1918 в Україні

← 1917 1916 1915 1920 1921 850 років — з часу Повстання в Києві проти Ярославичів у . 150 років — з часу початку Коліївщини — гайдамацького національно-визвольного повстання на Правобережжі у . 150 років — з часу початку російсько-турецької війни (1768—1774) за вихід до Чорного моря у . 100 років — з часу створення масонської ложі «Любов до істини» в Полтаві у . 100 років — з часу закінчення на Херсонщині у . 100 років — з часу створення театральної трупи на чолі з Іваном Котляревським та Михайлом Щепкіним у Полтаві у . Видатних особистостей 400 років з дня народження Івана Федоровича Чорторийського — князя, магната, державного і політичного діяча Речі Посполитої, ревний пропагандист унії Великого Князівства Литовського та Корони. 350 років з дня народження Софії Анни Вишневецької — представниці українського магнатського і князівського роду. 300 років з дня народження Івана Богуна — українського військового і державного діяча, козацького полководця часу Хмельниччини, полковника подільського, згодом — кальницького і паволоцького. 150 років з дня народження Віктора Павловича Кочубея — нащадка козацької старшини Гетьманщини, державного діяча Російської імперії, князя (від 1831 року), першого державного канцлера внутрішніх справ (1834 рік) Росії. 100 років з дня народження Василя Івановича Штернберга — українського живописця-пейзажиста і жанриста. 50 років з дня народження Івана Кириловича Заболотного — депутата Першої Державної Думи Російської імперії, волонтера Англо-бурської війни (1899—1902 років), розробника підводного човна. 50 років з дня народження Богдана Олександровича Кістяковського — український правознавець, громадський діяч, український філософ права і соціолог неокантіанської орієнтації, один з організаторів Академії наук України. 50 років з дня народження Людмили Михайлівни Старицької-Черняхівської — української письменниці (поетеси, драматургу, прозаїку, перекладачу, мемуаристу), громадському діячу, доньці Михайла Старицького, племінниці Миколи Лисенка. 50 років з дня народження Олександра Григоровича Шліхтера — професійного революціонера, більшовицького партійного і державного діяча, ученого-економіста, академіка АН УРСР (1929) і АН Білоруської РСР (1934), віце-президента АН УРСР (1931—1938). 50 років з дня народження Євгенії Іванівни Ярошинської — української письменниці, перекладача, етнографа, фольклористки, педагога, громадської діячки на Буковині. Події 5 січня — В УНР увійшли в обіг перші українські банкноти — карбованці номіналом 100 карбованців. 22 січня — У будинку Педагогічного музею в Києві почалось закрите засідання Малої Ради, на якому було затверджено IV Універсал, що проголосив Україну незалежною державою. 27 — 29 січня — робітники кількох київських заводів почали повстання проти української влади на підтримку наступаючим на Київ російським частинам. Полки вільного козацтва, і курінь січових стрільців придушили це повстання. 29 січня — бій під Крутами — близько 300 юнаків Військової школи і студенти київських гімназій, що утворили Помічний Курінь Студентів Січових Стрільців під командуванням капітана Гончаренка, зазнали поразки від більшовицьких військ Михайла Муравйова. 4 лютого — війська Центральної Ради оволоділи територією заводу «Арсенал», захопили три сотні арсенальців і тут же розстріляли їх або закололи багнетами. 9 лютого: Підписано Брест-Литовський мирний договір між Німеччиною, Туреччиною, Болгарією і Австро-Угорщиною з Українською Народною Республікою, за умовами якого держави австро-німецького блоку визнавали незалежність УНР, що врятувало її від повного поглинання більшовицькою Росією і звільнення більшої частини України, яку натомість окупували автро-німецькі війська. війська Червоної армії під командуванням Михайла Муравйова після п'ятиденного артилерійського бомбардування зайняли столицю Української Народної республіки Київ. Жертвами червоного терору в Києві стали кілька тисяч осіб. 25 лютого — На засіданні Центральної Ради ухвалено закон про введення в Україні григоріанського календаря — 16 лютого за старим стилем оголошувалось 1 березня. На території Західної України, що свого часу знаходилась у складі Речі Посполитої григоріанський календар було введено ще у жовтні 1582 року. 3 березня — Після активізації військових дій країн-учасниць Четверного союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина і Болгарія) проти Радянської Росії, остання була змушена підписати у Брест-Литовську сепаратний мирний договір у якому визнала незалежність України і Фінляндії, мирний договір України з Німеччиною, втрачала Польщу, Естонію, Латвію і Литву, Грузію та ряд вірменських областей, які переходили до Туреччини. Однак після Листопадової революції 1918 року у Німеччині Росія в односторонньому порядку анулювала Брестський договір. 19 березня: загиблі у бою під Крутами з військовими почестями були поховані в братській могилі на Аскольдовому цвинтарі. у Катеринославі (нині — Дніпро) закінчився , на якому було схвалено Брестський мирний договір РСФРР з державами Четверного союзу і проголошено незалежність радянської України. 24 березня — Центральна Рада проголосила українську мову державною. 24 квітня — Частини армії УНР на чолі з Петром Болбочаном захопили Сімферополь — столицю Радянської Соціалістичної Республіки Тавриди. 28 квітня — Сприяючи планам Української Народної Громади, яка у своїх лавах об'єднувала землевласників і військових і відкрито відстоювала необхідність встановлення в Україні сильної диктаторської влади, командування півмільйонного угруповування австро-німецьких військ, що зайняло Україну, зупинило засідання Центральної Ради, яка саме обговорювала проект конституції УНР. 29 квітня — на , що відбувся у Києві за участю 8 тисяч делегатів, гетьманом України був обраний генерал Павло Скоропадський, який став односібним главою Української Держави. 8 липня — законом, підписаним гетьманом Скоропадським, створено вищу судову інституцію України — Державний сенат Української держави, який очолив міністр освіти Миколу Василенко. 16 липня — Гетьман Павло Скоропадський затвердив зразок морського прапора України — а білому полі розміщувався прямий синій хрест із каймою такого ж кольору, у лівому верхньому куті зображувався національний прапор невеликого розміру із видрукованою золотом печаткою Святого Володимира посередині. Зараз ВМСУ використовують прапор фактично такого ж дизайну (без тризуба). 24 липня — Гетьман Павло Скоропадський затвердив закони про загальну військову повинність і кримінальну відповідальність за перевищення максимально встановлених цін і спекуляцію. 2 серпня — Гетьман України Павло Скоропадський затвердив Закон «Про створення фонду Національної бібліотеки Української держави». 7 серпня — Україна і Область Війська Донського підписали договір про розмежування кордону і взаємне визнання незалежності й суверенності. Цей документ доповнювався «Додатковою секретною угодою» уповноважених донського та гетьманського урядів, згідно з якою Київ зобов'язувався якнайшвидше постачити донському війську озброєння та військове спорядження з розрахунку на три корпуси з майна, що залишилося «понад кількість, необхідну для укомплектування кількості українських військ, встановленої за угодою з Центральними державами». 17 серпня — Гетьман Скоропадський видав розпорядження про встановлення в Україні 8-годинного робочого дня. 16 жовтня: на з'їзді Вільного козацтва у Чигирині делегати від 5 українських губерній і Кубані обрали отаманом Вільного козацтва генерала Павла Скоропадського. Гетьман Павло Скоропадський видав указ про відродження козацтва, в яке було записано близько 150 тисяч сімей. 18 жовтня — У Львові на зборах українських депутатів австрійської Державної Ради і членів Палати Панів, українських представників галицького і буковинського сеймів було утворено Українську Національну Раду, яка очолила український національний рух в Австро-Угорській імперії. Її президентом було обрано депутата австрійського парламенту Євгена Петрушевича. 1 листопада — Підрозділи українських січових стрільців зайняли найважливіші установи Львова, включаючи будівлі губернаторства, муніципалітету, військові казарми і поліції, вивісили на ратуші жовто-блакитний прапор, проголосивши у місті владу Української Національної Ради. Повстання у Львові, на дві третини населеному поляками, зазнало поразки через три тижні і стало початком Польсько-української війни. 3 листопада — Скликане у Чернівцях народне віче ухвалило рішення про приєднання Північної Буковини до України. 12 листопада — Гетьман України Павло Скоропадський узаконив автокефалію української православної церкви. 13 листопада: у зв'язку з поразкою Німеччини в Першій Світовій війні уряд Радянської Росії анулював Брестський мир, підписаний у березні, а німецькі війська вимушено почали залишити окуповані території Білорусі та України. Українська Національна Рада у Львові затвердила «», яким проголосила створення на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). 27 листопада: відбулося перше установче Спільне зібрання Української Академії Наук, на якому президентом Академії було обрано Володимира Вернадського, секретарем — Агатангела Кримського. військо Нестора Махна вступило в Гуляйполе, яке він оголосив центром повстанського руху проти буржуазії. 28 листопада — У залізничному вагончику в Курську було проголошено створення Тимчасового робітничо-селянського уряду України та чолі з Георгієм П'ятаковим. 14 грудня: корпус січових стрільців Євгена Коновальця зайняв Київ, що знаменувало перемогу повстання Директорії під головуванням Володимира Винниченка проти влади гетьмана Павла Скоропадського. втративши підтримку як російських монархічних кіл та українських політичних партій, так і австро-німецьких союзників, гетьман України Павло Скоропадський зрікся влади, передав її своєму уряду, а той у свою чергу передав повноваження Директорії на чолі з Володимиром Винниченком. 26 грудня — У Києві Директорія на чолі з Володимиром Винниченком проголосила відновлення Української Народної Республіки та створення уряду на чолі з Володимиром Чехівським. Особи Призначено, звільнено Народились 15 січня — Лариса Архипівна Руденко, українська співачка (меццо-сопрано). 17 лютого — Володимир Васильович Щербицький, український політик, перший секретар ЦК КПУ (1972-89 рр.). 3 квітня — Олесь Гончар (Олександр Терентійович Гончар), український письменник («Прапороносці», «Тронка», «Собор», «Берег любові», «Циклон»), академік, громадський діяч, Герой України. 28 вересня — Василь Олександрович Сухомлинський, український педагог, письменник (Серце віддаю дітям, Про виховання). 27 листопада — Борис Євгенович Патон, український вчений в галузі металургії, директор Інституту електрозварювання (з 1953 р.), президент (з 1962 р.). 1 грудня — Платон Іларіонович Майборода, український композитор, автор пісень (Білі каштани, Пісня про рушник), музики до кінофільмів. Померли 31 січня — Іван Павлович Пулюй, український фізик і електротехнік, ректор Німецької вищої технічної школи в Празі. 7 лютого — Володимир (Священомученик), , Київський і Галицький православний митрополит (1915—1918 рр.), перший новомученик часів комуністичного гоніння на церкву ХХ століття. 15 квітня — Іван Нечуй-Левицький (Іван Семенович Левицький), український письменник (Микола Джеря, Кайдашева сім'я, Дві московки, Над Чорним морем, Маруся Богуславка), етнограф і фольклорист. Засновані, створені 27 листопада — Українська академія наук на чолі з Володимиром Вернадським. Зникли, скасовані Видання, твори Примітки Посилання