Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хайвельд або Високий Вельд (англ. Highveld, афр. Hoëveld) — високогірне плато в Південній Африці, розташоване в Південно-Африканській Республіці та на заході Лесото. Тут розташовані деякі з найважливіших сільськогосподарських районів ПАР, а також найбільша концентрація столичних центрів, включно з агломерацією Гаутенг, у якій проживає третина населення країни. Хайвельд виділяють у окремий афротропічний екорегіон гірських луків та чагарників Луки Хайвельду (ідентифікатор WWF: AT1009).
 Провінція Гаутенг на північ від Йоганнесбурга | |
| Екозона | Афротропіка |
|---|---|
| Біом | Гірські луки та чагарники |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | AT1009 |
| Межі | Склерофітна савана Калахарі Нама-Кару Луки, рідколісся та ліси Драконових гір Високогірні луки та рідколісся Драконових гір Південноафриканський бушвельд Акацієво-бейкієві рідколісся Калахарі |
| Площа, км² | 186 577 |
| Країни | Південно-Африканська Республіка, Лесото |
| Охороняється | 2,45 % |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Хайвельд охоплює захід Лесото, більшу частину провінції Фрі-Стейт та майже всю територію Гаутенгу, а також захід Мпумаланги, сусідні райони Східнокапської і Північно-Західної провінцій та крайній південь Лімпопо в ПАР. На північ від нього, за горами [en] простягаються рівнини Бушвельду. На сході і півдні, в горах Великого Уступу, найвищими з яких є Драконові гори або Дракенсберг, які підіймаються на висоту понад 3000 м над рівнем моря, поширені луки, рідколісся та ліси Драконових гір. На заході плато Хайвельд поступово спускається до напівпустельних рівнин Калахарі та Нама-Кару.
Плато Хайвельд лежить переважно на висоті від 1400 до 1800 м над рівнем моря. Рельєф регіону представлений пласкими або дещо горбистими рівнинами, над якими подекуди підіймаються невисокі скелясті гірські масиви, такі як Вітватерсранд, Магалісберг та Вредефорт-Доум. З геологічної точки зору основу регіону складають пісковики та сланці Кару. На прохолодному та вологому північному сході регіону поширені темно-червоні піщано-суглинкові ґрунти.
Більша частина Хайвельду лежить в басейні річки Вааль, а найпівденніша його частина — у басейні [en] та безпосередньо у басейні Оранжевої річки. Історично луки регіону відігравали важливу роль у природному очищенні води річок, що беруть початок в Драконових горах і течуть на захід, однак внаслідок будівництва системи гідротехнічних споруд, покликаних забезпечити водопостачання великих міст регіону, функціонування екосистеми було порушено.
В межах Хайвельду розташований Йоганнесбург, найбільше місто Південної Африки, в якому живе понад 5,6 мільйонів людей, а також міста Преторія, Блумфонтейн, Ферінігінг, [en] і [en] і урбанізовані райони [en] та [en]. На кордоні між Хайвельдом та Калахарі лежить місто Кімберлі, відоме своїми алмазами.
Близько половини золота, добутого у світі за всю історію, було видобуто в регіоні Хайвельду з 1880 року. Найбільші родовища золота розташовані в горах Вітватерсранду, навколо міста Йоганнесбург, а менші родовища існують на півночі Фрі-Стейту, поблизу Велкома та [en]. Також Хайвельд багатий на поклади алмазів, вугілля, ванадія та марганця. У сільському господарстві Хайвельда домінує екстенсивне вирощування зернових культур та випасання м'ясних порід великої рогатої худоби, а також інтенсивне вирощування кукурудзи, пшениці, сорго, цитрусових, [en], соняшнику та овочів.
Клімат
На заході регіону домінує напівпустельний клімат (BSk за класифікацією кліматів Кеппена), а на сході — гірський субтропічний клімат (Cwb за класифікацією Кеппена) або вологий субтропічний клімат (Cwa за класифікацією Кеппена). Середня максимальна температура коливається від 21 °C до 24 °C, а середня мінімальна температура — від 3°C до 6°C. Влітку температура може досягати 38°C, а взимку — опускатися до -11°C. Середньорічна кількість опадів коливається від 400 до 900 мм, більшість з яких випадає влітку. В листопаді, грудні та січні вдень часто трапляються сильні грози.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є луки, на яких домінують злаки, а також зустрічаються різноманітні геофіти та різнотрав'я. Домінуючими видами трав на луках Хайвельду виступають волосисті гіпарренії (Hyparrhenia hirta), [en] (Sporobolus pyramidalis), [en] (Eragrostis curvula), [en] (Eragrostis lehmanniana), [sv] (Brachiaria serrata), [en] (Panicum coloratum) та тритичинкова темеда (Themeda triandra). Серед інших рослин, що зустрічаються в регіоні, слід відзначити [en] (Vachellia sieberiana), [sv] (Searsia rehmanniana), [sv] (Selago densiflora), [sv] (Spermacoce natalensis), [sv] (Kohautia cynanchica), [sv] (Phyllanthus glaucophyllus), [vi] (Helichrysum rugulosum), [sv] (Crabbea acaulis) та [sv] (Rhynchosia totta).
Внаслідок частих пожеж, а також інтенсивного випасу з боку травоїдних тварин, дерева та кущі є рідкісними в екорегіоні. Вони зустрічаються переважно на заході Хайвельду, у перехідній зоні між луками регіону та напівпустелями Калахарі та Кару. На схід від перехідної зони, у районах, де випадає порівняно мало опадів, поширені "солодкі луки". На них переважають поживні трави, які містять мало волокон і зберігають поживні речовини в листі протягом зими. У найбільш вологих районах на північному заході Хайвельду поширені "кислі луки". Трави, що ростуть на них, є зазвичай короткими та щільними, містять багато клітковини та зберігають поживні речовини в коренях протягом зими, що робить їх несмачними.
Наразі значна частина луків регіону перетворена на сільськогосподарські угіддя, однак незважаючи на те, що природний рослинний покрив Хайвельду дуже фрагментований, тут зустрічаються найбільші збережені ділянки луків у Південній Африці. Аналіз пилку показав, що трави домінували в регіоні принаймні з раннього голоцену, хоча площа різних типів луків могла збільшуватися або скорочуватися у відповідь на зміни клімату.
Фауна
Серед ссавців, що зустрічаються на луках Хайвельду, слід відзначити африканського буйвола (Syncerus caffer), блакитного гну (Connochaetes taurinus), звичайну канну (Taurotragus oryx), спрингбока (Antidorcas marsupialis), [en] (Damaliscus pygargus phillipsi), звичайного стенбока (Raphicerus campestris), [en] (Alcelaphus buselaphus caama), чорного шаблерога (Hippotragus niger), орібі (Ourebia ourebia), звичайного дуїкера (Sylvicapra grimmia), африканського бородавочника (Phacochoerus africanus sundevallii), верветку (Chlorocebus pygerythrus), ведмежого павіана (Papio ursinus), південноафриканського їжака (Atelerix frontalis), капського ховраха (Geosciurus inauris), капського зайця (Lepus capensis) капського довгонога (Pedetes capensis), африканського трубкозуба (Orycteropus afer) та панголіна Теммінка (Smutsia temminckii). Раніше в регіоні зустрічалися гірські зебри (Equus zebra), чорні гну (Connochaetes gnou) та південні білі носороги (Ceratotherium simum simum), однак вони були майже винищені в ході колонізації регіону. Наразі популяції цих видів переважно обмежені заповідниками.
Серед хижих ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити африканського леопарда (Panthera pardus pardus), буру гієну (Parahyaena brunnea), капську лисицю (Vulpes chama), звичайного каракала (Caracal caracal), сервала (Leptailurus serval), африканську цивету (Civettictis civetta), африканську смугасту ласицю (Poecilogale albinucha), медоїда (Mellivora capensis) та земляного вовка (Proteles cristatus). Майже ендемічними представниками регіону є грубошерсті златокроти (Chrysospalax villosus) та хайвельдські златокроти (Amblysomus septentrionalis). Фрі-стейтські карликові миші (Mus orangiae) є ендеміками екорегіону.
Орнітофауна екорегіону вирізняється високим різноманіттям. На луках Хайвельду зустрічаються майже ендемічні білокрилі погоничі (Sarothrura ayresi), блакитні корхаани (Eupodotis caerulescens), південні шпорці (Heteromirafra ruddi), південні фірлюки (Mirafra cheniana), чорнощокі трав'янки (Campicoloides bifasciatus) та жовті єрники (Anthus chloris), а також ендемічні в'юркові терери (Spizocorys fringillaris). Серед інших птахів, поширених в регіоні, слід відзначити південного турача (Scleroptila gutturalis), чорноногого турача (Pternistis swainsonii), білочеревого корхаана ( Eupodotis senegalensis), світлокрилу дрохву (Afrotis afraoides), лучну таміку (Cisticola tinniens), бурого мерла (Lamprotornis bicolor), південного магалі-вусаня (Sporopipes squamifrons), іржастощокого ткачика (Ploceus capensis), чорнощокого луговика (Ortygospiza atricollis), східного жайворонка (Certhilauda semitorquata), капську вівсянку (Emberiza capensis) та рідкісного блакитного журавля (Grus paradisea), національного птаха ПАР.
Через прохолодний клімат регіону на луках Хайвельду трапляється відносно небагато видів плазунів. Поза тим, герпетофауна регіону включає кількох найхарактерніших плазунів Африки, зокрема нільського крокодила (Crocodylus niloticus), нільського варана (Varanus niloticus), білогорлого варана (Varanus albigularis), земляну агаму (Agama aculeata) та південноафриканського пітона (Python natalensis). Ендеміками регіону є велетенські поясохвости (Smaug giganteus). Також в регіоні зустрічається 29 видів амфібій.
Збереження
Близько 2,45 % площі екорегіону є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], [en] та [en].
Примітки
- "Highveld grasslands". DOPA Explorer. [1]
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 30 березня 2024.
Посилання
- «Highveld grasslands». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Highveld Grasslands» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hajveld abo Visokij Veld angl Highveld afr Hoeveld visokogirne plato v Pivdennij Africi roztashovane v Pivdenno Afrikanskij Respublici ta na zahodi Lesoto Tut roztashovani deyaki z najvazhlivishih silskogospodarskih rajoniv PAR a takozh najbilsha koncentraciya stolichnih centriv vklyuchno z aglomeraciyeyu Gauteng u yakij prozhivaye tretina naselennya krayini Hajveld vidilyayut u okremij afrotropichnij ekoregion girskih lukiv ta chagarnikiv Luki Hajveldu identifikator WWF AT1009 Luki Hajveldu Provinciya Gauteng na pivnich vid Jogannesburga Ekozona Afrotropika Biom Girski luki ta chagarniki Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF AT1009 Mezhi Sklerofitna savana Kalahari Nama Karu Luki ridkolissya ta lisi Drakonovih gir Visokogirni luki ta ridkolissya Drakonovih gir Pivdennoafrikanskij bushveld Akaciyevo bejkiyevi ridkolissya Kalahari Plosha km 186 577 Krayini Pivdenno Afrikanska Respublika Lesoto Ohoronyayetsya 2 45 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Luki Hajveldu v okolicyah en Landshaft zapovidnika en Silskogospodarski ugiddya v okolicyah en GeografiyaHajveld ohoplyuye zahid Lesoto bilshu chastinu provinciyi Fri Stejt ta majzhe vsyu teritoriyu Gautengu a takozh zahid Mpumalangi susidni rajoni Shidnokapskoyi i Pivnichno Zahidnoyi provincij ta krajnij pivden Limpopo v PAR Na pivnich vid nogo za gorami en prostyagayutsya rivnini Bushveldu Na shodi i pivdni v gorah Velikogo Ustupu najvishimi z yakih ye Drakonovi gori abo Drakensberg yaki pidijmayutsya na visotu ponad 3000 m nad rivnem morya poshireni luki ridkolissya ta lisi Drakonovih gir Na zahodi plato Hajveld postupovo spuskayetsya do napivpustelnih rivnin Kalahari ta Nama Karu Plato Hajveld lezhit perevazhno na visoti vid 1400 do 1800 m nad rivnem morya Relyef regionu predstavlenij plaskimi abo desho gorbistimi rivninami nad yakimi podekudi pidijmayutsya nevisoki skelyasti girski masivi taki yak Vitvatersrand Magalisberg ta Vredefort Doum Z geologichnoyi tochki zoru osnovu regionu skladayut piskoviki ta slanci Karu Na proholodnomu ta vologomu pivnichnomu shodi regionu poshireni temno chervoni pishano suglinkovi grunti Bilsha chastina Hajveldu lezhit v basejni richki Vaal a najpivdennisha jogo chastina u basejni en ta bezposeredno u basejni Oranzhevoyi richki Istorichno luki regionu vidigravali vazhlivu rol u prirodnomu ochishenni vodi richok sho berut pochatok v Drakonovih gorah i techut na zahid odnak vnaslidok budivnictva sistemi gidrotehnichnih sporud poklikanih zabezpechiti vodopostachannya velikih mist regionu funkcionuvannya ekosistemi bulo porusheno V mezhah Hajveldu roztashovanij Jogannesburg najbilshe misto Pivdennoyi Afriki v yakomu zhive ponad 5 6 miljoniv lyudej a takozh mista Pretoriya Blumfontejn Feriniging en i en i urbanizovani rajoni en ta en Na kordoni mizh Hajveldom ta Kalahari lezhit misto Kimberli vidome svoyimi almazami Blizko polovini zolota dobutogo u sviti za vsyu istoriyu bulo vidobuto v regioni Hajveldu z 1880 roku Najbilshi rodovisha zolota roztashovani v gorah Vitvatersrandu navkolo mista Jogannesburg a menshi rodovisha isnuyut na pivnochi Fri Stejtu poblizu Velkoma ta en Takozh Hajveld bagatij na pokladi almaziv vugillya vanadiya ta margancya U silskomu gospodarstvi Hajvelda dominuye ekstensivne viroshuvannya zernovih kultur ta vipasannya m yasnih porid velikoyi rogatoyi hudobi a takozh intensivne viroshuvannya kukurudzi pshenici sorgo citrusovih en sonyashniku ta ovochiv KlimatNa zahodi regionu dominuye napivpustelnij klimat BSk za klasifikaciyeyu klimativ Keppena a na shodi girskij subtropichnij klimat Cwb za klasifikaciyeyu Keppena abo vologij subtropichnij klimat Cwa za klasifikaciyeyu Keppena Serednya maksimalna temperatura kolivayetsya vid 21 C do 24 C a serednya minimalna temperatura vid 3 C do 6 C Vlitku temperatura mozhe dosyagati 38 C a vzimku opuskatisya do 11 C Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 400 do 900 mm bilshist z yakih vipadaye vlitku V listopadi grudni ta sichni vden chasto traplyayutsya silni grozi FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye luki na yakih dominuyut zlaki a takozh zustrichayutsya riznomanitni geofiti ta riznotrav ya Dominuyuchimi vidami trav na lukah Hajveldu vistupayut volosisti giparreniyi Hyparrhenia hirta en Sporobolus pyramidalis en Eragrostis curvula en Eragrostis lehmanniana sv Brachiaria serrata en Panicum coloratum ta tritichinkova temeda Themeda triandra Sered inshih roslin sho zustrichayutsya v regioni slid vidznachiti en Vachellia sieberiana sv Searsia rehmanniana sv Selago densiflora sv Spermacoce natalensis sv Kohautia cynanchica sv Phyllanthus glaucophyllus vi Helichrysum rugulosum sv Crabbea acaulis ta sv Rhynchosia totta Vnaslidok chastih pozhezh a takozh intensivnogo vipasu z boku travoyidnih tvarin dereva ta kushi ye ridkisnimi v ekoregioni Voni zustrichayutsya perevazhno na zahodi Hajveldu u perehidnij zoni mizh lukami regionu ta napivpustelyami Kalahari ta Karu Na shid vid perehidnoyi zoni u rajonah de vipadaye porivnyano malo opadiv poshireni solodki luki Na nih perevazhayut pozhivni travi yaki mistyat malo volokon i zberigayut pozhivni rechovini v listi protyagom zimi U najbilsh vologih rajonah na pivnichnomu zahodi Hajveldu poshireni kisli luki Travi sho rostut na nih ye zazvichaj korotkimi ta shilnimi mistyat bagato klitkovini ta zberigayut pozhivni rechovini v korenyah protyagom zimi sho robit yih nesmachnimi Narazi znachna chastina lukiv regionu peretvorena na silskogospodarski ugiddya odnak nezvazhayuchi na te sho prirodnij roslinnij pokriv Hajveldu duzhe fragmentovanij tut zustrichayutsya najbilshi zberezheni dilyanki lukiv u Pivdennij Africi Analiz pilku pokazav sho travi dominuvali v regioni prinajmni z rannogo golocenu hocha plosha riznih tipiv lukiv mogla zbilshuvatisya abo skorochuvatisya u vidpovid na zmini klimatu FaunaSered ssavciv sho zustrichayutsya na lukah Hajveldu slid vidznachiti afrikanskogo bujvola Syncerus caffer blakitnogo gnu Connochaetes taurinus zvichajnu kannu Taurotragus oryx springboka Antidorcas marsupialis en Damaliscus pygargus phillipsi zvichajnogo stenboka Raphicerus campestris en Alcelaphus buselaphus caama chornogo shableroga Hippotragus niger oribi Ourebia ourebia zvichajnogo duyikera Sylvicapra grimmia afrikanskogo borodavochnika Phacochoerus africanus sundevallii vervetku Chlorocebus pygerythrus vedmezhogo paviana Papio ursinus pivdennoafrikanskogo yizhaka Atelerix frontalis kapskogo hovraha Geosciurus inauris kapskogo zajcya Lepus capensis kapskogo dovgonoga Pedetes capensis afrikanskogo trubkozuba Orycteropus afer ta pangolina Temminka Smutsia temminckii Ranishe v regioni zustrichalisya girski zebri Equus zebra chorni gnu Connochaetes gnou ta pivdenni bili nosorogi Ceratotherium simum simum odnak voni buli majzhe vinisheni v hodi kolonizaciyi regionu Narazi populyaciyi cih vidiv perevazhno obmezheni zapovidnikami Sered hizhih ssavciv poshirenih v regioni slid vidznachiti afrikanskogo leoparda Panthera pardus pardus buru giyenu Parahyaena brunnea kapsku lisicyu Vulpes chama zvichajnogo karakala Caracal caracal servala Leptailurus serval afrikansku civetu Civettictis civetta afrikansku smugastu lasicyu Poecilogale albinucha medoyida Mellivora capensis ta zemlyanogo vovka Proteles cristatus Majzhe endemichnimi predstavnikami regionu ye gruboshersti zlatokroti Chrysospalax villosus ta hajveldski zlatokroti Amblysomus septentrionalis Fri stejtski karlikovi mishi Mus orangiae ye endemikami ekoregionu Ornitofauna ekoregionu viriznyayetsya visokim riznomanittyam Na lukah Hajveldu zustrichayutsya majzhe endemichni bilokrili pogonichi Sarothrura ayresi blakitni korhaani Eupodotis caerulescens pivdenni shporci Heteromirafra ruddi pivdenni firlyuki Mirafra cheniana chornoshoki trav yanki Campicoloides bifasciatus ta zhovti yerniki Anthus chloris a takozh endemichni v yurkovi tereri Spizocorys fringillaris Sered inshih ptahiv poshirenih v regioni slid vidznachiti pivdennogo turacha Scleroptila gutturalis chornonogogo turacha Pternistis swainsonii bilocherevogo korhaana Eupodotis senegalensis svitlokrilu drohvu Afrotis afraoides luchnu tamiku Cisticola tinniens burogo merla Lamprotornis bicolor pivdennogo magali vusanya Sporopipes squamifrons irzhastoshokogo tkachika Ploceus capensis chornoshokogo lugovika Ortygospiza atricollis shidnogo zhajvoronka Certhilauda semitorquata kapsku vivsyanku Emberiza capensis ta ridkisnogo blakitnogo zhuravlya Grus paradisea nacionalnogo ptaha PAR Cherez proholodnij klimat regionu na lukah Hajveldu traplyayetsya vidnosno nebagato vidiv plazuniv Poza tim gerpetofauna regionu vklyuchaye kilkoh najharakternishih plazuniv Afriki zokrema nilskogo krokodila Crocodylus niloticus nilskogo varana Varanus niloticus bilogorlogo varana Varanus albigularis zemlyanu agamu Agama aculeata ta pivdennoafrikanskogo pitona Python natalensis Endemikami regionu ye veletenski poyasohvosti Smaug giganteus Takozh v regioni zustrichayetsya 29 vidiv amfibij ZberezhennyaBlizko 2 45 ploshi ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en en ta en Primitki Highveld grasslands DOPA Explorer 1 Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 30 bereznya 2024 Posilannya Highveld grasslands Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Highveld Grasslands One Earth