Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Язлове ць в 1946 1991 Яблунівка пол Jazłowiec село в Україні Тернопільська область Чортківський район Бучацька міська гр

Язлівець

Язлівець

Язлове́ць (в 1946–1991 — Яблунівка, пол. Jazłowiec) — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Центр колишньої сільської ради, якій було підпорядковано села Броварі, Новосілка та Пожежа. Населення — 617 осіб (2007). Через Язловець пролягає автодорога Т 2016.

село Язловець
image
Герб
image
Країна image Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Бучацька міська громада
Облікова картка Язловець 
Основні дані
Засноване перша половина 14 століття
Населення 617 (на 2007 рік)
Територія 2,29 км²
Густота населення 255,9 осіб/км²
Поштовий індекс 48467
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати H G O
Водойми Вільховець
Відстань до
районного центру 		14 км
Найближча залізнична станція Бучач
Відстань до
залізничної станції 		14 км
Місцева влада
Адреса ради 48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1
Староста Курмило Оксана Іванівна
Карта
image
image
Язловець
image
image
Язловець
Мапа

image Язловець у Вікісховищі

Поблизу є ботанічні пам'ятки природи — Язловецькі діброви, а в межах села — Язловецький парк.

У середині XV століття місто Язловець було значним торговельним центром. Економічний розвиток міста зумовлювався зручним географічним розташуванням — сприяв торговельний тракт Via Regia.

Назва

Село Язловець є одним з найстаріших населених пунктів Тернопільщини. Історичні джерела свідчать, що село під такою назвою засновано на межі XIII—XIV століть.

З 1946 по 1991 роки мало назву Яблунівка.

Назва «Язловець» складається із двох частин «яз» і «ловець». «Язом» називали оборонну споруду для військової засади у важкопрохідному місці в ущелині, на перекаті гори тощо. «Ловець» — у значенні «мисливець», але у військовій справі цим словом називали воїнів, що вели розвідку, стояли на варті. Отже, в назві «Язловець» йдеться про одну з оборонних застав.

Історія

Давні часи, середньовіччя

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури.

У XIV ст. село розміщувалося на торговому шляху зі Львова до Молдавії.

Сигізмунд Кейстутович у грамоті від 15 жовтня 1432, підтвердженій підписами князів і панів, його прихильників (за взірець взяли грамоту Витовта 1401 р.), приймаючи від польського короля Ягайла титул великого князя литовського, визнавав за ним і його наступниками, зокрема, зверхність над Великим князівством Литовським, відступав Польщі Подільську землю, також спірні волинські прикордонні округи з центрами в містах Олесько, Ратне, Ветли, Лопатин.

Язловцем володіли поки що невідомі шляхтичі, від яких, після одруження Теодорика Бучацького з представницею цього роду Катажиною, поселення стало власністю магнатів Бучацьких. Теодорик Бучацький став дідичем Язлівця близько 1436 р. і став підписуватись Теодорик з Бучача Язловецький, поселення отримав як посаг дружини Катерини (Катажини). Близько 3 лютого 1436 р. записав фундуш для утримання костелу святої Марії Маґдалини в Язловці, зокрема, село Незброди (нині Жнибороди). Бучацькі-Язловецькі розбудували місцевий замок.

У середині XV ст. Язловець був значним торговельним центром. Економічний розвиток міста зумовлювався зручним географічним розташуванням — сприяв торговельний тракт «Вія Реґія», який сполучав Львів з Молдавією. Однак на початку 1460-х років львівські купці подали королю скаргу, що провінційні ярмарки (зокрема, в Язловці, Гологорах, Рогатині, Теребовлі, Тисмениці) дуже підривають львівську торгівлю. Король Казимир IV Яґеллончик видав розпорядження, яким ліквідував (зніс) ті ярмарки (зокрема, місцевий ярмарок — виданим 23 червня 1461 р. у Кракові документом), а воєводі у наказав пильнувати його виконання (зокрема, не пускати купців, людей), а у випадку порушень — арештовувати та забирати товари.

У суботу 4 липня 1467 р. сини Т. Язловецького Міхал та Ян в Язловці видали грамоту, якою підтвердили та примножили фундуш батька для костелу святої Марії Маґдалени.27 березня 1469 р. у Львові суддя Пйотр з Браниць задовольнив скаргу королівського прокуратора Миколая Ґжимали, в якій він вимагав скасувати мито, що збиралось дідичем Міхалом Язловецьким у Язловці.

1519 року на прохання тодішнього дідича старого і нового Язловця, галицького хорунжого Миколая Сенявського (другого чоловіка вдови Теодорика Язловецького молодшого) містечко отримало можливість проводити ярмарок на день святої Катерини та звільнення від чопового податку на два квартали за привілеєм короля Сиґізмунда І Старого. 1523 р. король Сигізмунд І Старий на прохання галицького хорунжого Миколая Сенявського надав привілей на відновлення давнього ярмарку на день святої Марії Магдалини, а також на запровадження нового — у час середини великого посту. Сигізмунд І Старий також підтвердив маґдебурзьке право Язловця.

У XVI ст. Язловець був містечком з правом ярмарку, який знов став одним з найбільших на Поділлі. Язловець мав численну вірменську колонію, належав до Подільського воєводства, Червоногродського повіту (до 1772 р.).

Новий дідич — кальвініст Єжи Язловецький — у 1548 р. призначив пробощем (католицьким парохом) ксьондза Хшонстовського, свого капелана-кальвініста, який на Різдво Христове 1549 р. оголосив парафіянам, що від цього дня костел стає кальвінським збором. У 1575 р. закінчили перебудову замку, здійснену за сприяння дідича Єжи Язловецького (згадка про замок є, зокрема, у 1441 року). Сьогоднішні руїни походять власне з того часу.

Новий дідич Миколай Язловецький, син Єжи, у 1583 р. сприяв переїзду зі Львова до міста домініканця о. Антоніна з Перемишля, який за три роки діяльності переконав багатьох міщан перейти на католицький обряд. Близько 1589 р. початок будівництва мурованого костелу Успіння Пресвятої Діви Марії в Язловці (він же — Домініканський костел, фундатор — тодішній дідич, снятинський староста Миколай Язловецький; родова усипальниця Язловецьких; були поховані фундатор, сестра Ядвига Белжецька, син  фундатора Геронім; став фарним (головним) костелом міста; також у ньому був похований польський композитор Миколай Ґомулка. 1592 р. під час перебування дідича Миколая Язловецького у Кракові на весіллі короля Сигізмунда ІІІ Вази ксьондз Марцін пограбував костел та саркофаги в його крипті і зник з коштовностями; його місце посів кам'янецький канонік Бартоломей Смажевський.

image
Язловець на фрагменті спеціальної мапи України Боплана, 1650

31 серпня 1611 року Іван-Юрій Радзивілл (онук Радзивілла Миколи-Христофора (Чорного)) уклав угоду зі спадкоємцями Героніма Язловецького (Чурили, Белжецькі, Богуші, ).

10 грудня 1615 р. дідич Язловця Іван-Юрій Радзивілл видав грамоту-привілей, в якій були визначені права та обов'язки представників вірменської громади міста.

image
Язловець на мапі 1613 року

На ярмарок до Язлівця приїжджали турки, волохи, греки, які тримали тут свої склади. Вірмени заклали тут саф'янову гарбарню, мали добірні стада рогатої худоби та породистих коней.

Після Радзивіллів власниками міста були Чурили, Богуші, гербу Яніна, Станіславські, Тишкевичі, Вольські, Белжецькі.

У 1643 році:

  • була вірменська катедра — резиденція архієпископа та монастир, вірмени мали свій магістрат (складався з 12 чоловік, війт — Балтазар)
  • Дідичка Анна Одживольська (після Ядвіги Белжецької, Чурилів) продала місто Станіславові Конєцпольському
  • 29 грудня 1643 р. дідич Станіслав Конєцпольський видав грамоту-привілей (у Барі), якою, в основному, підтвердив права та обов'язки представників вірменської громади міста, визначені документом І.-Ю. Радзивілла.

Часи повстання Хмельницького

У 1648 році в околицях Язловця діяв опришківський загін під проводом І. Проскурничина.

У Язлівці після оголошення перемир'я в лютому 1649 повідомили, що всі бажаючі можуть безпечно приїжджати на головний ярмарок. Після приїзду до міста багатьох поляків, шляхтичів, панів, ксьондзів дідич — особистий ворог Богдана Хмельницького Александер Конецпольський — наказав провести слідство, хто сприяв тому, що місто піддалось козакам та повстанцям. Допитувані вказали на двох чи трьох райців і війта, яких за наказом посадили на палю. Коли ця звістка дійшла до козаків, вони (кільканадцять тисяч) змогли здобути Язловець знову, вирубавши при цьому «до одного».

Приблизно в цей час до міста прибув з Вірменії Богдан Сеферович, очолив споряджену за свій кошт дружину, яка обороняла вірменську громаду від нападів татар та селянсько-козацьких частин; за ці заслуги став війтом до кінця життя.

Період до поділів Речі Посполитої

5 лютого 1672 р. Б. Сеферович став шляхтичем Спендовським гербу Любич.

image
Язловець на мапі Ґ. Л. де Боплана 1660 року

Сейм 1658 р. за військові заслуги та кошти, витрачені Александром Конєцпольським для утримання залог у Бродах, Язловці надав йому право збирати податки і мита в Язловці на 3 роки.17 липня 1660 р. король Речі Посполитої Ян II Казімєж надав привілей на проведення в місті ярмарку на день Св. Василія (за руським обрядом). 20 червня 1661 р., на прохання дідича Станіслава Яна Конєцпольского, король Ян II Казімєж надав новий привілей на проведення в місті двохтижневого ярмарку коло дня Святого Юрія (за руським календарем).

1672 р. місто відвідав Ульріх фон Вердум. Він подав такий опис міста: Язловець — велике місто. Замок розташований окремо від міста на високій горі. Замок збудований в італійському стилі, з високими стінами і плоским дахом. На західному передмісті знаходиться мурована церква і ще одна така ж у місті, в місті були також і синагога. Крім того, ще одна церква — на східному передмісті. Вірменин Мінас Ширинович написав заповіт (тестамент), яким виділяв гроші і на руську церкву.

Турецька окупація

1672 р. місто здобули турки-османи Хусейна Адену паші, знищили міські мури, значна частина вірменської громади з іконою Богородиці переїхала до Бродів; військові дружини Б. Сеферовича-Спендовського не чинили спротиву. Однак невдовзі турецькі війська залишили містечко, а в 1676 р. місто знову повернулися (цього разу під проводом бейлербея Дамаску Ібраґіма Шайтана) і панували в ньому 7 років; турецький комендант відбудував замок, зміцнив його новими фортифікаціями. Постійною залогою замку були яничари. за цей час місто занепало, був зруйнований домініканський кляштор, монахи перебували в сусідніх уцілілих монастирях. Частина вірменів покинула місто і переїхала до Бродів разом з іконою (образом) Діви Марії (у Бродах гостювали до 1700 р., звідки переїхали до Львова, де в 1710 р. утворили «Братство Непорочного Зачаття Найсвятішої Діви Марії»; на початку 1860 рр. ікона Діви Марії знаходилась у 4-му бічному вівтарі Вірменського собору у Львові). Під час турецького володіння (1672–1683 рр.) був сильно фортифікований тільки замок як крайній оборонний пункт османів на польсько-турецькому кордоні.

1682 р. помер дідич Станіслав Конецпольський; через відсутність у нього прямих нащадків новим дідичем став белзький воєвода . Восени (зокрема, в листопаді) 1683 р. в околицях міста з малим табором (обозом) стояв краківський воєвода Анджей (Єнджей) Потоцький, який безуспішно пробував здобути язловецький замок, але відвоював у турків кілька малих містечок, переслідував їх, дислокованих у Кам'янецькій фортеці, які чинили напади на міста та села Поділля.

Знов у складі Речі Посполитої

image
Язловець на мапі Н.де Фера 1700 року

Весною 1684 р. військо Речі Посполитої на чолі з тріумфатором Відня — королем Яном ІІІ Собеським (його супроводжувала дружина Марія Казимира) — вирушило на Поділля, а під Язловець вислали генерала коронної артилерії Марціна Казімєжа Контського, який відправив на переговори про капітуляцію парламентаря, головного інженера артилерії, давнього соратника Яна ІІІ, француза Філіпа Дюпонта.

На світанку 24 серпня польська артилерія дала перший залп по Язловецькому замку. Турки теж відповіли залпом. Внаслідок чого навколо замку стояв дуже густий дим. Польські мінери цим скористалися і заклали порохові заряди (міни) у стіни нижнього замку. Ще ряд залпів призвів до того, що о 6-й вечора комендант турецької залоги Бей без жодних вимог капітуляції здався на милість короля, викинувши білий прапор (оскільки за це в тодішній Порті йому загрожувала смертна кара, королева запропонувала йому переїхати до Польщі, де йому запропонували жити в одному з королівських замків; також він був радником королеви); здались також 90 з 560 турецьких військових.. У суботу 25 серпня, королівська армія Яна ІІІ вирушила від Бучача до Язловця, дуже урочисто прийнявши капітуляцію і захопивши багато зброї та амуніції.

Після здобуття язловецької фортеці військо рушило в напрямку Кам'янця, король з королевою вирушили до Жовкви.1685 р. військо під проводом короля Яна ІІІ Собеського стояло якийсь час в околицях міста під час походу на Буковину. В обозі перебував придворний француз Далейрак, який описав місто.1692 р. через татарські наїзди біля міста був розташований генеральний обоз.

Після закінчення війни з турками, татарами пропали документи на права міста.1700 р. невелика кількість вірменів знову оселились в Язловці, але окремого маґістрату вже не мали. 12 грудня 1700 р. дідич Ян Александр Конєцпольський (воєвода брацлавський) разом з дружиною Ельжбетою із Жевуських в Язловецькому замку видали грамоту, якою дарували кам'яницю Сеферовича-Спендовських Яну Богдановичу.10 березня 1712 р. дідич Ян Александер Конєцпольський (уже воєвода сєрадзький) з дружиною в Рівненському замку видали грамоту, якою регламентували життя міщан. У 1713 р. належало до містечок, було тільки 243 мешканці. Після смерти Яна Александра Конєцпольського місто стало власністю Валєвських у 1720 р., у них 1723 р. купив місто великий коронний обозний Єжи Александр Любомирський. 1746 р. дідичем міста став Станіслав Цьолек Понятовський, який купив його у великого коронного обозного Єжи Александра Любомирського. З 1747 по 1755 р. мешкали всього 3 вірменські родини.9 вересня 1753 р. дідич міста Станіслав Цьолек Понятовський та його син Казімеж у Язлівецькому замку видали привілей для свого міста Язловця, в якому регламентувались права та обов'язки міщан. Станіслав Цьолек Понятовський тримав у Язловці великі стада расових коней. 10 травня 1766 р. у Варшаві король Станіслав Авґуст Понятовський (який в дитинстві бував у місті) підтвердив привілей батька та брата.

У серпні 1764 року брати Понятовські провели поділ спадку батька, кожен отримав частку вартістю коло 1 млн злотих польських, яка приносила бл. 75000 зл. п. річного прибутку.

Ян Александр Конєцпольський заклав тут монастир св. Паулінів.

У складі Королівства Галичини та Володимирії

image
місто Язловець на мапі Королівства Галичини та Володимирії у 1777—1782 роках
image
Язловець на мапі Галичини у складі Священної Римської імперії, 1800 р.

1772 р. після першого поділу Польщі, Язловець відійшов до володінь Габсбурґів у Священній римській імперії (з 1804 — Австрійської імперії; з 1867 р. — Австро-Угорщини). Після того, як місто відійшло до володінь Габсбурґів, почався ще більший занепад; замок стояв пусткою. Від будинку для убогих військових, який заклав ще Миколай Язловецький, не залишилось сліду. В 1777 р. Язловець перейшов до коронного крайчого Юзефа Потоцького. який купив маєток у Понятовских (так званий «Язловецький ключ»). Він не виплатив обтяжуючої маєток позики в Ґенуї, тому в 1783 році відступив його королівській скарбниці.

1778 р. згідно з адміністративним поділом, Язловець входив до складу Заліщицького округу. На початках австрійських часів у 1780 році в місті було: 30 кушнірів, 21 швець, 17 ткачів. 11 квітня 1788 р. закрито домініканський монастир, монахи переїхали до Чорткова.

1798 р. Язловець було позбавлено прав міста, а наприкінці 18 століття також втратив роль торговельного містечка.

15 березня 1800 р. дідичем став мечник перемиський Кшиштоф Ґрудницький.1809 р. Кшиштоф Ґрудницький виділив кошти на реставрацію вірменського костелу, який став греко-католицькою церквою. Але на дверях зберігався ще вірменський напис. 9 березня 1811 р. дідич Кшиштоф Ґрудницький написав заповіт, помер 13 вересня 1811 р.1819 р. почала діяти тривіальна школа в місті.1839 р. доктор Міхал Антоній Ґроссманн заснував водний курорт із саунами.1841 р. дідичем став барон .

За адміністративним поділом, із середини 19 ст. увійшло до складу Бучацького повіту Королівства Галичини та Володимирії. У 1880-х роках з міста було перенесено повітовий суд до Золотого Потоку. Язловець наприкінці XIX ст. мав близько 3000 осіб.

1863 р. монахиня Марцеліна Даровська заснувала монастир Згромадження сестер Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії.
Перед 1908 р. була читальня «Просвіти» (у власнім домі), дахівкарня, споживча крамниця, товариство «Січ», каса Райффайзена. На заробітки до Боснії виїжджали 10 осіб, Канади — близько 15, США — близько 40. У першій світовій війні загинули на фронтах близько 30 осіб, інваліди — 15.

Населення

  • 1841 р. 635 українців, дані про інші етнічні громади поки відсутні
  • 1880 р. 3172 мешканців; з них: 620 (19,5 %) українці, 895 (28,2 %) поляки, 1648 (52,0 %) жиди, 9 (0,3 %) інші
  • 1900 р. 3279 мешканців; з них: 996 (30,3 %) українці, 959 (29,3 %) поляки, 1312 (40,0 %) жиди, 12 (0,4 %) інші.

Перша світова війна

Під час І світової війни центр міста був сильно зруйнований під час так званого Брусиловського прориву. Зокрема, було повністю знищено міську ратушу. Втрачено 90 % міських вірменських ренесансових пам'яток.

У складі ЗУНР

У листопаді 1918 р. містечко увійшло до складу ЗУНР. Згідно з адміністративним поділом, входило до складу Бучацького повіту ЗУНР. Мешканці містечка брали участь у польсько-української війни 1918—1919 років по різні сторони фронту: етнічні українці — в лавах УГА, етнічні поляки — в лавах польських збройних сил.

В лавах УГА були: Лев Ружицький — четар, А. Пюркевич, Ат. Тихоліз, Іван Кучаловський, О. та Володимир Колодії, Володимир та Ярослав Марцінковські, Ю. та Лев Урбанські, Володимир Призванський, Теофіл та Омелян Грушкевичі, Ник. Павлович, Йосип Струтинський, Якуб Левинський, Ізидор Скиба, Богдан Гафткович, Теофіл Хоцінський.

Загинули: Юліян Жукорський, Йосип Шабльовський, Володимир Бабенчук, Стах Завадовський, В. Крицький, Курянський.

У складі Другої Речі Посполитої

Після невдалого для українців закінчення польсько-української війни 1918—1919 років містечко увійшло до складу Польської держави.
Діяли «Просвіта» (була читальня), «Січ», «Сокіл», «Союз українок» та інші українські товариства, кооперативи. Також діяли аматорський гурток, хор, оркестр, дитячий садок. Також діяли польські громадські об'єднання.
1924-1925 рр. збудовано «Народний Дім».
1939 — 2520 мешканців, з них:

  • 430 (17,1 %) українців
  • 1490 (59,1 %) поляків
  • 600 (23,8 %) євреїв.
image
Язловець на мапі (1925 р.)


Мешканка Марія Галущинська була заслана в Березу Картузьку.
На заробітки виїжджали: до США — 5 осіб, Канади — 23, Арґентини — 23.
На еміграцію виїхали 12 осіб.

Після адмінреформи з 1 серпня 1934 року Язловець втратив права міста, однак став центром сільської гміни Язловець I.

У 1936—1937 роках українці міста виготовили пам'ятник князю Володимиру і мали намір поставити його біля церкви. Однак окупаційна адміністрація заборонила це, тому він захований перебував у храмі. У 1942 році його таки поставили на фундамент біля церкви, який зробили ще в 1938 році.

У 1936—1939 роках роках на території Язлівецького замку проводив дослідження архітектор Богдан Ґеркен. Згодом вийшла його монографія з докладним аналітичним матеріалом, з визначеними етапами розвитку, з порівняльним аналізом у контексті Європи та регіону.

Діяла Язловецька сільськогосподарська семінарія.

Московсько-більшовицька анексія, втрата статусу міста

У вересні 1939 року містечко, як і значна частина Західної України, було анексоване більшовицьким СССР після укладення пакту Ріббентроппа-Молотова. Тоталітарний сталінський режим отримав серед місцевого населення незначну підтримку. У січні 1940 Язловець переведений до категорії сіл.

Нацистська окупація

7 липня 1941-21 липня 1944 — під німецько-нацистською окупацією.

Після війни

Восени 1944 року польські шовіністи під керівництвом гарнізону НКВС дощенту зруйнували пам'ятник князю Володимиру біля церкви..

За адміністративним поділом увійшло до складу Тернопільської області, в якому перебувало до його ліквідації згідно Постанови ВР УРСР від 30 грудня 1962 року. З того часу — в складі Бучацького району.

7 березня 1946 року Язловець перейменований на Яблунівку.

Відновлення незалежності України

image
Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про відновлення колишніх найменувань селам Яблунівка Бучацького та Буданівка Зборівського районів Тернопільської області»

9 серпня 1991 року селу повернуто історичну назву — Язловець.

З 12 червня 2020 року входить до Бучацької міської громади.

До 18 липня 2020 року входило до Бучацького району.

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610199, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

Символіка

Герб

На срібному щиті на зеленій базі червона мурована фортеця з трьома вежами і відчиненими ворітьми, в яких йде червоний бик.

Храми, монастирі, пам'ятки

image
Каплиця на цвинтарі

Втрачені

Наявні

image
На католицькому кладовищі
  • Язловецький замок. Перспективний проект реконструкції Язлівецького замку розроблений архітекторами Львівського інституту «Укрзахідпроектреставрація»
  • Язловецький палац (у приміщенні — обласна фтизіопульмонологічна лікарня реабілітації та монастир)
  • єврейський і польський цвинтарі
  • церква св. Миколая Чудотворця 1551 р., мурована (УГКЦ, колишня вірменська катедра, збудувана поселенцями, пошкоджена під час другої світової війни, реставрована востаннє 1990 р.)
  • пам'ятник Архистратигови Михаїлу (скульп. )
  • пам'ятник князеві Володимирови (1994 р., скульп. Роман Вільгушинський)
  • скульптура («фігура») Матері Божої (2007 р.)
  • воякам УПА (1990 р.)
  • пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1975 р.).
  • image
    Язлівецький палац, вигляд із замкової башти
  • image
  • image
    Язлівецький замок
  • image
    Фасад церкви св. Миколая Чудотворця
  • image
    Вигляд з тилу колишньої вірменської церкви
  • image
    Сумна зима 2015

Соціальна сфера

Працюють:

Транспорт

У 1856 році закінчили будівництво мурованого «гостинця» Бучач — Язловець — Товсте. Тепер на її основі пролягає асфальтована автодорога Т 2016.

Через Язловець проходять рейсові приміські та міжміський (Бучач — Чернівці) автобусні маршрути. Зокрема, можна без пересадок дістатися Тернополя.

Відомі люди

image
Марцеліна Даровська

Народилися

Пов'язані з Язловцем

Почесні громадяни Язловця

image
Напис надгробка доктора Едварда Кшижановского. Цвинтар «Федір»

Парламентські посли від Язловця

Перебували

Поховані

Язловець у літературі

  • Баронч С. Пам'ятки язловецькі. — Львів: Друкарня «Закладу народного ім. Оссоліньських», 1862. — 230 с. (пол., з присвятою дідичу міста барону Кшиштофу )
  • Ян Немчевич. Дума «Замок Язловецький»
  • Stanley Kowalski. «Jazlowiec — The Town Lost in History». (англ.)

Див. також

Примітки

  1. Леньків І. Язловецькі діброви № 1, № 2 // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 682. — .
  2. ЦДАВО. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 4708. Арк. 42
  3. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 207.
  4. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 26.
  5. Рибчинський О. Язлівець — місто ренесансу // Ї. — 2005. — № 36.
  6. за даними книги: Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині… — С. 74. — наприкінці 1461 року
  7. Akta grodzkie i ziemskie. — Lwów, 1876. — Т. VI. — S. 64—65. ((пол.), (лат.)
  8. Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — іл. — С. 74. — .
  9. Akta grodzkie i ziemskie. — Lwów, 1870. — Т. II. — S. 193—197.
  10. Гримали
  11. Akta grodzkie i ziemskie… — Т. 6. — S. 114—115.
  12. Baliński М., Lipiński T. Jazłowiec // Starożytna Polska… — S. 980.
  13. Jazłowieccy (01) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  14. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 41.
  15. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 46.
  16. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 50.
  17. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 51.
  18. Lulewicz H. Radziwiłł Jan Jerzy h. Trąby // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/2, zeszyt 125. — S. 1978. (пол.)
  19. Barącz S. Rys dziejów ormiańskich… — S. 89—90.
  20. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 4. — S. 491. (пол.)
  21. Андрусяк Никола. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 35.
  22. Jazłowiec… — S. 538.
  23. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 96.
  24. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. VIII-3. — С. 168.
  25. Barącz S. Rys dziejów ormiańskich… — S. 90—91.
  26. Przyboś A. Koniecpolski Aleksander h. Pobóg (1620—1659) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIII/4, zeszyt 59. — S. 515. (пол.)
  27. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 106—107.
  28. Barącz S. Rys dziejów ormiańskich… — S. 91.
  29. Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 40.
  30. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 121.
  31. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 120 прим.
  32. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 122.
  33. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 червня 2016. Процитовано 2 червня 2016.
  34. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 124.
  35. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 125.
  36. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 125, прим.
  37. Підставка Руслан. Язловецький «Ключ Поділля» (На основі праці Александра Чоловського — «Zamek w Jazlowcu (Wspomnienie w 250 rocznicк jego zdobycia przez Jana III, dn. 25.VIII)») // Вільне життя плюс. — 2014. — № 66 (15 серп.). — С. 2.
  38. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 126.
  39. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 126—127.
  40. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 127.
  41. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 130.
  42. Калейдоскоп минулого. Язловець // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 681.
  43. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 130—131.
  44. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 135—138.
  45. Путівник по Тернопільському воєводству. — Тернопіль, 1929. — 140 с., (пол.) c. 48
  46. Barącz S. Rys dziejów ormiańskich… — S. 92.
  47. Akta grodzkie… — Lwów, 1868. — Т. I. — S. 160—162.
  48. Akta grodzkie i ziemskie… — Т. I. — S. 163.
  49. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 199.
  50. Akta grodzkie… — Т. 1. — S. 160—163.
  51. Rostworowski E. Poniatowski Andrzej Poniatowski herbu Ciołek (1734—1773) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVII/3, zeszyt 114. — S. 415. (пол.)
  52. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 205—206.
  53. Szczygielski W. Potocki Józef h. Pilawa (ok. 1735—1802) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — Tom XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 75. (пол.)
  54. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 206.
  55. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 211.
  56. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 215.
  57. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 217—223.
  58. Sadok Barącz. Pamiątki jazłowieckie… — S. 217.
  59. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 223.
  60. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 227.
  61. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 228.
  62. Андрусяк Н. Минуле Бучаччини… — С. 60.
  63. Ружицький О. Язловець // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 678.
  64. Язловець // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 677.
  65. Mieczysław Orłowicz. Jazłowiec / Powiat: BUCZACZ / Przewodnik po Województwie Tarnopolskim. — Nakładem Wojewódzkiego Towarzystwa Turystyczno-Krajoznawczego w Tarnopolu, 1929. (пол.)
  66. Коцик Т. Язловець // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 677.
  67. Береги свободи слова. — Тернопіль : Збруч, 2008. — С. 44—45. — .
  68. Бірюльов Ю. Геркен Богдан Казимирович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — . — С. 41.
  69. Guerquin В. Zamek Jazlowiecki. — Warszawa, 1967. — 152 s. (пол.)
  70. [1] [ 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] — С. 167.
  71. Указ Президії ВР УРСР від 7 березня 1946 року «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських Рад і населених пунктів Тернопільської області»
  72. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області»
  73. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  74. . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  75. . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  76. Гречило А., Савчук Ю., Сварник І. Герби міст України (XIV - І пол. ХХ ст.). — Київ, 2001. — 400 с. — .
  77. Андрусяк Никола. Минуле Бучаччини… С. 43.
  78. Товсте // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 146. — .
  79. Олещук І. Бегерський Левко Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 40. — .
  80. «Вирок»…
  81. «Обвинувачувальний висновок»…
  82. Яворський Г. Лоґуш Еміліян // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 834. — .
  83. Сеник А., Яворський Г. Тельович Роман Володимирович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 391. — .
  84. М. Токарчук. Гадз Петро Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 320. — .
  85. Ониськів М. Гладун Володимир Федорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 361. — .
  86. Підставка Р., Рибчинський О. Язловець — 640… — С. 44.
  87. Михайловський В. Правління Коріатовичів на Поділлі (1340-ві — 1394 рр.): соціальна структура князівського оточення [ 12 червня 2015 у Wayback Machine.]… — С. 42—43.
  88. В. Михайловський посилається на працю: Tylus S. Fundacje kościołów parafialnych w średniowiecznej archidiecezji lwowskiej. — S. 108.
  89. [[https://web.archive.org/web/20130921174159/http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/radziwillowie02.html#B1 Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] Нащадки Миколая Радзивілла «Чорного»]
  90. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : «Тріада плюс», 2010. — 228 с.; іл. — С. 157. — (Львівська сотня).
  91. Нова доба. — 2016. — № (21 жовт.). — С.
  92. Kowalski S. J. Powiat buczacki i jego zabytki. — Biały Dunajec — Ostróg : Wołanie z Wołynia, 2005. — S. 130. — . (пол.).
  93. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [ 2015-12-08 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 225—227.

Література

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Язловець
  • Ковальскі Станіслав. Язловець — місто загублене в історії
  • Лупійчук О. Історія села Язловець
  • Підставка Руслан. Язловець — ключ Поділля
  • Рибчинський Олег. Язлівець — місто ренесансу // Ї. — 2006. — Ч. 35.
  • Язловець // Власенко
  • Язловець // «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля.»
  • Язловець. Замки та храми України
  • Язловець. Пам'ятки України
  • Мандри Україною. Язловець
  • Язловець. Мандрівка Україною
  • Язловець. Частина 1: замок і палац / сайт «Україна Інкогніта»
  • Презентували книгу «Язловець — 640. Історія, архітектура, туризм».

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yazlove c v 1946 1991 Yablunivka pol Jazlowiec selo v Ukrayini Ternopilska oblast Chortkivskij rajon Buchacka miska gromada Centr kolishnoyi silskoyi radi yakij bulo pidporyadkovano sela Brovari Novosilka ta Pozhezha Naselennya 617 osib 2007 Cherez Yazlovec prolyagaye avtodoroga T 2016 selo YazlovecGerbKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastRajon Chortkivskij rajonGromada Buchacka miska gromadaOblikova kartka Yazlovec Osnovni daniZasnovane persha polovina 14 stolittyaNaselennya 617 na 2007 rik Teritoriya 2 29 km Gustota naselennya 255 9 osib km Poshtovij indeks 48467Telefonnij kod 380 3544Geografichni daniGeografichni koordinati 48 57 35 pn sh 25 26 32 sh d H G OVodojmi VilhovecVidstan do rajonnogo centru 14 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya BuchachVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 14 kmMisceva vladaAdresa radi 48400 Ternopilska obl Buchackij r n m Buchach majdan Voli 1Starosta Kurmilo Oksana IvanivnaKartaYazlovecYazlovecMapa Yazlovec u Vikishovishi Poblizu ye botanichni pam yatki prirodi Yazlovecki dibrovi a v mezhah sela Yazloveckij park U seredini XV stolittya misto Yazlovec bulo znachnim torgovelnim centrom Ekonomichnij rozvitok mista zumovlyuvavsya zruchnim geografichnim roztashuvannyam spriyav torgovelnij trakt Via Regia NazvaSelo Yazlovec ye odnim z najstarishih naselenih punktiv Ternopilshini Istorichni dzherela svidchat sho selo pid takoyu nazvoyu zasnovano na mezhi XIII XIV stolit Z 1946 po 1991 roki malo nazvu Yablunivka Nazva Yazlovec skladayetsya iz dvoh chastin yaz i lovec Yazom nazivali oboronnu sporudu dlya vijskovoyi zasadi u vazhkoprohidnomu misci v ushelini na perekati gori tosho Lovec u znachenni mislivec ale u vijskovij spravi cim slovom nazivali voyiniv sho veli rozvidku stoyali na varti Otzhe v nazvi Yazlovec jdetsya pro odnu z oboronnih zastav IstoriyaDavni chasi serednovichchya Poblizu sela viyavleno arheologichni pam yatki tripilskoyi kulturi U XIV st selo rozmishuvalosya na torgovomu shlyahu zi Lvova do Moldaviyi Sigizmund Kejstutovich u gramoti vid 15 zhovtnya 1432 pidtverdzhenij pidpisami knyaziv i paniv jogo prihilnikiv za vzirec vzyali gramotu Vitovta 1401 r prijmayuchi vid polskogo korolya Yagajla titul velikogo knyazya litovskogo viznavav za nim i jogo nastupnikami zokrema zverhnist nad Velikim knyazivstvom Litovskim vidstupav Polshi Podilsku zemlyu takozh spirni volinski prikordonni okrugi z centrami v mistah Olesko Ratne Vetli Lopatin Yazlovcem volodili poki sho nevidomi shlyahtichi vid yakih pislya odruzhennya Teodorika Buchackogo z predstavniceyu cogo rodu Katazhinoyu poselennya stalo vlasnistyu magnativ Buchackih Teodorik Buchackij stav didichem Yazlivcya blizko 1436 r i stav pidpisuvatis Teodorik z Buchacha Yazloveckij poselennya otrimav yak posag druzhini Katerini Katazhini Blizko 3 lyutogo 1436 r zapisav fundush dlya utrimannya kostelu svyatoyi Mariyi Magdalini v Yazlovci zokrema selo Nezbrodi nini Zhniborodi Buchacki Yazlovecki rozbuduvali miscevij zamok U seredini XV st Yazlovec buv znachnim torgovelnim centrom Ekonomichnij rozvitok mista zumovlyuvavsya zruchnim geografichnim roztashuvannyam spriyav torgovelnij trakt Viya Regiya yakij spoluchav Lviv z Moldaviyeyu Odnak na pochatku 1460 h rokiv lvivski kupci podali korolyu skargu sho provincijni yarmarki zokrema v Yazlovci Gologorah Rogatini Terebovli Tismenici duzhe pidrivayut lvivsku torgivlyu Korol Kazimir IV Yagellonchik vidav rozporyadzhennya yakim likviduvav znis ti yarmarki zokrema miscevij yarmarok vidanim 23 chervnya 1461 r u Krakovi dokumentom a voyevodi u nakazav pilnuvati jogo vikonannya zokrema ne puskati kupciv lyudej a u vipadku porushen areshtovuvati ta zabirati tovari U subotu 4 lipnya 1467 r sini T Yazloveckogo Mihal ta Yan v Yazlovci vidali gramotu yakoyu pidtverdili ta primnozhili fundush batka dlya kostelu svyatoyi Mariyi Magdaleni 27 bereznya 1469 r u Lvovi suddya Pjotr z Branic zadovolniv skargu korolivskogo prokuratora Mikolaya Gzhimali v yakij vin vimagav skasuvati mito sho zbiralos didichem Mihalom Yazloveckim u Yazlovci 1519 roku na prohannya todishnogo didicha starogo i novogo Yazlovcya galickogo horunzhogo Mikolaya Senyavskogo drugogo cholovika vdovi Teodorika Yazloveckogo molodshogo mistechko otrimalo mozhlivist provoditi yarmarok na den svyatoyi Katerini ta zvilnennya vid chopovogo podatku na dva kvartali za privileyem korolya Sigizmunda I Starogo 1523 r korol Sigizmund I Starij na prohannya galickogo horunzhogo Mikolaya Senyavskogo nadav privilej na vidnovlennya davnogo yarmarku na den svyatoyi Mariyi Magdalini a takozh na zaprovadzhennya novogo u chas seredini velikogo postu Sigizmund I Starij takozh pidtverdiv magdeburzke pravo Yazlovcya U XVI st Yazlovec buv mistechkom z pravom yarmarku yakij znov stav odnim z najbilshih na Podilli Yazlovec mav chislennu virmensku koloniyu nalezhav do Podilskogo voyevodstva Chervonogrodskogo povitu do 1772 r Novij didich kalvinist Yezhi Yazloveckij u 1548 r priznachiv proboshem katolickim parohom ksondza Hshonstovskogo svogo kapelana kalvinista yakij na Rizdvo Hristove 1549 r ogolosiv parafiyanam sho vid cogo dnya kostel staye kalvinskim zborom U 1575 r zakinchili perebudovu zamku zdijsnenu za spriyannya didicha Yezhi Yazloveckogo zgadka pro zamok ye zokrema u 1441 roku Sogodnishni ruyini pohodyat vlasne z togo chasu Novij didich Mikolaj Yazloveckij sin Yezhi u 1583 r spriyav pereyizdu zi Lvova do mista dominikancya o Antonina z Peremishlya yakij za tri roki diyalnosti perekonav bagatoh mishan perejti na katolickij obryad Blizko 1589 r pochatok budivnictva murovanogo kostelu Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi v Yazlovci vin zhe Dominikanskij kostel fundator todishnij didich snyatinskij starosta Mikolaj Yazloveckij rodova usipalnicya Yazloveckih buli pohovani fundator sestra Yadviga Belzhecka sin fundatora Geronim stav farnim golovnim kostelom mista takozh u nomu buv pohovanij polskij kompozitor Mikolaj Gomulka 1592 r pid chas perebuvannya didicha Mikolaya Yazloveckogo u Krakovi na vesilli korolya Sigizmunda III Vazi ksondz Marcin pograbuvav kostel ta sarkofagi v jogo kripti i znik z koshtovnostyami jogo misce posiv kam yaneckij kanonik Bartolomej Smazhevskij Yazlovec na fragmenti specialnoyi mapi Ukrayini Boplana 1650 31 serpnya 1611 roku Ivan Yurij Radzivill onuk Radzivilla Mikoli Hristofora Chornogo uklav ugodu zi spadkoyemcyami Geronima Yazloveckogo Churili Belzhecki Bogushi 10 grudnya 1615 r didich Yazlovcya Ivan Yurij Radzivill vidav gramotu privilej v yakij buli viznacheni prava ta obov yazki predstavnikiv virmenskoyi gromadi mista Yazlovec na mapi 1613 roku Na yarmarok do Yazlivcya priyizhdzhali turki volohi greki yaki trimali tut svoyi skladi Virmeni zaklali tut saf yanovu garbarnyu mali dobirni stada rogatoyi hudobi ta porodistih konej Pislya Radzivilliv vlasnikami mista buli Churili Bogushi gerbu Yanina Stanislavski Tishkevichi Volski Belzhecki U 1643 roci bula virmenska katedra rezidenciya arhiyepiskopa ta monastir virmeni mali svij magistrat skladavsya z 12 cholovik vijt Baltazar Didichka Anna Odzhivolska pislya Yadvigi Belzheckoyi Churiliv prodala misto Stanislavovi Konyecpolskomu 29 grudnya 1643 r didich Stanislav Konyecpolskij vidav gramotu privilej u Bari yakoyu v osnovnomu pidtverdiv prava ta obov yazki predstavnikiv virmenskoyi gromadi mista viznacheni dokumentom I Yu Radzivilla Chasi povstannya Hmelnickogo U 1648 roci v okolicyah Yazlovcya diyav oprishkivskij zagin pid provodom I Proskurnichina U Yazlivci pislya ogoloshennya peremir ya v lyutomu 1649 povidomili sho vsi bazhayuchi mozhut bezpechno priyizhdzhati na golovnij yarmarok Pislya priyizdu do mista bagatoh polyakiv shlyahtichiv paniv ksondziv didich osobistij vorog Bogdana Hmelnickogo Aleksander Konecpolskij nakazav provesti slidstvo hto spriyav tomu sho misto piddalos kozakam ta povstancyam Dopituvani vkazali na dvoh chi troh rajciv i vijta yakih za nakazom posadili na palyu Koli cya zvistka dijshla do kozakiv voni kilkanadcyat tisyach zmogli zdobuti Yazlovec znovu virubavshi pri comu do odnogo Priblizno v cej chas do mista pribuv z Virmeniyi Bogdan Seferovich ocholiv sporyadzhenu za svij kosht druzhinu yaka oboronyala virmensku gromadu vid napadiv tatar ta selyansko kozackih chastin za ci zaslugi stav vijtom do kincya zhittya Period do podiliv Rechi Pospolitoyi 5 lyutogo 1672 r B Seferovich stav shlyahtichem Spendovskim gerbu Lyubich Yazlovec na mapi G L de Boplana 1660 roku Sejm 1658 r za vijskovi zaslugi ta koshti vitracheni Aleksandrom Konyecpolskim dlya utrimannya zalog u Brodah Yazlovci nadav jomu pravo zbirati podatki i mita v Yazlovci na 3 roki 17 lipnya 1660 r korol Rechi Pospolitoyi Yan II Kazimyezh nadav privilej na provedennya v misti yarmarku na den Sv Vasiliya za ruskim obryadom 20 chervnya 1661 r na prohannya didicha Stanislava Yana Konyecpolskogo korol Yan II Kazimyezh nadav novij privilej na provedennya v misti dvohtizhnevogo yarmarku kolo dnya Svyatogo Yuriya za ruskim kalendarem 1672 r misto vidvidav Ulrih fon Verdum Vin podav takij opis mista Yazlovec velike misto Zamok roztashovanij okremo vid mista na visokij gori Zamok zbudovanij v italijskomu stili z visokimi stinami i ploskim dahom Na zahidnomu peredmisti znahoditsya murovana cerkva i she odna taka zh u misti v misti buli takozh i sinagoga Krim togo she odna cerkva na shidnomu peredmisti Virmenin Minas Shirinovich napisav zapovit testament yakim vidilyav groshi i na rusku cerkvu Turecka okupaciya 1672 r misto zdobuli turki osmani Husejna Adenu pashi znishili miski muri znachna chastina virmenskoyi gromadi z ikonoyu Bogorodici pereyihala do Brodiv vijskovi druzhini B Seferovicha Spendovskogo ne chinili sprotivu Odnak nevdovzi turecki vijska zalishili mistechko a v 1676 r misto znovu povernulisya cogo razu pid provodom bejlerbeya Damasku Ibragima Shajtana i panuvali v nomu 7 rokiv tureckij komendant vidbuduvav zamok zmicniv jogo novimi fortifikaciyami Postijnoyu zalogoyu zamku buli yanichari za cej chas misto zanepalo buv zrujnovanij dominikanskij klyashtor monahi perebuvali v susidnih ucililih monastiryah Chastina virmeniv pokinula misto i pereyihala do Brodiv razom z ikonoyu obrazom Divi Mariyi u Brodah gostyuvali do 1700 r zvidki pereyihali do Lvova de v 1710 r utvorili Bratstvo Neporochnogo Zachattya Najsvyatishoyi Divi Mariyi na pochatku 1860 rr ikona Divi Mariyi znahodilas u 4 mu bichnomu vivtari Virmenskogo soboru u Lvovi Pid chas tureckogo volodinnya 1672 1683 rr buv silno fortifikovanij tilki zamok yak krajnij oboronnij punkt osmaniv na polsko tureckomu kordoni 1682 r pomer didich Stanislav Konecpolskij cherez vidsutnist u nogo pryamih nashadkiv novim didichem stav belzkij voyevoda Voseni zokrema v listopadi 1683 r v okolicyah mista z malim taborom obozom stoyav krakivskij voyevoda Andzhej Yendzhej Potockij yakij bezuspishno probuvav zdobuti yazloveckij zamok ale vidvoyuvav u turkiv kilka malih mistechok peresliduvav yih dislokovanih u Kam yaneckij forteci yaki chinili napadi na mista ta sela Podillya Znov u skladi Rechi Pospolitoyi Yazlovec na mapi N de Fera 1700 roku Vesnoyu 1684 r vijsko Rechi Pospolitoyi na choli z triumfatorom Vidnya korolem Yanom III Sobeskim jogo suprovodzhuvala druzhina Mariya Kazimira virushilo na Podillya a pid Yazlovec vislali generala koronnoyi artileriyi Marcina Kazimyezha Kontskogo yakij vidpraviv na peregovori pro kapitulyaciyu parlamentarya golovnogo inzhenera artileriyi davnogo soratnika Yana III francuza Filipa Dyuponta Na svitanku 24 serpnya polska artileriya dala pershij zalp po Yazloveckomu zamku Turki tezh vidpovili zalpom Vnaslidok chogo navkolo zamku stoyav duzhe gustij dim Polski mineri cim skoristalisya i zaklali porohovi zaryadi mini u stini nizhnogo zamku She ryad zalpiv prizviv do togo sho o 6 j vechora komendant tureckoyi zalogi Bej bez zhodnih vimog kapitulyaciyi zdavsya na milist korolya vikinuvshi bilij prapor oskilki za ce v todishnij Porti jomu zagrozhuvala smertna kara koroleva zaproponuvala jomu pereyihati do Polshi de jomu zaproponuvali zhiti v odnomu z korolivskih zamkiv takozh vin buv radnikom korolevi zdalis takozh 90 z 560 tureckih vijskovih U subotu 25 serpnya korolivska armiya Yana III virushila vid Buchacha do Yazlovcya duzhe urochisto prijnyavshi kapitulyaciyu i zahopivshi bagato zbroyi ta amuniciyi Pislya zdobuttya yazloveckoyi forteci vijsko rushilo v napryamku Kam yancya korol z korolevoyu virushili do Zhovkvi 1685 r vijsko pid provodom korolya Yana III Sobeskogo stoyalo yakijs chas v okolicyah mista pid chas pohodu na Bukovinu V obozi perebuvav pridvornij francuz Dalejrak yakij opisav misto 1692 r cherez tatarski nayizdi bilya mista buv roztashovanij generalnij oboz Pislya zakinchennya vijni z turkami tatarami propali dokumenti na prava mista 1700 r nevelika kilkist virmeniv znovu oselilis v Yazlovci ale okremogo magistratu vzhe ne mali 12 grudnya 1700 r didich Yan Aleksandr Konyecpolskij voyevoda braclavskij razom z druzhinoyu Elzhbetoyu iz Zhevuskih v Yazloveckomu zamku vidali gramotu yakoyu daruvali kam yanicyu Seferovicha Spendovskih Yanu Bogdanovichu 10 bereznya 1712 r didich Yan Aleksander Konyecpolskij uzhe voyevoda syeradzkij z druzhinoyu v Rivnenskomu zamku vidali gramotu yakoyu reglamentuvali zhittya mishan U 1713 r nalezhalo do mistechok bulo tilki 243 meshkanci Pislya smerti Yana Aleksandra Konyecpolskogo misto stalo vlasnistyu Valyevskih u 1720 r u nih 1723 r kupiv misto velikij koronnij oboznij Yezhi Aleksandr Lyubomirskij 1746 r didichem mista stav Stanislav Colek Ponyatovskij yakij kupiv jogo u velikogo koronnogo oboznogo Yezhi Aleksandra Lyubomirskogo Z 1747 po 1755 r meshkali vsogo 3 virmenski rodini 9 veresnya 1753 r didich mista Stanislav Colek Ponyatovskij ta jogo sin Kazimezh u Yazliveckomu zamku vidali privilej dlya svogo mista Yazlovcya v yakomu reglamentuvalis prava ta obov yazki mishan Stanislav Colek Ponyatovskij trimav u Yazlovci veliki stada rasovih konej 10 travnya 1766 r u Varshavi korol Stanislav Avgust Ponyatovskij yakij v ditinstvi buvav u misti pidtverdiv privilej batka ta brata U serpni 1764 roku brati Ponyatovski proveli podil spadku batka kozhen otrimav chastku vartistyu kolo 1 mln zlotih polskih yaka prinosila bl 75000 zl p richnogo pributku Yan Aleksandr Konyecpolskij zaklav tut monastir sv Pauliniv U skladi Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi misto Yazlovec na mapi Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi u 1777 1782 rokahYazlovec na mapi Galichini u skladi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1800 r 1772 r pislya pershogo podilu Polshi Yazlovec vidijshov do volodin Gabsburgiv u Svyashennij rimskij imperiyi z 1804 Avstrijskoyi imperiyi z 1867 r Avstro Ugorshini Pislya togo yak misto vidijshlo do volodin Gabsburgiv pochavsya she bilshij zanepad zamok stoyav pustkoyu Vid budinku dlya ubogih vijskovih yakij zaklav she Mikolaj Yazloveckij ne zalishilos slidu V 1777 r Yazlovec perejshov do koronnogo krajchogo Yuzefa Potockogo yakij kupiv mayetok u Ponyatovskih tak zvanij Yazloveckij klyuch Vin ne viplativ obtyazhuyuchoyi mayetok poziki v Genuyi tomu v 1783 roci vidstupiv jogo korolivskij skarbnici 1778 r zgidno z administrativnim podilom Yazlovec vhodiv do skladu Zalishickogo okrugu Na pochatkah avstrijskih chasiv u 1780 roci v misti bulo 30 kushniriv 21 shvec 17 tkachiv 11 kvitnya 1788 r zakrito dominikanskij monastir monahi pereyihali do Chortkova 1798 r Yazlovec bulo pozbavleno prav mista a naprikinci 18 stolittya takozh vtrativ rol torgovelnogo mistechka 15 bereznya 1800 r didichem stav mechnik peremiskij Kshishtof Grudnickij 1809 r Kshishtof Grudnickij vidiliv koshti na restavraciyu virmenskogo kostelu yakij stav greko katolickoyu cerkvoyu Ale na dveryah zberigavsya she virmenskij napis 9 bereznya 1811 r didich Kshishtof Grudnickij napisav zapovit pomer 13 veresnya 1811 r 1819 r pochala diyati trivialna shkola v misti 1839 r doktor Mihal Antonij Grossmann zasnuvav vodnij kurort iz saunami 1841 r didichem stav baron Za administrativnim podilom iz seredini 19 st uvijshlo do skladu Buchackogo povitu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi U 1880 h rokah z mista bulo pereneseno povitovij sud do Zolotogo Potoku Yazlovec naprikinci XIX st mav blizko 3000 osib 1863 r monahinya Marcelina Darovska zasnuvala monastir Zgromadzhennya sester Neporochnogo Zachattya Prechistoyi Divi Mariyi Pered 1908 r bula chitalnya Prosviti u vlasnim domi dahivkarnya spozhivcha kramnicya tovaristvo Sich kasa Rajffajzena Na zarobitki do Bosniyi viyizhdzhali 10 osib Kanadi blizko 15 SShA blizko 40 U pershij svitovij vijni zaginuli na frontah blizko 30 osib invalidi 15 Naselennya 1841 r 635 ukrayinciv dani pro inshi etnichni gromadi poki vidsutni 1880 r 3172 meshkanciv z nih 620 19 5 ukrayinci 895 28 2 polyaki 1648 52 0 zhidi 9 0 3 inshi 1900 r 3279 meshkanciv z nih 996 30 3 ukrayinci 959 29 3 polyaki 1312 40 0 zhidi 12 0 4 inshi Persha svitova vijna Pid chas I svitovoyi vijni centr mista buv silno zrujnovanij pid chas tak zvanogo Brusilovskogo prorivu Zokrema bulo povnistyu znisheno misku ratushu Vtracheno 90 miskih virmenskih renesansovih pam yatok U skladi ZUNR U listopadi 1918 r mistechko uvijshlo do skladu ZUNR Zgidno z administrativnim podilom vhodilo do skladu Buchackogo povitu ZUNR Meshkanci mistechka brali uchast u polsko ukrayinskoyi vijni 1918 1919 rokiv po rizni storoni frontu etnichni ukrayinci v lavah UGA etnichni polyaki v lavah polskih zbrojnih sil V lavah UGA buli Lev Ruzhickij chetar A Pyurkevich At Tiholiz Ivan Kuchalovskij O ta Volodimir Kolodiyi Volodimir ta Yaroslav Marcinkovski Yu ta Lev Urbanski Volodimir Prizvanskij Teofil ta Omelyan Grushkevichi Nik Pavlovich Josip Strutinskij Yakub Levinskij Izidor Skiba Bogdan Gaftkovich Teofil Hocinskij Zaginuli Yuliyan Zhukorskij Josip Shablovskij Volodimir Babenchuk Stah Zavadovskij V Krickij Kuryanskij U skladi Drugoyi Rechi Pospolitoyi Pislya nevdalogo dlya ukrayinciv zakinchennya polsko ukrayinskoyi vijni 1918 1919 rokiv mistechko uvijshlo do skladu Polskoyi derzhavi Diyali Prosvita bula chitalnya Sich Sokil Soyuz ukrayinok ta inshi ukrayinski tovaristva kooperativi Takozh diyali amatorskij gurtok hor orkestr dityachij sadok Takozh diyali polski gromadski ob yednannya 1924 1925 rr zbudovano Narodnij Dim 1939 2520 meshkanciv z nih 430 17 1 ukrayinciv 1490 59 1 polyakiv 600 23 8 yevreyiv Yazlovec na mapi 1925 r Meshkanka Mariya Galushinska bula zaslana v Berezu Kartuzku Na zarobitki viyizhdzhali do SShA 5 osib Kanadi 23 Argentini 23 Na emigraciyu viyihali 12 osib Pislya adminreformi z 1 serpnya 1934 roku Yazlovec vtrativ prava mista odnak stav centrom silskoyi gmini Yazlovec I U 1936 1937 rokah ukrayinci mista vigotovili pam yatnik knyazyu Volodimiru i mali namir postaviti jogo bilya cerkvi Odnak okupacijna administraciya zaboronila ce tomu vin zahovanij perebuvav u hrami U 1942 roci jogo taki postavili na fundament bilya cerkvi yakij zrobili she v 1938 roci U 1936 1939 rokah rokah na teritoriyi Yazliveckogo zamku provodiv doslidzhennya arhitektor Bogdan Gerken Zgodom vijshla jogo monografiya z dokladnim analitichnim materialom z viznachenimi etapami rozvitku z porivnyalnim analizom u konteksti Yevropi ta regionu Diyala Yazlovecka silskogospodarska seminariya Moskovsko bilshovicka aneksiya vtrata statusu mista U veresni 1939 roku mistechko yak i znachna chastina Zahidnoyi Ukrayini bulo aneksovane bilshovickim SSSR pislya ukladennya paktu Ribbentroppa Molotova Totalitarnij stalinskij rezhim otrimav sered miscevogo naselennya neznachnu pidtrimku U sichni 1940 Yazlovec perevedenij do kategoriyi sil Nacistska okupaciya 7 lipnya 1941 21 lipnya 1944 pid nimecko nacistskoyu okupaciyeyu Pislya vijni Voseni 1944 roku polski shovinisti pid kerivnictvom garnizonu NKVS doshentu zrujnuvali pam yatnik knyazyu Volodimiru bilya cerkvi Za administrativnim podilom uvijshlo do skladu Ternopilskoyi oblasti v yakomu perebuvalo do jogo likvidaciyi zgidno Postanovi VR URSR vid 30 grudnya 1962 roku Z togo chasu v skladi Buchackogo rajonu 7 bereznya 1946 roku Yazlovec perejmenovanij na Yablunivku Vidnovlennya nezalezhnosti Ukrayini Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro vidnovlennya kolishnih najmenuvan selam Yablunivka Buchackogo ta Budanivka Zborivskogo rajoniv Ternopilskoyi oblasti 9 serpnya 1991 roku selu povernuto istorichnu nazvu Yazlovec Z 12 chervnya 2020 roku vhodit do Buchackoyi miskoyi gromadi Do 18 lipnya 2020 roku vhodilo do Buchackogo rajonu PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 610199 roztashovana u primishenni budinku kulturi Rezultatizareyestrovano 387 viborciv yavka 56 59 najbilshe golosiv viddano za Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 28 44 za Slugu narodu 23 85 za Radikalnu partiyu Olega Lyashka 8 72 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Mikola Lyushnyak samovisuvannya 28 11 za Volodimira Bliharya Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 26 27 za Igorya Sopelya Sluga narodu 20 74 SimvolikaGerb Na sribnomu shiti na zelenij bazi chervona murovana fortecya z troma vezhami i vidchinenimi voritmi v yakih jde chervonij bik Hrami monastiri pam yatkiKaplicya na cvintariVtracheni Kostel Mariyi Magdaleni Klyashtor benediktinciv zakladenij 1474 r Vaclavom Yazloveckim Klyashtor dominikaniv 1595 r fundator Mikolaj Yazloveckij Yazlovecka sinagogaNayavni Cerkva Svyatogo Mikolaya 1551 r UGKC kolishnya Virmenska Kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi 1590 r Cerkva svyatogo Mihayila zgadana 1 lyutogo 1755 roku paroh Ivan Zdzhanskij kaplicya Blazhijovskih 1860 na cvintari kaplicya Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi 1863 r Cerkva sv Petra i Pavla 1904 r Na katolickomu kladovishiYazloveckij zamok Perspektivnij proekt rekonstrukciyi Yazliveckogo zamku rozroblenij arhitektorami Lvivskogo institutu Ukrzahidproektrestavraciya Yazloveckij palac u primishenni oblasna ftiziopulmonologichna likarnya reabilitaciyi ta monastir yevrejskij i polskij cvintari cerkva sv Mikolaya Chudotvorcya 1551 r murovana UGKC kolishnya virmenska katedra zbuduvana poselencyami poshkodzhena pid chas drugoyi svitovoyi vijni restavrovana vostannye 1990 r pam yatnik Arhistratigovi Mihayilu skulp pam yatnik knyazevi Volodimirovi 1994 r skulp Roman Vilgushinskij skulptura figura Materi Bozhoyi 2007 r voyakam UPA 1990 r pam yatniki voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1975 r Yazliveckij palac viglyad iz zamkovoyi bashti Yazliveckij zamok Fasad cerkvi sv Mikolaya Chudotvorcya Viglyad z tilu kolishnoyi virmenskoyi cerkvi Sumna zima 2015Socialna sferaPracyuyut ZOSh I III stupeniv Budinok kulturi biblioteka feldshersko akusherskij punkt viddilennya zv yazku muzichna shkola zakladi torgivli TransportU 1856 roci zakinchili budivnictvo murovanogo gostincya Buchach Yazlovec Tovste Teper na yiyi osnovi prolyagaye asfaltovana avtodoroga T 2016 Cherez Yazlovec prohodyat rejsovi primiski ta mizhmiskij Buchach Chernivci avtobusni marshruti Zokrema mozhna bez peresadok distatisya Ternopolya Vidomi lyudiMarcelina DarovskaNarodilisya Begerskij Levko uchasnik Nacionalno Vizvolnih zmagan rajonovij providnik OUN Vilgushinskij Roman skulptor Krushelnickij Zinovij ukrayinskij gospodarnik veterinar zasluzhenij pracivnik veterinarnoyi medicini Ukrayini Logush Volodimir ukrayinskij gromadskij diyach advokat politv yazen pedagog gromadskij diyach mecenat Telovich Roman ukrayinskij vchenij fizik Osip Nazaruk avtor istorichnogo romanu Roksolana Pov yazani z Yazlovcem Rogozka z Yazlivcya didich uryadnik chasu knyaziv Koriyatovichiv Gadz Petro direktor muzichnoyi shkoli v Yazlovci u 1984 1995 rokah nar 1947 zasluzhenij pracivnik silskogo gospodarstva Ukrayini navchavsya u miscevij shkoli Gornung Zbignev polskij vchenij perebuvav u misti Darovska Marcelina religijna diyachka blazhenna Katolickoyi cerkvi Logush Omelyan teoretik i organizator borotbi UPA diyach OUN chlen UGVR zhurnalist publicist Eleonora z knyaziv Ostrozkih didichka mista Sapiga Adam Stefan kardinal RKC Ponyatovskij Stanislav Avgust korol Rechi Pospolitoyi Stefan Kasper yazloveckij voyevoda svidok fundushu na farnij kostel Buchacha Radivil Ivan Yurij didich mista ordinat Nesvizha kashtelyan trockij virmenskij poet prozhivav u misti Hshanovskij Yan Samuel polskij vijskovij diyachPochesni gromadyani Yazlovcya Edvard Kshizhanovski doktor direktor povitovogo shpitalyu pochesnij gromadyanin Buchacha vice marshalok Buchackoyi povitovoyi radiNapis nadgrobka doktora Edvarda Kshizhanovskogo Cvintar Fedir Parlamentski posli vid Yazlovcya Manastirskij Ivan posol Galickogo sejmu 2 go sklikannya Perebuvali Mechislav MokshickijPohovani Yezhi Yazloveckij fundator kostelu Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi Mikolaj Yazloveckij Yadviga Belzhecka z Yazloveckih sestra Mikolaya Geronim Yazloveckij kompozitor Mikolaj Gomulka Mikolaj Stshemeskij voyak zaginuv peresliduyuchi tatar bilya Yazlovcya Marcelina Darovska zberigsya yiyi grobivecYazlovec u literaturiBaronch S Pam yatki yazlovecki Lviv Drukarnya Zakladu narodnogo im Ossolinskih 1862 230 s pol z prisvyatoyu didichu mista baronu Kshishtofu Yan Nemchevich Duma Zamok Yazloveckij Stanley Kowalski Jazlowiec The Town Lost in History angl Div takozhUchitelni yevangeliya Yazloveckij zamokPrimitkiLenkiv I Yazlovecki dibrovi 1 2 Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 682 ISBN 978 966 528 279 2 CDAVO F 1 Op 16 Spr 4708 Ark 42 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi T IV S 207 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 26 Ribchinskij O Yazlivec misto renesansu Yi 2005 36 za danimi knigi Gorodiskij L Zinchishin I Mandrivka po Terebovli i Terebovlyanshini S 74 naprikinci 1461 roku Akta grodzkie i ziemskie Lwow 1876 T VI S 64 65 pol lat Gorodiskij L Zinchishin I Mandrivka po Terebovli i Terebovlyanshini Istorichnij naris putivnik Lviv Kamenyar 1998 il S 74 ISBN 966 7255 01 8 Akta grodzkie i ziemskie Lwow 1870 T II S 193 197 Grimali Akta grodzkie i ziemskie T 6 S 114 115 Balinski M Lipinski T Jazlowiec Starozytna Polska S 980 Jazlowieccy 01 21 veresnya 2013 u Wayback Machine pol Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 41 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 46 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 50 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 51 Lulewicz H Radziwill Jan Jerzy h Traby Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1987 T XXX 2 zeszyt 125 S 1978 pol Baracz S Rys dziejow ormianskich S 89 90 Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1738 T 4 S 491 pol Andrusyak Nikola Minule Buchachchini Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 35 Jazlowiec S 538 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 96 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi T VIII 3 S 168 Baracz S Rys dziejow ormianskich S 90 91 Przybos A Koniecpolski Aleksander h Pobog 1620 1659 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1968 T XIII 4 zeszyt 59 S 515 pol Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 106 107 Baracz S Rys dziejow ormianskich S 91 Andrusyak N Minule Buchachchini Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 40 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 121 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 120 prim Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 122 PDF Arhiv originalu PDF za 3 chervnya 2016 Procitovano 2 chervnya 2016 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 124 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 125 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 125 prim Pidstavka Ruslan Yazloveckij Klyuch Podillya Na osnovi praci Aleksandra Cholovskogo Zamek w Jazlowcu Wspomnienie w 250 rocznick jego zdobycia przez Jana III dn 25 VIII Vilne zhittya plyus 2014 66 15 serp S 2 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 126 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 126 127 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 127 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 130 Kalejdoskop minulogo Yazlovec Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 681 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 130 131 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 135 138 Putivnik po Ternopilskomu voyevodstvu Ternopil 1929 140 s pol c 48 Baracz S Rys dziejow ormianskich S 92 Akta grodzkie Lwow 1868 T I S 160 162 Akta grodzkie i ziemskie T I S 163 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 199 Akta grodzkie T 1 S 160 163 Rostworowski E Poniatowski Andrzej Poniatowski herbu Ciolek 1734 1773 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1983 T XXVII 3 zeszyt 114 S 415 pol Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 205 206 Szczygielski W Potocki Jozef h Pilawa ok 1735 1802 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1983 Tom XXVIII 1 zeszyt 116 S 75 pol Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 206 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 211 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 215 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 217 223 Sadok Baracz Pamiatki jazlowieckie S 217 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 223 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 227 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 228 Andrusyak N Minule Buchachchini S 60 Ruzhickij O Yazlovec Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 678 Yazlovec Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 677 Mieczyslaw Orlowicz Jazlowiec Powiat BUCZACZ Przewodnik po Wojewodztwie Tarnopolskim Nakladem Wojewodzkiego Towarzystwa Turystyczno Krajoznawczego w Tarnopolu 1929 pol Kocik T Yazlovec Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 677 Beregi svobodi slova Ternopil Zbruch 2008 S 44 45 ISBN 978 966 528 289 1 Biryulov Yu Gerken Bogdan Kazimirovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2007 T 7 G Di 708 s ISBN 978 966 02 4457 3 S 41 Guerquin V Zamek Jazlowiecki Warszawa 1967 152 s pol 1 9 zhovtnya 2016 u Wayback Machine S 167 Ukaz Prezidiyi VR URSR vid 7 bereznya 1946 roku Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya i vporyadkuvannya isnuyuchih nazv silskih Rad i naselenih punktiv Ternopilskoyi oblasti Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Grechilo A Savchuk Yu Svarnik I Gerbi mist Ukrayini XIV I pol HH st Kiyiv 2001 400 s ISBN 966 578 085 9 Andrusyak Nikola Minule Buchachchini S 43 Tovste Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 2 G L S 146 ISBN 978 966 457 228 3 Oleshuk I Begerskij Levko Ivanovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2010 T 4 A Ya dodatkovij S 40 ISBN 978 966 528 318 8 Virok Obvinuvachuvalnij visnovok Yavorskij G Logush Emiliyan Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 834 ISBN 966 528 199 2 Senik A Yavorskij G Telovich Roman Volodimirovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 391 ISBN 978 966 528 279 2 M Tokarchuk Gadz Petro Ivanovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 320 ISBN 966 528 197 6 Oniskiv M Gladun Volodimir Fedorovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 361 ISBN 966 528 197 6 Pidstavka R Ribchinskij O Yazlovec 640 S 44 Mihajlovskij V Pravlinnya Koriatovichiv na Podilli 1340 vi 1394 rr socialna struktura knyazivskogo otochennya 12 chervnya 2015 u Wayback Machine S 42 43 V Mihajlovskij posilayetsya na pracyu Tylus S Fundacje kosciolow parafialnych w sredniowiecznej archidiecezji lwowskiej S 108 https web archive org web 20130921174159 http mariusz eu pn genealogia rody radziwillowie02 html B1 Arhivovano21 veresnya 2013 u Wayback Machine Nashadki Mikolaya Radzivilla Chornogo Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu Lviv Triada plyus 2010 228 s il S 157 Lvivska sotnya Nova doba 2016 21 zhovt S Kowalski S J Powiat buczacki i jego zabytki Bialy Dunajec Ostrog Wolanie z Wolynia 2005 S 130 ISBN 83 88863 16 9 pol Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci 2015 12 08 u Wayback Machine T 4 S 225 227 LiteraturaBuchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII 944 s il Germanovich P Melnichuk B Yazlovec Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 681 682 ISBN 978 966 528 279 2 Lipa K Yazlovec Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 729 730 ISBN 978 966 00 1359 9 Lupijchuk O Uniyat V Fortelnij I Futrin M Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 1 A J S 662 666 ISBN 978 966 457 228 3 Pidstavka R Ribchinskij O Yazlovec 640 Istoriya arhitektura turizm Zbarazh 2013 128 s Ribchinskij O V Rinkovi ploshi v kompozicijno planuvalnij strukturi istorichnogo mista S 204 211 Ribchinskij O V Zapiski Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka T CCXLIX Praci Komisiyi arhitekturi ta mistobuduvannya Lviv 2005 S 270 309 Uniyat V Virmeni na Ternopilshini Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2010 T 4 A Ya dodatkovij S 105 107 ISBN 978 966 528 318 8 Yazlovec Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Balinski M Lipinski T Jazlowiec Starozytna Polska pod wzgledem historycznym jeograficznym i statystycznym opisana Warszawa naklad i druk S Orgelbranda 1845 T II Cz 2 1442 s S 979 984 pol Baracz S Pamiatki jazlowieckie Lwow Drukarnia Zakladu narodowego im Ossolinskich 1862 230 s pol Baracz S Rys dziejow ormianskich Tarnopol Drukarnia Jozefa Pawlowskiego 1869 319 s S 87 92 pol Czolowski A Janusz B Przeszlosc i zabytki wojewodstwa tarnopolskiego Tarnopol 1926 S 79 82 pol Jazlowiec Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 538 pol S 538 540 pol Jazlowiec mstko Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 15 pol S 15 16 pol Kowalski S J Powiat buczacki i jego zabytki Bialy Dunajec Ostrog Wolanie z Wolynia 2005 248 s ISBN 83 88863 16 9 pol Lozinski W Prawem i lewem Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej polowie XVII wieku Lwow nakladem ksiegarni H Altenberga 1904 T 2 S 130 133 pol lt Urbanski W opracowal Przewodnik po powiecie Buczackim Stanislawow drukarnia L Gallera 1931 34 s pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu YazlovecKovalski Stanislav Yazlovec misto zagublene v istoriyi Lupijchuk O Istoriya sela Yazlovec Pidstavka Ruslan Yazlovec klyuch Podillya Ribchinskij Oleg Yazlivec misto renesansu Yi 2006 Ch 35 Yazlovec Vlasenko Yazlovec Zhniborodi Buchachchina Ternopillya Yazlovec Zamki ta hrami Ukrayini Yazlovec Pam yatki Ukrayini Mandri Ukrayinoyu Yazlovec Yazlovec Mandrivka Ukrayinoyu Yazlovec Chastina 1 zamok i palac sajt Ukrayina Inkognita Prezentuvali knigu Yazlovec 640 Istoriya arhitektura turizm

Дата публікації:
Топ