Poecilogale albinucha (ласка африканська, афроласка, ласка смугаста) — вид хижих ссавців родини мустелові (Mustelidae), єдиний у роді Poecilogale.
Poecilogale albinucha | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Хижі (Carnivora) |
Родина: | Мустелові (Mustelidae) |
Підродина: | Ictonychinae |
Рід: | Poecilogale Thomas, 1883 |
Вид: | P. albinucha |
Біноміальна назва | |
Poecilogale albinucha (Gray, 1864) | |
Мапа поширення виду |
Поширення
Ареал виду охоплює Південну і Центральну Африку (регіон на південь від пустелі Сахара).
Опис
Це маленький хижак з довгим тулубом, досить короткими лапами з гострими вигнутими пазурами. Голова невелика, з укороченою мордою, вуха невеликі, очі малі. Хвіст довгий. Череп подовжено яйцюватий (довжина до 5,13 мм), з гострими хижими зубами і довгими іклами. Всього 28 зубів (M2 відсутня).
Хутро коротке гладке (довжиною до 1 см), на хвості довше (до 3 см), ніж на тілі. Підшерсток рідкісний, чорного забарвлення. У самиці дві пари молочних залоз (1 пахова і 1 черевна). Самці на 35–50% довші і важчі за самиць.
Зверху по голові і шиї йде широка біло-жовта смуга, яка на шиї ділиться на дві лінії, а потім ще на дві. Всього на спині Poecilogale albinucha чотири білувато-жовті і три чорні смуги. Черево, лапи і боки чорні. Хвіст білий. Ширина світлих смуг на спині змінюється залежно від місця проживання — 7–15 мм.
Довжина тіла — 25–36 см, на хвіст припадає 13–23 см, довжина задньої лапи 3,6–4,2 см, довжина вуха до 1,8 см. Вага самця 283–380 г, самиці 230–290 г.
Спосіб життя
Веде в основному нічний і наземний спосіб життя, добре лазить по деревах. Як сховища використовує нори, які риє сама, або використовує нори гризунів або термітники. Нори риє передніми лапами, а задніми просуває ґрунт. Для відпочинку іноді використовує порожнисті колоди або ущелини в каменях і скелях. Активна увесь рік і велику частину часу проводить у норі, виходячи з неї тільки на полювання. Під час полювання використовує нюх, а зір лише для просторової орієнтації. Винюхуючи гризунів, йде уткнувшись носом в землю, вигинаючи при цьому спину, а хвіст несе горизонтально. Завдяки своєму довгому гнучкому тілу і коротким лапам може переслідувати гризунів прямо в їх норах. Здобич на місці не з'їдає, а відносить до себе у нору. Частину здобичі запасає у нішу, яку облаштовує тут же в норі.
Періанальні залози добре розвинені, секрет яких використовується для захисту від хижаків. При несподіваному переляку африканська ласка може різко підстрибнути вгору, при цьому шерсть на її хвості стає дибки. При переслідуванні хижаком часто залазить на дерева або в нори, у крайньому випадку стріляє їдким секретом з періанальних залоз (на відстань до 1 м).
Під час сну звірятка згортаються в клубок — мордою до хвоста. Тривалість життя у неволі — до 5–6 років.
Живлення
В раціон африканської ласки входять дрібні ссавці, землерийки, пташки, рептилії (змії), комахи та їхні личинки. У добу ласка поїдає до 13% від маси тіла, а самки при вигодовуванні щенят до 25%. Дрібних гризунів і птахів починає поїдати з голови. Шкіра з живота, голови, лап і хвоста великої здобичі не з'їдається.
Розмноження
Спарювання триває 60–80 хвилин, за добу може бути три спарювання. Самиця народжує один раз на рік. Якщо перший приплід з якихось причин гине, самиця злучається вдруге. Самці у вирощуванні потомства участі не беруть. Якщо гніздо з дитинчатами потривожене, самиця переносить цуценят, тримаючи їх за загривок. Статеве дозрівання настає у віці близько 8 місяців. Вагітність триває 30–33 дня.
У приплоді зазвичай 2–3 голих сліпих цуценя вагою по 4 г. Очі відкриваються на 7 тижні. Зуби прорізаються до 35 дням. Лактація триває до 11 тижнів (у цьому віці молодь важить 50 грамів), в 13 тижнів щенята починають пробувати полювати, а повністю самостійними стають у віці 20 тижнів.
Взаємодія з людиною
Африканська ласка легко приручаються . У неволі самки разом живуть дружно, а от самці постійно конфліктують, часто вбиваючи один одного. Людина використовує їх для полювання на щурів і мишей. Ласки активно поїдають сарану та їх личинки на сільськогосподарських угіддях. Може завдавати шкоди, нападаючи на пташники.
Шкіра ласок використовуються місцевими племенами для обробки церемоніальних костюмів або прикрас (зулуси вважають, що носіння виробів зі шкіри африканської ласки приносить удачу), а також у традиційній медицині.
Охоронний статус
По всьому ареалу численний. Вид внесений до Південноафриканської Червоної Книги як рідкісний вид.
Примітки
Джерела
- P. albinucha at Animal Diversity [ 15 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Nowak, Ronald M. (2005). Walker's Carnivores of the World. Baltimore: Johns Hopkins Press.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Poecilogale albinucha laska afrikanska afrolaska laska smugasta vid hizhih ssavciv rodini mustelovi Mustelidae yedinij u rodi Poecilogale Poecilogale albinucha Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Rodina Mustelovi Mustelidae Pidrodina Ictonychinae Rid Poecilogale Thomas 1883 Vid P albinucha Binomialna nazva Poecilogale albinucha Gray 1864 Mapa poshirennya viduPoshirennyaAreal vidu ohoplyuye Pivdennu i Centralnu Afriku region na pivden vid pusteli Sahara OpisCe malenkij hizhak z dovgim tulubom dosit korotkimi lapami z gostrimi vignutimi pazurami Golova nevelika z ukorochenoyu mordoyu vuha neveliki ochi mali Hvist dovgij Cherep podovzheno yajcyuvatij dovzhina do 5 13 mm z gostrimi hizhimi zubami i dovgimi iklami Vsogo 28 zubiv M2 vidsutnya Hutro korotke gladke dovzhinoyu do 1 sm na hvosti dovshe do 3 sm nizh na tili Pidsherstok ridkisnij chornogo zabarvlennya U samici dvi pari molochnih zaloz 1 pahova i 1 cherevna Samci na 35 50 dovshi i vazhchi za samic Zverhu po golovi i shiyi jde shiroka bilo zhovta smuga yaka na shiyi dilitsya na dvi liniyi a potim she na dvi Vsogo na spini Poecilogale albinucha chotiri biluvato zhovti i tri chorni smugi Cherevo lapi i boki chorni Hvist bilij Shirina svitlih smug na spini zminyuyetsya zalezhno vid miscya prozhivannya 7 15 mm Dovzhina tila 25 36 sm na hvist pripadaye 13 23 sm dovzhina zadnoyi lapi 3 6 4 2 sm dovzhina vuha do 1 8 sm Vaga samcya 283 380 g samici 230 290 g Sposib zhittyaVede v osnovnomu nichnij i nazemnij sposib zhittya dobre lazit po derevah Yak shovisha vikoristovuye nori yaki riye sama abo vikoristovuye nori grizuniv abo termitniki Nori riye perednimi lapami a zadnimi prosuvaye grunt Dlya vidpochinku inodi vikoristovuye porozhnisti kolodi abo ushelini v kamenyah i skelyah Aktivna uves rik i veliku chastinu chasu provodit u nori vihodyachi z neyi tilki na polyuvannya Pid chas polyuvannya vikoristovuye nyuh a zir lishe dlya prostorovoyi oriyentaciyi Vinyuhuyuchi grizuniv jde utknuvshis nosom v zemlyu viginayuchi pri comu spinu a hvist nese gorizontalno Zavdyaki svoyemu dovgomu gnuchkomu tilu i korotkim lapam mozhe peresliduvati grizuniv pryamo v yih norah Zdobich na misci ne z yidaye a vidnosit do sebe u noru Chastinu zdobichi zapasaye u nishu yaku oblashtovuye tut zhe v nori Perianalni zalozi dobre rozvineni sekret yakih vikoristovuyetsya dlya zahistu vid hizhakiv Pri nespodivanomu perelyaku afrikanska laska mozhe rizko pidstribnuti vgoru pri comu sherst na yiyi hvosti staye dibki Pri peresliduvanni hizhakom chasto zalazit na dereva abo v nori u krajnomu vipadku strilyaye yidkim sekretom z perianalnih zaloz na vidstan do 1 m Pid chas snu zviryatka zgortayutsya v klubok mordoyu do hvosta Trivalist zhittya u nevoli do 5 6 rokiv ZhivlennyaV racion afrikanskoyi laski vhodyat dribni ssavci zemlerijki ptashki reptiliyi zmiyi komahi ta yihni lichinki U dobu laska poyidaye do 13 vid masi tila a samki pri vigodovuvanni shenyat do 25 Dribnih grizuniv i ptahiv pochinaye poyidati z golovi Shkira z zhivota golovi lap i hvosta velikoyi zdobichi ne z yidayetsya RozmnozhennyaSparyuvannya trivaye 60 80 hvilin za dobu mozhe buti tri sparyuvannya Samicya narodzhuye odin raz na rik Yaksho pershij priplid z yakihos prichin gine samicya zluchayetsya vdruge Samci u viroshuvanni potomstva uchasti ne berut Yaksho gnizdo z ditinchatami potrivozhene samicya perenosit cucenyat trimayuchi yih za zagrivok Stateve dozrivannya nastaye u vici blizko 8 misyaciv Vagitnist trivaye 30 33 dnya U priplodi zazvichaj 2 3 golih slipih cucenya vagoyu po 4 g Ochi vidkrivayutsya na 7 tizhni Zubi prorizayutsya do 35 dnyam Laktaciya trivaye do 11 tizhniv u comu vici molod vazhit 50 gramiv v 13 tizhniv shenyata pochinayut probuvati polyuvati a povnistyu samostijnimi stayut u vici 20 tizhniv Vzayemodiya z lyudinoyuAfrikanska laska legko priruchayutsya U nevoli samki razom zhivut druzhno a ot samci postijno konfliktuyut chasto vbivayuchi odin odnogo Lyudina vikoristovuye yih dlya polyuvannya na shuriv i mishej Laski aktivno poyidayut saranu ta yih lichinki na silskogospodarskih ugiddyah Mozhe zavdavati shkodi napadayuchi na ptashniki Shkira lasok vikoristovuyutsya miscevimi plemenami dlya obrobki ceremonialnih kostyumiv abo prikras zulusi vvazhayut sho nosinnya virobiv zi shkiri afrikanskoyi laski prinosit udachu a takozh u tradicijnij medicini Ohoronnij statusPo vsomu arealu chislennij Vid vnesenij do Pivdennoafrikanskoyi Chervonoyi Knigi yak ridkisnij vid PrimitkiDzherelaP albinucha at Animal Diversity 15 travnya 2011 u Wayback Machine Nowak Ronald M 2005 Walker s Carnivores of the World Baltimore Johns Hopkins Press ISBN 0 8018 8032 7