Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Нільский варан | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Varanus niloticus (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||||||
 Поширення нільського варана | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Нільський варан (Varanus niloticus, Linnaeus 1766) – великий варан з підродини . Це найбільша та найпоширеніша африканська ящірка, що зустрічається на більшій частині цього континенту за винятком північної його частини та пустельних областей. Незважаючи на значні розміри, поширення та економічну роль цих тварин вони досі недостатньо вивчені. Саме слово «варан» арабського походження і первісно так називали саме нільських варанів, тобто це номінативний вид усієї родини варанів.
Зовнішність та будова
Нільські варани мають сильні ноги, м’язистий тулуб, довгий потужний хвіст та могутні щелепи. На лапах у них довгі пальці, що закінчуються гострими пазурами які тварина використовує для лазіння, риття нір, розривання здобичі та оборони. Подібно до інших варанів нільський має роздвоєного язика.
Молоді темні, майже чорні, зверху в них є поперечні ряди жовтих округлих плям, що зливаються іноді в суцільні світлі смуги. На верхній стороні голови в них гарний візерунок з неправильних поперечних смуг, утворених дрібними жовтими цяточками й плямами. Забарвлення дорослих тварин від сірувато-коричневого до темнооливково-зеленого з більш-менш виразними жовтувато-білими поперечними смугами або рядами округлих плям такого ж кольору. Хвіст нільського варана довгий, сильно стиснути з боків, з поздовжнім кілем перетнутий кількома нерівними жовтуватими смугами.
Ніздрі глибоко посаджені й розташовані ближче до очей ніж до кінця морди.
Середня довжина біля півтора метра, причому довжина голови та тіла від носа до клоаки пів метра. Однак нільські варани бувають і довші за 2 метри, але екземпляри такої величини зустрічаються порівняно рідко. Найбільший достеменно відомий зараз екземпляр був 242 сантиметри завдовжки при довжині від носа до клоаки 98 сантиметрів (Haake & Groves 1995). Самці довжиною 150-170 сантиметрів важать 5-10 кілограмів, самки довжиною близько 135 сантиметрів приблизно 3 кілограми. Новонароджені вараненята 280-327 міліметрів завдовжки і важать лише 23-32 грами.
У нільських варанів добре виражені вікові зміни в будові черепа та морфології зубів. У молоді зуби гострі, а в дорослих вони поступово змінюються широкими притупленими зубами з розвинутими гребенями на коронці. Це пов’язане з віковими змінами у раціоні тварин – молодь харчується незахищеною, але швидкою здобиччю на зразок комах та ящірок, а в дорослих значну частку їжі складають захищені панциром молюски та ракоподібні.
Поширення
Нільський варан поширений на більшій частині континенту за виключенням пустель та узбережжя Північної та Північно-Східної Африки. Його немає в Сахарі, за виключенням територій вздовж Нілу, пустельних районах Сомалі, Намібії, Ботсвани та Південної Африки. Є відомості, що ще в XIX столітті цей вид траплявся у Палестині де зараз водиться лише сірий варан (Varanus griseus). Зараз завдяки тому, що деякі люди викинули своїх домашніх улюбленців на вулицю нільський варан інтродукувався у Флориді де його популяція відома з 1991 року. З того часу судячи з повідомлень його ареал там розростається – тварин бачать в нових місцях. Великого варана шести футів завдовжки помітили у вересні 2008 року в Орегоні.
В межах свого природного ареалу нільський варан зустрічається майже біля усіх постійних водойм. Вони водяться і на околицях пустель і в тропічних лісах, їх нема лише власне у пустелях. Цей вид легко пристосовується до антропогенних ландшафтів і добре живе поруч з поселеннями та на полях якщо звісно його не винищувати. Нільських варанів зустрічали на висотах до 2000 метрів над рівнем моря і навіть вище (Barbour & Loveridge 1928).
Спосіб життя
Нільський варан рідко віддаляється від рік й озер, на березі яких живе. Це хижак який живиться практично будь-якою здобиччю яку може впіймати та подужати. Їжею варанам служать комахи, молюски, краби, равлики, риба, жаби, ящірки, змії, молодняк крокодилів, птахи й дрібні ссавці. В місцевостях багатих равликами та крабами вони становлять основу раціону. Як вказувалося вище в дорослих варанів зуби пристосовані саме до такої їжі. Особливо тверду здобич, наприклад панцири крабів і мушлі двостулкових молюсків, ящірка роздушує стовщеними й притупленими задніми зубами. Однак як вже вказувалося нільські варани не є вузькоспеціалізованим видом і пристосовуються до найрізноманітнішої їжі – наприклад в Гані відома популяція яка живе поруч з великими колоніями кажанів якими значною мірою й харчується. Коли є можливість ці ящірки охоче жеруть падаль підбираючи залишки здобичі великих хижаків. На мілководді варани можуть ловити рибу, відомі випадки нападів на пташині гнізда, а на кладки крокодилів варани нападають так часто, що деякі дослідники вважають їх головними ворогами цих рептилій. За повідомленнями ряду вчених нільські варани нападають на крокодилячі гнізда в парі – один відволікає крокодилицю від гнізда, а інший дістає яйця. В свою чергу крокодили при нагоді ловлять варанів, іншими ворогами цих ящірок є кобри та мангусти. У випадку небезпеки варан нерідко прикидається мертвим, тривалий час залишаючись нерухомим і вичікуючи зручного моменту, щоб підхопитися й урятуватися втечею. Також нільські варани часто використовують для оборони свій хвіст яким махають як батогом. В старих особин через це хвіст дуже часто ушкоджений та пошрамований. Взагалі ця ящірка досить агресивна і нерідко може постояти за себе. Stevenson-Hamilton (1947) повідомив про випадок коли орел впіймав варана, але той вчепився птахові у ногу і не відпускав, аж доки орла не знайшли в стані крайнього виснаження.
Вдень нільських варанів можна помітити коли вони гріються сидячи на каменях, гілках чи у воді біля берега. Це прудкі тварини, що бігають швидше за людину. В разі небезпеки за можливості ці ящірки рятуються втечею у воду. Вночі варани сплять у норах, але в дуже теплу погоду можуть ночувати і назовні – на гілках чи у воді. Нори тварини можуть рити самі, однак часто використовують уже готові. Зазвичай для риття нір варани підбирають піщані ґрунти. В сухий сезон чи в прохолодну погоду активність варанів помітно знижується і часом вони днями не покидають своїх нір. Ці тварини, особливо молодь, добре лазять по деревам хоч і не є справді деревним видом. Loveridge (1923) повідомляє, що були випадки коли варани заснувши на дереві втрачали пильність падали на землю й розбивалися до смерті. Нільські варани дуже добре плавають. Деякі дослідники повідомляють, що ці тварини можуть залишатися під водою понад годину. Досліди з невеликими екземплярами в неволю показали, що вони зазвичай пірнають на 12-15 хвилин і ніколи не більше ніж на пів години.
За даними Hirth & Latif (1984) температура тіла нільських варанів коливається в межах 20-37,2°C, при цьому середня становить 28,8 °C. Тварини активні при температурі тіла понад 26 °C. Хоч варани є класичними холоднокровними істотами, однак завдяки відносно значним розмірам у випадку активності вони можуть підтримувати температуру тіла суттєво вищу за навколишнє середовище – в одного з активних екземплярів зловлених у другій половині дня була температура 32 °C, в той час як температура навколишнього середовища становила лише 25,3 °C.
Нільські варани вельми численний вид популяції якого можуть мати значну щільність, наприклад в 1974 році в північній Кенії була зареєстрована щільність в 40-60 особина на км².
Розмноження
В різних країнах нільські варани відкладають яйця у різний час пристосовуючися до місцевих умов. Данні щодо інкубайційного періоду сильно розрізняються в різних вчених. Перші ґрунтовні дослідження (Cowles 1928, 1930) на основі спостережень тварин з Наталю вказували тривалість інкубаційного періоду близько 300 днів, однак пізніші дослідження (Branch & Erasmus 1982) показують, що інкубаційний період може бути і в половину чи на навіть втроє коротшим. В неволі його тривалість 92-175 при температурі 27 до 32 °C. Найліпшим місцем для відкладання яєць є термітники. Самка обирає великий термітник, зазвичай близький до води і розкопує його стінку після чого відкладає яйця. Риє вона як правило в після дощу, коли матеріал термітника розмокає і легше піддається пазурам. Терміти швидко відновлюють стіну і яйця спокійно інкубуються за постійної температури та вологості всередині жилого термітника. При вилупленні з кожного яйця виливається трохи рідини, що знову розм’якшує стінку споруди, дозволяючи молодим варанам, довжина яких не перевищує 20-22 сантиметри, самостійно вибратися назовні. Там де немає доступних термітників варани відкладають яйця у норах.
Дорослі самиці нільських варанів можуть відкладати багато яєць. Borquin (1991) знайшов у термітнику 63 яйця, багато повідомлень про кладки понад 35 яєць. Яйця мають розміри приблизно 6 на 5 сантиметри і важать 46-52 грами, тобто велика кладка важить до 3 кілограмів – як особина варана середнього розміру. Однак слід відмітити, що перші кладки помітно менші і нараховують лише близько 10 яєць і лише в міру дорослішання та збільшення розмірів самиці збільшується і кількість яєць які вона відкладає. Самиці перед тим як відкладати яйця тривалий час нагулюють жир запаси якого потім переробляються печінкою на яєчний жовток. Зазвичай тварини набирають вагу в сприятливий сезон, а виношують яйця в несприятливий. У популяціях які живуть в умовах з довшим сприятливим сезоном самицям вдається ліпше відгодуватися і відповідно знести більше яєць.
Вжиток
Нільський варан як відносно велика та широко розповсюджена тварина має неабияке економічне значення. М’ясо й жир нільського варана дуже смачні і широко вживаються місцевими жителями в їжу. Органи варанів застосовують у народній медицині, але головним є добування варанів на шкіру. У 80-і роки XX століття щорічно на надходило близько 400 тисяч шкурок. В основному шкіру нільських варанів експортували з Малі, Нігерії, Камеруну, Судану в Європу, головно у Францію.і робили сумки,взуття,ремені і т.д..
Примітки
- IUCN Red List and search for Varanus niloticus
- Стаття «Серый варан» Т.В. ЛУКАРЕВКАЯ на сайті «Мир Животных»
Джерела
- Матеріали про нільського варана з Зоофоруму
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nilskij varanManyara ozero TanzaniyaOhoronnij statusNedoslidzhenij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad ScleroglossaInfraryad AnguimorphaNadrodina VaranoideaRodina Varani Varanidae Rid VaranusPidrid V Polydaedalus Vid Nilskij varanBinomialna nazvaVaranus niloticus Linnaeus 1758 Poshirennya nilskogo varanaPosilannyaVikishovishe Varanus niloticusEOL 790177ITIS 683047MSOP 198539NCBI 62046Fossilworks 135845 Nilskij varan Varanus niloticus Linnaeus 1766 velikij varan z pidrodini Ce najbilsha ta najposhirenisha afrikanska yashirka sho zustrichayetsya na bilshij chastini cogo kontinentu za vinyatkom pivnichnoyi jogo chastini ta pustelnih oblastej Nezvazhayuchi na znachni rozmiri poshirennya ta ekonomichnu rol cih tvarin voni dosi nedostatno vivcheni Same slovo varan arabskogo pohodzhennya i pervisno tak nazivali same nilskih varaniv tobto ce nominativnij vid usiyeyi rodini varaniv Zovnishnist ta budovaNilski varani mayut silni nogi m yazistij tulub dovgij potuzhnij hvist ta mogutni shelepi Na lapah u nih dovgi palci sho zakinchuyutsya gostrimi pazurami yaki tvarina vikoristovuye dlya lazinnya rittya nir rozrivannya zdobichi ta oboroni Podibno do inshih varaniv nilskij maye rozdvoyenogo yazika Molodi temni majzhe chorni zverhu v nih ye poperechni ryadi zhovtih okruglih plyam sho zlivayutsya inodi v sucilni svitli smugi Na verhnij storoni golovi v nih garnij vizerunok z nepravilnih poperechnih smug utvorenih dribnimi zhovtimi cyatochkami j plyamami Zabarvlennya doroslih tvarin vid siruvato korichnevogo do temnoolivkovo zelenogo z bilsh mensh viraznimi zhovtuvato bilimi poperechnimi smugami abo ryadami okruglih plyam takogo zh koloru Hvist nilskogo varana dovgij silno stisnuti z bokiv z pozdovzhnim kilem peretnutij kilkoma nerivnimi zhovtuvatimi smugami Nizdri gliboko posadzheni j roztashovani blizhche do ochej nizh do kincya mordi Serednya dovzhina bilya pivtora metra prichomu dovzhina golovi ta tila vid nosa do kloaki piv metra Odnak nilski varani buvayut i dovshi za 2 metri ale ekzemplyari takoyi velichini zustrichayutsya porivnyano ridko Najbilshij dostemenno vidomij zaraz ekzemplyar buv 242 santimetri zavdovzhki pri dovzhini vid nosa do kloaki 98 santimetriv Haake amp Groves 1995 Samci dovzhinoyu 150 170 santimetriv vazhat 5 10 kilogramiv samki dovzhinoyu blizko 135 santimetriv priblizno 3 kilogrami Novonarodzheni varanenyata 280 327 milimetriv zavdovzhki i vazhat lishe 23 32 grami U nilskih varaniv dobre virazheni vikovi zmini v budovi cherepa ta morfologiyi zubiv U molodi zubi gostri a v doroslih voni postupovo zminyuyutsya shirokimi prituplenimi zubami z rozvinutimi grebenyami na koronci Ce pov yazane z vikovimi zminami u racioni tvarin molod harchuyetsya nezahishenoyu ale shvidkoyu zdobichchyu na zrazok komah ta yashirok a v doroslih znachnu chastku yizhi skladayut zahisheni pancirom molyuski ta rakopodibni PoshirennyaNilskij varan poshirenij na bilshij chastini kontinentu za viklyuchennyam pustel ta uzberezhzhya Pivnichnoyi ta Pivnichno Shidnoyi Afriki Jogo nemaye v Sahari za viklyuchennyam teritorij vzdovzh Nilu pustelnih rajonah Somali Namibiyi Botsvani ta Pivdennoyi Afriki Ye vidomosti sho she v XIX stolitti cej vid traplyavsya u Palestini de zaraz voditsya lishe sirij varan Varanus griseus Zaraz zavdyaki tomu sho deyaki lyudi vikinuli svoyih domashnih ulyublenciv na vulicyu nilskij varan introdukuvavsya u Floridi de jogo populyaciya vidoma z 1991 roku Z togo chasu sudyachi z povidomlen jogo areal tam rozrostayetsya tvarin bachat v novih miscyah Velikogo varana shesti futiv zavdovzhki pomitili u veresni 2008 roku v Oregoni V mezhah svogo prirodnogo arealu nilskij varan zustrichayetsya majzhe bilya usih postijnih vodojm Voni vodyatsya i na okolicyah pustel i v tropichnih lisah yih nema lishe vlasne u pustelyah Cej vid legko pristosovuyetsya do antropogennih landshaftiv i dobre zhive poruch z poselennyami ta na polyah yaksho zvisno jogo ne vinishuvati Nilskih varaniv zustrichali na visotah do 2000 metriv nad rivnem morya i navit vishe Barbour amp Loveridge 1928 Sposib zhittyaMolodij nilskij varan zhere yashirku Nilskij varan ridko viddalyayetsya vid rik j ozer na berezi yakih zhive Ce hizhak yakij zhivitsya praktichno bud yakoyu zdobichchyu yaku mozhe vpijmati ta poduzhati Yizheyu varanam sluzhat komahi molyuski krabi ravliki riba zhabi yashirki zmiyi molodnyak krokodiliv ptahi j dribni ssavci V miscevostyah bagatih ravlikami ta krabami voni stanovlyat osnovu racionu Yak vkazuvalosya vishe v doroslih varaniv zubi pristosovani same do takoyi yizhi Osoblivo tverdu zdobich napriklad panciri krabiv i mushli dvostulkovih molyuskiv yashirka rozdushuye stovshenimi j prituplenimi zadnimi zubami Odnak yak vzhe vkazuvalosya nilski varani ne ye vuzkospecializovanim vidom i pristosovuyutsya do najriznomanitnishoyi yizhi napriklad v Gani vidoma populyaciya yaka zhive poruch z velikimi koloniyami kazhaniv yakimi znachnoyu miroyu j harchuyetsya Koli ye mozhlivist ci yashirki ohoche zherut padal pidbirayuchi zalishki zdobichi velikih hizhakiv Na milkovoddi varani mozhut loviti ribu vidomi vipadki napadiv na ptashini gnizda a na kladki krokodiliv varani napadayut tak chasto sho deyaki doslidniki vvazhayut yih golovnimi vorogami cih reptilij Za povidomlennyami ryadu vchenih nilski varani napadayut na krokodilyachi gnizda v pari odin vidvolikaye krokodilicyu vid gnizda a inshij distaye yajcya V svoyu chergu krokodili pri nagodi lovlyat varaniv inshimi vorogami cih yashirok ye kobri ta mangusti U vipadku nebezpeki varan neridko prikidayetsya mertvim trivalij chas zalishayuchis neruhomim i vichikuyuchi zruchnogo momentu shob pidhopitisya j uryatuvatisya vtecheyu Takozh nilski varani chasto vikoristovuyut dlya oboroni svij hvist yakim mahayut yak batogom V starih osobin cherez ce hvist duzhe chasto ushkodzhenij ta poshramovanij Vzagali cya yashirka dosit agresivna i neridko mozhe postoyati za sebe Stevenson Hamilton 1947 povidomiv pro vipadok koli orel vpijmav varana ale toj vchepivsya ptahovi u nogu i ne vidpuskav azh doki orla ne znajshli v stani krajnogo visnazhennya Vden nilskih varaniv mozhna pomititi koli voni griyutsya sidyachi na kamenyah gilkah chi u vodi bilya berega Ce prudki tvarini sho bigayut shvidshe za lyudinu V razi nebezpeki za mozhlivosti ci yashirki ryatuyutsya vtecheyu u vodu Vnochi varani splyat u norah ale v duzhe teplu pogodu mozhut nochuvati i nazovni na gilkah chi u vodi Nori tvarini mozhut riti sami odnak chasto vikoristovuyut uzhe gotovi Zazvichaj dlya rittya nir varani pidbirayut pishani grunti V suhij sezon chi v proholodnu pogodu aktivnist varaniv pomitno znizhuyetsya i chasom voni dnyami ne pokidayut svoyih nir Ci tvarini osoblivo molod dobre lazyat po derevam hoch i ne ye spravdi derevnim vidom Loveridge 1923 povidomlyaye sho buli vipadki koli varani zasnuvshi na derevi vtrachali pilnist padali na zemlyu j rozbivalisya do smerti Nilski varani duzhe dobre plavayut Deyaki doslidniki povidomlyayut sho ci tvarini mozhut zalishatisya pid vodoyu ponad godinu Doslidi z nevelikimi ekzemplyarami v nevolyu pokazali sho voni zazvichaj pirnayut na 12 15 hvilin i nikoli ne bilshe nizh na piv godini Za danimi Hirth amp Latif 1984 temperatura tila nilskih varaniv kolivayetsya v mezhah 20 37 2 C pri comu serednya stanovit 28 8 C Tvarini aktivni pri temperaturi tila ponad 26 C Hoch varani ye klasichnimi holodnokrovnimi istotami odnak zavdyaki vidnosno znachnim rozmiram u vipadku aktivnosti voni mozhut pidtrimuvati temperaturu tila suttyevo vishu za navkolishnye seredovishe v odnogo z aktivnih ekzemplyariv zlovlenih u drugij polovini dnya bula temperatura 32 C v toj chas yak temperatura navkolishnogo seredovisha stanovila lishe 25 3 C Nilski varani velmi chislennij vid populyaciyi yakogo mozhut mati znachnu shilnist napriklad v 1974 roci v pivnichnij Keniyi bula zareyestrovana shilnist v 40 60 osobina na km RozmnozhennyaV riznih krayinah nilski varani vidkladayut yajcya u riznij chas pristosovuyuchisya do miscevih umov Danni shodo inkubajcijnogo periodu silno rozriznyayutsya v riznih vchenih Pershi gruntovni doslidzhennya Cowles 1928 1930 na osnovi sposterezhen tvarin z Natalyu vkazuvali trivalist inkubacijnogo periodu blizko 300 dniv odnak piznishi doslidzhennya Branch amp Erasmus 1982 pokazuyut sho inkubacijnij period mozhe buti i v polovinu chi na navit vtroye korotshim V nevoli jogo trivalist 92 175 pri temperaturi 27 do 32 C Najlipshim miscem dlya vidkladannya yayec ye termitniki Samka obiraye velikij termitnik zazvichaj blizkij do vodi i rozkopuye jogo stinku pislya chogo vidkladaye yajcya Riye vona yak pravilo v pislya doshu koli material termitnika rozmokaye i legshe piddayetsya pazuram Termiti shvidko vidnovlyuyut stinu i yajcya spokijno inkubuyutsya za postijnoyi temperaturi ta vologosti vseredini zhilogo termitnika Pri viluplenni z kozhnogo yajcya vilivayetsya trohi ridini sho znovu rozm yakshuye stinku sporudi dozvolyayuchi molodim varanam dovzhina yakih ne perevishuye 20 22 santimetri samostijno vibratisya nazovni Tam de nemaye dostupnih termitnikiv varani vidkladayut yajcya u norah Dorosli samici nilskih varaniv mozhut vidkladati bagato yayec Borquin 1991 znajshov u termitniku 63 yajcya bagato povidomlen pro kladki ponad 35 yayec Yajcya mayut rozmiri priblizno 6 na 5 santimetri i vazhat 46 52 grami tobto velika kladka vazhit do 3 kilogramiv yak osobina varana serednogo rozmiru Odnak slid vidmititi sho pershi kladki pomitno menshi i narahovuyut lishe blizko 10 yayec i lishe v miru doroslishannya ta zbilshennya rozmiriv samici zbilshuyetsya i kilkist yayec yaki vona vidkladaye Samici pered tim yak vidkladati yajcya trivalij chas nagulyuyut zhir zapasi yakogo potim pereroblyayutsya pechinkoyu na yayechnij zhovtok Zazvichaj tvarini nabirayut vagu v spriyatlivij sezon a vinoshuyut yajcya v nespriyatlivij U populyaciyah yaki zhivut v umovah z dovshim spriyatlivim sezonom samicyam vdayetsya lipshe vidgoduvatisya i vidpovidno znesti bilshe yayec VzhitokNilskij varan yak vidnosno velika ta shiroko rozpovsyudzhena tvarina maye neabiyake ekonomichne znachennya M yaso j zhir nilskogo varana duzhe smachni i shiroko vzhivayutsya miscevimi zhitelyami v yizhu Organi varaniv zastosovuyut u narodnij medicini ale golovnim ye dobuvannya varaniv na shkiru U 80 i roki XX stolittya shorichno na nadhodilo blizko 400 tisyach shkurok V osnovnomu shkiru nilskih varaniv eksportuvali z Mali Nigeriyi Kamerunu Sudanu v Yevropu golovno u Franciyu i robili sumki vzuttya remeni i t d PrimitkiIUCN Red List and search for Varanus niloticus Stattya Seryj varan T V LUKAREVKAYa na sajti Mir Zhivotnyh DzherelaMateriali pro nilskogo varana z Zooforumu