Язловецький замок — комплекс оборонно-житлових споруд (замок, палац) XIV—XVII століття в селі Язловець (колись — місто) Бучацького району Тернопільської області. У XVI ст. вважався одним з найкращих в Україні.
Язловецький замок | ||||
---|---|---|---|---|
Вежа замку | ||||
48°57′27″ пн. ш. 25°26′20″ сх. д. / 48.957556° пн. ш. 25.43889° сх. д.Координати: 48°57′27″ пн. ш. 25°26′20″ сх. д. / 48.957556° пн. ш. 25.43889° сх. д. | ||||
Тип | шато | |||
Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Язловець, нині Тернопільська область, Україна | |||
Будівництво | XVII ст. | |||
Язловецький замок (Україна) | ||||
Язловецький замок у Вікісховищі |
Етапи будівництва
Язловецький замок складався з двох частин:
- власне замок на найбільш високому й, одночасно, найвужчому місці горба;
- дещо нижче, на захід — нижній замок, який включав також палац, побудований у XVII столітті (обгороджений стіною на межі XVI—XVII ст.).
Замок
У руїнах власне замку чітко відбилися обриси початкової закладки, котра у плані має нерегулярну, видовжену п'ятикутну форму з одним усіченим (зрізаним) кутом. Замок розташовувався по осі схід-захід. У західному куті на плані квадрата знаходилася башта, а поблизу воріт, замурованих у XVI столітті до північної стіни був прибудований житловий будинок, біля якого знаходився глибокий колодязь. Зі східного кутового боку замок був захищений від можливих нападів стіною з нахилом за криницею. Перед стіною у скелі був видовбаний рів, котрий відділяв плато замку від передпілля. Вищезгадана невелика башта обнесена валом. Всередині добре видно різницю в укладці каменю в башті та інших стінах замку. Хімічний аналіз будівельного розчину виявив домішки гіпсу. Ці дані дали можливість висунути гіпотезу, що ця башта є найстаршою частиною первісного замку. Цілком імовірно, що перша оборонна споруда обмежувалася цією одинокою кам'яною баштою — сторожовою вежею, поряд з якою могли існувати дерев′яні укріплення — відновити які сьогодні вже неможливо.
Язловецький замок, який вперше згадується в документах у 1436 році, як резиденція феодалів Бучацьких гербу Абданк, має кілька будівельних періодів:
Перший період: ХІІІ — XIV ст. Нерегулярний видовжений п'ятикутник (980 м²) із квадратною баштою в гострому західному наріжнику. До північного боку примикав житловий будинок із криницею, в північно-західній стіні — брама. Зі заходу захищений скелястим урвищем, зі сходу — широким (11 м), проритим упоперек горба, ровом.
Другий період: перша половина XV ст. (1448 р.). Зі східного боку прибудовано оборонні мури нового дитинця (1180 м²), теж видовженого і п'ятикутного в плані з квадратною баштою в східному наріжнику. До східної стіни первісного замку прибудовано житловий будинок.
Третій період: 1550—1556, 1575—1607 роки. Добудова подільським воєводою Єжи Язловецьким з південно-західного боку первісного замку потужної п'ятиярусної башти-донжона (п'ятий ярус не зберігся) з потрійними бійницями для ведення перехресного вогню; між західним і східним дитинцями на місці широкого рову збудовано двоповерховий з проїздом будинок. У західному дитинці з північного боку Миколаєм та Геронімом Язловецькими прибудовано велику півкруглу бастею (через що розібрали старий будинок з криницею), перебудовано західну і північну стіни, біля яких споруджено новий житловий будинок. У східному дитинці до південної стіни в 1599 році прибудовано каплицю, до північної — двоповерховий дім.
Необхідно відзначити, що манера оформлення білокам'яного порталу над в'їздом до замку схожа на відповідну у Бережанському замку.
У четвертому періоді — 1649—1658 роках, — Александер Конєцпольський оточує замок зі сходу, заходу і півдня зовнішнім оборонним поясом — нижнім замком. Східна частина нижнього замку складається з двох з'єднаних стіною квадратних башт, одна з яких була надбрамною з підйомним мостом (не збереглися); західна частина — з прямокутного двоповерхового казематного будинку з арочним проїздом посередині і двома наріжними бастіонами, до яких зі заходу примикали довгі мури з бійницями і невеличкими овальними бастеями.
П'ятий період будівництва замку на 1747 рік, коли краківський каштелян Станіслав Понятовський сприяв перебудові нижнього замку на палац.
Палац
Побудований як казематне зміцнення нижнього замку, фланковане двома кутовими бастіонами, в період 1644—1659 рр. У 1747 р. будівля реконструйована, добудована двома бічними крилами, увібравши в себе оборонні стіни нижнього замку, і перетворена в палац. Він збудований з каменю і цегли, має П-подібний вигляд. Великий парадний двір-курдонер розкривається у бік замку і з'єднується наскрізним проїздом з парком.
Спогади
Француз на прізвище Далейрак, що перебував у почті короля Яна Собеського під час битв із турками за Поділля, писав у своєму щоденнику про замок у Язловці:
|
Дослідження, проєкт реконструкції
У польському журналі Tygodnik Ilustrowany за 1864 р. міститься нарис Obrazy Rusi Czerwonej з графічним зображенням руїн замку та описом краю.
У 1936—1939 роках Язловецький замок досліджував польський вчений Богдан Ґеркен.
Перспективний проєкт реконструкції Язловецького замку розроблений архітекторами Львівського інституту «Укрзахідпроектреставрація». Співробітники Львівського інституту «Укрзахідпроектреставрація» Микола Гайда, Оксана Бойко, Зиновій Лігу та інші, на чолі з керівником проєкту , на основі ґрунтовного аналізу архітектури Язловецького замку, проведених вимірів та інших наукових досліджень розробили проєкт реконструкції Язловецького замку.
Примітки
- Андрусяк Никола. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 35.
- Завадський, Владислав (1864). Obrazy Rusi Czerwonej (пол) . Tygodnik Illustrowany. с. № 223, стор.5.
- Бірюльов Ю. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — С. 41. — .
Джерела
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
- Липа К. Язловецький замок // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 729. — .
- Підставка Р. Язловецький «ключ Поділля» / Руслан Підставка // Нова доба. — 2014. — № 33 (15 серп.). — С. 4.
- Рутинський М. Замковий туризм в Україні. — Київ : Центр учбової літератури, 2007. — С. 152—154.
- Трубчанінов С. . — 2-е видання, доповнене і перероблене. — Кам'янець-Подільський : Оіюм, 2007. — 56 с. — .
Посилання
- Підставка, Р. Язловець — ключ Поділля // Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України.
- Язловець // Замки і храми України.
- Ярослав Кузнецов. Язловец // Україна Інкогніта. (рос.)
- Жан-Баптіст Мартен. Картина «Здобуття Язловця», 1705 р. (пол.) (зберігається у )
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yazloveckij zamok kompleks oboronno zhitlovih sporud zamok palac XIV XVII stolittya v seli Yazlovec kolis misto Buchackogo rajonu Ternopilskoyi oblasti U XVI st vvazhavsya odnim z najkrashih v Ukrayini Yazloveckij zamokVezha zamku48 57 27 pn sh 25 26 20 sh d 48 957556 pn sh 25 43889 sh d 48 957556 25 43889 Koordinati 48 57 27 pn sh 25 26 20 sh d 48 957556 pn sh 25 43889 sh d 48 957556 25 43889Tip shatoStatus spadshini pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya Yazlovec nini Ternopilska oblast UkrayinaBudivnictvo XVII st Yazloveckij zamok Ukrayina Yazloveckij zamok u VikishovishiEtapi budivnictvaYazloveckij zamok skladavsya z dvoh chastin vlasne zamok na najbilsh visokomu j odnochasno najvuzhchomu misci gorba desho nizhche na zahid nizhnij zamok yakij vklyuchav takozh palac pobudovanij u XVII stolitti obgorodzhenij stinoyu na mezhi XVI XVII st Zamok Verhnij ta Nizhnij zamki v Yazlovci XVII st Avtor rekonstrukciyi Igor Kachor Plan zamku Yazlovcya GalereyaYazloveckij zamokYazloveckij zamokYazloveckij zamokYazloveckij zamokYazloveckij zamokYazloveckij zamokYazloveckij zamokYazloveckij zamokYazloveckij zamokYazloveckij zamokYazloveckij zamokYazloveckij zamokYazloveckij zamokYazloveckij zamokYazloveckij zamok U ruyinah vlasne zamku chitko vidbilisya obrisi pochatkovoyi zakladki kotra u plani maye neregulyarnu vidovzhenu p yatikutnu formu z odnim usichenim zrizanim kutom Zamok roztashovuvavsya po osi shid zahid U zahidnomu kuti na plani kvadrata znahodilasya bashta a poblizu vorit zamurovanih u XVI stolitti do pivnichnoyi stini buv pribudovanij zhitlovij budinok bilya yakogo znahodivsya glibokij kolodyaz Zi shidnogo kutovogo boku zamok buv zahishenij vid mozhlivih napadiv stinoyu z nahilom za kriniceyu Pered stinoyu u skeli buv vidovbanij riv kotrij viddilyav plato zamku vid peredpillya Vishezgadana nevelika bashta obnesena valom Vseredini dobre vidno riznicyu v ukladci kamenyu v bashti ta inshih stinah zamku Himichnij analiz budivelnogo rozchinu viyaviv domishki gipsu Ci dani dali mozhlivist visunuti gipotezu sho cya bashta ye najstarshoyu chastinoyu pervisnogo zamku Cilkom imovirno sho persha oboronna sporuda obmezhuvalasya ciyeyu odinokoyu kam yanoyu bashtoyu storozhovoyu vezheyu poryad z yakoyu mogli isnuvati derev yani ukriplennya vidnoviti yaki sogodni vzhe nemozhlivo Yazloveckij zamok yakij vpershe zgaduyetsya v dokumentah u 1436 roci yak rezidenciya feodaliv Buchackih gerbu Abdank maye kilka budivelnih periodiv Pershij period HIII XIV st Neregulyarnij vidovzhenij p yatikutnik 980 m iz kvadratnoyu bashtoyu v gostromu zahidnomu narizhniku Do pivnichnogo boku primikav zhitlovij budinok iz kriniceyu v pivnichno zahidnij stini brama Zi zahodu zahishenij skelyastim urvishem zi shodu shirokim 11 m proritim upoperek gorba rovom Drugij period persha polovina XV st 1448 r Zi shidnogo boku pribudovano oboronni muri novogo ditincya 1180 m tezh vidovzhenogo i p yatikutnogo v plani z kvadratnoyu bashtoyu v shidnomu narizhniku Do shidnoyi stini pervisnogo zamku pribudovano zhitlovij budinok Tretij period 1550 1556 1575 1607 roki Dobudova podilskim voyevodoyu Yezhi Yazloveckim z pivdenno zahidnogo boku pervisnogo zamku potuzhnoyi p yatiyarusnoyi bashti donzhona p yatij yarus ne zberigsya z potrijnimi bijnicyami dlya vedennya perehresnogo vognyu mizh zahidnim i shidnim ditincyami na misci shirokogo rovu zbudovano dvopoverhovij z proyizdom budinok U zahidnomu ditinci z pivnichnogo boku Mikolayem ta Geronimom Yazloveckimi pribudovano veliku pivkruglu basteyu cherez sho rozibrali starij budinok z kriniceyu perebudovano zahidnu i pivnichnu stini bilya yakih sporudzheno novij zhitlovij budinok U shidnomu ditinci do pivdennoyi stini v 1599 roci pribudovano kaplicyu do pivnichnoyi dvopoverhovij dim Neobhidno vidznachiti sho manera oformlennya bilokam yanogo portalu nad v yizdom do zamku shozha na vidpovidnu u Berezhanskomu zamku U chetvertomu periodi 1649 1658 rokah Aleksander Konyecpolskij otochuye zamok zi shodu zahodu i pivdnya zovnishnim oboronnim poyasom nizhnim zamkom Shidna chastina nizhnogo zamku skladayetsya z dvoh z yednanih stinoyu kvadratnih basht odna z yakih bula nadbramnoyu z pidjomnim mostom ne zbereglisya zahidna chastina z pryamokutnogo dvopoverhovogo kazematnogo budinku z arochnim proyizdom poseredini i dvoma narizhnimi bastionami do yakih zi zahodu primikali dovgi muri z bijnicyami i nevelichkimi ovalnimi basteyami P yatij period budivnictva zamku na 1747 rik koli krakivskij kashtelyan Stanislav Ponyatovskij spriyav perebudovi nizhnogo zamku na palac Palac Yazloveckij palac viglyad iz zamkovoyi vezhi Pobudovanij yak kazematne zmicnennya nizhnogo zamku flankovane dvoma kutovimi bastionami v period 1644 1659 rr U 1747 r budivlya rekonstrujovana dobudovana dvoma bichnimi krilami uvibravshi v sebe oboronni stini nizhnogo zamku i peretvorena v palac Vin zbudovanij z kamenyu i cegli maye P podibnij viglyad Velikij paradnij dvir kurdoner rozkrivayetsya u bik zamku i z yednuyetsya naskriznim proyizdom z parkom Dokladnishe Yazloveckij palacSpogadiFrancuz na prizvishe Dalejrak sho perebuvav u pochti korolya Yana Sobeskogo pid chas bitv iz turkami za Podillya pisav u svoyemu shodenniku pro zamok u Yazlovci Strumok sho otochuye misto zvertaye potim do pidnizhzhya zamkovoyi gori i otochuye yiyi tak samo yak Smotrich otochuye zamkovu goru v Kam yanci Gora cya dostupna tilki z boku mista Na cij gori pidnositsya zamok z kaminnya i cegli Pered bramoyu shirokij plac dlya vijskovih vprav na yakomu mozhna vishikuvati do troh tisyach vijska Zamok hoch i neregulyarnij ne viglyadaye zastarilim Bashti rovi narizhniki dlya garmat vali pidzemni lohi viriznyayutsya micnistyu ta zruchnistyu v oboroni Doslidzhennya proyekt rekonstrukciyiU polskomu zhurnali Tygodnik Ilustrowany za 1864 r mistitsya naris Obrazy Rusi Czerwonej z grafichnim zobrazhennyam ruyin zamku ta opisom krayu U 1936 1939 rokah Yazloveckij zamok doslidzhuvav polskij vchenij Bogdan Gerken Perspektivnij proyekt rekonstrukciyi Yazloveckogo zamku rozroblenij arhitektorami Lvivskogo institutu Ukrzahidproektrestavraciya Spivrobitniki Lvivskogo institutu Ukrzahidproektrestavraciya Mikola Gajda Oksana Bojko Zinovij Ligu ta inshi na choli z kerivnikom proyektu na osnovi gruntovnogo analizu arhitekturi Yazloveckogo zamku provedenih vimiriv ta inshih naukovih doslidzhen rozrobili proyekt rekonstrukciyi Yazloveckogo zamku PrimitkiAndrusyak Nikola Minule Buchachchini Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 35 Zavadskij Vladislav 1864 Obrazy Rusi Czerwonej pol Tygodnik Illustrowany s 223 stor 5 Biryulov Yu Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2007 T 7 G Di S 41 ISBN 978 966 02 4457 3 DzherelaBuchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII 944 s il Lipa K Yazloveckij zamok Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 729 ISBN 978 966 00 1359 9 Pidstavka R Yazloveckij klyuch Podillya Ruslan Pidstavka Nova doba 2014 33 15 serp S 4 Rutinskij M Zamkovij turizm v Ukrayini Kiyiv Centr uchbovoyi literaturi 2007 S 152 154 Trubchaninov S 2 e vidannya dopovnene i pereroblene Kam yanec Podilskij Oiyum 2007 56 s ISBN 966 7975 83 8 PosilannyaYazloveckij zamok u sestrinskih Vikiproyektah Portal Ternopilshina Yazloveckij zamok u Vikishovishi Pidstavka R Yazlovec klyuch Podillya Naukova elektronna biblioteka periodichnih vidan NAN Ukrayini Yazlovec Zamki i hrami Ukrayini Yaroslav Kuznecov Yazlovec Ukrayina Inkognita ros Zhan Baptist Marten Kartina Zdobuttya Yazlovcya 1705 r pol zberigayetsya u