Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кеги́чівський райо́н — колишній район у південно-західній частині Харківської області.
| Кегичівський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Район на карті Харківська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Область: | Харківська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 6323100000 | ||||
| Утворений: | 1923 | ||||
| Населення: | ▼ 21 013 (на 1.02.2016) | ||||
| Площа: | 782 км² | ||||
| Густота: | 26.9 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-5755 | ||||
| Поштові індекси: | 64000—64054 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Кегичівка | ||||
| Селищні ради: | 2 | ||||
| Сільські ради: | 14 | ||||
| Смт: | 2 | ||||
| Села: | 36 | ||||
| Селища: | 2 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Стефанюк Лариса Вікторівна | ||||
| Голова РДА: | Стаценко Джамал Русланович | ||||
| Вебсторінка: | Кегичівська РДА Кегичівська районна рада | ||||
| Адреса: | 64003, Харківська обл., Кегичівський р-н, смт. Кегичівка, вул. Волошина, 50 | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
|
| |||||
Географія
Межує на півночі із Нововодолазьким, на півдні із Зачепилівським, на сході із Первомайським та Сахновщинським, на заході із Красноградськими районами Харківської області.
| Нововодолазький район | ||
| Красноградський район |  | Первомайський район |
| Зачепилівський район | Сахновщинський район | Сахновщинський район |
Кегичівським районом протікають 6 річок. Найбільша з них річка Оріль має 320 км загальної довжини. Район розташований у степовій зоні, клімат помірно континентальний, середньорічна кількість опадів 500 мм. Мається 71 водоймище (ставки), що займають площу 587 га.
Із корисних копалин район відомий розробкою та промисловим добуванням природного газу. За останні роки відкрито нове Кобзівське родовище. Діє підземне сховище газу.
Історія
Район утворено після встановлення радянської окупації, а саме у 1923 році.
Район суттєво постраждав під час Голодомору 1932—1933 років.
Німецько-радянська війна стала суворим випробуванням для Кегичівщини. 7 жовтня 1941 року німці окупували весь район. Майже два роки район перебував під владою німецьких військ.
У роки Другої світової війни на території району діяло кілька радянських диверсійних груп.
У травні 1942 року Кегичівка була зайнята радянськими військами, проте потім знову повернулась під німецький контроль. Остаточне повернення радянських військ відбулося 17 вересня 1943 року.
Під час боїв за район загинуло близько 4500 бійців 31-ї, 233-ї та 184-ї стрілецьких дивізій, 3-ї танкової армії під командуванням маршала П. Рибалка.
За час війни матеріальні втрати району були дуже значними. Було зруйновано цукрозавод, машинно-тракторну станцію, цегельний завод, два радгоспи, всі залізничні станції, мости та колію залізниці, телефонну мережу, 14 шкіл, 5 лікарень, 12 колгоспних клуби, тваринницькі ферми, вивезені десятки тисяч голів худоби та птиці. Загальна сума збитків склала понад 476 мільйонів карбованців.
На фронтах війни загинули 853 осіб, померли від ран у госпіталях — 211 ос., у концтаборах — 24 ос., зникли безвісти — 1475 ос.
У 1991 році населення району на референдумі проголосувати за незалежність України.
Адміністративний устрій
Район адміністративно-територіально поділяється 2 селищні ради та 14 сільських рад, які об'єднують 40 населених пунктів та підпорядковані .
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Кегичівського району були створені 22 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 52,91 % (проголосували 8 647 із 16 343 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 40,77 % (3 525 виборців); Михайло Добкін — 16,25 % (1 405 виборців), Юлія Тимошенко — 10,47 % (905 виборців), Сергій Тігіпко — 7,64 % (661 виборців), Олег Ляшко — 7,42 % (642 виборців), Анатолій Гриценко — 5,13 % (444 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,86 %.
Економіка
Кегичівський район є споконвічним хліборобським краєм, і ця галузь займає головне місце в економіці району.
Після аграрної реформи 1999 року в районі діє 50 сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм господарювання, у тому числі 35 селянських (фермерських) господарств.
Спеціалізується галузь на виробництві зернових та технічних культур, м'яса, молока і яєць.
В історії цієї галузі району найвищими показниками було виробництво 120 тис.тонн цукрових буряків, 102 тис.тонн зернових, 15 тис.тонн соняшника. По рейтингових показниках, серед інших районів області, Кегичівщина займає 3-5 місця.
В обробітку аграрних підприємств знаходиться 61085 га ріллі, у тому числі в сільгосппідприємств та фермерських господарств — 48754 га та у населення — 12331 га.
Структура посівних площ складається у 2005 році таким чином:
- зернові — 29 тис.га, (у тому числі озима пшениця 13 тис.га);
- кукурудза на зерно — 2,9 тис.га;
- цукрові буряки — 3,0 тис.га;
- соняшник — 9,0 тис.га;
- кормові культури — 8,0 тис.га;
- однорічні трави — 2,4 тис.га;
- багаторічні трави — 2,1 тис.га;
- овочево-баштанні-картопля — 2,3 тис.га.
Тваринницька галузь сільгосппідприємств налічує 9,5 тис. голів великої рогатої худоби, а також 3,6 тис. голів птиці.
Із найвідоміших сільгоспвиробників у районі діє агрофірма «Сади України», яка спеціалізується на виробництві насіння зернових культур, соняшника, кукурудзи. Її продукція знана не тільки в Україні, а й у багатьох країнах світу.
Господарства району зберегли і відтворюють машинно-тракторний парк. Мають 654 трактори, 134 зернозбиральних та 120 спеціальних комбайнів, причіпний та навісний інвентар.
В цілому виробництво валової продукції галузі (в порівняних цінах 2000 р.) становило за 2002 рік 107 млн грн., за 2003 рік — 79,4, за 2004 рік — 106,4, прогнозно у 2005 році очікується до 140 млн грн. Середньомісячна заробітна плата працюючих у 2004 році — 564 грн.
Промисловість району представляють 2 переробних підприємства: ВАТ «Цукрове» (завод з переробки цукрових буряків, до 300—350 тонн за сезон цукроваріння) та ЗАТ «Кегичівський молочний завод» (із заготівлею на переробку 8,5-9 тис. тонн молока).
У районі значна увага приділяється будівництву та реконструкції об'єктів соцкультпобуту та виробничої сфери.
Район на 72 % газифіковано, у тому числі селища на 97 %, села на 55 %. Ця робота триває і в даний час. З 1999 року введено в експлуатацію 150 будинків садибного типу площею 12,6 тис. м², 2 двоповерхових будинки — 2 тис. м². Відкрито 10 приватних магазинів (новозбудованих), 5 кафе. Новобудовами став дитячий садок на 50 місць у с. Комунарка, аптека у смт. Кегичівка, 4 відділення банків.
Діють введені за минуле десятиріччя два цехи з обробці та підготовці насіння сільгоспкультур — цукрових буряків (ВАТ «Насінневе»), соняшника, кукурудзи, зернових (Агрофірма «Сади України»).
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 10 929 | 2329 | 1550 | 3372 | 2535 | 1104 | 39 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 12 528 | 2316 | 1456 | 3294 | 3041 | 2184 | 237 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення (станом на 1 січня 2001 року)
Національність Кількість
Населення району зараз становить 21 тис. осіб.(2016 рік) Пенсіонерів в районі 6495 ос., (27,6 % від загальної чисельності населення). Щільність населення в Кегичівському районі становить 33 особи на 1 км².
На території Кегичівського району розташовані 40 населених пунктів, у тому числі 2 селища міського типу (в них проживає 10 тис. ос.) та 38 сіл з населенням 13,5 тис. осіб. Чоловіків від загальної чисельності населення 46,8 %, жінок — 53,2 %.
Нині у районі функціонують 2 селищні та 14 сільських рад.
В районі зареєстровано 4 релігійних громади Української Православної церкви: Георгія-Побєдоносця, Свято-Покровська, Свято-Вознесенська, Святителя Миколая Харківської Епархії.
У районі також проживають п'ятидесятники, адвентисти Сьомого дня, баптисти, Свідки Ієгови, але вони не являють собою організованих груп.
Охорона здоров'я
Галузь охорони здоров'я району має розгалужену сітку, яка включає до себе:
- центральну районну лікарню на 110 ліжок (40 — терапевтичних, 25 — хірургічних, 10 — породільних, 15 — гінекологічних, 20 — дитячих);
- лікарню в смт. Слобожанське на 15 терапевтичних ліжок. Всього по району 125 лікарняних ліжок, або 54,3 ліжка на 10 тис.населення, що відповідає вимогам управління охорони здоров'я.
Розпочато упровадження сімейної медицини. Діють 4 амбулаторії із денним стаціонаром на 20 ліжок. Медичну допомогу надають 19 фельдшерсько-акушерських та фельдшерських пунктів.
Амбулаторно-поліклінічна служба забезпечується районною поліклінікою на 171 відвідування у зміну по 19 спеціальностям. За 2004 рік всього відвідувань 218 тис., у тому числі в районній поліклініці — 162 тис.
Всі ФАПи та амбулаторії знаходяться у задовільному стані, згідно з нормативами забезпечені автотранспортом, необхідним обладнанням, мають опалення (12 ФАПів та 3 амбулаторії газифіковано, повністю забезпечені кадрами).
Всього по району штатних посад галузі — 375, лікарів — 57 (зайнято 54), середніх медпрацівників — 163 (зайнято 162). Атестовано 84 % лікарів.
Народжуваність за 2004 рік склала 11,4, що вище обласного показника (9,62) — в районі народилося 262 дитини.
Смертність у 2004 році склала 17,6, померло 406 осіб.
Дитяча смертність за останні 4 роки зменшилася більш ніж вдвічі — від 9,3 до 3,8 (обласний показник за 2004 рік — 9,62).
Смертність від туберкульозу — 4,2 на 100 тис.жителів (по області — 17,1). Захворюваність на злоякісні пухлини 247,8 на 100 тис. (обласний показник 292,9).
За 2004 рік на фінансування органів охорони здоров'я витрачено 2,6 млн грн., на 2005 рік виділено 3,2 млн грн.
Освіта
Всього в районі 20 загальноосвітніх навчально-виховних закладів. В них навчається і виховується 3336 учнів, які об'єднані у 200 класів. Середня наповнюваність класів становить 16,7 особи.
В районі:
- ліцей — 1, в ньому навчається 954 учня;
- загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів — 8, в них навчається 1709 учнів;
- загальноосвітніх шкіл І-ІІ ступенів — 7, в них навчається 623 учні.
На базі трьох загальноосвітніх шкіл, зокрема, в Крутоярівській, Власівській та Мажарській створено навчально-виховні комплекси «Дошкільний заклад—школа», в яких навчається і виховується 342 дитини шкільного та 58 дітей дошкільного віку.
Загальноосвітніх шкіл 1 ступеня — 4, в них навчається й виховується 50 учнів.
На території району працює 8 дошкільних навчально-виховних закладів, в яких виховується 349 дітей.
З квітня 1999 року функціонує дитячо-юнацька спортивна школа. Всього працює 20 груп, в яких займаються 403 дитини шкільного віку.
З вересня 2002 року в районі створено Будинок дитячої та юнацької творчості, на базі якого працює 38 гуртків, в яких охоплено гуртковою роботою 623 учні.
Якість і ефективність навчально-виховного процесу забезпечують висококваліфіковані педагоги. Всього в загальноосвітніх школах працює 350 педагогічних працівників.
В рамках обласних та районних програм «Комп'ютер у сільські школу» всі навчально-виховні заклади забезпечені комп'ютерними класами та окремими комп'ютерами. Всі 9 закладів освіти І-ІІІ ступенів мають комп'ютерні класи, школи І-ІІ ступенів по одному — два комп'ютери.
Красненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів підключена і користується послугами мережі Інтернет.
В смт. Кегичівка розташоване ПТУ-60, яке готує фахівців по 6 спеціальностям (тракториста-машиніста, водія автомобілів, слюсаря, електромонтера, кухаря, швачки-кравця, конторського службовця-оператора комп'ютерного набору). Всього тут навчається 307 учнів.
Культура, спорт
Мережа районних закладів культури складається із двох Будинків культури (районного та ВАТ «Насінневе»), 6-ти сільських Будинків культури, 14-ти сільських клубів, двох шкіл естетичного виховання, центральної районної та дитячих бібліотек, Слобожанської міської бібліотеки та 16 сільських бібліотек-філій. Їх книжковий фонд становить понад 280 тис.примірників, вони обслуговують 14 тис.читачів.
В смт. Слобожанське діє місцевий краєзнавчий музей. Перелік експонатів музею налічує 2130 одиниць збереження, із них 1930 — оригінали. Кожен експонат — жива сторінка минулого Кегичівщини.
Народні митці району були учасниками і переможцями Міжнародного фестивалю виконавців естрадної пісні, IV регіонального фестивалю хорів ветеранів війни та праці «Згадаймо ті роки», Всеукраїнського конкурсу в молодіжному дитячому центрі «Артек», Всеукраїнського конкурсу дитячого малюнка та інших обласних та місцевих заходах.
Із засобів масової інформації у районі діє районна газета «Наш край» (засновники райдержадміністрація, районна рада та колектив газети). Наклад цього щотижневика — 1,8 тис. екз.
На території Кегичівщини впевнено приймаються телеканали «Інтер», та «Перший національний».
На території Кегичівського району розташовано 37 пам'яток історії, культури і монументального мистецтва місцевого значення (стела на честь 100-річчя Кегичівки, пам'ятні знаки з нагоди Незалежності України, пам'яті жертв голодомору 1932—1933 рр. та Чорнобильської катастрофи, меморіали та пам'ятники загиблим в роки Великої Вітчизняної війни).
Дев'ять спортивних залів, облаштованих тренажерним обладнанням, 15 футбольних полів, дають можливість молоді займатися фізичною культурою і спортом.
22 % учнівської молоді району займаються в дитячо-юнацьких спортивних школах футболом, волейболом, важкою і легкою атлетикою.
Команди району регулярно беруть участь в обласних та районних змаганнях, до визначних дат й на свята завжди влаштовуються спортивні заходи.
Найкращий спорткомплекс району розташований у смт. Слобожанське. Тут же розпочато будівництво сучасного спортивного залу.
Пам'ятки
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кегичівський район |
- Районні ради Харківщини [ 23 вересня 2020 у Wayback Machine.] oblrada.kharkov.ua
- Розпорядження Президента України від 28 лютого 2020 року № 166/2020-рп «Про призначення Д.Стаценка головою Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області»
- Адміністративно-територіальний устрій Кегичівського району [ 11 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 14 квітня 2016.
- [Населення за статтю та віком... 2001]. Архів оригіналу за 20 травня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kegi chivskij rajo n kolishnij rajon u pivdenno zahidnij chastini Harkivskoyi oblasti Kegichivskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporRajon na karti Harkivska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Harkivska oblastKod KOATUU 6323100000Utvorenij 1923Naselennya 21 013 na 1 02 2016 Plosha 782 km Gustota 26 9 osib km Tel kod 380 5755Poshtovi indeksi 64000 64054Naseleni punkti ta radiRajonnij centr KegichivkaSelishni radi 2Silski radi 14Smt 2Sela 36Selisha 2Rajonna vladaGolova radi Stefanyuk Larisa ViktorivnaGolova RDA Stacenko Dzhamal RuslanovichVebstorinka Kegichivska RDA Kegichivska rajonna radaAdresa 64003 Harkivska obl Kegichivskij r n smt Kegichivka vul Voloshina 50MapaKegichivskij rajon u VikishovishiGeografiyaMezhuye na pivnochi iz Novovodolazkim na pivdni iz Zachepilivskim na shodi iz Pervomajskim ta Sahnovshinskim na zahodi iz Krasnogradskimi rajonami Harkivskoyi oblasti Novovodolazkij rajonKrasnogradskij rajon Pervomajskij rajonZachepilivskij rajon Sahnovshinskij rajon Sahnovshinskij rajon Kegichivskim rajonom protikayut 6 richok Najbilsha z nih richka Oril maye 320 km zagalnoyi dovzhini Rajon roztashovanij u stepovij zoni klimat pomirno kontinentalnij serednorichna kilkist opadiv 500 mm Mayetsya 71 vodojmishe stavki sho zajmayut ploshu 587 ga Iz korisnih kopalin rajon vidomij rozrobkoyu ta promislovim dobuvannyam prirodnogo gazu Za ostanni roki vidkrito nove Kobzivske rodovishe Diye pidzemne shovishe gazu IstoriyaRajon utvoreno pislya vstanovlennya radyanskoyi okupaciyi a same u 1923 roci Rajon suttyevo postrazhdav pid chas Golodomoru 1932 1933 rokiv Nimecko radyanska vijna stala suvorim viprobuvannyam dlya Kegichivshini 7 zhovtnya 1941 roku nimci okupuvali ves rajon Majzhe dva roki rajon perebuvav pid vladoyu nimeckih vijsk U roki Drugoyi svitovoyi vijni na teritoriyi rajonu diyalo kilka radyanskih diversijnih grup U travni 1942 roku Kegichivka bula zajnyata radyanskimi vijskami prote potim znovu povernulas pid nimeckij kontrol Ostatochne povernennya radyanskih vijsk vidbulosya 17 veresnya 1943 roku Pid chas boyiv za rajon zaginulo blizko 4500 bijciv 31 yi 233 yi ta 184 yi strileckih divizij 3 yi tankovoyi armiyi pid komanduvannyam marshala P Ribalka Za chas vijni materialni vtrati rajonu buli duzhe znachnimi Bulo zrujnovano cukrozavod mashinno traktornu stanciyu cegelnij zavod dva radgospi vsi zaliznichni stanciyi mosti ta koliyu zaliznici telefonnu merezhu 14 shkil 5 likaren 12 kolgospnih klubi tvarinnicki fermi vivezeni desyatki tisyach goliv hudobi ta ptici Zagalna suma zbitkiv sklala ponad 476 miljoniv karbovanciv Na frontah vijni zaginuli 853 osib pomerli vid ran u gospitalyah 211 os u konctaborah 24 os znikli bezvisti 1475 os U 1991 roci naselennya rajonu na referendumi progolosuvati za nezalezhnist Ukrayini Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Kegichivskogo rajonu Rajon administrativno teritorialno podilyayetsya 2 selishni radi ta 14 silskih rad yaki ob yednuyut 40 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Kegichivskogo rajonu buli stvoreni 22 viborchi dilnici Yavka na viborah skladala 52 91 progolosuvali 8 647 iz 16 343 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 40 77 3 525 viborciv Mihajlo Dobkin 16 25 1 405 viborciv Yuliya Timoshenko 10 47 905 viborciv Sergij Tigipko 7 64 661 viborciv Oleg Lyashko 7 42 642 viborciv Anatolij Gricenko 5 13 444 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 1 86 EkonomikaKegichivskij rajon ye spokonvichnim hliborobskim krayem i cya galuz zajmaye golovne misce v ekonomici rajonu Pislya agrarnoyi reformi 1999 roku v rajoni diye 50 silskogospodarskih pidpriyemstv riznih organizacijno pravovih form gospodaryuvannya u tomu chisli 35 selyanskih fermerskih gospodarstv Specializuyetsya galuz na virobnictvi zernovih ta tehnichnih kultur m yasa moloka i yayec V istoriyi ciyeyi galuzi rajonu najvishimi pokaznikami bulo virobnictvo 120 tis tonn cukrovih buryakiv 102 tis tonn zernovih 15 tis tonn sonyashnika Po rejtingovih pokaznikah sered inshih rajoniv oblasti Kegichivshina zajmaye 3 5 miscya V obrobitku agrarnih pidpriyemstv znahoditsya 61085 ga rilli u tomu chisli v silgosppidpriyemstv ta fermerskih gospodarstv 48754 ga ta u naselennya 12331 ga Struktura posivnih plosh skladayetsya u 2005 roci takim chinom zernovi 29 tis ga u tomu chisli ozima pshenicya 13 tis ga kukurudza na zerno 2 9 tis ga cukrovi buryaki 3 0 tis ga sonyashnik 9 0 tis ga kormovi kulturi 8 0 tis ga odnorichni travi 2 4 tis ga bagatorichni travi 2 1 tis ga ovochevo bashtanni kartoplya 2 3 tis ga Tvarinnicka galuz silgosppidpriyemstv nalichuye 9 5 tis goliv velikoyi rogatoyi hudobi a takozh 3 6 tis goliv ptici Iz najvidomishih silgospvirobnikiv u rajoni diye agrofirma Sadi Ukrayini yaka specializuyetsya na virobnictvi nasinnya zernovih kultur sonyashnika kukurudzi Yiyi produkciya znana ne tilki v Ukrayini a j u bagatoh krayinah svitu Gospodarstva rajonu zberegli i vidtvoryuyut mashinno traktornij park Mayut 654 traktori 134 zernozbiralnih ta 120 specialnih kombajniv prichipnij ta navisnij inventar V cilomu virobnictvo valovoyi produkciyi galuzi v porivnyanih cinah 2000 r stanovilo za 2002 rik 107 mln grn za 2003 rik 79 4 za 2004 rik 106 4 prognozno u 2005 roci ochikuyetsya do 140 mln grn Serednomisyachna zarobitna plata pracyuyuchih u 2004 roci 564 grn Promislovist rajonu predstavlyayut 2 pererobnih pidpriyemstva VAT Cukrove zavod z pererobki cukrovih buryakiv do 300 350 tonn za sezon cukrovarinnya ta ZAT Kegichivskij molochnij zavod iz zagotivleyu na pererobku 8 5 9 tis tonn moloka U rajoni znachna uvaga pridilyayetsya budivnictvu ta rekonstrukciyi ob yektiv sockultpobutu ta virobnichoyi sferi Rajon na 72 gazifikovano u tomu chisli selisha na 97 sela na 55 Cya robota trivaye i v danij chas Z 1999 roku vvedeno v ekspluataciyu 150 budinkiv sadibnogo tipu plosheyu 12 6 tis m 2 dvopoverhovih budinki 2 tis m Vidkrito 10 privatnih magaziniv novozbudovanih 5 kafe Novobudovami stav dityachij sadok na 50 misc u s Komunarka apteka u smt Kegichivka 4 viddilennya bankiv Diyut vvedeni za minule desyatirichchya dva cehi z obrobci ta pidgotovci nasinnya silgospkultur cukrovih buryakiv VAT Nasinneve sonyashnika kukurudzi zernovih Agrofirma Sadi Ukrayini NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 10 929 2329 1550 3372 2535 1104 39Zhinki 12 528 2316 1456 3294 3041 2184 237Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki39 85 237 69 80 84 286 236 75 79 620 396 70 74 720 403 65 69 558 747 60 64 1081 396 55 59 472 652 50 54 734 740 45 49 754 805 40 44 796 825 35 39 804 868 30 34 796 874 25 29 898 762 20 24 786 788 15 20 670 931 10 14 927 813 5 9 805 585 0 4 584 Nacionalnij sklad naselennya stanom na 1 sichnya 2001 roku Nacionalnist Kilkist ukrayinci 89 3 rosiyani 6 4 bilorusi 1 4 moldovani 1 7 turki 1 3 Naselennya rajonu zaraz stanovit 21 tis osib 2016 rik Pensioneriv v rajoni 6495 os 27 6 vid zagalnoyi chiselnosti naselennya Shilnist naselennya v Kegichivskomu rajoni stanovit 33 osobi na 1 km Na teritoriyi Kegichivskogo rajonu roztashovani 40 naselenih punktiv u tomu chisli 2 selisha miskogo tipu v nih prozhivaye 10 tis os ta 38 sil z naselennyam 13 5 tis osib Cholovikiv vid zagalnoyi chiselnosti naselennya 46 8 zhinok 53 2 Nini u rajoni funkcionuyut 2 selishni ta 14 silskih rad V rajoni zareyestrovano 4 religijnih gromadi Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi cerkvi Georgiya Pobyedonoscya Svyato Pokrovska Svyato Voznesenska Svyatitelya Mikolaya Harkivskoyi Eparhiyi U rajoni takozh prozhivayut p yatidesyatniki adventisti Somogo dnya baptisti Svidki Iyegovi ale voni ne yavlyayut soboyu organizovanih grup Ohorona zdorov yaGaluz ohoroni zdorov ya rajonu maye rozgaluzhenu sitku yaka vklyuchaye do sebe centralnu rajonnu likarnyu na 110 lizhok 40 terapevtichnih 25 hirurgichnih 10 porodilnih 15 ginekologichnih 20 dityachih likarnyu v smt Slobozhanske na 15 terapevtichnih lizhok Vsogo po rajonu 125 likarnyanih lizhok abo 54 3 lizhka na 10 tis naselennya sho vidpovidaye vimogam upravlinnya ohoroni zdorov ya Rozpochato uprovadzhennya simejnoyi medicini Diyut 4 ambulatoriyi iz dennim stacionarom na 20 lizhok Medichnu dopomogu nadayut 19 feldshersko akusherskih ta feldsherskih punktiv Ambulatorno poliklinichna sluzhba zabezpechuyetsya rajonnoyu poliklinikoyu na 171 vidviduvannya u zminu po 19 specialnostyam Za 2004 rik vsogo vidviduvan 218 tis u tomu chisli v rajonnij poliklinici 162 tis Vsi FAPi ta ambulatoriyi znahodyatsya u zadovilnomu stani zgidno z normativami zabezpecheni avtotransportom neobhidnim obladnannyam mayut opalennya 12 FAPiv ta 3 ambulatoriyi gazifikovano povnistyu zabezpecheni kadrami Vsogo po rajonu shtatnih posad galuzi 375 likariv 57 zajnyato 54 serednih medpracivnikiv 163 zajnyato 162 Atestovano 84 likariv Narodzhuvanist za 2004 rik sklala 11 4 sho vishe oblasnogo pokaznika 9 62 v rajoni narodilosya 262 ditini Smertnist u 2004 roci sklala 17 6 pomerlo 406 osib Dityacha smertnist za ostanni 4 roki zmenshilasya bilsh nizh vdvichi vid 9 3 do 3 8 oblasnij pokaznik za 2004 rik 9 62 Smertnist vid tuberkulozu 4 2 na 100 tis zhiteliv po oblasti 17 1 Zahvoryuvanist na zloyakisni puhlini 247 8 na 100 tis oblasnij pokaznik 292 9 Za 2004 rik na finansuvannya organiv ohoroni zdorov ya vitracheno 2 6 mln grn na 2005 rik vidileno 3 2 mln grn OsvitaVsogo v rajoni 20 zagalnoosvitnih navchalno vihovnih zakladiv V nih navchayetsya i vihovuyetsya 3336 uchniv yaki ob yednani u 200 klasiv Serednya napovnyuvanist klasiv stanovit 16 7 osobi V rajoni licej 1 v nomu navchayetsya 954 uchnya zagalnoosvitnih shkil I III stupeniv 8 v nih navchayetsya 1709 uchniv zagalnoosvitnih shkil I II stupeniv 7 v nih navchayetsya 623 uchni Na bazi troh zagalnoosvitnih shkil zokrema v Krutoyarivskij Vlasivskij ta Mazharskij stvoreno navchalno vihovni kompleksi Doshkilnij zaklad shkola v yakih navchayetsya i vihovuyetsya 342 ditini shkilnogo ta 58 ditej doshkilnogo viku Zagalnoosvitnih shkil 1 stupenya 4 v nih navchayetsya j vihovuyetsya 50 uchniv Na teritoriyi rajonu pracyuye 8 doshkilnih navchalno vihovnih zakladiv v yakih vihovuyetsya 349 ditej Z kvitnya 1999 roku funkcionuye dityacho yunacka sportivna shkola Vsogo pracyuye 20 grup v yakih zajmayutsya 403 ditini shkilnogo viku Z veresnya 2002 roku v rajoni stvoreno Budinok dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti na bazi yakogo pracyuye 38 gurtkiv v yakih ohopleno gurtkovoyu robotoyu 623 uchni Yakist i efektivnist navchalno vihovnogo procesu zabezpechuyut visokokvalifikovani pedagogi Vsogo v zagalnoosvitnih shkolah pracyuye 350 pedagogichnih pracivnikiv V ramkah oblasnih ta rajonnih program Komp yuter u silski shkolu vsi navchalno vihovni zakladi zabezpecheni komp yuternimi klasami ta okremimi komp yuterami Vsi 9 zakladiv osviti I III stupeniv mayut komp yuterni klasi shkoli I II stupeniv po odnomu dva komp yuteri Krasnenska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv pidklyuchena i koristuyetsya poslugami merezhi Internet V smt Kegichivka roztashovane PTU 60 yake gotuye fahivciv po 6 specialnostyam traktorista mashinista vodiya avtomobiliv slyusarya elektromontera kuharya shvachki kravcya kontorskogo sluzhbovcya operatora komp yuternogo naboru Vsogo tut navchayetsya 307 uchniv Kultura sportMerezha rajonnih zakladiv kulturi skladayetsya iz dvoh Budinkiv kulturi rajonnogo ta VAT Nasinneve 6 ti silskih Budinkiv kulturi 14 ti silskih klubiv dvoh shkil estetichnogo vihovannya centralnoyi rajonnoyi ta dityachih bibliotek Slobozhanskoyi miskoyi biblioteki ta 16 silskih bibliotek filij Yih knizhkovij fond stanovit ponad 280 tis primirnikiv voni obslugovuyut 14 tis chitachiv V smt Slobozhanske diye miscevij krayeznavchij muzej Perelik eksponativ muzeyu nalichuye 2130 odinic zberezhennya iz nih 1930 originali Kozhen eksponat zhiva storinka minulogo Kegichivshini Narodni mitci rajonu buli uchasnikami i peremozhcyami Mizhnarodnogo festivalyu vikonavciv estradnoyi pisni IV regionalnogo festivalyu horiv veteraniv vijni ta praci Zgadajmo ti roki Vseukrayinskogo konkursu v molodizhnomu dityachomu centri Artek Vseukrayinskogo konkursu dityachogo malyunka ta inshih oblasnih ta miscevih zahodah Iz zasobiv masovoyi informaciyi u rajoni diye rajonna gazeta Nash kraj zasnovniki rajderzhadministraciya rajonna rada ta kolektiv gazeti Naklad cogo shotizhnevika 1 8 tis ekz Na teritoriyi Kegichivshini vpevneno prijmayutsya telekanali Inter 1 1 ta Pershij nacionalnij Na teritoriyi Kegichivskogo rajonu roztashovano 37 pam yatok istoriyi kulturi i monumentalnogo mistectva miscevogo znachennya stela na chest 100 richchya Kegichivki pam yatni znaki z nagodi Nezalezhnosti Ukrayini pam yati zhertv golodomoru 1932 1933 rr ta Chornobilskoyi katastrofi memoriali ta pam yatniki zagiblim v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Dev yat sportivnih zaliv oblashtovanih trenazhernim obladnannyam 15 futbolnih poliv dayut mozhlivist molodi zajmatisya fizichnoyu kulturoyu i sportom 22 uchnivskoyi molodi rajonu zajmayutsya v dityacho yunackih sportivnih shkolah futbolom volejbolom vazhkoyu i legkoyu atletikoyu Komandi rajonu regulyarno berut uchast v oblasnih ta rajonnih zmagannyah do viznachnih dat j na svyata zavzhdi vlashtovuyutsya sportivni zahodi Najkrashij sportkompleks rajonu roztashovanij u smt Slobozhanske Tut zhe rozpochato budivnictvo suchasnogo sportivnogo zalu Pam yatki Pam yatki arheologiyi Kegichivskogo rajonu Pam yatki istoriyi Kegichivskogo rajonuPrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kegichivskij rajonRajonni radi Harkivshini 23 veresnya 2020 u Wayback Machine oblrada kharkov ua Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 28 lyutogo 2020 roku 166 2020 rp Pro priznachennya D Stacenka golovoyu Kegichivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Harkivskoyi oblasti Administrativno teritorialnij ustrij Kegichivskogo rajonu 11 chervnya 2012 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 14 kvitnya 2016 Naselennya za stattyu ta vikom 2001 Arhiv originalu za 20 travnya 2022