Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Класифікація кліматів Кеппена або класифікація кліматів Кеппена Гейгера нім Klimaklassifikation nach Köppen und Geiger о

Класифікація Кеппена

Класифікація Кеппена

Класифікація кліматів Кеппена або класифікація кліматів Кеппена-Гейгера (нім. Klimaklassifikation nach Köppen und Geiger) — одна з найпоширеніших систем класифікації типів клімату.

image

Класифікація була розроблена німецьким кліматологом Владіміром Кеппеном 1884 року (з деякими подальшими, зробленими ним самим, змінами 1918 та 1936 років). Згодом німецький кліматолог трохи змінив систему класифікації у 1954 та 1961 роках.

Вона ґрунтується на концепції, відповідно до якої найкращою діагностичною ознакою типу клімату є рослини, які ростуть на певній території в природних умовах.

Класифікація кліматів базується на особливостях режиму температури й опадів. Виділяють 5 типів кліматичних зон, а саме: А — волога тропічна зона без зими; В — дві сухі зони, по одній в кожній півкулі; C — дві помірно теплі зони без регулярного снігового покриву; D — дві зони бореального клімату на материках з різко вираженими відмінностями взимку і влітку; Ε — дві полярні області снігового клімату. Межі між зонами проводять за певними ізотермами найхолоднішого та найтеплішого місяців і за співвідношенням середньої річної температури і річної кількості опадів з урахуванням річного ходу опадів.

Усередині зон типів А, С і D розрізняють клімати з сухою зимою (w), з сухим літом (s), з рівномірним зволоженням (f). Сухі клімати за співвідношенням опадів і температури ділять на клімати степів (BS) і клімати пустель (BW), полярні клімати — на клімат тундри (ЕТ) і клімат вічного (постійного) морозу (EF).

Отож налічується 11 основних типів клімату (див. нижче). Для подальшої деталізації вводять 23 додаткові ознаки і відповідні індекси (а, b, c, d тощо), основані на деталях у режимах температури й опадів. Багато типів кліматів за класифікацією Кеппена відомі під назвами, пов'язаними з характерною для них рослинністю.

Зона А: вологий тропічний клімат

Середня температура кожного місяця вище 18 °C.

  • Af — клімат екваторіальних лісів. Середня кількість опадів кожного місяця більше 60 мм.
  • Am — мусонний клімат. Середня кількість опадів за найсухіший місяць менше 60 мм, але більше [100 — сер. к-ть. опадів за рік / 25].
  • Aw — клімат саван із сухою зимою. Середня кількість опадів за найсухіший місяць менше 60 мм та менше [100 — сер. к-ть. опадів за рік / 25].
  • As — клімат саван із сухою літом. Середня кількість опадів за найсухіший місяць менше 60 мм та менше [100 — сер. к-ть. опадів за рік / 25].

Головним чином займає території на рівні екватору (Малайський архіпелаг, північ Південної Америки, Центральна Африка). Також вологий тропічний клімат розташований в Центральній Америці, Індостані та Індокитаї. Невеликі території займає на півночі Австралії та Мадагаскарі.

Найбільші міста (Af): Салвадор (Бразилія), Кібдо (Колумбія), Кампала (Уганда), Давао (Філіппіни), Куала-Лумпур (Малайзія), Сингапур, Медан (Індонезія).

(Am): Маямі (США), Ресіфі (Бразилія), Конакрі (Гвінея), Дуала (Камерун), Занзібар (Танзанія), Читтагонг (Бангладеш), Янгон (М'янма), Джакарта (Індонезія), Кернс (Австралія).

(Aw): Панама (Панама), Гавана (Куба), Гуаякіль (Еквадор), Лагос (Нігерія), Дар-ес-Салам (Танзанія), Кіншаса (ДР Конго), Мумбаї (Індія), Хошимін (В'єтнам), Дарвін (Австралія).

(As): Барранкілья (Колумбія), Момбаса (Кенія), Ченнаї (Індія).

Зона B: сухий клімат

Зона Б характеризується незначною кількістю опадів або повною відсутністю опадів.

Для визначення типу клімату використовується наступна формула:

  1. Середньорічна температура (у градусах Цельсія) множиться на 20.
  2. До отриманого значення додається:
    1. 280, якщо більше 70 % опадів протягом року випадає в теплий період (квітень — вересень, у північній півкулі, жовтень — березень — у південній);
    2. 140, якщо в цей період випадає кількість опадів від 30 % до 70 %;
    3. 0, якщо менше 30 %.
  3. Якщо щорічна кількість опадів менше половини отриманого значення, клімат класифікується як BW (пустельний)
  4. Якщо щорічна кількість опадів перевищує половину отриманого значення, то клімат класифікується як BS (напівпустельний)
  5. Третя літера характеризує температуру. Якщо середня температура за рік перевищує 18 °C, використовується літера h. Якщо менше 18 °C, використовується літера k.
  • BWh — жаркий аридний клімат
  • BWk — холодний аридний клімат
  • BSh — жаркий семіаридний клімат
  • BSk — холодний семіаридний клімат.

Жаркі типи клімату переважно розташований в Сахарі, Західній Азії та внутрішніх територіях Австралії. Також займає території на півдні Африки (Наміб, Калахарі), Сомалі, в Мексиці (Чіуауа) та США (Сонора).

Холодні типи поширений в Середній Азії, Китаї (Гобі), Південнії Америці (Атакама та Патагонська пустеля) та Центральних штатах США.

Найбільші міста (BWh): Лас-Вегас (США), Ліма (Перу), Каїр (Єгипет), Хартум (Судан), Багдад (Ірак), Карачі (Пакистан), Доха (Катар), Дубай (ОАЕ), Маскат (Оман).

(BWk): Ашхабад (Туркменістан), Аральськ (Казахстан), Дамаск (Сирія), Лех (Індія).

(BSh): Одеса (США), Триполі (Лівія), Дакар (Сенегал), Луанда (Ангола), Амман (Йорданія), Нікосія (Кіпр).

(BSk): Денвер (США), Асмера (Еритрея), Сарагоса (Іспанія), Астрахань (Росія), Сана (Ємен), Улан-Батор (Монголія), Єреван (Вірменія), Баку (Азербайджан).

Зона С: помірний клімат

Середня температура найхолоднішого місяця вище 0 °C і нижче 18 °C. Принаймні один місяць має середню температуру вище 10 °C.

Друга літера описує співвідношення опадів у холодний та теплий періоди:

  • w (суха зима) — кількість опадів найсухішого зимового місяця становить 1/10 від кількості опадів найвологішого літнього місяця.
  • s (сухе літо) — найсухіша кількість найсухішого літнього місяця становить 1/3 найвологішого зимового місяця.
  • f (без посушливого сезону) — жодна з наведених вище умов не виконується.

Третя літера характеризує температуру:

  • a (спекотне літо) — середня температура найспекотнішого місяця вище 22 °C.
  • b (тепле літо) — середня температура найспекотнішого місяця нижче 22° С, середня температура принаймні 4 місяців на рік вище 10° С.
  • c (прохолодне літо) — середня температура менше 4 місяців за рік вище 10 °C.

Cwa, Cfa — субтропічний морський клімат.

Cwb, Cfb — помірний морський клімат.

Cwc, Cfc — субарктичний морський клімат.

Csa, Csb, Csc — середземноморський клімат.

Субтропічний клімат займає великі території півдня Африки і південно-східні території Китаю, США та Південної Америки.

Морський клімат розташований в Західній Європі, Новій Зеландії, південній Африці та на південно-східному узбережжі Австралії.

Середземноморський клімат поширений в Південній Європі, Австралії та на західному узбережжі США.

Найбільші міста (Cwa): Кордова (Аргентина), Лусака (Замбія), Преторія (ПАР), Ісламабад (Пакистан), Делі (Індія), Гонконг (Китай), Ханой (В'єтнам), Катманду (Непал).

(Cwb): Мехіко (Мексика), Ла-Пас (Болівія), Найробі (Кенія), Аруша (Танзанія), Аддис-Абеба (Ефіопія), Хараре (Зімбабве), Йоганнесбург (ПАР), Тхімпху (Бутан).

(Cwc): Пуно (Перу), Ель-Альто (Болівія).

(Cfa): Нью-Йорк (США), Буенос-Айрес (Аргентина), Монтевідео (Уругвай), Асунсьйон (Парагвай), Сан-Паулу (Бразилія), Дурбан (ПАР), Ліон (Франція), Мілан (Італія), Краснодар (Росія), Шанхай (Китай), Тбілісі (Грузія), Токіо, Осака (Японія), Сідней (Австралія).

(Cfb): Ванкувер (Канада), Кіто (Еквадор), Богота (Колумбія), Порт-Елізабет (ПАР), Париж (Франція), Відень (Австрія), Берлін (Німеччина), Копенгаген (Данія), Лондон (Велика Британія), Дублін (Ірландія), Брюссель (Бельгія), Амстердам (Нідерланди), Окленд (Нова Зеландія), Мельбурн (Австралія).

(Cfc): Уналашка (США), Ріо-Гранде (Аргентина), Рейк'явік (Ісландія), Торсгавн (Фарерські о-ви, Данія).

(Csa): Лос-Анджелес (США), Касабланка (Марокко), Алжир (Алжир), Лісабон (Португалія), Мадрид (Іспанія), Рим (Італія), Марсель (Франція), Афіни (Греція), Ізмір (Туреччина), Бейрут (Ліван), Ташкент (Узбекистан), Перт (Австралія).

(Csb): Сан-Франциско (США), Вікторія (Канада), Сантьяго (Чилі), Кейптаун (ПАР), Порту (Португалія), Саламанка (Іспанія).

(Csc): Гарстад (Норвегія), Акурейрі (Ісландія).

Зона D

Середня температура найхолоднішого місяця нижче 0 °C. Принаймні один місяць має середню температуру вище 10° С.

Друга літера описує співвідношення опадів у холодний та теплий періоди:

  • w (суха зима) — кількість опадів найсухішого зимового місяця становить 1/10 від кількості опадів найвологішого літнього місяця.
  • s (сухе літо) — найсухіша кількість найсухішого літнього місяця становить 1/3 найвологішого зимового місяця.
  • f (без посушливого сезону) — жодна з наведених вище умов не виконується.

Третя літера характеризує температуру:

  • a (спекотне літо) — середня температура найспекотнішого місяця вище 22 °C.
  • b (тепле літо) — середня температура найспекотнішого місяця нижче 22° С, середня температура принаймні 4 місяців на рік вище 10° С.
  • c (прохолодне літо) — середня температура менше 4 місяців за рік вище 10 °C.
  • d (холодне літо) — середня температура найхолоднішого місяця нижче -38 °C.

Dwa, Dwb, Dfa, Dfb, Dsa, Dsb — помірний континентальний клімат.

Dwc, Dwd, Dfc, Dfd, Dsc, Dsd — субарктичний континентальний клімат.

Помірний континентальний клімат поширений в Центральній та Східній Європі і південному сході США. Субарктичний континентальний — в Канаді, Росії та Північній Європі.

Найбільші міста (Dwa): Пекін (Китай), Сеул (Республіка Корея), Пхеньян (КНДР).

(Dwb): Калгарі (Канада), Іркутськ (Росія).

(Dwc): Чита (Росія), Ерденет (Монголія).

(Dwd): Усть-Нера (Росія).

(Dfa): Торонто (Канада), Чикаго (США), Бухарест (Румунія), Дніпро (Україна), Волгоград (Росія), Алмати (Казахстан), Саппоро (Японія).

(Dfb): Квебек (Канада), Портленд (США), Будапешт (Угорщина), Братислава (Словаччина), Прага (Чехія), Осло (Норвегія), Стокгольм (Швеція), Гельсінкі (Фінляндія), Таллінн (Естонія), Рига (Латвія), Вільнюс (Литва), Мінськ (Білорусь), Київ (Україна), Москва (Росія), Караганда (Казахстан).

(Dfc): Тампере (Фінляндія), Тромсе (Норвегія), Архангельськ (Росія).

(Dfd): Якутськ (Росія).

(Dsa): Бойсе (США), Бішкек (Киргизстан), Муш (Туреччина).

(Dsb): Флегстафф (США), Сівас (Туреччина).

(Dsc): Анкорідж (США), Нюрба (Росія).

(Dsd): Жиганськ (Росія).

Зона Е: арктичний клімат

Середня температура найтеплішого місяця нижче 10° С.

Ця група складається лише з двох типів клімату:

  • ET — клімат тундри, середня температура принаймні одного місяця вище 0 °C і нижче 10 °C.
  • EF — клімат постійного морозу, середня температура кожного місяця нижче 0 °C.

Клімат тундри займає території Ісландії, північного узбережжя Азії (Росії), західного узбережжя Гренландії, Канадського Арктичного Архіпелагу, та вершин багатьох гірських систем. Клімат постійного морозу поширений лише на вершинах найвищих гір (Гімалаї, Анди, Альпи і т. ін.) і внутрішніх територіях Гренландії та Антарктиди.

Найбільші міста (ET): Нуук (Гренландія, Данія), Порт-Стенлі (Фолклендські о-ви, ВБ).

(EF): відсутні. Лише станції в Антарктиді знаходяться в зоні клімату постійного морозу. Серед них — станція «Восток» — місце, де було зафіксовану найнижчу температуру на Землі (-89.2°С). Тут температура ніколи не піднімалася вище -14° С.

Див. також

Вікідані мають властивість P2564:класифікація клімату Кеппена (використання)

Примітки

  1. Köppen, Wladimir (1884). Die Wärmezonen der Erde, nach der Dauer der heissen, gemässigten und kalten Zeit und nach der Wirkung der Wärme auf die organische Welt betrachtet [The thermal zones of the earth according to the duration of hot, moderate and cold periods and to the impact of heat on the organic world)]. Meteorologische Zeitschrift (опубліковано опубліковано 2011). 20 (3): 351—360. Bibcode:2011MetZe..20..351K. doi:10.1127/0941-2948/2011/105. оригіналу за 8 вересня 2016. Процитовано 2 вересня 2016 — через ingentaconnect.com/content/schweiz/mz/2011/00000020/00000003/art00009.
  2. Rubel, F.; Kottek, M (2011). Comments on: 'The thermal zones of the Earth' by Wladimir Köppen (1884). Meteorologische Zeitschrift. 20 (3): 361—365. Bibcode:2011MetZe..20..361R. doi:10.1127/0941-2948/2011/0285.
  3. Geiger, Rudolf (1954), Klassifikation der Klimate nach W. Köppen [Classification of climates after W. Köppen], Landolt-Börnstein – Zahlenwerte und Funktionen aus Physik, Chemie, Astronomie, Geophysik und Technik, alte Serie, Berlin: Springer, 3: 603—607
  4. Geiger, Rudolf (1961), Überarbeitete Neuausgabe von Geiger, R.: Köppen-Geiger / Klima der Erde (Wandkarte 1:16 Mill.) — Klett-Perthes, Gotha.
  5. McKnight, Tom L; Hess, Darrel (2000). Climate Zones and Types: The Köppen System. Physical Geography: A Landscape Appreciation. Upper Saddle River, NJ: Prentice Hall. с. pp. 200-1. . {{}}: |pages= має зайвий текст ()

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Класифікація кліматів Кеппена
  • World Map of the Köppen—Geiger climate classification for the period 1951—2000 [ 10 Квітня 2014 у Wayback Machine.]
  • Global climate maps, using Köppen classification (FAO, 1999) [ 28 жовтня 2011 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Klasifikaciya klimativ Keppena abo klasifikaciya klimativ Keppena Gejgera nim Klimaklassifikation nach Koppen und Geiger odna z najposhirenishih sistem klasifikaciyi tipiv klimatu Klasifikaciya bula rozroblena nimeckim klimatologom Vladimirom Keppenom 1884 roku z deyakimi podalshimi zroblenimi nim samim zminami 1918 ta 1936 rokiv Zgodom nimeckij klimatolog trohi zminiv sistemu klasifikaciyi u 1954 ta 1961 rokah Vona gruntuyetsya na koncepciyi vidpovidno do yakoyi najkrashoyu diagnostichnoyu oznakoyu tipu klimatu ye roslini yaki rostut na pevnij teritoriyi v prirodnih umovah Klasifikaciya klimativ bazuyetsya na osoblivostyah rezhimu temperaturi j opadiv Vidilyayut 5 tipiv klimatichnih zon a same A vologa tropichna zona bez zimi V dvi suhi zoni po odnij v kozhnij pivkuli C dvi pomirno tepli zoni bez regulyarnogo snigovogo pokrivu D dvi zoni borealnogo klimatu na materikah z rizko virazhenimi vidminnostyami vzimku i vlitku E dvi polyarni oblasti snigovogo klimatu Mezhi mizh zonami provodyat za pevnimi izotermami najholodnishogo ta najteplishogo misyaciv i za spivvidnoshennyam serednoyi richnoyi temperaturi i richnoyi kilkosti opadiv z urahuvannyam richnogo hodu opadiv Useredini zon tipiv A S i D rozriznyayut klimati z suhoyu zimoyu w z suhim litom s z rivnomirnim zvolozhennyam f Suhi klimati za spivvidnoshennyam opadiv i temperaturi dilyat na klimati stepiv BS i klimati pustel BW polyarni klimati na klimat tundri ET i klimat vichnogo postijnogo morozu EF Otozh nalichuyetsya 11 osnovnih tipiv klimatu div nizhche Dlya podalshoyi detalizaciyi vvodyat 23 dodatkovi oznaki i vidpovidni indeksi a b c d tosho osnovani na detalyah u rezhimah temperaturi j opadiv Bagato tipiv klimativ za klasifikaciyeyu Keppena vidomi pid nazvami pov yazanimi z harakternoyu dlya nih roslinnistyu Zona A vologij tropichnij klimatSerednya temperatura kozhnogo misyacya vishe 18 C Af klimat ekvatorialnih lisiv Serednya kilkist opadiv kozhnogo misyacya bilshe 60 mm Am musonnij klimat Serednya kilkist opadiv za najsuhishij misyac menshe 60 mm ale bilshe 100 ser k t opadiv za rik 25 Aw klimat savan iz suhoyu zimoyu Serednya kilkist opadiv za najsuhishij misyac menshe 60 mm ta menshe 100 ser k t opadiv za rik 25 As klimat savan iz suhoyu litom Serednya kilkist opadiv za najsuhishij misyac menshe 60 mm ta menshe 100 ser k t opadiv za rik 25 Golovnim chinom zajmaye teritoriyi na rivni ekvatoru Malajskij arhipelag pivnich Pivdennoyi Ameriki Centralna Afrika Takozh vologij tropichnij klimat roztashovanij v Centralnij Americi Indostani ta Indokitayi Neveliki teritoriyi zajmaye na pivnochi Avstraliyi ta Madagaskari Najbilshi mista Af Salvador Braziliya Kibdo Kolumbiya Kampala Uganda Davao Filippini Kuala Lumpur Malajziya Singapur Medan Indoneziya Am Mayami SShA Resifi Braziliya Konakri Gvineya Duala Kamerun Zanzibar Tanzaniya Chittagong Bangladesh Yangon M yanma Dzhakarta Indoneziya Kerns Avstraliya Aw Panama Panama Gavana Kuba Guayakil Ekvador Lagos Nigeriya Dar es Salam Tanzaniya Kinshasa DR Kongo Mumbayi Indiya Hoshimin V yetnam Darvin Avstraliya As Barrankilya Kolumbiya Mombasa Keniya Chennayi Indiya Zona B suhij klimatZona B harakterizuyetsya neznachnoyu kilkistyu opadiv abo povnoyu vidsutnistyu opadiv Dlya viznachennya tipu klimatu vikoristovuyetsya nastupna formula Serednorichna temperatura u gradusah Celsiya mnozhitsya na 20 Do otrimanogo znachennya dodayetsya 280 yaksho bilshe 70 opadiv protyagom roku vipadaye v teplij period kviten veresen u pivnichnij pivkuli zhovten berezen u pivdennij 140 yaksho v cej period vipadaye kilkist opadiv vid 30 do 70 0 yaksho menshe 30 Yaksho shorichna kilkist opadiv menshe polovini otrimanogo znachennya klimat klasifikuyetsya yak BW pustelnij Yaksho shorichna kilkist opadiv perevishuye polovinu otrimanogo znachennya to klimat klasifikuyetsya yak BS napivpustelnij Tretya litera harakterizuye temperaturu Yaksho serednya temperatura za rik perevishuye 18 C vikoristovuyetsya litera h Yaksho menshe 18 C vikoristovuyetsya litera k BWh zharkij aridnij klimat BWk holodnij aridnij klimat BSh zharkij semiaridnij klimat BSk holodnij semiaridnij klimat Zharki tipi klimatu perevazhno roztashovanij v Sahari Zahidnij Aziyi ta vnutrishnih teritoriyah Avstraliyi Takozh zajmaye teritoriyi na pivdni Afriki Namib Kalahari Somali v Meksici Chiuaua ta SShA Sonora Holodni tipi poshirenij v Serednij Aziyi Kitayi Gobi Pivdenniyi Americi Atakama ta Patagonska pustelya ta Centralnih shtatah SShA Najbilshi mista BWh Las Vegas SShA Lima Peru Kayir Yegipet Hartum Sudan Bagdad Irak Karachi Pakistan Doha Katar Dubaj OAE Maskat Oman BWk Ashhabad Turkmenistan Aralsk Kazahstan Damask Siriya Leh Indiya BSh Odesa SShA Tripoli Liviya Dakar Senegal Luanda Angola Amman Jordaniya Nikosiya Kipr BSk Denver SShA Asmera Eritreya Saragosa Ispaniya Astrahan Rosiya Sana Yemen Ulan Bator Mongoliya Yerevan Virmeniya Baku Azerbajdzhan Zona S pomirnij klimatSerednya temperatura najholodnishogo misyacya vishe 0 C i nizhche 18 C Prinajmni odin misyac maye serednyu temperaturu vishe 10 C Druga litera opisuye spivvidnoshennya opadiv u holodnij ta teplij periodi w suha zima kilkist opadiv najsuhishogo zimovogo misyacya stanovit 1 10 vid kilkosti opadiv najvologishogo litnogo misyacya s suhe lito najsuhisha kilkist najsuhishogo litnogo misyacya stanovit 1 3 najvologishogo zimovogo misyacya f bez posushlivogo sezonu zhodna z navedenih vishe umov ne vikonuyetsya Tretya litera harakterizuye temperaturu a spekotne lito serednya temperatura najspekotnishogo misyacya vishe 22 C b teple lito serednya temperatura najspekotnishogo misyacya nizhche 22 S serednya temperatura prinajmni 4 misyaciv na rik vishe 10 S c proholodne lito serednya temperatura menshe 4 misyaciv za rik vishe 10 C Cwa Cfa subtropichnij morskij klimat Cwb Cfb pomirnij morskij klimat Cwc Cfc subarktichnij morskij klimat Csa Csb Csc seredzemnomorskij klimat Subtropichnij klimat zajmaye veliki teritoriyi pivdnya Afriki i pivdenno shidni teritoriyi Kitayu SShA ta Pivdennoyi Ameriki Morskij klimat roztashovanij v Zahidnij Yevropi Novij Zelandiyi pivdennij Africi ta na pivdenno shidnomu uzberezhzhi Avstraliyi Seredzemnomorskij klimat poshirenij v Pivdennij Yevropi Avstraliyi ta na zahidnomu uzberezhzhi SShA Najbilshi mista Cwa Kordova Argentina Lusaka Zambiya Pretoriya PAR Islamabad Pakistan Deli Indiya Gonkong Kitaj Hanoj V yetnam Katmandu Nepal Cwb Mehiko Meksika La Pas Boliviya Najrobi Keniya Arusha Tanzaniya Addis Abeba Efiopiya Harare Zimbabve Jogannesburg PAR Thimphu Butan Cwc Puno Peru El Alto Boliviya Cfa Nyu Jork SShA Buenos Ajres Argentina Montevideo Urugvaj Asunsjon Paragvaj San Paulu Braziliya Durban PAR Lion Franciya Milan Italiya Krasnodar Rosiya Shanhaj Kitaj Tbilisi Gruziya Tokio Osaka Yaponiya Sidnej Avstraliya Cfb Vankuver Kanada Kito Ekvador Bogota Kolumbiya Port Elizabet PAR Parizh Franciya Viden Avstriya Berlin Nimechchina Kopengagen Daniya London Velika Britaniya Dublin Irlandiya Bryussel Belgiya Amsterdam Niderlandi Oklend Nova Zelandiya Melburn Avstraliya Cfc Unalashka SShA Rio Grande Argentina Rejk yavik Islandiya Torsgavn Farerski o vi Daniya Csa Los Andzheles SShA Kasablanka Marokko Alzhir Alzhir Lisabon Portugaliya Madrid Ispaniya Rim Italiya Marsel Franciya Afini Greciya Izmir Turechchina Bejrut Livan Tashkent Uzbekistan Pert Avstraliya Csb San Francisko SShA Viktoriya Kanada Santyago Chili Kejptaun PAR Portu Portugaliya Salamanka Ispaniya Csc Garstad Norvegiya Akurejri Islandiya Zona DSerednya temperatura najholodnishogo misyacya nizhche 0 C Prinajmni odin misyac maye serednyu temperaturu vishe 10 S Druga litera opisuye spivvidnoshennya opadiv u holodnij ta teplij periodi w suha zima kilkist opadiv najsuhishogo zimovogo misyacya stanovit 1 10 vid kilkosti opadiv najvologishogo litnogo misyacya s suhe lito najsuhisha kilkist najsuhishogo litnogo misyacya stanovit 1 3 najvologishogo zimovogo misyacya f bez posushlivogo sezonu zhodna z navedenih vishe umov ne vikonuyetsya Tretya litera harakterizuye temperaturu a spekotne lito serednya temperatura najspekotnishogo misyacya vishe 22 C b teple lito serednya temperatura najspekotnishogo misyacya nizhche 22 S serednya temperatura prinajmni 4 misyaciv na rik vishe 10 S c proholodne lito serednya temperatura menshe 4 misyaciv za rik vishe 10 C d holodne lito serednya temperatura najholodnishogo misyacya nizhche 38 C Dwa Dwb Dfa Dfb Dsa Dsb pomirnij kontinentalnij klimat Dwc Dwd Dfc Dfd Dsc Dsd subarktichnij kontinentalnij klimat Pomirnij kontinentalnij klimat poshirenij v Centralnij ta Shidnij Yevropi i pivdennomu shodi SShA Subarktichnij kontinentalnij v Kanadi Rosiyi ta Pivnichnij Yevropi Najbilshi mista Dwa Pekin Kitaj Seul Respublika Koreya Phenyan KNDR Dwb Kalgari Kanada Irkutsk Rosiya Dwc Chita Rosiya Erdenet Mongoliya Dwd Ust Nera Rosiya Dfa Toronto Kanada Chikago SShA Buharest Rumuniya Dnipro Ukrayina Volgograd Rosiya Almati Kazahstan Sapporo Yaponiya Dfb Kvebek Kanada Portlend SShA Budapesht Ugorshina Bratislava Slovachchina Praga Chehiya Oslo Norvegiya Stokgolm Shveciya Gelsinki Finlyandiya Tallinn Estoniya Riga Latviya Vilnyus Litva Minsk Bilorus Kiyiv Ukrayina Moskva Rosiya Karaganda Kazahstan Dfc Tampere Finlyandiya Tromse Norvegiya Arhangelsk Rosiya Dfd Yakutsk Rosiya Dsa Bojse SShA Bishkek Kirgizstan Mush Turechchina Dsb Flegstaff SShA Sivas Turechchina Dsc Ankoridzh SShA Nyurba Rosiya Dsd Zhigansk Rosiya Zona E arktichnij klimatSerednya temperatura najteplishogo misyacya nizhche 10 S Cya grupa skladayetsya lishe z dvoh tipiv klimatu ET klimat tundri serednya temperatura prinajmni odnogo misyacya vishe 0 C i nizhche 10 C EF klimat postijnogo morozu serednya temperatura kozhnogo misyacya nizhche 0 C Klimat tundri zajmaye teritoriyi Islandiyi pivnichnogo uzberezhzhya Aziyi Rosiyi zahidnogo uzberezhzhya Grenlandiyi Kanadskogo Arktichnogo Arhipelagu ta vershin bagatoh girskih sistem Klimat postijnogo morozu poshirenij lishe na vershinah najvishih gir Gimalayi Andi Alpi i t in i vnutrishnih teritoriyah Grenlandiyi ta Antarktidi Najbilshi mista ET Nuuk Grenlandiya Daniya Port Stenli Folklendski o vi VB EF vidsutni Lishe stanciyi v Antarktidi znahodyatsya v zoni klimatu postijnogo morozu Sered nih stanciya Vostok misce de bulo zafiksovanu najnizhchu temperaturu na Zemli 89 2 S Tut temperatura nikoli ne pidnimalasya vishe 14 S Div takozhVikidani mayut vlastivist P2564 klasifikaciya klimatu Keppena vikoristannya Vikoristano u Vikipediyi 359 Klasifikaciya klimativ Alisova Klasifikaciya klimativ TrevartiPrimitkiKoppen Wladimir 1884 Die Warmezonen der Erde nach der Dauer der heissen gemassigten und kalten Zeit und nach der Wirkung der Warme auf die organische Welt betrachtet The thermal zones of the earth according to the duration of hot moderate and cold periods and to the impact of heat on the organic world Meteorologische Zeitschrift opublikovano opublikovano 2011 20 3 351 360 Bibcode 2011MetZe 20 351K doi 10 1127 0941 2948 2011 105 originalu za 8 veresnya 2016 Procitovano 2 veresnya 2016 cherez ingentaconnect com content schweiz mz 2011 00000020 00000003 art00009 Rubel F Kottek M 2011 Comments on The thermal zones of the Earth by Wladimir Koppen 1884 Meteorologische Zeitschrift 20 3 361 365 Bibcode 2011MetZe 20 361R doi 10 1127 0941 2948 2011 0285 Geiger Rudolf 1954 Klassifikation der Klimate nach W Koppen Classification of climates after W Koppen Landolt Bornstein Zahlenwerte und Funktionen aus Physik Chemie Astronomie Geophysik und Technik alte Serie Berlin Springer 3 603 607 Geiger Rudolf 1961 Uberarbeitete Neuausgabe von Geiger R Koppen Geiger Klima der Erde Wandkarte 1 16 Mill Klett Perthes Gotha McKnight Tom L Hess Darrel 2000 Climate Zones and Types The Koppen System Physical Geography A Landscape Appreciation Upper Saddle River NJ Prentice Hall s pp 200 1 ISBN 0 13 020263 0 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Klasifikaciya klimativ Keppena World Map of the Koppen Geiger climate classification for the period 1951 2000 10 Kvitnya 2014 u Wayback Machine Global climate maps using Koppen classification FAO 1999 28 zhovtnya 2011 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ