Язловецький палац

Язловецький палац — пам'ятка архітектури національного значення в Язловці Бучацького району Тернопільської області (охоронний номер 1575). Збудований у 1644—1659 роках, реконструйований у XVIII столітті.

Язловецький палац
Вигляд палацу з боку парку
48°57′28″ пн. ш. 25°26′19″ сх. д. / 48.95778° пн. ш. 25.43861° сх. д. / 48.95778; 25.43861Координати: 48°57′28″ пн. ш. 25°26′19″ сх. д. / 48.95778° пн. ш. 25.43861° сх. д. / 48.95778; 25.43861
Статус	Пам'ятка архітектури національного значення
Статус спадщини	пам'ятка архітектури національного значення України
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Язловець, Бучацький район, Тернопільська область
Тип монастиря	жіночий
Матеріал	камінь, цегла
Будівництво	1644 — XVIII століття
Відомі мешканці	Марцеліна Даровська
Язловецький палац (Україна)
Язловецький палац у Вікісховищі

Архітектура

Головний портал палацу з боку двору

Головний портал палацу з боку саду

Палац збудований з каменю і цегли, має П-подібний вигляд. Великий парадний двір-курдонер розкривається у бік замку і з'єднується наскрізним проїздом з парком.

Споруда триповерхова. Проїзд перекрито напівциркульним склепінням із розпалубками, в XVII ст. служив головним в'їздом у замок, оформлений з боку головного і паркового фасадів порталами, що поєднують ренесансно-барокові риси.

Особливою пишністю відрізняється портал палацу з боку паркового фасаду. Його широка напівциркульна арка рустована, об'ємно виділена на стінах двома напівколонами іонічного ордера і рельєфними зображеннями алегорій і масок. Центральна осьова частина будівлі підвищена третім поверхом і завершена по обох фасадах трикутними щипцями з гербами і атрибутами геральдичної тематики в бубнах.

Палац передає характерні періоди розвитку оборонної та палацової архітектури Поділля XVII—XIX ст.

Історія

Язловецький палац, вигляд із замкової вежі

Верхній та Нижній замки в Язловці (XVII ст.). Автор реконструкції — Ігор Качор

План замку Язловця

Палац побудований як казематне зміцнення нижнього замку, фланковане двома кутовими бастіонами, в період 1644—1659 рр. Роботи з розширення замкових укріплень розпочав у 1640-х роках Александер Конєцпольський — син коронного гетьмана Станіслава, ворог гетьмана Богдана Хмельницького.

У 1747 році Язловець придбав краківський каштелян Станіслав Понятовський — батько майбутнього короля Станіслава Августа. Він не став відновлювати занедбаний верхній замок, зайнявся перебудовою нижнього замку, перетворивши його на палац, для чого використав камінь старої фортеці та нову цеглу, добудувавши двома бічними крилами, що увібрали в себе оборонні стіни нижнього замку. Резиденція перетворилася на П-подібний комплекс, який утворював двір-курдонер у бік замку. З іншого боку палацу знаходився парк, з яким двір сполучався за допомогою наскрізного напівциркульного аркового проїзду.

У другій половині XVIII століття Язловець поступово втрачає статус торговельного містечка. В 1863 році Христофор Блажовський передав палац , який заснували у 1854 році в Римі Марцеліна Даровська, Геронім Кайсевич та Юзефа Карська. Засновницею монастиря у Язловці стала Марцеліна Даровська. Умови Блажовського були наступними: сестри щороку мали виховувати дівчину, яку запропонує родина. Згодом Марцеліна викупила палац і він став власністю кляштору. При монастирі відкрито школу для дівчат і безкоштовну школу для місцевих дітей.

Монастир проіснував до 1947 року і закритий радянською владою. У колишньому монастирі розмістили спочатку зоотехнікум, а потім — обласний пульмонологічний санаторій. Свою діяльність монастир відновив у 1990 році.

Нині в приміщеннях палацу розташовані та жіночий монастир Згромадження Сестер Непорочного зачаття Пречистої Діви Марії. На другому поверсі палацу розміщується домовий костел і музей Блаженної Марцеліни Даровської.

Примітки

Джерела

• Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
• Германович П., Мельничук Б. Язловець // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 681–682. — .
• Лупійчук О., Уніят В., Фортельний І., Футрин М. Язловець // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 662–666. — .
• Підставка Р. Язловецький «ключ Поділля» / Руслан Підставка // Нова доба. — 2014. — № 33 (15 серп.). — С. 4.
• Підставка Р. Скарби старого Язлівця (збірник). — Тернопіль, 2011.
• Рибчинський О. Язловець — 640. Історія, архітектура, туризм". — Тернопіль, 2003.
• Садок Баронч. Пам'ятки язловецькі. — Львів, 1862.
• Стенлі Ковальський. «The Town Lost in History» («Містечко, загублене в історії»).

Посилання

• Андрій Бондаренко. Язловець. Частина 1: замок і палац // Україна інкогніта.
• Руслан Підставка. Язловець — ключ Поділля // Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України.