Status mista z 1966 roku Naselennya 14 634 01 01 2022 Plosha 2 48 km Gustota naselennya 6024 osib km Poshtovi indeksi 85012 85016 Telefonnij kod 380 6277 Koordinati 48 32 12 pn sh 37 03 31 sh d 48 53667 pn sh 37 05861 sh d 48 53667 37 05861 Koordinati 48 32 12 pn sh 37 03 31 sh d 48 53667 pn sh 37 05861 sh d 48 53667 37 05861 Visota nad rivnem morya 201 m Vodojma r Gnilusha Nazva meshkanciv biloze rskivci biloze rskivka biloze rskivci Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Dobropillya Do stanciyi 15 km Do obl resp centru fizichna 80 1 km zalizniceyu 109 km avtoshlyahami 112 km Do Kiyeva zalizniceyu 702 km avtoshlyahami 591 km Miska vlada Adresa 85013 Donecka obl Dobropilska miskrada m Bilozerske vul Girnichna 4 Vebstorinka Bilozerska miskrada Miskij golova Makyeyev Sergij Volodimirovich Bilozerske u Vikishovishi Karta Bilozerske Bilozerske U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bilozerske znachennya Zasnovane v 1913 roci yak hutir Bilozerka Poselennya otrimalo rozvitok v 1950 roci u zv yazku z budivnictvom kam yanovugilnih shaht U 1966 bulo nadano status mista rajonnogo pidporyadkuvannya Nedaleko dzherela richki Gnilusha IstoriyaZasnovane v 1913 roci yak hutir Bilozerka U aktovih zapisah metrichnoyi knigi Svyatogorivskoyi cerkvi za 1917 1919 roki zustrichalisya vihidci z Tavrijskoyi guberniyi Melitopolskogo povitu sela na prizvishe Hodus Savchenko Rubel Tupolskij Tarasenko Hutir znahodivsya nepodalik vid centralnogo shlyahu sho zv yazuvav Stepanivsku ta Grishinsku volosti Bahmutskogo povitu U dovidniku Doneckogo gub statbyuro Pidsumki demografichnogo perepisu Donbasu sichen lyutij 1923 Ye dani pro te sho na hutori Bilozerskij 5 gospodarstv cholovichogo i zhinochogo naselennya 35 osib cholovikiv 17 zhinok 18 u vici vid 1 do 50 rokiv U 1930 r pislya kolektivizaciyi zemli hutora vidijshli do radgospu Bilshovichok 1943 9 veresnya zvilnena Bilozerka U serpni 1947 r bilya hutora Bilozirka na shili balki Krejdyana markshejderi Deripalko i Chulkov rozpochali budivnictvo novoyi shahti 3 Dobropillya Odnochasno za tri kilometri vid neyi pochalos budivnictvo novogo girnichogo selisha Bilozerske Poselennya otrimalo rozvitok v 1950 roci u zv yazku z budivnictvom kam yanovugilnih shaht Nedaleko dzherela richki Gnilusha U 1956 r oderzhalo status selisha miskogo tipu V comu zh roci tut vidkrito novozbudovanij Budinok kulturi U 1957 r vidkrita persha v selishi biblioteka shahti 3 v 1958 r shkola 14 a v 1961 r 13 U 1962 r bulo vidkrito girnichotehnichne uchilishe 27 yake piznishe oderzhalo nazvu proftehuchilishe 95 U 1966 r selishe oderzhalo status mista rajonnogo pidporyadkuvannya Tut prozhivalo todi vzhe blizko 18 tisyach zhiteliv 29 travnya 2015 v misti nevidomimi buv znesenij pam yatnik Leninu Naselennya17868 tis meshkanciv 2001 na pochatok 2004 roku 17 3 tis osib Za danimi perepisu 2001 roku naselennya mista stanovilo 18543 osib iz nih 29 64 zaznachili ridnoyu movu ukrayinsku 69 81 rosijsku 0 14 bilorusku 0 04 virmensku 0 03 moldovsku 0 02 bolgarsku 0 01 cigansku polsku ugorsku ta yevrejsku movi Dinamika zmini naselennya Bilozerskogo za rokami EkonomikaVidobutok kam yanogo vugillya DVAT Shahta Bilozerska Novodonecka i gidroshahta Chervonoarmijska DP Dobropillyavugillya z 1999 roku vedutsya roboti po zakrittyu gidroshahti Bilozerska CZF Asfaltobetonnij zavod zavod mineralnih vod VAT Zolotij Kolodyaz ta inshi EkologiyaV ostanni roki v Bilozerskomu vinikla gostra problema pidtoplennya miskoyi teritoriyi Misce dlya budivnictva bulo vibrano v 1941 roci institutom Yuzhgiproshaht nad 9 vugilnimi plastami zagalnoyu potuzhnistyu 11 5 m Do 1962 roku zhitlovo civilne budivnictvo velosya bez urahuvannya girnichih rozrobok bez zahodiv zahistu vid yih vplivu Desyatki kilometriv kanalizacijnih kolektoriv stali znoshenimi a stichni vodi vilivayutsya z kanalizacijnih kolodyaziv zatopleni vulici pidvali budinkiv zemli roztashovani poblizu silskogospodarskih pidpriyemstv Vnaslidok prosidannya poverhni pidvishivsya riven gruntovih vod Vplivayuchi na stini pidvaliv vnutrishni ta zovnishni komunikaciyi voni viklikayut rujnuvannya budivelnih konstrukcij sho zagrozhuye obvalennyam budivel Znoshenist vodoprovidnih merezh chasti porivi trub stvorili problemu yakosti pitnoyi vodi j zagrozu zdorov yu lyudej Zaraz girnichi roboti pid mistom ne vedutsya realnoyi zagrozi chergovogo prosidannya poverhni nemaye U proyekt zakrittya gidroshahti Chervonoarmijska vneseni zahodi z budivnictva ochisnih sporud budovi inshih komunikacij vinosu miskogo cvintarya j inshi Vsi ob yekti v misti prohodyat specialnu ekspertizu shob znati sho z nimi vidbuvayetsya i sho treba robiti Socialna sferaBudinok kulturi Yunij tehnik vul Teatralna Palac sportu vul Shahtarskoyi Slavi Osvitno kulturnij centr Bilozerska ML vul Festivalna 4 zagalnoosvitni shkoli 13 14 15 18 Bilozerskij profesijnij girnichij licejVidomi lyudi sportsmen prizer Olimpijskih igor tyazhkoatlet Zhertvi stalinskih represijZherebcov Sidir Mojsejovich 1886 roku narodzhennya s Shovishe Dobropilskogo rajonu Doneckoyi oblasti ukrayinec negramotnij bezpartijnij Prozhivav za miscem narodzhennya Storozh shahti 3 Zaareshtovanij 28 bereznya 1937 roku Zasudzhenij speckolegiyeyu Doneckogo oblsudu na 7 rokiv VTT Reabilitovanij u 1992 roci Pam yatnikBratska mogila radyanskih voyiniv Mogila voyina afgancya molodshogo lejtenanta Nimiki Anatoliya Mikolajovicha miskij cvintar m Bilozerske PrimitkiBilozerske u sestrinskih Vikiproyektah Portal Donechchina Informaciya u Vikidanih Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Proyekt Donechchina Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Bilozerske u Vikishovishi Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini ukr angl Arhiv originalu za 29 travnya 2015 Procitovano 29 travnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 29 travnya 2015 Procitovano 29 travnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Takij rozpodil ye naslidkom togo sho selo postrazhdalo vid Golodomoru krim togo syudi priyizhdzhali lyudi na osvoyennya shahti z inshih respublik Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu na ukrcensus gov ua 31 lipnya 2014 u Wayback Machine Navedeno za danimi derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Belozerskoe ot hutora do goroda 2013 Podolyan V V Slovo pro Dobropillya roki podiyi lyudi V V Podolyan Doneck Prestizh party 2009 367 Vasil Pirko Zaselennya Stepovoyi Ukrayini v XVI XVIII st Doneck Ukr centr 1998 124 s Petro Lavriv Moya zemlya zemlya moyih batkiv Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Donecke oblasne Tovaristvo ukrayinskoyi movi im T G Shevchenka RVP Lebid 1995 64 s 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Pirko V O Zaselennya Donechchini u XVI XVIII st korotkij istorichnij naris i urivki z dzherel 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 180 s Petro Lavriv Istoriya pivdenno shidnoyi Ukrayini Lviv Slovo 1992 152s ISBN 5 8326 0011 8