Спрингбок Час існування: 2.588 – 0 млн р. т.Плейстоцен – Сьогодення | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець у національному парку Етоша | ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Antidorcas marsupialis (, 1780 | ||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Спрингбок, або антилопа-стрибун (лат. Antidorcas marsupialis) — антилопа з родини справжніх антилоп (Antilopinae). Тим не менш вид A. marsupialis — єдиний вид роду Antidorcas (Спрингбоки), що входить до триби Antilopini поряд з родами Gazella (Газелі), Saiga (Сайгаки), Procapra (Дзерени) і кількома іншими родами.
Зовнішній вигляд
Зовні спрингбок доволі подібний до газелі Томпсона. Подібно до неї він має темну червоно-коричневу смугу, що відділяє жовто-коричневу верхню сторону тіла від білої нижньої. На білій голові від очей до куточків рота проходить тонка темна смуга.
Характерна риса спрингбока така що під час здійснення ним вертикальних стрибків на його спині розходяться краї поздовжних складок шкіри, оголюючи при цьому сліпучо біле хутро. Саме така поведінка і була взята за основу назви: "спрингбок" в перекладі з голландської та німецької мови означає "Стрибучий козел". Для обох статей характерні ліроподібні роги з кільцеподібною структурою, не схожі на роги газелей Томпосна.
Довжина тіла спрингбока становить 120-150 см, висота в холці — 70-90 см, а маса тіла становить від 18 до 45 кг.
За будовою тіла спрингбок дуже схожий на представників роду газелей. Тим не менш його виділили в окремий рід, зумовивши це тим, що структура зубів спрингбока відрізняється від зубів газелей: на нижній щелепі спрингбока розташовані десять корінних зубів, в той час, як у газелей їх дванадцять,
Поширення
Спрингбок є ендеміком Південної Африки. Він є єдиною справжньою антилопою, що мешкає у відкритих саванах Південної Африки; зустрічається в ПАР, Лесото, Анголі, Намібії, Ботсвані.
Поведінка
Спрингбок відрізняється своїми вертикальними стрибками, до котрих він вдається в разі небезпеки. Зі стійки він може підстрибнути на 3,5 метра. При цьому ноги залишаються витягнутими й твердими, спина вигинається вгору, а зі складки в шкірі на спині можна помітити довгі білі волоси. Ця поведінка ймовірно слугує за попередження іншим про наближення хижака. Однак такі стрибки здійснюють і дитинчата під час гри один з одним. Альтернативна гіпотеза полягає в тому, що це є сигналом самим хижакам про те, що вони помічені й напад не має сенсу. Якщо все ж його атакують, то спрингбок може розвивати швидкість до 90 км/год. З такими даними він відноситься до найшвидших серед усіх ссавців видів і конкурує з вилорогом і гарною за друге місце після гепарда.
Під час сезону посухи спрингбоки живуть невеликими групами, що об'єднуються під час сезону дощів у величезні стада. Ці стада у складі котрих спрингбоки здійснюють міграцію до кращих пасовищ, в попередні століття налічували понад мільйон осіб. Сьогодні найбільші з них становлять близько 1500 осіб. В посушливі періоди самиці та дитинчата утворюють невеликі стада по сотні тварин. Молоді самці утворюють окремі стада, в котрих перебувають до півсотні холостяків. Дорослі самці ведуть осілий спосіб життя і захищають свої власні ареали, площа котрих варіює від 10 до 40 гектарів. Всіх самиць, що знаходяться в межі їх ареалів вони розглядають як своїх і боронять від зазіхань конкурентів.
Таксономія
Першим науковий опис спрингбока дав німецький зоолог Еберхард фон Циммерман у 1780 році, котрий відніс його до роду Antilope. 1845 року шведський зоолог Карл Якоб Сундеваль помістив спингбока в окремий рід Antidorcas.
Згідно з молекулярно-філогенетичним аналізом, що було проведено у 2013 році, філогенетичні зв'язки між родами, що входять до складу триби Antilopini, можна відобразити наступною кладограмою:
Antilopini |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Таким чином рід спрингбоків входить до підтриби Antilopina, а сестринською групою для нього є рід геренуки (згідно з іншими дослідженнями рід Сайгаки).
Взаємини спрингбоків і людей
Колись спрингбок був зображений на старому гербі ПАР. Збірні ПАР з різноманітних видів спорту, в тому числі з регбі, часто носять прізвисько "спрингбоки". Прив'язаність до цієї тварини ослабла, через асоціацію з попередньою державою і її системою апартеїду. Авіакомпанія South Afican Airways видалила його у 1997 році зі своєї емблеми (хоча "спрингбок" залишається і далі позивним авіакомпанії по системі міжнародної організації громадської авіації).
У минулому спрингбок був вельми поширеним у місцях свого традиційного ареалу. Ще в 19-му столітті спостерігачі зіштовхувались з грандіозними мігруючими скупченнями спрингбоків, котрі налічували до 1 млн осіб. Однак становище змінилось, оскільки на спрингбоків, не дивлячись на їх популярність, велося інтенсивне полювання. По-перше, цінувалося їх м'ясо, по друге, їх стада витоптували зернові поля. Організоване масове вбивство привело у 19-му столітті до повного зникнення спрингбоків на території ПАР, і лише у 20-му столітті, їх знову переселили із сусідніх держав. Загальна кількість спрингбоків сьогодні оцінюється у 600 тисяч особин. Вид знаходиться у переліку рідкісних тварин МСОП.
Фотогалерея
Примітки
- (2016). Antidorcas marsupialis: інформація на сайті МСОП (версія 2016.3) (англ.) 12 квітня 2024
- Пятиязычный словарь названий животных. Млекопитающие. с. 129
- Баскин Л. М. Спрингбок. Африка. Энциклопедический справочник. Т. 2. Гл. ред. А. А. Громыко. М.: Сов. энциклопедия, 1987. с. 671
- Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference, 3rd ed. Vol. 1. Ed. by D. E. Wilson and D. M. Reeder. Baltimore: Johns Hopkins University Press, 2005. — P. 677—678.
- Von Zimmermann, E. A. W. Geographische Geschichte des Menschen, und der Allgemein Verbreiteten Vierfüssigen Thiere: Nebst Einer Hieher Gehörigen Zoologischen Weltcharte. Leipzig: Weygandschen Buchhandlung, 1780 — S. 427.
- Sundevall C. J. Melhodisk öfversigt af Idislande djuren, Linnés Pecora. Kungl. Svenska Vetenskapsakademiens Handlingar, 1844 — S. 271.
- Bärmann E. V., Rössner G. E., Wörheide G. A revised phylogeny of Antilopini (Bovidae, Artiodactyla) using combined mitochondrial and nuclear genes. Molecular Phylogenetics and Evolution, 2013, 67 (2) — P. 484—493. — DOI:10.1016/j.ympev.2013.02.015.
Посилання
- Спрингбок [Архівовано 1 березня 2012 у WebCite]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Springbok Chas isnuvannya 2 588 0 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N Plejstocen SogodennyaSamec u nacionalnomu parku EtoshaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Parnokopitni Artiodactyla Rodina Bikovi Bovidae Pidrodina Antilopovi Antilopinae Rid AntidorcasVid SpringbokBinomialna nazvaAntidorcas marsupialis 1780PidvidiA m angolensis Blaine 1922 A m hofmeyri Thomas 1926 A m marsupialis 1780 PosilannyaVikishovishe Antidorcas marsupialisEOL 308537ITIS 625085MSOP 1676NCBI 59523Fossilworks 149572 Springbok abo antilopa stribun lat Antidorcas marsupialis antilopa z rodini spravzhnih antilop Antilopinae Tim ne mensh vid A marsupialis yedinij vid rodu Antidorcas Springboki sho vhodit do tribi Antilopini poryad z rodami Gazella Gazeli Saiga Sajgaki Procapra Dzereni i kilkoma inshimi rodami Zovnishnij viglyadZovni springbok dovoli podibnij do gazeli Tompsona Podibno do neyi vin maye temnu chervono korichnevu smugu sho viddilyaye zhovto korichnevu verhnyu storonu tila vid biloyi nizhnoyi Na bilij golovi vid ochej do kutochkiv rota prohodit tonka temna smuga Harakterna risa springboka taka sho pid chas zdijsnennya nim vertikalnih stribkiv na jogo spini rozhodyatsya krayi pozdovzhnih skladok shkiri ogolyuyuchi pri comu slipucho bile hutro Same taka povedinka i bula vzyata za osnovu nazvi springbok v perekladi z gollandskoyi ta nimeckoyi movi oznachaye Stribuchij kozel Dlya oboh statej harakterni liropodibni rogi z kilcepodibnoyu strukturoyu ne shozhi na rogi gazelej Tomposna Dovzhina tila springboka stanovit 120 150 sm visota v holci 70 90 sm a masa tila stanovit vid 18 do 45 kg Za budovoyu tila springbok duzhe shozhij na predstavnikiv rodu gazelej Tim ne mensh jogo vidilili v okremij rid zumovivshi ce tim sho struktura zubiv springboka vidriznyayetsya vid zubiv gazelej na nizhnij shelepi springboka roztashovani desyat korinnih zubiv v toj chas yak u gazelej yih dvanadcyat PoshirennyaSpringbok ye endemikom Pivdennoyi Afriki Vin ye yedinoyu spravzhnoyu antilopoyu sho meshkaye u vidkritih savanah Pivdennoyi Afriki zustrichayetsya v PAR Lesoto Angoli Namibiyi Botsvani PovedinkaMolodij springbok v pidskoci Springbok vidriznyayetsya svoyimi vertikalnimi stribkami do kotrih vin vdayetsya v razi nebezpeki Zi stijki vin mozhe pidstribnuti na 3 5 metra Pri comu nogi zalishayutsya vityagnutimi j tverdimi spina viginayetsya vgoru a zi skladki v shkiri na spini mozhna pomititi dovgi bili volosi Cya povedinka jmovirno sluguye za poperedzhennya inshim pro nablizhennya hizhaka Odnak taki stribki zdijsnyuyut i ditinchata pid chas gri odin z odnim Alternativna gipoteza polyagaye v tomu sho ce ye signalom samim hizhakam pro te sho voni pomicheni j napad ne maye sensu Yaksho vse zh jogo atakuyut to springbok mozhe rozvivati shvidkist do 90 km god Z takimi danimi vin vidnositsya do najshvidshih sered usih ssavciv vidiv i konkuruye z vilorogom i garnoyu za druge misce pislya geparda Pid chas sezonu posuhi springboki zhivut nevelikimi grupami sho ob yednuyutsya pid chas sezonu doshiv u velichezni stada Ci stada u skladi kotrih springboki zdijsnyuyut migraciyu do krashih pasovish v poperedni stolittya nalichuvali ponad miljon osib Sogodni najbilshi z nih stanovlyat blizko 1500 osib V posushlivi periodi samici ta ditinchata utvoryuyut neveliki stada po sotni tvarin Molodi samci utvoryuyut okremi stada v kotrih perebuvayut do pivsotni holostyakiv Dorosli samci vedut osilij sposib zhittya i zahishayut svoyi vlasni areali plosha kotrih variyuye vid 10 do 40 gektariv Vsih samic sho znahodyatsya v mezhi yih arealiv voni rozglyadayut yak svoyih i boronyat vid zazihan konkurentiv TaksonomiyaPershim naukovij opis springboka dav nimeckij zoolog Eberhard fon Cimmerman u 1780 roci kotrij vidnis jogo do rodu Antilope 1845 roku shvedskij zoolog Karl Yakob Sundeval pomistiv spingboka v okremij rid Antidorcas Zgidno z molekulyarno filogenetichnim analizom sho bulo provedeno u 2013 roci filogenetichni zv yazki mizh rodami sho vhodyat do skladu tribi Antilopini mozhna vidobraziti nastupnoyu kladogramoyu Antilopini Antilopina Gazella Antilope Nanger Eudorcas Springbok Springboki Litocranius Saiga Ourebina Ourebia Oribi Raphicerina Madoqua Dorcatragus Bejri Raphicerus Procaprina Procapra Takim chinom rid springbokiv vhodit do pidtribi Antilopina a sestrinskoyu grupoyu dlya nogo ye rid gerenuki zgidno z inshimi doslidzhennyami rid Sajgaki Vzayemini springbokiv i lyudejKolis springbok buv zobrazhenij na staromu gerbi PAR Zbirni PAR z riznomanitnih vidiv sportu v tomu chisli z regbi chasto nosyat prizvisko springboki Priv yazanist do ciyeyi tvarini oslabla cherez asociaciyu z poperednoyu derzhavoyu i yiyi sistemoyu aparteyidu Aviakompaniya South Afican Airways vidalila jogo u 1997 roci zi svoyeyi emblemi hocha springbok zalishayetsya i dali pozivnim aviakompaniyi po sistemi mizhnarodnoyi organizaciyi gromadskoyi aviaciyi U minulomu springbok buv velmi poshirenim u miscyah svogo tradicijnogo arealu She v 19 mu stolitti sposterigachi zishtovhuvalis z grandioznimi migruyuchimi skupchennyami springbokiv kotri nalichuvali do 1 mln osib Odnak stanovishe zminilos oskilki na springbokiv ne divlyachis na yih populyarnist velosya intensivne polyuvannya Po pershe cinuvalosya yih m yaso po druge yih stada vitoptuvali zernovi polya Organizovane masove vbivstvo privelo u 19 mu stolitti do povnogo zniknennya springbokiv na teritoriyi PAR i lishe u 20 mu stolitti yih znovu pereselili iz susidnih derzhav Zagalna kilkist springbokiv sogodni ocinyuyetsya u 600 tisyach osobin Vid znahoditsya u pereliku ridkisnih tvarin MSOP FotogalereyaPrimitki 2016 Antidorcas marsupialis informaciya na sajti MSOP versiya 2016 3 angl 12 kvitnya 2024 Pyatiyazychnyj slovar nazvanij zhivotnyh Mlekopitayushie s 129 Baskin L M Springbok Afrika Enciklopedicheskij spravochnik T 2 Gl red A A Gromyko M Sov enciklopediya 1987 s 671 Mammal Species of the World A Taxonomic and Geographic Reference 3rd ed Vol 1 Ed by D E Wilson and D M Reeder Baltimore Johns Hopkins University Press 2005 ISBN 0 8018 8221 4 P 677 678 Von Zimmermann E A W Geographische Geschichte des Menschen und der Allgemein Verbreiteten Vierfussigen Thiere Nebst Einer Hieher Gehorigen Zoologischen Weltcharte Leipzig Weygandschen Buchhandlung 1780 S 427 Sundevall C J Melhodisk ofversigt af Idislande djuren Linnes Pecora Kungl Svenska Vetenskapsakademiens Handlingar 1844 S 271 Barmann E V Rossner G E Worheide G A revised phylogeny of Antilopini Bovidae Artiodactyla using combined mitochondrial and nuclear genes Molecular Phylogenetics and Evolution 2013 67 2 P 484 493 DOI 10 1016 j ympev 2013 02 015 PosilannyaSpringbok Arhivovano 1 bereznya 2012 u WebCite