Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гіє́на бу́ра (Parahyaena brunnea) — хижий ссавець родини Гієнових. Діапазон поширення: Ангола, Ботсвана, Лесото, Мозамбік, Намібія, ПАР, Зімбабве. Бура гієна знаходиться в пустельних районах з річною кількістю опадів менше 100 мм, особливо вздовж узбережжя, у напівпустельних, у відкритих чагарникових та відкритих, вкритих деревами саванах з максимальною кількістю опадів до 700 мм. Вид показує здатність до виживання в областях, близьких до міста. Він не залежить від питної води, але має потребу в деякому типові покриття, під яким спочиває протягом дня.
| Гієна бура | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Підряд: | Котовиді (Feliformia) |
| Родина: | Гієнові (Hyaenidae) |
| Рід: | Parahyaena |
| Вид: | Гієна бура (P. brunnea) |
| Біноміальна назва | |
| Parahyaena brunnea | |
 | |
| Ареал | |
Морфологія
Морфометрія. Довжина голови й тіла: 1100–1156 мм, довжина хвоста: 187–256 мм, висота в плечах: 640–880 мм, вага: 37.0–47.5 кг.
Опис. Самці в середньому трохи більші, ніж самиці. Шерсть довга, груба, і кошлата. Загальне забарвлення темно-коричневе. Голова сіра, шия і плечі рудувато-коричневі, гомілки і стопи сірі з темно-коричневими смугами. Грива довгого волосся, що може підійматись, довжиною до 305 мм розміщена на шиї та спині. Потужні щелепи й зуби можуть розчавити найбільші кістки великої рогатої худоби, а травна система може ефективно використовувати всі частини туші. Передні й задні лапи мають по чотири пальці. Кігті не вбираються в подушечки. Літнє хутро тонке з малим підшерстям, а зимове товстіше. Зубна формула:I 3/3, C 1/1, P 4/3, M 1/1 = 34.
Поведінка
Бура гієна в основному поїдає останки великих ссавців, убитих іншими хижаками. Іншою важливою їжею є гризуни, комахи, яйця і фрукти. У певний час року рослинність може становити до половини раціону. Як відомо, бура гієна часто відвідує берегову лінію і харчуються мертвими крабами, рибами і тюленями. Часто ховає надлишкову їжу в кущах чи норах і відкопує її протягом 24 годин. Тварин у даній області організовуються в "клани" і вони визнають один одного, але харчуються поодинці. Індивіди не підтримують території, але використовують спільні мисливські тропи, часто зустрічаються і обмінюються привітаннями. Іноді, особливо під час сезону дощів, до шести членів клану приєднуються один до одного, щоб похарчуватися падлом. Кожен клан має центральне лігво для виховання потомства і захищає навколишні території площею близько 300 км². Гієни з сусідніх кланів ведуть себе агресивно по відношенню один до одного. Клан може мати у своєму складі тільки одного дорослого кожної статі і пов'язану з ними молодь, але в деяких областях було зареєстровано аж до чотирьох самців і шести самиць. В останньому випадку, один з самців вважається домінантним, а інших підлеглими. Клан не є суворо закритою системою, й еміграції є звичайним явищем, особливо серед молоді. Всі самці, здається врешті-решт покидають свої батьківські клани, хоча іноді й не відразу після досягнення повноліття, і потім вони можуть приєднатися до іншої групи. Близько третини всіх дорослих самців стають кочівниками, які часто рухаються поміж кланами. Деякі самиці залишаються в батьківських кланах на все життя. Стійкий порядок рангу підтримується ритуальними проявами агресії, які зазвичай включають укуси в задню частину шиї, де шкіра жорстка.
Життєвий цикл
Сезон розмноження з травня по серпень, дітонародження відбувається з серпня по листопад. Вагітність триває приблизно 97 днів, народжується від одного до п'яти, зазвичай два три дитинча за раз. Вони важать близько кілограма при народженні, очі відкриваються на 8 день, покидають нору на 3 місяць. Діти не відлучаються від молока і не відходять далеко від нори до 14 місячного віку. У дикій природі, як відомо, бурі гієни живуть щонайменше 12 років. Один полонений екземпляр був ще живий на 29 році життя.
Генетика
Каріотип характеризується диплоїдним числом, 2n=40.
Загрози та охорона
За межами природоохоронних територій, бурі гієни можуть вступати в конфлікт з людьми, і в них часто стріляють, отруюють, захоплюють і полюють із собаками. До них негативно ставляться, оскільки вважають вбивцями домашньої худоби, хоча, частка вбитої ними худоби мала. Проживає в ряді великих заповідних зон.
Джерела
- Вебсайт [ 30 грудня 2011 у Wayback Machine.] МСОП
- Ronald M. Nowak Walker's carnivores of the world — JHU Press, 2005, P. 223, 224
- M. G. L. Mills Hyaena brunnea / Mammalian Species No. 194, 1982, P. 1–5
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Giye na bu ra Parahyaena brunnea hizhij ssavec rodini Giyenovih Diapazon poshirennya Angola Botsvana Lesoto Mozambik Namibiya PAR Zimbabve Bura giyena znahoditsya v pustelnih rajonah z richnoyu kilkistyu opadiv menshe 100 mm osoblivo vzdovzh uzberezhzhya u napivpustelnih u vidkritih chagarnikovih ta vidkritih vkritih derevami savanah z maksimalnoyu kilkistyu opadiv do 700 mm Vid pokazuye zdatnist do vizhivannya v oblastyah blizkih do mista Vin ne zalezhit vid pitnoyi vodi ale maye potrebu v deyakomu tipovi pokrittya pid yakim spochivaye protyagom dnya Giyena bura Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Pidryad Kotovidi Feliformia Rodina Giyenovi Hyaenidae Rid Parahyaena Vid Giyena bura P brunnea Binomialna nazva Parahyaena brunnea Thunberg 1820 ArealMorfologiyaMorfometriya Dovzhina golovi j tila 1100 1156 mm dovzhina hvosta 187 256 mm visota v plechah 640 880 mm vaga 37 0 47 5 kg Opis Samci v serednomu trohi bilshi nizh samici Sherst dovga gruba i koshlata Zagalne zabarvlennya temno korichneve Golova sira shiya i plechi ruduvato korichnevi gomilki i stopi siri z temno korichnevimi smugami Griva dovgogo volossya sho mozhe pidijmatis dovzhinoyu do 305 mm rozmishena na shiyi ta spini Potuzhni shelepi j zubi mozhut rozchaviti najbilshi kistki velikoyi rogatoyi hudobi a travna sistema mozhe efektivno vikoristovuvati vsi chastini tushi Peredni j zadni lapi mayut po chotiri palci Kigti ne vbirayutsya v podushechki Litnye hutro tonke z malim pidsherstyam a zimove tovstishe Zubna formula I 3 3 C 1 1 P 4 3 M 1 1 34 PovedinkaBura giyena v osnovnomu poyidaye ostanki velikih ssavciv ubitih inshimi hizhakami Inshoyu vazhlivoyu yizheyu ye grizuni komahi yajcya i frukti U pevnij chas roku roslinnist mozhe stanoviti do polovini racionu Yak vidomo bura giyena chasto vidviduye beregovu liniyu i harchuyutsya mertvimi krabami ribami i tyulenyami Chasto hovaye nadlishkovu yizhu v kushah chi norah i vidkopuye yiyi protyagom 24 godin Tvarin u danij oblasti organizovuyutsya v klani i voni viznayut odin odnogo ale harchuyutsya poodinci Individi ne pidtrimuyut teritoriyi ale vikoristovuyut spilni mislivski tropi chasto zustrichayutsya i obminyuyutsya privitannyami Inodi osoblivo pid chas sezonu doshiv do shesti chleniv klanu priyednuyutsya odin do odnogo shob poharchuvatisya padlom Kozhen klan maye centralne ligvo dlya vihovannya potomstva i zahishaye navkolishni teritoriyi plosheyu blizko 300 km Giyeni z susidnih klaniv vedut sebe agresivno po vidnoshennyu odin do odnogo Klan mozhe mati u svoyemu skladi tilki odnogo doroslogo kozhnoyi stati i pov yazanu z nimi molod ale v deyakih oblastyah bulo zareyestrovano azh do chotiroh samciv i shesti samic V ostannomu vipadku odin z samciv vvazhayetsya dominantnim a inshih pidleglimi Klan ne ye suvoro zakritoyu sistemoyu j emigraciyi ye zvichajnim yavishem osoblivo sered molodi Vsi samci zdayetsya vreshti resht pokidayut svoyi batkivski klani hocha inodi j ne vidrazu pislya dosyagnennya povnolittya i potim voni mozhut priyednatisya do inshoyi grupi Blizko tretini vsih doroslih samciv stayut kochivnikami yaki chasto ruhayutsya pomizh klanami Deyaki samici zalishayutsya v batkivskih klanah na vse zhittya Stijkij poryadok rangu pidtrimuyetsya ritualnimi proyavami agresiyi yaki zazvichaj vklyuchayut ukusi v zadnyu chastinu shiyi de shkira zhorstka Zhittyevij ciklSezon rozmnozhennya z travnya po serpen ditonarodzhennya vidbuvayetsya z serpnya po listopad Vagitnist trivaye priblizno 97 dniv narodzhuyetsya vid odnogo do p yati zazvichaj dva tri ditincha za raz Voni vazhat blizko kilograma pri narodzhenni ochi vidkrivayutsya na 8 den pokidayut noru na 3 misyac Diti ne vidluchayutsya vid moloka i ne vidhodyat daleko vid nori do 14 misyachnogo viku U dikij prirodi yak vidomo buri giyeni zhivut shonajmenshe 12 rokiv Odin polonenij ekzemplyar buv she zhivij na 29 roci zhittya GenetikaKariotip harakterizuyetsya diployidnim chislom 2n 40 Zagrozi ta ohoronaZa mezhami prirodoohoronnih teritorij buri giyeni mozhut vstupati v konflikt z lyudmi i v nih chasto strilyayut otruyuyut zahoplyuyut i polyuyut iz sobakami Do nih negativno stavlyatsya oskilki vvazhayut vbivcyami domashnoyi hudobi hocha chastka vbitoyi nimi hudobi mala Prozhivaye v ryadi velikih zapovidnih zon DzherelaVebsajt 30 grudnya 2011 u Wayback Machine MSOP Ronald M Nowak Walker s carnivores of the world JHU Press 2005 P 223 224 M G L Mills Hyaena brunnea Mammalian Species No 194 1982 P 1 5 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi